ники Пржевальський │ Франке в│дзначають у сво┐х дорожн│х щоденниках дивну повед│нку туб│льц│в, як│ нав│др│з в│дмовлялися │ти в певн│ райони. Один рос│йський учасник експедиц│┐ Рер│ха розпов│дав мен│, що ┐хн│й караван зустр│вся з таким самим явищем у глибинах Аз│┐, коли без видимо┐ на те причини т│бетц│, монголи й китайц│ в│дмовлялися перетинати деяк│ м│сця в П│вн│чному Т│бет│. В│н з│знавався, що нев│дь-чому й сам не в│дчував особливого бажання │ти дал│ -- те було вкрай дивно й незрозум│ле. Сам Микола Рер│х подався в ту м│сцев│сть верхи на пон│. Його не було к│лька дн│в, а коли в│н повернувся, аз│йц│ попадали перед ним на кол│на, вигукуючи, що в│н -- бог. Мовляв, н│хто не може проникнути в Шамбалу без божественного дозволу. ▓ це лише одна з дивовижних │стор│й, почута мною в Кита┐. На початку 30-х рок│в тут тралився випадок, нев│домий на Заход│. Одного американського чиновника, що мав певне урядове доручення, вкрай тепло приймали лами в Монгол│┐. Благородна душа й щирий │нтерес до цього вчення Аз│┐ дали йому змогу побувати в царств│ Гуань│нь. Але малоймов│рно, щоб в│н бодай словом прохопився в сво║му зв│т│ для Ваш│нгтона про набутий тут духовний досв│д. Через неозор│ обшири Аз│┐, через ┐┐ пустел│ й гори тягнуться прочани до Фонтану мудрост│. Хто визначить, ск│льки ┐х, чи назве ┐хн│ │мена? Сам│ ж вони не розпов│дають про сво┐ мандри │ про зустр│ч│ з мудрецями Сходу. Рер│х теж зд│йснив таку прощу. У С│нцзян│, п│вн│чн│ше Каракорумського хребта, в│н почув, що "за цими горами живуть свят│ люди, як│ рятують людство сво║ю мудр│стю: багато хто прагнув побачити ┐х, та марно: хто зум│в подолати хребет, збивався з дороги". М│сцевий пров│дник розпов│дав Рер│хов│ на Каракорумському перевал│, що в горах ║ величезн│ печери, де збер│гаються скарби з першопочатк│в │стор│┐. А ще зазначав, н│би там час в│д часу з'являються висок│ б│л│ люди, як│ пот│м зникають у п│дземних галереях п│д скелями. У Турфан│ (С│нцзян) експедиц│я Рер│ха чула розпов│д│ про високу чорношк│ру ж│нку з напрочуд виразним обличчям, яка виходила з глибоких печер, аби допомогти тим, хто втрапив у б│ду -- вона викликала шанобливе благогов│ння нав│ть у чолов│к│в цього мусульманського м│ста Китаю. Саме там розпов│дали й про вершник│в, як│ з│ смолоскипами в руках зникають у п│дземних катакомбах. "Справд│, справд│ люди Шамбали час в│д часу приходять на св│т,-- дов│рчо казав лама Рер│хов│. -- Вони зустр│чають земних сп│втруд│вник│в Шамбали й задля блага людства роздають коштовн│ подарунки, винятков│ рел│кв│┐". Рер│хов│ розпов│дали також про раптову появу в певних монастирях самого правителя Шамбали -- Р│гден Джапо. Щойно в│н з'явля║ться у храм│, як св│чки запалюються сам│ собою. Таке сталося, наприклад, у монастир│ Нарабанч│ Кур'│н у Зах│дн│й Монгол│┐ 1890 року. Зимово┐ ноч│ на монастирське подв│р'я в'┐хало к│лька вершник│в │ звел│ли ламам з│братися в храм│. Пот│м на трон настоятеля п│днявся незнайомець │ в│дкинув з голови каптура -- лами побачили осяйне обличчя самого володаря Шамбали. В│н сотворив молитву, благословив ченц│в, пот│м прор│к гр│зне в│щування │ зник разом │з сво┐ми супутниками. 1920 року в цьому ж монастир│ сталася дивовижна пригода з Ф. Оссендовським. П│д час розмови з верховним ламою Хутукту той мовив йому: "У мене таке в│дчуття, н│би ви тривожитеся за тих, кого любите: я хочу помолитися за них". Польський учений, що мусив ем│грувати з Рос│┐, справд│ залишив там с│м'ю │ дуже переживав за ┐┐ долю. "Погляньте на темний прост│р за стату║ю Будди, │ ви побачите сво┐х р│дних",-- мовив настоятель. Ф. Оссендовський та його супутники побачили спершу пасма диму в│д курив, що звивалися в пов│тр│, а тод│ в т│й │мл│ стали прозиратися люди й предмети. Оссендовський раптом побачив свою дружину, причому наст│льки виразно, що розр│зняв нав│ть детал│ ┐┐ одягу. Побачив в│н │ │нших член│в сво║┐ родини, як│ натод│ переховувалися у далекому м│ст│. "Ламо, скажи мены, чи бачив ти особисто Рыгдена Джапо?" -- поцыкавився якось Микола Рер│х. "Н│, вт│леного Вчителя я не бачив,-- в│дпов│в той. -- Але чув його голос. ▓ глибоко┐ зими, коли гори вкривав сн│г, в│н прислав мен│ у дарунок троянду -- кв│тку з далеко┐ долини". Одн│║┐ темно┐ ноч│ Микола Рер│х бачив спалахи й св│тлян│ стовпи в неб│. У Трансг│малаях ясно┐ зоряно┐ ноч│ то не могло бути н│ полярним сяйвом, н│ електричними розрядами. Що ж то було? "Це променить Башта Шамбали",--- в│дпов│ли лами й пояснили: то св│тло в│д каменя на башт│, що ся║, мов д│амант. Варто трохи зупинитися на легенд│ про цей кам│нь, що утвердилася в лама┐зм│. У санскрит│ в│н зветься Ч│нтаман│, а по-т│бетському -- Норбу Р│нпоч. Б│льша частина його м│ститься в Башт│ Шамбали. Найб│льш вража║ в легенд│ те, що цей кам│нь н│бито доставив на Землю косм│чний посланець. У Т│бет│ в│рять, що за правл│ння Тхо-тхо-р│ Няньцяна 331 року з неба впала скринька з чотирма священними предметами в н│й, серед них │ кам│нь Ч│нтаман│. В легенд│ згаду║ться │ крилатий к│нь Лунг-та, що прин│с на сво┐й спин│ цей скарб. Художники ув│чнили цю легенду про Пегаса з коштовним каменем. Через багато рок│в по тому, як упала скринька, перед царем раптом постало п'ятеро │ноземц│в │ пояснили, нав│що вс│ т│ предмети. П│сля чого чужинц│ зникли. Чи не з Шамбали вони приходили? У Т│бет│ впродовж в│к│в побутують усн│ перекази про далек│ польоти т│бетських цар│в │ святих на крилатому кон│ Лунг-та. К│нь цей вважа║ться посланцем бог│в │ в│н н│бито ма║ здатн│сть обл│тати Всесв│т. Чи не алегор│я косм│чного корабля цей к│нь? ▓нше пов│домлення ще фантастичн│ше. З верс│┐, яку я почув в│д професора Рер│ха, виходить, що кам│нь Ч│нтаман│ доставив на Землю косм│чний посланець. Це м│нерал з │ншого св│ту, > можливо, │з зоряних систем у суз│р'┐ Ор│он, хоча б │з того ж С│р│уса, в│ддаленого в│д нас на дев'ять св│тлових рок│в. Не дивно, що у фольклор│ в│н вважа║ться скарбом св│ту. Фантаз│я? Можливо. Але уяв│мо на мить, що ядерна в│йна знищила нашу цив│л│зац│ю. Чи в│ритимуть у цьому випадку наш│ далек│ нащадки, що зразки кам│ння з М│сяця доставили на Землю американськ│ космонавти? Очевидно, що цей факт в│д│б'║ться лише у м│фах. Вважа║ться, що "внутр│шн║ серце", або випром│нювання каменя Ч│нтаман│, "сильн│ше рад│ю", але д│║ назовс│м │нших частотах. А коли точн│ше, то якраз на тих, що в│дпов│дають ментальним в│брац│ям людини. Стародавн│ хрон│ки Аз│┐ пов│домляють, що божественний посланець небес дав уламок цього каменю Тазлаву, │мператоров│ Атлантиди. За незапам'ятних час│в великий шматок каменю пом│стили в Башту Шамбали, а невеличк│ осколки час в│д часу надсилаються в ту чи │ншу частину Земл│, де наста║ нова ера або зароджу║ться нова цив│л│зац│я. Однак ц│ маленьк│ шматочки Ч│нтаман│ п│дтримують пост│йний зв'язок з основним каменем, що перебува║ в Аз│┐. Один │з таких осколк│в опису║ться як шматочок розм│ром у м│зинець, ма║ форму якогось плоду чи нав│ть серця, св│тло-с│руватого кольору, з незрозум│лим │║рогл│фом, викарбуваним на ньому. Кажуть, що коли кам│нь темн│ша║, то збираються хмари, коли важча║, то лл║ться кров, коли потр│ску║, то наближа║ться ворог. Коли кам│нь займа║ться вогнем, св│т спостигають небачен│ потряс│ння. Та коли над каменем ся║ з│рка, настають мир │ благополуччя. Богдо-геген, лама┐стський першосвященик в Урз│, якому на початку 20-х рок│в п│длягало щонайменше ш│стдесят тисяч лам, зачитав Ф. Оссендовському такий уривок з давньо┐ хрон│ки: "Коли Гуш│хан, правитель олет│в │ калмик│в, завершив в│йну проти "червоних шапок" у Т│бет│, то вив│з зв│дти загадковий "чорний кам│нь", що його свого часу над│слав Далай-лам│ Володар св│ту". За цим пов│домленням, кам│нь певний час переховувався в Урз│, │ то був напрочуд сприятливий для Монгол│┐ час, поки кам│нь не щез. Лами розпов│дали, що жерц│-правител│ Монгол│┐, переважно т│бетц│, могли передбачити майбутн║ завдяки каменю Норбу Р│нпоч, бо │нод│ на його поверхн│ проступали знаки й л│тери, що ┐х розум│ли верховн│ лами. ▓ ц│ пророцтва могли стосуватися ц│лих народ│в. Окультн│ перекази Аз│┐ говорять, що чимало цар│в │ правител│в у минул│ │сторичн│ епохи волод│ли цим каменем -- серед них згадуються Акбар у ▓нд│┐, Соломон в ▓уде┐ │ один з │мператор│в Китаю. Невеличкий шматочок косм│чного каменю було над│слано │ в квропу, аби посприяти утвердженню Л│ги Нац│й. ▓ хоча ця спроба ск│нчилася невдачею, вона все ж украй показова п│сля страх│ть першо┐ св│тово┐ в│йни. ▓з квропи кам│нь той повернув до Шамбали саме Микола Рер│х -- наприк│нц│ 20-х рок│в. "Ми усв│домлю║мо пров│щену долю каменю, що поверта║ться в р│дну оселю",-- мовиться в одн│й сх│дн│й легенд│. В│рш Миколи Рер│ха присвячено поверненню Ч│нтаман│ в Шамбалу п│д час його виснажливо┐ експедиц│┐ через Центральну Аз│ю; у в│рш│ нав│ть згадуються │мена китайських та т│бетських нос│┐в: Фу, Ло, Хо, Кам│нь нес│те. Воздайте сильним, В│ддайте в│рним. кнно, Гуйо, Дья -- Прямо │д│ть! Т│ з небагатьох, кому пощастило в│дчути випром│нювання цього каменю, св│дчать, що в│н спричиню║ могутн│й приплив косм│чно┐ енерг│┐ │ зм│ню║ св│дом│сть. Картина Рер│ха "Ч│нтаман│" зобража║ пон│, який везе на спин│ скриньку, оточену ореолом. Саме у ц│й скриньц│ й везли кам│нь у Башту Шамбали через глибоку ущелину, серед велетенських скель, що стрим│ли обаб│ч. Охоронцям експедиц│┐ було наказано якнайпильн│ше охороняти саме цю безц│нну поклажу. ▓ попри напади бандит│в та лют│ холоди, що косили в'ючних тварин, кам│нь усе ж було благополучно доставлено до його витоку. "Немов д│амант, ся║ св│тло на башт│ правителя Шамбали",-- мовить сх│дна книга. ▓стор│я каменю, доставленого на Землю з далеких св│т│в, справд│ вида║ться фантастичною. Але саме так говорять т│бетськ│ й монгольськ│ перекази про │стот з в│ддалених з│рок. А перекази ц│ виникли задовго до нашого косм│чного в│ку. Ф. Оссендовський пише в сво┐й книз│, як учител│-лами вводили учн│в у летарг│чний стан, пот│м занурювали у в│двар │з спец│альних трав, через що тканини т│ла твердли, не руйнуючись. ┐х сповивали, наче ║гипетськ│ мум│┐, п│сля чого псевдозакам'ян│л│ молод│ лами п│д д│║ю псих│чно┐ енерг│┐ вта║мниченого ставали невагомими й з величезною швидк│стю зл│тали в небо. У такому стан│ учн│ не в│дчували холоду, вони не потребували кисню, а проте мали здатн│сть запам'ятовувати все, що бачили. Молод│ лами подорожували до │нших планет, а коли через к│лька рок│в поверталися, ┐х оживляли │ вони розпов│дали про бачене в │нших св│тах. Олександра Дев│д-Н│л побачила свого першого "л│таючого ламу" на плато Чантан у Т│бет│. Вона певний час спостер│гала за ченцем, що робив велетенськ│ стрибки, в│дштовхуючися в│д земл│, як м'яч. Його широко розплющен│ оч│ немов прикип│ли до яко┐сь неймов│рно в│ддалено┐ точки в небесному простор│ -- на гурт французьких досл│дник│в в│н не звернув ан│найменшо┐ уваги. Досл│дниця також згаду║ про лам, як│ могли ставати невидимими або, навпаки, раптово з'являтися нев│домо зв│дки. Одна з картин Миколи Рер│ха явля║ собою криптограму. Назива║ться картина "Р│гден Джапо, Правитель Шамбали", а зображено на н│й п│щанисту долину, довкола яко┐ зводяться стр│мк│ скел│ -- типовий кра║вид у Цайдам│. В печер│ зображено вогненну буддопод│бну постать, що в│дда║ наказ к│нним г│нцям перед собою. Якщо покласти картину на правий б│к, то в ┐┐ верхньому л│вому кутку можна розр│знити бородатий проф│ль Рер│ха серед обрис│в г│р. А серед нагромадження скель у центр│ композиц│┐ вгаду║ться контур ракети чи фюзеляж Т│бетський прапор, нев│домий на Заход│. На ньому зображено Володаря Шамбали в сво┐й столиц│ серед засн│жених г│р. Ж│ноче й чолов│че божества допомагають його завданню трансформувати людину в надлюдину; вони тримають численн│ дарунки для майбутнього людства. Внизу лег│они Св│тла атакують орди Темряви: це -- т│бетська верс│я б│бл│йного Армагеддона. Чита║ться ця криптограма так: "Рер│х л│тав на цьому апарат│"? Таке припущення п│дтверджують слова махатми Мор'┐ у п│слямов│ до "Агн│-Йоги": "Струмен│ цього вогню обпалювали Кам│нь у його великому польот│ перед лицем Сонця". Якщо ц│ слова стосуються каменю Ч│нтаман│, то чи не сл│д це сприймати так, що Микола Рер│х зд│йснив косм│чну подорож до внутр│шн│х планет │ Сонця? Чи не мчав його в м│жпланетну подорож Лунг-та, т│бетський Пегас? Оск│льки ми розгляда║мо артефакти з │нших св│т│в, варто мати на уваз│ ще одну чудову т│бетську легенду. Т│бетц│ в│рять, що в прадавн│ часи поблизу монастиря Сера у Лхас│ з неба впав жезл. Цей золотий жезл, або дорж│, збер│га║ться вже в монастир│ к│лька в│к│в. Б│льше того. Далай-лама ма║ титул Володаря Блискавки, бо дорж│, вважа║ться, здатен вивергати блискавки. Кажуть, що п│д час деяких рел│г│йних в│дправ жезл той випром│ню║ сл│пуче св│тло. Дорж│ ма║ коротке рук│в'я, з обох к│нц│в якого розташовуються округл│ бутони лотоса. Ср│бн│, бронзов│ або зал│зн│ коп│┐ цього жезла можна бачити в б│льшост│ т│бетських монастир│в. Хоча можна й подумати, що дорж│ -- специфичний елекричний пристр│й, сферичн│ к│нц│ якого слугують катодом │ анодом, верховн│ лами в│дкидають таке припущення. В│н може д│яти п│д впливом нев│домо┐ сили, п│дконтрольно┐ тренованому буд│йському йогов│. Деяк│ джерела натякають, що наймогутн│ший на земл│ дорж│ ма║ правитель Шамбали. Його описують, як металевий ск│петр │з двома д│амантовими кулями на к│нцях. Як │ Ч│нтаман│, цей Великий дорж│ здатен фокусувати могутн│ косм│чн│ сили й керувати ними. Хоча час великих одкровень стародавньо┐ науки й реально┐ появи Учител│в Сходу ще не настав, ц│каво було б узнати детальн│ше про появу ┐х у монастир│ Таш│ Лхунпо безпосередньо перед китайською окупац│║ю Т│бету. Доктор Сейке Вада, що був св│дком ц│║┐ под│┐, виклав сво┐ враження в американському журнал│ "Косм│чна з│рка": "Учител│ не мають якогось певного розкладу, коли вони повинн│ з'являтися. ▓нод│ вони постають перед сво┐ми учнями, щоб проголосити пропов│дь, │нод│ прид│ляють увагу к│льком обраним чи й нав│ть одному. З Учител│в, яких найб│льше знають зах│дн│ учн│, посл│довники окультизму, доктор Вада бачив Кут Хум│, Мор'ю та Джвалу Кула. Час, проведений ним б│ля ст│п Учител│в, був осяяний св│тлом високо┐ духовност│". Сл│д зазначити, щодо 30-х рок│в гурти лам, званих кутхум-пас, нер│дко збиралися в долин│ Цангпо. То були лами-учн│ архата Кут Хум│. Висок│сть та║мно┐ доктрини стане очевидною, коли адепти дадуть переконлив│ докази нев│домо┐ │стор│┐ людства, ┐хн│ велетенськ│ п│дземн│ б│бл│отеки й музе┐ добре убезпечен│, а входи до них ретельно замаскован│. Стол│ття тому Олена Блаватська казала, що нема║ п│дстав побоюватися, що ┐х знайдуть нав│ть тод│, коли "ц│л│ арм│┐ вторгнуться в ц│ п│щан│ простори". ▓ справд│, тисяч│ солдат │ роб│тник│в уже проникли на територ│ю Шамбали, щоб добувати нафту в Цайдам│. Та таке було давно передбачено. У чому ж секрет цього осередку косм│чно┐ культури? Доброта, вза║моповага, здоровий спос│б життя, ретельно продумане планування, │║рарх│чна дисципл│на, безкорислив│сть │ прагнення сп│впрацювати з мат│р'ю-природою. ▓нтереси цього ерудованого Братства охоплюють науку, ф│лософ│ю, рел│г│ю, мистецтво й музику в найширшому розум│нн│. Це зовс│м не рай для л│нивих │ байдужих, не сонливий Шангр│-Ла. Це -- серце людства, яке упродовж в│к│в самов│ддано бореться з нев│глаством, жертвуючи заради цього сво┐ми найблагородн│шими членами. Але справжньо┐ │стор│┐ цих мученик│в за правду ще не написано. У ц│й сп│льнот│, що грунту║ться на засадах сп│вроб│тництва, дисципл│ни, братерсько┐ любов│ й ф│лософського │деал│зму, якщо │ бувають як│сь розходження в поглядах, то н│коли не бува║ розбрату │ чвар, бо Шамбала -- це синон│м гармон│┐. На завершення цього розд│лу не зайве згадати й такий │стотний факт, як останн║ злиття общин Шамбали; воно мало м│сце в Т│бет│ у XIV стол│тт│, а очолив його Цонкаба. В│н зд│йснив св│й задум │з монастиря Таш│ Лхунпо поблизу Ш│гадзе. А. П. С│ннетт так опису║ цю визначну под│ю: "З незапам'ятних час│в у Т│бет│ │сну║ певний засекречений район, дос│ зовс│м нев│домий, досяжний х│ба що для вта║мничених, але неприступний для звичайних мешканц│в як ц│║┐ кра┐ни, так │ │нших. У цьому та║мничому район│ живуть адепти. За минулих час│в махатм було значно б│льше, розс│яних по всьому св│ту. Поступ цив│л│зац│┐ спричинився до магнетизму, до якого вони прагнули, проте в епоху, про яку мовиться, тобто в XIV стол│тт│, вже почався загальний рух до Т│бету частини окультист│в, доти розсипаних по вс│х усюдах". У той час, коли лише к│лька т│бетських лам знають про │снування П│вн│чно┐ Шамбали й про зв'язок сво┐х найвищих панд│т│в │з ц│║ю оазою бод│сатв, найдоброчесн│ш│ й найосв│чен│ш│ з них збер│гають та║мну науку, що ║, безперечно, спадком само┐ Шамбали. Наука ця -- калачакра, або Колесо часу. Про не┐ │ п│де мова в наступному розд│л│. 5. КАЛАЧАКРА, НАУКА БОД▓САТВ Хоча на сьогодн│ жодного предмета з Шамбали в наших музеях не виявлено, т│бетськ│ книги "Ганжур" │ "Данжур" м│стять тексти, н│бито скоп│йован│ з манускрипт│в Шамбали. Кр│м того, упродовж │стор│┐ посланц│ з м│с│ями в зовн│шн│й св│т споряджалися П│вн│чною Шамбалою. Ц│ два факти п│дтверджують достов│рн│сть культурного й наукового центра, схованого у в│дособленому куточку земно┐ кул│. Ц│ т│бетськ│ тексти мовлять │ про науку калачакру, завуальовану символами й алегор│ями, яких год│ зрозум│ти будь-кому, окр│м вта║мничених лам. Т│бетський буддизм вважа║, що знання калачакри в│дкрива║ двер│ до сприйняття та║много вчення бод│сатв -- │стот, як│ завершили свою земну еволюц│ю │ присвятили себе людству. До запровадження соц│ал│зму в Кита┐ у монастирях Таш│ Лхунпо поблизу Ш│гадзе й Кум-бум у П│вн│чно-Сх│дному Т│бет│ д│яли спец│альн│ школи, де вивчали калачакру. Багато монастир│в у Т│бет│ й Монгол│┐ мали вчител│в з цього предмета. Щоб потрапити в школу калачакри, лама мусив провести к│лька рок│в у монастир│ │ заслужити репутац│ю суворого аскета. П│сля цього настоятель монастиря м│г рекомендувати його в цю школу. Лише найзд│бн│ш│, найрозумн│ш│ й найдоброчесн│ш│ лами ставали учнями таких та║мних шк│л. Хоча б│льш│сть кандидат│в складають жовто-шапков│ лами3, прихильники реформованого буддизму Цзонкаби, який загалом заперечу║ тантричну маг│ю4, калачакра зажила неабияко┐ слави саме завдяки цим ламам. ▓стор│я св│дчить, що й сам Цзонкаба був учителем калачакри. Вивчення калачакри почина║ться з астроном│┐, астролог│┐ та санскриту. Аби зберегти вмисне ускладнений символами письмовий виклад ц│║┐ системи, ключ до яко┐ знають лише адепти, │стинне вчення калачакри н│коли не ставало набутком громадськост│ й не перекладалося на ║вропейськ│ мови нав│ть у криптограф│чн│й форм│. Та все ж деяк│ факти щодо цього вчення в Т│бет│ та Монгол│┐ можна з'ясувати з такого джерела, як "Блакитн│ аннали, або Коментар│ до калачакри", написан│ Бу-стон Р│нчен-грубом у Таш│ Лхунпо 1322 року. ▓снують │ ран│ш│ роботи Ра-лоцави з XI стол│ття (перекладен│ доктором Е. Оберм│ллером у Гейдельберз│ 1931 року). Ми зупиня║мося на вченн│ калачакри переважно тому, що воно щ│льно пов'язане з Шамба-лою, зв│дки ця система традиц│йно виводиться. Фах│вець з т│бетських текст│в Юр│й Рер│х в одн│й │з сво┐х роб│т робить │стотне зауваження щодо зв'язку калачакри та Шамбали: "Питання калачакри найт│сн│шим чином пов'язане з проблемою Шамбали, загадковою м│сцев│стю, зв│дки ця система в друг│й половин│ Х стол│ття прийшла в ▓нд│ю, та ще з проблемою походження т│бетського ш│стдесятир│чного циклу". На думку Юр│я Рер│ха, пошуки Шамбали й духовного зв'язку з ┐┐ Правителем │ ║ к│нцевою метою посл│довник│в калачакри. Осяян│ ченц│ склали описи ц│лячу до Шамбали, де географ│чн│ вказ│вки чергуються з │нструкц│ями щодо духовно┐ п│дготовки тих, хто прагне вв│йти в сферу Шамбали. Т│бетська священна л│тература м│стить вдосталь даних про походження калачакри. Вс│ верс│┐ згодн│, що калачакра вперше з│йшла на Будду п│д час його осяяння б│ля велико┐ ступи (культова споруда кон│чно┐ форми) Шр│ Дганьякатака в пров│нц│┐ Мадрас. Саме тод│ неспод│вано з'явився Сучандра, цар Шамбали, в супровод│ безл│ч│ божественних │стот. Давн│ т│бетськ│ тексти (скаж│мо, Ра-лоцави, що жив дев'ять стол│ть тому) приливають св│тло на ц│л│ й │стор│ю вчення Колеса часу │ на його походження. Витяг │з одного його манускрипту полегшить зрозум│ти природу шамбальсько┐ традиц│┐. "Адепти калачакри, уславлен│ в науц│ бод│сатв, жили в ▓нд│┐. Тод│ в Ор│сс│ народився панд│т Ц│лу, великий учитель, що глибоко п│знав ус│ л│таки (комп│ляц│┐). Т│, хто спод│ва║ться досягти стану Будди за одне життя, повинн│ вивчити мантраяну (знання вс│х окультних сл│в влади), а надто науку бод│сатв (калачакру). Учитель Ц│лу взнав, що ця наука збереглася в Шамбал│. Ц│лу, неквапом подорожуючи, досяг вершини гори й зустр│в там незнайомця. "Куди ти просту║ш?"-- запитав його той. Ц│лу в│дпов│в: "У Шамбалу, п│знати вчення бод│сатв". "Шлях туди винятково важкий,-- зазначив незнайомець.-- Та якщо ти так прагнеш цього знання, то можеш отримати його тут". Тод│ панд│т Ц│лу вп│знав у незнайомц│ вт│леного Манджушр│ (бод│сатву)5 │ впав перед ним, запропонувавши йому мандалу (кругову д│аграму). Незнайомець пояснив йому вс│ та║мн│ вказ│вки коментар│в до "Книги влади". П│сля цього Ц│лу вирушив у Сх│дну ▓нд│ю │ навчив калачакр│ панд│та Ачар'ядеву, що народився в Барендр│ │ зр│внявся знаннями з│ сво┐ми попередниками │ повн│стю дисципл│нував св│й розум. Дехто стверджував, що в нього були вид│ння богин│ Тари, │ все, що в│н бажав, йому гарантувалося. Навчений Б│лою Тарою, в│н вирушив до Шамбали". Цей текст XI стол│ття св│дчить, що в│ра в Шамбалу жила серед т│бетц│в упродовж багатьох в│к│в. Соманатха, кашм│рський брахман, прин│с калачакру в Т│бет 1026 року. Йому ж приписують │ впровадження в Т│бет│ ш│стдесятир│чно┐ календарно┐ системи з дванадцяти тварин │ п'яти елемент│в (у ц│й систем│ кожен р│к ма║ назву таких тварин: миша, бик, тигр, за║ць, дракон, зм│я, к│нь, в│вця, мавпа, птах, собака │ свиня; у по║днанн│ з деревом, погнем, землею, зал│зом │ водою вони утворюють ш│стдесятир│чний цикл. Так, 1977 р│к був Роком вогненно┐ зм│┐. Т│бетський р│к почина║ться з молодого м│сяця в лютому). Особливе зац│кавлення виклика║ те, що т│бетсько-китайськ│ дванадцятир│чн│ цикли науково виходять з тривалост│ пер│оду обертання Юп│тера навколо Сонця, що склада║ 11,86 рок│в. Украй │стотно, що т│бетський календар почина║ться з року впровадження у Т│бет│ калачакри (1026), який в│дкрив так звану еру Рабджйон│. Тому. скаж│мо, 1975 р│к ║ 949-м роком т│бетсько┐ хронолог│┐, що п│дкреслю║ виняткове значення калачакри для т│бетсько┐ культури. Десята книга "Блакитних аннал│в", складена Гос Лоцаба Гзоннудпалом м│ж 1476-78 рр., ц│лком присвячена поширенню калачакри в Т│бет│. Про саме вчення в│домо обмаль через його езотеричний характер, але так│ │сторичн│ прац│, як "Блакитн│ аннали", м│стять натяки на Принципи калачакри. Перша книга "Блакитних аннал│в" вказу║ висок│ ц│л│ для будд│йських посвятник│в: "Я в│таю │нту┐тивне, трансцендентальне, неосяжне, що ║ джерелом радост│ для мудрец│в, що поширю║ться серед блискучого з│брання, що уособлю║ спок│й, що вказало декому Колесо Вчення Найвищого Осяяння, що зрозум│ле для йог│в, над│лених найвищим споко║м, що важке для сприйняття, важке для досл│дження, всепроникне, безпричинне". Десята книга "Блакитних аннал│в" наводить так│ вказ│вки учителя калачакри сво║му учнев│: "Тепер ти прийми таку позу, як │ я, │ зв│льни св│й мозок в│д думок". Давн│й текст згаду║ два стани медитац│┐: ясн│сть │ пост│йн│сть. В│н мовить про рза║мозв'язок м│ж Сонцем, М│сяцем, з│рками й нервовими центрами т│ла, або чакрами. В │ншому параграф│ сказано, що "мудр│сть п│зна║ той, хто ум│║ контролювати сво║ дихання", │ натяка║ться на "д│м кундали, запалено┐ внутр│шн│м вогнем", або на кундал│н│ при основ│ хребта. "Тод│ мо║ │люзорне т│ло, поглинуте сяючим полум'ям, я скидаю, як зм│я скида║ шк│ру",-- каже текст. Це, безумовно, означа║ псих│чну проекц│ю або в│дд│лення св│домост│ в│д т│ла. Розпов│даючи про одного вчителя калачакри, рукопис зазнача║, що "в│н займався медитац│║ю │ досяг здатност│ складати нов│ мантри. В│н навчав калачакри │ мав багато учн│в; помер в│н в│с│мдесятир│чним у Р│к дерев'яного коня (1282)". В │ншому м│сц│ опису║ться учень йоги: "В│н медитував три роки, три п│вм│сяц│ │ три дн│ за методом йоги, як це радить калачакра. За цей час орган│зм, вважа║ться, зазна║ ц│лковито┐ зм│ни". Текст згаду║ │ так│ окультн│ прийоми, як використання учнями дзеркал, щоб отримати вид│ння │ досягти косм│чно┐ св│домост│. Описуються │ численн│ прояви окультних сил великими адептами калачакри. У житт│ ченця Грагс-па Сен-ге був випадок, коли вогонь породив коштовн│ камен│. В│н помер в│с│мдесяти дев'яти рок│в (1343 року). П│д час кремац│┐ його останки дивовижним чином перетворилися на будд│йськ│ рел│кв│┐. У житт│ Ванаратхи ставалися вс│ляк│ надприродн│ феномени, як-от злива з кв│т│в, струмен│ б│ло┐ води з│ стел│ │ нав│ть райдуги в його осел│. Помер в│н 1468 року доброх│ть, коли сид│в випростаним на килим│ в йог│чн│й поз│; п│д час його кремац│┐ увесь Непал осяяло дивовижне покривало райдуг у неб│. ▓нший адепт калачакри, Бон-дон Р│нпоче в│домий тим, що сотворив у XII стол│тт│ чудо, коли п│д час церемон│┐ посвячення полум'я св│чок перетворилося в вогнян│ малюнки й символи. Розпов│дь про його життя зак│нчу║ться значуще: "У в│ц│ п'ятдесят одного року в│н вирушив до Шамбали". У "Блакитних анналах" можна виявити р│зн│ прояви ф│зичних │ телепатичних контакт│в окремих вчител│в калачакри з Шамбалою. Скаж│мо, один │з них розпов│да║ про випадок з пустельником Калачакрападою: "В│н знався на п'яти галузях науки, його благословила сама Тара,-- в│н ┐┐ виразно бачив. Якось Достославна мовила йому: "У П│вн│чн│й Шамбал│ │сну║ багато тантр (формул вта║мничення) │ коментар│в, як│ склав │ пров│стив Будда,-- приходь за ними │ слухай ┐х!" В│н вир│шив вирушити туди. Дехто казав, що коли в│н став готуватися до подорож│ в Шамбалу, то перед цим побував там у вид│нн│ й отримав доктрини Ар'я Авалок│тешвари. Останн║ твердження сл│д допустити". Ц│ згадки про Тару й калйчакру матимуть │стотне значення в контекст│ розд│лу "Храмов│ д│алоги". Микола Рер│х був св│дком незвичайного феномена, що, безперечно, демонстрував калачакру. Якось на початку 20-х рок│в в│н │з к│лькома компаньйонами подорожував в автомоб│л│ м│ж Дардж│л│нгом │ Гхумом у Г│малаях. Я теж про┐здив т│║ю г│рською дорогою. Рер│х пише, що вод│й автомоб│ля раптом пригальмував, коли на дороз│ з'явився паланк│н, який несли четверо чолов│к│в. Коли автомоб│ль зупинився, аби пропустити його, пасажири побачили в паланк│н│ ламу. В│н був у червон│й з жовтим одеж│, на голов│ мав корону, волосся довге й чорне, коротку чорну бороду, нечасту для лам. Той незвичайний лама посм│хнувся │ к│лька раз│в кивнув головою гуртов│ Рер│ха. Автомоб│ль продовжив путь, але пасажири його ще не раз озиралися на дивного ламу в паланк│н│. Коли Рер│х почав розпитувати про цього загадкового ламу, йому в│дпов│ли, що в паланк│нах носять лише Далай-ламу │ Панчен-ламу, а корону надягають т│льки п│д час храмових церемон│й. "Ви, певно, бачили ламу з Шамбали!" -- висловили здогад ченц│ в Гхум│. Дощ, викликаний оракулом Лхаси, теж можна вважати виявом калачакри. Це диво опису║ Генр│х Гаррер у книз│ "С│м рок│в у Т│бет│". Лама впав у транс │ почав пронизливо вигукувати заклинання. Як пише Гаррер, "можна в│рити в чудеса або шукати │нше пояснення, але факт залиша║ться фактом: в│дразу п│сля його заклинань п│шов дощ". Зак│нчити цей розд│л я хот│в би ще одн│║ю згадкою про його свят│йшество Панчен-ламу, якого я бачив замолоду п│д час процес│┐ в Кита┐. Коли 1916 року новозбудований храм Будди Майтре┐ в монастир│ Таш│ Лхунпо готувався прийняти велетенську статую, Панчен-лама попрохав свого старого вчителя, пустельника Кйонгбу-р│нпоче, керувати церемон│║ю установки стату┐. Перестар│лий чернець в│дмовився, мовляв, здоров'я його надто слабке │ смерть близько. Та все ж погодився освятити новий храм. Через к│лька м│сяц│в Панчен-лама послав паланк│н │ почет за Кйонгбу-р│нпоче, щоб доправити його в монастир Таш│ Лхунпо на церемон│ю. Бачили, як в│н с│в у паланк│н, коли прибули нос│┐. Але на церемон│┐ освячення Панчен-лама та │нш│ лами, зайнят│ богослуж│нням, були просто вражен│, побачивши, що в│н п│дходить до монастиря самотою │ п│шки. На очах людей в│длюдник п│днявся сходами, ув│йшов у храм, об│йняв статую Майтре┐, незбагненним чином злився з нею │ зник. Коли згодом прибув паланк│н, в│н виявився порожн│м. Очевидно, Кйонгбу-р│нпоче виконав свою об│цянку Панчен-лам│ з допомогою калачакри. Зв│сно, не всяку маг│ю сл│д в│дносити до калачакри, а лише т│ феномени, що залежать в│д високо┐ духовност│ ┐х виконавц│в, що вдаються до ун│версально┐ сили, сховано┐ у ядр│ атома -- нею адепти оволод│вають через ║днання з мат│р'ю-природою. У цьому секрет калачакри. Певн│сть, що Шамбала ║ джерелом ц│║┐ високо┐ окультно┐ науки, отже, ста║ зрозум│лою. Сл│д п│дкреслити й такий │стотний факт. Пров│дна секта т│бетського буддизму гелукпа, представлена Далай-ламою │ Панчен-р│нпоче, засуджу║ демонстрування вс│ляких зорових │ слухових псих│чних феномен│в, оск│льки прагне зм│цнити дов│ру людини до орган│в зору й слуху, тод│ як буддизм прагне пробудити внутр│шн║ духовне сприйняття. Заняття калачакрою лише складова частина навчання посвячених, але вона допустима лише в виняткових випадках, коли незвичайн│ прояви доц│льн│. Перекази про Шамбалу не обмежуються Т│бетом та Монгол│║ю, а побутують │ в │нших кра┐нах, скаж│мо, в Рос│┐; там вони дещо р│зняться деталями й в│дом│ п│д │ншою назвою: "Кра┐на Б│лих Вод". 6. КРАпНА Б▓ЛИХ ВОД Серед рос│йських старов│р│в │сну║ дивне пов│р'я: той, хто п│де зворотним шляхом татар-завойовник│в до Монгол│┐, знайде Б│ловоддя, де на в│длюдд│, вдалин│ в│д гр│шного св│ту живуть свят│ люди. У санскритському переказ│ В│чна земля, яку нездатн│ зруйнувати н│ вогонь, н│ вода, названа Б│лим островом. Це тим показов│ше, що об│тована земля рос│йських прочан зоветься Б│ловоддям. Як виплива║ з рос│йського фольклору, фантомне царство Аз│┐ ма║ багато потайних печер │ над│йно захищене велетенськими г│рськими кряжами з│ сн│говими вершинами. Легенда стверджу║, що б│ля волод│нь мудрец│в лежить озеро Лопон. ▓ без ┤рунтовних географ│чних знань зрозум│ло, що загадкове озеро Лопон -- це озеро Лобнор у Гоб│, коло хребт│в Алтин Тага й Куньлуня, про як│ ст│льки мовиться в давн│х китайських рукописах. Б│льше того, поверхню цього озера частково вкрива║ б│ла пл│вка кристал│чно┐ сол│. Саме воно може бути одним │з б│лих озер Б│ловоддя. В опов│данн│ "Червон│ замети" рос│йський письменник В. Шишков згаду║ Б│ловоддя: "к на св│т│ така дивовижна кра┐на, назива║ться вона Б│ловоддя. ▓ в п│снях про не┐ сп│вають, │ в казках розпов│дають. У Сиб│ру вона, за Сиб│ром, а чи й де│нде. Кр│зь треба пройти степи, гори, в│кову тайгу, все на сх│д, до сонця, путь свою правити, │, коли щастя в│д народження тоб│ дароване, побачиш Б│ловоддя самов│ч. ▓ ця кра┐на н│кому не належить, у н│й вся воля, вся правда споконв│ку живе, ця кра┐на -- дивовижна". Фольклор │ л│тература Давньо┐ Рус│ дають численн│ св│дчення, що за вс│ма цими фантастичними опов│дями може приховуватися правда. Легенда про Б│ловоддя ма║ багато сп│льного з легендою про п│дземне м│сто К│теж, куди потрапля║ лише праведна людина. Це м│сто святих людей до певного часу невидиме, каже легенда. В│руюч│ в Рос│┐ колись прикладалися вухом до земл│, силкуючись почути, як дзвонять церкви в цьому п│дземному м│ст│. Напучування, як│ давали старики тим, хто збирався в К│теж, полягали в тому, що ц│║┐ обител│ правди досягне той, у кого сильна воля. Хто зважиться на таке, не повинен пов│ряти сво┐х задум│в н│ родичам, н│ друзям, т│льки молитись │ роздумувати, поки перед його зором не постане виразний образ священного м│ста. Як │ м│ф про Б│ловоддя, цей переказ │ соб│ згаду║ про шлях монгольських завойовник│в; ним треба пройти у зворотному напрямку, щоб знайти священне м│сто в Аз│┐. Це пов│р'я схоже на середньов│чну легенду про Святий Грааль тим, що шукач мусив мати ст│йку душу, аби подолати безл│ч важких випробувань. Та якщо рос│йський прочанин на шляху до свято┐ земл│ духовно п│дготовлений, то страж│ святого м│сця вийдуть йому назустр│ч, коли в│н до нього наблизиться. Така певн│сть пронизу║ │ м│ф про Б│ловоддя. Протягом в│к│в прочани не раз намагалися знайти легендарне Б│ловоддя десь у Центральн│й Аз│┐. Багато шукач│в повернулися н│ з чим, якщо взагал│ повернулися. Вважалося, що вони наклали життям, намагаючись перетнути Гоб│ чи Т│бет. Однак це не зупиняло │нших, │ побутували чутки, що дехто таки д│стався т│║┐ загадково┐ кра┐ни. Близько ш│стдесяти рок│в тому в Костром│ помер один старий чернець. Хоч │ знали, що в│н побував у ▓нд│┐, все ж украй дивно було бачити серед папер│в цього християнського ортодокса щоденник, який засв│дчував його близьке знайомство з доктриною г│малайських махатм. До тих же народних переказ│в можна в│днести й рос│йську легенду про Чудь, або Кра┐ну Чудес. Вона мовить про втечу в п│дземне м│сто гурту людей, що рятувалися в│д утиск│в царату. Щойно вони потрапили туди, як проходи, що вели в п│дземелля, затулили кам'ян│ брили. Вт│кач│ об│цяли повернутись │ принести нов│ знання, коли настане час. У цьому переказ│ багато сп│льного з розпов│дями про Шамбалу в Монгол│┐. Як пов│ду║ легенда про Б│ловоддя, за Б│лоозером серед найвищих г│р лежить чудова долина, обитель святих людей. Географ│чн│ ознаки вказують на озеро Лобнор │ хребет Алтин Таг, в│дгалуження Куньлуня. А саме там, за лаоськими джерелами -- обитель Золото┐ Матер│ Заходу │ ┐┐ Безсмертних. Маршрут прочан до Б│ловоддя неважко нанести на карту. Найчаст│ше в│н починався в│д р│ки ▓ртиш у Сиб│ру, п│сля чого мандр│вники перетинали гори Тянь-Шань │ досягали солоних озер Гоб│, б│ля п│дн│жжя Т│бетського плато. Микола Рер│х пише про бес│ди з алтайськими старов│рами б│ля кордону з Монгол│║ю; це св│дчення досить ц│нне, бо в ньому наведен│ конкретн│ м│сця, як│ проминали прочани на шляху до Б│ловоддя: "П│сля виснажливо┐ подорож│, якщо не з│б'║теся з пут│, то добудетеся солоних озер. Цей перех│д украй небезпечний. Пот│м ви пройдете до г│р Богогорж. Зв│дси почина║ться ще небезпечн│ша дорога до Коку-ш│. А тод│ треба йти над самим Ергором, поки не досягнеш Кра┐ни Сн│г│в". Рер│х поясню║, що солон│ озера -- це озера в Цайдам│ з його небезпечними переходами. Богогорж в│н ототожню║ з г│рським масивом Бурхан Будда. Кокуш│ -- це, безумовно, г│рський хребет Кукуш│л│, а високе наг│р'я Ергор -- це засн│жений Чантанг. Один старий розпов│в Рер│ху про двох сво┐х д│д│в, що вир│шили знайти Б│ловоддя. ┐х не було три роки, а коли повернулися, то розпов│дали с│м'ям про велик│ дива, як│ бачили в обител│ мудрец│в. Ця розпов│дь в│домого досл│дника Аз│┐ заслугову║ серйозно┐ уваги, бо показу║, що дехто таки досягав Б│ловоддя, або Шамбали. Так що легенда про Б│ловоддя, як │ легенда про Шамбалу, може бути народною згадкою про давню обитель досконалих людей, як│ в│д першопочатк│в │стор│┐ вели людство стезею вдосконалення. У цих блуканнях глибинною Аз│║ю багато прочан загинуло, та дехто все ж досяг мети й залишив описи див, бачених у незнан│й земл│. З цих опис│в видно, що прочани розпов│ли б куди б│льше про досягнення мешканц│в того та║много м│сця, якби не поклялися до смерт│ збер│гати та║мницю. Под│бна розпов│дь, що походить з монастирського джерела, була записана у Вишенсько-Успенськ│й обител│ б│ля Шацька Тамбовсько┐ губерн│┐ 1893 року. На основ│ давн│х запис│в │ усних розпов│дей, в│домих лише найосв│чен│шим ченцям Рос│┐, настоятель Володимир переказав цю │стор│ю юнаков│, який п│сля революц│┐ ем│грував за кордон. П│сля друго┐ св│тово┐ в│йни ┐┐ опубл│кувала рос│йська ем│грантська газета "Новая Заря" (Сан-Франц│ско, 24 кв│тня 1949 р.). Коли професор Юр│й Гребенщиков з П│вденного коледжу (Лейкленд, Флор│да) досл│див хрон│ку, то д│йшов висновку, що вона -- переконлива верс│я одн│║┐ з багатьох прощ у Кра┐ну Б│лих Вод -- можливо, нав│ть одна з найб│льш ранн│х, як│ зна║ рос│йська │стор│я. Сага про Б│ловоддя походить з монастиря Афон у Грец│┐, в│домого сво║ю стародавньою б│бл│отекою │ суворою дисципл│ною схильних до м│стицизму ченц│в, що живуть на в│дособлен│й гор│. Саме тут молодий слов'янський чернець Серг│й пров│в к│лька рок│в перед поверненням з В│зант│┐, в перш│ роки п│сля введення християнства на Рус│. Повернувшись у Ки┐в, отець Серг│й, якому тод│ було не б│льше тридцяти рок│в, розпов│в князев│ Володимиру легенду про загадкову кра┐ну на Сход│ -- Царство Б│лих Вод, де панують доброчесн│сть │ справедлив│сть. То був час, коли руський князь споряджав посл│в до В│зант│┐ та Риму, прагнучи прилучити Русь до християнсько┐ цив│л│зац│┐. Володимира наст│льки захопила розпов│дь про легендарну кра┐ну, що 987 року в│н спорядив │ послав велику експедиц│ю на чол│ з Серг│║м на пошуки ц│║┐ аз│атсько┐ кра┐ни. В│н виходив з того, що м│с│я може завершитися приблизно за три роки. Проте минули роки й десятил│ття, а н│яких зв│сток в│д посольства не було, │ ┐┐ сумна доля стала очевидною. 1043 року в Ки║в│ з'явився старезний чолов│к │ заявив, що в│н │ ║ чернець Серг│й, якого Володимир послав шукати Кра┐ну Чудес в Аз│┐. Враженим ченцям в│н пов│дав дивовижну │стор│ю, яка, очевидно, була в│дпов│дно записана й збереглася серед християнських м│стик│в у рос│йських монастирях. Отець Серг│й розпов│в, що наприк│нц│ другого року ┐хньо┐ виснажливо┐ подорож│ на Сх│д вони вже втратили багато людей │ тварин. У пустельн│й м│сцевост│, яка може бути Казахстаном, караванов│ тралилася безл│ч к│стяк│в людей, коней, верблюд│в │ мул│в. Ус│х так налякало побачене, що вони нав│др│з в│дмовилися йти дал│; лише дво║ погодилися супроводжувати Серг│я. Але │ цих двох супутник│в довелося залишити в одному сел│ наприк│нц│ третього року, бо вкрай пог│ршилося ┐хн║ здоров'я. Сам отець Серг│й украй виснажився, проте вир│шив або продовжити путь, або вмерти. Чутки серед м│сцевих жител│в у районах, як│ в│н проминав, св│дчили, що загадкова кра┐на насправд│ │сну║. Один пров│дник, певно, монгол, запевняв його, що зна║ дорогу в священне царство, яке ще називали Запов│дною Землею, Землею б│лих вод │ високих г│р. Землею осяяних душ, Землею живого вогню. Землею живих бог│в │ Землею чудес. Ще через три м│сяц│ отець Серг│й досяг кордон│в Б│ловоддя -- б│лого озера, вкритого шаром сол│. Його останн│й пров│дник в│дмовився │ти дал│, боячись невидимих страж│в сн│гових г│р Руський чернець залишився один, не боячися смерт│ │ в│рячи в │снування святах людей. Та й надто в│н був виснажений, аби повернутися назад. Через к│лька дн│в дороги перед ним раптом постало дво║ незнайомц│в. В│н ┐х розум│в, хоча вони розмовляли незнайомою мовою. Пот│м Серг│я в│двели в село, де п│сля в│дпочинку йому дали роботу. Незабаром його переправили в │нше селище, де його прийняли, як брата. Минали м│сяц│ й роки. Слов'янський чернець оволод│вав усе новими й новими знаннями. В│н був безмежно щасливий, що нарешт│ знайшов терплячих, сп│вчутливих, всевидющих мудрец│в, що трудилися на благо людства. Сам│