де б не перепл│тались процеси, що начебто виключали один одного, а вся економ│ка почала носити парадоксальний характер, коли гран│ м│ж "св│тлом" │ "т│нню" сильно розмивалися. "Т│ньова" економ│ка СРСР на цьому етап│ мала низку характерних особливостей, що були притаманн│ т│льки ┐й. З одного боку, за походженням вона залишалася насл│дком адм│н│стративно-командно┐ системи та не сприймала закон│в цив│л│зованого ринку. З │ншого боку, т│ньов│ д│лки вже на той час змушен│ були пускати в продуктивний об│г сво┐ кап│тали й, тим самим п│дштовхувати "маркетизац│ю" господарського життя, прискорювати процеси ринково┐ трансформац│┐. Це сво║р│дне переплетення протилежних як│сних прояв│в │ визначало характер д│яльност│, структуру та функц│┐ "т│ньово┐" економ│ки, що д│яли за умов розпаду адм│н│стративно-централ│зовано┐ економ│чно┐ системи СРСР. Пер│од "перебудови" засв│дчив про подальшу неможлив│сть "списувати" все те, що пов'язане │з "т│ньовою" економ│кою, на недол│ки правоохоронно┐ д│яльност│. Тому на цьому ' Див.: Олейник П. Зто касается всех // Политическое самообразование. -1982.-.Nb4.-C.51-58 2 Див.: Шулус А. Теневая зкономика: реализм оценок или предвзятость? // Зкономические науки. - 1990. - No 5. - С. 108 - 110; Никифоров Л., Кузнецо-ва Т., Фельзенбаум В. Теневая зкономика: основь│ возникновения, зволюции й ослабленим // Вопрось│ зкономики. - 1991. - No 1. - С. 100 - 111. 20 етап│ досл│дники почали грунтовно вивчати також │ реальн│ вади командно-бюрократичного способу виробництва, що були сутт║вими чинниками посилення процес│в "т│н│зац│┐" та крим│нал│зац│┐ економ│ки. У цей пер│од анал│тики констатували, що адм│н│стративно-командна система ще в пер│од свого зародження диференц│ювала сусп│льство на "обранц│в" │ "масу", розмежовувала його на прив│лейованих суб'║кт│в та │нших громадян. Зазначене створювало сприятлив│ передумови для формування "т│ньово┐" економ│ки. ▓нтенсивн│сть ┐┐ розвитку була прямо пропорц│йною до процес│в зростання номенклатурно┐ бюрократизац│┐ та руйнування екв│валентност│ економ│чних в│дносин у сфер│ виробництва, розпод│лу │ об│гу матер│альних та ф│нансових ресурс│в держави. Серед основних причин розростання "т│ньового" сектора в СРСР радянськ│ вчен│ вид│ляли так│: 1) загальне одержавлення власност│; 2) г│перцентрал│зац│я народногосподарського комплексу; 3) недосконал│сть господарського механ│зму, адм│н│стративно-командн│ форми управл│ння економ│кою; 4) непаритет-н│ та невр│вноважен│ ц│ни; 5) заборони щодо │ндив│дуально┐ трудово┐ та комерц│йно┐ д│яльност│, що базуються на приватн│й власност│; 6) дов│льн│ податки; 7) недол│ки правового регулювання господарсько┐ д│яльност│, що залишають значн│ можливост│ для злочинних д│й, або провокують до них; 8) недостатн│сть оф│ц│йних стимул│в │ мотив│в до трудово┐ д│яльност│ громадян та виробничо┐ д│яльност│ п│дпри║мств; 9) значний товарний деф│цит, який був насл│дком зазначених вад │ викликав на це в│дпов│дну реакц│ю "п│дпри║мливих" людей'. Див.: Головин С., Шохин А. Теневая зкономика: за реализм оценок // Ком-мунист. -1990. - No 1. - С. 67 - 77; Козлов Ю. Теневая зкономика й преступность // Вопрось│ зкономики. -1990. - No 3. - С. 120 -127; Крь│лов А. "Тени" советской зкономики // Зкономические науки. - 1990, - No 5. - С. 103 - 108; Лазовский В. О сущности, структуро й субьектах "теневой" зкономики. // Зкономические науки. -1990. - No 8. - С. 62-67; Осипенко О. Зкономическая криминология: проблеми старта// Зкономические науки. - 1990. - No 3. - С. 130 - 133; Осипенко О.. Канализу феномена "черного рь│нка" // Зкономические науки. - 1990. - No 8. -С. 67 - 77; Осипенко О. Мафия как зкономический феномен // Зкономические иауки. - 1991. - No 1. - С. 71 - 76; 8. Панкратов В. Освязи кризисного денежно-финансового положення странь┐ с функционированием структури "теневой" зко- 21 До структурних особливостей "т│ньово┐"" економ│ки СРСР (як│ мали м│сце напередодн│ проголошення державно┐ незалежност│ Укра┐ни) науковц│ в│дносили │снування двох особливих, притаманних саме ┐й структурних елемент│в. Перший -- неформальна економ│ка, що │снувала в межах системи централ│зованого регулювання господарсько┐ д│яльност│ й базувалась на безконтрольному використанн│ державного кап│талу, та другий -- ф│ктивна економ│ка . Механ│зм функц│онування "неформально-бюрократичного" сектора "т│ньово┐" економ│ки був побудований на використанн│ особистих, владних мотивац│й в адм│н│стративно-командних процедурах, прийнятт│ планових │ господарсько-управл│нських р│шень. Власне "неформально-бюрократична" економ│ка являла собою ту сферу економ│ки, в як│й оф│ц│йн│, зумовлен│ законодавчим полем економ│чн│ в│дносини м│ж контрагентами п│дм│нялись неформальними, здеб│льше просто приятельськими зв'язками. В умовах, як об'║ктивно реально┐, так │ штучно створено┐ деф│цитност│ в│дношення протекц│он│зму, кум│вства, "блату", земляцтва, набували надзвичайно┐ потужност│ й величезно┐ ст│йкост│. Саме деф│цитн│сть, д│яльн│сть "деф│цитонос│я" були економ│чною основою функц│онування "неформально┐" економ│ки. Головними суб'║ктами "неформально┐ номенклатурно-бюрократично┐" економ│ки були адм│н│стративно-управл│нськ│ прац│вники р│зних ланок │ р│вн│в кер│вництва народним господарством, що виступали, в│дпов│дно, у рол│ фондорозпорядник│в │ фондоспоживач│в. М│ж цими суб'║ктами досягалися неформальн│ угоди (як│ в│дбувалися на неформальних "ринково-бюрократичних" торжищах), що стосувалися зм│ни плану (корекц│┐), його ресурсного забезпечення тощо. Характерна особлив│сть "неформально-бюрократичних " ринкових в│дносин полягала у тому, що у ц│й сфер│ "т│ньово┐" економ│чно┐ д│яльност│ обм│н матер│альними благами та послугами зд│йснював- номики // Вопрось│ зкономики. - 1990. - No 3. - С. 127 - 129; Шохин А. "Теневая" зкономика: мифь│ й реальность // Зкономика й жизнь. - 1990. - No 33. - С. 9. ' Див.: Головин С., Шохин А. Теневая зкономика: за реализм оценок // Коммунист. - 1990. - No 1. - С. 67 - 77; Шохин А. "Теневая" зкономика: мифь│ й реальность // Зкономика й жизнь. - 1990. - No 33. - С. 9. 22 ся на бартерн│й (тобто безгрошов│й) основ│ за схемами: товар на товар; товар на послугу; послуга на послугу. Неформальн│ в│дносини були основною передумовою корупц│┐, кругово┐ поруки, посадових зловживань, безв│дпов│дальност│ та безкарност│, кастовост│ │, у к│нцевому рахунку, -- кадрового переродження номенклатур│. До форм прояву "ф│ктивно┐"" економ│ки за оц│нками фах│вц│в в│дносилися: "ф│ктивна" варт│сть, "ф│ктивна споживча варт│сть", "ф│ктивна компонента в ц│н│ продукц│┐"". В умовах планово-директивного регулювання виробництва формування доход│в в│дбувалося легальними каналами, але з використанням нелегальних метод│в. Ф│ктивна варт│сть, як джерело отримання незаконних доход│в, формувалась, пердус│м, за рахунок приписок │ р│зноман│тних вид│в порушень планово┐ та ф│нансово┐ зв│тност│ тощо. Вид│лилася │ така форма використання ф│ктивно┐ вартост│ (що живила незаконн│ доходи), як реал│зац│я ресурс│в отриманих внасл│док в│дхилення в│д встановлених норм │ стандарт│в (пог│ршення якост│, випуск некомплектно┐ │ нестандартно┐ продукц│┐, технолог│чн│ порушення, ман│пулювання, пересортиця тощо). Найб│льш гостро характеризу║ "т│ньову" економ│ку СРСР В. Селезньов, який вважа║, що вона за сутн│стю ║ незаконною, прихованою (законсп│рованою) економ│чною д│яльн│стю з метою збагачення або отримання незаконних п│льг особами, що займаються ц│║ю д│яльн│стю. На його думку, терм│н "т│ньова економ│ка" не ║ досить точним, тому у цьому зв'язку краще говорити про злочинну або паразитичну економ│ку"2. Сфери "т│ньового" ринку │ "т│ньових" неформальних в│дносин були т│сно переплетен│. Як правило, "неформальн│" торги розширювали сферу економ│чно┐ злочинност│, оск│льки базувалися на незаконному перерозпод│л│ деф│цитних матер│альних ресурс│в, бюджетних кошт│в, на створенн│ б│льш сприятливих умов щодо господарсько┐ д│яльност│ одних за рахунок │нших, що у к│нцевому насл│дку призводило до посадово┐ корупц│┐ │ тотального хабарництва. У "неформальн│й" економ│ц│ чесний кер│вник ста║ мах│натором, "безср│бник" -- хабарником тощо. Див.: Селезнев В. "Теневая зкономика": по поводу статьи Осипенко О. // Зкономические науки. - 1990. - No 2. - С. 123 - 124. 23 До найб│льш характерних особливостей "т│ньово┐ економ│ки" СРСР В. Селезньов в│дносив так│': 1) "т│ньова економ│ка" н│ фактично, н│ юридичне не ма║ власност│, що ┐┐ в│др│зня║ │ використову║ у сво┐х │нтересах │снуюч│ форми останньо┐, паразиту║ на них; 2) "т│ньова економ│ка" концентру║ться головним чином на посередницьких, розпод│льчо-обм│нних функц│ях, оперу║ монопольне високими ц│нами; 3) оск│льки покращення справ в оф│ц│йн│й, "св│тл│й" економ│ц│ б'║ по "т│ньов│й", ┐┐ орган│затори │ кер│вники вс│ма засобами прагнуть п│д│рвати оф│ц│йну економ│ку, використовуючи при цьому будь-як│ методи, н│ перед чим не зупиняючись; 4) │снування "т│ньово┐ економ│ки" неможливе без систематично┐ п│дтримки │ допомоги корумпованих оф│ц│йних ос│б │з парт│йного, державно-господарського, правового апарату, особисто зац│кавлених у розкритт│ злочинного б│знесу; 5) "т│ньова економ│ка" об'║ктивно створю║ економ│ко-орган│зац│йн│ умови для виникнення │ розвитку маф│озних груп, р│зних за сво┐ми масштабами │ роллю, а сама ║ складним переплетенням, сплавом р│зноман│тних антису-сп│льних в│дносин; 6) "т│ньова економ│ка" сприя║ деградац│┐ сусп│льства, поглиблю║ його соц│ально-майнове розшарування. "Т│ньова" економ│ка може сприйматись як сукупн│сть п│дп│льних антисоц│альних корпорац│й, що ведуть злочинну д│яльн│сть. 1.3. Оц│нка масштаб│в та структури "т│ньово┐" економ│ки СРСР -- генетично┐ основи розвитку т│ньових" процес│в у незалежн│й Укра┐н│ Анал│з наукових роб│т к│нцевого пер│оду "перебудови", у яких досл│джувались структурн│ та як│сн│ особливост│ "т│ньово┐"" економ│ки СРСР, потребу║ свого доповнення анал│тичним сп│вставленням оц│нки сукупних масштаб│в та обсяг│в "т│ньових" структурних складових, що наводили оф│ц│йн│ │нформац│йн│ джерела, │з тими показниками, що показували в експертних оц│нках радянськ│ вчен│, як│ анал│зували зазначену проблему. Так, Держкомстат СРСР п│сля уточнення за 1990 р│к обсяг│в грошових доход│в, "т│ньово┐"" економ│ки (виходячи з ц│н, як│ ' Див.: Селезнев В. "Теневая зкономика": по поводу статьи Осипенко О. // Зкономические науки. - 1990. - No 2. - С. 123 - 124. 24 склалися на к│нець року, та експертних оц│нок, що спиралися на дан│ масово┐ статистики, соц│олог│чн│ обстеження │ бюджетну с│мейну статистику) наводив так│ дан│': Таблиця 1. Доходи "т│ньово┐" економ│ки Млрд.крб. % Перепродаж непродовольчих товар│в за спекулятивними ц│нами (будматер│ал│в, легкових автомоб│л│в, запасних частин до 2-5 1 ^>-J ^ 1 23 1 ХХ-"-',i них, краденого бензину та │н.) Незаконн│ доходи прац│вник│в торг│вл│ та сфери послуг (у зв'язку з обдурюванням 24 3 ^--^ 24,4 покупц│в, замовник│в; хабар│, чайов│, п│д ношення) Виробництво │ продаж самогону 35,0 35,1 Прихован│ в│д оподаткування доходи ос│б, що займаються │ндив│дуальною │ ко 4,2 4,2 оперативною трудовою д│яльн│стю Розкрадання (включаючи др│бн│) держа 5,4 5,4 вного │ сусп│льного майна Хабар│ посадових ос│б, отриман│ в│д ко 3,0 3,0 оператив│в Наркоб│знес, проституц│я, контрабанда 4,8 4,8 та │н. Всього 99,8 100,0 У ц│й таблиц│ впада║ в око в│дчутна несп│вставн│сть обсяг│в "т│ньових" доход│в, що були отриман│ населенням СРСР з р│зних латентних (прихованих) джерел надходжень. Так, доходи в│д перших трьох позиц│й, репрезентативно визначен│ оф│ц│йною статистикою, становлять 82,6 % в│дносно вс│х оц│нених обсяг│в сукупних "т│ньових" надходжень. У той же час сумарн│ "т│ньов│" ' У ц│лому за даними оф│ц│йно┐ статистики т│льки у 1990 роц│ обсяг "т│ньово┐" економ│ки зр│с б│льше н│ж у два рази. Проте оф│ц│йна оц│нка була у 1,5 - 2,0 раза нижчою, н│ж ┐┐ давали експерти. (Див.: Зкономика й жизнь. -1991 г.-No 38.-С. 6.) 25 доходи в│д останн│х чотирьох "т│ньових" джерел були майже на порядок занижен│. На час визначення ц│ надходження за ┐х сумою фактично були екв│валентн│ перш│й груп│ доход│в, що засв│дчу║ подальший анал│з експертних оц│нок незалежних досл│дник│в щодо сукупно┐ величини вартост│ обсяг│в "т│ньово┐" економ│ки. Необх│дно зазначити, що за розрахунками радянських економ│ст│в на початок 1990 року в держсектор│ економ│ки СРСР знаходилося б│ля 470 млрд. крб. (в УРСР близько 100 млрд. крб.) наднормативних запас│в ресурс│в виробництва. Тобто м│ж п│дпри║мствами державного сектора економ│ки було розпод│лено значно б│льшу к│льк│сть матер│альних ресурс│в, н│ж це було необх│дно для планового забезпечення функц│онування виробництва. За сво║ю варт│сною оц│нкою нормативн│ запаси були сп│вставн│ │з варт│стю виробленого р│чного нац│онального доходу держави. Саме ц│ матер│альн│ ц│нност│ та кошти у першу чергу │ були одним │з головних │ найб│льш реальних джерел крим│нальних операц│й "т│ньовик│в". ▓ншим джерелом, що живило "т│ньову" економ│ку СРСР, були неврахован│ матер│альн│ та ф│нансов│ ресурси. Крим│нальна практика минулого засв│дчу║, що хабар│ посадовим особам давались за передчасне вибуття фонд│в, за поставку непотр│бно┐ продукц│┐, за виг│дну корекц│ю плану тощо. Оф│ц│йна статистика також нерепрезентативно визначала й реальн│ обсяги "т│ньових" доход│в, що приховувались в│д оподаткування. Так, Альберт П│н ще у 1985 роц│ оц│нював доходи сектора "т│ньово┐" приватно┐ трудово┐ д│яльност│ (тобто д│яльност│, з доход│в в│д яко┐ не сплачувались податки) у 5 - 6 млрд. крб. За його оц│нками лише в неоф│ц│йному серв│с│ на той час працювало 17-20 млн. ос│б (з р│зним р│внем трудово┐ участ│, оск│льки, як правило, вони були зайнят│ за основним м│сцем сво║┐ роботи).' Ще напередодн│ пер│оду "перебудови" у загальному обсяз│ побутових послуг, якими користувалося м│ське населення на приватно-т│ньовий сектор припадало: 45 % -- ремонту квартир; 40 % -- ремонту автомоб│л│в; ЗО % -- ремонту складно┐ побуто- ' Див.: Новое время. - 1985, грудень. - No 49. - С. 31. 26 во┐ техн│ки. У с│льськ│й м│сцевост│ питома вага "т│ньових" побутових послуг досягала 80 %. ▓, нав│ть, як в│дзначалося, за цих обсяг│в "нерегламентовано┐" д│яльност│ незадоволений попит на побутов│ послуги оц│нювався у 5,5 млрд. крб. Доходи в│д "т│ньово┐" д│яльност│, що отримувало населення СРСР у 1990 роц│, оц│нювалися фах│вцями вже у розм│р│ 25 -45 млрд. карбованц│в. Враховуючи сказане, варт│сн│ обсяги "т│ньово┐" економ│ки СРСР (тобто експертно┐ оц│нки ┐┐ щор│чного валового доходу) в к│нц│ 80-х на початку 90-х рок│в оц│нювались фах│вцями приблизно у 130...200 млрд. крб." тобто близько 10...20 в│дсотк│в ВНП. Як же визначалася ця цифра? Як│ п│дходи │ методи для цього використовувалися анал│тиками? Част│ше у сво┐х досл│дженнях радянськими науковцями використовувалися так│ методи оц│нки обсяг│в "т│ньово┐" економ│ки. /. Метод м│ждержавних сп│вставлень Метод було побудовано на баз│ сп│вставних м│жнародних оц│нок. Оск│льки статистичн│ дан│ св│дчили про те, що протягом останнього стор│ччя питома вага к│нцевого особистого споживання у валовому нац│ональному продукт│ для вс│х кра┐н св│ту практично коливалась на р│вн│ 60 - 70 в│дсотк│в, у той час як в СРСР ┐┐ величина була близько 45 в│дсотк│в, то анал│тики припускали, що р│зницю м│ж середньосв│товими стандартами │ фактичним споживанням населення СРСР "добирало" самост│йно, шляхом як натурального самозабезпечення себе житт║вими благами та послугами, так │ за рахунок використання канал│в "т│ньово┐" економ│ки. Тому, маючи ВНП, що перевищував ' Див.: Новое время. - 1985, грудень. - No 49. - С. 31. 2 Див. Осипенко О. К анализу феномена "черного рь│нка// Зкономичес-кие науки. - 1990. - No 8. - С. 67; Корягина Т. Теневая зкономика в СССР (анализ, оценки, прогнозь│) // Зкономические науки. - 1990. - No 3. - С. 120; Шохин А. Теневая зкономика, мифь│ й реальность // Зкономика й жизнь. -1990.- No33.-С.8. 27 900 млдр. крб., обсяг "т│ньових" доход│в мав би за цим п│дходом скласти приблизно 180 - 200 млрд. карбованц│в. 2. Крим│нолог│чно-латентний метод За цим методом анал│тиками п│дсумовувались вс│ види розкрадань, що ф│ксувалися правоохоронними органами за р│к (у к│нц│ 80-х рок│в ┐х ф│ксувалося на суму б│ля 18 млрд. крб. щор│чно). Беручи до уваги високий р│вень латентност│ (прихова-ност│) злочин│в, пов'язаних │з "т│ньовою" економ│кою (за р│зними оц│нками ┐х розкриття за св│товими стандартами не перевищу║ 10-15 в│дсотк│в), обсяги "т│ньово┐" економ│ки за оц│нками могли б становити б│ля 120 - 180 млрд. карбованц│в. 3. Метод, заснований на ототожненн│ так званих "гарячих" грошей │ надлишкових збережень з доходами "т│ньовик│в" Цей метод був побудований на припущенн│, що власники трудових "гарячих" грошей за умов деф│цитно┐ економ│ки митт║во посп│шають ┐х отоварити, а оск│льки ║диною можлив│стю для них був "чорний" ринок -- вся сума надлишкових збережень, тобто незадоволеного попиту (а це оц│нювалося в│д 165 до 200 млрд. крб.) могла бути доходами д│лк│в "т│ньово┐" економ│ки. 4. Метод │нтегрального узагальнення окремих складових елемент│в доход│в суб'║кт│в "т│ньово┐" економ│ки за сферами д│яльност│, де вони отриман│ За оц│нками фах│вц│в у к│нц│ 80-х рок│в у народному господарств│ абсолютний р│вень привласнених "т│ньових" доход│в у с│льському господарств│ становив близько 23 млрд. крб., дал│ йшли: ринок "т│ньових" послуг (20 - 22 млрд. крб.); торг│вля │ сусп│льне харчування (б│ля 17 млрд. крб.); буд│вництво (б│ля 12 млрд. крб.); промислов│сть (10 млрд. крб.); │нш│ сфери матер│ального │ нематер│ального виробництва ще близько 25 млрд. крб. До цього додавалися доходи в│д крим│нально┐ д│яльност│ "чорно┐" 28 економ│ки (оск│льки, наприклад, лише обороти наркоб│знесу оц│нювалися у 15 млрд. крб.)1. В економ│чн│й систем│ СРСР, де дом│нували номенклатурно-бюрократичн│ в│дносини, р│зноман│тн│ приписки │ списання були не чим │ншим, як в│дпов│дним способом консп│рац│┐ "т│ньовик│в". Так, обсяги приписок вим│рювалися в 1 - 3 в│дсотка в│д обсягу виконаних роб│т │ оц│нювалися анал│тиками в 15 -40 млрд. карбованц│в.2 Сл│д також констатувати, що нав│ть найвищ│ оц│нки обсяг│в "чорних" складових "т│ньово┐" економ│ки не можна визнати повн│стю об'║ктивними, оск│льки в них на той час не були фактично врахован│ дан│ щодо обсяг│в розкрадання бюджетних дотац│й, як│ спрямовувалися на закуп│влю с│льгосппродукт│в (на це в к│нц│ 80-х рок│в витрачалося б│ля 50 - 60 млрд. крб. │ т│льки по м'ясу -- б│ля 20 млрд. крб.). Як засв│дчувала практика, основна частка цих кошт│в розкрадалася за рахунок р│зниц│ "полюсних потенц│ал│в", що робило можливим │снування високих закуп│вельних │ низьких роздр│бних ц│н. Б│льше того, вагома частка заф│ксовано┐ статистикою с│льгосппродукц│┐ заготовлялася │ передавалася споживачам лише на папер│, що частково поясню║ на той час │снування певних деф│цит│в. П│дсумовуючи викладене, можна в│дзначити, що анал│з структури та як│сних особливостей формування внутр│шн│х сектор│в, а також оц│нка загальних масштаб│в "т│ньово┐" економ│ки СРСР, яка була вих│дною базою стартового розвитку "т│ньово┐" економ│ки незалежно┐ Укра┐ни, нада║ у подальшому можливост│ на основ│ генетично┐ економ│чно┐ спадковост│ провести б│льш грунтов- ' Див.: Теневая зкономика// А. П. Бунич, А. Й. Гуров, Т. Й. Корягина, А. А. Крь│лов, О. В. Осипенко, К. А. Уль┐бин: Сост. Б. А. Дружинина. - М.: Зкономика, 1990. - С. 40 - 41; Шулус А. "Теневая зкономика": реализм оценок или предвзятости? // Зкономические науки. -1990. - No 5. - С. 112 -113. 2 За твердженнями окремих фах│вц│в питома вага приписок у промисловост│ СРСР становила в│д 10 до 15 в│дсотк│в (див.: Социалистический труд. -1987. - No 8. - С. 102 - 103). Ще б│льш│ обсяги приписок │снували на транспорт│ │ в буд│вництв│. За експертними оц│нками обсяги приписок у цих галузях складалаи 15 - 20 в│дсотк│в. Стосовно фонд│в зароб│тно┐ плати прац│вник│в цих галузей це означало, що як м│н│мум 3-4 млрд. крб. виплачувалося за невиконану роботу в промисловост│ │ 2 - 3 млрд. крб. на транспорт│. (Див.: Актуаль-нь│е вопрось│ распределительной политики. - М.: НИИЗИ, 1987. - С. 26). 29 не досл│дження цього явища, що не т│льки продовжу║ функц│онувати, але й перманентне трансформу║ться в умовах сучасно┐ соц│ально-економ│чно┐ системи незалежно┐ укра┐нсько┐ держави. 2. СПЕЦИФ▓КА УМОВ ФУНКЦ▓ОНУВАННЯ ТА ОСНОВН▓ ТЕНДЕНЦ▓п РОЗВИТКУ "Т▓НЬОВОп" ЕКОНОМ▓КИ УКРАпНИ 2.1. Чинники, як│сн│ особливост│ розвитку та основн│ джерела живлення в│тчизняно┐ "т│ньово┐" економ│ки На перший погляд може скластися враження, що радикальн│ економ│чн│ та соц│ально-пол│тичн│ реформи, основною метою яких ║ перех│д до соц│альне ор│║нтовано┐ ринково┐ економ│ки та побудова правово┐ держави, повинн│ були зруйнувати, як саму адм│н│стративну систему господарювання, так │ ┐┐ задзеркалля -- "т│ньову" економ│ку бюрократичного типу. Проте, практика засв│дчу║, що в реальному житт│ цього не сталося. Як│ ж основн│ об'║ктивн│ та суб'║ктивн│ причини сприяли масштабному зростанню в│тчизняно┐ "т│ньово┐" економ│ки, що до того ж набува║ як│сно нових рис та ознак? Серед низки причин генерування останнього можна впевнено назвати дв│ основн│. По-перше, об'║ктивно, зг│дно з теор│║ю трансформац│й, розпад будь-яко┐ системи (тим б│льше тако┐ складно┐, як соц│ально-економ│чна) на перших етапах законом│рно може сприяти сутт║вому примноженню тих основних недол│к│в │ вад, як│ │ма-нентно були властив│ систем│, що розпалась. Саме тому фактичне збереження в Укра┐н│ найб│льш характерних параметр│в господарського механ│зму, заснованого на безконтрольн│й державн│й власност│ та державн│й монопол│┐, що в│дбувалося на тл│ р│зкого послаблення, а у подальшому │ повно┐ л│кв│дац│┐ директивного принципу планування │ розпод│лу матер│альних, ф│нансових та трудових ресурс│в, сутт║во загострило недол│ки старо┐ системи господарювання, оск│льки вимагало не- 30 зм│рного зростання масштаб│в "т│ньово┐ п│дмазки" старих г│пер-трофованих механ│зм│в прийняття р│шень, що почали д│яти на "нов│й", так би мовити "ринков│й" основ│. По-друге, суб'║ктивно, хоча стар│ владн│ структури колишньо┐ держави │ розпалися, проте не розпалися т│ соц│альне стру-ктурован│ у минулому сп│льноти, що ┐х персон│ф│кували. Тобто залишилися люди, як│ входили до цих структур │ як│ не т│льки не втратили м│ж собою набутих т│сних зв'язк│в, але й до цього часу продовжують збер│гати у недоторканост│ саме т│ специф│чн│ стосунки, що залишаються побудованими на принципах │ в│дносинах кругово┐ корпоративно┐ поруки, земляцтва, протекц│он│зму, кум│вства │ "блату". Як стара, так │ генетичне нею породжена нова бюрократ│я в трансформац│йний пер│од опинилися у еп│центр│ ринкових перетворень. Б│льше того, ця ун│кальна "родинна" сп│льнота стала пров│дним суб'║ктом реал│зац│┐ "план│в" трансформац│┐ соц│ально┐ та державно┐ пол│тики ринкового реформування. Оск│льки бюрократ│я була │ пост│йно залиша║ться зац│кавленою у встановленн│ тако┐ системи "ринкових" в│дносин, за якою, хоч нав│ть │ у закамуфльованому вигляд│, ма║ збер│гатися апаратна монопол│я на розпорядження (тобто на встановлення бажаного для бюрократ│┐ режиму регулювання чи ман│пулювання) матер│альними, ф│нансово-кредитними або трудовими ресурсами держави, то вона, як │ за час│в директивно-командно┐ економ│ки, продовжу║ залишатися вир│шальним ланцюгом, що зв'язу║ ресурси │ суб'║кт│в п│дпри║мницько┐ д│яльност│. Нема║ необх│дност│ доводити тезу, що влада ║ не т│льки пол│тичний, й, передус│м, економ│чний феномен. Як засв│дчу║ попередн│й анал│з, за час│в старо┐ системи бюрократична влада, за висловом класика марксизму, фактично мала у сво┐й власност│ саму державу (тобто у ┐┐ практично безконтрольному розпорядженн│ знаходились державне майно, ф│нансов│ та нац│ональн│ природн│ багатства). Механ│зми реал│зац│┐ ц│║┐ влади, перус│м, базувалися на експлуатац│┐ чиновниками статусу свого │║рарх│чного становища у владн│й п│рам│д│. 31 За нових умов можливост│ "спокушувати" чиновник│в "н│чийною" власн│стю або "т│ньовими" надвисокими доходами розширилися практично до майже нел│м│тованих меж. Одн│║ю з головних п│льг, що отримала необюрократ│я в трансформац│йний пер│од, стала ц│лком легальна можлив│сть експлуатац│┐ загальнонац│онально┐ власност│ сп│льно з корпорац│йними сп│льнотами "т│ньовик│в", що зд│йснювалась │ продовжу║ зд│йснюватися п│д гаслом економ│чних реформ. Вигода у цьому раз│ для зазначеного сво║р│дного "тандема" ║ обоп│льною. Проте, │ загроза для розвитку сусп│льства створю║ться надзвичайно величезна. Апаратники, привласнюючи в цих умовах надвисок│ "т│ньов│" доходи, отримують реальний доступ до пол│тично┐ влади. У результат│ переор│║нтац│┐ │нтерес│в високого чиновництва величезн│ ресурси держави починають спрямовуватися переважно на ц│л│, що не мають жодного в│дношення н│ до процес│в ринково┐ трансформац│┐, н│ до розвитку кра┐ни в ц│лому. Як засв│дчу║ практика, трансформац│йна л│берал│зац│я не т│льки сприя║ необх│дному розкр│паченню економ│чного життя, але й сутт║во посилю║ р│вень безконтрольност│ │ безкарност│ влади необюрократ│┐. Ця влада, в першу чергу на свою користь, почина║ максимально використовувати як процеси зм│ни форм власност│ (зокрема, приватизац│ю державного майна │ державних ф│нанс│в), так │ л│берал│зац│ю ц│ноутворення, зароб│тно┐ плати, послаблення контролю над експортно-│мпортними операц│ями, кредитно-ф│нансовими та валютно-грошовими в│дносинами, л│кв│дац│ю державно┐ монопол│┐ на виробництво та реал│зац│ю спиртних напо┐в, тютюнових вироб│в, операц│┐ з дорогоц│нними │ стратег│чними металами тощо. Зазначен│ об'║ктивн│ │ суб'║ктивн│ чинники на цей час призвели до аномального зрощування вс│х найг│рших властивостей "т│ньово┐" економ│ки старого, так званого "номенклатурно-бюрократичного", │ нового, "традиц│йно ринкового" типу. Можна впевнено стверджувати, що в Укра┐н│ вже практично завершився процес формування ун│кального "т│ньового" г│бриду, що ма║ надпотужне "крим│нально-чорне" ядро. Як│сною особлив│стю цього системного "т│ньового" конгломерату ║ ще 32 нев│дома до цього часу у св│тов│й практиц│ неймов│рна витривал│сть цього феномена до будь-яких прояв│в впливу зовн│шнього середовища, тобто надзвичайна його спроможн│сть до гнучко┐ │ практично митт║во┐ адаптац│┐ в│дносно будь-яких р│зких зм│н, економ│чних та пол│тичних умов │снування. Необх│дно звернути увагу на те, як легко │ досить природно в│дбувся процес т│сного зрощування апаратно┐ │ т│ньово┐ приватизац│┐. На трансформац│йн│ зм│ни форм власност│, як │ ран│ше, вир│шальний вплив справляла │ справля║ позиц│я конкретних посадових ос│б та ┐х особист│ неформальн│ зв'язки, а не ринков│ закони та в│дпов│дна ┐м досконала правова │нфраструктура, що ч│тко регламенту║ економ│чн│ в│дносини. Саме це ста║ основною перешкодою на шляху створення справжнього ринкового конкурентного середовища в Укра┐н│. Склада║ться ун│кальна структура економ│ки, яка живиться │нфляц│║ю, неекв│валентним обм│ном результат│в прац│ м│ж суб'║ктами ринкових в│дносин, перерозпод│лом │ захопленням чужо┐ власност│, пост│йним зубож│нням переважно┐ частини населення. Ця структура перетворю║ корупц│ю та "т│ньов│" принципи п│дпри║мництва на реальн│ чинники економ│чного розвитку. По сут│, на наших очах майже митт║во сформувався найг│рший р│зновид "ринкового" п│дпри║мництва, що │сну║ лише за умов розкв│ту корупц│┐, в│дверто┐ крим│нал│зац│┐ господарсько-комерц│йних стосунк│в м│ж суб'║ктами ринкових в│дносин │ дом│нуванн│ абсолютно┐ та в│дверто┐ неповаги до закону. У зв'язку з цим ц│кавою ║ думка, що була висловлена авторами проекту "Приватизац│я" Центрального ║вропейського ун│верситету (Р. Фр│дманом, К. Мерр│ та А. Рапачинським), як│ системно займалися досл│джуванням еволюц│┐ номенклатурно┐ бюрократ│┐ у постсоц│ал│стичних державах. Так, вони вважають, що номенклатурний кап│тал│зм, який форму║ться у деяких │з цих кра┐н, ║ неприйнятним н│ з морально┐, н│ з економ│чно┐ точок зору' . "З морально┐-- тому, що номенклатура сво┐м перетворенням на клептократ│ю, по сут│, вт│лила в життя в│домий висл│в соц│ал│ста П'║ра Прудона: "Приватна власн│сть -- це крад│жка". З еконо- ' Див.: Огородник В. Т│ньова економ│ка як крим│нально-економ│чний феномен. // Пол│тична думка. - 1996. - No> 3 - 4. - С. 91. 2 " 2 33 г м│чно┐ -- тому, що "приватизац│я, як стрижень економ│чних реформ, перетворю║ться на машину пол│тичного торгу │ жорсткого протекц│он│зму │ тим самим може стати просто брязкальцем на корабл│ номенклатурного режиму, оск│льки приватизац│я явно просува║ться не тим курсом, на який спод│валася б│льш│сть реформатор│в. Номенклатура, особливо в кра┐нах СНД, як │ ран│ше, залиша║ться могутн│м гравцем на пол│ б│знесу, │ ┐┐ подальша присутн│сть тут матиме як найсерйозн│ш│ насл│дки". Саме цим │ можна пояснити те, що економ│ка Укра┐ни за час│в радикально┐ трансформац│┐ стала ще менш контрольованою │ набула ще б│льш ф│ктивного характеру. Про це незаперечне св│дчать │ показники масштабного пад│ння обсяг│в матер│ального виробництва, │ г│пертрофована зм│на його структури, │ економ│чно неможливе за нормальних ринкових умов зб│льшення р│вня питомо┐ ваги гот│вково┐ маси в структур│ грошового обороту, │ зростання ф│ктивно┐ складово┐ сусп│льного кап│талу за умов стагнац│┐ ┐┐ виробничо┐ складово┐, │ перетворення функц│онального кап│талу в особисте майно (нерухом│сть, валюту, предмети розкош│, антиквар│ат, коштовност│ тощо). Про наведене також св│дчить масова втеча "гарячих" грошей за кордон (не треба плутати це явище з об'║ктивно нормальним процесом експорту кап│талу). Тому усп│хи приватизац│┐, як│ в оф│ц│йних зв│тах ф│гурують переважно у показниках швидкого зростання нових орган│зац│йних форм господарювання, зб│льшення питомо┐ ваги приватного сектора економ│ки майже н│якою м│рою не впливають на створення тих умов, що необх│дн│ для звуження масштаб│в "т│ньово┐" економ│ки. Б│льше того, можна стверджувати, що масштаби економ│чно┐ "т│н│зац│┐" швидко зб│льшуються внасл│док вже названих │ наступних чинник│в: 1) включення в процес розпод│лу власност│ нових об'║кт│в, що ран│ше були виключен│ з нього (земля, стратег│чн│ засоби виробництва, │нфраструктурн│ галуз│, природн│ родовища, водн│ ресурси тощо); ' Див.: Огородник В. Т│ньова економ│ка як крим│нально-економ│чний феномен. // Пол│тична думка. - 1996. - No 3 - 4. - С. 91 - 92. 34 2) поглиблення розриву традиц│йних господарських зв'язк│в та товарно-грошових в│дносин п│дпри║мств │ ц│лих територ│й м│ж собою, а також масштабування непом│рно┐ бартеризац│┐ економ│чних в│дносин; 3) недостатнього та недосконалого нормативного забезпечення економ│чно┐ реформи, слабко┐ │ неефективно┐ системи державного обл│ку │ контролю, що т│льки форму║ться п│сля "революц│йного" зламу аналог│чно┐ системи, що хоч │ досить недосконало, проте функц│онувала у держав│, яка розпалась; 4) швидко┐ та недостатньо ефективно┐ реорган│зац│┐ структури виконавчо┐ влади, що призводить до бюрократичного (як орган│зац│йного, так │ структурного), збоченого розбухання державного апарату за принципом "де густо, а де пусто", що у свою чергу сприя║ "т│н│зац│┐'" управл│нсько-господарських в│дносин. 5) наявност│ потужного ф│скально-податкового пресу, що ║ антагон│стичним до │нтерес│в │ можливостей переважно┐ б│льшост│ ф│зичних та юридичних ос│б, як│ функц│онують у межах │снуючого законодавчого поля Укра┐ни; в│дсутност│ привабливо┐ │нвестиц│йно┐ альтернативи щодо залучення "т│ньових" некри-м│нальних кап│тал│в у легальну в│тчизняну економ│ку; 6) високо┐ динам│ки зростання к│лькост│ крим│нальних структур │ ┐х в│дносно безкарно┐ д│яльност│, │нтеграц│┐ орган│зовано┐ злочинност│ │з суб'║ктами лег│тимно┐ економ│чно┐ д│яльност│, недостатн│х зусиль держави щодо обмеження процесу легал│зац│┐ крим│нальних авторитет│в (│ в тому числ│ -- в сусп│льно-пол│тичному житт│); 7) слабкост│ механ│зм│в сусп│льно-правового захисту громадян │ п│дпри║мств в│д економ│чних заз│хань та силового тиску з боку злочинних угруповань, а також досить неефективно┐ д│┐ системи попередження, недопущення або сутт║вого обмеження можливостей встановлення контролю за д│яльн│стю легального б│знесу та масштабних прояв│в здирництва з боку маф│озно-крим│нальних структур; 8) майже повно┐ правово┐ незахищеност│ суб'║кт│в економ│чно┐ д│яльност│ в│д зловживань, утиск│в, протид│┐ та дискрим│нац│йних вимагань з боку непрофес│йних, несумл│нних та 35 нечесних чиновник│в державного апарату на вс│х його функц│ональних р│внях; 9) в│дсутност│ досконалого, стаб│льного │ збалансованого законодавства, яке б максимально ч│тко регламентувало та процедурне забезпечувало потреби та узгодження │нтерес│в суб'║кт│в економ│чно┐ д│яльност│; поширення правового н│г│л│зму представник│в владних структур, а також б│льшост│ населення кра┐ни, що активно (а подекуди │ агресивно) бореться за виживання в несприятливих соц│ально-економ│чних умовах; 10) посилення м│ждержавно┐ │нтеграц│┐ "крим│нально-т│ньових" сектор│в економ│ки │ суб'║кт│в (┐х сп│льнот), що займаються "чорною" економ│чною д│яльн│стю; подальша │нтернац│онал│зац│я "крим│нально-т│ньових" в│дносин; 11) поширення кел│йност│ у орган│зац│┐, а також наявност│ чисельних процедурних вад, що мають м│сце у проведенн│ приватизац│┐ економ│чно перспективних об'║кт│в, переважно практичного │гнорування принцип│в конкурентност│ │ доступност│ для легальних кап│тал│в (в тому числ│ │ закордонних) об'║кт│в приватизац│┐, що в│дбува║ться за умови штучного заниження величини ┐х справжньо┐ ринково┐ вартост│ у сп│вставленн│ │з св│товими ц│нами на аналог│чн│ об'║кти; 12) швидко┐ втрати │сторичних, глибоко притаманних укра┐нському народу моральних традиц│й, етичних норм повед│нки, що лежать в основ│ соц│ально┐ престижност│ чесно┐, квал│ф│ковано┐ прац│, поваги до приватно┐ │ сп│льно┐ власност│, а також становлять вих│дну базу щодо дотримання кодекс│в п│дпри║мницько┐ та роб│тничо┐ чест│ тощо. Головною законом│рн│стю "т│ньового" господарства, │ особливо його "чорно┐" складово┐ (а це легко визнача║ться нав│ть емп│рично), ║ те, що вона не т│льки паразиту║ на │снуючих недол│ках оф│ц│йно┐ економ│ки, але також │ значно ┐х посилю║ та поширю║. Як результат, крим│нальна складова процес│в "т│н│зац│┐" базу║ться на джерелах про┐дання │ привласнення накопичених у минулому сусп│льних багатств. Ми ║ св│дками того, як митт║во "розтанули" величезн│ наднормативн│ запаси, що були накопичен│ на державних п│дпри║мствах (особливо у машинобуд│в- 36 ному комплекс│ Укра┐ни). Хто на цей час може вим│ряти р│вень втрат централ│зованих │ децентрал│зованих (на п│дпри║мствах) оборонних запас│в, що │снували на момент проголошення державно┐ незалежност│? Хто визначить справжн│ обсяги про┐дання сусп│льного виробничого кап│талу за умов, коли внасл│док │нфляц│┐ амортизац│йн│ в│драхування впали наст│льки, що вже неспроможн│ в│дтворити │ десято┐ частки функц│ональних потреб економ│ки (до того ж │ т│ варт│сн│ крихи амортизац│йних залишк│в здеб│льшого мали нец│льове функц│ональне використання)? До цього сл│д добавити │ лавинопод│бне зростання зовн│шньо┐ заборгованост│ (з нульово┐ позначки до меж│, що перевищила десять м│льярд│в долар│в), що стало потужним живлячим джерелом "т│ньовик│в", а також т│ доходи, що були отриман│ на посередницьких "кидках", як│ базувались на використанн│ протягом чотирьох рок│в так званого ефекту "двор│внево┐" економ│ки. На цей час неможливо вже заплющувати оч│ на │снуюч│ чинники розширення │ поглиблення явищ, що по справжньому ║ деструктивними │ антисусп│льними, │ як│ п│дривають не т│льки соц│ально-економ│чн│, а │ пол│тичн│ п│двалини укра┐нсько┐ державност│. До найб│льш небезпечних з них, передус│м, належить корупц│я. Саме пров│дна роль бюрократ│┐, яку вона в│д│гра║ в процес│ приватизац│┐, сутт║во вплива║ на посилення корупц│┐, розширення ┐┐ поля за рахунок залучення все нових │ нових джерел живлення. На цей час серед таких одночасно простих за технолог│║ю використання та надзвичайно потужних, а тому │ найб│льш поширених джерел живлення корупц│┐ можна назвати наступн│: 1) систему прямого п│дкупу посадових ос│б, сусп│льних │ пол│тичних д│яч│в, як│ мають можлив│сть сприяти усп│хам комерц│йних структур шляхом створення для них тих чи │нших переваг, прив│ле┐в та економ│ко-правових п│льг; 2) систему, що орган│зац│йно буду║ться на створенн│ акц│онерних компан│й │ товариств │з включенням до них як державних, так │ приватних п│дпри║мств (перш│ включаються у якост│ "д│йних кор│в", як│ вносять державне майно │ грошов│ внески, що │з часом перерозпод│ляються за принципом: "з'┐мо сало тво║, а пот│м кожен сво║", на користь приватних структур); 3) систему, за якою державн│ кошти вно- 37 сяться у приватн│ структури, а у подальшому процедурне в│дбува║ться процес списання цих борг│в державою, виходячи з умов "крайньо┐"' необх│дност│ (скаж│мо, п│д гаслами допомоги малому й середньому б│знесу, п│дтримки в│тчизняного товаровиробника тощо); 4) механ│зм, що базу║ться на наданн│ державних економ│чних та правових гарант│й п│д кредити, як│ отримують суб'║кти п│дпри║мницько┐ д│яльност│ недержавно┐ форми власност│, що дозволя║ у раз│ ┐х природного або штучного банкрутства повн│стю перекласти тягар виконання боргових зобов'язань на казну держави (тобто на масового платника податк│в). Одним │з надпотужних (хоча на цей час вже │ "м│л│ючих") джерел живлення "т│ньовик│в" був вив│з за кордон матер│ал│в (насамперед, метал│в), сировини та енергетичних ресурс│в. Можливост│ масштаб│в останнього явища, як в│дзначалось, пояснюються наявн│стю величезних, так званих запас│в "наднор-матив│в" та "нел│кв│д│в" (сировини, матер│ал│в, устаткування, обладнання), а також значних стратег│чних запас│в, що залишились у спадщину в│д адм│н│стративно-планово┐ системи розпод│лу ресурс│в. Ц│ запаси товарно-матер│альних ц│нностей, за р│зними оц│нками фах│вц│в, становили в│д третини до р│чного сусп│льного продукту. Торг│вля цими ресурсами, за залишковою варт│стю, в тому числ│ │ вив│з ┐┐ за кордон, зд│йснювалася у великих обсягах (досить нагадати "золотий" для в│тчизняних товарно-сировинних б│рж пер│од) │ приносила "т│ньовикам" величезн│ особист│ доходи, що ос│дали у сейфах банк│всько┐