оцес│┐. П│дл│тком я бачив його свят│йшество на одн│й з урочистостей │ дос│ пам'ятаю монотонний сп│в ченц│в │ дзеленчання дзв│ночк│в на тл│ автомоб│л│в, рикш та велосипед│в. Мо║ тривале життя на Далекому Сход│ неабияк допомогло мен│ збагнути дух Сходу. А без цього досв│ду я │ не брався б за цю книгу. Професор Микола Рер│х, якого я вважав сво┐м учителем, в│дколи зустр│в його в Шанха┐ 1935 року, пише в "Серц│ Аз│┐": "Якщо ви хочете збагнути Аз│ю │ щоб вас у н│й прийняли як бажаного гостя -- вимовте господарям найсвященн│ше слово: Шамбала!" Олександра Дев│д-Н│л, що прожила багато рок│в у Т│бет│, й соб│ згаду║ Шамбалу у книз│ "Надлюдське життя Гесера з Л│нга". Торкаючися теми, що перебува║ на меж│ │стор│┐ та легенди, в│дчутного на дотик │ нев│дчутного, │стотно уточнити джерела, на як│ я посилаюсь. Як зазначилося в передмову це досл│дження переважно грунту║ться на буддистських книгах махаяни. Проте досл│дження не обмежу║ться т│бетським буддизмом, виявляючи паралельн│ традиц│┐ не лише в аз│атських, таких як ▓нд│я та Китай, а й у ║вропейських кра┐нах. На книгах │ картинах Миколи Рер│ха я перев│ряв правильн│сть сво┐х висновк│в. Прац│ його сина Юр│я Рер│ха, сходознавця, що ск│нчив Гарвард │ Сорбонну, допомогли мен│ з'ясувати чимало сумн│вних питань. Твори й листи Олени Рер│х, учениц│ г│малайських учител│в, також неабияк прислужилися мен│. Родина Рер│х│в жила в г│малайськ│й долин│ Кулу, б│ля кордону Зах│дного Т│бету. ▓ я певний час мешкав у ц│й долин│. Саме тут, де колись було створено "Махабгарату", Рер│хи служили посередниками Мудрецю Сходу, в│домому як махатма Мор'я, якого за сотню рок│в до того вперше згадувала О. П. Блаватська. Цей Г│малайський Учитель створив сер│ю книг з "Агн│йоги", Йоги вогню. Одна з книг ма║ поетичну к│нц│вку, яка розкрива║, де перебува║ цей пров│сник Давньо┐ Мудрост│: "Дано в долин│ Брахмапутри, яка бере св│й початок з Озера Великих Наг│в". Санскритський текст цих книг не становив жодних труднощ│в для ф│лолога Юр│я Рер│ха. Так зван│ "Листи Махатм" до А. П. С│ннетта, писан│ наприк│нц│ минулого стол│ття, ║ ще одним першоджерелом, що прямо виходить │з замкнутого кола Мудрец│в Сходу. Образ загадкового царства Шамбали дещо прояснюють послання махатм В одному з лист│ С│ннетту 1881 року, великий махатма Мор'я так опису║ та║мний край: "У певн│й м│сцевост│, про яку не кажуть абикому, ║ ущелина з легким м│стком через не┐, сплетеним │з рослинних волокон. Внизу виру║ бурхливий пот│к. Найсм│лив│ш│ ваш│ альп│н│сти навряд чи наважаться перейти по тому м│стку -- в│н вида║ться ветхим │ нем│цним, як павутина. Проте насправд│ це не так, │ той, хто наважиться, потрапить у долину небачено┐ краси, в одне з наших м│сць, до к│лькох │з нас, про кого н│чого не в│дають ║вропейськ│ географи. На в│дстан│ кидка каменю в│д старого лама┐стського монастиря сто┐ть стародавня башта, надра яко┐ породили не одне покол│ння бод│сатв". У "Дороз│ до Шамбали", р│дк│сн│й т│бетськ│й книз│ XVIII стол│ття, трет│й Панчен-лама пише, що царство Шамбала розташоване в г│рському район│, захищеному з ус│х бок│в могутн│ми засн│женими масивами. Цього Панчен-ламу глибоко поважав Джордж Богль │з Ост-│ндсько┐ компан│┐; в│н був першим британцем, що проник у Т│бет. Книга, перекладена на н│мецьку професором А. Грюнведелем, м│стить довгий перел│к географ│чних м│сць │ назв лама┐стських монастир│в, умисне так переплутаних, що лише вкрай ерудован│ т│бетськ│ вчен│, добр│ знавц│ давн│х │ сучасних назв м│сцевостей, здатн│ розв'язати цю шараду й означити на сво┐х картах шлях до Шамбали. Але закон залиша║ться той самий: "Небажаний не д│йде!" Лише той, хто чув клич "Калаг│я│", посланий "в│тром" чи телепатично Великими Учителями, може спод│ватися, що усп│шно досягне Долини Наймудр│ших на земл│. Микола Рер│х розпов│да║ про одного сиб│рського ламу, що мусив повзти вузькою п│дземною галере║ю, аби втрапити в священну м│сцину. В│н пише також про т│бетськ│ надгробки, що вказували меж│ заборонено┐ земл│. "Ламо! У Турфан│ й Туркестан│ нам показували печери з довгими недосл│дженими переходами. Чи можна д│йти до ашрам│в (святилищ) Шамбали цими дорогами?" -- спитав Рер│х п│д час сво║┐ експедиц│┐. Лами пояснили йому, що свят│ люди не бажають, аби ┐х турбували досл│дники чи просто ┤аволови, тому ┐хня територ│я вс│ляко захищена. На перешкод│ нав│ть ста║ ст│на отруйних газ│в, що струменить │з тр│щин у земл│. В│домо, що тварини й люди, наблизившись до певних м│сць, починають труситися, мовби ┐х б'ють невидим│ промен│. Мешканц│ цих комун │ сам│ п│дтверджують, що н│хто не пройде до них без дозволу: "Ви вже чули в│д мандр│вник│в, вартих дов│ри, як │нод│ пров│дники в│дмовляються вести ┐х у певному напрямку. Вони вол│ють краще вмерти, ан│ж. провести вас дал│. Це справд│ так. Пров│дники перебувають п│д нашим психолог│чним впливом. Та коли все ж якийсь необачний мандр│вник ступить на цей заборонений шлях, то тод│ перед ним загримлять обвали. Подолати й цю перешкоду йому не вдасться, бо град кам│ння остаточно зупинить його. Небажаний не досягне сво║┐ мети". Цей захисний кордон став можливим завдяки г│гантським г│рським пасмам, льодовикам │ безмежним пустелям Аз│┐. Проте, Махатми запевняли С│ннетта, що "т│, кого вони хочуть бачити, знайдуть нас на самому пограничч│". Величезн│ в│дстан│ розд│ляють ц│ общини вта║мничених: вони тягнуться в│д хребта Каракорум до Калгана поблизу Пек│на │ в│д озера Манасаровар у Т│бет│ до озера Лобнор у пустел│ Гоб│. Саме На ц│й територ│┐ трапляються дивн│ випадки, як│ св│дчать при присутн│сть вищих │стот. Останн│ чверть стол│ття Китай систематично досл│джувався. Колись безлюдна пров│нц│я Ц│нхай тепер ус│яна тисячами нафтових вишок. На озер│ Лобнор провадилися китайськ│ атомн│ випробування. Обидв│ ц│ м│сцевост│ входять у територ│ю Шамбали. Проте найперш│ вчен│ св│ту зум│ли захиститися в│д цих небезпек, в│дступивши в сво┐ г│рськ│ катакомби. Досл│дники Аз│┐, як-от Микола Рер│х, писали про нев│дом│ долини, загублен│ серед велетенських засн│жених г│р Т│бетського плато. Його експедиц│я бачила гаряч│ джерела, що живили буйну рослинн│сть у цих нев│домих долинах, довкола яких тяглися лише скел│ й л│д. Атож, нелегко знайти в ц│й розлог│й г│рськ│й кра┐н│ Обитель Братства. Один прочанин може вирушити в пустелю Гоб│ до комуни Вартових Людяност│, тод│ як │нший з т│║ю ж метою видиратиметься на величн│ Г│мала┐. Вони зречуться всього, аби отримати соб│ св│т. Хоч │ б│дно вдягнен│, вони багатш│ й благородн│ш│ за │нд│йських радж. Серце такого подвижника пала║ сп│вчуттям до людства. Його розум осява║ невидиме св│тло, що лине з косм│чних глибин. Холодний розум, гаряче серце, полум'яна воля -- ось пропуск до Шамбали, до волод│нь Гуань│нь, богин│ всезагального милосердя. З незапам'ятних час│в аз│атськ│ народи в│рили, що заборонена територ│я ретельно охороня║ться. Багато десятил│ть тому │нд│йська газета "Стейтсмен" вм│стила кореспонденц│ю про випадок з одним британським майором, що пом│тив високу, легко вдягнену людину з довгим волоссям. Спираючись на великий лук, в│н озирав долину. Пом│тивши майора, незнайомець з│стрибнув │з вертикально┐ ст│ни │ зник. "Сах│б бачив одного │з сн│гових людей, що стережуть Священну землю",-- спок│йно пояснили м│сцев│ жител│. На одн│й │з сво┐х картин Микола Рер│х зобразив "сн│гову д│вчину" на тл│ сн│гу та скель: вона також трима║ лук. Попри сн│г │ л│д навкруги, вона майже гола, немов якась тепла аура захища║ ┐┐ в│д холоду. Тут доречно зважити, що ц│ осередки вищо┐ культури мусять мати │ свою технолог│ю. Бо лог│чно припустити, що т│, хто б│льшу частину свого життя присвятив науц│, рано чи п│зно мусять винайти вс│ляк│ техн│чн│ засоби. к чимало п│дстав гадати, що Братство використову║ широку мережу галерей, печер │ катакомб. Ось думка про це Миколи Рер│ха: "На г│малайських схилах ║ безл│ч печер, │, кажуть, що в│д цих печер розгалужен│ п│дземн│ ходи ведуть глибоко п│д Канченджангу. Дехто бачив нав│ть кам'ян│ двер│, як│ н│коли не в│дкривалися, бо ще не настав час. Ц│ п│дземн│ ходи ведуть у чар│вну долину". Як видно з│ сл│в великого досл│дника Аз│┐, "чар│вна долина" -- то Долина Безсмертних, або Шамбала. Доктор Оссендовський пов│домля║ ц│кав│ випадки п│д час його важко┐ подорож│ по Центральн│й Аз│┐. Монгольський лама розпов│в йому не лише про ц│лу мережу тунел│в, а й про дивовижн│ машини, що рухаються в них. Лише опанувавши високу технолог│ю з могутн│м джерелом енерг│┐, можна спорудити мережу тунел│в, що, за деякими даними, тягнуться на сотн│ к│лометр│в. Що ж до апарат│в, як│ рухаються п│д землею з великою швидк│стю, то можна припустити │снування технолог│┐ надзвичайно високого р│вня. У статт│, написан│й 1935 року в Центральн│й Аз│┐, Рер│х мовить про численн│ зустр│ч│ з м│сцевими жителями, як│ й розпов│ли йому про Вартових: "Коли вони з'являються серед пустел│, то кожен в│дразу дума║: а зв│дки ж вони прийшли у цей в│ддалений безводний район │ як вони це зробили? Але дивн│, довг│ печери без к│нця знайдено". Без таких тунел│в поява Вартових у серц│ Гоб│ справд│ була б загадкою. Що ж до апарат│в, як│ мчать в п│дземних галереях п│д пустелями й горами, то це схоже на наукову фантастику. Це тим дивн│ше, що традиц│я в│дносить так│ розпов│д│ до час│в, коли ще Зах│д взагал│ не знав н│яких машин; видаються неймов│рними й пов│домлення про пов│трян│ корабл│, бачен│ │нод│ в район│ Шамбали. Коли експедиц│я Рер│ха п│д│йшла до Каракорумських г│р у 1926 роц│, учасники побачили якось у чистому ранковому неб│ диск, що сяяв над цим засушливим районом. Його пол│т спостер│гали за допомогою трьох сильних б│нокл│в. Зненацька апарат зм│нив курс з п│вдня на п│вденний зах│д │ зник за сн│говими вершинами хребта Гумбольдта. Жоден л│так, жодна пов│тряна куля не могли 1926 року л│тати над ц│║ю │зольованою частиною Зах│дного Китаю. Лише л│тальн│ машини нев│домого типу могли виконати т│ пов│трян│ маневри, що ┐х опису║ Рер│х. Побачивши в неб│ той диск, лами, учасники експедиц│┐, вигукнули: "Це знак Шамбали!" 1933 року англ│йський альп│н│ст Френк См│т бачив под│бне на гор│ Еверест: два темних об'║кти лет│ли в неб│ на висот│ 9000 м. Один │з них мав коротк│ крила, │нший -- щось схоже на дзьоб. Ц│ два пов│тряних чи косм│чних корабл│ оточувало пульсуюче сяйво. Альп│н│ст був украй здивований побаченим, особливо коли ототожнив п│ки й льодовики довкола -- в│н упевнився, що це не галюцинац│я. Чи були л│таюч│ об'║кти, як│ бачили Рер│х │ См│т, пов│тряними чи косм│чними кораблями з Шамбали? Принаймн│ таке пояснення я свого часу дав у Шанха┐ 1935 року, │ сьогодн│ воно слушне за браком │ншого, б│льш задов│льного. Под│бний диск, що крутився │ був схожий на той, що його спостер│гав Микола Рер│х, бачили б│ля Ш│ллонга в Ассам│ 1967 року. Лет│в в│н на висот│ лише двохсот метр│в над землею, а тод│ зненацька п│рнув у р│чку, викликавши великий водоворот, супроводжуваний страшенним гуркотом. Пот│м в│н п│днявся й зигзагом полет│в над джунглями, швидко розтаючи в пов│тр│ ("За рубежом", Москва, 29.12.1967 р.). Легенда про Долину Безсмертних │ Остр│в Шамбалу набува║ житт║вост│ п│сля опис│в ┐х географ│чних характеристик │ нав│ть ознак високо┐ технолог│┐. Та все ж вир│шального значення набувають розпов│д│ тих, хто побував у цьому казковому М│ст│ Знання. Наприклад, Микола Рер│х у "Серц│ Аз│┐" згаду║ подорож, що ┐┐ зд│йснив китайський в│йськовий л│кар │ непальський йог у Долину Шамбали: "Не так давно в "Шанхай тайме", а тод│ й у багатьох │нших газетах з'явилася велика стаття за п│дписом доктора Лао Цз│ня, який розпов│в про свою подорож у Долину Шамбали. Жвавою мовою доктор пов│ду║ багато ц│кавих подробиць про сво┐ важк│ мандри з непальським йогом через монгольськ│ пустел│ й сувор│ наг│р'я до Долини, де вони виявили обитель численних йог│в, що осягали Вищу Мудр│сть. Його опис лаборатор│й, храм│в, а також знаменито┐ башти надзвичайно зб│га║ться з описами цього незвичайного м│сця в │нших джерелах. Автор розпов│да║ про безл│ч наукових чудес │ складн│ досл│ди на псих│чному р│вн│ й телепат│ю на надзвичайно велик│ в│дстан│". Концепц│ю про замкнуту общину │деал│ст│в в Аз│┐ використав Джеймс Х│лтон у сво║му бестселер│ "Втрачений горизонт", за яким було створено й к│носценар│й. Сл│д в│ддати належне авторов│, що в│н зум│в надати ц│й колони ф│лантроп│в в│дчутно┐ реальност│, хоча │ його Шангр│-Ла мало схожа на Шамбалу, бо в│н не заглибився у стародавн│ перекази Аз│┐. Сучасн│ш│ джерела, як-от книги Оссендовського │ Рер│ха, м│стять вражаюч│ подробиц│ щодо особливостей ц│║┐ в│дособлено┐ общини. Оссендовський наводить розмову з осв│ченим монгольським ламою, за яким багато хто побував у забороненому царств│ Агхарта1. Але н│хто з них не обмовився, що ж в│н там побачив, бо обо║ були пов'язан│ об│тницею мовчання. Польський досл│дник розпов│да║ про одного мисливця, який проник у закурену печеру, а зв│дти потрапив до п│дземних прим│щень. П│сля повернення в│н почав розпов│дати, що в│н там бачив, але лами негайно в│дтяли йому язика, щоб в│н не розголосив та║мницю та║мниць. Цей мисливець, безумовно, збер│г незабутн│ враження про сво┐ в│дв│дини, бо на стар│сть повернувся до ц│║┐ печери, зник у н│й │ б│льше його н│хто не бачив. У Монгол│┐ вта║мничен│ лами запевняли Ферд│нанда Оссендовського, що в Атлантиц│ й Тихому океан│ геолог│чн│ катакл│зми знищили ц│л│ континенти. Його неабияк вразила зв│стка, що частина мешканц│в тих нев│домих цив│л│зац│й врятувалася у заздалег│дь споруджених п│дземних сховищах велико┐ м│сткост│ │ з яскравим штучним осв│тленням. Ц│лком можливо, що в кельтськ│й легенд│ про "божеств у порожнистих горах" в│дбилася народна пам'ять про народ, що врятувався в│д катастрофи в Атлантиц│. "У п│дземних печерах особливе св│тло дозволя║ вирощувати злаки й овоч│, забезпечу║ людям довге життя без недуг",-- пише Ф. Оссендовський п│сля виснажливо┐ подорож│ до Центрально┐ Аз│┐, де в│н зустр│чав багатьох вчених лам. Вони твердили, що управител│ цих п│дземних колон│й, як │ Сини Сонця в кгипт│ чи П│вденн│й Америц│, збер│гають в│рн│сть Учителям Шамбали. В│ра в │снування наг│в, р│зновиду зм│й, як│ живуть у казкових печерах, осв│тлених коштовним кам│нням, надзвичайно ст│йка у народ│в ▓нд│┐. Вони мають людськ│ обличчя неймов│рно┐ краси, здатн│ л│тати в неб│, коли з'являються з Патали, нижнього св│ту, │ славляться винятковою муАр│стю. Наги й наг│н│ одружуються з людьми, переважно з великими царями, царицями й мудрецями, проте, як вважають, не схильн│ сп│лкуватися з людьми низько┐ духовност│. Столиця Кра┐ни Наг│в -- Бхогават│, де руб│ни, смарагди, д│аманти сяють повсюди й осв│тлюють катакомби. Вважа║ться, що царевич Арджуна, учень Кр│шни, в│дв│дав Паталу. Будд│йська "Праджняпарам│та-сутра" ("Думки Гаутами Будди") збер│галася у Палац│ Зм│й доти, доки великий панд│т Нагарджуна, засновник махаяни (помер бл. 194 р. н.е.), не спустився в Царство Наг│в, щоб узяти й опубл│кувати будд│йськ│ тексти. Багато │нд│йц│в та т│бетц│в мали нагоду побувати у велетенських печерах наг│в, з'║днаних галереями │ схожих на мурашник; вони тягнуться на сотн│ к│лометр│в п│д г│рськими кряжами. Озеро Манасаровар у зах│дн│й частин│ долини Цангпо в│доме ще як Озеро Великих Наг│в. Це найвище пр│сноводне озеро в св│т│, розташоване на висот│ приблизно 4700 м над р│внем моря. Жител│ цих пустельних м│сць розпов│дають про велик│ лотоси на поверхн│ цього вкрай холодного озера │ про раптову появу на цих кв│тах постатей, що сидять, обрамлен│ сяйвом. Марево? Можливо, проте т│бетц│ схильн│ вважати, що то свят│ з Кра┐ни Наг│в. В│ра в та║мне Царство Мудрец│в │сну║ в Аз│┐ споконв│ку. Причому ║ докази, за яких ц│ химерн│ легенди стають реальним фактом. Аз│атськ│ общини вта║мничених, куди входили │ ║вропейц│, не були численними, й │нод│ вони використовували сво┐ стар│ катакомби з кондиц│йованим пов│трям, зведен│ ще в часи до катакл│зму. Братство Шамбали очолю║ невеличка │║рарх│я вищих │стот, яких часто пор│внюють з махатмами, що на санскрит│ означа║ "Велик│ Душ│". Ц│ надлюдськ│ │стоти волод│ють надприродною силою; вони завершили свою еволюц│ю на ц│й планет│, але лишилися з людством, щоб сприяти його духовному поступу. Будд│йська ф│лософ│я ч│тко визнача║ ц│ велик│ душ│, яких вона назива║ архатами по-санскритськи або лохань по-китайськи. Архат -- це людина, що впродовж сво║┐ довго┐ планетарно┐ еволюц│┐ зв│льнилася в│д ус│х земних пристрастей │ в│д ус│х борг│в карми. Ця еволюц│я ма║ чотири фази: "Шротапат│" -- "Той, хто входить в Пот│к"; "Шакрдгам│н" -- "Той, хто народжу║ться один раз"; "Анагам│н" -- "Той, хто не поверта║ться" │ "Архат" -- "Осяяний" (ж│ноча │постась--Тара). Зг│дно з будд│йськими текстами, дв│ запов│д│ архата -- це пошуки бодги (або осяяння) │ вдосконалення людини. Коли архат входить у пот│к, що веде до н│рвани -- океану косм│чно┐ св│домост│,-- в│н отриму║ трансцендентальн│ зд│бност│, завдяки яким може зробити сво║ т│ло легшим або важчим, меншим або б│льшим. В│н ста║ володарем матер│┐, часу й простору │ може з'являтися будь-коли в будь-якому м│сц│. Архат зна║ про вс│ явища │ збер│га║ згадки про вс│ попередн│ життя. В│н завершив земний цикл розвитку й не в│дроджу║ться б│льше на Земл│. Архат, що вир│шив залишитися на Земл│, посвячу║ себе на благо людства, автоматично стаючи бод│сатвою, спасителем, який, будучи видимим чи невидимим, допомага║ людству в його духовному сходженн│. Силою кр│яшакт│ (вол│) бод│сатва здатен створити соб│ видиму оболонку з елементарно┐ атомарно┐ речовини, яка може здаватися щ│льною │ реальною, але може залишатись невидимою │ при║днатися до "народу Вогненного Туману". Цих над│стот насправд│ бачили, нав│ть ║вропейц│. Сер Х'ю Райс Ренк│н, шотландський баронет, що навчався в Харроу │ служив оф│цером Корол│вських драгун│в, став буддистом │ багато рок│в спов│дував махаяну. Ось що в│н казав 1959 року: "Ми зна║мо, що п'ять бод│сатв (досконалих людей) контролюють долю св│ту. Раз на р│к вони зустр│чаються в г│малайськ│й печер│, щоб прийняти р│шення. Один │з них пост│йно живе у Високих Г│малаях, другий -- у шотландських горах Кайрнгормс. Ми з дружиною виразно бачили цього бод│сатву близько десяти рок│в тому, коли перетинали перевал Лар│г Гру". Деяк│ з архат│в перевт│люються в людину для того, щоб мати т│сн│ вза║мини з земною людн│стю, але ця група надто нечисленна. пхн│ т│ла │снують майже безмежно, бо Колесо перероджень для них зупинилось. Братство комун Шамбали складають сотн│ посвячених -- в│д "того, що входить у Пот│к" │ до архата. ┐х можна вважати за пост│йних мешканц│в, тод│ як незначна к│льк│сть пом│чник│в │з зовн│шнього св│ту приходять отримати вказ│вки, плани ф│лантроп│чно┐ д│яльност│ чи повчитися в арха┐чних музеях; вони, отже, тимчасов│ гост│. Причина будд│йсько┐ терм│нолог│┐, що вжива║ться щодо Шамбали, вкрай проста: географ│чна близьк│сть Т│бету до общини маг│в │ давн│ зв'язки святих лам │з цим центром. Зовн│шн│ сп│вроб│тники Шамбали, учн│ сх│дних │ зах│дних шк│л Б│лих м│стер│й, що теж здатн│ по║днувати свою св│дом│сть з│ св│дом│стю Великих Косм│чних Учител│в, пор│вняно нечисленн│, хоч │ можуть обчислюватися тисячами. Ф│лологи й сходознавц│ спроможн│ з│брати ц│нн│ дан│ про фольклор Шамбали. У сво║му досл│дженн│, виданому Й║льським ун│верситетом, "Стежки в глибинну Аз│ю" Юр│й Рер│х оц│ню║ достов│рн│сть переказ│в про Шамбалу: "Шамбала розгляда║ться не лише як будд│йський центр окультних знань. Це -- пров│дна засада кальпи, майбутньо┐ косм│чно┐ ери. Вважа║ться, що вчен│ ченц│ й медитуюч│ лами перебувають у пост│йному зв'язку з цим м│стичним братством, що керу║ долею будд│йського св│ту. Зах│дний споглядач схильний применшувати значення цього означення чи в│дносити розлогу л│тературу про Шамбалу, │ ще розлог│шу усну фольклорну чи м│фолог│чну традиц│ю, але кожен, хто вивчав л│тературний │ народний буддизм, зна, яку велику силу ма║ воно у численних буддист│в г│рсько┐ Ази". В │нш│й науков│й прац│, опубл│кован│й у Радянському Союз│ п│д ег│дою Академ│┐ наук, Юр│й Рер│х згаду║ текст "Ганжура", рукопис якого, вважа║ться, походить │з само┐ Шамбали │ в якому сказано, що упродовж в│к│в т│бетськ│ свят│ прагнули до духовного ║днання з Главою Шамбали. Ц│ панд│ти склали тексти, в яких вони стверджують, що к│лька видатних лам "в│дправлялись у Шамбалу в пошуках знань бод│сатв", попри винятково важкий шлях. Аби зрозум│ти глибину почутт│в лам щодо Шамбали, сл│д вдатися до │ншого авторитетного джерела: книги "Т│бет" Тхубтен Дж│гме Норбу, старшого брата нин│шнього Далай-лами. Ця ц│кава праця, видана К. Торнбуллем, базу║ться на давн│х т│бетських рукописах про кра┐ну Шамбалу, розташовану серед засн│жених г│р десь п│вн│чн│ше Лхаси. Ця давня традиц│я поширилася аж до Монгол│┐. У сво┐й "Нов│тн│й │стор│┐ Монгол│┐" К. Р. Бавден мовить про народну в│ру в │снування Шамбали, яку в│н виявив у ц│й кра┐н│. Обитель Мудрец│в ста║ ще менш легендарною, коли знайомишся │з св│дченнями про ┐┐ реальне │снування, як│ наводять тамтешн│ знавц│. Махатма Мор'я змальову║ життя одн│║┐ тако┐ общини: "Наш друг, х│м│к В., бажа║ займатися новим досл│дженням промен│в -- н│хто йому не заважа║. Наш друг К. прагне вдосконалити рад│о за рахунок нових хвиль -- н│хто йому не перешкоджа║. Наша сестра П. займа║ться соц│альною проблемою сус│дньо┐ кра┐ни -- вона не осуджу║ться. Наша сестра У. ц│кавиться с│льським господарством │ пропону║ чимало пристосувань -- н│хто ┐й не чинить перепон. У сестри О. лежить душа до л│карських рослин │ осв│тн│х проблем -- будь ласка. Брат X. винайшов ц│кавий станок, а також працю║ над реорган│зац│║ю общин. Брат М. займа║ться │сторичними досл│дженнями. А наш швець пише чудов│ ф│лософськ│ статт│". Ця ║дн│сть у розма┐тт│ -- р│вновага м│ж │ндив│дуальною волею │ колектив│змом -- склада║ утоп│ю, в│дтворити яку ми можемо х│ба в мр│ях. В │нш│й книз│ махатма визнача║ мету сво║┐ общини │ назива║ ┐┐ "М│стом науки". "Можна т│льки уявити, як│ в│дкриття чекають при сп│льн│й координац│┐ ус│х галузей науки!",-- каже в│н. Так що розпов│д│ про швидк│сн│ транспортн│ засоби й л│таюч│ апарати в Шамбал│ ц│лком можуть бути правдою. Махатма Мор'я з ледь в│дчутною │рон│║ю, властивою йому, пише: "Географ може бути спок│йним -- ми займа║мо на земл│ ц│лком певне м│сце. Змовники можуть не хвилюватись: у р│зних частинах св│ту ми ма║мо достатньо сп│вучасник│в". З того ж джерела д│зна║мося про │ншу важливу деталь: "У наш│й общин│ можна зустр│ти багато нац│ональностей │ р│зноман│тн│ профес│┐". Мудрець да║ зрозум│ти, що в ┐хн│х сховищах ║ надзвичайно давн│ споруди й б│бл│отеки. Вони розташован│ п│д землею в недоступних людям печерах, щоб уберегти художн│ скарби не лише в│д граб│жник│в, а й в│д геолог│чних зрушень. Не зайве нагадати, що Зах│д почав споруджувати велик│ б│бл│отеки всього три стол│ття тому. Наск│льки ж повинен випереджати нас цей крих│тний центр цив│л│зац│┐ з│ сво┐ми тисячол│тн│ми б│бл│отеками! Якщо спадщина затонуло┐ Атлантиди збер│галась у колон│ях п│д орудою Шамбали, то навряд чи можна сумн│ватись у тому, що безперервний поступ тривав в цих закритих общинах, захищених велетенськими г│рськими пасмами Ази й Америки. Тож закид махатми Кут Хум│в лист│ до С│ннетта, мовляв, "ви -- варвари з│ вс│║ю вашою пихатою цив│л│зац│║ю" може бути ц│лком слушним. Ми ма║мо перед собою ц│каве поле досл│джень. Воно стосу║ться │деологи ц│║┐ загадково┐ сп│льноти, яка може прояснити ┐┐ мотиви й ц│л│ -- "Кожен д│амант, кожен кристал, кожна росяна │ кожна з│рка, як │ кожна людина чи тварина, ма║ свою │ндив│дуальну душу",-- пише Махатма Кут Хум│ в │ншому лист. Це твердження дуже близьке до д│алектично┐ ф│лософ│┐, яка ма║ матер│ю за основу життя │ св│домост│. Допускаючи │снування в безконечному космос│ безл│ч│ вищих зоряних │ планетарних над│стот, шанований махатма ще в одному лист│ р│шуче заперечу║ │снування антропоморфного бога. Не сл│д забувати, що м│льйони буддист│в й соб│ не визнають Творця чи персональне божество, а в │нду┐зм│ парабрахман ║ безмежним Абсолютом. "Ми зна║мо, що матер│я в│чна,-- каже Мудр│сть Сходу,-- бо матер│я -- це сама природа". Деяк│ з цих постулат│в сп│впадають з д│алектичним матер│ал│змом, але розходяться з ним у питанн│ про незнищенн│сть св│домост│. Мудрец│ стверджують, що головна мета Братства -- зв│льнити людство в│д кошмару забобон│в, прищепити любов до доброчесност│ заради доброчесност│, а не заради винагороди. "Листи Махатм" наголошують, що вони не ате┐сти чи агностики, а панте┐сти в найширшому розум│нн│ слова. Сл│д зазначити, що й нин│ чимало вчених │ мислител│в доходять под│бних висновк│в перед лицем безконечного Всесв│ту. Етичн│ │деали Вта║мничених п│дсумову║ один │з ┐хн│х адепт│в: "Терм│н "Всесв│тн║ Братство" -- не пуста фраза,-- це ║дина над│йна засада св│тово┐ моральност│". Забобони, его┐зм │ жорсток│сть -- страх│тлив│ монстри, що тягнуть людство у безодню духовного забуття. Вс│ вони породжен│ незнанням ║дност│ життя. Коли це стане загальновизнаним, людина перестане бути руйн│вником. Мудрец│ Г│мала┐в в│дкриють тод│ свою концепц│ю найвищо┐ людяност│, "коли вс│ стануть сп│втрударями природи". Людина зараз чинить жахливий злочин, оскверняючи │ руйнуючи планету Земля. Коли ж вона нарешт│ стане другом Природи? Концепц│я косм│чно┐ еволюц│┐ -- основа Та║мно┐ Доктрини. Не дивно, що │дея переродження -- лише частина ф│лософ│┐ Страж│в Людства. Вивчення ц│║┐ │де┐ було включено в давн│ м│стер│┐. Цей принцип сприйняли видатн│ ф│лософи -- П│фагор, Емпедокл, Платон │ Плот│н. Перш│ дво║ нав│ть запевняли, що пам'ятали сво┐ попередн│ життя. Як │ Аполлон│й Т│анський. Перш│ В│тц│ церкви, як-от Ор│ген чи Климент Александр│йський, зробили в це │ св│й внесок. У нас час найп│днесен│ше сформулював цю концепц│ю переродження Бенджам│н Франкл│н. В│н склав таку еп│таф│ю для свого надгробка в Ф│ладельф│┐: "Тут спочива║ пожива для черв│в -- т│ло Б. Франкл│на, друкаря, наче обкладинка ветхо┐ книги з вирваними стор│нками. Та праця не буде марною, бо вона, як в│н в│рить, з'явиться знову у новому, елегантн│шому виданн│, вичитана й виправлена Автором". Християнство в│ру в переродження оголосило ║рессю лише в VI ст., а доти ┐┐ визнавали нав│ть В│тц│ церкви. Зате в Аз│┐, нехай то Б│рма, ▓нд│я чи Япон│я, в│ра в переродження -- нев│д'║мна частка нац│онально┐ св│домост│. Ф│лософ│я косм│чно┐ еволюц│┐ -- безперервного поступу │нтелекту й св│домост│ в безмежному Всесв│т│ -- в│дтворю║ картину │║рарх│чно┐ драбини надлюдських форм життя, ┐┐ вт│лення включа║ почуття в│дпов│дальност│ за нижч│ форми життя. З фундаментального вчення про ║дн│сть косм│чного життя виплива║ Доктрина Серця з ┐┐ запов│ддю всеосяжно┐ любов│ до природи. Зайве казати, що ця засада вкрай далека в│д антропо- │ егоцентрично┐ повед│нки людини на наш│й планет│. Психолог│я наших Старших Брат│в незм│рне р│зноб│чн│ша, н│ж наша власна. ▓нтереси людини спрямован│ лише на себе. Архати ж розглядають людину лише як ланку в безконечн│й косм│чн│й еволюц│┐, де сп│в│снують як нижч│, так │ вищ│ форми. М│льйони рок│в наша планета │снувала без жодного "гомо сап│║нса", та для б│льшост│ людей, не над│лених цим баченням всесв│тнього життя, жахлива сама думка, що Земля може │снувати без них. Важко уявити соб│ той величезний труд, що його взяло на сво┐ плеч│ Братство Шамбали. Його архати б│льше схож│ на солдат│в у битв│ проти нев│гластва, забобон│в та его┐зму, ан│ж на сп│вц│в священних г│мн│в. Перед ними -- │нертна маса людства, яку треба позбавити замш│лост│ │ надати довершено┐ форми за законами еволюц│┐. Архати використовують позитивний п│дх│д через впровадження │деал│в у вс│ види творчост│: мистецтво, науку, рел│г│ю, музику й соц│олог│ю. Ус│ значн│ культурн│ й науков│ здобутки людства -- з прагненням загального добра в серц│ -- надихав або п│дтримував Косм│чний Розум. Однак легше дати благородн│ │деали людству, ан│ж позбутися зац│пен│ння апатично┐ св│домост│, поганого смаку чи фальшивих ц│нностей. Найважча з ус│х проблем -- прояснити св│дом│сть, затьмарену забобонами й хибними уявленнями. У Планетних Страж│в ║ певна програма, аби д│йти мети на цьому конкретному витку еволюц│┐. Певно, мав слушн│сть н│мецький ф│лософ Н│цше, коли казав: "Вдалин│ в│д правител│в, в│льн│ в│д ус│ляких пут, живуть найвищ│ люди, а правител│ -- це ┐хн║ знаряддя". Проблеми ▓║рарх│┐ Св│тла куди складн│ш│, ан│ж т│, що постають перед будь-яким сучасним урядом св│ту. Серед ┐хн│х титан│чних завдань -- нагляд │ часткова нейтрал│зац│я (через нев│дом│ науц│ коливання) ментально┐ негативно┐ аури Земл│, що м│стить випром│нювання шк│дливих думок, накопичен│ споконв│ку. Год│ й казати, наск│льки ц│ випром│нювання значн│. У цьому силовому пол│ лунають зойки розпачу, прокльони поранених │ конаючих у вс│х жорстоких в│йнах, як│ знало людство2. В│брац│й високо┐ духовно┐ природи замало, аби протистояти цим негативним хвилям. А пам'ять нашо┐ Матер│-Природи, яку стародавн│ │нд│йськ│ книги називають акаша, ф│ксу║ все, що в│дбува║ться в св│т│, │ н│що з не┐ не стира║ться. Ця шк│длива оболонка над планетою жаха║. Лише людство може нейтрал│зувати чорн│ хмари ментальних в│брац│й, як│ саме створило. Страж│ Земл│ благають нас бодай не додавати б│льше бруду й кров│ й так украй недуж│й планет│. Той, хто вважа║ ц│ висновки сп│рними, може познайомитись │з останн│ми науковими досл│дженнями чутливост│ рослин до людських думок. Якщо кв│тка може зав'янути в│д гн│ву людини, то х│ба не може п│дкосити всю планету ненависть, випром│нювана в глобальних масштабах? Езотерична наука Сходу мовить про з│ткнення п│дземного вогню Камадуро з Вогнем Косм│чним, яке спричиню║ спустошлив│ геолог│чн│ катакл│зми, якщо ц│ два вогн│ не вр│вноважаться. Рер│хи на власн│ оч│ бачили в одн│й з лаборатор│й Шамбали прилади для вим│рювання тиску цих обох вогн│в. Саме псих│чна енерг│я може й повинна очистити ауру Земл│, забруднену хмарами цих випар│в ненавист│, его┐зму, жад│бност│ │ пристрастей. Архати вважають, що людство може п│д│рвати планету нав│ть без ланцюгово┐ ядерно┐ реакц│┐. Лише нейтрал│зувавши потоки негативних думок глобальним випром│нюванням миру й любов│, можна покращити стан хворо┐ Земл│. Якби людство щодня вд│ляло к│лька хвилин для синхронно┐ медитац│┐ про мир │ братерство, воно б запоб│гло катастроф│, яка насува║ться. Численних сп│втруд│вник│в архат│в б│льше обходить ц│л│сн│сть планети, ан│ж виживання людсько┐ раси, бо для Матер│-Природи потр│бно було п'ять м│льярд│в рок│в, щоб сформувати Землю, │ лише к│лька м│льйон│в рок│в, щоб створити людину. Серед цих сп│втруд│вник│в ║ │ Брахма Джйот│ з Дел│; вона перебува║ у пост│йному контакт│ з над│стотами Г│мала┐в, як│ контролюють св│т могутньою силою сво║┐ думки. Ця ж│нка вважа║: колективна карма людства наст│льки кепська, що лише загибель половини землян може очистити пов│тря в│д отруйних в│брац│й │ захистити планету. ▓нд│йц│, а особливо вчен│-брахмани, непохитно в│рять в │снування Великих Р│ш│, мудрих захисник│в людства, що, мов т│ громов│дводи, беруть на себе левову частку гн│ву, який мав би впасти на людство; однак, │ ┐хн│ можливост│ не безмежн│. За тепер│шньо┐ кал│юги, в як│й живемо, сили зла особливо розкошують у столичних м│стах, де вкрай усп│шно зводять людину до р│вня тварини. Саме вони спричиняють розумове отру║ння атмосфери, про яке кажуть │нд│йськ│ м│стики. ▓з сказаного виплива║, що проблеми, яким протистоять адепти, мають планетарний характер. Можна зрозум│ти скептицизм осв│ченого читача, викликаний тим, що таке давн║ братство вчених │ ф│лантроп│в чомусь залишилося поза увагою досл│дник│в. Але сл│д мати на уваз│, що н│який досл│дник н│коли не виявить цього замкнутого братства, якщо сам не буде заодно з його великими умами │ не усв│домить ┐хньо┐ безкорисливо┐ д│яльност│. З │ншого боку, │сторик ма║ безл│ч даних, з якими може працювати, │ ця книга теж наводить достатньо доказ│в достов│рност│ ц│║┐ сп│льност│. Коли будуть в│дкрит│ -- а це станеться ще до к│нця нашого стол│ття -- надзвичайно давн│ тайники з науковими артефактами п│д Сф│нксом │ п│рам│дами Г│зи, постане питання: хто ж ┐х заховав? ▓ тод│ буде доведено, що в до│сторичну епоху │снували вчен│, а думка про ┐х безперервне │снування в та║мних центрах почне сприйматися всерйоз. Перекази про схован│ скарби дуже живуч│ в Аз│┐. Засновник т│бетського буддизму Падмасамбгава об│цяв: "Схован│ скарби стануть знаходити один за одним, коли цього потребуватиме поступ людства". Давня сага про Гесерхана каже: "У мене багато скарб│в, та лише у визначений день я роздам ┐х мо║му народу -- справжн║ багатство прийде лише з людьми П│вн│чно┐ Шамбали". У XIX стол│тт│ в│домий архат Джвал Кул подарував Блаватськ│й малюнок пензлем одного ашраму (святилища) Вчител│в у П│вденному Т│бет│, де зображено входи до п│дземного музею, в якому з│бран│ експонати про розвиток людства на земл│ за м│льйони рок│в. Л│воруч на малюнку зображено махатму Мор'я верхи на кон│, а сам махатма Джвал Кул сто┐ть у р│чковому потоц│. Поки що год│ спод│ватися, що наших учених допустять в цей незвичайний музей, який зараз допомага║ учням з│ Сходу й Заходу осягати та║мну науку. Проте вчених допустять у ║гипетськ│ п│дземн│ сховища, │ того, що вони там побачать, вистачить, аби збити ┐х з пантелику. Зауваження, з якими звернувся професор Микола Рер│х до т│бетського лами, засв│дчують його безпосередн║ знайомство з Шамбалою: "Нам в│домо, що деяк│ верховн│ лами побували в Шамбал│ │ що на сво║му шляху туди вони спостер│гали незвичайн│ явища. Б│льше того, ми сам│ бачили б│лий прикордонний стовп, один │з трьох стовп│в Шамбали". Х│ба таке зауваження не може стосуватися легендарного м│сця? П│д час експедиц│┐ в Центральну Аз│ю один учений лама розпов│в Рер│ху │ його сину Юр│ю, що у Лхас│ п│д Паталою (фортецею-резиденц│║ю Далай-лами) ║ потайн│ галере┐, а п│д головним храмом -- печера │з стовпом, доступна лише для найвищих вта║мничених лам. Ус│ ц│ та║мн│ м│сця пов'язан│ з загадкою Шамбали. ▓ншого разу в│домий лама з монастиря Кумбум зустр│в Миколу Рер│ха в П│вн│чному Т│бет│ │ в│тав його знаком Шамбали. Кумбум -- це м│сце, куди прийшов Цзонкаба реформувати буддизм у Т│бет│ │ спорудити велетенський лама┐стський храм Таш│ Лхунпо, твердиню т│бетсько┐ йоги. А ще якось Микола Рер│х бачив т│бетську книгу, видану Панчен-ламою, яку складали молитви до Шамбали. Аз│я упродовж стол│ть глибоко в│рила в │снування П│вн│чно┐ Шамбали. "Бог Шамбали живе й диха║ у серц│ сонця",-- писав один г│малайський махатма. Якщо звести докупи вс│ уривки │нформац│┐ щодо Шамбали, то поста║ виразна картина реального │снування ц│║┐ обител│ вищих │стот, для яких час │ прост│р не становлять перепон. На жаль, окрем│ натяки неч│тк│, хоча мають вони неабияку вагу. Ця неясн│сть │ спричиню║ труднощ│, з якими стика║ться кожен, хто прагне знати всю правду про Шамбалу -- м│сто бод│сатв. Ця неясн│сть зб│льшу║ться │ тим, що лама┐стськ│ мудрец│ вол│ють замовчувати цю та║мницю, найсвященн│шу в езотеричному буддизм│. 1920 року в Урз│ (нин│ Улан-Батор, Монгол│я) можна було чути, як монгольськ│ вершники сп│вають в│йськову п│сню про в│йну П│вн│чно┐ Шамбали. Коли Рер│х подарував свою картину "Р│гден Джапо, Правитель Шамбали" урядов│ Монгол│┐, ┐┐ прийняли з глибокою пошаною, │ було нав│ть вир│шено збудувати для не┐ спец│альний храм. ▓ хоча в│домо, що м│фи впливають на народ, чи не дода║ сказане дечого до поширено┐ в Аз│┐ в│ри? Колись Далай-лама ┐хав │з Лхаси в Монгол│ю. В одному м│сц│ люди й тварини почали труситися без видимо┐ причини. Далай-лама пояснив це тим, що експедиц│я зайшла в заборонену зону Шамбали, псих│чн│ в│брац│┐ яко┐ занадто сильн│ для мандр│вник│в. к думка, що нав│ть деяк│ ║вропейц│ досягали Шамбали. У 1860 роц│ один учений │ член Нац│онального географ│чного товариства в│дв│дав ▓нд│ю. Повернувшись у квропу, в│н був присутн│м на придворн│й церемон│┐, а тод│ знову подався на Сх│д, де й зник. Чи не отримав в│н перепустку в Шамбалу в│д Панчен-лами з монастиря Таш│ Лхунпо поблизу Ш│гадзе? Вс│ ц│ пов│домлення недостатньо переконлив│, аби робити з них однозначн│ висновки. Але вони, звичайно, додають певно┐ виразност│ територ│┐, реальн│сть яко┐ в│дома х│ба вта║мниченим Сходу │ Заходу. В│домо, що настоятель монастиря Фу-Тайшань у Кита┐ написав книгу "Червоний шлях до Шамбали", перекладу яко┐ на жодну мову нема║. Найб│льш осв│чен│ лами з монастиря Морул│нг у Лхас│ час в│д часу в│дв│дують в│ддалене м│сце в Г│малаях, зв│дки вже не повертаються. Наведен│ факти щодо Шамбали стосуються р│зних народ│в │ кра┐н: Монгол│┐, Т│бету, ▓нд│┐ та Китаю. Поза сумн│вом, сфера впливу Шамбали величезна, а ┐┐ в│к украй давн│й. Вже цього досить, аби надати конкретност│ цьому переказу. Наступн│ розд│ли книги подадуть │сторичн│ факти, як│ ще ч│тк│ше окреслять реальн│сть М│ста Мудрост│. 4. ЧЕРЕЗ АЗ▓Ю Вивчення записок мандр│вник│в дозволя║ досить певно окреслити контури Обител│ Мудрец│в. У вересн│ 1935 року мен│ пощастило зустр│чати Миколу Рер│ха в Шанха┐, коли в│н повертався з експедиц│┐ в Центральну Аз│ю. В│н розпов│дав мен│ про Гоб│. Море чорного грав│ю тягнеться за обр│й. Нестерпна спекота сл│пучого сонця вдень, │н│й на земл│ вноч│. Те схоже на мандр│вку по М│сяцю. В │мл│ над ними видн│в Молочний Шлях. З настанням ноч│ зор│ сяяли як лампи на темному неб│, таке сухе й прозоре було пов│тря. Та бували дн│, коли зд│ймалася ст│на пилу й укривала св│т, наче ковдрою. Через цю запону сонце видавалося червоною кулею. Коли зд│ймалася п│щана буря, тварин │ людей охоплювало сум'яття. Мандр│вник подолав тисяч│ к│лометр│в │ нарешт│ завершив свою досл│дницьку працю. В│н повернувся до цив│л│зац│┐ │ розпов│в про сво┐ враження недов│рливому слухачев│. Повед│нка його якоюсь м│рою зрозум│ла: опов│дач прибув │з зовс│м │ншого св│ту, а все нове, дивне й незвичне завжди сприйма║ться з сумн│вом. Скаж│мо, раптова поява витончених пахощ│в, мовби якогось ф│м│аму, але не в храм│, а в серц│ Гоб│, в кам'ян│й пустел│, що простяглася на сотн│ к│лометр│в навс│б│ч. Н│де й сл│ду храму чи житла, проте вс│ учасники експедиц│┐ одночасно в│дчувають ц│ пахощ│. Рер│х розпов│дав, що таке траплялося к│лька раз│в │ що год│ це якось пояснити. В│дома ор│║нтал│стка Олександра Дев│д-Н│л │ соб│ згаду║ пам'ятний випадок, що стався в м│ст│ Дзекундо (Сх│дний Т│бет), у пустельн│й м│сцевост│. Там вона зустр│ла одного барда, про якого подейкували, н│би в│н час в│д часу зника║ у засн│жених горах, де нема║ н│яких с│л │ легко загинути в│д голоду й холоду. Коли той чолов│к так само знову неспод│вано з'являвся, то на вс│ розпитування в│дпов│дав, що в горах в│н бачився з "богами". Якось шановна Дев│д-Н│л нап│вжартома попрохала його передати Вчителев│ г│р скромний дарунок -- букетик китайських паперових кв│т│в. П│сля чергових в│дв│дин правителя загадково┐ м│сцевост│ т│бетець прин│с французьк│й досл│дниц│ чудову блакитну кв│тку -- так│ розкв│тають у липн│ на п│вдн│ Т│бету. То був подарунок у в│дпов│дь в│д Вартового г│р. А в Дзекундо тод│ якраз стояли двадцятиградусн│ морози, р│ку вкривав шестифутовий л│д, а земля наскр│зь промерзла. "Де в│н роздобув ту кв│тку?" -- запиту║ Дев│д-Н│л. Так що справд│ можуть у ц│й м│сцевост│ з арктичним кл│матом │снувати │зольован│ тепл│ долини, одна з таких долин │ прихистила колон│ю маг│в. Досл│д