вника (нiм ). - Ред. [24] G o e t h e s W e r k e ... - Йдеться про видання: Goethes Werke. Funfter Teil. Herausgegeben von H. Dflnzer. Berlin und Stuttgart, 0. J., що виходило у серi© "Deutsche National-Literatur", яку видавав Йозеф Кюрхнер. Порядковий номер V тому творiв Гете у цiй серi© - 86. [25] Миле божевiлля (нiм ). - Ред. [26] ... В i л а н д у в с т у п i д о с в о й о г о "О б е р о н а" ... - Йдеться про фантастичну поему нiмецького письменника-просвiтителя Кристофора-Мартiна Вiланда (1733 - 1813). [27] Ще раз осiдлайте менi, музи, Гiпогрифа для ©зди в стару романтичну крсi©ну. Як любо гра╨ в мо©х звiльнених грудях миле божевiлля! Хто пов'язав мо╨ чоло магiчною пов'язкою? (нiм.). - Ред. [28] W i e l a n d s W e r k e ... - Йдеться про видання: Wielands Werke. Zweiter Teil. Herausgegeben von H. Prohle. Berlin und Stuttgart, 0. J., що виходило у серi© "Deutsche National-Literatur". II том вiдповiдав N 52 цi╨© серi©. [29] Вiдкривачами невiдомого (нiм.). - Ред. [30] М i ц к е в и ч Адам Бернард (1798 - 1855) - польський поет i дiяч нацiонально-визвольного руху. [31] Я не добираю рим, не складаю лiтер, усе написав так, як тут до вас кажу. Тiльки вдарю себе в груди, i вiдразу вибуха╨ потiк слiв, а якщо в тiй течi© блисне iскра божа, то вона не наслiдок розуму i не плiд мрi© - я прийняв ©© вiд бога на крилах натхнення (польськ.). - Ред. [32] К о б з а р ь, II, 8. - Йдеться про видання: Кобзарь Тараса Шевченка, частина друга. Львiв, видання Товариства iменi Т. Шевченка, 1893. Тут i далi I. Франко посила╨ться на це видання. [33] Ш о п е н г а у е р Артур (1788 - 1860) - нiмецький фiлософ-iдеалiст. Його вчення пройняте волюнтаризмом, iррацiоналiзмом, песимiзмом. [34] Г а р т м а н Едуард (1842 - 1906) - нiмецький фiлософ-iдеалiст, вважав, що у творчому процесi свiдомiсть не вiдiгра╨ значно© ролi. [35] Ф е х н е р Густав-Теодор (1801 - 1887) - нiмецький вчений, фiлософ-iдеалiст. Засновник психофiзики, що мала значний вплив на розвиток експерименiально© психологi©. [36] В у н д т Вiльгельм (1832 - 1920) - нiмецький фiзiолог, психолог, фiлософ-iдеалiст, один iз засновникiв експериментально© психологi©. Використовуючи новi для тогочасно© науки данi з праць В. Вундта, а також Штейнталя, дю Преля, I. Франко пiдпадав iнодi пiд вплив ©хньо© iдеалiстично© методологi©. [37] Д е с с у а р Макс (1867 - 1947) - нiмецький естетик i психолог. Засновник iдеалiстично© теорi© естетики, що дiстала назву "загально© науки про мистецтво". Тут I.Франко згаду╨ його книжку "Подвiйне Я" (1896). [38] П р о ф. Б е н е д и к т п р и в о д и т ь о с ь я к и й ц i к а в и й ф а к т ... - Йдеться про статтю австрiйського психолога Макса Бенедикта "Des rapports existant entre La Folie et la Criminalite", текст яко© з помiтками I. Франка зберiга╨ться в його особистiй бiблiотецi (ф. З, N 1847). [39] К р е з (бл. 560 - 546 до и. е.) - останнiй цар Лiдi©. Iм'я Креза, якого вважали найбагатшою людиною свого часу, стало синонiмом дуже заможно© людини. [40] ... я к п о с т а л а й о г о з н а м е н и т а т р а г е д i я "П р а б а б к а" (D i e A h n f г a u) ... - Йдеться про статтю австрiйського проза©ка i драматурга Франца Грiльпарцера (1791 - 1872) iз циклу його "Додаткiв до автобiографi©", вмiщену у виданнi "F r a n z G r i l l p a r z e r. Samtliche Werke. Herausgegeben von Albert, Zipper. Bd. 5. Leipzig, 0. J., c. 270. [41] Д о д е Альфонс (1840 - 1897) - французький письменник-реалiст. [42] Л о м б р о з о Чезаре (1835 - 1909) - iталiйський психiатр i антрополог, один iз основоположникiв антропологiчного напряму в буржуазнiй кримiналiстицi. [43] С о ф о к л (бл. 495 - 406 або 405 до н. е.) - давньогрецький драматург. [44] В у н д т ... б а ч и т ь т i л ь к и д в а т а к i з а к о н и ... - I. Франко посила╨ться на працю Вундта "Grundzuge der physiologischen Psychologie. Vierte Auflage", Bd. 1 - 2. Leipzig, 1893. [45] Ш т е й н т а л ь Герман (1823 - 1899) - нiмецький вчений-мовознавець, психолог, фiлософ. Один iз основоположникiв так званого психологiчного напряму в мовознавствi. Тут iдеться про працю Г. Штейнталя "Einleitung in*die Psychologie und Sprachwis-senschaft" (1871). [46] ... д а в н а м Ш е в ч е н к о в с в о © м в i р ш i "В е ч i р н а У к р а © н i". - У виданнi "Кобзаря", яким користувався I. Франко, вiрш "Садок вишневий коло хати" ма╨ назву "Вечiр" (див.: "Кобзарь", частина I, c. 175). [47] Хлiб, риба, волос, кiнець (лат.). - Ред. [48] П о р i в н я н н я п о е т и ч н о © ф а н т а з i © з с о н н и м и п р и в и д а м и, а в д а л ь ш i й л i н i © - з г а л ю ц и н а ц i я м и ... - Користуючись даними тогочасно© iдеалiстично© психологi©, I. Франко робив помилковi висновки i визнавав зв'язок мiж натхненням i галюцинацiями. [49] Г i п п о к р а т (бл. 460 - 377 до н. е.) - видатний давньогрецький лiкар i природознавець. [50] Г а л е н Клавдiй (131 - бл. 211) - римський вчений, лiкар i природознавець, працi якого мали велике значення для розвитку медицини. [51] .... з л а д и в А р т е м i д о р ц i л у к н и г у ... (О н е й р о к р i т i к о н), - Артемiдор з Ефеса (II ст. до н. е.) - давньогрецький письменник. У книжцi "Онейроклiтика" (Сонник в п'яти томах) подавав тлумачення снiв, наводив вiдомостi про звича© й традицi© рiзних народiв. [52] П р е л ь Карл дю (1839 - 1899) - нiмецький фiлософ-iдеалiст, письменник. I. Франко використовував його книжку "Psychologie der Lyrik. Beitrage zur Analyse der dichterischen Phan-tasie". Leipzig, 1880. У працях "Фiлософiя мiстики", "Мiстичне вчення про душу" Прель намагався заперечити антагонiзм мiж матерiалiзмом та iдеалiзмом, оголосити об'╨ктивнi закони природи i розвитку "суб'╨ктивними абстракцiями". [53] Кладовище днiв, якi проминули увi снi, мовчазне минуле, ти хова╨ш тугу серця, ах, i його насолоду (нiм.). - Ред. [54] Солодко i почесне вмерти за батькiвщину (лат.). - Ред. [55] 3 вуст виссати солодощi (польськ.). - Ред. [56] ... д о ц i л к о в и т о г о с о н н о г о з а б у т т я у К. Ф. М е й ╨ р а ... - I. Франко циту╨ вiрш "Nachtgerausche": C o n r a d F e r d i n a n d Meyer. Huttens letzte Tage. Engelberg - Berlin, 0. J., c. 13 - 14. [57] Розкрий менi, музо, гомiн нiчних звукiв, що влiтають до вух безсонного! Спочатку зблизька гавкання сторожових собак, згодом ритмiчнi удари годинника, опiсля розмова рибалок на березi. А потiм? Нiчого бiльше, тiльки невиразний голос духiв у непорушнiй тишi, як вiддих молодих грудей, як дзюркiт глибоко© криницi, як глухий удар весла. А далi нечутна хода сну (нiм.). - Ред. [58] Невиразний, невловимий голос духiв непорушно© тишi (нiм.). - Ред. [59] Музика думок (нiм.). - Ред. [60] За©кання (нiм.). - Ред. [61] Г а р т л е б е н Отто Ерiх (1864 - 1905) - нiмецький письменник демократичного, згодом буржуазного напряму. [62] Я лежу на животi i курю тютюн Брiммер. Жахливо! Час вiд часу я надуваю губи i свищу на все родинне життя (нiм.). - Ред. [63] Прикрашуючi епiтети (лат.). - Ред. [64] Почервонiв зi злостi, заллявся жовчю заздростi (польськ.). [65] Образотворчi мистецтва (нiм.). [66] ...п р и в и д i Б е л ь в е д е р с ь к о г о А п о л л о н а ... - Йдеться про римську копiю стату© Аполлона роботи Леохара, знайдену у 1495 р. [67] Л а о к о о н - персонаж грецьких мiфiв про Троянську вiйну, жрець, якого з двома синами задушили велетенськi змi©, послам розгнiваними богами. Родоськi скульптори Агесандр, Полiдор i Афiнодор створили в I ст. до н. е. скульптуру пiд назвою "Група Лаокоона", яка зберiга╨ться нинi у Ватiканському музе©. [68] Найменшого (лат.). - Ред. [69] Свого роду (лат.). - Ред. [70] Часова послiдовнiсть - це дiлянка поета, так як простiр ╨ дiлянкою маляра (нiм.). - Ред. [71] ... з а г а л ь н о з в i с н а п i с н я Г е н р i х а Г е й н е ... - I. Франко наводить XVIII поезiю з циклу "Повернення на батькiвщину". [72] На обрi© далекiм, Як марево, вста╨ Крiзь присмерк вечiрнiй мiсто Забуте мiсто мо╨. Вологий вiтер мружить Сiрi шляхи водянi. Веслу╨ сумний з обличчя Човняр у мо╨му човнi. Сонце ще раз пiдвелося, Над обрi╨м дивно сiя Й показу╨ те мiсце, Де втратив кохану я (нiм.). - Переклад Ол. Ющенка [73] Найлюбiша (нiм.). - Ред. [74] Вершина (франц.). - Ред. [75] D г. К а г l d u P r e l. Psychologie der Lyrik, Beitrage zur Analyse der dichterischen Phantasie. Leipzig, 1880, стор. 74. [76] В станi народження (лат.). - Ред. [77] К а н т Iмману©л (1724 - 1804) - нiмецький фiлософ-iдеалiст. Заперечував можливiсть об'╨ктивного пiзнання свiту. Основнi положення естетики викладенi у його працi "Критика здатностi судження" (1790). [78] Абстрактно (лат.). - Ред. [79] Першу рушiйну силу (лат.). - Ред. [80] Про смаки не сперечаються (лат.). - Ред. [81] Смак (лат.). - Ред. [82] О часи! О звича©! (лат.). - Ред. [83] Пiзнiше (лат.). - Ред. [84] Формальна естетика повинна залишити осторонь весь змiст i обмежитися тiльки самою формою (тм.). - Ред. [85] Формальна краса ╨ тiльки дуже пiдрядним чинником мистецько© краси, яка, по сутi, йде вiд форми до змiсту (нiм.). - Ред. [86] Форма гарна тодi, коли вона ╨ несвiдомим, довiльним вiдображенням, наочним втiленням iде© (нiм.). - Ред. [87] Ш л е г е л ь А в г у с т В i л ь г е л ь м (1767 - 1845) - нiмецький письменник-романтик. [88] Краса ╨ при╨мним проявом добра (нiм.). - Ред. [89] Т е р з i т - за грецькою мiфологi╨ю, один з учасникiв Троянсько© вiйни. Вiдзначався потворною зовнiшнiстю i зухвальством. [90] К а л i б а н - персонаж п'╨си Вiльяма Шекспiра "Буря". Переносно раб, потворний дикун. [91] К в а з i м о д о - персонаж роману Вiктора Гюго "Собор Паризько© богоматерi". Iм'я Квазiмодо стало називним i означа╨ потворну людину. [92] Ф а в н - одне з найдавнiших божеств у римськiй мiфологi©, покровитель лiсiв, полiв, отар та пастухiв. [93] С i л е н - у грецькiй мiфологi© демон, син Гермеса, наставник i вихователь Дiонiса. [94] К е н т а в р и - мiфологiчнi iстоти, напiвлюди-напiвконi. [95] ...Р i ч а р д с о н о в о © "П а м е л и"... - Йдеться про роман англiйського письменника Семюеля Рiчардсона (1689 - 1761) "Памела, або Нагороджена доброчеснiсть" (1740). [96] Г в а р i н i Баттiста (1538 - 1612) - iталiйський письменник, теоретик лiтератури та мистецтва. [97] Щоб i цього не бракувало (польськ.) - Ред. [98] Вирiшальне значення ма╨ не те, у що ми вiримо, а тiльки те, як ми вiримо (нiм.). - Ред. [99] Краса йде вiд форми до змiсту (нiм.). - Ред.