В.О.Мандибура. Т▓ньова економ▓ка як об'ккт системного наукового досл▓дження кер│вник Науково-анал│тичного управл│ння Секретар│ату Верховно┐ Ради Укра┐ни, кандидат економ│чних наук Рецензенти: АНДР▓кНКО В. Ю., доктор економ│чних наук ШАМОТА В. М., кандидат економ│чних наук Висв│тлен│ теоретичн│ п│дходи щодо визначення поняття "т│ньова" економ│ка у широкому та вузькому розум│нн│ цього економ│чного явища. Викладен│ основн│ принципи структурування та розмежування внутр│шн│х функц│ональних складових "т│ньово┐"' економ│ки. Проанал│зован│ тенденц│┐ та особлив│сть розвитку, а також оц│нен│ масштаби "т│ньово┐" економ│ки СРСР як вих│дно┐ бази "т│ньових" процес│в, що мають подальший, як│сно новий розвиток в умовах розбудови незалежно┐ укра┐нсько┐ держави. Розкрита найб│льш характерна специф│ка │снуючих умов, досл│джен│ основн│ тенденц│┐ та джерела "живлення" розвитку "т│ньово┐" економ│ки Укра┐ни. Зд│йснена також анал│тично-експертна оц│нка реальних масштаб│в "т│ньового" перерозпод│лу доход│в │з врахуванням можливост│ застосування широкого спектру методик, св│тового │ в│тчизняного походження та авторського бачення шлях│в вир│шення ц│║й проблеми. Значна увага прид│ля║ться розробц│ широкого спектра диференц│йованих економ│ко-правових та орган│зац│йно-процедурних п│дход│в │ рекомендац│й щодо формування та реал│зац│┐ законодавчо┐ стратег│┐ Верховно┐ Ради Укра┐ни, яка ма║ бути спрямована на обмеження масштаб│в "т│ньових" в│дносин │ "т│ньових" форм економ│чно┐ д│яльност│ та на цив│л│зовану легал│зац│ю сусп│льне корисних сектор│в "т│ньово┐" економ│ки. Розраховано на народних депутат│в Укра┐ни, економ│ст│в-науковц│в, фах│вц│в орган│в законодавчо┐ │ виконавчо┐ влади, п│дпри║мц│в, яких не влаштовують умови крим│нально-т│ньового оточення, ┐х б│знесово┐ д│яльност│, прац│вник│в державних правоохоронних орган│в, профсп│лкових д│яч│в, а також вс│х чесних громадян, яким небайдужа подальша доля та м│жнародний авторитет незалежно┐ Укра┐ни. ISBN 966-7288-34-X к В. О. Мандибура, 1998 ПЕРЕДМОВА Ситуац│я, що склалася на цей час в Укра┐н│ внасл│док масштабно-вибухового поширення такого явища, як "т│ньова" економ│ка, потребу║ глибоких │ комплексних наукових досл│джень цього найб│льш сво║р│дного феномена перех│дно┐ (│ не т│льки перех│дно┐) економ│ки. Спрощен│, поверхнев│ сусп│льн│ уявлення щодо реальних масштаб│в │ як│сних особливостей такого складного системного явища, яким ║ "т│ньова" економ│ка, мають досить негативний вплив на ситуац│ю, що склалася у ц│й сфер│. З одного боку, це потенц│йно призводить до формування у державн│й пол│тиц│ легковажних настро┐в сво║р│дного "шапко-закидацтва", коли зда║ться, що для досягнення усп│х│в на цьому надважкому сусп│льному напрям│ досить провести разову "кавалер│йську атаку", яка принесе митт║вий усп│х. З │ншого боку, зазначене сприя║ поширенню сво║р│дного синдрому економ│чно┐ "ман│ловщини", коли вважа║ться, що весь негатив, який накопичився у "т│ньов│й" сфер│, може якось сам по соб│ "розсмоктатися" │ нав│ть автоматично трансформуватись у дещо економ│чно позитивне. За к│нцевими насл│дками, │снування зазначених крайнощ│в у п│дходах до пошуку шлях│в розв'язання ц│║┐ проблеми т│льки сприя║ подальшому масштабуванню процес│в "т│н│зац│┐" економ│ки та пролонгу║ на майбутн║ зростання ускладнень, що пов'язан│ з позитивним вир│шенням цього питання. Негативн│ сусп│льн│ насл│дки також можуть мати м│сце │ в раз│ реал│зац│┐ владними структурами так звано┐ "│м│тац│йно-про-фанац│йно┐" пол│тики боротьби з найб│льш "чорними" проявами "т│ньових" процес│в. Тобто, коли владн│ д│┐, в основному, спрямовуються на формально-поверхневе вир│шення завдань подолання крим│нально-економ│чно┐ злочинност│ (у першу чергу корупц│┐), │ як│, в основному, зводяться до використання в│дпрацьованих бюрократ│║ю механ│зм│в сусп│льного "окозамилювання", що проявляються, скаж│мо, у ман│пулюванн│ статистикою зростання динам│ки "викриття" та "покарання" др│бного "т│ньового планктону" │ м│лко┐ крим│нально-економ│чно┐ "сошки". При цьому, як правило, ц│ д│┐ не виходять на р│вень маф│озного "генерал│тету" та ┐х владних покровител│в │ не торкаються базових глибинних джерел живлення "чорного" ринку. Тому саме така пол│тика спроможна лише загнати хворобу у глиб та сприяти з часом доведенню ситуац│┐ до стану вибухово-небезпечно┐ екстремальност│. Невраховування реально │снуючих масштаб│в "т│ньово┐"" економ│чно┐ д│яльност│ призводить також до значного перекручення макроеконом│чних показник│в, що у к│нцевому насл│дку вплива║ на допущення серйозних помилок при анал│з│, прогнозуванн│ та моделюванн│ соц│ально-економ│чно┐ ситуац│┐. Особливо це в│дчутно в процес│ реал│зац│┐ сучасно┐ монетарно┐ пол│тики Нац│онального банку Укра┐ни. Сл│д також зазначити, що не осмисливши того, що в│дбува║ться у "т│ньов│й" економ│ц│, фактично неможливо роз│братися з │снуючими тенденц│ями та повною м│рою оц│нити реальн│ процеси, як│ в│дбуваються у легальн│й, або "св│тл│й", економ│ц│. Тобто без останнього неможливо достатньо точно спрогнозувати перспективи подальшого соц│ально-економ│чного розвитку кра┐ни. На цей час б│льш│сть спец│ал│ст│в, як│ досл│джують питання, що пов'язан│ │з функц│онуванням "т│ньово┐" економ│ки, вказуючи на причини та форми ┐┐ прояв│в, визначаючи масштаби поширення, в ц│лому недооц│нюють ┐┐ справжнього руйн│вного впливу як на поточний стан, так й на перспективи загальноеконом│чного розвитку кра┐ни. У той же час "т│ньова" економ│ка була │ залиша║ться одн│║ю з найгостр│ших проблем сучасного соц│ально-економ│чного життя кра┐ни, що у багатьох сво┐х проявах ║ аналог│чною, скаж│мо, проблем│ подолання забруднення навколишнього середовища або СН▓Ду. У зв'язку │з цим виника║ низка питань, як теоретичного, так │ практичного характеру, без ч│тко┐ та максимально об'║ктивно┐ в│дпов│д│ на як│ економ│чна пол│тика як у короткотерм│новому, так │ у довгостроковому план│ приречена на неефективн│сть, а у багатьох випадках │ на повний провал. Серед цих питань найб│льш важливими ║ наступн│. Що собою явля║ "т│ньова" економ│ка? Як│ чинники та стимули генерують │ як│ основн│ джерела живлять "т│ньову " економ│ку? Яка ┐┐ │нституц│ональна структура? Як максимально точно оц│нити масштаби "т│ньово┐" економ│ки, а також питому вагу ┐┐ структурних складових? Чи необх│дно враховувати, а якщо необх│дно, то яким чином сл│д враховувати обсяги "т│ньово┐" економ│ки у структур│ валового внутр│шнього продукту кра┐ни (ВВП)? Яка роль │ насл│дки д│яльност│ "т│ньового" сектора економ│ки та його окремих структурних складових в нац│ональному господарств│ та сусп│льно-пол│тичному житт│ кра┐ни? Як│ причини у минулому сприяли │ на цей час продовжують генерувати значне зростання "т│ньово┐" економ│ки Укра┐ни? У чому полягають характерн│ особливост│ та як│сн│ в│дм│нност│ в│тчизняних "т│ньових " процес│в у пор│внянн│ з аналог│чними явищами, що мають м│сце в умовах кра┐н з розвинутими ринковими в│дносинами? В│дпов│дь на ц│ питання може надати структурам державно┐ влади реальну можлив│сть п│двищити р│вень об'║ктивност│ щодо визначення найб│льш перспективних заход│в, спрямованих на посилення ефективност│ застосування конкретних п│дход│в, метод│в │ механ│зм│в соц│ально-економ│чного та правового впливу держави (диференц│йовано до функц│й кожно┐ з г│лок влади) на подальшу долю цього специф│чного економ│чного укладу. Тобто системн│ науков│ розробки у ц│й сфер│ можуть сприяти розширенню можливостей щодо забезпечення необх│дно┐ оп-тим│зац│┐ напрям│в соц│ально-економ│чно┐ пол│тики держави, що мають бути спрямован│ або на повну л│кв│дац│ю, або на часткове обмеження, або на повну легал│зац│ю то┐ чи │ншо┐ структурно┐ складово┐ "т│ньово┐" економ│ки в залежност│ в│д р│вня ┐┐ сусп│льно-економ│чного значення, а також в│д реально┐ оц│нки ступеня соц│ально┐ небезпеки ┐┐ подальшого функц│онування та розвитку. Анал│тичн│ наробки з цього питання дозволять оц│нити можливост│ комплексного застосування певно┐ комб│нац│┐ зазначених п│дход│в у тих чи │нших пропорц│ях диференц│йовано до кожно┐ складово┐ системи "т│ньових" в│дносин, що у к│нцевому п│дсумку сприятиме максимальному прискоренню реал│зац│┐ к│нцево┐ мети сусп│льно┐ трансформац│┐ -- створенню цив│л│зовано┐, прозоро┐, соц│альне ор│║нтовано┐ ринково┐ економ│ки. Враховуючи багатогранн│сть як│сних прояв│в │ в│дносин "т│ньово┐"" економ│ки, можлив│сть ┐┐ проникнення у вс│ сфери господарсько┐ та комерц│йно┐ д│яльност│, державного управл│ння й сусп│льного життя в ц│лому, а також, розум│ючи ┐┐ реальний вплив на соц│альну стаб│льн│сть та економ│чну безпеку держави, ця сфера сусп│льних в│дносин повинна стати окремим об'║ктом комплексних досл│джень економ│ст│в, юрист│в, пол│толог│в та │нших фах│вц│в. При цьому важливо, щоб найб│льш прагматичн│ та пл│дн│ теоретичн│ наробки, як в│тчизняних вчених, так │ св│тово┐ науки були максимально повно врахован│ у процес│ формування законодавчо┐ стратег│┐, спрямовано┐ на обмеження "т│н│зац│┐" економ│ки Укра┐ни. Особливо це стосу║ться процесу л│кв│дац│┐ тих │снуючих зон правового вакууму, наявн│сть яких провоку║ поширення процес│в економ│чно┐ "т│н│зац│┐" й крим│нал│зац│┐. Значн│ прогалини, що │снують на цей час у чинному законодавств│, не дають можливост│, нав│ть за умови виявлених конкретних (крим│нальних за св│товими стандартами) злочин│в у сфер│ ринкових в│дносин, притягувати до в│дпов│дальност│ порушник│в, тому сприяють групов│й │ особист│й безв│дпов│дальност│ та безкарност│, що на цей час в Укра┐н│ носить особливо масовий характер. Отже, чим швидше держава буде спроможна занурити власну економ│ку, яка реформу║ться, та безпосередньо вс│х суб'║кт│в ринкових в│дношень у нове, достатньо розвинене │ ретельно опрацьоване нормативно-юридичне середовище, тим б│льше можливостей з'явиться у сусп│льства щодо встановлення контролю над "т│ньовими" процесами та подолання найб│льш небезпечних крим│нально-чорних складових "т│ньово┐"" економ│ки. Враховуючи сказане, у запропонованому анал│тичному досл│дженн│ поряд з питаннями вивчення теоретичних характеристик "т│ньово┐"" економ│ки та анал│зом характерних особливостей │ загальних масштаб│в ┐┐ прояв│в в умовах в│тчизняного сьогодення, ставиться мета окреслити основн│ напрями та визначити найб│льш характерн│ особливост│ комплексно┐ реал│зац│┐ правово┐ пол│тики у вир│шенн│ зазначеного питання. Також на баз│ максимального врахування св│тового досв│ду ставиться мета сформулювати й надати конкретн│ пропозиц│┐, реал│зац│я яких (в першу чергу законодавчою г│лкою влади) вже у найближч│й перспектив│ може сприяти п│двищенню ефективност│ правового впливу на процеси подолання "т│н│зац│┐'" економ│ки Укра┐ни. 1. "Т▓НЬОВА" ЕКОНОМ▓КА ЯК ОБ'кКТ СИСТЕМНОГО НАУКОВОГО ДОСЛ▓ДЖЕННЯ /. /. Теоретичн│ аспекти анал│зу "т│ньово┐" економ│ки та визначення Т│' структурних складових Як сусп│льне явище "т│ньова" економ│ка притаманна ус│м кра┐нам незалежно в│д модел│ та р│вня ┐х соц│ально-економ│чного розвитку. Практика засв│дчу║, що доки │снуватиме державна форма орган│зац│┐ сусп│льного життя, а держава у той чи │нший правовий спос│б впливатиме на економ│чний розвиток шляхом реал│зац│┐ бюджетно┐, податково┐, грошово-кредитно┐, валютно┐ пол│тики тощо, доти збер│гатиметься й "т│ньова" економ│ка. Сутт║во може зм│нюватись лише ┐┐ питома вага, роль, яку вона в│д│гра║ у сусп│льному житт│, а також механ│зми ┐┐ вза║мод│┐ з легальною економ│кою та "кольорова пал│тра", що ма║ "т│ньова" економ│ка -- в│д св│тло-с│ро┐ до криваво-чорно┐. Проте науков│ досл│дження "т│ньово┐"" економ│ки пов'язан│ з чималими труднощами як теоретичного, так │ практичного характеру. Це поясню║ться тим, що "т│ньова" економ│ка явля║ собою значно складн│ший об'║кт досл│дження, н│ж економ│ка оф│ц│йна, "св│тла". Вагомою проблемою, що ускладню║ досл│дження "т│ньово┐"" економ│ки, ║ сутт║ва нестача, а нер│дко │ повна в│дсутн│сть необх│дних │нформац│йно-статистичних даних. Досл│дженням перешкоджа║ або кон'юнктурне в│домче приховування необх│дно┐ наявно┐ │нформац│┐, або фактична неможлив│сть застосування загальноприйнятих п│дход│в до предметного досл│дження суб'║кт│в │ об'║кт│в системи "т│ньових" економ│чних в│дношень та характерних особливостей функц│онування внутр│шн│х структур │ складових механ│зм│в зазначеного економ│чного укладу. Саме в "т│ньовому" сектор│ економ│ки система соц│ально-економ│чних в│дносин характеризу║ться значно б│льшою складн│стю та хитросплет│нням ┐х найр│зноман│тн│ших тип│в │ форм. Складн│сть досл│дження виробничих в│дносин "т│ньово┐" економ│ки трансформац│йного пер│оду в Укра┐н│ також зумовлена масштабною │нтеграц│║ю в н│й як сукупност│ в│дносин др│бного товарного виробництва │ обм│ну, так │ р│зних за р│внем кап│тал│зац│┐ приватних в│дносин (монопольно-кап│тал│стичних та монопольно-крим│нальних │, нарешт│, в│дносин державно-бюрократичного п│дпри║мництва). Проте, будь-як│ м│ркування щодо "т│ньово┐"" економ│ки не мають н│якого сенсу, якщо попередньо в│дсутн║ ч│тке понят│йне розум│ння про що саме йдеться. Насамперед зверта║ на себе увагу │снуюче р│знома┐ття терм│н│в, що використовуються для визначення поняття "т│ньово┐"" економ│чно┐ д│яльност│. ▓з зах│дно┐ л│тератури до нашого внутр│шнього вжитку ┐х перекочувало не менше дюжини: "т│ньова економ│ка", "неформальна економ│ка", "скрита (прихована) економ│ка", "неоф│ц│йна економ│ка", "вторинна економ│ка", "чорна економ│ка", "та║мна економ│ка", "п│дп│льна економ│ка", "нелегальна економ│ка", "контреконом│ка", "друга економ│ка", "паралельний ринок", "чорний ринок" тощо. Такий багаточисельний наб│р терм│н│в не ║ випадковим │ в│добража║ не ст│льки в│дсутн│сть ║дност│ щодо понят│йного розум│ння сут│ зазначеного питання, ск│льки в│ддзеркалю║ р│зн│ аспекти │ структурн│ складов│ "т│ньово┐" економ│ки, а також п│дкреслю║ внутр│шню як│сну складн│сть цього феноменального явища сусп│льного життя, що, як зазначалось, притаманний вс│м кра┐нам. Як орган│чна складова економ│ки будь-якого сусп│льства, "т│ньова" економ│ка явля║ собою господарсько-комерц│йну д│яльн│сть, яка внасл│док певних причин (│нколи │ │сторично виправданих), прагне уникнути державного обл│ку та контролю. При цьому м│ж оф│ц│йною економ│кою та ┐┐ т│нню ║ досить "розмита" зона, │ критер│┐ вид│лення "т│ньово┐" економ│ки у пор│вняно локальний сектор господарювання мають переважно не ст│льки економ│чний, ск│льки соц│ально-правовий характер. Спос│б сусп│льного виробництва ма║ визначальний вплив як на характеристики, що визначають як│сн│ особливост│ т│ньово┐ економ│ки в ц│лому, так │ на ┐┐ внутр│шн│ структурн│ компоненти. Так, в основ│ появи та розвитку т│ньового господарського укладу, що в│дпов│да║ систем│ в│дносин ринково┐ економ│ки (коли ┐┐ розвиток мав еволюц│йний, а не революц│йний характер), лежать об'║ктивн│ суперечност│, що виникають м│ж короткотерм│новими ц│лями економ│чних агент│в (│ндив│д│в, домашн│х господарств та приватних ф│рм) │ довготерм│новими макроеконом│чними завданнями сусп│льства. З методолог│чно┐ точки зору сутт║вим ║ питання з'ясування │нституц│онально┐ структури "т│ньового" сектора. "Т│ньова" економ│ка не ║ як│сно однор│дною як за сво┐ми структурними складовими, так │ за к│нцевими насл│дками ┐х впливу на соц│ально-економ│чн│ процеси та в│дносини. Тому дуже важливо максимально ч│тко визначити ┐┐ структуру, тобто з'ясувати, як│ найб│льш характерн│ види економ│чно┐ д│яльност│ можуть включатися до складу "т│ньово┐" економ│ки, а як│ н│. Практика засв│дчу║, що структуризац│я "т│ньово┐" економ│ки ║ процесом перманентним та як│сно р│зноман│тним для вс│х │снуючих моделей сусп│льного розвитку. У той же час за умов р│зних соц│ально-пол│тичних систем │снують р│зн│ методолог│чн│ п│дходи як до загального окреслення обсяг│в "т│ньово┐"" економ│ки, так │ до структурування ┐┐ внутр│шн│х складових'. Зупинимося на традиц│йн│й класиф│кац│┐, яку застосовують науковц│ в кра┐нах розвинуто┐ ринково┐ економ│ки для визначення поняття "т│ньова" економ│ка. Так, в │ноземн│й л│тератур│ терм│н "прихована економ│ка" використову║ться для характеристики "неоголошено┐", але законно┐ за сво┐м характером д│яльност│, яка йде вкуп│ з нелегальним п│дпри║мництвом. Головне тут поляга║ у неможливост│ 1 Необх│дно зазначити, що системне, наукове досл│дження питань "т│ньово┐" економ│ки пост│йно проводиться в кра┐нах розвинутого ринкового господарства. Так, наприк│нц│ 70-х - початку 80-х рок│в парламентами │ урядами ряду кра┐н були створен│ спец│альн│ робоч│ групи щодо системного вивчення "т│ньово┐" економ│ки. З 1984 року така група почала функц│онувати в Австр│┐. Вона вивчала сфери │снування, обсяги │ тенденц│┐ розвитку "т│ньово┐" економ│ки. Аналог│чн│ роботи почали виконували фах│вц│ Франц│┐, Великобритан│┐, Португал│┐, Н│дерланд│в та │нших кра┐н квропейсько┐ сп│льноти. Конгресом США пост│йно вид│ляються значн│ асигнування науковим орган│зац│ям │ окремим досл│дникам на поглиблення досл│джень ц│║┐ проблеми. Див.: Николаева М. Й., Шевляков А. Ю. Тоневая зкономика: методь│ анализа й оценки (обзор работ западнь┐х зкономис-тов). - М.: ЦЗМИ АН СССР. - 1987. - С. 43. врахування оф│ц│йною статистикою обсяг│в виробництва додано┐ вартост│ цього сектора економ│ки в структур│ валового внутр│шнього продукту та в ухиленн│ суб'║кт│в п│дпри║мницько┐ д│яльност│ в│д участ│ у податков│й систем│ держави. Терм│ни "неформальна" або "неорган│зована", "нерегла-ментована" економ│ка застосовуються для характеристики економ│чних процес│в та в│дносин, що в│дбуваються при досить слабкому втручанн│ у них оф│ц│йних економ│чних структур держави, або взагал│ поза межами будь-якого державного обл│ку │ контролю. Оск│льки така розкидан│сть понять не досить зручна, то багато досл│дник│в використовують б│льш однозначний п│дх│д, побудований на правовому критер│┐, зг│дно з яким економ│ка д│литься на дв│ частини: на легальну (тобто "б│лу", "св│тлу") │ "т│ньову" (приховану). Остання в свою чергу включа║ нап│влегальну ("с│ру"), нелегальну │ крим│нальну або "чорну" економ│ку. Тобто за таким п│дходом вони сутт║во звужують зону "т│ньово┐" економ│ки, що визнача║ться проявами протизаконност│ суб'║кт│в виробничих в│дносин у виробнич│й та комерц│йн│й д│яльност│. П│дсумовуючи наведене, зазначимо, що при визначенн│ зм│сту поняття "т│ньова" економ│ка необх│дно враховувати, що воно може мати як широке, так │ вузьке розум│ння. У "широкому" розум│нн│' до складу "т│ньово┐" економ│ки можуть бути в│днесен│ вс│ види "невраховано┐", "нерегламентовано┐", "приховано┐"" та "законсп│ровано┐" економ│чно┐ д│яльност│ незалежно в│д того, чи ║ вони протиправними, чи н│ (див. мал. 1, сектори 2, 3 │ 4). У вузькому розум│нн│ поняття "т│ньова" економ│ка обмежу║ться виключно тими видами економ│чно┐ д│яльност│ та в│дпов│дними в│дносинами, як│ за сво┐м зм│стом ║ або протиправними, або сусп│льне небезпечними /що на практиц│ не завжди сп│впада║/ (див. мал. 1, сектор 4). Умовна схема структурних складових економ│ки та ┐┐ "т│ньових" компонент│в ' Так, наприклад, к. Фейг (США) включа║ до складу "т│ньово┐" економ│ки всю економ│чну д│яльн│сть, що за тих чи │нших причин не врахову║ться оф│ц│йною статистикою │ не включа║ться до складу валового нац│онального продукту. (Див.: Николаева М. Й., Шевляков А. Ю. Теневая зкономика: мето-дь│ анализа й оценки (обзор работ западнь┐х зкономистов). - М.: ЦЗМИ АН СССР.- 1987.-С.4. Мал. 1 1. "Оф│ц│йна" ("легальна", "св│тла", "традиц│йна") економ│ка. 1. Сектор "домашн│х" господарств (сектор натурально- го самозабезпечення населення). 3. "Неформальний" сектор (сектор "нерегламентовано┐'" д│яльност│: др│бне виробництво, послуги │ торг│вля), "св│тло-с│рий" сектор економ│чно┐ д│яльност│. 4. Т│ньова економ│ка. 4.1. "Темно-с│рий" сектор т│ньово┐ економ│ки (законсп│рований сектор лег│тимних вид│в економ│чно┐ д│яльност│. 4.2. "Чорний" (в тому числ│ крим│нальний, "криваво-чорний") сектор т│ньово┐ економ│ки. 4.3. Диверсиф│кован│ частки "чорно┐" економ│ки. До "т│ньово┐" економ│ки в широкому розум│нн│ цього поняття можуть бути включен│ сектори 2 (частково), 3 │ 4. До "т│ньово┐" економ│ки у вузькому розум│нн│ включа║ться т│льки сектор 4 │з зазначеними внутр│шн│ми структурними складовими (4.1, 4.2 │ 4.3). 10 11 Сектор домашн│х господарств (сектор натурального самозабезпечення населення), що виробля║ товари та послуги, як│ споживаються всередин│ домашн│х господарств. Найважлив│шою характерною ознакою цього сектора ║ те, що матер│альн│ блага та послуги, що тут виробляються, не продаються, тобто не ║ об'║ктами ринкових в│дносин. Тому в│дсутн│сть ринкових транзакц│й робить оц│нку варт│сних обсяг│в виробництва товар│в та послуг в домашн│х господарствах надзвичайно важким завданням. В ус│х кра┐нах, що мають ринкову економ│ку, робота у домашн│х господарствах практично повн│стю виключа║ться з розрахунк│в обсяг│в валового внутр│шнього продукту або врахову║ться умовно │ в дуже обмежених обсягах. Окр│м домашньо┐ прац│, в кра┐нах, що розвиваються або знаходяться у стан│ трансформац│┐, продукц│я, що отримана в│д роботи на присадибн│й, приватн│й чи орендн│й земельн│й д│лянц│, ма║ велике значення для виживання та в│дтворення с│м'┐. В│дносини обм│ну, що можуть виникати м│ж домашн│ми господарствами цього економ│чного сектору, мають скор│ше характер сво║р│дного бартерного обм│ну житт║вими благами │ послугами, н│ж ║ д│йсно ринковими операц│ями товарно┐ реал│зац│┐, що в│дбуваються на варт│сн│й основ│. Неформальний сектор економ│ки ("св│тло-с│ра" економ│ка) склада║ться з др│бних виробник│в та ┐х найманих роб│тник│в разом │з самост│йними виробниками товар│в та послуг (наприклад, транспортних, буд│вельних, ремонтних тощо), а також комерсант│в-посередник│в. Д│яльн│сть вуличних торговц│в ║ найб│льш поширеним │ видимим проявом д│яльност│ неформального сектора, хоч продукц│я малих майстерень та рем│сник│в, що досить часто працюють у домашн│х умовах, ма║ на цей час в кра┐нах ринково┐ економ│ки значно б│льш│ обсяги, н│ж в Укра┐н│. Неформальний сектор, на в│дм│ну в│д сектора домашн│х господарств, пов'язаний з куп│влею-продажем товар│в та послуг, тобто в│н обов'язково повинен бути врахований у склад│ ВВП. Сл│д зазначити, що цей сектор у багатьох кра┐нах, що розвиваються або тих, як│ знаходяться у стан│ ринково┐ трансформац│┐, на цей час практично не врахову║ться. Основною причиною тут 12 ║ велика чисельн│сть дуже др│бних об'║кт│в досл│дження та податкового контролю, а також занадто м│зерний обсяг персон│ф│кованих доход│в, що отриму║ б│льш│сть суб'║кт│в цього сектора, │ як│ за сукупною величиною фактично не перевищують │снуючо┐ нульово┐ ставки податку на (м│сячн│ чи р│чн│) доходи громадян. При цьому вироблен│ цим сектором товари │ послуги за сво║ю споживчою як│стю ║ легальними, │ загалом при ┐х виробництв│ │ др│бн│й реал│зац│┐ ринковий "планктон" не порушу║ закони. Правда, в багатьох кра┐нах, що розвиваються, ║ закони про л│ценз│┐, │нш│ норми, що можуть │гноруватися при операц│ях у неформальному сектор│. Але в│рним ║ й те, що в б│льшост│ випадк│в власт│ докладають дуже мало зусиль для впровадження цих закон│в у життя, оск│льки це пов'язано перш за все │з низьким р│внем доход│в, що отримують суб'║кти п│дпри║мницько┐ д│яльност│ неформального сектора економ│ки, │ як│ для держави не можуть бути сутт║вим джерелом наповнення бюджету. "Темно-с│рий" сектор "т│ньово┐" економ│ки пов'язаний з б│льш серйозними порушеннями д│ючих закон│в (наприклад, про ре║страц│ю п│дпри║мницько┐ д│яльност│ та наймано┐ робочо┐ сили; ухилення в│д сплати податк│в │з значних доход│в; про м│н│мальну зароб│тну плату; про охорону прац│ та соц│альне забезпечення). Тобто це сектор св│домо прихованих вид│в д│яльност│. Розм│ри тако┐ д│яльност│ останн│м часом значно зросли в багатьох розвинених кра┐нах. Це явище отримало багато назв: в│д "чорно┐ економ│ки" в ║вропейських кра┐нах до "п│дземно┐" ("underground" або "subterranean") в США. Оц│нка розм│р│в цього сектора особливо складна, оск│льки порушники закон│в ретельно приховують │нформац│ю. У деяких кра┐нах продукц│ю "т│ньового" сектора враховують в нац│ональному доход│, хоча ц│ оц│нки базуються не на точн│й статистиц│, а не експертних оц│нках. Зростання розм│р│в цього сектора в багатьох кра┐нах дуже турбу║ органи влади саме через велик│ втрати в оф│ц│йних цифрах нац│онального доходу. Тому основн│ зусилля влади спрямовуються на забезпечення повноти сплати податк│в, запоб│гання порушень законодавства, а не на припинення випуску продукц│┐. Продукц│я цього сектора легальна, проте виробництво │/або розпод│л товар│в та послуг завжди мають протиправн│ │ нав│ть крим│нальн│ ознаки. 13 "Чорний" (в т. ч. крим│нальний) сектор "т│ньово┐" економ│ки ма║ сво║, притаманне т│льки йому амплуа. Тобто в│н ма║ справу з виробництвом, розпод│лом, обм│ном │ споживанням соц│альне небезпечних та руйн│вних для розвитку особистост│ продукц│┐ та послуг, до яких перш за все в│дносяться: крад│жки │ перепродаж краденого, рекет, наркотики, корупц│я, "в│дмивання" та фальшування грошей, "к│ллерськ│ послуги", торг│вля живим товаром тощо. Тому природним ║ те, що надвисок│ протиправн│ доходи цього сектора уникають участ│ у податков│й систем│. Однак владу б│льше ц│кавить припинення виробництва товар│в та послуг цього сектора, н│ж сплата податк│в в│д них. Продукц│я │ доходи в│д крим│нального сектора не повинн│ включатися до нац│онального доходу (хоч, виявля║ться, це стосу║ться не вс│х вид│в крим│нально┐ д│яльност│). Функц│онування "чорно┐"" (крим│нально┐) економ│ки в автономному режим│ не ║ типовим явищем, бо, проникаючи в бюрократичн│ структури, вона змушу║ працювати на себе потужну складову адм│н│стративно┐ системи управл│ння державою. Особливо необх│дно в│дзначити, що "чорна" економ│ка ма║ тенденц│ю до пост│йно┐ диверсиф│кац│┐ у "св│тлу" (традиц│йну) економ│ку, бруднить легальн│ виробнич│ в│дносини. Як│сною особлив│стю диверсиф│кованих "метастаз чорно┐ економ│ки" ║ те, що вони функц│онують │ живляться виключно за рахунок легально┐ сфери економ│ки. Ця частина "чорно┐ т│н│" явля║ собою економ│чну основу в│дтворення корумповано┐ економ│ки та ┐┐ суб'║кта -- корумповано┐ бюрократ│┐, що за певних умов ста║ структурою маф│┐. Тому зазначене явище потребу║ системних наукових досл│джень, що особливо актуальн│ для умов кра┐н, як│ знаходяться у стан│ ринково┐ трансформац│┐. До прояв│в диверсиф│кованих часток "чорно┐" економ│ки можна, перш за все, в│днести вс│ види корупц│┐ (аж до в│дносин бюрократичного бартеру, що отримав у народ│ назву "блат", │ який базу║ться на в│дносинах, побудованих на принцип│: ти -- мен│, я -- тоб│). До них також в│дносяться вс│ прояви використання та привласнення державно┐, кооперативно┐, акц│онерно┐, корпоративно┐ та │нших │нтегрованих форм власност│, у тому числ│ й ф│нансових ресурс│в держави, як для особистого збагачення 14 окремих ф│зичних ос│б, у розпорядженн│ та користуванн│ яких вони знаходяться (перш за все чиновник│в), так │ для наживи суб'║кт│в крим│нально┐ злочинност│ та маф│озних клан│в, джерела доход│в яких пов'язан│ з використанням вищезазначених метод│в. 1.2. Як│сн│ особливост│ розвитку "т│ньово┐" економ│ки в умовах адм│н│стративно-командно┐ системи господарювання Анал│з "т│ньово┐" економ│ки Укра┐ни, ┐┐ як│сних особливостей, багато в чому успадкованих в│д системи директивно-планових в│дносин, не може бути достатньо повним без узагальнення │сторичного досв│ду. Тобто, цей анал│з, пердус│м повинен базуватися на вивченн│ ретроспективи розвитку процес│в "т│н│зац│┐", що в│дбувалися в економ│ц│ колишнього СРСР. Це важливо зробити ще й тому, що на цей час ма║ м│сце досить хибна точка зору, що сучасну "т│ньову" та крим│нальну економ│ку, а також сучасну "маф│ю" породила │снуюча влада, │ цьому як катал│затор сприяв виключно процес ринково┐ трансформац│┐. Некон'юнктурний погляд на наше не зовс│м далеке минуле насправд│ засв│дчу║, що це далеко не так. Масштабна "т│н│зац│я" економ│ки та вих│д на арену економ│чного крим│нал│тету в СРСР припада║ на середину 60-х -- початок 70-х рок│в, а вже наприк│нц│ 80-х -- т│ньовий оборот ┐┐ господарсько-комерц│йно┐ д│яльност│ за експертними оц│нками перевищував нав│ть бюджети деяких союзних республ│к. Таким чином, не витримала "│спиту" часом │ досить поширена теза, що орган│зована злочинн│сть та крим│нальна економ│ка не можуть виникнути та │снувати за умов тотал│тарно┐ держави, яка за лог│кою не повинна допускати под│лу влади н│ з ким │ншим. Вивчаючи ретроспективу досл│джень "т│ньово┐"" економ│ки та ┐┐ структурних складових в СРСР, передус│м необх│дно зазначити, що перш│ науков│ наробки з цього питання започаткували вчен│ Заходу'. Див.: Grossman G. Notes on the Legal Private Economy and Corruption // Soviet Economy in a Time of Change: A Compendium of Papers Submitted to the Joint 15 У сво┐х роботах, як│ стосувалися цього явища, на початков│й стад│┐ досл│джень вони використовували дещо │нший терм│н -- "друга" економ│ка. Так, ран│ше │нших про це явище сказав К. С. Керол, який надрукував у No 1 журналу "Нью стейтсмен" за 1971 p. статтю "Бес│ди в Рос│┐"". Сл│д п│дкреслити, що в радянськ│й економ│чн│й л│тератур│ спочатку також використовувався терм│н "друга" (вторинна) економ│ка" . На це в сво┐х роботах вказував Г. Гроссман, згадуючи, до реч│, │ про застосування у тому ж понят│йному зм│ст│ │нших терм│н│в, таких як "контреконом│ка", "неоф│ц│йна економ│ка", "паралельний ринок", "приватне п│дпри║мництво", "економ│ка чорного ринку" тощо. У надрукован│й в 1984 роц│ статт│ Ф. Фельдбругге у заголовку був вже винесений терм│н "т│ньова" економ│ка, але за текстом в│н ц│лком │дентиф│кувався │з терм│ном "друга" економ│ка2. Б│льше того, п│дкресливши на початку статт│ повне сп│впад│ння обох понять, автор у подальшому в│ддавав перевагу традиц│йному визначенню -- "друга" економ│ка3. Радянська наукова та сусп│льно-пол│тична л│тература на початку 80-х рок│в фактично майже повн│стю в│дмовилась в│д вживання терм│ну "друга" економ│ка, на зм│ну якому прийшов терм│н "т│ньова" економ│ка. У такому розум│нн│ вона │з самого початку проголошувалась абсолютно негативним явищем, що повинно бути л│кв│довано. Зах│дна наукова л│тература широко використовувала зазначен│ терм│ни дещо в │нших, н│ж було прийнято в СРСР, значеннях. Це пояснювалося тим, що анал│тики Заходу виходили │з того, що в СРСР, з одного боку, │снувала в│дпов│дна модель Economic Committee Congress of the United States, vol. 2. 1979 October 10. Washington: VS Gov.Printing Off. 1979; - P. 844; Rummer W. Structural Imbalance in the Soviet Economy// Problems of Communism. 1984. July-August, vol. 33 No 4. -P. 26; Feldbrugge F. J. M. Goverment and Shadow Economy in the Soviet Union// Soviet Studies, vol. 36. - October 1984. - NoХ 4. - P. 528 - 543. ' Див. напр.: Критика антимарксистских теорий в преподавании политичес-кой зкономии // под ред. А. Д. Смирнова. - M.: Политиздат. - 1981. - С. 267 - 272. Див.: Feldbrygge F. G. M. Goverment and Shadow Economy in the Soviet Union// Soviet Studies. Vol. 36. - October 1984. - No 4. - P. 528. Ibid. - P. 528 - 543. "централ│зовано-керованого господарства", "командна економ│ка", а з │ншого -- "друга" (т│ньова), що охоплювала багато вид│в легально┐ й нап│влегально┐ господарсько┐ д│яльност│, як│ не були залучен│ в орб│ту централ│зованого планування, обл│ку │ контролю з боку держави. З цих позиц│й до елемент│в "друго┐"" ("т│ньово┐"") економ│ки в│дносились: особисте п│дсобне господарство, │ндив│дуальна трудова д│яльн│сть, "неформальн│" ринки тощо. Зазначений п│дх│д до визначення понят│йного зм│сту цих явищ був характерним для Г. Гроссмана, Б. Румера, Л. Ронсека та багатьох │нших зах│дних досл│дник│в'. ▓ноземн│ автори в межах "друго┐"" ("т│ньово┐"") економ│ки СРСР розглядали не т│льки легальн│ (нап│влегальн│) "приватн│" види д│яльност│, але й явно протиправн│, вважаючи, що меж│ м│ж першими й другими на той час були досить рухом│ та часто носили досить умовний характер. Так, в│домий сов║толог А. Бергсон писав: "В│дносно СРСР терм│н "друга" економ│ка, як часто ма║ться на уваз│, охоплю║ д│яльн│сть легальну, але приватну, найб│льш характерним в│дображенням яко┐ ║ виробництво на присадибних д│лянках (Г. Гроссман 1977, 1979). Я ж, для уникнення невизначеност│, буду вважати │ легальн│ приватн│, кваз│легальн│ та нелегальн│ доходи, як доходи, що отриман│ через канали "друго┐"" економ│ки"2. Застосовуючи терм│н "т│ньова" економ│ка та вказуючи на неможлив│сть розм│жування в СРСР легальних │ нелегальних вид│в економ│чно┐ д│яльност│, Ф. Фелдбругге розглядав ┐х практично в одному контекст│. Автор нарахову║ 179 вид│в "т│ньово┐"" д│яльност│, класиф│ку║ │ зводить ┐х у 9 таблиць. При цьому в│н в│дзнача║, що вс│ вони, зг│дно з радянськими законами, можуть заслужити як "смертну кару", так │ оф│ц│йне заохочення3. ' Див.: Grossman G. The "Second Economy" of the USSR/ Problems of Communism, 1977. Vol. 26. No 5. - P. 25 - 40; Rumer В. The "Second" Agriculture in the USSR// Soviet studies. Vol. 26. - No 4. - P. 560 - 572; Roncek L. Private Enterprise in Soviet Political Debate// Soviet studies. Vol. 40, Jan. 1988. - No 1. - P. 46 - 63. 2 Див.: Bergson A. Income Ineguality Under Soviet Socialism// The Journal of Economic Literature. September. - 1984. - Vol. 22 . - P. 1057. Див.: Feldbrygge F. G. M. Goverment and Shadow Economy in the Soviet Union// Soviet Studies. Vol. 36. - October 1984^ " ХХ " "░ 16 б с; о с, о (┐ уу А й О -J б V │ U .▓, РгУП Харк│зеьк" p,e-nWs-'*i НАУКОВА б│В.'ПОТЕЙА │к. 5. Г. K"fussss!sa к^-^405^ Виходячи з поняття розмитост│ терм│ну "друга" економ│ка, деяк│ зах│дн│ економ│сти робили спроби звузити предмет досл│джень. Частина з них, наприклад, Б. Румер п│шли шляхом обмеження сфери досл│джень одним або к│лькома │з сектор│в народного господарства СРСР (скаж│мо с│льським господарством, торг│влею тощо). Найб│льш ┤рунтовними та вдалими були пошуки шлях│в поглиблення досл│джень "т│ньово┐"" економ│ки СРСР визнаним американським теоретиком з цього напряму Г. Гроссманом. Так, в│д розмитого поняття "друго┐" економ│ки в│н перейшов до анал│зу "нелегально┐ приватно┐ економ│ки та корупц│┐"'. Вже в той час Г. Гроссман в│дзначав, що за масштабами нелегально┐ економ│ки СРСР може претендувати на одне з пров│дних м│сць у св│т│2. Перша спроба в СРСР врахувати "т│ньову" економ│ку в науковому анал│з│ була зд│йснена на галузевому р│вн│ у 70-│ роки в науково-досл│дницькому технолог│чному │нститут│ побутового обслуговування М│нпобутобслуговування РСФСР. Цей анал│з проводився з метою доповнити недостатньо репрезентативний показник оф│ц│йно визначеного р│вня споживання послуг громадянами та домашн│ми господарствами. Тому саме сфера побутового обслуговування стала першим пол│гоном в│дпрацювання методолог│чних │ методичних п│дход│в щодо вивчення радянсько┐ "т│ньово┐" економ│ки та використання цих результат│в у подальших економ│чних прогнозах. Лог│чне продовження зазначено┐ роботи, яка була вже виконана на макроеконом│чному р│вн│ анал│зу "т│ньово┐"" економ│ки мали досл│дження, що виконувалися фах│вцями науково-досл│дницького │нституту при Держплан│ СРСР3. Робота по ц│й тем│ ' Див: Grossman G. Notes on the Legal Private Economy and Corruption// Op. cit. - P. 834 - 855. 2 Див: Grossman G. Notes on the Legal Private Economy and Corruption// Op. cit. - P. 843. 3 Необх│дно зазначити, що за весь пер│од │снування СРСР проблема "т│ньово'г" економ│ки як окремого об'║кту системного анал│зу н│коли не ставилася перед науковцями кра┐ни владними структурами держави (оск│льки особливо у "заст│йн│" роки все, що не п│дходило п│д визначен│ стандарти в│тринного благополуччя просто в│дкидалось, │ тим самим сприймалося за начебто не│снуюч│ в ре- 18 у зазначеному │нститут│ виконувалася лише у зв'язку з розробкою питань подолання незбалансованост│ споживчого ринку, оск│льки масштаби нелегального надання послуг у 70-т│ роки зросли наст│льки, що ┐х неврахування р│зко знижували достов│рн│сть фактичних │ прогнозних оц│нок потреб населення у товарах │ послугах. Надал│ досл│дження "т│ньово┐" економ│ки почали охоплювати також │ сферу матер│ального виробництва та народногосподарського управл│ння. У сво┐х "доперебудовних" досл│дженнях радянськ│ науковц│, як правило, до "т│ньово┐" економ│ки в│дносили приховану господарську д│яльн│сть, що базувалася на нец│льовому використанн│ державних виробничих ресурс│в; на технолог│чних, ф│нансових, еколог│чних порушеннях оф│ц│йних норм з метою особистого або групового збагачення; на корупц│┐; на викривлен│й зв│тн│й │нформац│┐ (на користь п│дпри║мств │ в│домств). До цих вид│в т│ньово┐ д│яльност│ в│дносилися: приписки, розкрадання державних матер│альних, техн│чних │ ф│нансових ресурс│в; др│бне розкрадання на виробництвах ("несуни"), що набули масового характеру; п│дп│льна п│дпри║мницька │ виробнича д│яльн│сть ("цеховики"); випуск невраховано┐ продукц│┐ (послуг) на державних п│дпри║мствах; порушення в роздр│бн│й торг│вл│ та громадському харчуванн│; перепродаж деф│цитних побутових товар│в │ продукт│в харчування (спекуляц│я); неоф│ц│йне надання побутових послуг, виготовлення та реал│зац│я самогону та │нших спиртних напо┐в домашнього виробництва тощо. До "т│ньово┐"" економ│ки в│дносили │ "крим│нальну" економ│ку (наркоб│знес, проституц│ю, спекуляц│ю, торг│влю краденим тощо). Також до "т│ньово┐" економ│ки в│дносили особисте п│дсобне господарство та │ндив│дуальну трудову д│яльн│сть. Головним висновком, який робили у цьому випадку фах│вц│, був той, що "т│ньова" економ│ка -- це т│нь, яку ма║ оф│ц│йне державне господарство, │ вона не ║ чимось самост│йним по в│дношенню до нього та може зникнути разом │з л│кв│дац│║ю його альн│й д│йсност│ процеси). Див.: Корягина Т. "Теневая зкономика" в СССР (анализ, оценка, прогнози)// Вопрось│ зкономики. - 1990. - No 3. - С. 110 - 111. 19 недол│к│в або, у кращому раз│, з висв│тленням, тобто взяттям п│д жорсткий обл│к │ контроль з боку правоохоронно┐ системи.' Значно посилилася увага до вивчення "т│ньово┐"" економ│ки в СРСР п│д час пер│оду "перебудови". Це можна пояснити тим, що саме життя вимагало некон'юнктурного анал│зу ц│║┐ сутт║во┐ складово┐ соц│ал│стично┐ економ│ки, оск│льки п│сля рок│в "застою", саме "т│ньова" економ│ка почала бурхливо розвиватися на ранн│х стад│ях процесу ринково┐ трансформац│┐. Саме в пер│од перебудови багато вчених почали в│дкривати │снуючу "аномал│ю", тобто те, що "т│ньова" економ│ка може також справляти │ певний позитивний вплив на нормал│зац│ю процес│в, як│ в│дбувалися у народному господарств│2. Починаючи з друго┐ половини 80-х рок│в вже не можливо було назвати жодно┐ галуз│ економ│ки,