гнiздо"  укупi  з
святкуючими звитягу ляхами злинуло в повiтря. Але не  чутно  було  вже  нi
гуркоту, нi трiскоту ру┐ни цим душам, що  покохалися  так  щиро.  Полинули
вони в осяяну довiчним ся║вом далину, де нема  нi  слiз,  нi  ридання,  нi
тяжко┐ журби, нi злоби, де пану║ лишень одна свята любов...