системи Заходу мЁльярдами доларЁв. Тому можна погодитися з думкою Роберта Лейкена, що "там де корупцЁя ╨ системою, ринковЁ та адмЁнЁстративнЁ реформи... можуть стати навЁть антипродуктивними... Послаблення державного контролю може полегшити незаконну ...економЁчну дЁяльнЁсть. БЁльш того, щоб компенсувати втраченЁ доходи бюрократи шукатимуть "заробЁткЁв" у Ёнших сферах"'. Тобто коли за економЁчну реформу вида╨ться переважно те, що ©© тЁльки ЁмЁту╨, а по сутЁ нею не ╨, то такЁ "реформаторськЁ" ' Див.: КорупцЁя: основнЁ аспекти //ЗахЁд: вЁкно в Укра©ну, - No 43(301), 15 серпня 1997р. -С. 1. 38 дЁ© можуть лише провокувати посилене генерування корупцЁ©. У той же час справжнЁ, добре запланованЁ Ё скоординованЁ реформи, що максимально повно враховують по-справжньому позитивний свЁтовий досвЁд, навпаки, значно скорочують поле коруп-цЁйних ЁнтересЁв та лЁквЁдують потенцЁйнЁ джерела ©х задоволення. Цю думку також пЁдтверджують Ё висновки аналЁтикЁв Заходу: "НапЁвреформи, безкарнЁсть Ё безвЁдповЁдальнЁсть, що ними породжуються, сприяють змЁцненню позицЁй корупцЁ©, оскЁльки з нарощенням фЁнансово© могутностЁ Ё полЁтично© влади Ёнтереси елЁтних угрупувань щодалЁ важче пЁддавати позитивним змЁнам Ё тому цей соцЁальний прошарок ста╨ активною силою, що перешкоджа╨ чи спотворю╨ процес ринкового реформування. Безглуздо нарощувати антикорупцЁйнЁ служби там, де бюрократЁя ма╨ необмеженЁ можливостЁ як завгодно довЁльно манЁпулювати регулятивними обмеженнями, або вЁдповЁдно створювати любЁ режими вибЁркового цЁльового економЁчного сприяння"'. НеспроможнЁсть значно© частини представникЁв колишньо© "директорсько© гвардЁ©" здЁйснювати керЁвництво вже "майже комерцЁйними" пЁдпри╨мствами (здебЁльше холдЁнговими компанЁями), що були створенЁ останнЁми пЁд себе, пЁд сво╨ найближче Ё найвЁдданЁше оточення, а також пЁд певне коло рЁдних Ё близьких ©м осЁб), призводить до поглиблення виробничо-комерцЁйно© стагнацЁ©, накопичення величезно© заборгованостЁ та Ёнших економЁчних негараздЁв. У той же час необмежена можливЁсть цих суб'╨ктЁв виробничих вЁдносин контролювати значнЁ обЁговЁ кошти, урядовЁ дотацЁ© та пЁльговЁ кредити (в т. ч. Ё закордоннЁ) да╨ солЁдний потенцЁал для подальшого забезпечення особистого достатку керЁвництва зазначених компанЁй, навЁть якщо це Ё вирЁшу╨ться за рахунок невиплати заробЁтно© плати працЁвникам цих пЁдпри╨мств, ©х вЁдправки у вимушенЁ багатомЁсячнЁ вЁдпустки Ёз подальшим скороченням тощо. Саме "економЁя", що ма╨ мЁсце за рахунок "безкоштовного" використання "безкоштовно" отриманих основних фондЁв ╨ сутт╨вою особливЁстю сучасного етапу еволюцЁ© процесЁв "тЁнЁзацЁ©" Див.: КорупцЁя: основнЁ аспекти //ЗахЁд: вЁкно в Укра©ну, - No 43(301), 15 серпня 1997р. -С. 1. 39 економЁки. Серед проявЁв механЁзму реалЁзацЁ© останнього можна передусЁм видЁлити наявнЁсть особливого об'╨кта "тЁньово©" експлуатацЁ©, якими виступають ресурси держави, великЁ державнЁ (або вже змЁшанЁ) пЁдпри╨мства, де держава ма╨ так званий "контрольний" пакет акцЁй. Практика засвЁдчу╨, що на багатьох цих пЁдпри╨мствах, незважаючи на так звану "змЁну форми власностЁ" продовжу╨ться подальше про©дання та неефективне використання капЁталу, бартерЁзацЁя вЁдносин, розквЁта╨ розбазарювання Ё розкрадання матерЁальних Ё фЁнансових ресурсЁв, марнотратство коштЁв, ©х нецЁльове використання тощо. Особливо© уваги потребу╨ висвЁтлення однЁ╨© з найбЁльш яскравих якЁсних особливостей, яка притаманна вЁтчизняним процесам "тЁнЁзацЁ©", що за суттю явля╨ собою тЁсне Ё динамЁчне зрощування "тЁньово©"" економЁки Ё "тЁньово©" полЁтики. Так, експерти Укра©нського центру економЁчних Ё полЁтичних дослЁджень вважають, що в Укра©нЁ на цей час сформувався не тЁльки "тЁньовий сектор в економЁцЁ, але Ё паралельна нелегальна влада, яка зроста╨ Ё почала дублювати найважливЁшЁ функцЁ© держави"'. Досить ╢рунтовний аналЁз тенденцЁй Ё╨рархЁчного структу-рування владних угруповань, дЁяльнЁсть яких спрямована на тЁньовий перерозподЁл пЁдконтрольного ©м економЁчного потенцЁалу кра©ни, а також дослЁдження особливостей процесу зрощування "тЁньово©" економЁки Ё "тЁньово©" полЁтики був проведений фахЁвцями ╡нституту економЁчних реформ. За цими дослЁдженнями зазначений процес вже пройшов наступнЁ основнЁ етапи2. На першому етапЁ (1991 - 1993 р.р.) вЁдбувалося зрощування офЁцЁйних Ё "тЁньових" економЁчних вЁдносин, що як правило, будувались за галузевою вертикаллю (мЁнЁстерство -- пЁдпри╨мство). На цЁй основЁ формувалися галузевЁ адмЁнЁстративно-економЁчнЁ групи (ГГ). З часом ©х значення сутт╨во знизилося, ' Див.: ТЁньова економЁка та органЁзована злочиннЁсть в Укра©нЁ: сучасний стан та проблеми боротьби з ними. //АналЁтична доповЁдь. - 1996. - С. 1. 2 Турчинов О. "ТЁньова економЁка Ё тЁньова полЁтика". //ПолЁтична думка. -1996. -No3 -4. -С. 75 -78. 40 що пов'язу╨ться Ёз порЁвняною доступнЁстю цих структур для контролю з боку правоохоронних Ё податкових органЁв. На другому етапЁ (1993 - 1994 р.р.) розбудова офЁцЁйних Ё "тЁньових" вЁдносин базувалася за регЁональним принципом. В цей перЁод навколо керЁвникЁв регЁональних державних структур на грунтЁ спЁльних економЁчних Ё полЁтичних ЁнтересЁв представникЁв держапарату Ё комерцЁйних структур формувались могутнЁ регЁональнЁ адмЁнЁстративно-економЁчнЁ групи (РГ). Паралельно Ёз цим керЁвники центральних органЁв влади та ©х оточення також створювали довЁренЁ комерцЁйнЁ структури, що функцЁонували, як Ё РТ, але вже в масштабах всЁ╨© держави. З'явилися центральнЁ адмЁнЁстративно-економЁчнЁ групи (ЦГ). На третьому етапЁ (1994 - 1996 р.р.) йшов процес формування структур з використанням Ёноземного капЁталу, створювались Ёноземне орЁ╨нтованЁ адмЁнЁстративно-економЁчнЁ групи (╡ОГ). На останньому етапЁ визначилась тенденцЁя об'╨днання ЁнтересЁв та Ёнфраструктури Ёснуючих чи тЁльки створюваних ╡ОГ з галузевими регЁональним Ё центральними адмЁнЁстративно-економЁчними групами. На пЁдставЁ системного аналЁзу вза╨мозв'язку "тЁньова економЁка Ё тЁньова полЁтика" фахЁвцями ╡нституту економЁчних реформ були зробленЁ наступнЁ досить невтЁшнЁ висновки: "ТенденцЁ©, пов'язанЁ з об'╨днанням представникЁв рЁзних ланок державного апарату , фЁнансових, промислових, аграрних та Ёнших суб'╨ктЁв господарсько© дЁяльностЁ Ё кримЁнальних угруповань у могутнЁ адмЁнЁстративно-економЁчнЁ групи (АЕГ), свЁдчать про те, що найближчим часом слЁд очЁкувати економЁчного Ё полЁтичного протистояння мЁж ними Ё жорстко© боротьби за тотальну владу в державЁ. Остання обставина визнача╨ негативнЁ наслЁдки розвитку АЕГ для економЁки кра©ни. ОскЁльки ключовим Ё об'╨днуючим елементом АЕГ ╨ високопоставленЁ державнЁ чиновники, остЁльки економЁчне посилення однЁ╨© з груп автоматично веде до змЁцнення органЁзацЁйного Ё полЁтичного потенцЁалу ©© адмЁнЁстративно© команди. Створю╨ться можливЁсть для змЁцнення ©© позицЁй в державнЁй Ё╨рархЁ© та службового просування ©© лЁдерЁв. НаслЁдком цього ╨ прагнення АЕГ до монопольного становища на окремих ринках Ё використання державних ЁнститутЁв у боротьбЁ з 41 конкурентами. Розпочина╨ дЁяти механЁзм обмеження конкуренцЁ©, породження монопольне високих цЁн на широку групу товарЁв та послуг, завдання значно© економЁчно© шкоди пЁдпри╨мствам, якЁ витЁснюються АЕГ з ринкЁв за ©хню орЁ╨нтацЁю на ЁншЁ групи. Все це призводить до подальшо© кримЁналЁзацЁ© Ё "тЁнЁзацЁ©" економЁчних вЁдносин у державЁ"'. З розвитком "тЁньово©" економЁки, вЁдповЁдно до вЁдомо© формули класика марксизму, "тЁньовий" капЁтал ма╨ тенденцЁю до постЁйного зростання. ВнаслЁдок цього вЁдбува╨ться вЁдплив грошей з легального обЁгу, ма╨ мЁсце розвиток процесЁв деградацЁ© сфери матерЁального виробництва, гЁпертрофований перерозподЁл грошово© маси в суспЁльствЁ, маргЁнальне розшарування людей за рЁвнем доходЁв Ё, як наслЁдок, невпинне зростання цЁн на товари й послуги тощо. ОскЁльки одною з особливостей тЁньового капЁталу ╨ Ё те, що вЁн використову╨ться не у виробничЁй сферЁ, а переважно в посередницькЁй дЁяльностЁ, в обЁгу, останн╨ надзвичайно ускладню╨ механЁзми здЁйснення необхЁдного державного контролю за ним. СлЁд також зазначити, що класична схема, яка застосовувалась у боротьбЁ з "тЁньовими" Ё, насамперед, кримЁнально-економЁчними видами пЁдпри╨мницько© дЁяльностЁ, на цей час помЁтних результатЁв не дала. На останн╨ вказав Ё Президент Укра©ни Л. Кучма на засЁданнЁ КоординацЁйного комЁтету по боротьбЁ з корупцЁ╨ю та органЁзованою злочиннЁстю при ПрезидентовЁ Укра©ни ЗО сЁчня 1995 року. У той же час, вЁдзначаючи особливо негативний вплив "чорно©"" складово© "тЁньово©"" економЁки на суспЁльне виробництво та соцЁальну сферу, неможливо скидати Ёз рахункЁв Ё певну позитивну роль, що вЁдЁграють неформальна економЁка та нере-гламентована трудова дЁяльнЁсть (якЁ також включаються до "тЁньово©" економЁки у широкому ©© розумЁннЁ) у якостЁ досить ефективних амортизаторЁв, що пом'якшують зростання соцЁально© напруги в суспЁльствЁ. До того ж вони ╨ потужними стиму- ' Турчинов О. "ТЁньова економЁка Ё тЁньова полЁтика". // ПолЁтична думка. -1996. - No3-4.-С. 82-83. 42 ляторами переквалЁфЁкацЁ© кадрЁв для найбЁльш вигЁдних у ринкових умовах видЁв Ё сфер дЁяльностЁ. До основних чинникЁв, що сприяють зростанню неформально© економЁки (особливо в перЁод системно© кризи виробництва) можна вЁднести: 1) недостатнЁсть ЁнвестицЁй, що спрямовуються на створення нових робочих мЁсць; 2) зростання рЁвня безробЁття, що пов'язано Ёз швидкою та Ёнтенсивною втратою (Ё у багатьох випадках досить передчасною) лЁквЁдацЁ╨ю старих робочих мЁсць; 3) високий рЁвень вимушено© неповно© зайнятостЁ працюючих; 4) низькЁ у порЁвняннЁ до потреб цивЁлЁзованого вЁдтворення особистостЁ трудовЁ доходи широких верств населення; 5) вЁдносна невигЁднЁсть працЁ у формальному секторЁ економЁки у порЁвняннЁ Ёз доходами, якЁ можуть приносити нерегламентованЁ види трудово© дЁяльностЁ; 6) вЁдсутнЁсть належних умов для плЁдного господарювання малих пЁдпри╨мств (високЁ податки, складнощЁ процедури ре╨страцЁ©, корупцЁя, рекет, нечесна конкуренцЁя, кабальнЁ кредити тощо). До найбЁльш поширених видЁв дЁяльностЁ, що мають мЁсце у неформальнЁй економЁцЁ Укра©ни можна вЁднести неступнЁ: 1) дрЁбна торгЁвля товарами, що отриманЁ внаслЁдок ЁндивЁдуального професЁйного "економЁчного туризму" або вЁд оптовикЁв-посередникЁв; 2) валютнЁ обмЁннЁ операцЁ©, що здЁйсню╨ дрЁбний "ринковий планктон"; 3) наймана праця без укладання трудових угод; 4) ремЁсництво та надання послуг у всЁх ©х нере╨строваних рЁзновидах; 5) робота на дачних та присадибних дЁлянках Ёз наступною ринковою реалЁзацЁ╨ю отримано© продукцЁ©; 6) нелегальна трудова мЁграцЁя за кордон у кра©ни далекого та близького зарубЁжжя; 7) "шабашництво" у всЁх його проявах Ё рЁзновидах тощо. Головною особливЁстю функцЁонування зазначеного прошарку дрЁбного "ринкового планктону", який займа╨ться нерег-ламентованою дЁяльнЁстю ╨ те, що вЁн по справжньому не явля╨ собою сильного суб'╨кта пЁдпри╨мницько© дЁяльностЁ (здатного до згуртованого самозахисту тощо). Навпаки, сам вЁн ста╨ жертвою процесЁв "тЁнЁзацЁ©" Ё кримЁналЁзацЁ© ринкових вЁдносин, оскЁльки ╨ потужним джерелом отримання здирницько© наживи як малими, так середнЁми Ё великими "хижаками" ("акулами") "кримЁнально-чорно©"" економЁки та органЁзовано© злочинностЁ. 43 СлЁд також зазначити, що в сучасних умовах з'явилася широка палЁтра нових напрямЁв масштабно© "тЁнЁзацЁ©" економЁчно© дЁяльностЁ. Проте при цьому багато старих форм, що ранЁше вЁдносились до "тЁньово©" сфери Ё були ©© вагомою складовою, на цей час або взагалЁ втратили свою актуальнЁсть Ё зовнЁшню атрибутику (скажЁмо, спекуляцЁя, "цеховики"), або рЁзко знизили свою частку в загальному тЁньовому оборотЁ разом Ёз зменшенням питомо© ваги державного сектору економЁки (тобто це дрЁбнЁ розкрадання в державному секторЁ, масовЁ порушення в роздрЁбнЁй державнЁй торгЁвлЁ та громадському харчуваннЁ тощо). З тих видЁв "тЁньово©"" економЁчно© дЁяльностЁ, що Ёснували ранЁше, але останнЁм часом незмЁрно зросли (як кЁлькЁсно, так Ё якЁсно), окрЁм корупцЁ© представникЁв державного апарату, слЁд вЁдзначити й такЁ явища, як "розквЁт" пЁдпорядкованих мафЁ© сфер економЁчно© дЁяльностЁ. ЗазначенЁ явища потребують окремого розгляду. 2.2. МеханЁзми поширення впливу "чорних" економЁчних структур на систему державного управлЁння та економЁку ЗбЁльшенню масштабЁв та подальша внутрЁшня реструктуризацЁя "тЁньового" сектора економЁки сприя╨ замЁна одних спонукальних мотивЁв на ЁншЁ. Це вЁдбуваються на тлЁ посилення соцЁально-екбномЁчно© кризи та полЁтично©, ЁдеологЁчно© Ё адмЁнЁстративно© дезорЁ╨нтацЁ© широких верств населення. Тому природно, що у досить значно© частини населення за умови, коли мЁра працЁ практично ма╨ незначний вплив на мЁру особистого споживання, виника╨ та постЁйно генеру╨ться прагнення не тЁльки до "тЁньових" заробЁткЁв, але Ё взагалЁ до пошуку будь-яких (навЁть Ё нелегЁтимних) додаткових джерел особистих доходЁв. Останн╨ у кЁнцевому наслЁдку ста╨ живлячим середовищем та вагомим чинником, що сприяли Ё сприяють поглибленню розвитку процесЁв "тЁнЁзацЁ©" економЁки Ё, особливо, розширеному вЁдтворенню ©© "кримЁнально-чорних" складових. Зазначене наочно спостерЁга╨ться протягом останнЁх п'яти рокЁв. 44 Саме тому окремого та ретельного наукового дослЁдження на цей час потребу╨ "чорна" економЁка, яка, про що вЁдзначалось ранЁше, ╨ передусЁм надзвичайно небезпечним для Ёснування держави структурним феноменом масштабування "тЁньових" процесЁв, що мають мЁсце в економЁцЁ Укра©ни. АналЁзу, насамперед, потребують наявнЁ якЁснЁ ознаки Ё риси диверсифЁкацЁ© "чорно©"" економЁки в структури "свЁтло©" (традицЁйно©") економЁки, методи Ё механЁзми цього проникнення, а також засоби ©© впливу на вЁдповЁднЁ органи та суб'╨ктЁв системи державного управлЁння. НеобхЁдно провести Ё аналЁтичну оцЁнку загальних наслЁдкЁв, що справля╨ "чорна економЁка" на стан соцЁально-економЁчно© сфери та суспЁльства в цЁлому. Як вже вЁдзначалося, у перЁод економЁчно© трансформацЁ©, який спЁвпадав з перЁодом розбудови державно© незалежностЁ Укра©ни, органЁзована економЁчна злочиннЁсть була Ё на цей час залиша╨ться одною з небагатьох по-справжньому ефективно функцЁонуючих суспЁльних структур, що здатна швидко пристосовуватись до будь-яких соцЁальних, економЁчних Ё полЁтичних змЁн. ДослЁдження показують, що функцЁонування "чорно©" (мафЁозно-кримЁнально©) економЁки у власному автономному режимЁ не ╨ закономЁрним явищем. НайбЁльш типовим явищем ╨ те, що, проникаючи в бюрократичнЁ структури, диверсифЁку-ючи у сферу "свЁтло©" економЁчно© дЁяльностЁ, вона активно форму╨ кримЁнально-корумповану економЁку. Так, не ╨ великим секретом, що кримЁнальна економЁка хабарями стимулю╨ та зацЁкавлю╨, а за допомогою використання засобЁв силового тиску, змушу╨ працювати на себе адмЁнЁстративно-командну систему управлЁння. Як свЁдчить попереднЁй аналЁз, "кримЁнально-чорна" складова колишньо© "тЁньово©" економЁки бюрократичного типу базувалася передусЁм на корупцЁ© та на. витонченЁй системЁ розкрадання Державного майна за допомогою адмЁнЁстративного контролю над потоками матерЁальних Ё фЁнансових ресурсЁв, що розподЁлялись з умов реального або штучно створюваного дефЁциту. Власне кажучи, саме перЁод переходу внутрЁшньо-неЁн-тегровано© Ё кооперацЁйно-неструктуровано© економЁки Укра©ни 45 до ринкових вЁдносин лише надав "мафЁ©"" потенцЁйно необмеженЁ економЁчнЁ та полЁтичнЁ можливостЁ щодо поширення вже "осво╨них" Ё захоплених нових зон ©© монопольного впливу. Будучи досить надЁйно захищеною сво©ми високими владними покровителями вЁд будь-яких форм ефективного переслЁдування Ё справжнього (тобто еквЁвалентного заподЁянЁй шкодЁ та збиткам) покарання, вона пЁдпорядкову╨ пЁд свЁй контроль не тЁльки "тЁньовЁ", але й легальнЁ, "свЁтлЁ" форми пЁдпри╨мництва. Можна впевнено стверджувати, що на цей час жодна державна структура не ма╨ реального уявлення про реальний стан та динамЁку цього процесу (тобто про те, скЁльки пЁдпри╨мств, установ Ё органЁзацЁй вже знаходиться пЁд монопольним контролем мафЁозних структур, скЁльки осЁб з апарату органЁв державного управлЁння працюють на ©© замовлення). Отже, у суспЁльства до того часу вЁдсутня репрезентативна ЁнформацЁя щодо дЁйсного стану Ё масштабЁв "кримЁнально-чорно©" диверсифЁкацЁ©. НавЁть без особливих зусиль можна намалювати Ёснуючу в кра©нЁ систему двох величезних ринкових виробництв з практично адекватними Ё паралельно дЁючими управлЁнськими Ё виконавчими структурами, що системно охоплюють всЁ сфери житт╨дЁяльностЁ суспЁльства: економЁку, фЁнанси, соцЁальну та духовну сферу, безпеку, полЁтику, зовнЁшнЁ зв'язки тощо. Одне з них -- це держава, ©© так звана "свЁтла" економЁка. Тут домЁну╨ глибока системна економЁчна криза та загальна органЁзацЁйна розбалансованЁсть, бере гору полЁтичне протистояння та небезпечно пада╨ рЁвень життя законослухняних громадян, втрача╨ться соцЁальний оптимЁзм та зроста╨ соцЁальна напруга, знижу╨ться необхЁдно-достатнЁй рЁвень економЁчно© та полЁтично© безпеки. Другим ╨ паразитичне, деструктивно-руйнЁвне для суспЁльства "чорне" виробництво, розподЁл Ё споживання. Це органЁзована економЁчна злочиннЁсть, що ╨ ретельно структурованою, гнучкою Ё мобЁльною системою, яка отриму╨ надвисокЁ доходи. На цей час ця система вЁдмЁнно захища╨ сво©х "робЁтникЁв" Ё "службовцЁв", максимально забезпечу╨ задоволення ©х "постЁйно зростаючих матерЁальних Ё духовних потреб". КримЁнально-мафЁозна економЁка ма╨ надзвичайно високу норму 46 накопичення, що нада╨ ©й можливЁсть для подальшого розширеного вЁдтворення. У цЁй ситуацЁ© не досить важко спрогнозувати можливий масовий перетЁк трудових, Ёнтелектуальних, фЁнансових, матерЁальних (у т. ч. Ё природних), технологЁчних, ЁнформацЁйних та Ёнших ресурсЁв Ёз першого виробництва у "друге". ТрадицЁйно так склалося, що про масштаби "чорного" сектору "тЁньово©"" економЁки владнЁ структури судять лише на основЁ даних щодо протокольне зафЁксованих злочинЁв. Проте, за умови високо© латентностЁ "кримЁнально-чорно©" економЁки не всЁ Ё навЁть далеко не бЁльшЁсть злочинЁв попадають у поле зору правоохоронних органЁв Ё ре╨струються у вЁдповЁдних графах звЁтЁв. Тому логЁка пЁдходЁв стосовно зазначеного залиша╨ться примЁтивно простою, не пЁймали -- не злодЁй, не заре╨стрували -- не було злочину. Але мова, насамперед, ма╨ йти не про формальний або юридичний бЁк справи, а про реальне визначення Ёснуючих латентних (тобто ретельно прихованих вЁд держави та суспЁльно© свЁдомостЁ) масштабЁв зазначеного виду "дЁяльностЁ". ЯкЁ ж основнЁ ознаки Ё прояви притаманнЁ сучаснЁй мафЁ© та ©© економЁчному базису --"кримЁнально-чорнЁй" економЁцЁ? До найбЁльш характерних ознак зазначеного явища можна вЁднести наступнЁ: 1) якЁсно новий стан професЁоналЁзацЁ© економЁчно© злочинностЁ, яка побудована на надзвичайно високому рЁвнЁ кримЁнально-монопольно© централЁзацЁ© та концентрацЁ© "тЁньового" капЁталу, подальше зростання ЁнтеграцЁ© та кооперацЁ© мафЁозно-кланових вЁдносин; 2) наявнЁсть чЁтко органЁзованого Ё функцЁонально розгалуженого апарату управлЁння кримЁналЁтетом, що ма╨ системний розподЁл функцЁй Ё вЁдпрацьованЁ механЁзми "посадово©" субординацЁ© на всЁх рЁвнях ©© внутрЁшньо© Ё╨рархЁ©; 3) Ёснування, вдосконалення та розвиток системи кланового структурування, постЁйне вЁдтворення специфЁчно© "чорно©" бюрократЁ©, так звано© мафЁозно© "елЁти", що, в основному, координу╨ Ё регулю╨ злочиннЁ вЁдношення у всЁх сферах "тЁньово©"" економЁки; 47 4) активне формування Ё постЁйне пЁдвищення рЁвня ефективностЁ функцЁонування як централЁзованих, так Ё децентралЁзованих "резервних" Ё "спецЁалЁзованих" кримЁнальних фондЁв (якЁ насамперед акумулюють ресурси, що мають спрямовуватись на пЁдкуп бюрократЁ© та на матерЁальну пЁдтримку членЁв кримЁнально© спЁльноти, а також на створення власних специфЁчних "профспЁлок" Ё сво╨рЁдних "кас вза╨модопомоги (так званих "общакЁв"); 5) активна реалЁзацЁя цЁлеспрямованого курсу на корумпу-вання, на активне кримЁнальне замарування та моральне розбещення апарату органЁв державного (у т. ч. господарського) управлЁння, працЁвникЁв правоохоронних органЁв та Ёнших силових структур, накопичення заздалегЁдь зЁбраного персонЁфЁкованого компромату та його подальше використання для шантажу конкретних "строптивих" службовцЁв та посадових осЁб; 6) Ёнтенсивна розробка Ё практичне впровадження в "народнЁ маси" ЁдеологЁ© органЁзовано© злочинностЁ, що проявля╨ться, насамперед, у романтизацЁ© "тЁньового" способу життя серед населення кра©ни (передусЁм серед молодЁ), матерЁальнЁй пЁдтримцЁ органЁв масово© ЁнформацЁ©, якЁ сво╨ю дЁяльнЁстю сприяють психологЁчнЁй обробцЁ населення у вЁдповЁдному напрямЁ тощо; 7) постЁйне вдосконалення та реалЁзацЁя на практицЁ високоефективних та гнучких механЁзмЁв швидко© адаптацЁ© до змЁни соцЁально-економЁчних умов, використання рЁзноманЁтних форм Ё методЁв проникнення в державнЁ або ЁншЁ конкуруючЁ структури з метою ©х внутрЁшньо© дезорганЁзацЁ© Ё морального розкладення, а при необхЁдностЁ також Ё ©х суспЁльно© дискредитацЁ©; 8) гостро виражений потяг до встановлення Ё постЁйного тотального поширення власно© монополЁ©, прагнення створити та по можливостЁ мати надЁйнЁ механЁзми впливу на формування кадрово© полЁтики (кадрового резерву) в апаратах державного та господарського управлЁння. СлЁд зазначити, що диверсифЁкацЁя особливо необхЁдна економЁчнЁй мафЁ©, оскЁльки вона за умов практичного застосування названого механЁзму отриму╨ можливЁсть, по-перше, мати необхЁдний для не© вплив, або чинити певний тиск у процесЁ прийняття економЁчних та соцЁальних рЁшень на тих чи Ёнших 48 рЁвнях влади (загальнонацЁональному, регЁональному, мЁсцевому), а також впливати на транснацЁональнЁ економЁчнЁ зв'язки, Ё по-друге, зрощуватися з кримЁнально-злочинним свЁтом, формувати на його основЁ "групи бойовикЁв зовнЁшньо© Ё внутрЁшньо© охорони та пЁдтримання кримЁнального порядку" (тобто "порядку", побудованому на нормах власно© злочинно-групово© моралЁ, якЁ спрямованЁ на пЁдтримання особливого "кодексу честЁ" та Ёнших внутрЁшнЁх правил Ё умов дЁ© кримЁнальних груп Ёз вЁдповЁдними жорстокими Ё незворотнЁми санкцЁями за ©х порушення). ПЁдсумовуючи, можна вЁдзначити, що "чорну" економЁку слЁд розглядати як особливу, нелегально сформовану, спроможну до надзвичайно активного розширення Ё самовЁдтворення, надЁлену розвинутими внутрЁшнЁми Ё зовнЁшнЁми зв'язками, агресивно-антисоцЁальну, державне небезпечну економЁчну систему. Фактично вона ╨ "раковою пухлиною" економЁки, що активно генеру╨ сво© "метастази", якЁ вражають все бЁльше Ё бЁльше здорових клЁтин органЁв Ё систем економЁчного органЁзму кра©ни, аж до ©© головного мозку -- органЁв владного та господарського державного управлЁння. "Чорна" економЁка ╨ економЁчним базисом мафЁ© Ё, насамперед, прагне паразитувати на легЁтимних формах власностЁ та пЁдпри╨мницькЁй дЁяльностЁ. Проте, вона також ма╨ Ё свою власну специфЁчну базу дЁяльностЁ (див. схему), що спира╨ться на кримЁнальний промисел та на доходи, що отриму╨ органЁзована злочиннЁсть на ринку задоволення деструктивних потреб громадян. ВЁдбулася не лише змЁна структури, форм, методЁв, а також Ё масштабЁв "чорно©"" економЁчно© дЁяльностЁ. ДомЁнуючЁ складовЁ сегменти кримЁнально-"чорно©" економЁки наведенЁ на схемЁ. 49 Схема структурування сучасно© мафЁ© Неформальна влада (кримЁнально-мафЁозна верхЁвка) ОрганЁзована злочиннЁсть КримЁнальнЁ силовЁ структури (бойовики зовнЁшнЁх та внутрЁшнЁх формувань) Фонди ("резервнЁ" та "цЁльовЁ") "Чорна система правосуддя" ("авторитети", <----Ё. "Чорна податкова система" (рекет) *--" "Чорна система економЁчного арбЁтражу" (виби кЁлери) вання боргЁв) диверсифЁкацЁя диверсифЁкацЁя Чорна економЁка КримЁнальна економЁчна дЁяльнЁсть: -- виготовлення, крадЁжка та протизаконна торгЁвля вогнепальною, хЁмЁчною Ё холодною збро╨ю та отрутою; -- крадЁжки Ё перепродаж майна громадян; -- "ринок кЁлерських послуг"; -- надання послуг у силовому вирЁшеннЁ господарсько-комер- Надання послуг, пов'язаних Ёз задоволенням попиту на ринку деструктивних потреб: -- проституцЁя (в тому числЁ пЁдлЁткова Ё дитяча), гомосексуалЁзм, секстуризм, поставки "живого" товару для сексуально© експлуатацЁ© за кордон; -- виготовлення та торгЁвля порнографЁчною продукцЁ╨ю (порнофЁльми, порножурнали, порно- 50 цЁйних конфлЁктЁв та поверненнЁ боргЁв, що виникли мЁж пЁдпри╨мцями та комерцЁйними структурами; -- посередницькЁ послуги у шахрайських операцЁях, професЁйному шантажЁ клЁ╨нтЁв (фЁзичних та юридичних осЁб); -- контрабанда (у всЁх ©© рЁзновидах Ё проявах); -- участь у фЁнансових шахрайських операцЁях та операцЁях по вЁдмиванню "брудних" грошей; -- фальшування грошей та цЁнних паперЁв, пЁдробка документЁв та печаток; -- злочинне антисуспЁльне використання землЁ та Ёнших природних ресурсЁв (завезення токсичних вЁдходЁв, смЁття, торгЁвля Ёз вивезенням за кордон родючого шару грунту тощо). -- виготовлення або транспортування (транзит) наркотикЁв. газети, порнолЁтература), у тому числЁ Ёз залученням дЁтей; -- органЁзацЁя платних садо-мазохистських видовищ, або "послуг", що пов'язанЁ Ёз особистою участю "клЁ╨нтЁв" у процесах катування людей тощо; -- послуги, пов'язанЁ з органЁзацЁ╨ю особливих тоталЁзаторЁв за участю "клЁ╨нтЁв" Ёз "гравцями-смертниками" ; -- наркоторгЁвля , органЁзацЁя наркопритонЁв. Особливо необхЁдно зупинитися на досить поширених на цей час проявах фЁнансового шахрайства, що особливо вразили вЁтчизняну економЁку. НайпоширенЁшими серед можливих чисельних шляхЁв нелегального експорту капЁталЁв Ё проявЁв фЁнансового шахрайства можна назвати наступнЁ: 1) неповернення коштЁв закордонними партнерами Ё перерахування ©х на спецЁальнЁ зарубЁжнЁ рахунки; 2) проведення збиткових для Укра©ни бартерних операцЁй, що частково може бути пояснено, як реакцЁя укра©нських бЁзнесменЁв на недосконале укра©нське законодавство; 3) угоди з "неплатоспроможними" Ёноземними партнерами (шахраями, банкрутами тощо), попередня змова з ними щодо розподЁлу грошово© виручки; 4) збирання псевдопЁдпри╨мцями коштЁв населення, конвертацЁя Ё переказ ©х за кордон, до Ёноземних банкЁв, з насту- пним припиненням подальшо© дЁяльностЁ псевдофЁрм; 5) вЁдверта шахрайська дЁяльнЁсть ряду трастових, страхових та ЁнвестицЁйних компанЁй, а також Ёнших фЁктивних фЁрм Ё банкЁв; 6) вЁдправлення продукцЁ© (в першу чергу -- високолЁквЁдно©) за фальшивими документами Ё за заниженими цЁнами, з одержанням шахраями рЁзницЁ готЁвкою; 7) нецЁльове використання державних капЁтальних вкладень, бюджетних та Ёноземних кредитЁв, банкЁвських активЁв тощо. ФЁнансово-кредитна система, за оцЁнками спецЁалЁстЁв', стала в Укра©нЁ найбЁльш кримЁногенною. Саме у нЁй використову╨ться значний арсенал засобЁв Ё методЁв одержання тЁньових (незаконних) доходЁв. Головними з них ╨ наступнЁ: 1) використання фальшивих платЁжних документЁв; 2) пЁдробка банкЁвських гарантЁй; 3) нецЁльове використання банкЁвських кредитЁв; 4) розкрадання коштЁв; 5) хабарництво, що пов'язане з наданням кредитЁв; зменшенням процентних ставок, прискоренням проходження фЁнансових документЁв, консультацЁями щодо ухилення вЁд оподаткування, допомогою в приховуваннЁ виявлених фактЁв несплати податкЁв; приховування доходЁв вЁд оподаткування, тощо; 6) пЁдробка грошей; 7) валютнЁ спекуляцЁ© на бЁржЁ; 8) незаконне одержання пЁльгових кредитЁв; 9) фЁктивнЁ трастовЁ операцЁ© (Ё зокрема -- створення фЁнансових пЁрамЁд); 10) рЁзнЁ види зловживань Ё шахрайства з бюджетними коштами Ё грошима населення тощо. До найвагомЁших проявЁв негативного впливу на суспЁльство "чорно©" економЁки можна вЁднести наступнЁ. 1. ОскЁльки полЁпшення справ в офЁцЁйнЁй "свЁтлЁй" економЁцЁ звужу╨ можливостЁ дЁяльностЁ "тЁньово©", ©© органЁзатори -- керЁвники Ё лобЁ у будь-який спосЁб, не рахуючись Ёз коштами, прагнуть пЁдЁрвати пЁдвалини нормального функцЁонування офЁцЁйно© економЁки, "заплямувати" ©©, зануритись у не© або перетягти в "тЁнь" значну ©© частку, використовуючи при цьому будь-якЁ кошти Ё не зупиняючись нЁ перед якими, навЁть насильницько-кривавими засобами. ' Барановский А. Преступнь©й айсберг. //Финансовая Украйна. - 1995. -5 вересня. 52 2. ╡снування "чорно©"" економЁки неможливо без ©© систематично© пЁдтримки Ё допомоги з боку корумпованих офЁцЁйних осЁб державно-господарського, владно-силового Ё правового апарату, що особисто зацЁкавленЁ в розквЁтЁ злочинного бЁзнесу, оскЁльки мають вЁд нього вагомий корупцЁйний зиск. 3. "Чорна" економЁка об'╨ктивно створю╨ економЁчнЁ Ё органЁзацЁйнЁ умови для виникнення Ё розвитку мафЁозних груп рЁзних за сво©ми масштабами, роллю Ё впливом. Така економЁка -- складе переплетення, сплав рЁзноманЁтних антисоцЁальних суспЁльних вЁдносин, що пЁдточують пЁдвалини державностЁ. 4. "Чорна" економЁка спричиня╨ деградацЁю суспЁльства, сприя╨ масовому розтлЁнню молодЁ, поглиблю╨ до небезпечно© межЁ соцЁально-майновЁ розшарування населення, знищу╨ стимули Ё пЁдрива╨ престижнЁсть квалЁфЁковано© працЁ, нищить рушЁйнЁ стимули до суспЁльно-корисно© пЁдпри╨мницько© дЁяльностЁ, руйну╨ пЁдвалини нацЁонально© безпеки Ё державностЁ. 5. "Чорна" економЁка буду╨ться на максимальнЁй локалЁзацЁ© окремих ринкЁв внаслЁдок подЁлу сфер економЁчного впливу, а також сприя╨ проникненню кримЁнальних елементЁв навЁть до тих частин суспЁльства, якЁ не мають нЁякого вЁдношення до нелегального бЁзнесу. 6. Особливо несприятливо вплива╨ "чорна" економЁка на структурну перебудову економЁки, загальний ЁнвестицЁйний процес. Вона, зокрема, обмежу╨ обсяги накопичення капЁталу, що мЁг би бути використаний для Ёнвестування вЁтчизняного виробництва, а також негативно вплива╨ на процес залучення Ёноземного капЁталу у вЁтчизняну економЁку, оскЁльки Ёснуюче кримЁнально-економЁчне середовище, що склада╨ться в Укра©нЁ, просто жаха╨ Ёноземних ЁнвесторЁв. ЕкономЁчна практика засвЁдчу╨, що розвиток Ё поглиблення ринкових вЁдносин неминуче пЁдштовхують кримЁнальних "тЁньовикЁв" на пошук не тЁльки нових сфер застосування сво©х сил, але Ё до нових органЁзацЁйних форм дЁяльностЁ, головною з яких ╨ "тЁньова" монополЁзацЁя ринку. Вона зумовлю╨ особливо жорсткЁ механЁзми змови задля реалЁзацЁ© особистого диктату, посилено© ринково© дискримЁнацЁ© партнерЁв, конкурентЁв Ё споживачЁв ринку. Тут злочиннЁсть 53 не зупиня╨ться нЁ перед чим Ё застосову╨ всЁ методи Ё важелЁ, що знаходяться в ©© арсеналЁ, вЁд адмЁнЁстративного натиску до погроз, цЁлеспрямованого рекету та кЁлерських розправ. Отже, державна полЁтика щодо "чорно©" економЁки може бути лише одна -- максимальне обмеження аж до повно© лЁквЁдацЁя найбЁльш суспЁльне небезпечних кримЁнальне економЁчних ©© секторЁв. 2.3. Експертно-аналЁтичнЁ оцЁнки масштабЁв сучасно© "тЁньово©" економЁки Як оцЁнити справжнЁ масштаби "тЁньово©" економЁчно© дЁяльностЁ та вЁдповЁдним чином вЁдкоригувати офЁцЁйнЁ статистичнЁ данЁ щодо реально© величини валового нацЁонального продукту, нацЁонального доходу та Ёнших макроекономЁчних показникЁв? Така дооцЁнка дозволить отримати можливЁсть бЁльш репрезентативно, нЁж офЁцЁйна статистика, характеризувати нацЁональнЁ економЁчнЁ макропоказники та, Ёз врахуванням процесЁв "тЁнЁзацЁ©", визначити ©х реальну динамЁку. ОскЁльки розмЁри неформально© та "тЁньово©" економЁчно© дЁяльностЁ залежать вЁд ЁнституцЁйного середовища Ё ╨ рЁзними у рЁзних кра©нах, то конкретнЁ методи аналЁзу, а також специфЁка визначення масштабЁв "тЁнЁзацЁ©'" безумовно залежать вЁд конкретних особливостей функцЁонування економЁчно© системи то© чи Ёншо© кра©ни. Огляд наукових публЁкацЁй (особливо останнЁх рокЁв) та вивчення широкого спектра оцЁнок, якЁ були зробленЁ вЁтчизняними експертами стосовно стану, масштабЁв Ё наслЁдкЁв впливу "тЁньово©"" економЁки на розвиток Укра©ни, дозволяють зробити загальний висновок, що як в науковЁй лЁтературЁ, так Ё у практичнЁй роботЁ до цього часу ще фактично не вЁдпрацьованЁ конкретнЁ та достатньо надЁйнЁ методи визначення реальних обсягЁв "тЁньово©"" економЁки. Висновки, якЁ зробленЁ авторами тих чи Ёнших методик, а також наведенЁ ними кЁлькЁснЁ параметри процесу "тЁнЁзацЁ©'" здебЁльше грунтуються на довЁльних або досить приблизних пЁдрахунках, що побудованЁ на 54 суб'╨ктивному баченнЁ тим чи Ёншим аналЁтиком стану розвитку процесЁв вЁтчизняно© "тЁньово©"" економЁки. У багатьох публЁкацЁях описано переваги та розкритЁ можливостЁ, що отриму╨ суспЁльство внаслЁдок застосування низки прямих та непрямих методЁв макроекономЁчного аналЁзу, а також висвЁтленЁ методи та моделЁ визначення масштабЁв "тЁньово©" економЁки, що переважно базуються на використаннЁ мЁк-роекономЁчних показникЁв. ПрямЁ макроекономЁчнЁ методи, якЁ використовуються для визначення обсягЁв "тЁньово©"" економЁки, базуються або на обчисленнЁ рЁзницЁ мЁж показниками органЁв статистики та даними податково© ЁнспекцЁ© або на рЁзницЁ мЁж визначеними сукупними витратами сЁмей та ©х реально продекларованими доходами. Проте, вЁдсутнЁсть надЁйно© бази статистичних даних не дозволя╨ вважати достовЁрними на необхЁдному рЁвнЁ тЁ оцЁнки, що отриманЁ прямими методами. НепрямЁ методи аналЁзу обсягЁв "тЁньового" сектору" базуються на ЁмовЁрних припущеннях щодо можливостЁ ©х визначення на основЁ використання вза╨мопов'язаних значень певних макроекономЁчних ЁндикаторЁв, якЁ можна вважати бЁльш достовЁрними. Вза╨мозв'язки мЁж цими Ёндикаторами вЁдображаються у виглядЁ або простих математичних спЁввЁдношень (чотири арифметичнЁ дЁ© над певними макроекономЁчними величинами), або досить складних рЁвнянь множинно-регресЁйного аналЁзу (зокрема це притаманне для так званого "монетарного" пЁдходу). ДосвЁд ©х застосування показу╨, що оцЁнки за рЁзними непрямими методами можуть досить сутт╨во вЁдрЁзнятись. Тому при визначеннЁ конкретно© моделЁ, яка ╨ найбЁльш прийнятною для аналЁзу "тЁньово©"" економЁки в Укра©нЁ, слЁд, передусЁм, максимально врахувати Ёснуючий широкий спектр вЁтчизняних особливостей, якЁ впливають на ©© розвиток за умов сучасного етапу суспЁльно© трансформацЁ©. ╡сну╨ думка, що макроекономЁчнЁ методи аналЁзу обсягЁв неформально© економЁки не дають достатньо точних оцЁнок, Ё бЁльш достовЁрний результат можна отримати шляхом використання мЁкроекономЁчних методЁв, якЁ базуються на результатах опитувань або даних вибЁрково© статистики домогосподарств, 55 соцЁологЁчних опитувань тощо. Проте ╨ Ё достатньо обгрунтованЁ заперечення щодо вЁрностЁ цЁ╨© думки: оскЁльки, скажЁмо, вЁдповЁдЁ респондентЁв на запитання, що ©м поставленЁ, можуть бути, м'яко кажучи, нечесними. У цЁлому практика засвЁдчу╨, що мЁкроекономЁчнЁ дослЁдження ╨ значно дорожчими, нЁж непрямЁ макроекономЁчнЁ методи, мають досить обмеженЁ можливостЁ Ё незначну репрезентативнЁсть. До того ж для ©х застосування потрЁбне ефективне кооперацЁйне спЁвробЁтництво економЁстЁв, соцЁологЁв та Ёнших фахЁвцЁв, якЁ мають дослЁджувати рЁзнЁ аспекти та складовЁ явища "тЁньово©"" економЁки виходячи з параметрЁв процесЁв, що вЁдбуваються на'мЁкрорЁвнЁ. ДослЁджуючи питання, що розгляда╨ться, не слЁд рахувати, що приблизнЁсть, яка ма╨ мЁсце у розрахунках визначення реальних масштабЁв процесЁв "тЁнЁзацЁ©" властива лише вЁтчизняним фахЁвцям. АналЁтичнЁ оцЁнки обсягЁв "тЁньово©"" економЁки, що визначаються дослЁдниками захЁдних, кра©н, також досить сутт╨во коливаються Ё становлять по кра©нах, що мають цивЁлЁзовану ринкову економЁку вЁд 3 до 10 %, а по Ёнших кра©нах вЁд 10 до ЗО % Ё навЁть ще бЁльший дЁапазон. НеобхЁдно наголосити, що практично всЁ загальнЁ оцЁнки масштабЁв "тЁньово©"" економЁки та визначенЁ обсяги доходЁв, якЁ отримують суб'╨кти "тЁньово©" дЁяльностЁ, носять Ё завжди об'╨ктивно носитимуть досить умовний характер. Зазначене не ╨ випадковЁстю, оскЁльки за Ёнших обставин сфера, параметри яко© становлять об'╨кт дослЁдження, просто перестала б бути "тЁньовою" або прихованою. У випадку ж визначення обсягЁв кримЁнально-чорно© економЁчно© дЁяльностЁ ця сфера ╨ ще Ё ретельно законспЁрованою. Певна умовнЁсть експертних оцЁнок, що наводяться в наукових публЁкацЁях, прогляда╨ться, як вже зазначалось, Ё в дослЁдженнях закордонних авторЁв. У цих дослЁдженнях також використовуються десятки методик, кожна з яких ма╨ масу припущень та специфЁчних особливостей у практичному застосуваннЁ. У результатах, що при цьому отримуються, спостерЁга╨ться досить великий розкид щодо вартЁсних оцЁнок Ёснуючих масштабЁв "тЁньово©" економЁки та, вЁдповЁдно, визначення ©© питомо© ваги у загальних обсягах економЁчно© дЁяльностЁ. 56 Тому стосовно поглиблення розумЁння сутностЁ питання визначення кЁлькЁсних характеристик "тЁнЁзацЁ©" передусЁм напрошу╨ться наступний досить песимЁстичний висновок: заздалегЁдь можна стверджувати, що незважаючи на досить значну чисельнЁсть методик оцЁночно-експертного визначення Ёснуючих масштабЁв цього феномену сучасного економЁчного життя, абсолютно точно© вЁдповЁдЁ на поставлене питання практично отримати неможливо. Проте це Ё не ╨ нагальною першочерговою необхЁднЁстю, оскЁльки реальна важливЁсть наслЁдкЁв науково© роботи, що виконують дослЁдники у зазначенЁй сферЁ, поляга╨ в Ёншому. По-перше, аналЁзуючи "тЁньову" економЁку необхЁдно чЁтко (у вЁдповЁдностЁ до соцЁально-економЁчного змЁсту) розмежувати процеси, що вЁдбуваються у цЁй сферЁ на бЁльш диференцЁйованЁ та якЁсно вЁдмЁннЁ компоненти. По-друге, в дослЁдженнЁ слЁд чЁтко визначити наявнЁ абстрактнЁ умовностЁ Ё допущення, якЁ присутнЁ в тих чи Ёнших методиках, що застосовуються для аналЁтично© оцЁнки явища "тЁнЁзацЁ©", з тим, щоб розрахунки за ними було б можливо у подальшому вЁдтворювати для ретроспективного спЁвставлення. По-трет╨, для суспЁльно© практики та державного управлЁння краще мати оцЁнки, навЁть певною мЁрою Ё орЁ╨нтовнЁ (Ёз тим чи Ёншим рЁвнем репрезентативностЁ), нЁж взагалЁ не мати нЁякого уявлення щодо Ёснуючих масштабЁв такого небезпечного явища, яким ╨ "тЁнЁзацЁя" економЁки. По-четверте, розглядаючи Ё оцЁнюючи масштаби "тЁньових" Ё особливо "чорних" процесЁв, що вЁдбуваються в економЁчнЁй сферЁ, дослЁдникам не слЁд боятися при цьому навЁть Ё певного "згущення фарби", тому що нЁчого чорнЁшого нЁж "вугЁльний" колЁр кримЁналу, фактично, бути вже не може, оск