асу, як турки оволодiли Малою Азi║ю. Згодом козаки здобули Синоп, спалили арсенал i всi кораблi в гаванi. Темi штурму мiста Трапезунда присвячена "комедiо-опера" К. Гейнча "Поворот запорожцiв з Трапезунда" (1842). 60 Сагайдачний Петро Кононович (?-1622) - гетьман укра┐нських ре║стрових козакiв. Здiйснив ряд успiшних походiв до Криму i Туреччини, очолював козацьке вiйсько у Хотинськiй вiйнi 1620-1621 pp., де був смертельно поранений. Дбав про розвиток укра┐нсько┐ культури, з усiм кошем вступив до Ки┐вського братства. 61 Скутар -передмiстя Стамбула, розташоване на малоазiйському березi Босфору. 62 Золотий Рiг - бухта бiля виходу з Босфорсько┐ протоки у Мармурове море. 63 Геспер - у давньогрецькiй мiфологi┐ божество вечiрньо┐ зiрки - найпрекраснiшо┐ iз зiрок. Геспер греки називали планету Венеру як вечiрню зiрку. 64 ...мов той преславний Аль-Рашид... - Халiф Гарун аль-Рашид правив у 786-809 pp., один iз персонажiв "Тисяча i однi║┐ ночi". Вiдомий сво║ю любов'ю до розкошiв, науки, поезi┐ i музики. 65 Гроб замученого Бога... - Тобто грiб розiп'ятого на горi Голгофi поблизу крусалима Iсуса Христа. Тепер мiсце паломництва християн. З кiнця XI ст. до друго┐ половини ХIII ст. вiдомо вiсiм хрестових походiв у крусалим пiд гаслом визволення гробу Iсуса Христа вiд мусульман. 66 Солиман. - Тобто Сулейман I Канунi (Сулейман Пишний; 1495- 1566) - турецький султан з 1520 до 1566 р. За його володарювання Османська iмперiя досягла найвищо┐ могутностi i найбiльших розмiрiв. 67 Ти з Письма Святого зна║ш. Що сини Адама Прийдуть од восток i запад В рай до Авраама... - Авраам як "отець вiрних" усиновля║ по смертi кожного, хто увiрував в iстинного Бога, пригортаючи до свого лона. Див., наприклад, притчу про багатого й Лазаря (квангелi║ вiд св. Луки, 16, 19-31). 68 Як ми Болгарiю в кровi топили... - Очевидно, йдеться про похiд козакiв у Болгарiю в 1606 р., коли вони, зокрема, взяли Варну. 69 Оборницький. - Пiд цим прiзвищем в iсторi┐ Укра┐ни вiдомий польський ксьондз, очевидець подiй 20-х рокiв XVII ст. на Укра┐нi. Пiд враженням маси озбро║ного "хлопства" гетьмана Бородавки i бурхливо┐ атмосфери козацько┐ ради, вiн писав: "Треба боятись, якби не дiйшло до повстання, до селянсько┐ вiйни. Дуже вже вони розiйшлися тут, побачивши себе в такiм зборi й силi. [...] Боронь, Боже, тутешнiх католикiв |панiв] [...] ┐м нiкуди буде тiкати... Все живе пiднялося в козацтво" (Iсторiя Укра┐нсько┐ РСР: У 8 т.- К., 1979.- Т. 1.- Кн. 2.- С. 247). 70 ...Потiя вигнали киями... - Iпатiй Потiй (1541-1613)- унiатський митрополит (1600-1613), один iз засновникiв греко-католицько┐ (унiатсько┐) церкви на Укра┐нi, активний учасник Брестського собору 1596 р. У 1595 р. разом iз луцьким ║пископом К. Терлецьким при пiдтримцi ряду iнших iсторичних осiб почав переговори з польським королем Сигiзмундом III i папою про унiю православно┐ церкви з католицькою. Автор ряду полемiчних творiв, спрямованих проти православно┐ церкви i протестантства. Заснував греко-каталицьку колегiю у Вiльнi й греко-католицьку школу в Брестi В даному випадку йдеться про призначення королем у 1599 р. Потiя архiмандритом Ки║во-Печерсько┐ лаври, куди вiн не був допущений мiщанами й козаками. 71 Рутський Венiамiн (Йосип) (1574-1637) - ки┐вський унiатський митрополит з 1613 до 1637 pp. У 1628 p. провiв реформу василiян, установивши центральну управу чину. 72 Успенн║. - Тобто Успення Божо┐ Матерi. Пiсля вознесения на небо Iсуса Христа його мати постiйно перебувала у постi i молитвi з надi║ю побачити сина. День ┐┐ смертi був призначений самим Богом. п┐ тiло поховали поблизу крусалима в Гефсиманi┐. На третiй день, коли апостол Хома пiдiйшов до гробу, тiла ┐┐ вже там не було. Церква вiрить, що Матiр Божу взято на небо. Саме свято Успення вiдоме з часiв раннього християнства. Святку║ться 15 серпня за ст. ст. Йому переду║ двотижневий успенський пiст. 73 Кунцевич Йосафат (Iван) (1580 - 1623) - релiгiйний дiяч, активний захисник i прихильник унi┐. Ставши в 1618 р. архi║пископом полоцьким, домiгся пiдпорядкування сво┐й владi всiх православних церков i монастирiв. У листопадi 1623 р. православнi жителi Вiтебська напали на його будинок i убили Кунцевича, а труп кинули в Двiну. Похований в Полоцьку. Папа Пiй IХ у 1867 р. зарахував Кунцевича до святих, проголосивши його патроном для Русi i Польщi. 74 Батий (Бату, Са┐н-хан; 1208-1255) - монгольський хан i полководець, онук Чiнгiзхана. В 1236-1243 pp. здiйснив похiд до Схiдно┐ та Центрально┐ квропи. В 1239 p. зруйнував Переяслав i Чернiгiв, 1240 p.- Ки┐в. З 1243 р. хан Золото┐ Орди. 75 Плетенецький клисей Михайлович (1554 - 1624) - укра┐нський церковний культурний i громадський дiяч. З 1599 p. архiмандрит Ки║во-Печерсько┐ лаври, повернув лаврi земельнi володiння, вiдiбранi польською владою. Вiдкрив Ки║во-Печерську друкарню (1615) i надрукував 11 видань. Брав участь у церковному соборi 1596 p. у Брестi, де виступав проти ун┐┐. 76 Тур Никифор (?-1599) - архiмандрит Ки║во-Печерсько┐ лаври з 1593 p. Один iз активних противникiв Брестсько┐ унi┐ в 1596 p. 77 Печерська лавра славою покрилась... - У XVI-XVII ст. Ки║во-Печерська лавра була одним iз центрiв науки i культури на Укра┐нi. Протистояла унi┐. В 1615 p. було вiдкрито друкарню, а 1631 p.- школу. У цих закладах працювали П. Беринда, А. Кальнофойський (автор працi "Тератургима" з додатком плану Ки║ва i Лаври) та iн. 78 ...плiд Агари навiсно┐... - У Ветхому Заповiтi ║гиптянка, рабиня Сари i наложниця Авраама. Бездiтна Сара вiдповiдно до тодiшнiх звича┐в пропону║, щоб ┐┐ чоловiк "увiйшов" до Агари з тим, щоб усиновити майбутню дитину. Пiсля суперечок з Сарою Агара втiка║. Згодом у не┐ народжу║ться войовничий син Iзма┐л. 79 Менгли-Гiрей (Менгли-Герай; ?-1515) - кримський хан (1468-1515) - з династй Гiре┐в. За його правлiння Кримське ханство вело вiйни з Великою ордою, Польщею, Литвою, брало участь у вiйнi Туреччини проти Молдавi┐. Пiд кiнець життя Менгли-Гiрея його сини здiйснили кiлька походiв на Росiю. В 1482 р. орда напала на Укра┐ну, захопила i зруйнувала Ки┐в. 80 ...вопль юроди Досифея... - Ма║ться на увазi самаритянський претендент на сан месi┐, який виступив по смертi Христа. Широко застосовував мiсячну символiку: ЗО його вибраних учнiв представляли днi мiсяця, а Олена - фiнiкiйська блудниця, за аналогi║ю свого iменi з iменем Селени, - сам мiсяць. Згодом маг Симон (Симон-волох) вiдiбрав у Досифея i сан, i Олену. 81 Схизматицька вiра - схизма: розкол у християнськiй церквi (тепер вжива║ться термiн "роздiлення церков") у 1054 р. на римсько-католицьку i православну. На Укра┐нi в XVI-XV1I1 ст. католики називали православних схизматами (схизматиками). 82 Як смоква та Iонина в пустинi. - Iона - ветхозавiтний пророк. Пiсля виконання повторного наказу Бога Яхве iде в столицю Ассiр┐┐ Нiневiю провiстити ┐┐ знищення (через 40 рокiв). Жителi Нiневi┐ розкаюються у сво┐х злочинах, i Бог ┐х проща║. Через те що його пророцтво не збулося, Iона просить у Бога смертi i йде в пустиню. Однак той змушу║ швидко вирости над головою пророка дерево, тiнь якого раду║ Iона. Водночас Бог посила║ черв'яка, який пiдточу║ дерево, i воно гине. 83 Мов Лазаря iз гробу викликало... - Лазар - житель Вiфанi┐ (бiля крусалима), брат Марi┐ i Марфи, якi колись пригостили Христа. Його воскресив Христос на четвертий день пiсля поховання (див.: квангелi║ вiд св. Iвана, 11). 84 Острозький Костянтин Iванович (бл. 1460-1530) - брацлавський i вiнницький староста, великий гетьман литовський. Вславився як полководець. Воював проти татар i Росi┐. Похований, як зазнача║ П. Кулiш, в Успенськiй церквi Ки║во-Печерсько┐ лаври. 85 Острог - мiсто в Рiвненськiй областi на р. Вiлi┐, вiдоме з 1100 р., значний нацiонально-культурний центр. 86 Дубно-мiсто в Рiвненськiй областi на р. Iквi, вiдоме з 1100 р. 87 Заслав - мiсто на Волинi на р. Горинi. Колись називався Iзяславлем, вiдоме з 1127 р. 88 Содом-у Ветхому Заповiтi- одне iз двох мiст (iнше Гоморра), жителi яких були дуже розпуснi i за це ┐х Бог знищив вогнем iз неба. Бiблiя зазнача║, що Содом i Гоморра знаходились у долинi Сiлим, де тепер Солоне море (Буття, 10, 19; 14, 2-24). 89 Торквемада Томас (бл. 1420 - 1498) - домiнiканський монах, керiвник iспансько┐ iнквiзицi┐. Вiдзначався винятковою жорстокiстю. Головним у дiяльностi Торквемади було об'║днання Iспанi┐, для чого вiн реорганiзував i розширив дiяльнiсть ║зу┐тiв. У 1492 р. домiгся вигнання з Iспанi┐ ║вре┐в i маврiв. 90 Лойола Iгнатiй (бл. 1491-1556) - iспанський теолог, засновник у 1534 р. ордену ║зу┐тiв - католицького чернечого ордену "Товариства Iсуса" для боротьби проти Реформацi┐ i за змiцнення папсько┐ влади. Його девiз: "Мета виправдову║ засоби". 91 Псальмист. - Йдеться про царя Давида, якого вважають автором "Псалтиря" або "Книги псалмiв" (Старшi Заповiт). У той же час ряд псалмiв явно пiзнiшого походження. 92 ...по Деснi й Супою... - Десна - рiчка на Укра┐нi i в Росi┐, лiва притока Днiпра. Супiй - рiчка у Ки┐вськiй i Черкаськiй областях, лiва притока Днiпра. 93 Лико Семен (Симеон) - похований в Успенськiй церквi Ки║во-Печерсько┐ лаври. кпiтафiя йому датована 1621 р., надрукована А. Кальнофойським у його книжцi "Feratourgema" (1638), с. 43-44. 94 ...у Великiй церквi спати вклався... - Йдеться про Успенський собор, найвiдомiшу будiвлю Ки║во-Печерсько┐ лаври, ┐┐ головний храм. Збудований у 1073-1078 pp., реставрований у 1723-1729 pp. Був мiсцем поховання визначних людей. Знищений в 1941 р. 95 ...Зевесiв грiм...- У давньогрецькiй мiфологi┐ Зевс звався також Громовержцем. 96 ...втопили у глибокiм Пеклi, як Iуду! - Пiсля вiдомо┐ зради Iсуса Христа Iуда Iскарiот, один iз апостолiв, повiсився. Вiн був проклятий Богом, як i кожен, хто повiсився на деревi 97 Днiпровi пороги - виходи гранiтiв, гнейсiв та iнших порiд укра┐нського кристалiчного щита мiж мiстами Днiпропетровськом i Запорiжжям. Свого часу було дев'ять порогiв: Кодацький, Сурський, Лоханський, Дзвонецький, Ненаситець (Ревучий), Вовницький, Будило, Лишнiй i Вiльний. У Днiпровських плавнях нижче порогiв на початку XVI ст. виникла Запорозька Сiч. 98 Бородавка (Бородовка, Неродич) Якiв (?-1621)-гетьман запорiзького козацтва, обраний наприкiнцi 1619 р. виписними i нере║стровими козаками. В 1620 р. Бородавку було позбавлено гетьманства, а гетьманом став П. Сагайдачний. В 1621 р. командував сорокатисячннм козацьким вiйськом пiд час Хотинсько┐ вiйни. Закутого в кайдани Бородавку невдовзi було страчено пiд Хотином. У лiтописах зазначено, що це була кара за напади на панськi ма║тки. 99 Борщагiвка - тепер село Погребищенського району Вiнницько┐ областi, розташоване на притоцi р. Росi р. Орiховатцi. 100 Шльонськ - Сiлезiя. Iсторична слов'янська область у верхнiй та середнiй течi┐ р. Одри (Одер). З 1526 р. переважну частину Сiлезi┐ захопила Австрiя, пiсля 1740-1748 pp.- Пруссiя. Тепер частина Сiлезi┐ належить Польщi, частина Чехо-Словаччинi. 101 ...з ляхвою пiд Москву загнався... - Йдеться про похiд запорозьких козакiв пiд проводом П. Сагайдачного i польсько┐ армi┐ королевича Владислава в Росiю (1618 р.). 102 ...Косинського добром московським Цар обсилав...- Кулiш ма║ на увазi стосунки ватажка повсталих козакiв К. Косинського (? - 1593) iз росiйським царем Федором Iвановичем у 1593 р. 103 Задля Димитрi┐в тих пiдставних. - Пiд iменем Дмитрiя Iвановича (1582-1591), сина царя Iвана IV Васильовича, який загадково загинув в Угличi, дiяли самозванцi Лжедмитрiй I (? - 1606) i Лжедмитрiй II (? - 1610). Лжедмитрiй I протягом 1605-1606 pp. був росiйським царем. Убитий пiд час повстання в Москвi. Лжедмитрiй II видавав себе за росiйського царя, який нiбито врятувався пiд час повстання 1606 р. В 1608 р. окупував с. Тушино, звiдки робив спроби захопити Москву. Наприкiнцi 1609 в. втiк до Калуги, де невдовзi був убитий. 104 Спогадав ти й про Остапа... - Очевидно, йдеться про ки┐вського i черкаського старосту Остапа (квстахiя) Дашкевича (? - 1535). Разом з кримськими татарами органiзував два походи на землi Росiйсько┐ держави. Iсторична традицiя хибно вважала його першим козацьким гетьманом. 105 I самого Наливая, Що царем зовуть п'яницi... - Як пише I. Франко, "при кiнцi XVI ст. [...] в уявi польсько┐ шляхти явився претендент на укра┐нську корону в особi хороброго вояка та козацького ватажка Семена Наливайка. До його смертi [...] розiйшла серед польсько┐ шляхти легенда, де вiн за життя велiв звати себе "царем Налива║м" i що його перед смертю посаджено на розпаленого залiзного коня, а на голову вложено розпалену залiзну корону (по iншiй версi┐ пiсля тако┐ коронацi┐ спалено в мiдянiм бицi)" (Франко I. Зiбр. творiв: У 50 т.- К., 1984.- Т. 42.- С. 176). Там же Франко говорить про наявнiсть уже в Наливайка iде┐ самостiйно┐ Укра┐нсько┐ держави. В той же час Франко справедливо висловлю║ сумнiв щодо справжностi таких пiсень про Наливайка, пов'язуючи це iз явно лiтературним походженням ряду пiсень у зiбраннi Срезневського. Як зазнача║ упорядник тому творiв I. Франка М. Яценко, про С. Наливайка все ж були складенi народнi пiснi i посила║ться на "Запорожскую старину" I. Срезневського (Див.: Там же.- С. 520). 106 ..."во гресях родила грiшна мати!" - Вислiв iз п'ятдесятого псалма (Книга псалмiв), християнсько┐ щоденно┐ молитви. 107 Дике Поле - iсторична територiя мiж Доном, верхньою Окою та лiвими притоками Десни i Днiпра. Назва виникла у XVI ст., коли селяни почали переселятися в пониззя Днiпра i на Дон, де оголошували себе вiльними козаками, впроваджували власне самоуправлiння, будували укрiпленi лiнi┐. 108 Зефiр - у давньогрецькiй мiфологi┐ син Астрея й Еос, брат Борея й Нота, бог захiдного вiтру. 109 Лютерського ║ретицтва... - Мартiн Лютер (1483-1546) - дiяч Реформацi┐ в Нiмеччинi, основоположник лютеранства Виступив проти торгiвлi iндульгенцiями. Основним догматом лютеранства ║ положення про спасiння душi через особисту вiру (без посередництва духовенства). Лютерани об'║днуються в нацiональнi ║вангелiстськi церкви, якi входять до складу Всесвiтньо┐ лютерансько┐ федерацi┐ (з 1947 р.). 110 I кальвiн завзятих... - Маються на увазi учнi i послiдовники Жана Кальвiна (1509-1564),-дiяча Реформацi┐, засновника кальвiнiзму. Кальвiн вiдзначався фанатичною нетерпимiстю до противникiв свого вчення. Його дiяльнiсть сприяла поширенню протестантизму. В основi кальвiнiзму лежить догмат про "абсолютне напередвизначення" Богом людсько┐ долi ще до створення свiту. Iсну║ в трьох формах: реформатство, пресвiтерiанство, конгрегацiоналiзм. Поширений головним чином в англомовних кра┐нах. 111 Медуза - у давньогрецькiй мiфологi┐ найжахливiша з трьох горгон (крилатих жiнок-страховищ), погляд яких усе живе обертав у камiнь. Серед них лише Медуза була смертною: Персей вiдрубав ┐й голову i вiддав Афiнi. З кровi (чи тулуба) Медузи народився крилатий кiнь Пегас. 112 Давид - цар Iзра┐льсько-Iудейсько┐ держави в Х ст. до н. е. Надiлений рисами епiчного героя. Виходець iз мiста Вiфле║ма, молодший син I║сея (iз колiна Iуди), пастух. У бою перемiг великана-фiлiстимляна iз Гата (Гефа) Голiафа. Батько Соломона. 113 Мов сугак на вольнiй волi... - Тут i через строфу цитата iз вiдповiдно другого i третього днiв "древнего брачного торжества" iз твору П. Кулiша "Хуторянка, або Спiвана хвала молодо┐ перед весiльними гостьми". 114 Пiсень до не┐ пiсня обiзвалась... - Кулiш ма║ на увазi "Пiсню пiсень" ("Пiсню над пiснями") - одну iз книг Старого Заповiту. 115 Альдебаран - зiрка першо┐ величини в сузiр'┐ Бика, ма║ ясно-червоне свiтло. Араби називали Альдебаран Абенезра, греки - Лампадiас чи Гiпохирос. Вважають, що ця зiрка тотожна iз духом Таштер в iндусiв, вiд якого залежить весняне рiвнодення. 116 Петро Великий (1672-1725)-росiйський цар з 1682 р., iмператор з 1721 р. Почав царювання як молодший цар разом з Iваном V Олексiйовичем i спiвправителькою Софi║ю Олексi┐вною. Поступово зосередив усю владу. Ряд енергiйних заходiв полiтики Петра I сприяв утвердженню абсолютизму в Росi┐. Придiляв увагу розвитку науки i культури. 117 ...Велика наша Катерина... - Тобто Катерина II Олексi┐вна (1729-1796) - росiйська iмператриця з 1762 р. За час ┐┐ правлiння були оформленi становi привiле┐ дворянства, посилилось гноблення селян. При║днала до Росi┐ ряд земель. Лiквiдувала гетьманство (1764), зруйнувала Запорозьку Сiч (1775). 1783 р. на Лiвобережжi i Слобожанщинi юридичне оформила крiпосне право. Кулiш загалом позитивно оцiнював ┐┐ правлiння. До наведеного Кулiшем у текстi автографа свого коментаря у першодруцi в ЛНВ (1901.- Кн. 3.- С. 258) Франко подав сво║ розумiння полiтики Катерини II: "З тим "великим свiтом" Кулiш багато носився ще й у "Хуторнiй поезi┐", забуваючи, що слова "великий свiт" зовсiм не оригiнальний укра┐нський ковцепт, а давня московська титулятура царiв, i що вжитi вони в укра┐нськiй (хто зна║ ще, чи народнiй, чи бiльше книжнiй) пiснi не в значiнню похвали, а в зв'язку з докором за те, що Катерина послухала графа Рум'янцова i занапастила козацькi вольности. Таке-то було все з Кулiшем: загалом вiн вiдмовляв кобзарським пiсням i думам усяко┐ iсторично┐ стiйности, але там, де в тих творах знаходив щось таке, що бодай здалека, вирване зi зв'язку, пiдпирало його хоробливо-пристраснi погляди, давав тим словам вагу i вартiсть бiльшу вiд яких хочете документальних свiдоцтв. Таке було, прим [iром], з тим куплетом народно┐ пiснi, де буцiмто укра┐нськi жiнки проклинають Хмельницького: "Бодай Хмеля Хмельницького перва куля не минула!" Се прокляття Кулiш на всi лади повторяв i в сво┐х укра┐нських i в росiйських памфлетах, не дбаючи зовсiм про те, що пiсня говорить про "Хмеля-Хмельниченка", отже, по всiй правдоподiбностя про Юрася, а не про Богдана. Характерний приклад неоправдано┐ за┐лостi Кулiша против Хмельницького вказаний мною в працi "Хмельнищина 1648-1649 рокiв у сучасних вiршах", стор. 42-43". 118 Як Магомет в Медину ще втiкав. - Медина - друге священне мiсто (пiсля Мекки) у мусульман. Мухаммед, не визнаний жителями Мекки, знайшов пiдтримку в Мединi, де i похований. Переселення Мухаммеда до Медини набуло в мусульманськiй традицi┐ типових рис втечi пророка, як i в Бiблi┐. 119 Всезнание обiцяв диявол квi, Як замутив ┐й розум у раю...- Живучи у раю, ква i Адам могли все ┐сти, крiм плодiв з дерева iз середини саду. Змiй, спокусивши кву, змусив ┐х обох з'┐сти цей плiд, обiцяючи, що "вашi очi розкриються, i станете ви, немов Боги, знаючи добро й зло" (Буття, 3, 5). 120 Сатана┐л-середньовiчнi богомоли (║ресь на християнському грунтi, типологiчна манихейству) говорили про Сатана┐ла (Сатана плюс el, "Бог") як сина Бога i брата Iсуса Христа. [a] Як зайняв цар Олексiй Михайлович за Хмельниччини Бiлу Русь, дак визволенi з-пiд ляхiв мiщане перш усього просили в царя такого присуду, щоб у городах не жили в них нi жиди, нi козаки. (Читай про се, охочий, в друкованих актах.) [b] Що татаре по-нашому насмiхались iз нашого люду, про се писав ще в XVI столiттi знакомитий колонiзатор Фастова, воювник i полiтик, бiскуп ки┐вський Юзеф Верещинський. [c] Преславний коронний гетьман Жовковський зветься в турецьких лiтописях Зулуш. Голову його, стяту на Цоцорi, повiшено в Стамбулi пiд тими ворiтьми, що по ним турецьке царство прозвало себе Високою Портою, Блискучою Портою i Щасливими Ворiтьми. * У автографi - трупу. Це очевидна описка: у попереднiй редакцi┐ ма║мо лупу. - Ред. * Буркулаб - сановник волоський, губернатор i комендант. * Бiлим морем звали турки море Средиземне з його Iонiкою. * Кричать телюги полунощи, рци, лебези розпущени ("Слово о полку Iгореве"). * Солиман II Великолiпний царював од 1520 до 1566 рoку. * Стiлько полонян, бранцiв i бранок приводили татари в Крим раз по раз, що жид митник у Перекопi, дивуючись, питав: "Чи надовго ще стане люду на Вкра┐нi? Чи й досi, - мовляв, - не спустiла вона? (Про се читай, охочий, у Михалона Литвина, що писав учневi свойму, королевичевi Сигiзмундовi-Августовi фактове оповiдання про Ки┐вщину i iншi руськi землi.) * Навiть по тюрмах, по фурдигах значнi туркенi ходили з милостинею. Читай оповiдання коронного польового гетьмана Кон║цпольського, що впав у неволю на Цоцорi ж таки (Pamietniki о Koniecpolskich, przez Przyleckego.) "Пам'ятники про Кон║цпольських, укладенi Пшилецьким" (польськ.). - Ред. * Слова сi по-нашому будуть т в о р я щ а р а д о щ i. * Сей гарем существовав пiд кришею так названого Храму Господня, спорожнено його недавно, вже за нашого часу. (Читай вояжуванн║ в Палестну француза Габрiеля Шарма.). * Тур був козакуватий архiмандрита Печерсько┐ лаври: не попустив ┐┐ унiтовi-митрополитовi Потi║вi. * "Суть-бо Греци лукви до сего дня" (Нестерова лiтопись). * Слова Кромера: "Princeps omnium saeculorum memoria dignissimus" (князь, найдостойнiший пам'ятi всiх вiкiв.) * Католицький церковний спiв, що викону║ться як вдячний Боговi; молебень (лат.). - Ред. * Князем Василем звано Костянтина Василя Костянтиновича Острозького. * Даремно (лат.). - Ред. * У нас i досi говорять: по┐хав до Москви. * Виморочнi ма║тностi. * Оборницький писав до короля: "Brodawka in oratione sua, in consilio sua dixit hoc in caetera: Przed wojskiem Zaporozkim drzy Ziemia Polska, Turecka i wszystek swiat". Вiн же доносив королевi i про бiлоцерковського жида. (Бородавка в сво┐й промовi у радi зокрема сказав: (лат.). - Ред. "Перед вiйськом запорозьким тремтить земля Польська, Турецька i весь свiт" (польськ.). - Ред.) * Козацтво наше, як i Гомеровi Дана┐, вбачало сво┐х богiв i богинь про тихiй годинi, оповiдувало про дива ченцям, а тi вписували в "Тератургиму" i в таке iнше. * У Сагайдашного конi звались то Левами, то Барсами, то Турами. * Нiхто з новичкiв на Низу не звався тим iм'ям, що в городах. * Невмираками звались такi козарлюги, що в бою до дев'яти раз оживали битись. * Турецький султан - те саме на Востоцi, що римський папа на Заходi той - намiсник пророка Магомета, а сей - намiсник Iсуса Хреста. * Лiберальна нiби преса новоруська не хоче признати за Катериною Другою титула В е л и к а. Ми ж, староруси, совершали ┐й хвалу iз уст ┐┐ ворогiв, славлених останнiм кобзарем козацьким. Як зруйнувала вона Сiч (се була не найменша з ┐┐ заслуг перед потомством), самi зруйнованi проложили ┐й пiсню: В е л и к и й с в i т наша мати Напуст напустила: Славне вiйсько запорозьке Та й занапастила. * Кiнець поеми згорiв пiд хуторну пожежу. * Виморочнi ма║тностi. * Оборницький писав до короля: "Brodawka in oratione sua, in consilio sua dixit hoc in caetera: Przed wojskiem Zaporozkim drzy Ziemia Polska, Turecka i wszystek swiat". Вiн же доносив королевi i про бiлоцерковського жида. (Бородавка в сво┐й промовi у радi зокрема сказав: (лат.). - Ред. "Перед вiйськом запорозьким тремтить земля Польська, Турецька i весь свiт" (польськ.). - Ред.) * Козацтво наше, як i Гомеровi Дана┐, вбачало сво┐х богiв i богинь про тихiй годинi, оповiдувало про дива ченцям, а тi вписували в "Тератургиму" i в таке iнше. * У Сагайдашного конi звались то Левами, то Барсами, то Турами. * Нiхто з новичкiв на Низу не звався тим iм'ям, що в городах. * Невмираками звались такi козарлюги, що в бою до дев'яти раз оживали битись. * Турецький султан - те саме на Востоцi, що римський папа на Заходi той - намiсник пророка Магомета, а сей - намiсник Iсуса Хреста. * Лiберальна нiби преса новоруська не хоче признати за Катериною Другою титула В е л и к а. Ми ж, староруси, совершали ┐й хвалу iз уст ┐┐ ворогiв, славлених останнiм кобзарем козацьким. Як зруйнувала вона Сiч (се була не найменша з ┐┐ заслуг перед потомством), самi зруйнованi проложили ┐й пiсню: Великий свiт наша мати Напуст напустила: Славне вiйсько запорозьке Та й занапастила. * Кiнець поеми згорiв пiд хуторну пожежу.