ги "т│ньового" сектора, що перевищують р│вень 15 -
ЗО % ВВП. Причому для кра┐н, як│ мають традиц│йно стаб│льн│
соц│ально-економ│чн│ в│дносини та сталу ринкову економ│ку, цей р│вень ║
значно нижчим │ не може перевищувати 15 %. Практика також засв│дчу║, що якщо
оборот п│дп│льного б│знесу перевищу║ '/з ВВП, а к│льк│сть залучених до нього
(у т. ч. │ в якост│ найманих прац│вник│в) ЗО -40 % зайнятих, економ│ка
втрача║ будь-як│ можливост│ позитивного регулювання.
П│дсумовуючи "д│агноз", який на п│дстав│ експертних оц│нок поставлений
економ│ц│ Укра┐ни, можна вважати, що вона уражена в│русом "т│ньового"
п│дпри║мництва (в його найб│льш небезпечних формах) │ тому ║ серйозно
хворою. Але за аналог│║ю з медициною, справжн│м здоровим повинен вважатися
не той, хто взагал│ не хвор│║, а той, хто хвор│║ мало, хвор│║ у легк│й форм│
│ здатний до швидкого одужання. Стосовно останнього виника║ ц│лком слушне
питання щодо реальних насл│дк│в досяг-
76
нення т│║┐ критично┐ маси у перевантаженн│ народного господарства
кра┐ни "т│ньовими" економ│чними в│дносинами. Тобто чи засв│дчу║ досягнення
ц│║┐ меж│ небезпеку виникнення некон-трольовано┐ ланцюгово┐ реакц│┐ под│лу
злояк│сних кл│тин, коли метастази "чорно┐"" економ│ки необмежене
розростаються, вит│сняючи й зам│нюючи здорову тканину сусп│льно-економ│чного
орган│зму, що призведе до летальних насл│дк│в.
Звичайно, в економ│ц│ неабияку роль в│д│грають культурн│ та │сторичн│
традиц│┐ нац│┐, ┐┐ ментал│тет. Проте реальний стан економ│ки форму║
повсякденн│, найб│льш уживан│ характеристики того, що дозволено, а що
заборонено, що схвалю║ться, а що засуджу║ться. 1 тому для кожно┐ держави,
нац│┐ ║ такий р│вень "т│н│зац│┐", перех│д через який св│дчить про те, що
патолог│я затвердилась як норма критичного перевантаження.
Анал│з засв│дчу║, що Укра┐на вже перейшла цей небезпечний бар'║р. Однак
чи можна вважати, що процес "т│н│зац│┐" набрав незворотного характеру, що
в│дбува║ться "латиноамерика-н│зац│я" кра┐ни, а Укра┐на перетворю║ться на
"бананову республ│ку" п│вн│чних широт.
к багато п│дстав вважати цей висновок передчасним.
По-перше, необх│дно враховувати ун│кальн│сть перех│дного стану нашо┐
економ│ки та сусп│льства, а названу межу "т│н│зац│┐'" було визначено для
кра┐н з усталеною економ│кою традиц│йно ринкового типу. ▓нша р│ч --
швидк│сть │ темпи трансформац│йних процес│в. Загальнов│домо, що реформи
мають проводитися р│шуче, швидко, без права на помилки, ц│на яких
оберта║ться величезними збитками для сусп│льства, або не повинн│ проводитися
взагал│. Затягування реформац│йних процес│в, тупцювання на м│сц│ або
неадекватн│сть д│й до т│║┐ ситуац│┐, що реально склада║ться ║ досить
небезпечним шляхом для молодо┐ держави.
По-друге, на в│дм│ну в│д живого б│олог│чного орган│зму, у
сусп│льно-економ│чних систем, як правило, не бува║ безвих│дних ситуац│й.
Розпад старих соц│ально-економ│чних систем ║ також │сторичним виходом,
оск│льки на цьому розпад│ ан│г│люються накопичен│ у минулому антагон│стичн│
суперечност│ │ формуються нов│ сусп│льно-економ│чн│ та пол│тичн│ в│дносини │
структури.
77
По-трет║, темпи й характер переб│гу трансформац│йних процес│в, як вже
зазначалося, залежать в│д "культурних традиц│й нац│┐", в│д державницько┐,
патр│отично┐ позиц│┐ то┐ частини населення, як│й не байдужа подальша доля
Укра┐ни.
По-четверте, анал│з стану та тенденц│й динам│ки процес│в "т│н│зац│┐"
дозволя║ стверджувати, що "т│ньова" економ│ка протягом 1995 - 1997 рок│в вже
досягла максимально┐ меж│ у сво║му розвитку │ на цей час за абсолютними
характеристиками вступа║ у фазу подальшого скорочення. Тобто вона економ│чно
об'║ктивно почне стискатися п│д впливом незворотного ефекту "про┐дання"
нац│онального багатства (передус│м виробничого кап│талу та накопичених
ресурс│в). Проте, внасл│док продовження кризово┐ деградац│┐ оф│ц│йно┐
економ│ки, в│дносна питома вага "т│ньово┐"" економ│ки може ще незначною
м│рою продовжувати зростати, або утримуватись на тому ж р│вн│.
По-п'яте, значна роль у процес│ подолання "т│н│зац│┐" належатиме
активн│й державн│й пол│тиц│, особливо такого ┐┐ напряму, як реал│зац│я
рац│онально-прагматично┐ та оптимально-виважено┐ законодавчо┐ стратег│┐, що
ма║ бути виб│рково-дифе-ренц│йовано спрямована або на легал│зац│ю, або на
обмеження, або на знищення тих чи │нших прояв│в економ│чно┐ "т│н│зац│┐", в
залежност│ в│д р│вня ┐х соц│ально-економ│чно┐ небезпечност│, про що мова
буде вестися у наступн│й глав│.
3. НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ЗАКОНОДАВЧОп СТРАТЕГ▓п ТА МЕХАН▓ЗМИ ВПЛИВУ
ДЕРЖАВИ НА ОБМЕЖЕННЯ ПРОЦЕС▓В "Т▓НЬОВОп" ЕКОНОМ▓КИ
3.1. Анал│з правових чинник│в сприяння розвитку процес│в "т│н│зацГ│'"
економ│ки Укра┐ни
Оц│нка розвитку процес│в масштабно┐ "т│н│зац│┐" │ крим│нал│-зац│┐
економ│ки Укра┐ни засв│дчу║ про сутт║ву недосконал│сть та структурну
незавершен│сть в│тчизняно┐ правово┐ системи. Тобто б│льш│сть наших сучасних
б│д │ негаразд│в, як│ стосуються масштабно┐ крим│нал│зац│┐ економ│ки,
зумовлена тим, що ще з самого
78
початку економ│чних перетворень в процес│ ┐х законодавчого забезпечення
була фактично про│гнорована одна з головних передумов ринкового
реформування, а саме -- система правового регулювання │ ефективного
державного контролю за ринковим середовищем повинна була формуватися
випереджувальне щодо процесу створення нових форм власност│, розвитку
ринкових в│дносин, ┐х орган│зац│йних структур та механ│зм│в функц│онування.
Св│това практика засв│дчу║, що цив│л│зована ринкова економ│ка, яка ма║
над│йн│ │мунн│ властивост│, що пригн│чують "в│рус т│н│зац│┐", передус│м
потребу║ наявност│ ретельно в│дпрацьовано┐, досконало┐, комплексно
збалансовано┐ та достатньо стаб│льно┐ правово┐ бази, яка спроможна
забезпечити ч│тку вза║мод│ю, вза║мозв'язок │ вза║мов│дпов│дальн│сть ус│х
суб'║кт│в ринкових в│дносин та ринкових структур, що функц│онують на основ│
як приватно┐, зм│шано┐, так │ публ│чно┐ форм власност│.
Розвиток правово┐ системи у напрям│ попередження зловживань │ обмеження
злочинност│ в сфер│ економ│чних в│дносин мав ще │з самого початку базуватись
на системному │ максимально повному використанн│ кращих досягнень св│тового
досв│ду, що за багато десятир│ч накопичений кра┐нами, як│ мають розвинену
ринкову економ│ку. Проте, внасл│док нерозум│ння, або приватно-корпоративно┐
корист│, або чванливо-бюрократичного │гнорування потреб об'║ктивно┐
реальност│, на економ│чний прост│р нашо┐ кра┐ни вирвалась невпорядкована,
руйн│вна │ жорстока стих│я, яку, правду кажучи, не чекали │ яка масштабн│стю
│ глибиною сво┐х "чорно-крим│нальних" прояв│в боляче травму║ сусп│льство,
п│дрива║ в│ру людей в ринков│ перетворення, звужу║ базу соц│ально┐ п│дтримки
процес│в економ│чно┐ та сусп│льно┐ трансформац│┐.
Наш власний, емп│ричний, набутий за незначний час г│ркий, але досить
вагомий досв│д перекону║, що "гра в ринок" за в│дсутност│ в│дпов│дних ч│тких
та системних юридичних "правил гри", тобто проведення ринкового реформування
без попереднього (або хоча б паралельного) створення в│дпов│дно┐ комплексно┐
та над│йно-досконало┐ системи правового забезпечення функц│онування
механ│зму ринково-господарських та комерц│йних в│дносин, у к│нцевому
насл│дку призводить лише до
79
альних процес│в"
соц│ально-економ│чно┐ анарх│┐, породжу║ сприятливе середовище для
зловживань │ злочинност│, до особливо небезпечного ма-сштабування "чорно┐""
складово┐ "т│ньово┐" економ│ки.
Оск│льки, як зазначалося, "т│ньова" економ│ка (якщо ┐┐ розглядати в
широкому розум│нн│ цього поняття) ║ орган│чною складовою економ│чно┐ системи
будь-якого сусп│льства, то д│а-лектично одне не може зникнути без зникнення
│ншого. "Законом│рност│ розвитку антисусп│льних явищ перебувають у
вза║мозв'язку │ вза║мод│┐ │з законом│рностями корисних соц│альних
процес│в"'. Саме в економ│ц│ поняття правом│рно┐ й протиправно┐, тобто
злочинно┐, повед│нки хоча й протилежн│ за зм│стом │ результативною
спрямован│стю, але тотожн│ за сво┐ми витоками -- соц│ально-економ│чними
суперечностями сусп│льного життя. Перетворення цих суперечностей на вектори
здорово┐, сусп│льне корисно┐ чи економ│чно патолог│чно┐ (анти-сусп│льно┐)
д│яльност│ суб'║кт│в ринкових в│дносин залежить в│д механ│зм│в руху й
розв'язання │снуючих суперечностей, де виключно важливу роль в│д│гра║
суб'║ктивний фактор, │ передус│м -- економ│чна пол│тика держави та р│вень
досконалост│ нормативно-правово┐ │нфраструктури, що регулю║
господарсько-комерц│йн│ в│дносини суб'║кт│в, д│яльн│сть яких базу║ться на
р│зних формах власност│ на засоби виробництва.
Диференц│ац│я економ│чно┐ повед│нки людей, виг│дно┐ для одних │
невиг│дно┐ для │нших, визнання одних ┐┐ форм сусп│льне корисними,
правочинними, законними, а │нших -- шк│дливими, неправом│рними,
протиправними ║ ║диним процесом, р│зн│ сторони якого в│ддзеркалюються у
виникненн│ форм повед│нки суб'║кт│в економ│чних в│дносин та норм права, що
йому суперечать (разом │з економ│чною злочинн│стю включно). Вза║мопов'язан│
поняття правом│рно┐ й протиправно┐ економ│чно┐ повед│нки в│дображають у
к│нцевому п│дсумку │снуючий баланс │нтерес│в окремо┐ особи, соц│альних груп
та сусп│льства в ц│лому.
Що саме вважати оф│ц│йно схвалюваною (законною) │ "т│ньовою" або
"чорною" економ│чною д│яльн│стю, залежить в│д тих правових принцип│в, яких
дотриму║ться сусп│льство або най-
Кудрявцев В. Н. Преступность в криминологии. - М, 1968. - С. 77. 80
б│льш впливов│ його соц│альн│ групи. Так, адм│н│стративно-командна
система, як в│домо, спов│дувала │ необмежене поширювала (аж до р│вня
ф│зично┐ особи) реал│зац│ю принципу публ│чного права: "Дозволено те, що
дозволено законом". Це створювало державним органам сво║р│дну лег│тимн│сть
для тотального контролю за вс│м │ вся, для придушення будь-яко┐ приватно┐
│н│ц│ативи │ за к│нцевими проявами зумовлювало пост│йне розширення сфери
"т│ньово┐" економ│ки командно-бюрократичного типу, основн│ як│сн│
особливост│ яко┐ вже були розкрит│.
Проте, в процес│ ринково┐ трансформац│┐ ситуац│ю щодо розвитку процес│в
"т│н│зац│┐" значно пог│ршила майже митт║ва л│кв│дац│я публ│чно-правово┐
│нфраструктури, яка ран│ше забезпечувала в│дпов│дн│ умови функц│онування
державно┐ форми власност│. Вкрай необачне, а по сут│ фактично тотальне
знищення вс│║┐ системи юридичних норм, якими були врегульован│
господарсько-адм│н│стративн│ в│дносини в державному сектор│ економ│ки',
призвело до того, що цей величезний, фактично не-приватизований сектор
"св│тло┐" економ│ки втратив необх│дну для свого │снування правову базу │
практично залишився неке-рованим з боку держави. Сусп│льний кап│тал,
позбувшись правових важел│в, що створювали йому над│йн│ умови внутр│шньо┐ │
зовн│шньо┐ економ│чно┐ безпеки, став "н│чийним" │ по сут│ беззахисним з боку
корисливих заз│хань приватного, приватно-корпоративного та
крим│нально-маф│озного │нтерес│в.
Св│това практика незаперечне засв│дчу║, що без ефективного державного
ринкового регулювання, тобто без наведення стаб│льного порядку, який
встановлю║ться │ п│дтриму║ться державою за допомогою закон│в, що базуються
на юридичних нормах публ│чного права, неможливе функц│онування сучасно┐
масштабно┐ ринково┐ економ│ки. Саме застосування державою у ф│ксован│й сфер│
закон│в, що побудован│ на принципах │ нормах публ│чного права, нада║
можлив│сть забезпечити оптимальне по║днання приватних та сусп│льного
│нтерес│в │ над│йно захистити останн│й в│д "фур│й" крим│нально-маф│озного
│нтересу.
В│домо, що стара система адм│н│стративно-планового господарювання
базувалась на д│┐ близько ЗО тисяч союзних нормативних акт│в законодавчого │
урядового р│вн│в.
81
Теоретичне узагальнення досв│ду публ│чно-правового регулювання
господарсько┐ д│яльност│ в кра┐нах розвинуто┐ ринково┐ економ│ки, вивчення
досв│ду │ особливостей правового забезпечення функц│онування в цих кра┐нах
державно┐ форми власност│, з│ставлення в цьому план│ св│тово┐ │ в│тчизняно┐
практики ║ особливо актуальними. Це ║ досить складним напрямом роботи,
насамперед в св│тл│ вдосконалення законодавчо┐ стратег│┐ обмеження
"т││зац│┐" економ│ки кра┐ни, якщо врахувати, що в сучасн│й юридичн│й та
економ│чн│й науков│й л│тератур│ зазначен│ питання ще й дос│ не знайшли
належного висв│тлення'.
Ринков│ перетворення в наш│й кра┐н│ багаторазово зб│льшили обсяги
законодавчо┐ роботи щодо створення ново┐ правово┐ │нфраструктури
забезпечення радикального реформування економ│ки та реал│зац│┐ ново┐
соц│ально┐ пол│тики. Величезна робота у цьому напрям│ ма║ бути виконана на
шляху створення правово┐ системи "антит│ньового" обмеження.
Процес законодавчого забезпечення економ│чно┐ реформи вимага║
кардинально┐ трансформац│┐ вс│║┐ системи господарського законодавства, в
тому числ│ │ т│║┐ його складово┐, що забезпечу║ регулювання економ│чних
в│дносин в сфер│ функц│онування державно┐ власност│. В свою чергу, для
як│сного виконання ц│║┐ роботи вкрай необх│дно виконати певний обсяг
попередн│х науково-теоретичних досл│джень, а саме: 1) ч│тко визначити м│сце
права в структур│ метод│в господарського та орган│зац│йно-розпорядчого
регулювання ринково┐ економ│ки; 2) спираючись на св│товий │ власний досв│д,
конкретизувати ц│льову спрямован│сть законодавства │ всього механ│зму
ринково-правового регулювання в загальн│й систем│ трансформування
ринково-економ│чних в│дносин;
3) визначити │ в│дпов│дно ранжувати пров│дн│ принципи побудови │
функц│онування механ│зму ринково-правового регулювання та встановити
оптимальн│ сп│вв│дношення застосування норм приватного та публ│чного права в
систем│ законодавчого забезпечення розвитку багатоукладно┐ ринково┐
економ│ки.
Див.: Мандибура В. Правов│ форми державно┐ власност│ в умовах ринково┐
економ│ки/УВ│че. - 1995. - No 12. - С. 13 - 24.
82
На жаль, зазначен│ досл│дження, без результат│в яких практично
неможливе подальше як│сне законодавче забезпечення економ│чних реформ,
фактично до цього часу ще не виконан│. Тому процес економ│чного
законотворення, як кажуть "п│шов", але п│шов досить нерац│ональним для
економ│ки │ небажаним для народу Укра┐ни шляхом -- емп│ричним, тобто так
званим "методом" спроб │ помилок".
Саме г│рка емп│рика нашого сьогодення (особливо масштабн│ процеси
"т│н│зац│┐" │ крим│нал │зац│┐), зда║ться, вже створила вс│ необх│дн│
передумови для подолання у св│домост│ б│льшост│ науковц│в нав'язаних
м│ф│чних уявлень псевдоринкового л│берал│зму, за якими ефективн│сть
економ│чного розвитку може бути забезпечена лише шляхом стих│йно-ринкового
саморегулювання та повною зам│ною старо┐ законодавчо┐ системи регулювання
господарсько┐ д│яльност│, що базувалась на нормах публ│чного права, на
систему, яка повн│стю буду║ться на нормах приватного права.
Зараз ста║ зрозум│лим, що директивне завдання щодо перетворення в норму
практично┐ господарсько┐ д│яльност│ суб'║кт│в державного сектора економ│ки
головного гасла перебудови -- "дозволено все, що не заборонено", за умов,
коли правом ч│тко не було визначено, а що саме ма║ бути заборонено, призвело
до сучасного безладдя в сфер│ матер│ального виробництва, зумовило страшний
сплеск економ│чно┐ злочинност│ та поширення процес│в "т│н│зац│┐".
Нема║ необх│дност│ доводити, що одним з основних завдань, яке ма║
зд│йснювати державна влада, ║ стимулювання над│йного збереження та всеб│чне
примноження економ│чного потенц│алу │ нац│онального багатства Укра┐ни. Це
можливо реал│зувати лише на засадах створення р│вних економ│чних умов та
адекватно┐ державно┐ п│дтримки потенц│йних можливостей розвитку │
функц│онування вс│х форм власност│ та суб'║кт│в п│дпри║мництва, д│яльн│сть
яких не суперечить загальнонац│ональним │нтересам.
Держава, що спира║ться на цив│л│зован│ засади ринкового розвитку,
повинна створити над│йн│ економ│ко-правов│ умови, за яких примноження та
як│сний розвиток будь-яко┐ форми власност│ ма║ в│дбутися виключно на власн│й
(майнов│й та ф│нансо-
83
в│й) основ│ за рахунок, насамперед, вдосконалення механ│зм│в
п│двищення ефективност│ господарювання та забезпечення екв│валентност│ у
в│дносинах обм│ну м│ж суб'║ктами ринку. Для цього держава повинна впровадити
над│йн│ економ│чн│ та правов│ механ│зми, застосування яких виключало
будь-як│ можливост│ паразитування одних форм власност│ за рахунок утиснення,
протиправного використання або загарбання │нших. Останн║ у р│вн│й м│р│
стосу║ться як державно┐ форми власност│, яка не повинна мати джерелом свого
живлення та розвитку приватний сектор економ│ки, так │, в│дпов│дно,
виключатиме можлив│сть паразитування приватних форм власност│ за рахунок
використання державно┐. Тут, як каже присл│в'я, "табачок (розум│ючи п│д цим
розмежування │ недоторкан│сть прав власност│) повинен у кожного бути св│й".
Сьогодн│ все пом│тн│шими стають масштаби тих негативних насл│дк│в, до
яких призвело посп│шне │ непродумане прийняття законодавчих акт│в, що
регламентують сферу вза║мов│дносин державно┐ │ недержавно┐ форм власност│ та
регулюють господарсько-комерц│йн│ в│дносини суб'║кт│в р│зних форм власност│
на ринку товар│в та послуг.
Ун│кальною на цей час ║ ситуац│я, коли новостворювана система ринкового
регулювання, що зводиться на уламках зруйновано┐ "до основания" старо┐
господарсько-правово┐ системи, базу║ться на сво║р│дн│й
"декларативно-правов│й порожнеч│". Тобто ми ║ св│дками виникнення
парадоксального для юридично┐ практики явища, коли у законодавч│ акти, що
мають регулювати економ│чн│ в│дносини, не закладаються (там, де це вкрай
необх│дно), "конструкц│┐", як│ повинн│ бути побудован│ або на нормах
приватного , або на нормах публ│чного2 права.
На практиц│, у законодавчих актах, що регулюють стосунки приватних
суб'║кт│в, спостер│га║ться реальна в│дсутн│сть ч│тко┐ регламентац│┐ д│й │
в│дносин, що заборонен│ державою. Також не визначаються ч│тк│ │
диференц│йован│ карн│ санкц│┐ за конкретн│ порушення забороненого та
неконкретизован│ процедурн│ механ│зми ┐х застосування до суб'║кт│в
п│дпри║мницько┐ д│яльност│, що сво┐ми д│ями порушують заборонене.
В│дсутня регламентац│я тих д│й │ в│дносин суб'║кт│в публ│чного права,
що дозволяються державою, │, в│дпов│дно, в│дсутн│ санкц│┐ та механ│зми ┐х
процедурно-правового застосування до суб'║кт│в, що дозволяють соб│
недозволен│
Катастроф│чне зб│льшення випадк│в ф│нансових мах│нац│й та економ│чно┐
злочинност│ у сфер│ функц│онування державно┐ (особливо казенно┐) власност│
-- головне породження безсистемно-правового п│дходу до регулювання вза║мод│┐
│ вза║мов│дносин приватного │ державного сектор│в економ│ки, державно┐ та
вс│х │нших форм власност│.
Для того, щоб спираючись на використання юридичних засоб│в, в│двернути
економ│чн│ злочини, обмежити "чорну" диверсиф│кац│ю, треба проблему
попередження економ│чно┐ злочинност│ розглядати не просто у
крим│нально-правовому план│, тобто з позиц│┐ покарання або посилення карних
санкц│й за ско║н│ злочини, а передус│м в господарсько-правовому план│. Тобто
бачити ┐┐ з позиц│й удосконалення механ│зму правового регулювання
господарсько┐ д│яльност│ та вза║мов│дносин суб'║кт│в р│зних форм власност│,
що ма║ не допустити │снування та створення потенц│йних джерел живлення
економ│чно┐ злочинност│.
В умовах ринкового реформування необх│дно зд│йснити ч│тке розмежування
│снуючого правового поля: по-перше, вид│лити окрему, що ма║ базуватися
виключно на нормах публ│чного права, юридичну систему, │ яка повинна
регламентувати д│ю механ│зму реал│зац│┐ владно-управл│нських,
орган│зац│йно-розпорядчих, вертикально-│║рарх│чних (або як ┐х останн│м часом
прийнято називати -- адм│н│стративно-командних) в│дносин на засадах ч│тко┐
персон│ф│ковано┐ в│дпов│дальност│ суб'║кт│в орган│в системи державного
управл│ння за насл│дки ц│║┐ д│яльност│; по-друге, вид│лити побудовану на
нормах приватного права цив│льно-правову систему, що регламенту║
функц│онування механ│зм│в ринкових (товарно-грошових) в│дносин суб'║кт│в
приватно┐ форми власност│.
Зазначен│ системи не сл│д штучно зм│шувати, бо це, як засв│дчу║
практика, неминуче призведе або до придушення державними владними
структурами свободи товарно-грошових в│дносин, або навпаки, до стих│йного
виходу ринкового механ│зму за його природно-економ│чн│ меж│. Останн║ в свою
чергу зумовить втрату необх│дно┐ керованост│ економ│ки, тобто спри-
Д▓п (це стосу║ться насамперед державних службовц│в ус│х р│вн│в та
кер│вник│в державних п│дпри║мств).
85
ятиме подальшому агресивному дом│нуванню приватних │нтерес│в над
│нтересами сусп│льства, що руйн│вно торпеду║ стаб│льн│сть │ безпеку в
держав│.
Водночас досв│д розвинутих кра┐н св│дчить, що механ│зм правового
забезпечення ефективного функц│онування державно┐ власност│ у форм│ казенних
п│дпри║мств (установ, орган│зац│й) та механ│зми правового регулювання
д│яльност│ публ│чних компан│й (кап│талом яких держава волод│║ повн│стю, або
ма║ в компан│┐ контрольний пакет акц│й) досить сутт║во в│др│зняються.
пх в│дм│нн│сть поляга║ в тому, що для перших правова система повн│стю
базу║ться на нормах публ│чного права, а для других правова │нфраструктура
забезпечення п│дпри║мницько┐ д│яльност│ повинна будуватись на основ│
оптимального по║днання норм як приватного, так │ публ│чного права. Тому в
наших умовах для забезпечення над│йного │ ефективного функц│онування
державно┐ власност│ у ┐┐ р│зних формах прояв│в, необх│дне створення двох
окремих кодекс│в: адм│н│стративно-господарського │ господарського (за умов
обов'язкового функц│онування як│сно в│дпрацьованого Цив│льного кодексу).
У чому, на нашу думку, тут полягають головн│ особливост│ створення та
практичного застосування зазначених правових систем?
Адм│н│стративно-господарський кодекс ма║ розроблятися виключно на
нормах публ│чного права. Його законодавча база покликана забезпечувати
регулювання економ│чних та орган│зац│йно-управл│нських в│дносин м│ж
суб'║ктами, що ║ розпорядниками │ користувачами казенно┐ форми державно┐
власност│. Тобто його д│я ма║ поширюватися виключно на владн│ структури, що
забезпечують управл│ння та контроль за використанням державно┐ власност│ та
бюджетних ресурс│в, а також на п│дпорядкован│ ┐м казенн│ п│дпри║мства
(установи та орган│зац│┐), тобто на суб'║кт│в, як│ забезпечують економ│чне
та орган│зац│йне функц│онування ц│║┐ форми власност│.
Цим кодексом мають бути ч│тко визначен│ права │ обов'язки,
функц│онально-орган│зац│йна компетенц│я в│дпов│дних орган│в державного
(галузево-рег│онального) управл│ння та регламентован│ ┐х вза║мов│дносини │
адм│н│стративна субординац│я та в│д-
86
пов│дальн│сть за к│нцев│ насл│дки д│яльност│. До нього повинн│ вв│йти
законодавч│ акти, що регулюють д│яльн│сть Каб│нету М│н│стр│в Укра┐ни,
Адм│н│страц│┐ Президента Укра┐ни, м│н│стерств, державних ком│тет│в,
адм│н│страц│й, агентств, а також регламент│ норми щодо правов│дносин у сфер│
управл│ння державним сектором економ│ки, насамперед казенними
п│дпри║мствами, установами та орган│зац│ями.
Водночас господарський кодекс ма║ створюватись на основ│ оптимального
по║днання норм приватного та публ│чного права, що дозволить юридичними
заходами по║днати ринкову свободу суб'║кт│в п│дпри║мницько┐ д│яльност│, в
тому числ│ │ публ│чних компан│й та корпорац│й (┐х саморегулювання,
самоуправл│ння тощо) │з вкрай необх│дними (враховуючи сучасний стан
"т│н│-зац│┐" економ│ки), елементами державного регулювання │ контролю
повед│нки цих суб'║кт│в в умовах ринкового середовища.
Цей кодекс не суперечитиме цив│льному кодексу, побудованому на нормах
приватного права за умови, якщо в ньому будуть узагальнен│ норми, що повинн│
попереджати злочинн│сть у використанн│ державно┐ та комунально┐ власност│,
та норми, як│ спрямован│ на п│дтримку чесно┐ п│дпри║мницько┐ д│яльност│'.
Виконання названих правових заход│в дозволить не т│льки над│йно
захистити казенну форму власност│ в│д заз│хань крим│налу, а й затвердити
справжню р│вн│сть ус│х форм власност│, тобто сприятиме подальшому
в│дновленню процесу цив│л│зованого ринкового реформування в наш│й кра┐н│.
Запорукою усп│ху в боротьб│ з "чорною" економ│кою в Укра┐н│ повинн│
стати виважен│сть, посл│довн│сть, р│шуч│сть │ нев│дкладн│сть д│й в│дпов│дних
державних структур │ населення щодо цього негативного явища в нашому
сусп│льств│.
Як вже зазначалося, сутт║ва особлив│сть в│тчизняно┐ "т│ньово┐""
економ│ки поляга║ в тому, що вона ма║ значний
До нього, як видасться, сл│д включити наступн│ законодавч│ акти: про
систему державного обл│ку │ контролю в сфер│ п│дпри║мницько┐ д│яльност│;
про публ│чне п│дпри║мство; про в│дпов│дальн│сть кер│вник│в у раз│
банкрутства публ│чних п│дпри║мств │ компан│й; про державну п│дпри║мницьку
д│яльн│сть та участь кап│талу держави у зм│шаних формах власност│; про
джерела походження первинного кап│талу; про чесний б│знес тощо.
87
спектр "чорно┐"' економ│чно┐ д│яльност│, яка обов'язково повинна
в│дноситись до крим│нально┐ економ│ки. У той же час вона у багатьох сво┐х
проявах такою не ║, оск│льки використову║ недостатню правову врегульован│сть
багатьох сфер економ│ки. Тобто середовищем ┐┐ генерування ║ зони правового
вакууму, що │снують у систем│ законодавчого забезпечення ринкових в│дносин.
Наявн│сть значних правових прогалин призводить до того, що нав│ть так│
квал│ф│кован│ м│жнародною практикою злочини, як "в│дмивання брудних" грошей,
штучн│ банкрутства та р│зноман│тн│ ф│нансов│ афери, внасл│док яких
порушуються права громадян │ ринкових партнер│в, здеб│льше до цього часу
крим│нальним злочином в Укра┐н│ ще не вважаються. Останн║ ║ вкрай соц│альне
небезпечним чинником, що генеру║ зростання "чорних" вид│в економ│чно┐
д│яльност│.
П│дпри║мницька д│яльн│сть об'║ктивно потребу║ пост│йного нарощування
величини авансового кап│талу, оск│льки ┐┐ головним руш│йним мотивом │
головним стимулом ║ прибуток, що зб│льшу║ться головним чином за рахунок
розширення обсяг│в та п│двищення ефективност│ економ│чно┐ д│яльност│.
Протиправний "б│знес" не ║ винятком │ також пост│йно прагне до
нарощування свого кап│талу. Св│това практика засв│дчу║, що доходи, як│
отримуються у ц│й сфер│ "д│яльност│", беруть св│й початок переважно у
вигляд│ грошово┐ гот│вки. Тому, маючи значн│ суми грошово┐ гот│вки (як в
нац│ональн│й, так │ │ноземн│й валютах), правопорушники, що д│ють в кра┐нах
│з ринковою економ│кою, практично обмежен│ в можливост│ легальне проводити
значн│ гот│вков│ операц│┐, зд│йснювати вкладення та │нше, не викликаючи
п│дозри у в│дпов│дних державних орган│в та громадськост│. В цих умовах вони
намагаються створити "законн│ джерела" для легал│зац│┐ кап│тал│в, що були
отриман│ незаконним шляхом.
Для зд│йснення ц│║┐ мети "чорним" б│знесом в│дпрацьован│ спец│альн│
механ│зми. Для цього "брудн│" грош│ або розм│щуються на рахунках в банках, а
дал│ │нвестуються в легальн│ п│дпри║мства, або вивозяться контрабандою чи
перем│щуються за меж│ кра┐ни │ншими шляхами. Там вони об'║днуються │з
доходами в│д законного б│знесу, переводяться │з одного рахунку на │н-
88
ший за допомогою сер│┐ складних банк│вських операц│й, розрахованих на
те, щоб замаскувати сл│ди незаконних доход│в, та │н.
Зазначен│ д│┐ за кордоном отримали назву "в│дмивання" грошей. пх можна
визначити як процес, п│д час якого "брудн│" грош│ (головним чином гот│вка),
як│ отриман│ внасл│док протиправних, сусп│льне небезпечних д│й,
пропускаються через банк│вську та ф│нансову систему таким чином, що вони
перетворюються в "чист│" грош│, тобто ┐м нада║ться вигляд ц│лком лег│тимних
доход│в, │ правоохоронн│ органи втрачають можлив│сть встановити особу, що ║
│н│ц│атором крим│нально┐ угоди, або визначити першоджерело злочинного
походження цих кошт│в.
Загальна нерозвинен│сть │ недосконал│сть правово┐ │нфраструктури, що
регулю║ кредитно-банк│вську систему Укра┐ни сприя║ поширенню "т│н│зац│┐" та
крим│нал│зац│┐ в│тчизняно┐ економ│ки.
У програмн│й допов│д│ Президента Укра┐ни "Шляхом радикальних
економ│чних реформ", якою визначались основн│ засади економ│чно┐ та
соц│ально┐ пол│тики стосовно стану системи правового забезпечення
функц│онування банк│всько┐ системи Укра┐ни, було зазначено: "Для
врегулювання основних засад банк│всько┐ д│яльност│ необх│дно за п│драхунками
фах│вц│в понад 20 законодавчих акт│в. Ми ж ма║мо лише один Закон "Про банки
│ банк│вську д│яльн│сть", значна частина положень якого не ма║ прямо┐ д│┐.
Як насл│док, процес реформування банк│всько┐ системи набув стих│йного
характеру. Вкрай обмеженими виявилися можливост│ впливу на цей процес │
Нац│онального банку. Катастроф│чне нарощування масштаб│в позабанк│вського
грошового об│гу, численн│ порушення, що мають м│сце в банк│вськ│й сфер│,
св│дчать про те, що НБУ │ держава ще не опанувала необх│дними важелями
регулювання ц│║┐ ключово┐ сфери економ│ки"*.
Серед цих законодавчих акт│в насамперед можна назвати наступн│: 1) Про
л│кв│дац│ю │ банкрутство кредитних установ;
2) Про Нац│ональний банк Укра┐ни; 3) Про акц│онерн│ комерц│йн│
Кучма Л. Д. "Шляхом радикальних економ│чних реформ". Допов│дь
Президента Укра┐ни про основн│ засади економ│чно┐ та соц│ально┐ пол│тики //
Газета --Д│ло", No 82(293), жовтень. - 1994 p. - С. 5
99
89
банки; 4) Про спец│ал│зован│ банки; 5) Про │нвестиц│йно-│потечн│
банки; 6) Про систему розрахунк│в у банк│вськ│й д│яльност│;
7) Про порядок збер│гання на банк│вських рахунках комерц│йних банк│в
бюджетних кошт│в та ц│льових кредит│в, наданих Урядом Укра┐ни, та про
в│дпов│дальн│сть за ┐х ц│льове │ сво║часне використання; 8) Про систему
державного обл│ку та контролю за д│яльн│стю банк│всько┐ системи; 9) Про
внесення зм│н та доповнень до Крим│нального кодексу Укра┐ни про
адм│н│стративн│ правопорушення (з метою встановлення в│дпов│дальност│ за
порушення правил │ зловживань в систем│ розрахунково-плат│жних операц│й);
10) Про вдосконалення механ│зму плат│жних операц│й │ в│дпов│дальн│сть банк│в
по зобов'язанням щодо плат│жних доручень кл│║нт│в; 11) Про банк│вську
та║мницю та забезпечення гласност│ у д│яльност│ банк│вських установ │
публ│чну банк│вську статистику; 12) Про комерц│йний кредит та вексельний
об│г; 13) Про внутр│шню службу безпеки у банк│вськ│й та валютно-кредитн│й
сфер│; 14) Про систему безгот│вкових розрахунк│в; 15) Про об│г гот│вкових
кошт│в, посилення в│дпов│дальност│ за сво║часну │нкасац│ю грошово┐ виручки
та норму касових залишк│в; 16) Про систему резервування грошово┐ гот│вки;
17) Про кредити та кредитну систему; 18) Про ощадну справу; 19) Про
в│дпов│дальн│сть банк│в за незаконн│ грошов│ операц│┐; 20) Про страхування
депозит│в та захист │нвестиц│й у банк│вськ│й систем│ в Укра┐н│; 21) Про
справедлив│ умови надання споживчого кредиту.
За умови фактично┐ в│дсутност│ правово┐ │нфраструктури, вкрай
необх│дно┐ для цив│л│зованого функц│онування банк│всько┐ системи, вона у
сво┐й д│яльност│ керу║ться б│льш н│ж 500 нормативними п│дзаконними актами,
що були прийнят│ Нац│ональним банком Укра┐ни протягом останн│х п'яти рок│в.
Поширенню цього явища, пов'язаного │з "в│дмиванням" грошей, значною
м│рою сприя║ закрит│сть кредитно-ф│нансових установ, банк│вська та║мниця
вклад│в. Внасл│док цього торговець наркотиками або │нший суб'║кт
крим│нального середовища отриму║ можлив│сть не т│льки перем│щувати грош│ по
всьому св│тов│, але й "легал│зувати" ┐х.
Для "в│дмивання" грошей торговц│ наркотиками та │нший "крим│нал│тет",
як правило, обирають певн│ так зван│ "кра┐ни-
90
лазн│", кредитно-ф│нансова та правова система яких ма║ наступн│
характерн│ ознаки': по-перше, законодавством кра┐ни нео-бмежено
регламентована та║мниця комерц│йних │/або банк│вських операц│й; по-друге,
│сну║ невизначен│сть законодавчо┐ бази щодо ре║страц│┐ │ джерел походження
первинного кап│талу (в т. ч. │ноземного); по-трет║, державою легал│зовано │
нада║ться сприяння │снуванню анон│мних банк│вських рахунк│в у в│тчизнян│й та
│ноземних валютах2; по-четверте, в│дсутн│ обмеження (або │снують м│н│мальн│
обмеження) у в│дношенн│ обм│ну будь-яких сум │ноземно┐ валюти або щодо
повно┐ свободи п│дпри║мницько┐ д│яльност│, а також в│дсутн│й державний
контроль за д│яльн│стю │ноземних корпорац│й │ приватних ос│б; по-п 'яте,
в│дсутн│ податки або оподаткування доход│в │ноземних корпорац│й знаходяться
на в│дносно низькому р│вн│ тощо.
Зазначене поясню║ р│вень небезпеки, що поста║ перед Укра┐ною, оск│льки
вона, на погляд "крим│нального" б│знесу, в│дпов│да║ вс│м перерахованим
ознакам "привабливост│", як "кра┐на-лазня". "В│дмивання брудних грошей"
вкрай негативно вплива║ на сусп│льство. Воно, по-перше, нав│ть за умови
сталих сусп│льних систем загрожу║ економ│чн│й безпец│ держави, оск│льки
дозволя║ правопорушникам реал│зувати │ легал│зувати доходи в│д злочинно┐
д│яльност│ │ тим самим п│дкр│плю║ ┐х спроможн│сть продовжувати │ надал│
чинити злочини у ще б│льших масштабах. Тобто одним │з найб│льш потужних
джерел живлення "чорно┐"" економ│ки ║ можлив│сть безперешкодно в│дмивати │
використовувати "брудн│" грош│. По-друге, "в│дмивання грошей" п│дрива║
дов│ру сусп│льства до вс│║┐ ф│нансово┐ системи, │ ║ загрозою нормальному
функц│онуванню кредитно-ф│нансових установ кра┐ни. По-трет║, "в│дмивання"
грошей ║ явищем, що порушу║ │нтереси законного б│знесу │ його кл│║нт│в, як│
повинн│
Саме цими ознаками поясню║ться приваблив│сть для "в│дмивання" грошей
таких кра┐н, як Панама, Гонконг, Кайманськ│ │ Багамськ│ острови або
економ│чних (офшорних) зон тощо.
В│дкриття анон│мних валютних рахунк│в дозволено Указом Президента
Укра┐ни в│д 1 серпня 1995 року. Порядок в│дкриття та функц│онування
анон│мних валютних рахунк│в ф│зичних ос│б (резидент│в │ нерезидент│в)
затверджено постановою Правл│ння Нац│онального банку Укра┐ни No 205 в│д 16
серпня 1995 року.
91
бути над│йно захищеними в│д злочинно┐ крим│нально-маф│озно┐ д│яльност│.
Це в свою чергу згубно вплива║ на процес залучення до кра┐ни │нвестиц│й з
боку сол│дного │ноземного кап│талу.
За законодавством Укра┐ни "в│дмивання брудних грошей" не ║ крим│нальним
злочином. Тобто в наш│й кра┐н│ нема║ спец│альних законодавчих акт│в, як│
безпосередньо нац│лен│ на боротьбу │з "в│дмиванням" грошей, тому │ правова
в│дпов│дальн│сть за так│ д│┐ в│дсутня. Саме тому можна стверджувати, що в
Укра┐н│, де створен│ найсприятлив│ш│ умови, поширю║ться процес "в│дмивання
брудних грошей" як в│тчизняного крим│на-л│тету, так │ м│жнародно┐ маф│┐. У
зв'язку з цим природно поста║ питання щодо того, чи можна використовувати
нашу │снуючу базу закон│в для обмеження цього небезпечного явища. Для
в│дпов│д│ на ц│ питання необх│дно сп│вставити вимоги закордонного (передус│м
американського) законодавства, │з в│тчизняним в частин│ надання установами
банк│всько┐ системи зв│т│в, збер│гання обл│ково-зв│тно┐ документац│┐ та
подання │нформац│┐ щодо вза║мов│дносин з │ноземними ф│нансовими
орган│зац│ями державним контрольним та правоохоронним органам.
Так, скаж│мо, кредитно-ф│нансов│ установи США надають зв│ти щодо
валютних операц│й │ платеж│в гот│вкою, що отримуються в торг│вл│ │
п│дпри║мництв│, створюють тим самим, по-перше, │нформац│йну базу для анал│зу
та пошуку "в│дми-вател│в". По-друге, у випадках обгрунтовано┐ п│дозри щодо
т│║┐ чи │ншо┐ особи у "в│дмиванн│" грошей так│ в│домост│ дають можлив│сть
встановлювати рух його грошових кошт│в та п│дтвердити факти "в│дмивання",
тобто отримати необх│дн│ докази.
У нас же не передбачено зв│ти ан│ по депозитах, ан│ по обсягах зняття
вклад│в, платежах або переказах, н│ щодо отримання гот│вкових грошових
кошт│в, у зв'язку │з чим анал│з │нформац│┐, що стосу║ться пошуку
"в│дмивател│в" │ ┐х покривател│в ста║ майже неможливим. Тобто незаперечним ║
той факт, що на шляху поширення цього злочинного явища в│дсутн│ будь-як│
правов│ та орган│зац│йно-процедурн│ механ│зми та бар'║ри.
Сл│д додати, що поширенню "т│ньових" процес│в, особливо таких, як
"в│дмивання" грошей та масштабне ухилення в│д сплати податк│в в наш│й кра┐н│
сприя║ в│дсутн│сть необх│дного балансу
92
м│ж правами приватних ос│б на комерц│йну та║мницю │ законними потребами
посадових ос│б контрольних та правоохоронних орган│в держави в отриманн│
матер│ал│в та │нформац│┐ при перев│рках, зв│тах або тако┐, що в│дноситься до
справи сл│дства, яка виплива║ │з закону про банки та банк│вську д│яльн│сть
щодо банк│всько┐ та║мниц│. У зв'язку з цими статтями оперативн│ та │нш│
прац│вники правоохоронних орган│в позбавлен│ можливостей доступу до
│нформац│┐ по рахунках юридичних │ ф│зичних ос│б, без чого у ряд│ випадк│в
неможливо зд│йснювати перев│рку та в│дкривати крим│нальн│ справи. Тому,
нав│ть при наявност│ обгрунтованих п│дстав щодо зд│йснення злочину, н│хто
(н│ сл│дчий, н│ прокурор, н│ суддя, н│ │нш│ особи) не в силах вир│шити
питання щодо вилучення певних документ│в та отримання даних про операц│┐ по
рахунках конкретних ф│рм │ юридичних ос│б, не порушуючи при цьому норм
чинного законодавства.
Ц│ дан│ можуть бути надан│ податков│й служб│. Але на в│дм│ну в│д служби
внутр│шн│х доход│в кра┐н, що мають розвинену ринкову економ│ку, вона не
т│льки не над│лена правом розсл│дування, але нав│ть не ма║ статусу органу
д│знання, у зв'язку │з чим обов'язки по перев│рц│ правильност│ визначення
прибутку та обчислення податк│в податковими │нспекторами фактично
виконуються лише шляхом арифметичного розрахунку даних, що ║ у первинних
документах. Тому сп│вставити ┐х │з в│домостями, що подан│ у декларац│ях,
фактично неможливо. Проте, нав│ть за │снуючих обмежень анал│з порушених
крим│нальних справ, акт│в, документальних перев│рок, наявно┐ оперативно┐
│нформац│┐, що був проведений Державною податковою Адм│н│страц│║ю Укра┐ни,
засв│дчу║, що внасл│док правово┐ неврегульо-ваност│ та недосконалост│
д│ючого законодавства, банк│вська система Укра┐ни стала одн│║ю з головних
сфер ухилення в│д сплати податк│в д│лками "т│ньово┐"" економ│ки. З ц│║ю
метою ними створю║ться мережа ф│ктивних п│дпри║мств, за допомогою яких
вуалюються незаконн│ ф│нансово-господарськ│ операц│┐.
Про масштаби ц│║┐ протиправно┐ д│яльност│ св│дчить те, що, наприклад, у
листопад│ 1997 року п│дрозд│лами податково┐ пол│ц│┐ виявлена 561 ф│ктивна
ф│рма, п│д прикриттям яких проводились незаконн│ операц│┐ по "ЛОРО-рахунках"
банк│в-нерезидент│в. Д│-
93
ями правопорушник│в завда║ться величезна шкода економ│ц│ │ бюджету
держави. Т│льки в м. Ки║в│ у 1997 роц│ виявлено 1,5 тисяч│ ф│ктивних
структур, на рахунках яких було заблоковано 17 млн. грн., у той час як
загальна сума прихованих в│д оподаткування угод, проведених через ц│ ф│рми,
перевищила З млрд. гривень.'
Виходячи │з викладеного, в процес│ реал│зац│┐ законодавчо┐ стратег│┐,
яка спрямована на обмеження процес│в "т│н│зац│┐" економ│ки Укра┐ни,
необх│дно, як це неодноразово зазначалося, максимально враховувати досв│д
кра┐н, як│ мають цив│л│зовану ринкову економ│ку щодо створення над│йно
д│ючих пра