е свята правда. - А вiн що на це? Надiюся, що хоч тим не одушевля║ться? - Противно, вiн гордий на це i стара║ться дати ┐й до то┐ працi якнайбiльше спраможностi. Одну з ┐┐ перших праць, з котрою ┐й не щастилося, пiслав вiн потайно, щоб об тiм не знала, до одного дуже значного лiтерата за границю з питанням, чи, по його думцi, знати з цi║┐ працi справдi писательський талант i чи авторцi займатися дальше лiтературною працею, чи залишити ┐┐. А той прочитав рукопис i вiдписав, щоби працювала доконче далi i не покидала пера нiколи, що в не┐ ║ талант. Тодi виявив ┐й все, i з того часу вона працю║ з подвiйним запалом та каже, що та праця доверша║ ┐┐ щастя. Так ма║ться та рiч, Павлинко, i ти повинна тим тiшитися. - Тiшитися, Мiлечку? Тiшся ти, коли можеш, я не можу тiшитися. В свiтi нема правди! - Ет, Павлинко, ти менi чогось надто огiрчена. Я би власне сказав, що в свiтi ║ ще правда! - к? Ха-ха-ха! I ти справдi сказав би це ввиду сумно┐ долi тво┐х доньок? Глянь на Лену! Вiддалася за пристарiлого дивака i, стративши з дiтьми здоров'я, дожила того, що вiн раху║ куснi хлiба, котрi вона бере в рот. А Катя, здорова, добре вихована, гарна, мов та квiтка, працьовита, мов мурашка, дiждалася в сво┐м найкращiм вiку, що о не┐ не пита║ i один мужчина. I це в тебе "правда"? Чим заслужила собi Наталка на таке шалене щастя? Випросила його у бога хоч би одним зiтханням? Чи, може, послухом на тво┐ i мо┐ моральнi науки i упiмнення? Чи, може, працею? Такою працею, яка присто┐ть жiнцi, якою займалася я в сво┐х дiвочих лiтах у родичiв, а вiдтак, вийшовши замiж, i в себе, щоби свойому домовi надати значення i характер, а дiтей щоб випровадити на чесних i правих людей? Скажи! Ти, як менi зда║ться, заголомшений превеликим щастям сво║┐ сестрiницi, забув уже задивлятися на речi тверезими очима! Та слава богу, що в мене не ослаб ум i що я, станувши непохитно на раз вибранiм становищi, не поступлюся з його нiколи на один крок, - слава богу! Вiн не вiдповiдав i лиш випускав з люльки раз по раз густi клуби диму. На ┐┐ згадку про Лену стиснув йому жаль серце, мов клiщами. Це була правда; вона не була щаслива в сво┐м подружжi, i в ┐┐ теперiшнiм життi приходила рiдко така днина, що не була би споганена криком i сваркою; а тим часом Наталка - о боже, як гарно проживала зi сво┐м чоловiком! I перед його душу, переповнену ще враженнями з побуту у молодят, явився один образ, i вiн потонув у його всiма думками. Одного дня перед вечором сидiв вiн з Наталкою на верандi, прибранiй квiтами, i розмовляв. Марка не було дома. Ви┐хав був день перед тим в якихсь справах у другу мiсцевiсть i мав вернути аж третього дня. Говорили мiж iншим про людську вдачу, про виховання i про те, як склада║ться людська доля. Вiдтак вона замовкла. Полинула кудись думками, ┐┐ очi зорiли з бiлого ┐┐ лиця, мов у зворушеннi, i вона видалася йому в торжественнiм настро┐. - Ву║чку, - обiзвалася по якiйсь хвилинi, - в мене настало "полудне". Воно настане i для нашого народу, не правда ж? Я вiрю в це, як вiрю в силу волi, i я несказанно горда за тих, що ступили на дорогу, котра веде до сього полудня, а удари ворогiв чи недолi зносять з усмiхом на устах. В ┐х руках спочива║ будучнiсть народу, а ┐х самих жде безсмертнiсть. Це гарна i горда нагорода. А вiдтак напружила зiр i дивилася нерухомо в одну частину саду, звiдки давалося чути вiд часу до часу зiтхання арфи еольсько┐. Вiдти йшов хтось хутко до них, якийсь мужчина. Вуйко не пiзнав його, але зате були в не┐ лiпшi очi. - Марко! - кликнула вона пiвголосом i кинулася, як стрiла, по сходах до його - нi, не як стрiла, але як рожа, кинена кимсь йому назустрiч. Обо║ обнялися. - Це я тому так устро┐в, щоб ти радувалася, - сказав вiн. - Умi║ш любити, - прошептала. - Як годиться мужевi царiвни, - вiдповiв усмiхаючись i поцiлував нахиленi до його уста. [1] Iритувати - сердити, нервувати. [2] Оногди - одного разу. [3] Дансер - партнер у танцi, танцюрист. [4] Парохiя - церковний приход, парафiя. [5] Легумiни - ласощi (остання обiдня страва). [6] Завiд - професiя, фах. [7] Професор - тут: учитель. [8] "Перша" - найвища оцiнка в школi. [9] По-хiнськи - по-китайськи. [10] Зизий - косий. [11] Т р i й л о - отрута. [12] I сам я не знаю, вiд чого Нудьга обгорта║ мене, Для чого я згадую завше Повiр'я колишн║ сумне. (Переклад з нiм. М. Стависького) [13] Стрiй - одяг. Помiж ними всiма - я. Лише на кiлька хвилин. [14] Темно-понсова - темно-червона, пурпурова [15] Гуляти - танцювати [16] Банда - оркестр [17] Старатися (о не┐) - свататись. [18] Цвiкер - пенсне. [19] За орудками - в справах. [20] Город - тут; парк. [21] Студент (лат.). [22] Рам'я, рамено - рука. [23] Грека - грецька мова. [24] Скорочене написання то ║ (тобто). [25] Епiграфа (iтал.). [26] Часто мелодi┐ щирi В серцi мо║му бринять, Прагнучи в свiтi широкiм Пiснею гордо лунать. [27] Брусоватiсть - незграбнiсть, неотесанiсть. [28] Противно - навпаки. [29] Загорiлийпалкий, завзятий. [30] Мильно - помилково. [31] Квестiя - питання. [32] Дотичний - вiдповiдний. [33] Поступовець - передова, прогресивна людина. [34] Толкування - переклад. [35] Нота - оцiнка [36] Страховищем, спогадом, що виклика║ гнiв (лат.). [37] Середовище (лат.). [38] "Години молитви" (нiм.). [39] Куфер - скриня. [40] Дiстати трему - розхвилюватись. [41] Приректи - пообiцяти. [42] Iмпертинентний - нахабний, зухвалий. [43] Фризура - зачiска. [44] Склад злочину (лат. юридичний термiн). [45] Який скандал! (Нiм.) [46] Борше - швидше. [47] Прятання - хатня робота, прибирання. [48] Консеквентний - послiдовний. [49] Л ь о с - виграшний квиток, облiгацiя. [50] Фантування - забирання майна за борги. [51] Мiсячно┐ сонати (нiм.). [52] Х о с е н - користь. [53] Гарувати - тяжко, без вiдпочинку працювати. [54] Рахмайстер - людина з розрахунком. [55] Годен - може. [56] пдовитий - отруйливий [57] Щонайменше (лат.). [58] Пробач (франц.). [59] Забрукатися - забруднитися. [60] Ц i х а - риса, ознака, тавро. [61] "Порив" (нiм.). [62] Гратулювати - поздоровляти. [63] Що стосу║ться (франц.). [64] 3 головою (нiм.). [65] Вимовлятися - виправдуватися. [66] Abhandlungen uber die Fabel [Статтi про байку] - Лессiнга. (Прим. О. Кобилянсько┐_). [67] Зафрапований - здивований [68] Товаришка - тут: компаньйонка. [69] К а в к а - галка. [70] 3 м и с л - один з органiв чуття. [71] Маючий - багатий. [72] Налiг - пристрасть. [73] Ролети - штори. [74] Чура - джура, денщик. [75] Цофнутися - вiдступити назад. [76] Ми - юрба, що живе сьогоднiшнiм днем, i ми хочемо панувати (нiм.). [77] Переможiть менi ┐х ви, "вищi" люди (нiм.). [78] Ви, "вищi" люди (нiм.). [79] Той мудрим ║ насправдi, хто через помилки iде до правди; а хто сво┐х помилок визнати не може, про того кажуть: дурень божий (нiм.). [80] Маринарка - флот. [81] Г а ф т - гаптування [82] Зглядна - розсудлива. [83] М о д н и й - тут: сучасний. [84] С к i н - смерть. [85] Припадком - випадково. [86] Любов - то широке море, що ма║ свiй приплив i вiдплив, сво┐ вири i пiдводне камiння, сво┐ розбурханi хвилi i свою рiвну та чисту поверхню (нiм.). [87] За всяку цiну (франц ). [88] Рiвнин - екватор. [89] "Хто звива║ться черв'яком, той не ма║ права скаржитись на те. що його топчуть" (нiм.). [90] Бюрко - письмовий стiл. [91] Пристойний - гарний; статечний. [92] Мушля - черепашка. [93] Склеп - крамниця. [94] Плохий - гострий. [95] Подорожня гарячка (нiм.). [96] Фiякер- - найманий екiпаж, фiакр. [97] Дзуркнути - брязнути. [98] Гарна - тут: художня. [99] Розправа - доповiдь. [100] Розвiй - розвиток. [101] Ядерний - змiстовний. [102] Конципiент - помiчник адвоката. [103] Позбавлений всякого життя i всякого тепла (нiм.). [104] Я не хотiла вас образити (нiм.). [105] Добродушнiсть (чiм.). [106] Мадам Сталь. [107] Консумувати - споживати. [108] Пилка - м'яч. [109] "Так говорив Заратустра" (нiм.). [110] Те, що походить вiд жiнки або невiльно┐ людини, iнакше кажучи, юрба - хоче керувати долею людства! О горе! Ви, вищi людi┐, переможiть менi ┐х, бо саме вони ║ найбiльшою загрозою для надлюдини (нiм.). [111] Б у т н а - горда [112] К р е п а - креп, серпанок. [113] I через те, що я не ║ всемогущий во плотi, але всемогущий духом, я можу побороти плоть, i через те я ║ син божий не плоттю, а духом (нiм.). [114] Бог це не iлюзiя (нiм.). [115] Вчасно - передчасно. [116] Переражаючий - вражаючий до глибини душi. [117] Заряд - управлiння. [118] Нiчого не можна так приховати, щоб воно не випливло на свiтло денне (нiм.). [119] На рiк - за рiк. [120] Чувати - стерегти, оберiгати, пiклуватися. [121] О ф i ц и н и - прибудова, флiгель. [122] Адоратор - поклонник, прихильник. [123] В широкому розмiрi (франц.). [124] Випадок, подiя (лат.). [125] Лижви - ковзани. [126] По-волоськи "Ой лишенько мо║!" або "Горе менi!" (Прим. О. Кобилянсько┐). [127] До речi (франц.). [128] Як слiд (франц.). [129] Коронки - мереживо. [130] Бонбони - цукерки. [131] В а х л я р - вiяло. [132] Розiрватися - розважитися. [133] Улюбленицю, протеже (франц.). [134] Виправа - придане. [135] Ви ║ троянда без колючок! (Нiм.) [136] За нiц - за нiщо. [137] Виповiдати - вiдмовляти [138] Верства - шар [139] Наштукувати - доточити, додати. [140] Бурнус - пальто. [141] К в е с т i я - питання. [142] Кинь, мiй друже, спiви звичнi, Про кохання - нi рядочка! Ти ж сидиш на темi вiчнiй, Як сидить на яйцях квочка. Як полупляться курчата, Та урозтiч, та пищати! Ти ж за крильця ┐х, за нiжку, Хап та хiп - i всiх у книжку. (Переклад з нiм. М, Лукаша)_ [143] Креатура - тут: створiння, iстота. [144] Пробачте! (Франц.) [145] Рискаль - заступ. [146] Ладувати - вантажити. [147] Казiм║ж (польськ.).