напiвписьменним варварським монархом Теодорiхом католицького фiлософа Боецiя "Соnsolatio рhilosophiае" ("Втiшання фiлософiєю"). В першiй книзi своєї працi Боецiй писав: "Якої ж свободи ми могли ще сподiватися? О, якби хоч яка-небудь була можлива!" Я вiдчував дедалi виразнiше, що "Роксолана", коли й лишає менi якусь свободу, то хiба що свободу для сумнiвiв i зневiри. I ось я в Стамбулi i стою коло пiвденної, поверненої до Мекки, стiни найбiльшої стамбульської мечетi Сулейманiє перед гробницею-тюрбе жiнки з України. Роксолана, Хуррем, Хасекi- все це її iмена, пiд якими вона знана свiтовi. Турки ще й сьогоднi звуть її Хуррем. У Стамбулi велика мiська дiльниця носить iм'я Хасекi, на тiй дiльницi - збудована Роксоланою мечеть, притулок для убогих, лiкарня - все це на мiсцi Аврет-базару, на якому колись продавали людей у рабство. А тут, коло мечетi Сулеймана Пишного, поряд з його величезною восьмигранною гробницею,- теж кам'яна i теж восьмигранна усипальниця його жони Роксолани, єдиної султаншi в тисячолiтнiй iсторiї могутньої Османської iмперiї, взагалi єдиної в усiй iсторiї цiєї землi жiнки, яка удостоєна такої честi. Чотириста рокiв стоїть ця гробниця. Всерединi пiд високим куполом Сулейман звелiв вирiзьбити алебастровi розети й прикрасити кожну з них безцiнним смарагдом, улюбленим самоцвiтом Роксолани. Коли помер Сулейман, його гробницю гак само прикрасили смарагдами, забувши, що його улюбленим каменем був рубiн. Де тi смарагди? Надто багато тяжких часiв було за цi чотириста рокiв, щоб збереглися безцiннi коштовностi. Але гробницi стоять. I бiля узголiв'я Роксоланиного кам'яного саркофага лежить на потемнiлiй вiд часу дерев'янiй пiдставцi ветхий коран. Понад триста рокiв читав тут ходжа священну книгу мусульман. У нiй можна знайти чимало гiрких слiв про людське життя. "I коли похована живою буде спитана: за який грiх вона вбита?" На жаль, таких слiв тут нiколи не читали, а тiльки тi, де аллах великий i всемогутнiй i де вiн грозиться простiй людинi, де невтомно закликає: "Бийте їх по шиях, бийте їх по всiх пальцях!" I ось там, стоячи коло Роксоланиної гробницi, автор чомусь подумав, що ця жiнка мав помогти йому в його намiрах, хоч би якi зухвалi (або й безнадiйнi!) вони не були. Взагалi коли починаєш писати роман (надто ж iсторичний), створюється враження, нiби все тобi йде до рук, з'являється безлiч людей, що готовi прийти на помiч, несподiвано виходять з друку потрiбнi тобi книжки, хоч досi вони могли лежати десь цiлi вiки, археологiї викопують те, про що нiхто й не мрiяв, теоретики висувають теорiї, без яких твiй роман був би неможливий. Чим це все пояснити? Мiстика, неприроднiсть? Може, це те, що звуть осяянням? Ти вiдчув ту мить, коли можна братися за те чи iнше, i тодi як винагорода за смiливiсть - злива несподiваних дарункiв. Ти син часiв своїх i маєш вiдчувати їхнiй голос, їхнiй поклик. Можна було б назвати безлiч людей, якi прийшли авторовi на допомогу в його роботi над цим романом, чи то даючи поради, чи надсилаючи рiдкiснi книги, чи роблячи виписки з архiвiв i навiть таких славетних книгосховищ, як єреванський Матенадаран. Можна б перелiчити працi великих наших тюркологiв Кримського й Гордлевського, австрiйського орiєнталiста Хаммера i югославського Самарджича. Можна б описати мандри авторовi в усi тi землi, про якi йдеться в книжцi. Можна б просто укласти список джерел, як це водиться в учених публiкацiях. Але ж лiтература - не наука i автор - не дисертант. "Роксолана" - це тiльки роман. Автор зробив усе, що мiг. Тепер настала черга для читача. Може, йому буде часом тяжко над сторiнками цiєї книжки. Авторовi теж було нелегко. Iсторiєю не завжди можна втiшатися - в неї треба ще й учитися. [1] Кадрига- галера. [2] Миср -- давня назва Єгипту. [3] Д ж а м i я - велика (соборна) мечеть. [4] А с п р а - грошова одиниця. [5] У л е м - мусульманський вчений. [6] Бастурма- шашлик з яловичини. [7] Хамам - лазня. [8] Хафiз- чоловiк, який знає напам'ять коран. [9] Уртак - купець. [10] Бейефендi- вельмишановний (звертання) [11] Чарчаф- жiноче запинало для обличчя. [12] Л у т - мiра [13] Чи робила ти, як iншi жiнки, для вдоволення своєї хтивостi... [14] Бак - дивись. [15] Чухраї йаджеми - придворнi пажi. [16] Баб-ус-сааде- Брама блаженства в султанському палацi. Так називано також султанський гарем. [17] Кадiй, кадi - мусульманський суддя. [18] Абу Ханiф, Малiкi, Несай- найвiдомiшi авторитети в галузi мусульманського права - шарiату. [19] Суфiй- вчений. Послiдовник однiєї з мусульманських сект. [20] Бейт - двовiрш. [21] Чауш- нижчий чин в армiї, а також слуга, що виконує рiзнi доручення. [22] "Тасаввурат" - "Метафiзика" Арiстотеля в мусульманськiй обробцi. [23] Т о г р а - печать, в якiй зашифровано iм'я султана i його титул. [24] Санджак- область. [25] Диван- тут збiрка вiршiв. [26] Сераскер- головнокомандуючий. [27] Р а й я - феодально-залежне сiльське населення в Турецькiй iмперiї. [28] Невбет- щоденне биття в барабани на знак торжества незалежностi. Тут iронiя: сова кричить невбет - знак втрати незалежностi [29] П е р д е д а р - той, що вiдсуває запону, щоб впустити до палацу вiдвiдувачiв. Павук-пердедар - так само iронiя. [30] М i х р а б - частина мечетi типу вiвтаря в християнських храмах. [31] Девшiрме - так званий "податок кровi", який Османи збирали в пiдкорених християнських країнах. Маленьких хлопчикiв силомiць забирали в батькiв, везли в Стамбул, де вiддавали в школи аджемiв, якi готували майбутнiх яничарiв. [32] Кизилбашами звано тодi персiв. [33] Кехаї- сiльськi старости. [34] Азан - молитва. [35] Сiпехсалар- зброєносець. [36] Ю р ю к - кочовик. [37] Дурбашi - кати. [38] Фетх-наме- послання про перемогу. [39] Г у л я м п - сторожа. [40] Т а б у т - вiдкрита труна, в якiй переносять небiжчикiв. [41] Зiндан - пiдземна в'язниця. [42] На гiлцi двi черешнi. Одна червона, друга недоспiла. Я насолодився вже смаглявкою. Та нiяк не мiг ще обняти бiлолицьої. [43] Каба тюркче- вульгарний турецький, простонародний. (Зневажлива назва усної народної мови в устах панiвної верхiвки). [44] Х а д i с - перекази про вислови та вчинки Мухаммеда. [45] А н с а р - прибiчник, послiдовник пророка Мухаммеда. [46] Д и р л и к и- земельнi надiли. Те саме - тiмари, зеамати. [47] Т а х а л л у с- псевдонiм. [48] Т а р i х - iсторiя, лiтопис, напис. [49] Ч о р б а - юшка. [50] Б ю р а к - легендарний кiнь, на якому нiбито пророк Мухаммед здiйснив подорож на небо. [51] Н у х - мусульмансько iм'я Ноя. [52] Ф е т в а - послання глави мусульманської церкви. [53] А й н е д а р- носiй дзеркал. [54] I б н а л ь -Ф а к и х - власне iм'я (син знавця законiв шарiату. Факих - знавець шарiату. [55] В а к у ф - майно, записано на справи благодiйництва. [56] Буквально: перевертай казани. Перевернутi казани були ознакою яничарського невдоволення. Згодом цей термiн став означати яничарський заколот. [57] М i х м а н д а р - церемонiймейстер, комендант кортежу. [58] П у к и- литки. [59] О р с а к- похiдна колона, обоз, кортеж. [60] Д ж е б е д ж е ї т - гармаш. [61] С у н н а - уснi мусульманськi перекази, що мають силу законiв. [62] М у н к а р i Н е к i р - ангели смертi у мусульман. [63] Ч а м л i т - коштовна тканина. [64] Б а г а з i я - тканина бавовняна [65] М у х а ї р- шовкова тканина. [66] Б у л ю к - великий вiйськовий загiн, точнiше, вiйськове з'єднання. [67] С ю н н е т- мусульманський обряд обрiзання хлопчикiв. [68] М а к т у л- убитий. [69] С у р н а м е- урочистi подiї. [70] Н е д и м - спiвбесiдник. [71] М е й з а р (або - не так вульгарно - "изар") - вузька запаска, без якої мусульманин нiколи не миється в лазнi. [72] Пiсенька османських наркоманiв XVI ст. [73] Д е м - гашиш. [74] Турецький жаргонний вислiв, який означає одурманення людини гашишем. [75] О д ж а к- об'єднання кочовикiв з тридцяти родин [76] Л у к м а н (або Л о к м а н) - легендарний лiкар у мусульман. [77] Т е з к i р е- антологiя. Тут: укладач антологiї. [78] А ш и к - поет. [79] Б е р а т- тут: султанська грамота про призначення пенсiї. [80] I ш т а к а р а н - iсторик, лiтописець. [81] D i х i (лат.) - я сказав. [82] С а д р а з а м- титул великого вiзира. [83] Ритуальний мусульманський вигук. Буквально що бажає бог. Тут: гiркота, здивування - оце так! [84] Мається на увазi турецька приказка: "Мечеть завалилася, а мiхраб стоїть" (про старих, але молодих душею людей). [85] Б е р i - вiльний, незалежний. Тут - прiзвисько: Вiльний Мустафа. [86] К р у т ь к о - гострий камiнь, довкола якого вир. [87] Б у ч о к-камiнь, через який перевалюється вода i реве, бучить. [88] Щ i т к а- мiсце скупчення каменiв. [89] Ч е р i н ь- суцiльне кам'яне дно. [90] У п а д - водопад. [91] О д м i т ь- вир навколо каменя або трохи а. [92] К о с я к- тонкий довгий канат. [93] К ю р е т е к а ш i л а - галери.