кремих законах, так │ в проект│ нового крим│нального кодексу. Яких закон│в не вистача║, щоб шляхом створення необх│дного правового тиску подолати масштабну "т│н│зац│ю" економ│ки? Насамперед необх│дно розробити │ впровадити закони з прямим економ│чним ефектом, як│ б спрямовувались на попередження та активну л│кв│дац│ю найб│льш поширених злочин│в, що дом│нують зараз у ринкових в│дносинах, а саме: використання державно┐ власност│ (кап│талу, ф│нанс│в, природних ресурс│в) з метою особистого │ групового збагачення, ф│нансове шахрайство, нечесний б│знес та недозволена конкуренц│я (яку у ц│й боротьб│ використовують крим│нальн│ структури), ухилення в│д оподаткування, псевдоп│дпри║мство │ псевдобанкрутство, створення б│ржово┐ пан│ки, курсово┐ гри, перепродаж п│льгових кредит│в, проникнення у комп'ютерн│ мереж│ │ системи кредитно-банк│вських установ та багато │нших, як│ вже давно визначен│ св│товою юридичною практикою як крим│нальн│ злочини. На шляху вдосконалення законодавчо┐ стратег│┐ подолання "т│н│зац│┐" економ│ки особливу увагу необх│дно прид│лити питанням оперативно┐ розробки (з максимальним врахуванням досягнень св│тово┐ практики) │ затвердження таких законодавчих акт│в, що спрямован│ на попередження "т│ньових" │ крим│нальних прояв│в та на адекватне покарання суб'║кт│в економ│чно┐ злочинност│, у в│дпов│дност│ з р│внем соц│ально-економ│чно┐ небезпеки ┐х "чорно┐" д│яльност│. До правово┐ бази, що вкрай не- 112 113 обх│дна для поступового подолання "т│н│зац│┐" та крим│нал│зац│┐ економ│ки можна в│днести розробку │ схвалення Верховною Радою Укра┐ни наступних законодавчих акт│в: -- про внесення зм│н │ доповнень до Крим│нального кодексу Укра┐ни щодо посилення в│дпов│дальност│ за порушення бюджетного законодавства та нец│льове використання бюджетних кошт│в; -- про внесення зм│н │ доповнень до Крим│нального кодексу Укра┐ни щодо посилення в│дпов│дальност│ за економ│чн│ злочини, що завдали збитк│в держав│; -- про внесення зм│н │ доповнень до Крим│нального кодексу Укра┐ни щодо посилення в│дпов│дальност│ громадян та посадових ос│б за приховування доход│в та ухилення в│д повно┐ та сво║часно┐ сплати податк│в; -- про "в│дмивання" грошей та посилення крим│нально┐ в│дпов│дальност│ за операц│┐, пов'язан│ з "в│дмиванням" грошей; -- про попередження зловживань │ злочинност│ на ринку ц│нних папер│в; -- про джерела походження первинного (стартового) кап│талу; -- про внесення зм│н │ доповнень до Крим│нального кодексу Укра┐ни щодо посилення в│дпов│дальност│ за контрабанду │ ухилення в│д сплати мита (вв│зного та вив│зного) та вже назван│ законодавч│ акти, що мають попереджати │ карати злочинн│сть, яка можлива у кредитно-банк│вськ│й систем│. Для забезпечення ефективно┐ д│║вост│ орган│зац│йно-процедурних механ│зм│в практично┐ реал│зац│┐ законодавчих акт│в вкрай необх│дно створити (або посилити) в│дпов│дн│ органи державного нагляду та контролю. Проте, д│алектика життя засв│дчу║ -- не сл│д надм│рно переоц│нювати силов│, карн│ та заборонн│ заходи, що ма║ зд│йснювати держава у напрям│ локал│зац│┐ "т│ньово┐" економ│чно┐ д│яльност│. Треба враховувати, що в багатьох випадках ця д│яльн│сть ║ об'║ктивною захисною реакц│║ю суб'║кт│в на неможлив│сть │снування й розвитку в рамках оф│ц│йно┐ економ│ки та невиваже-но┐ правово┐ регламентац│┐. Так, скаж│мо, посилення репресивних пересл│дувань резидент│в Укра┐ни за "т│ньову" економ│чну 114 д│яльн│сть, яка не ║ по-справжньому сусп│льне небезпечною, в│дпов│дно спричиня║ до появи як│сно нових, складних та б│льш консп│ративне досконалих схем "т│ньово┐"" самореал│зац│┐, а також до зб│льшення обсяг│в в│дпов│дно┐ ем│грац│┐: кап│талу, п│дпри║мц│в та висококвал│ф│кованих фах│вц│в. Ця тенденц│я ║ особливо небезпечною, оск│льки вона зменшу║ │ без того досить незначний прошарок економ│чно активно┐ та найб│льш профес│йно п│дготовлено┐ частини нац│┐ -- основно┐ бази, що не т│льки п│дтриму║, але й реал│зу║ економ│чн│ реформи. У той же час застосування невиправдано жорстких карних заход│в пересл│дування за деякими видами економ│чних правопорушень може не т│льки не покращити ситуац│ю, а нав│ть навпаки, нашкодити │ загубити нов│ паростки п│дпри║мництва, що зароджу║ться у складних та здеб│льше несприятливих умовах перех│дного пер│оду п│д тимчасовим прикриттям "т│ньово┐"" економ│ки. В│д того, чи будуть спроможн│ владн│ структури в│др│знити та рац│онально диференц│ювати "т│ньов│" правопорушення за р│внем ┐х об'║ктивно┐ соц│ально┐ небезпеки та економ│чно┐ шкоди │ в│дпов│дно з цим застосувати до них диференц│йован│ санкц│┐, буде передус│м залежати створення необх│дних умов для подальшо┐ безбол│сно┐ легал│зац│┐ тимчасових учасник│в "т│ньового" п│дпри║мництва. Тобто мова йде про тих суб'║кт│в "т│ньово┐"" економ│ки, д│яльн│сть яких не запод│яла справжн│х збитк│в сусп│льству, на в│дм│ну в│д д│йсно небезпечного крим│нального │ насильницького елементу орган│зовано┐ злочинност│. В│д цього залежатиме не т│льки усп│х боротьби │з злочинн│стю, але й сутт║во п│двищаться потенц│йн│ можливост│ прискорення економ│чного, соц│ального │ духовного в│дродження Укра┐ни. У процес│ розробки нових концептуальних п│дход│в на шляху вдосконалення орган│зац│йних, методичних │ правових заход│в, що сл│д застосовувати у боротьб│ з│ злочинн│стю, владн│ структури держави повинн│ в│дмовитися в│д суто силового п│дходу у боротьб│ з ус│ма проявами "т│ньово┐" злочинност│. Необх│дно вибирати б│льш диференц│йован│ та системн│ п│дходи щодо розробки р│зних метод│в, механ│зм│в та засоб│в боротьби з протиправними явищами в залежност│ в│д ┐х природи, ступеня 115 сусп│льно┐ небезпечност│ та враховуючи св│товий досв│д проведення роботи з ┐х усп│шного подолання. Вбача║ться, що ч│ткий класиф│кац│йний розпод│л обов'язк│в правоохоронних орган│в, який ма║ бути проведений в│дпов│дно до вид│в злочинност│, згрупованих за р│внем ┐х сусп│льно┐ небезпечност│, а саме: "криваво-чорна", "чорно-крим│нальна" (або "нац│онально-небезпечна") │ "темно-с│ра", може дозволити уникнути досить збиткового дублювання зусиль │ сконцентрувати весь │нтелектуальний, орган│зац│йний, матер│ально-техн│чний потенц│ал │ досв│д окремих п│дрозд│л│в правоохоронних орган│в на конкретних, сутт║во в│дм│нних один в│д одного видах злочинних антисусп│льних явищ, як│ вимагають докор│нно р│зних п│дход│в як до наукового анал│зу, так │ до метод│в ┐х подолання. Так, наприклад, якщо боротьба │з "криваво-чорною" злочинн│стю об'║ктивно потребу║ концентрованого посилення традиц│йно жорстких, силових │ оперативних метод│в боротьби з крим│нальним св│том, то в той же час робота щодо попередження │ л│кв│дац│┐ "нац│онально-небезпечно┐", "адм│н│стративно-б│локом│рцево┐" злочинност│ │ корупц│┐ потребу║ висококвал│ф│кованого, обережного │нтелектуального п│дходу в│дпов│дних спец│ал│ст│в для виявлення складних │ надзвичайно законсп│рованих ф│нансових, податкових та │нших економ│чних злочин│в. У той же час боротьба │з масовою та ненасильницькою за сво┐м зм│стом економ│чною злочинн│стю потребу║ абсолютно │нших п│дход│в, що повинн│ включати │ певну декрим│нал│зац│ю багатьох │з мало небезпечних для сусп│льства та громадян явищ "т│ньово┐"" економ│ки. Особливо сл│д зупинитися на так званих проявах "темно-с│рих" вид│в д│яльност│ суб'║кт│в ринку. Адже, як зазначалося ран│ше, окр│м самого факту ┐х приховування в│д державних орган│в, ц│ протиправн│ види д│яльност│ сам│ по соб│ не ║ крим│нально-небезпечними, а навпаки, у певному економ│чному в│дношенн│ вони ║ нав│ть досить корисними для сусп│льства. При цьому посилення карних заход│в до цих учасник│в "т│ньово┐" економ│ки створю║ умови для того, щоб заганяти ┐х д│яльн│сть ще глибше у т│нь, п│дштовхувати ┐х на сп│вроб│тництво │з д│йсно 116 небезпечними для сусп│льства злочинцями, змушуючи шукати над│йне прикриття з боку маф│озне орган│зованих структур. Науков│ досл│дження св│дчать, що з метою прискорення легал│зац│┐ б│льш св│тло┐ частини "т│ньово┐"" економ│ки, тобто переходу ┐┐ "темно-с│ро┐" частини в легальну, оф│ц│йну економ│ку, необх│дно реал│зувати комплекс конкретних заход│в. По-перше, необх│дно провести економ│чнко-правову │нвентаризац│ю │з подальшою в│дпов│дною декрим│нал│зац│║ю б│льшост│ з │снуючих прояв│в "темно-с│рих" правопорушень, у залежност│ в│д оц│ночного визначення ступеня ┐х соц│ально-економ│чно┐ небезпеки (скаж│мо, класиф│куючи ┐х за трьома р│внями), або в│дсутност│ тако┐ (це насамперед стосу║ться крим│нального пересл│дування, що на цей час │сну║ за спекуляц│ю, др│бн│ порушення правил валютного контролю тощо). Сл│д зазначити, що основним напрямом тут повинен стати такий п│дх│д, за яким пересл│дування, покарання │ утримання варт│сно-майново┐ компенсац│┐ може бути застосовано до тих конкретних п│дпри║мц│в, як│ сво┐ми нечесними, шахрайськими або протиправними д│ями завдали реальних збитк│в сво┐м партнерам, кл│║нтам або тим чи │ншим приватним особам. При цьому сл│д наголосити на тому, що застосування карних санкц│й повинно зд│йснюватися в│д │мен│ конкретних суб'║кт│в, як│ постраждали │ за конкретн│ протиправн│ д│┐ у цив│льному правовому порядку, а не в│д │мен│ держави в крим│нальному порядку, як це в│дбува║ться на цей час. Широка декрим│нал│зац│я │ пом'якшення багатьох крим│нальних санкц│й з одночасним послабленням податкового тиску на суб'║кт│в п│дпри║мницько┐ д│яльност│ дозволить створити умови для переводу "т│ньово┐"" економ│ки в оф│ц│йний, тобто податково-лояльний, в│дкрито функц│онуючий сектор економ│ки. По-друге, необх│дно пом'якшити │ диференц│ювати штрафн│ санкц│┐ та покарання за сутт║во нешк│длив│ "темно-с│р│" правопорушення з метою ┐х легшого │ безбол│сного зупинення. Практика (у тому числ│ м│жнародна) св│дчить, що невелик│, але неминуч│ суми штраф│в, що будуть неодм│нно накладатись на порушник│в, скаж│мо, акцизних правил торг│вл│ та │нших 117 "т│ньовик│в" б│льше сприятимуть дотриманню закон│в з ┐х боку. У той час як надвисок│ штрафн│ санкц│┐, навпаки, сприяють службовому приховуванню таких порушень за рахунок корупц│┐ │нспектор│в, як│ приймають побори зам│сть того, щоб стягувати ц│ висок│ штрафн│ суми │з суб'║кт│в п│дпри║мницько┐ д│яльност│. По-трет║, необх│дно розробити │ впровадити етично-правов│ правила повед│нки державних службовц│в, як│ безперечно сприятимуть подоланню правового н│г│л│зму серед в│тчизняних чиновник│в, що на цей час порушують права, честь │ г│дн│сть п│дпри║мц│в. Для п│двищення загального р│вня правово┐ св│домост│ в Укра┐н│ необх│дно насамперед створити належн│ умови для усунення рудиментних насл│дк│в глибоко┐ неповаги │ п│дозр│лост│ державних структур │ правоохоронних орган│в, до само┐ особи п│дпри║мця-власника. У свою чергу, недов│ра до п│дпри║мц│в, яка виходить як в│д державних чиновник│в, так │ в│д │снуючого правового поля, що регулю║ господарсько-комерц│йну д│яльн│сть, сприя║ розвитку в│дпов│дно┐ зворотньо┐ недов│ри п│дпри║мц│в до держави, що заганя║ у "т│нь" найб│льш корисних, активних │ зд│бних член│в сусп│льства, як│ до того ж в сучасних кризових умовах задовольняють потреби населення у найнеобх│дн│ших товарах │ послугах. Вбача║ться, що спец│ально розроблена │ в│дпов│дним чином законодавче закр│плена система правил повед│нки державних службовц│в у стосунках │з п│дпри║мцями, у по║днанн│ з системою ┐х конкретних заохочень, може допомогти прискорити процес подолання стереотипу командно-бюрократичного ментал│тету. До того ж ця система ма║ по║днуватися │з створенням так званих "гарячих л│н│й" для можливост│ ф│ксац│┐ скарг на незадов│льну роботу чиновник│в │з представниками п│дпри║мницьких к│л, а також запровадження конкретних та пом│рно диференц│йованих санкц│й щодо покарання представник│в державного апарату за порушення цих правил повед│нки. По-четверте, сл│д значно спростити та сутт║во скоротити к│льк│сть державних │нстанц│й, а також к│льк│сть обов'язкових в│зит│в п│дпри║мц│в до державних установ │ орган│зац│й для ре║- 118 страц│┐ та виконання багаторазово┐ зв│тност│, податкових платеж│в та │нших надм│рних бюрократичних вимог. Насамперед потребують подальшого реформування та ч│ткого законодавчого регулювання (│з максимальним залученням до цього досягнень св│тово┐ практики) т│ сфери д│яльност│, де на цей час чиновники мають право вир│шувати та контролювати справу на св│й розсуд. Серед них можна вид│лити: 1) видача л│ценз│й, дозвол│в, к│льк│сних обмежень (квот) на │мпорт, паспорт│в, банк│вських л│ценз│й, оформлення митно┐ документац│┐; 2) бюрократичне зд│йснення ц│нового контролю; 3) блокування виходу на ринок нових ф│рм та │нвестор│в │ забезпечення монопольного становища; 4) бюрократичне визначення виконавц│в державних замовлень; 5) надання субсид│й, п│льгових кредит│в, податкових п│льг, роздутих допомог та надання можливост│ ухилення в│д сплати податк│в; 6) виб│рково-дискретне застосування сусп│льне необх│дних акт│в регулювальних (особливо тих, що стосуються охорони здоров'я та еколог│┐); 7) приховування чи засекречування бюджетних рахунк│в та │нших вид│в "перет│кання" державних кошт│в у приватн│ кишен│ тощо. Тобто на порядку денному гостро сто┐ть питання оптимально┐ економ│ко-правово┐ дерегуляц│┐ п│дпри║мницько┐ д│яльност│ у приватному сектор│ економ│ки кра┐ни. По-п 'яте, сл│д також налагодити правову та орган│зац│йно-кадрову роботу з метою п│двищення р│вня профес│онал│зму, цив│л│зованост│ державного апарату та посилення його в│дпов│дальност│ за прояви неуважного │ некоректного в│дношення до п│дпри║мц│в ус│х форм власност│. Безперечним також ║ те, що для прискорення процесу усп│шно┐ легал│зац│┐ "т│ньово┐" економ│ки державн│ службовц│ мають заслужити в│дпов│дну дов│ру з боку п│дпри║мц│в, що представляють новий (тобто приватний) сектор економ│ки. Зм│на державно┐ пол│тики у напрям│ цив│л│зованого, гуманного в│дношення законодавства та представник│в державних структур до п│дпри║мц│в, д│яльн│сть яких не йде всупереч сусп│льно-нац│ональним │нтересам, разом з │ншими заходами, що мають бути спрямован│ на оптимальну л│берал│зац│ю │ пом'якшення умов п│дпри║мницько┐ д│яльност│ (особливо у сфер│ ма- 119 тер│ального виробництва) допоможе зупинити масове зростання "темно-с│ро┐" складово┐ "т│ньово┐" економ│ки з подальшим створенням необх│дних умов та можливостей ┐┐ легал│зац│┐. По-шосте, необх│дно усунути │снуюч│ дискрим│нац│йн│ елементи, що на цей час мають м│сце в чинному законодавств│ та п│двищити ефективн│сть захисту прав власност│ │ │нтерес│в п│дпри║мц│в з боку виконавчо┐, законодавчо┐ та судово┐ влади. В цьому напрямку акцент сл│д зробити на тому, що процес вдосконалення крим│нального законодавства на цей час значно в│дста║ в│д розвитку приватно┐ власност│ │ п│дпри║мництва. Так, у Крим│нальному кодекс│ до цього часу ще нема║ такого поняття, як захист прав приватно┐ власност│ (│ндив│дуально┐, акц│онерно┐ корпоративно┐). Необх│дно також подолати розпод│л норм крим│нального законодавства на │снуюч│ як│сн│ р│вн│ щодо зд│йснення захисту р│зних форм власност│, встановивши при цьому ║дине всеохоплююче поняття -- "чуже майно (власн│сть)". Вбача║ться, що широкий доступ суб'║кт│в приватно┐ п│дпри║мницько┐ д│яльност│ до надзвичайно потужних │ ще не зад│-яних потенц│йних можливостей державного правового захисту особистих майнових прав може стати достатньо сильним стимулом │ необх│дним гарантом полегшення процесу легал│зац│┐ "темно-с│ро┐" економ│ки. Необх│дно також зазначити, що зам│сть посилення захисту майнових та комерц│йних прав п│дпри║мц│в на цей час нов│ статт│ Крим│нального кодексу вводять недостатньо обнад│йлив│ за к│нцевими насл│дками ┐х практично┐ реал│зац│┐ карн│ заходи, так│ як, скаж│мо, крим│нальна в│дпов│дальн│сть за самосуд (тобто насильницький самозахист особистих │нтерес│в учасниками комерц│йних в│дносин). Так, наприклад, стаття 198-2 наклада║ крим│нальну в│дпов│дальн│сть за "примус до виконання або невиконання цив│льно-правових зобов'язань, або вимоги виконувати або не виконувати той чи │нший догов│р, угоду або │нше цив│льно-правове зобов'язання п│д загрозою насилля...". Кожне │з зазначених положень не може бути над│йним бар'║ром проти випадк│в самосуду, до якого за певних обставин можуть вдатися як легальн│, так │ "т│ньов│" б│знесмени за умов фактично┐ в│дсут- 120 ност│ над│йно┐ та адекватно┐ економ│чним обставинам системи захисту ┐х прав та │нтерес│в з боку держави. Можна передбачати, що результативна ефективн│сть зазначено┐ статт│ Крим│нального кодексу не може бути потенц│йно високою, оск│льки механ│зм ┐┐ д│┐ повн│стю залежатиме в│д добров│льного бажання б│знесмен│в, що д│ють в "т│ньов│й" економ│ц│, в│дкривати органам правосуддя св│й нелегальний- статус. Одночасно скорочення таких злочин│в залежатиме в│д наявност│ реально┐ альтернативно┐ можливост│ вс│х "п│дпри║мц│в-т│ньови-к│в" звернутися за ефективним захистом сво┐х майнових │ комерц│йних прав в органи цив│льного арб│тражу або третейський суд, р│шення яких будуть обов'язково виконан│ з необх│дною оперативн│стю │ ефективн│стю при дотриманн│ необх│дних правових умов збереження комерц│йно┐ та║мниц│. Для активного захисту прав п│дпри║мц│в приватно┐ форми власност│ та для актив│зац│┐ масового залучення учасник│в "т│ньово┐" економ│ки до легал│зац│┐ сво║┐ п│дпри║мницько┐ д│яльност│ необх│дно також вдосконалити законодавчу │ орган│зац│йно-процедурну базу посилення над│йност│ захисту ┐х майнових прав │ комерц│йних │нтерес│в. У цьому напрям│ одним │з необх│дних момент│в ║ створення широко┐ мереж│ не т│льки судових, але й нап│воф│ц│йних орган│в вир│шення комерц│йних спор│в, таких як третейський суд. Це дозволить мати право збер│гання конф│денц│йност│ стор│н, а також створити процедурн│ умови для примусового виконання ┐х легально-обгрунтованих р│шень в│дпов│дними оперативними органами державно┐ виконавчо┐ влади. Надання п│дпри║мцям реально гарантовано┐ державою можливост│ звернутися за оперативним │ справедливим захистом сво┐х прав, не використовуючи можливост│ таких форм захисту, що базуються на насильницько-крим│нальних та │нших протиправних методах, вир│шення сп│рних питань буде сприяти створенню необх│дних умов для легал│зац│┐ "темно-с│ро┐"" економ│ки та подальшого скорочення бази живлення економ│чно┐ злочинност│ в Укра┐н│. По-сьоме, необх│дно орган│зувати б│льш ефективний державний захист приватного п│дпри║мництва в│д заз│хань могутн│х 121 владних корупц│онер│в, а також в│д тиску на них "криваво-чорних" правопорушник│в. Слабка ефективн│сть, певна корумпован│сть та ще │снуючий застар│лий "ворожо-класовий" п│дх│д правоохоронних орган│в до п│дпри║мц│в (що до того ж посилю║ться в│дсутн│стю на цей час ефективно д│ючо┐ системи державного захисту п│дпри║мц│в в│д шантажу │ тиску з боку крим│нальних структур напад│в, рекету, к│лерства, викрадень б│знесмен│в та член│в ┐х родин з метою викупу тощо) ║ одним з чинник│в, що гальму║ можлив│сть легал│зац│┐ значно┐ частини "т│ньово┐" економ│ки в Укра┐н│. Для усп│шного виконання безпосередн│х обов'язк│в, що стоять перед органами м│л│ц│┐, а саме -- захисту сусп│льства │ економ│ки в│д агресивного насильства з боку крим│нально-небезпечних ос│б та ┐х орган│зованих угруповань, -- необх│дно, передус│м, зв│льнити м│л│ц│ю та │нш│ силов│ державн│ структури в│д рутинно┐ та малоефективно┐ роботи з менш небезпечними видами злочинност│, │ особливо з "темно-с│рою" п│дпри║мницькою д│яльн│стю. За цих умов основн│ зусилля │ потенц│йн│ ресурси правоохоронних орган│в мають бути сконцентрован│ на виявленн│, розкритт│ та пересл│дуванн│ "криваво-чорних" злочин│в (тобто крим│нальних д│й з елементами насильства або загрози такого насильства) у в│дношенн│ до будь-яко┐ особи, враховуючи також │ суб'║кт│в "т│ньово┐" економ│чно┐ д│яльност│. Укра┐на, як │ будь-яка кра┐на, що розбудову║ демократичне сусп│льство, ма║ бути зац│кавлена, передус│м, в очищенн│ свого внутр│шнього соц│ально-економ│чного середовища, а також над│йному захист│ населення в│д крим│нального терору з боку "криваво-чорно┐" злочинност│. Саме тому найближчим часом необх│дно створити таку систему законодавчого забезпечення, яка б дозволила правоохоронним органам будувати свою роботу у в│дпов│дност│ │з присягою: однаково захищати вс│х без винятку жертв насильництва, що потерп│ли в│д злочинного св│ту │ не в│двол│катися на "боротьбу" │з незначними правопорушеннями, як│ на цей час │снують у "темно-с│рому" сектор│ "т│ньово┐" економ│ки. У той же час роботою щодо легал│зац│┐ "темно-с│рих т│ньовик│в" повинн│ займатися виключно податков│ │ спец│альн│ органи державно┐ виконавчо┐ влади. 122 У практику д│яльност│ правоохоронних орган│в потр│бно впроваджувати ч│тк│ п│дходи щодо розмежування кап│тал│в крим│нальних елемент│в та "т│ньовик│в-господарник│в". Це в│дпов│дним чином повинно випливати з правових акт│в, як│ юри-дично мають закр│плювати ц│ як│сн│ в│дм│нност│, що особливо важливо для п│двищення результативност│ у боротьб│ з економ│чною злочинн│стю та корупц│║ю. У правотворч│й │ правозахис-н│й д│яльност│ необх│дно також брати до уваги весь │снуючий арсенал (в│д насильницьких до економ│чних) засоб│в, що на цей час застосову║ крим│нальна система для п│дтримання свого "т│ньового правопорядку" │ впроваджувати на баз│ цих знань над│йн│ механ│зми ┐х знешкоджень.' Необх│дно формувати нове ставлення громадськост│ й оф│ц│йних структур до в│тчизняних п│дпри║мц│в, у тому числ│ │ до тих, хто мешка║ за кордоном. Проте це питання ║ значно складн│шим, н│ж зда║ться на перший погляд. Найскладн│шим тут ║ реал│зац│я програми стимулювання репатр│ац│┐ кап│тал│в │ перетворення ┐х на над│йний │нвестиц│йний ресурс Укра┐ни. Вона повинна бути проведена з урахуванням св│тового досв│ду │ сучасних можливостей Укра┐ни. Але при ┐┐ реал│зац│┐ важливо врахувати чотири сутт║в│ особливост│. По-перше, те, що укра┐нський ринок ма║ значн│ переваги для в│тчизняного п│дпри║мця, який вив│з кап│тали за кордон (тобто, пор│вняно з │ноземними ринками, ма║ в│дносно вищу норму прибутку на вкладений кап│тал, краще зна║ умови ▓У кон'юнктурн│ особливост│ в│тчизняного ринку, ма║ стал│ осо-|кбист│ зв'язки │ знайомства з представниками орган│в влади та ┐|)Яравл│ння тощо), перед ринком кра┐н Заходу сумн│в│в не ви-ЦКДика║. Але "б│женц│в" на цей час стриму║ передус│м небезпека Цпересл│дування з боку правоохоронних орган│в (у зв'язку з ми-^^лим порушенням закон│в), а також можливий тиск на них з крим│нальних структур. Так, на цей час "нов│ форми" вимагання, що пов'язан│ з поверненням WIB │ борг│в за невиконаними угодами та зобов'язаннями, встановлюють РЩ│йну таксу за ┐х "вибивання" - до 50 % в│д повернуто┐- суми боргу. 123 По-друге, сл│д зазначити, що можлив│ економ│чн│ та соц│альн│ насл│дки, як│ будуть мати м│сце п│сля зд│йснення заход│в, спрямованих на легал│зац│ю, тобто законодавче оформлення сво║р│дно┐ "правово┐ │ндульгенц│┐" нелегально вивезеним кап│талам, що мають протиправне походження, в раз│ ┐х повернення в Укра┐ну потребують ретельного вивчення. Адже йдеться про масштабну амн│ст│ю ф│нансових насл│дк│в крим│нального присво║ння нац│онального багатства Укра┐ни, що у форм│ втеч│ кап│талу "упливло" за кордон за певних економ│чних та соц│ально-пол│тичних умов та можливостей. У пер│од значного майнового розшарування сусп│льства (яке в│дбува║ться протягом останн│х п'яти рок│в), поширення б│дност│ │ безроб│ття, пад│ння р│вня життя б│льшо┐ частини населення, загального загострення соц│ально┐ кризи та зростання в сусп│льств│ соц│ально┐ напруги це питання виходить за меж│ звичайних заход│в економ│чно┐ пол│тики │ переходить переважно у пол│тичну площину. Йдеться передус│м про таке р│шення, яке б зач│пало │нтереси (причому не лише майнов│, але й правов│, морально-етичн│, соц│альн│ та пол│тичн│) кожного громадянина │ сусп│льства у ц│лому. У зв'язку з цим постановка зазначеного питання у практичному план│ потребу║ як м│н│мум репрезентативного вивчення громадсько┐ думки з цього приводу (що можливе лише п│д час всенародного обговорення або нав│ть за умови проведення референдуму з цього питання). По-трет║, за умови практичного застосування механ│зму амн│ст│┐ кап│тал│в, як│ втекли за кордон, ця акц│я не може в│дбуватися перманентне, а повинна бути обмеженою у час│ (скаж│мо, п│вр│чним або р│чним пер│одом) │ при цьому мають бути визначен│ межов│ терм│ни "втеч│" кап│тал│в, стосовно яких може бути застосована амн│ст│я (скаж│мо до кап│тал│в, що втекли до 1996 року). По-четверте, практика засв│дчу║, що головною особлив│стю повед│нки фактично кожного кап│талу, який вт│к з│ сво║┐ кра┐ни, п│сля свого багатократного крим│нального масштабо-вання, ║ те, що у подальшому в│н в│дшуку║ для себе "тиху" гавань, тобто над│йне "сховище", де йому була б гарантована можлив│сть збереження. Тому нав│ть │ за умови, коли власник кап│талу отриму║ в│д нього самий м│н│мальний прибуток, це йо- 124 го абсолютно влаштову║, оск│льки в│н бажа║ лише одного -- бути над│йно прикритим в│д ризику пересл│дування │ конф│скац│┐ могутн│стю │ пол│тичною стаб│льн│стю держави, що стала для нього новим м│сцезнаходженням. Саме тому можна досить точно прогнозувати, що практично не в│дбудеться оч│куваного масового повернення "т│ньових" кап│тал│в до Укра┐ни, нав│ть за умови ┐х повно┐ "амн│ст│┐"" та надання всеосяжних "п│льг", як│ т│льки може надати держава власникам цих кап│тал│в. Проте, одним │з найб│льш обм│ркованих заход│в, що може надати можлив│сть повернутись до р│дно┐ кра┐ни певн│й частин│ кап│тал│в, як│ ┐┐ покинули, ║ створення на територ│┐ Укра┐ни спец│ально┐ в│льно┐ │нвестиц│йно┐ зони з наявн│стю депозитар│┐в │ з ре║страц│║ю ц│нних папер│в в│дпов│дними ф│нансово-розрахунковими │нститутами, що необх│дним чином над│йно забезпечить додатков│ гарант│┐ збереження │ конф│денц│йност│ операц│й з титулами власност│ зазначених суб'║кт│в п│дпри║мницько┐ д│яльност│. Важливим ║ питання щодо можливост│ залучення у якост│ легальних │нвестиц│йних джерел величезних обсяг│в "т│ньових" кошт│в, що ма║ населення в сам│й Укра┐н│? Чи працюватимуть ц│ акумульован│ багатства найближчим часом на економ│ку Укра┐ни? Чи перетворяться зазначен│ кошти на функц│онуюч│ кап│тали та джерела │нвестиц│йних ресурс│в у наш│й держав│ -- питання досить риторичне. Бажання легал│зувати крим│нальн│ │ нап│вкри-м│нальн│ кап│тали для того, щоб │нвестувати ┐х у хворобливу економ│ку (яка до того ж контролю║ться "малозабезпеченими" чиновниками) може на практиц│ залишитися досить │люзорною мр│║ю. Найб│льш в│рог│дним за цих умов ║ те, що "т│ньов│" накопичення ще довгий час працюватимуть поза сферою сусп│льного матер│ального виробництва, залишаючись "т│ньовими". Нав│ть уСША, що │сторично не проходили через пер│од крим│нально┐ приватизац│┐ держвласност│, │ мали б│льш, н│ж стор│чний досв│д парламентаризму та двохсотр│чний стаж розбудови ринкових в│дносин, процес "в│дмивання" "т│ньово┐" економ│ки 20-х рок│в тривав понад ЗО рок│в │, в основному, завершився лише у 60-х роках. , Проте, незважаючи на вищесказане, не сл│д в│дкидати мож-р│ДИв│сть санкц│онування державою громадянам на обмежений Ч^ер│од, │нвестувати кошти (джерела надходження яких м'яко 125 кажучи ║ сумн│вними), у с│льське господарство, буд│вництво, в тому числ│ житлове, легку, харчову промислов│сть без подання декларац│й про джерела походження цих доход│в. Емп│рика пер│оду ринково┐ трансформац│┐ ║ такою, що на цей час вже досить на┐вною зда║ться нещодавно поширена серед науковц│в │ представник│в владних структур теза, за якою ринок все сам розставить на сво┐ м│сця, а перех│д до ринково┐ економ│ки, л│берал│зац│я в│дносин м│ж державою │ ┐┐ суб'║ктами, а також м│ж самими суб'║ктами господарсько-комерц│йно┐ д│яльност│ автоматично л│кв│дую║ "т│ньову" економ│ку │ дозволять вивести ┐┐ на "св│тло". Св│дченням того, що це далеко не так, ║ не т│льки набутий в│тчизняний досв│д, а й досить бурхливий розвиток "т│ньово┐" економ│ки в б│льшост│ кра┐н Заходу. Безумовно можливо оч│кувати об'║ктивного самов│дмирання тих прояв│в "т│ньово┐"" економ│ки, як│ зросли на нив│ адм│н│стративно-командно┐ системи та ┐┐ "в│длуння". У той же час не сл│д думати, що начебто вся д│юча у "т│н│" частка економ│ки може бути легал│зованою лише шляхом дерегуляц│┐, тобто зняттям тих чи │нших заборон │ обмежень у д│яльност│ суб'║кт│в економ│чних в│дносин або зменшенням податково-ф│скального тиску на них до само┐ нижчо┐ позначки, яку може соб│ дозволити держава. В економ│чн│й пол│тиц│ та законодавч│й д│яльност│, що спрямован│ на обмеження "т│ньових" процес│в, сл│д прагматичне усв│домити, що реально на легал│зац│ю, нав│ть за самих сприятливих для "т│ньового" б│знесу умов, п│дуть лише т│, хто в межах сво║┐ "т│ньово┐" д│яльност│ прагне не ст│льки митт║во нажитися, ск│льки лег│тимне │ швидко заробити та самореал│зуватися у якост│ п│дпри║мц│в. Значну ж частину "т│ньовик│в" по той б│к сусп│льних │нтерес│в та закону привела ненажерлива гонитва за надприбутками, що отримуються будь-яким, переважно крим│нальним шляхом. ▓ якщо нов│" як│сно досконал│ законодавч│ правила перекриють для них саму можлив│сть отримання надприбутк│в, то навряд чи вони │з цим погодяться │ будуть д│яти у в│дпов│дност│ до чинного законодавства. Можливост│ розвитку ринку │ ┐х особиста аморальн│сть природно п│дштовхне цих суб'║кт│в лише до зм│ни форм д│яльност│, пошуку нових сфер 126 │ джерел отримання надприбутку, нав│ть якщо вони матимуть крим│нальне походження. Т│, хто звик д│яти "по той б│к закону", саме "на тому боц│" │ почуватимуть себе "як риба в вод│". Тому для них легал│зац│я економ│чно┐ д│яльност│ означа║ передус│м зм│ну способу життя, складу думки, необх│дн│сть налагодження нових зв'язк│в, дотримання нових правил, нав│ть якщо вони │ встановлен│ у в│дпов│дност│ до потреб забезпечення д│яльност│ цив│л│зовано┐ ринково┐ економ│ки. Оск│льки все ж таки це ║ правила, до яких необх│дно п│дпорядковувати власне приватне п│дпри║мництво, тобто п│дкорятись певн│й ф│ксован│й │ суб'║ктивно досить незручн│й систем│ законодавчих обмежень │ заборон. Тому корумпована "чорна" економ│ка │ маф│озн│ структури будуть пост│йно створюватимуть протид│ю справжньому, а не декларативному розкр│паченню ринку, а також налагодженню над│йного механ│зму захисту державно┐ "кишен│" (тобто державних ф│нансових ресурс│в │ державно┐ власност│) в│д ус│х можливих форм ┐х використання як зметаю особистого забезпечення, так │ в │нших корисних (особистих, групових або кланових) ц│лях. Нема║ п│дстав вважати, що б│льш│сть в│тчизняних б│знесмен│в безповоротньо втратила природну здатн│сть д│яти розумно. ▓накше кажучи, вони можуть досить точно спрогнозувати │ п│драхувати найб│льш в│рог│дн│ особист│ витрати │ прибутки в│д сво┐х д│й. Якщо переваги будуть б│льшими за витрати (або, │ншими словами, за реальн│ незручност│ та збитки), п│дпри║мець д│ятиме в│дпов│дно з│ сво┐ми │нтересами максим│зац│┐ прибутку. Нин│ п│дпри║мц│ чудово розум│ють, що ймов│рн│ витрати, як│ пов'язан│ з приховуванням доход│в в│д податк│в, мають бути значно нижчими, н│ж передбачуван│ прибутки й вигоди. Для конкре-; тного суб'║кта негативн│ насл│дки, як│ в│н може в│дчувати у раз│ | Незаконних д│й, под│ляються на два загальн│ типи -- почуття про-|У|Ини (на зразок докор│в сов│ст│) та страх крим│нального пересл│дування │ можливого покарання. На сьогодн│шн│й день ситуац│я рклада║ться таким чином, що п│дпри║мцев│ набагато виг│дн│ше не в│ддавати держав│ левову частку свого прибутку, а залишити ┐┐ Щоб│. Це в│дбува║ться тому, що у багатьох громадян за умов пато- 127 лог│чного антисусп│льного дом│нування в│дносин тотально┐ продажност│ (не сл│д плутати з нормальними ринковими в│дносинами) повн│стю ста║ атрофованим моральне почуття провини за сво┐ антисусп│льн│ вчинки, а т│ прикрощ│ │ негаразди, що пов'язан│ з можливим крим│нальним покаранням за них, як правило випадають на долю далеко не вс│х правопорушник│в. Проте, при оптимальному зменшенн│ податкового тиску на б│знес ситуац│я може певним чином зм│нитися, оск│льки ймов│рн│ витрати починають перевищувати передбачуван│ вигоди. За цих умов п│дпри║мець розум│║, що краще в│ддати третину сво┐х доход│в, н│ж надовго потрапити за грати чи сплачувати обтяжлив│ штрафи. Сл│д зазначити, що учасники "т│ньово┐" економ│ки не можуть │ не бажають легал│зувати свою д│яльн│сть також │ з т│║┐ причини, щоб у к│нцевому випадку не попасти у сво║р│дну економ│чну пастку, тобто продовжувати платити нелегальн│ побори за особистий захист, що зд│йснюють по в│дношенню до них крим│нальн│ структури, та розпочати в повному обсяз│ сплачувати податки держав│, яка до того ж неспроможна захистити ┐х н│ в│д побор│в корумпованих чиновник│в, н│ в│д "економ│чно активних страж│в" правопорядку, н│ в│д крим│нальних структур. Тому зд│йснення конкретних та ефективних правових та орган│зац│йно-процедурних заход│в, спрямованих на захист │ зв│льнення п│дпри║мц│в з легцат тотально┐ корупц│┐, з одного боку, │ крим│нально-маф│озного рекету, з │ншого, ║ одною з головних │ необх│дних умов обмеження небажано┐ "т│н│зац│┐" економ│ки. Можна спод│ватись, що т│льки при системному масованому │ ч│тко сконцентрованому наступ│ на маф│озно-терористичну злочинн│сть │ в│дпов│дному делегуванн│ повноважень по боротьб│ з економ│чною │ "т│ньовою" неорган│зованою злочинн│стю │ншим, спец│ально створеним для цього державним органам, можливо добитися позитивних результат│в, як у боротьб│ │з злочинн│стю, так │ стосовно легал│зац│┐ "темно-с│рих" сегмент│в "т│ньово┐" економ│ки. Дотримуючись цього шляху, Укра┐на може │ повинна стати цив│л│зованою правовою державою, що поважа║ │ створю║ необх│дн│ умови законослухняним, сумл│нно │ пл│дно працюючим п│дпри║мцям. 128 П▓СЛЯМОВА Як в│двернути процес масштабно┐ "т│н│зац│┐" │ крим│-нал│зац│┐ економ│ки Укра┐ни? Як звести обсяги в│тчизняно┐ "т│ньово┐" економ│ки до прийнятного м│н│муму? Ц│ питання наст│льки складн│, м│стк│, системн│ │ дискус│йн│, що в межах одн│║┐ роботи ┐х неможливо повн│стю розкрити. Тут лише нам│чен│ деяк│ принципи, окреслен│ п│дходи та визначен│ механ│зми вир│шення досить широкого спектру питань обмеження процес│в "т│н│зац│┐" та локал│зац│┐ "чорно-крим│нальних" прояв│в економ│чно┐ д│яльност│. Насамперед, це стосу║ться принцип│в, напрям│в, положень, п│двищення ефективност│ реал│зац│┐ законодавчо┐ стратег│┐, що за певних умов можуть вже найближчим часом знайти свою практичну реал│зац│ю. Д│алектика розвитку сусп│льних процес│в засв│дчу║ очевидну неефективн│сть застосування виключно репресивних заход│в, спрямованих на обмеження "т│ньових" процес│в. Покладання над│┐ на те, що лише сан│тарно-каральн│ акц│┐ правоохоронних орган│в здатн│ сутт║во пол│пшити ситуац│ю в ц│й сфер│, принаймн│ │люзорно. Оск│льки нав│ть в найл│пшому раз│ (за умови абсолютно чесно┐, ефективно┐ │ високопрофес│йно┐ роботи правоохоронних орган│в) ц│ заходи завжди будуть т│льки зап│зн│лою функц│ональною реакц│║ю на т│ чи │нш│ прояви "чорного" п│дпри║мництва та крим│нально┐ економ│чно┐ д│яльност│. У г│ршому випадку хвороба лише заганятиметься всередину, занурюватиметься ще глибше у "т│нь" │ тому стане ще б│льш небезпечн│шою. Тому практика життя об'║ктивно змушу║ знаходити Ц │ впливати на першопричини тих явищ │ в│дносин, що над│йно * живлять "т│ньов│" процеси. 129 Генеруванню "т│ньово┐"" економ│ки │ орган│зовано┐ злочинност│ сприяють також причини адм│н│стративно-правового характеру, в основ│ яких лежить недосконал│сть чинного законодавства, що дозволя║ посадовим особам безв│дпов│дально │ безкарно використовувати державн│ та службов│ повноваження з корисливою метою, створюючи при цьому сприятлив│ умови для шахрайства та │нших форм економ│чно┐ злочинност│. Цьому передус│м сприя║ об'║ктивна можлив│сть одержати надто м'яке покарання за сво┐ д│┐ або зовс│м уникнути його, що розбещу║ корумпованих службовц│в │ сприя║ втягуванню у протиправну д│яльн│сть все нових │ нових посадових ос│б. Тому об│йтись без застосування жорстких репресивних заход│в на певних напрямах боротьби з крим│нальною економ│кою просто неможливо. Досить важливо вже найближчим часом ретельно п│дготувати │ провести великомасштабну та довгострокову акц│ю (не плутати │з "кампан│║ю") боротьби з "б│локом│рцевою" злочинн│стю │ "криваво-чорною" економ│кою. Це у подальшому дасть змогу сформувати нормальне конкурентне середовище, коли у виграш│ будуть виключно чесн│ п│дпри║мц│, а не т│, що д│ють за законами "чорного" ринку, використовуючи при цьому особист│ зв'язки з представниками державних та крим│нальних структур. Очевидним ║ висновок, що економ│чне зростання │ обмеження процес│в "т│н│зац│┐" стануть можливими лише тод│, коли пол│тична влада створить необх│дн│ умови для легально┐ економ│чно┐ самоорган│зац│┐. Сьогодн│ державна пол│тика ще не сприя║ по-справжньому самореал│зац│┐ економ│ки переважно на легальному, а не на "т│ньовому", нелегальному р│вн│. Сприяти легальн│й самоорган│зац│┐ для держави означа║ значне │ швидке скорочення формально-адм│н│стративного контролю за д│яльн│стю приватного п│дпри║мництва та перех│д до "гри" за твердими правилами. До тих п│р, поки держава буде кон'юнктурне п│дходити до цих правил │ сама ┐х порушувати, добитись в│дчутних зрушень щодо реального обмеження процес│в "т│н│зац│┐'" навряд чи вдасться. Тому необх│дно насамперед забезпечити сприятлив│ правогосподарськ│ умови для б│знесу, пов'язан│ │з сутт║вим вдосконаленням податково┐, приватизац│йно┐, зовн│шньоеконом│чно┐, │нвестиц│йно┐ пол│тики тощо. 130 Для ефективно┐ протид│┐ "т│ньов│й" │ крим│нальн│й економ│чн│й д│яльност│ та ┐┐ локал│зац│┐ необх│дно розробити спец│альну комплексну державну програму, яка повинна передбачати реал│зац│ю ц│ло┐ низки заход│в правового, орган│зац│йного, економ│чного │ наукового характеру. В основу ц│║┐ програми можуть бути покладен│ наступн│ основн│ елементи: -- зд│йснення комплексно┐ податково┐ реформи, що передбачатиме розширення бази оподаткування, з одночасним скороченням ном│нальних величин податкових ставок │ загального ф│скального тиску на товаровиробника та прийняття податкового кодексу; -- реформування нац│онально┐ системи бухгалтерсько┐ зв│тност│ з метою ┐┐ спрощення, ун│ф│кац│┐ │ в│дпов│дно┐ правово┐ регламентац│┐; -- прийняття пакету законодавчих акт│в, що ма║ забезпечити цив│л│зоване функц│онування банк│всько┐ системи кра┐ни, обмежити можлив│сть ┐┐ використання з метою ухилення в│д сплати податк│в, "в│дмивання" грошей та р│зних прояв│в ф│нансових шахрайств; -- створення сприятлив│ших │ б│льш над│йн│ших, н│ж в │нших державах, умов для │нвестування й залучення ф│нансових ресурс│в; -- прийняття пакету законодавчих акт│в, як│ б посилювали захист приватно┐ та публ│чно┐ форм власност│, забезпечували над│йну правову захищен│сть п│дпри║мц│в; -- прийняття │ реал│зац│┐ (за умови п│дтримки широкою громадськ│стю) програми легал│зац│┐ "т│ньових" кап│тал│в, передус│м тих, як│ не мають крим│нально-кривавого та