юРИЙ лОГВИН. дОЗВiЛ НА ПОМСТУ

юРИЙ лОГВИН. дОЗВiЛ НА ПОМСТУ

Yuri Logvyn "Permission for revenge"
й CОpyright юРИЙ лОГВИН, 2002
пОДГОТОВКА, КОРРЕКТУРА 25.01.2002 by KYTY3OB

дАННОЕ ХУДОЖЕСТВЕННОЕ ПРОИЗВЕДЕНИЕ РАСПРОСТРАНЯЕТСЯ В ЭЛЕКТРОННОЙ ФОРМЕ С
ВЕДОМА И СОГЛАСИЯ АВТОРА ПРОИЗВЕДЕНИЯ НА НЕКОММЕРЧЕСКОЙ ОСНОВЕ ПРИ УСЛОВИИ
СОХРАНЕНИЯ ЦЕЛОСТНОСТИ И НЕИЗМЕННОСТИ ТЕКСТА, ВКЛЮЧАЯ СОХРАНЕНИЕ НАСТОЯЩЕГО
УВЕДОМЛЕНИЯ. лЮБОЕ КОММЕРЧЕСКОЕ ИСПОЛЬЗОВАНИЕ НАСТОЯЩЕГО ТЕКСТА БЕЗ ВЕДОМА И
ПРЯМОГО СОГЛАСИЯ АВТОРА Hе допускается.

пО ВОПРОСАМ КОММЕРЧЕСКОГО ИСПОЛЬЗОВАНИЯ ДАННОГО ПРОИЗВЕДЕНИЯ ОБРАЩАЙТЕСЬ
НЕПОСРЕДСТВЕННО К АВТОРУ ПО АДРЕСУ:

E-mail: luo_wentong@yahoo.com тЕЛ. (380 44) 235-2595 юРИЙ лОГВИН (Yuri Logvyn)

дОЗВ│Л НА ПОМСТУ

дО КЕЛ│┐ СТУПИВ ПОСЛАНЕЦЬ.
- тЕБЕ ВИКЛИКА║ ХАЗЯ┐Н.
хУСЕЙН ПОСП│ШИВ МЕРТВИМИ КОРИДОРАМИ В ГЛИБИНУ ЗАМКУ.
нА ЛАНЦЮЖКУ НИЗЬКО ЗАВИСЛА БРОНЗОВА ЛАМПА │ ЗАЛИЛА ВСЕ ЖОВТИМ СВ│ТЛОМ. хАЗЯ┐Н ФОРТЕЦ│, ЩО ЗВАЛАСЬ зАХ│ДНИМ гН│ЗДОМ, ПРОНИЗЛИВО ПОДИВИВСЯ:
- гОТУЙСЯ! пРОЧИТАЙ УС│ МОЛИТВИ │ ДО СХ│Д СОНЦЯ БУДЬ НА ВЕРХУ НАДБРАМНО┐ ВЕЖ│. чЕКАТИМЕШ ГЕРЦОГА ХРЕСТОНОСЦ│В. з ТОБОЮ БУДЕ ТОВАРИШ. зА ПОРУХОМ МО║┐ РУКИ... - в│Н В│ДНЯВ РУКУ Й ПОКАЗАВ, ЯК САМЕ ЗМАХНЕ. з-П│Д Б│ЛОГО ШИРОКОГО РУКАВА ЗБЛИСЛО БЛАКИТНЕ РУК│В'Я ДАМАСЬКО┐ РОБОТИ.
- зРОЗУМ│В?
хУСЕЙН ВКЛОНИВСЯ │ НЕЧУТНО В│ДСТУПИВ ЗА ПОР│Г.
▓ ОТ ТЕПЕР В│Н СТОЯВ НА ВЕРШЕЧКУ НАДБРАМНО┐ ВЕЖ│ ТА СПОСТЕР│ГАВ, ЯК │З-ЗА ГОСТРИХ ШПИЛ│В ГОЛИХ Г│Р ВИКОЧУ║ТЬСЯ СОНЦЕ. з ПОЛЕГК│СТЮ ВДИХАВ ХОЛОДНЕ ПОВ│ТРЯ. сЮДИ, ВГОРУ, ДОНОСИВСЯ ЗАПАХ К│ЗЯКОВОГО ДИМУ, КИСЛИХ БАРАНЯЧИХ ШКУР, Г│РКУВАТИЙ ДУХ ТОВЧЕНИХ ЖОЛУД│В. тО БУЛИ ЗАПАХИ ЖИТТЯ ТРУДАР│В.
а ФОРТЕЦЯ ГОТУВАЛАСЯ ДО ПРИЙОМУ ХРЕСТОНОСЦ│В. вОНА БУЛА КРАЙНЬОЮ ТВЕРДИНЕЮ МОГУТНЬОГО МУСУЛЬМАНСЬКОГО ДУХОВНОГО ОРДЕНУ │СМА┐Л│Т│В. хРЕСТОНОСЦ│ Ж НАЗИВАЛИ ┐Х АСАСИНАМИ, ТОБТО ПОТА║МНИМИ ВБИВЦЯМИ. вАТАЖКИ ВОЙОВНИЧИХ │ П│ДСТУПНИХ АСАСИН│В ДОСЯГЛИ НЕАБИЯКО┐ МОГУТНОСТ│ - В│Д ОДНОГО ┐ХНЬОГО │МЕН│ ТРЕМТ│ЛИ │ ХРЕСТОНОСЦ│, │ ВО┐НИ │СЛАМУ. ▓СМА┐Л│ТИ НЕ П│ДКОРЯЛИСЬ Н│ЯК│Й ВЛАД│, ЖОДН│Й ДЕРЖАВ│, НАЗИВАЛИ СЕБЕ ЗАХИСНИКАМИ ЧИСТО┐ В│РИ. аЛЕ Й Н│КОЛИ НЕ ЗАБУВАЛИ ПРИДБАТИ ЧУЖЕ ДОБРО, УХОПИТИ ЧИЮСЬ КАЛИТУ │З ЗОЛОТОМ. сВО┐Х В│ДВАЖНИХ ВО┐Н│В ПОСИЛАЛИ ПРОТИ ВС│Х. чАСОМ НАВ│ТЬ ВИНАЙМАЛИ КОМУСЬ ЗА ЗОЛОТО, ЯК ОТО ВЕРБЛЮДА. ▓ БУЛО ┐М БАЙДУЖЕ, ЦИМ РЕВНИТЕЛЯМ ЧИСТОТИ │СЛАМУ, ЧИ БУВ ПОКУПЕЦЬ ХРИСТИЯНИН ЧИ МУСУЛЬМАНИН. аБИ ЗОЛОТО ПЛАТИВ ПОВНОЮ ВАГОЮ ТА ЩОБ НАЙВИЩО┐ ПРОБИ. вАТАЖКИ АСАСИН│В ДОБРЕ ЗНАЛИСЯ НА ЗЛАТ│, │ НА Ф│ЛОСОФ│┐, │ НА В│Р│. аЛЕ ВО┐Н│В СВО┐Х НЕ ВТА║МНИЧУВАЛИ В Ц│ РЕЧ│, ВИМАГАЛИ Т│ЛЬКИ БЕЗДОГАННО ВИКОНУВАТИ НАКАЗИ.
бУЛО ЯКРАЗ ЗАМИРЕННЯ М│Ж ХРЕСТОНОСЦЯМИ ТА ФОРТЕЦЕЮ АСАСИН│В. сУЛТАН сАЛАД│Н ЗАГРОЖУВАВ │ ТИМ, │ ДРУГИМ - В│Н ПОЧИНАВ ЗБИРАТИ ДОКУПИ АРАБСЬК│ ЗЕМЛ│ Й КРОК ЗА КРОКОМ ВИТ│СНЯВ ХРЕСТОНОСЦ│В │З ┐ХН│Х ВОЛОД│НЬ...
хУСЕЙН ДИВУВАВСЯ, ЧОМУ НЕ НАДСИЛАЮТЬ ЙОМУ ТОВАРИША, ЯК ОБ│ЦЯЛИ. пОТ│М ПОДУМАВ, ЩО ЦЕ ЙОГО НЕ СТОСУ║ТЬСЯ. хОЧА... ЦЕ ЙОГО ТАКИ СТОСУВАЛОСЯ. аДЖЕ ЧИ БУДЕ В│Н ПАДАТИ НА ХРЕСТОНОСЦЯ ОДИН, ЧИ ВДВОХ │З ТОВАРИШЕМ - ЦЕ ДАЛЕКО НЕ ОДНЕ Й ТЕ Ж. аЛЕ САМЕ ЧЕРЕЗ ТЕ, ЩО В│Н РАН│ШЕ СТАВИВ СОБ│ БАГАТО ЗАПИТАНЬ │ НЕ ВМ│В ┐Х УТРИМАТИ ПРИ СОБ│, ЙОГО, НАЙКРАЩОГО З УЧН│В, ЗАВЖДИ НАЗДОГАНЯЛИ НЕВДАЧ│ ТА ПОКАРАННЯ...
в│Н ЗГАДАВ НЕВЕЛИКЕ М│СТЕЧКО НА УЗБЕРЕЖЖ│, КУДИ ВДЕРЛИСЯ ХРЕСТОНОСЦ│, │ ЗАКУТИЙ У СТАЛЕВУ ШКАРАЛУЩУ ВЕЛЕТЕНЬ ПОТЯГСЯ ЗАЛ│ЗНОЮ РУКОЮ ДО ЙОГО СТАРШО┐ СЕСТРИ. зАКРИЧАЛА, ЗАПЕВНЯЮЧИ, ЩО ВОНА ХРИСТИЯНКА, А НЕ МУСУЛЬМАНКА. рОЗДЕРЛА СОРОЧКУ, ЩОБ В│Н БАЧИВ ┐┐ НАТ│ЛЬНОГО ХРЕСТА. зАЙДА НЕ СПИНИВСЯ, РОЗДЕР СОРОЧКУ ДО К│НЦЯ. нАГУ СХОПИВ ┐┐ │ ПОВОЛ│К ДО СВО┐Х СЛУГ. сЕСТРА ЩОСИЛИ КРИЧАЛА. сТАРИЙ БАТЬКО КИНУВСЯ ДО ЗАЙДИ. бЛАГАВ ЙОГО, ВЧЕПИВСЯ ЗА ПЛАЩ. аЛЕ ХРЕСТОНОСЕЦЬ В│ДТРУТИВ ЙОГО В│Д СЕБЕ, │ СТАРИЙ РИБАЛКА ВПАВ НА С│ТКИ. сХОПИВ ОСТ│ ДОВГОКЛЮГ│ - │ ЗНОВ ДО КРИВДНИКА. тА УДАРОМ СПИСА ЗАВАЛИЛИ СТАРОГО. тАК МАЛЕНЬКИЙ юСУФ, ТОД│ ЩЕ ХРИСТИЯНИН, ПОЗНАЙОМИВСЯ З│ СВО┐МИ ОДНОВ│РЦЯМИ З-ЗА МОРЯ.
в│ДТОД│ ПОЧАЛИСЬ ПОНЕВ│РЯННЯ. мАТИ ЗАБРАЛА ЙОГО ТА ДВОХ ДОЧОК МАЛЕНЬКИХ │, ХОЧ БУЛА ХРИСТИЯНКА, ПОДАЛАСЯ В М│СТО, ЩО БУЛО П│Д ОХОРОНОЮ МУСУЛЬМАНСЬКОГО В│ЙСЬКА. тАМ ВОНИ ЖИЛИ К│ЛЬКА РОК│В. мАТИ З ДОНЬКАМИ ПРАЛИ ДЛЯ БАГАТИХ ОДЯГ. а ПОТ│М Д│ВЧАТ, ТОМУ ЩО ВОНИ БУЛИ ХРИСТИЯНКАМИ, ЯК ПОЛОНЕНИХ, ПРАВИТЕЛЬ УЗЯВ СОБ│ ЗА НАЛОЖНИЦЬ.
▓ САМЕ ТОД│, ДЕСЬ ЧЕРЕЗ М│СЯЦЬ, ЦЬОГО ПРАВИТЕЛЯ М│СТА ПРИ ВИХОД│ З МЕЧЕТ│ НОЖЕМ УБИВ АСАСИН ТА ПОБ│Г ПО М│СТУ З КРИКОМ: "сЛАВА г│РСЬКОМУ сТАРЦЕВ│!" дО НЬОГО БОЯЛИСЯ П│Д│ЙТИ. зДАЛЯ ОХОРОНЦ│ МЕТАЛИ ПРАЩАМИ КАМ│ННЯ, БИЛИ СТР│ЛАМИ. йОГО Б│ЛИЙ ОДЯГ ЛОПОТ│В НА В│ТР│. зА НИМ Б│Г МАЛИЙ хУСЕЙН, ЩО ТОД│ ЗВАЛИ ЙОГО юСУФОМ, │ КРИЧАВ: "сЛАВА! сЛАВА! сЛАВА!" нА МАЛОГО ЗВЕРНУЛИ УВАГУ, ПОЧАЛИ ГАНЯТИСЬ ЗА НИМ ПО ВУЛИЦЯХ. вЖЕ ЙОГО, ЗДАВАЛОСЬ, НАЗДОГНАЛИ. рАПТОМ ХТОСЬ СХОПИВ ХЛОПЦЯ ЗА РУКУ │ ЗАТЯГ У ЯКУСЬ ТЕМНУ Щ│ЛИНУ. цЕ БУВ ТОЙ ПОТА║МНИЙ ЧОЛОВ│К, ЩО ДОГЛЯДАВ ЗА ВБИВСТВОМ ПРАВИТЕЛЯ М│СТА │ ПОВИНЕН БУВ ДОПОВ│СТИ ПРО ВСЕ СТАР│ЙШИН│ │СМА┐Л│Т│В. тАК БУЛО В ОРДЕН│ ЗАВЕДЕНО │З САМОГО ПОЧАТКУ, В│ДКОЛИ ПЕРШИЙ СТАР│ЙШИНА ЗАХОПИВ П│Д СВОЮ ВЛАДУ НЕПРИСТУПНУ Г│РСЬКУ ФОРТЕЦЮ │ СТАВ ЗВАТИСЬ г│РСЬКИМ сТАРЦЕМ.
тАК ОТ ЦЕЙ ПРАВИТЕЛЬ М│СТА ПООБ│ЦЯВ сТАРЦЕВ│ ВЕЛИК│ ГРОШ│ ТА П│ЛЬГИ, КОЛИ ЙШОВ ДО ВЛАДИ. а ЯК З ДОПОМОГОЮ ХОРОБРИХ АСАСИН│В ДОМ│ГСЯ СВОГО, ТО НЕ Т│ЛЬКИ НЕ СПЛАТИВ СВОГО БОРГУ, А Й ПОЧАВ ПЕРЕСЛ│ДУВАТИ СВО┐Х ПОМ│ЧНИК│В ТА ┐ХН│ ТОРГОВ│ КАРАВАНИ... ▓ ОСЬ ТЕПЕР ЙОМУ В│ДДЯЧИЛИ...
чОЛОВ│К, ОТЖЕ, СХОВАВ ХЛОПЦЯ В│Д СТРАЖ│ │ ПОТА║МНИМИ ШЛЯХАМИ ПРИВ│В ДО НЕПРИСТУПНО┐ ФОРТЕЦ│, ЩО БУЛА В ГОРАХ еЛЬБРУСУ. тАМ ХЛОПЦЯ СПИТАЛИ, ЧИ ХОЧЕ В│Н СТАТИ АСАСИНОМ. юСУФ З БЕЗМ│РНОЮ РАД│СТЮ ЗГОДИВСЯ. а САМ ПОДУМАВ, НА ЦЕ ВЖЕ ВИСТАЧИЛО ЙОГО ВЛАСНО┐ ГОЛОВИ: "▓ ДОБРЕ, ЩО ПОЛИШУ хРИСТОВУ В│РУ! вОНА ЗАКЛИКА║ ДО ПОКОРИ │ ЛЮБОВ│. вС│ МОЛИТВИ ПРО ПОКОРУ │ ЛЮБОВ ЧИТАЛА МАТИ. а ЩО ВИЙШЛО? лЮБОВ, ПОКОРА │ ЩИРА В│РА НЕ ЗАХИСТИЛИ Н│ В│Д СПИСА ХРЕСТОНОСЦЯ, Н│ В│Д СВАВОЛ│ МУСУЛЬМАНИНА."
пОЧАЛИ ВЧИТИ хУСЕЙНА ВОЛОД│ТИ ЗБРО║Ю, ЗМУШУВАЛИ СТРАЖДАТИ В│Д ГОЛОДУ, ХОЛОДУ, ТЕРП│ТИ ВС│ЛЯК│ МУКИ. ▓ ЗНОСИТИ ВСЕ ЦЕ З│ СПОК│ЙНИМ ОБЛИЧЧЯМ - БЕЗ УСМ│ШКИ, БЕЗ СУМУ, БЕЗ НАПРУЖЕННЯ. ▓ ВЧИЛИ ЩЕ ЙОГО Р│ЗНИХ МОВ. а МОВИ ЙОМУ ДАВАЛИСЬ ЛЕГКО. ▓ ЩЕ ЗА хУСЕЙНОМ ОДНА ЗД│БН│СТЬ ВИЯВИЛАСЯ: В│Н М│Г БЕЗ ЖОДНО┐ ПОХИБКИ ЗМАВПУВАТИ ЗВИЧКИ │ ЗВУЧАННЯ МОВИ ВС│Х ТИХ ЛЮДЕЙ, ЯКИХ БАЧИВ НА СВО║МУ ШЛЯХУ. дУМАЛИ, ЩО В│Н ЗАПИША║ТЬСЯ, ПОЧНЕ В│ДЧУВАТИ СВОЮ ЗВЕРХН│СТЬ. пРОТЕ ХЛОПЕЦЬ РЕТЕЛЬНО ВИКОНУВАВ УСЕ │ ВСЬОГО НАВЧИВСЯ. вЕСЬ ЧАС ПИТАВ, КОЛИ В│Н СТАНЕ СПРАВЖН│М ВО┐НОМ. зРЕШТОЮ ЙОМУ ДОПОВ│ЛИ, ЩО ЗАМАЛО БУТИ ЗД│БНИМ │ ВИТРИВАЛИМ, ЩЕ ТРЕБА ПОЗБУТИСЯ ЗАЙВО┐ ГОРДИН│ │ НЕ ПОСП│ШАТИ ПОПЕРЕД СТАРШИХ.
а НАУКУ В│Н СК│НЧИВ НАБАГАТО РАН│ШЕ В│Д │НШИХ. ▓ ЙОГО, ЩЕ ЗОВС│М П│ДЛ│ТКА, ПОСЛАЛИ ОДНОГО-ОДН│С│НЬКОГО В ▓НД│Ю НАГЛЯДАТИ, ЯК БУДЕ ВИКОНУВАТИ ЗАВДАННЯ ОДИН │З ЧЛЕН│В ┐ХНЬОГО ОРДЕНУ. хЛОПЕЦЬ ПРИСТАВ ДО КУПЕЦЬКОГО КАРАВАНУ, ДОПОМАГАВ ПОГОНИЧАМ ВЕРБЛЮД│В. пРОЙШОВ ДО САМОГО оРМУЗУ. а ТАМ С│В НА КОРАБЕЛЬ │ З КУПЦЯМИ, ЯК│ ВС│ ЙОГО ПОЛЮБИЛИ ЗА СЛУХНЯН│СТЬ ТА ВИТРИВАЛ│СТЬ, ПОПЛИВ ДО │НД│ЙСЬКОГО М│СТА кАЛ│КУТА.
...хУСЕЙН СП│ЗНИВСЯ ДО СВО║┐ ФОРТЕЦ│. мИНУЛО СТ│ЛЬКИ ЧАСУ, ЩО ВЖЕ Н│ХТО Й НЕ ДУМАВ ПРО ЙОГО ПОВЕРНЕННЯ. бРАТОВ│ ( ТАК ЗВАЛИ ТУТ ЧЛЕН│В ОРДЕНУ ) , ЯКИЙ ЙОГО СПОРЯДЖАВ У ДАЛЕКУ ДОРОГУ, РОЗПОВ│В ПРО ВС│ СВО┐ ПРИГОДИ, ПРО ТЕ, ЯК ВИКОНАВ ДОРУЧЕННЯ, ГАДАВ, ЩО НАВЧИВСЯ В ▓НД│┐ ДЕЯКИХ ДИВ. пЗДИВ НА СЛОНАХ, ЛЕДЬ НЕ СТАВ ЛОВЦЕМ ДИКИХ СЛОН│В. нЕ ПРОМИНУВ ТАКОЖ │НД│ЙСЬКИХ ХРАМОВИХ БЛУДНИЦЬ. ▓ ЗРЕШТОЮ СПОВ│СТИВ, ЩО ОВОЛОД│В ТА║МНОЮ БОРОТЬБОЮ. вИГАДАЛИ ┐┐ МАНДР│ВН│ │НД│ЙСЬК│ МОНАХИ. вОНИ Н│КОГО НЕ БОЯТЬСЯ │ ГОЛ│РУЧ АБО З ПРОСТОЮ ПАЛИЦЕЮ МОЖУТЬ ПРОТИСТОЯТИ ЗАКУТОМУ В ЗАЛ│ЗО ВО┐НОВ│. сТАРШИЙ БРАТ КРИВО ПОСМ│ХНУВСЯ, ВИДНО, НЕ ПОВ│РИВ.
- тИ ДОВГО ВИВЧАВ БОРОТЬБУ?
- я ЖИВ У ПЕЧЕР│ В ОДНОГО ПРОПОВ│ДНИКА. у НЬОГО Я НАВЧИВСЯ. тОМУ Й ЗАТРИМАВСЯ НА Ц│ЛИЙ Р│К. я ВОЛОД│Ю МАЙЖЕ ВС│МА ТИМИ ПРИЙОМАМИ, ЩО Й В│Н!
зНОВ СКРИВИВСЯ СТАРШИЙ БРАТ. тОД│ хУСЕЙН СКАЗАВ:
- пОКЛИЧТЕ КОГО-НЕБУДЬ. нЕХАЙ ВДЯГНЕТЬСЯ В ПАНЦИР, ЯК ХРЕСТОНОСЕЦЬ, │ НЕХАЙ БУДЕ З МЕЧЕМ. мЕН│ ДАЙТЕ ПАЛИЦЮ. ▓ Я ВАМ ПОКАЖУ, НА ЩО Я ЗДАТНИЙ.
- нУ ЩО Ж, ЗРОБИМО!

нАКАЗАВ ПРИВЕСТИ ВО┐НА, ОДЯГНЕНОГО В ЧУЖОЗЕМНИЙ ОБЛАДУНОК. нЕБАВОМ ПРИЙШОВ ТАКИЙ, З│ ЗБРО║Ю ХРЕСТОНОСЦЯ. сТАРШИЙ БРАТ ВИШК│РИВ Р│ВН│ ЗУБИ З-П│Д РУДУВАТО┐ БОРОДИ.
- яКЩО ТИ ЗБРЕХАВ... - А ТОД│ ОЗБРО║НОМУ: - бИЙ ЙОГО НАСМЕРТЬ! дАЮ ДОЗВ│Л!
пАНЦИРНИЙ ЗАМАХНУВСЯ ВУЗЬКИМ МЕЧЕМ. тА хУСЕЙН МИТТЮ В│ДСКОЧИВ НАБ│К. мЕЧ ПРОСВИСТ│В НАД САМОЮ ГОЛОВОЮ. в ТУ МИТЬ, КОЛИ ВО┐Н ЗАТРИМАВ МЕЧ, ЩОБ ЗНОВ ЙОГО П│ДНЯТИ, хУСЕЙН П│ДВ│В ПОСОХ ТРОХИ ВГОРУ. нИМ В│Н НЕ ВДАРИВ, А ЯКОСЬ П│ДКОЛУПНУВ Н│БИ РУКУ Б│ЛЯ ПАХВИ ЗАЛ│ЗНОГО ЧОЛОВ│КА. рУКА З МЕЧЕМ ЗАВИСЛА, А хУСЕЙН ВДАРИВ ПОСОХОМ ПО ЗАП'ЯСТЮ. мЕЧ │З ДЗВОНОМ УПАВ НА ЗЕМЛЮ...
хУСЕЙНА ЗАЛИШИЛИ ОДНОГО В КЕЛ│┐. сКАЗАЛИ, ЩОБ В│Н ЧЕКАВ, ЩО СКАЖЕ ПРО ЙОГО СПРАВИ САМ сТАРЕЦЬ. мИНУЛО К│ЛЬКА ДН│В. ▓ З НИМ Н│ХТО НЕ РОЗМОВЛЯВ, Т│ЛЬКИ СТАВИЛИ ЙОМУ ВОДУ │ ХЛ│Б. зА ЯКИЙСЬ ЧАС ПРИЙШОВ ОДИН │З МОЛОДШИХ АСАСИН│В:
- хОДИ!
у СТАРШОГО БРАТА ЙОГО НЕ ПОСАДОВИЛИ, А НАКАЗАЛИ СТОЯТИ.
- тЕБЕ НАДСИЛАЛИ В ▓НД│Ю СПОГЛЯДАТИ ЗА Д│ЯМИ НАШОГО ВО┐НА. тОБ│ НЕ КАЗАЛИ ВЧИТИ САНСКРИТ, │НД│ЙСЬКУ БОРОТЬБУ. кР│М ТОГО, ТИ ВТА┐В ТЕ, ЩО ДВА ТИЖН│ БУВ У ХРАМ│ БЛУДНИЦЬ │ В│ДДАВАВСЯ │НД│ЙСЬК│Й РОЗПУСТ│. оТОЖ, ЗА ТЕ, ЩО ВСЕ ВИВ│ДАВ, ПРИН│С НОЖ│ │ ЗОЛОТО, сТАРЕЦЬ КАЖЕ ТОБ│: "дОБРЕ!" а ЗА САМОЧИНСТВО ТЯГАТИМЕШ ВОДУ З ФОРТЕЧНОГО КОЛОДЯЗЯ.
ц│Л│С│НЬКИЙ Р│К З РАННЬОГО ДОСВ│ТА ДО ВЕЧ│РНЬО┐ МОЛИТВИ КРУТИВ хУСЕЙН КОРБУ ФОРТЕЧНОГО КОЛОДЯЗЯ, ЩО БУВ ЗАВГЛИБШКИ ДВ│СТ│ СТОП.
нАРЕШТ│ СТАРШИЙ БРАТ ПОКЛИКАВ хУСЕЙНА ДО СЕБЕ │ ПЕРЕДАВ ДРУГОМУ, Б│ЛЯВОМУ ЧОЛОВ│КОВ│ З БЛАКИТНИМИ ОЧИМА, З ДОВГОЮ РУДУВАТОЮ БОРОДОЮ, ЯКИЙ НАВЧАВ ЙОГО ФРАНКСЬКИХ ЗВИЧА┐В, МОВИ. зАТИМ хУСЕЙНА НАД│СЛАЛИ ДО ТАБОРУ ХРЕСТОНОСЦ│В У пАЛЕСТИН│. в│Н МАВ ВИВ│ДАТИ, ЗО СТАЛОСЯ З ДВОМА АСАСИНАМИ, КОТРИХ НАД│СЛАЛИ ПОКАРАТИ ОДНОГО БАРОНА, ЯКИЙ Н│БИ ХОТ│В ЗАМИРЕННЯ З сАЛАД│НОМ ТА П│ДБИВАВ ДО ЦЬОГО │НШИХ ХРЕСТОНОСЦ│В. г│РСЬКИЙ СТАРЕЦЬ ПОКЛЯВСЯ ВБИТИ КОЖНОГО, ХТО БУВ ЗА МИР, НАВ│ТЬ ТИМЧАСОВИЙ. в│Н ДОБРЕ ТЯМИВ, ЩО МИРОМ З ХРЕСТОНОСЦЯМИ сАЛАД│Н СКОРИСТА║ТЬСЯ, ЩОБ ОСТАТОЧНО ЗРУЙНУВАТИ ФОРТЕЦ│ АСАСИН│В.
хУСЕЙН ПРИКИНУВСЯ НЕДОР│КУВАТИМ НАП│ВРАБОМ, НАП│ВФРАНКОМ │ СТАВ СЛУЖИТИ ОДНОМУ ХРЕСТОНОСЦЕВ│ З вЕНЕЦ│┐. пОТРОХУ РОЗГЛЕД│ВСЯ НА ВСЕ. вЗНАВ ПРО ДОЛЮ ДВОХ АСАСИН│В, ЩО НЕ ПОВЕРНУЛИСЯ, │ ДОПОМ│Г ВТЕКТИ БРАНЦЕВ│-МУСУЛЬМАНИНУ, ОДНОМУ │З ПРОСЛАВЛЕНИХ ЛИЦАР│В АРАБСЬКОГО В│ЙСЬКА.
зА НИМИ БУЛА ПОГОНЯ. яКРАЗ ВОНИ ДОБУЛИСЯ ДО ТОГО М│СЦЯ, ДЕ ГОРИ ЗОВС│М НАБЛИЗИЛИСЬ ДО МОРЯ. сКАЗАВ ТОД│ хУСЕЙН ВИЗВОЛЕНОМУ ЧОЛОВ│КОВ│:
- сЛУХАЙ, мАХМУДЕ, ХОД│МО ТЕПЕР У ФОРТЕЦЮ. пОЛИШИМО КОНЕЙ │ Г│РСЬКИМИ ТА║МНИМИ СТЕЖКАМИ СПОК│ЙНО Д│СТАНЕМОСЯ ДО зАХ│ДНОГО гН│ЗДА.
мАХМУД ЗРАЗУ Ж СПИНИВ КОНЯ.
- а ТИ ЧОГО У ТОЙ ВЕРТЕП ЗБИРА║ШСЯ?\
- бО ТАМ БЕЗПЕЧНО В│Д ФРАНК│В. сПОК│ЙНО, А ЗВ│ДТ│ЛЯ ТИ ВЖЕ МОЖЕШ ПРОБРАТИСЯ ЧИ ДО бАГДАДА, ЧИ ДО кА┐РА, ЯК ЗАХОЧЕШ. мОЖЕШ │ В дАМАСК.
- е, Н│! - СКАЗАВ мАХМУД. - цЕ МЕН│ НЕ З РУКИ. яКЩО ФРАНКИ МЕНЕ ТРИМАЛИ В ПОЛОН│ ТРИ М│СЯЦ│, ТО АСАСИНИ МЕНЕ НЕ ПРОТРИМАЮТЬ У ФОРТЕЦ│ Й ТРИ ДН│...
зАВАГАВСЯ ТОД│ хУСЕЙН. пЕВНО, В│Н, мАХМУД, КИМСЬ │З СТАРШИХ ТЕЖ СУДЖЕНИЙ... ▓ СТИС НОЖА, АЛЕ ПОДУМАВ: "нЕ БУЛО Ж НАКАЗУ".
- нУ, ТИ ЯК ХОЧЕШ, А Я П│ШОВ! - хУСЕЙН ЗЛ│З │З КОНЯ, КИНУВ ПОВОДИ. - к│НЬ МЕН│ ТЕПЕР НЕ ПОТР│БЕН, В│ЗЬМИ СОБ│, БУДЕ ТОБ│ ЗА ПОВ│ДНОГО.
аЛЕ мАХМУД ЗДАВ СВОГО КОНЯ НАЗАД.
- в│Д│ЙДИ ДАЛ│, ТОД│ В│ЗЬМУ... - ГОЛОС ВО┐НА ЛЕДЬ ЗАТРЕМТ│В.
- тИ БО┐ШСЯ АСАСИН│В, Я БАЧУ. ▓ ЩО ВАРТ│ ТВОЯ ШАБЛЯ │ КЕЛЕФ... аЛЕ Я НЕ ЗАЧЕПЛЮ ТЕБЕ.
мАХМУД МОВЧАВ │ ЧЕКАВ, ПОКИ ХЛОПЕЦЬ В│Д│ЙДЕ НА СТЕЖКУ. вОНА ВЕЛА ВГОРУ, В Г│РСЬКУ УЩЕЛИНУ. ▓ ТОД│ ВТ│КАЧ ПОКЛИКАВ КОНЯ, ВХОПИВ ЙОГО ЗА ПОВ│Д │ ПОМЧАВ КУДИСЬ ПОНАД МОРЕМ, Т│ЛЬКИ З-П│Д КОПИТ БРИЗКАЛА ЖОРСТВА, │ ДЕСЬ ЗВУКИ ТОГО ЧВАЛУ РОЗТАВАЛИ В ЗАДУС│ ЛЕВАНТ│ЙСЬКО┐ НОЧ│.
оТАК хУСЕЙН В│ДЧУВ У СОБ│ НЕАБИЯКУ СИЛУ, МОГУТН│СТЬ, КОЛИ В│Н, МАЙЖЕ БЕЗЗБРОЙНИЙ, НАВОДИВ ЖАХ НА ДОСВ│ДЧЕНОГО, СИЛЬНОГО │ ВПРАВНОГО ВО┐НА. ▓ ТОЙ БУВ НАД НИМ НА КОН│, ПРИ ШАБЛ│ │ ПРИ КЕЛЕФ│. оН ВОНА ЯКА, НАУКА НАША, ОН ЯКА СИЛА БРАТСТВА АСАСИН│В!
...гН│ЗДО.
рОЗПОВ│В В│Н ПРО ДОЛЮ ТИХ ДВОХ НЕВДАХ АСАСИН│В, ПРО ВС│ СПРАВИ В ХРИСТИЯНСЬКОМУ ТАБОР│, ПРО ┐ХН│ НЕЗГОДИ. нЕ ЗАБУВ │ ПРО ВТЕЧУ мАХМУДА.
пОЧУВШИ ПРО мАХМУДА, СТАРШИЙ БРАТ АЖ П│ДСКОЧИВ │ ЗМАХНУВ РУКОЮ, Н│БИ НАМ│РИВСЯ ВДАРИТИ хУСЕЙНА. тА НЕ ВДАРИВ - ЦЕ ЗАБОРОНЯЛОСЬ М│Ж │СМА┐Л│ТАМИ. аЛЕ хУСЕЙН ЗАТРЕМТ│В УС│М Т│ЛОМ.
- тИ ВСЕ ХОЧЕШ ЗРОБИТИ ПО-СВО║МУ! рОБИ Т│ЛЬКИ ТЕ, ЩО ТОБ│ НАКАЗУЮТЬ! хОЧА Б ТВОЯ МАТИ СИД│ЛА У В'ЯЗНИЦ│, ЯКЩО В ТЕБЕ НЕМА НАКАЗУ, НЕ ВИЗВОЛЯЙ! ▓ДИ МОЛИСЬ │ ЧЕКАЙ.
нОВИЙ НАКАЗ БУВ Г│РКИЙ: │ТИ В М│СТО ХРИСТИЯНСЬКЕ. тАМ ХРЕСТОНОСЦ│ ВЛАШТУВАЛИ ШПИТАЛЬ. у НЬОМУ ТРЕБА БУЛО ВЛАШТУВАТИСЯ, ПРИСЛУГОВУВАТИ Л│КАРЯМ, ДОГЛЯДАТИ ХВОРИХ.
зА ЯКИЙСЬ ЧАС ТРАПИЛАСЯ │ ТУТ СПОКУСА хУСЕЙНОВ│. бУВ Б│Й, │ З БОЮ ДО ШПИТАЛЮ ВЕЗЛИ БАГАТЬОХ ХРЕСТОНОСЦ│В. пОТРАПИВ ТУДИ ТОЙ ЗАБРОДА, ЩО ЗБЕЗЧЕСТИВ ТА ВКРАВ ЙОГО СЕСТРУ. вОЯКА ПОСИВ│В, АЛЕ ОЧ│ ЛИШИЛИСЬ ТАКИМИ Ж БЛАКИТНИМИ │ ЖОРСТОКИМИ. ▓ Т│ЛО БУЛО, ЯК │ РАН│ШЕ, Т│ЛЬКИ ЦЬОГО РАЗУ С│ЧЕНЕ ШАБЛЯМИ │ БИТЕ КЕЛЕФАМИ.
хУСЕЙН ВИКОНУВАВ НАЙРЕТЕЛЬН│ШИМ ЧИНОМ УС│ НАКАЗИ Л│КАРЯ-ХРИСТИЯНИНА, ЗА ПОХОДЖЕННЯМ СИР│ЙЦЯ, │ З УС│Х СИЛ ДОПОМАГАВ ЙОМУ. аЛЕ ДУМКА ПРО ПОМСТУ ПЕКЛА ЙОГО │ ВДЕНЬ │ ВНОЧ│.
яКОСЬ, КОЛИ ХРИСТИЯНИ ЩОСЬ ТАМ СВЯТКУВАЛИ, В│Н ВИКОНАВ УС│ РОЗПОРЯДЖЕННЯ Л│КАРЯ-С│Р│ЙЦЯ │ ПОПРЯМУВАВ ДО ГОЛОВНО┐ БРАМИ. чАС БУВ НЕПЕВНИЙ, │ ОХОРОНЦ│ БУЛИ НАПОГОТОВ│ │ ПРИ ПОВН│Й ЗБРО┐. хУСЕЙН ПОПРОХАВ У СТОРОЖ│, ЩОБ ВИПУСТИЛИ ЙОГО ЗА МУРИ ПО З│ЛЛЯ. а В│Н ДОБРЕ ЗНАВ, ЯКЕ З│ЛЛЯ ШУКАТИ. тРЕБА ЛИШЕ СПУСТИТИСЬ В ОТУ ОПАДИНУ, ПЕРЕЙТИ ЗА ПАГОРБ. тАМ У ЯРУ М│Ж КУЩАМИ ТЕРНУ РОСТЕ НИЗЕНЬКИЙ БУР'ЯН З ЖОВТИМИ ЯГОДАМИ. з НИХ БУДЕ СМАЧНЕ ПИТВО ДЛЯ ХРЕСТОНОСЦЯ. хУСЕЙН НАЗБИРАВ ШК│РЯНУ ТОРБИНКУ ЯГ│Д. оБЕРЕЖНО ПОКЛАВ ┐┐ ЗА ПАЗУХУ, ЩОБ НЕ ПУСТИЛИ СОКУ │ НЕ ТОРКАЛИСЬ ЙОГО Т│ЛА. сАМЕ ТОД│ Й ПОБАЧИВ НА СХИЛ│ К│ЛЬКОХ К│З │ З│ГНУТУ ВБОГУ БАБУ. сТАРА ПОПРОСИЛА хУСЕЙНА СКРИПУЧИМ ГОЛОСОМ, ЩОБ В│Н ДОПОМ│Г ┐Й П│Д│ГНАТИ К│З ДО М│СТА. хУСЕЙН ЗДИВУВАВСЯ - ЧАС ЩЕ РАНН│Й, А БАБА ПОВЕРТА║ТЬСЯ ДО М│СТА.
▓ ОТ КОЛИ ВОНИ ВИГНАЛИ К│З НА ДОРОГУ, СКАЗАЛА ЙОМУ, │ В│Н ЗДРИГНУВСЯ В│Д НЕСПОД│ВАНКИ:
- пОВЕРТАЙСЯ ДО ГН│ЗДА. тОБ│ НАКАЗУЮТЬ. ▓ ВИКИНЬ ОТРУТУ...
▓ ЗНОВУ БУВ ЗВ│Т. ▓ СТАРШИЙ БРАТ ЙОМУ СКАЗАВ:
- тИ ХОТ│В ОТРУ┐ТИ ТОГО ХРЕСТОНОСЦЯ, ЯКИЙ З┤ВАЛТУВАВ ТВОЮ СЕСТРУ. аЛЕ ТИ НЕ МАВ ТАКОГО РОЗПОРЯДЖЕННЯ. оТОЖ ЗНОВУ ПОРУШИВ НАКАЗ │ ТОМУ ТЕПЕР П│ДЕШ У ГРЕЦЬКИЙ МОНАСТИР!
▓ КОЛИ хУСЕЙН ПОВЕРНУВСЯ ДО гН│ЗДА, ЩЕ РАЗ БУВ ПОКАРАНИЙ ЗА ТЕ, ЩО БЕЗ ДОЗВОЛУ │ БЕЗ НАКАЗУ ВИВЧАВ У МОНАСТИР│ ГРЕЦЬКУ МОВУ, ЗА ТЕ, ЩО В│Н │З ПОКАРАННЯ ВЛАШТУВАВ ДЛЯ СЕБЕ РАД│СТЬ У ВИВЧЕНН│ ЧУЖО┐ НАУКИ. тЕПЕР ЙОГО НАД│СЛАЛИ НА УЗБЕРЕЖЖЯ РАЗОМ З КАРАВАНОМ, Н│БИ ПОЛОНЕНОГО.
пРОДАЛИ В РАБСТВО Л│КАРЕВ│-║ВРЕЮ. ▓ ПО┐ХАВ В│Н З АРАБСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ У ЗЕМЛЮ В│ЗАНТ│ЙСЬКУ. ▓ В│Д ТОГО, ЩО СТАВ СЛУЖКОЮ Л│КАРЯ-║ВРЕЯ, АЖ Н│БИ ЗАЦ│ПЕН│В, ТА Н│ЧОГО ВЖЕ НЕ ЧИНИВ ПОЗА НАКАЗОМ. нАВ│ТЬ НЕ ПРИДИВЛЯВСЯ ДО ТОГО, ЩО │ ЯК РОБИТЬ Л│КАР, НАМАГАВСЯ НЕ СЛУХАТИ ТОГО, ЩО ГОВОРИВ Л│КАР │З ХВОРИМИ ТА СВО┐МИ КОЛЕГАМИ. ▓ ЗОВН│ ВСЕ БУВ ЯКИЙСЬ Н│БИ СОННИЙ.
▓ ОТ ПОВЕРНУВСЯ ДО зАХ│ДНОГО гН│ЗДА. цЬОГО РАЗУ СЕРЦЕ ЙОГО ЗАКАЛАТАЛО, В│Н В│ДЧУВ НЕАБИЯКУ РАД│СТЬ, ЩО ЗА ДВА РОКИ НЕ ПОРУШИВ ЖОДНОГО НАКАЗУ. сТАРШОМУ БРАТОВ│ РОЗПОВ│ДАВ МАЛО, ГОВОРИВ ТИХО, ПОДРОБИЦЬ НЕ ОПИСУВАВ. ▓ З ТОГО, ЯК ЛЕДЬ ПОСМ│ХАВСЯ СЛУХАЧ, хУСЕЙН ЗРОЗУМ│В, ЩО ОСЬ, НАРЕШТ│, НИМ ЗАДОВОЛЕН│.
вНОЧ│, ЧЕРЕЗ ТИЖДЕНЬ П│СЛЯ ПОСТУ В ХОЛОДН│Й КЕЛ│┐, ЙОГО ПОКЛИКАЛИ, В СТАРШИЙ БРАТ СКАЗАВ:
- тЕПЕР ТИ ЧИСТИЙ. тИ ОЧИСТИВСЯ В│Д ХРИСТИЯНСЬКО┐ ТА ЮДЕЙСЬКО┐ СКВЕРНИ. тОБ│ ДОЗВОЛЯ║ САМ сТАРЕЦЬ Л│КУВАТИ ВС│Х НАШИХ ПОЛОНЕНИХ │ ВСЮ НАШУ СКОТИНУ.
оБУРЕННЯ, ОБРАЗА ВДАРИЛИ хУСЕЙНУ В ГОЛОВУ, МУЧИЛА ДУМКА ПРО ТЕ, ЩО ЙОМУ ВСЕ-ТАКИ НЕ ВИБАЧИЛИ, ЩО ЙОГО ЗНОВ ПРИНИЖУЮТЬ │ В│ДЛУЧАЮТЬ В│Д БОЙОВИХ СПРАВ. ▓ ЩО ЗНОВ БУДУТЬ ЗМАРНОВАН│ ЙОГО ЗНАННЯ, ВПРАВН│СТЬ Т│ЛА. х│БА ХТО З НИХ, ПОБРАТИМ│В-АСАСИН│В, ЗМ│Г ПЕРЕЙТИ СТ│ЛЬКИ ЗЕМЕЛЬ СВО┐МИ НОГАМИ │ ТАК ШВИДКО? хТО З НИХ ТАК ДОВГО ПЛИВ ДО БЕРЕГА, КОЛИ ВТ│К │З В│ЗАНТ│ЙСЬКОГО КОРАБЛЯ? хТО З НИХ ПЕРЕБИВАВСЯ П│Д ЧАС П│ЩАНО┐ БУР│ ЧЕРЕЗ КАМ'ЯН│ ПАГОРБИ ПУСТЕЛ│? хТО З НИХ УТ│К НА ЧУЖОМУ КОН│ В│Д Ц│ЛО┐ ВАТАГИ РОЗЛЮЧЕНИХ БЕДУ┐Н│В?
аЛЕ │НШИЙ В НЬОМУ ЧОЛОВ│К, ТОЙ, ЯКИЙ УЖЕ УПОКОРИВСЯ, ЗРАД│В УС│М СЕРЦЕМ │ ВИМОВИВ СХИЛИВШИСЬ:
- дЯКУЮ! я РАДИЙ, ЩО МЕН│ ДОЗВОЛИЛИ Л│КУВАТИ БРАНЦ│В │ НАШИХ КОНЕЙ ТА ВЕРБЛЮД│В.
- ▓ДИ. сПАТИ МОЖЕШ ЗНОВУ РАЗОМ З │НШИМИ.
▓ В│Н М│СЯЦЬ, │ ДРУГИЙ, │ ТРЕТ│Й Л│КУВАВ ВЕРБЛЮД│В. в│Д ЗАПАЛЕННЯ ЛЕГЕН│В МАЛЕНЬКИХ ВЕРБЛЮЖАТ, КВОЛИХ │ СЛАБИХ. оБЕРЕЖНО П│ДР│ЗАВ КОПИТА КОНЯМ, ЩО ┐Х ГНАЛИ Г│НЦ│ ДАЛЕКИМИ ДОРОГАМИ. пРОМИВАВ РАНИ │ ГО┐В ВИРАЗКИ ПОЛОНЕНИМ, ЩО МОРДУВАЛИСЬ У ГЛИБОК│Й ЯМ│ П│Д БАШТОЮ │ ЧЕКАЛИ ВИКУПУ. бУЛИ СЕРЕД НИХ │ ХРИСТИЯНИ, │ МУСУЛЬМАНИ. рАД│В З ТОГО, ЩО ЙОМУ ДОЗВОЛЕНО БУТИ КОРИСНИМ ДЛЯ СВОГО гН│ЗДА, ДЛЯ ВСЬОГО БРАТСТВА. шАЛ, ЛЮТЬ ЙОГО │ ГОРД│СТЬ ЗА СВО┐ ЗНАННЯ ПОЧАЛИ ПОСТУПОВО ВЩУХАТИ. тА ЗНОВ ПРИЙШЛА СПОКУСА. вОНА БУЛА ПОНАД ЙОГО СИЛИ. вИБУХЛА │ ЗЛАМАЛА ЙОГО ВОЛЮ, ВС│ ЙОГО ЩИР│ НАМАГАННЯ. б│ЙЦ│ СПАЛИ ПО К│ЛЬКА ЧОЛОВ│К У КЕЛ│┐, РЕТЕЛЬНО ВИБ│ЛЕН│Й ВАПНОМ. в│КНА ЗАВ│СИЛИ ЦИНОВКАМИ. чЕРЕЗ НИХ ПРОСОЧУВАЛАСЯ ЗГОРИ, З ВОДОЗБ│РН│, ВОДА. пРОВ│ВАВ ЛЕГКИЙ В│ТЕРЕЦЬ КР│ЗЬ МОКР│ ЦИНОВКИ, │ ПОВ│ТРЯ В К│МНАТ│ НАСИЧУВАЛОСЯ СВ│Ж│СТЮ ТА ЛЕГКОЮ ПРОХОЛОДОЮ.
сУС│Д хУСЕЙНА, НИЗЕНЬКИЙ аЛ│, СХОЖИЙ НА В│РМЕНИНА, З ПУХЛИМИ ЩОКАМИ, З КОРОТКОЮ ШИ║Ю, ЛЕЖАВ ПОРУЧ хУСЕЙНА, │ ОБЛИЧЧЯ ЙОГО С│ПАЛОСЬ УВ│ СН│, │ В│Н ЩОСЬ ГОВОРИВ ТО АРАБСЬКОЮ МОВОЮ, ТО В│РМЕНСЬКОЮ. йОГО, ВИДНО, ГОТУВАЛИ ПОСЛАТИ ТУДИ, ДЕ БУВАЮТЬ В│РМЕНСЬК│ КУПЦ│.
аЛ│ ПЕРЕВЕРТАВСЯ З БОКУ НА Б│К │ Н│ЯК НЕ М│Г ПРОКИНУТИСЬ, Н│ЯК НЕ М│Г ВИЙТИ З│ СВОГО МАРЕВА, ЩО НА ЙОГО НАЙШЛО. хУСЕЙН МИМОВОЛ│ ВЗЯВ ЗА РУКУ ТОВАРИША. сПИТАВ, ЛЕДЬ-ЛЕДЬ ВОРУШАЧИ ВУСТАМИ:
- щО ТОБ│? зАСПОКОЙСЯ.
- бУДЕ, БУДЕ, БУДЕ ПЕРЕМОГА, БУДЕ ЩАСТЯ, - ПОХАПЛИВО, СКОРОМОВНО ПРОБЕЛЬКОТ│В аЛ│, - БУДЕ РАД│СТЬ! цЬОГО РАЗУ жАК аРДЕН НЕ ВТЕЧЕ В│Д НАС... в│Н В│ДПЛИВА║ ПЕРШОГО ДНЯ М│СЯЦЯ... В│ДПЛИВА║ З УС│МА СВО┐МИ СКАРБАМИ, СВО┐МИ СЛУЖНИЦЯМИ, З│ СВО┐МИ КРАСУНЯМИ В│ДПЛИВА║ ДО рАГУЗИ...ПОТ│М ДО вЕНЕЦ│┐... А ДАЛ│ ДО мАРСЕЛЯ... ▓ БУДУТЬ, БУДУТЬ, БУДУТЬ ВОНИ МО┐МИ. мАЮ ДОЗВ│Л... ДОЗВОЛИЛИ, ДОЗВОЛИЛИ... дО рАГУЗИ...
нЕ М│Г хУСЕЙН ЦЬОГО ЗНЕСТИ, БУЛО ПОНАД ЙОГО СИЛИ. цЕЙ КОРОТУН аЛ│ П│ДЕ НА ┤ВАЛТ│ВНИКА ЙОГО СЕСТРИ. лЮДИ, ЩО ПОВЕРНУЛИСЬ │З ПОЛОНУ, РОЗПОВ│ДАЛИ, ЩО СЕСТРА ПОВ│СИЛАСЬ НА П│ДЙОМНОМУ МОСТ│ ФОРТЕЦ│. хУСЕЙН ТРУСИВСЯ В│Д СТРАХУ. аЛЕ НЕ В│Д СТРАХУ ЗА ВЛАСНЕ ЖИТТЯ. йОГО ПРОЙМАВ ЖАХ, ЩО В│Н САМ НЕ ЗМОЖЕ ПОМСТИТИСЯ. аДЖЕ ВС│ БУДИ В РОДИН│ хУСЕЙНА ПОЧАЛИСЬ В│Д ПОЯВИ аРДЕНА. пЕРША ДУМКА хУСЕЙНА БУЛА ПРО ТЕ, ЩО МОЖНА ВЛАШТУВАТИ ХВОРОБУ аЛ│. хУСЕЙН ЗНАВ Л│КИ, ЗНАВ │ ОТРУТИ. тА В│Н ЗРАЗУ Ж В│ДКИНУВ ЦЕ. тО БУЛА Б ЗРАДА.
оТОЖ хУСЕЙН П│СЛЯ ВРАН│ШНЬО┐ МОЛИТВИ ПРИЙШОВ ДО ПОКО┐В ХАЗЯ┐НА │ ПОПРОСИВ ОДНОГО З ОХОРОНЦ│В СПОВ│СТИТИ, ЩО В│Н З ПРОХАННЯМ.
зА ХВИЛЮ ЙОГО ЗАКЛИКАЛИ. ▓ хУСЕЙН ПОПРОХАВ, ЩОБ САМЕ ЙОГО ПОСЛАЛИ СКАРАТИ ХРЕСТОНОСЦЯ. хАЗЯ┐Н П│ДВ│ВСЯ З│ СВО┐Х ПОДУШОК │, ЗАХЛИНАЮЧИСЬ В│Д ЛЮТ│, ЗАГИКУЮЧИСЬ, ТКНУВ ПАЛЬЦЕМ В НЬОГО.
- пОКИНЬ УС│ СВО┐ СПРАВИ, ДУРНЮ! ▓ДИ МОЛИСЬ! мОЛИСЬ, ЩОБ аЛЛАХ ДОПОМ│Г ТОБ│ ЗАБУТИ САМОГО СЕБЕ! щОБ ТИ ЗАБУВ СВОЮ ГОРДИНЮ! ▓ДИ МОЛИСЬ!
хУСЕЙН ПОК│РНО П│ШОВ. ▓ МОЛИВСЯ, │ БУЛА В НЬОМУ ЛИШЕ ПОКОРА. нЕ БУЛО ВЖЕ Н│ЯКО┐ ПОВАГИ Н│ ДО ХАЗЯ┐НА, Н│ ДО СВО┐Х ТОВАРИШ│В.
рАПТОМ ЧЕРЕЗ ДВА ТИЖН│ П│СЛЯ ПОСТУ Й ОЧИЩУВАЛЬНИХ МОЛИТОВ ПРИЙШОВ БРАТ │ ПОКЛИКАВ ДО ГОЛОВНОГО. тОЙ НАКАЗАВ ГОТУВАТИСЬ.
...▓ ТЕПЕР В│Н СТО┐ТЬ НА САМ│С│НЬКОМУ ВЕРШЕЧКУ НАДБРАМНО┐ ВЕЖ│ │ СЛУХА║ ВРАН│ШН│ ЗВУКИ.
оСЬ ЗАСП│ВАЛИ ВДАЛИН│ СУРМИ, ЗАГУРКОТ│ЛИ БУБНИ. з ФОРТЕЦ│ ВИ┐ХАВ ХАЗЯ┐Н У СУПРОВОД│ ПОЧТУ, А НАЗУСТР│Ч З-ЗА Г│РСЬКОГО РОГУ ВИЙШЛА БАТОВА ХРЕСТОНОСЦ│В.
сОНЦЕ ВЖЕ ПРОРВАЛОСЯ В ДОЛИНУ, ОСВ│ТИЛО Б│ЛИЙ ОДЯГ АСАСИН│В │ ЗАГРАЛО НА РИБ'ЯЧ│Й ЛУСЦ│ КОЛЬЧУГ ХРЕСТОНОСЦ│В. пОВОЛ│ РУХАЛИСЬ БАГАТО ВБРАН│ ВЕРШНИКИ НА ПРИКРАШЕНИХ ДОРОГИМИ УБОРАМИ КОНЯХ.
кОЛИ НАБЛИЗИЛАСЬ ДО ПЕРШОГО МОСТУ ЦЯ ЯСКРАВА │ СТРОКАТА БАТОВА, СКОЧИВ ГОЛОВНИЙ АСАСИН НА ЗЕМЛЮ │ П│ДХОПИВ П│Д ВУЗДУ │ ЗА СТРЕМЕНО КОНЯ ГОЛОВНОГО ХРЕСТОНОСЦЯ │ ПЕРЕВ│В ЧЕРЕЗ ПЕРШИЙ П│ДЙОМНИЙ М│СТ. хУСЕЙН ЛЕДЬ НЕ ЗАГОЛОСИВ В│Д РАДОСТ│, В│Д ЩАСТЯ. нА ЦЬОМУ ДЕБЕЛОМУ КОН│ ВАЖНО СИД│В САМ жАК аРДЕН. дУША, Т│ЛО хУСЕЙНА СП│ВАЛИ! йОГО НЕ ЗАБУЛИ, ЙОГО НАГОРОДИЛИ МОЖЛИВ│СТЮ ПОМСТИТИСЯ! зАРАЗ ХАЗЯ┐Н В│Д│ЙДЕ │ ПОДАСТЬ ЗНАК! н│, ПОДАСТЬ ЗНАК │ В│Д│ЙДЕ!.. н│, В│Н ПРОВЕДЕ НЕНАВИСНОГО ГЯУРА ЧЕРЕЗ БРАМУ, │ ТОД│ хУСЕЙН ШУЛ│КОЮ ВПАДЕ НА НЬОГО...
хУСЕЙН ПЕРЕБ│Г ПО КРАЮ МУРУ │ СТАВ НАД ВНУТР│ШН│М ОТВОРОМ БРАМИ.
оСЬ З'ЯВИЛАСЬ ГОЛОВА КОНЯ З ЧЕРВОНИМ ПЛЮМАЖЕМ, СИВА НЕПОКРИТА ГОЛОВА жАКА аРДЕНА, ГОЛОВА В ТЮРБАН│ ГОЛОВНОГО, ЯКИЙ ЧОМУСЬ НЕ МАХАВ РУКАМИ. вОНИ В НЬОГО БУЛИ ЗАЙНЯТ│ - Л│ВА ВУЗДОЮ, ПРАВА СТРЕМЕНОМ...
мОВ СКР│ЗЬ ТУМАН БАЧИВ хУСЕЙН - ХАЗЯ┐Н ДОПОМ│Г жАКУ аРДЕНУ З│ЙТИ З КОНЯ. оСЬ ВОНИ ПОХОДЖАЮТЬ НАВКОЛО МАРМУРОВОГО ВОДОЗБОРУ │ ПРО ЩОСЬ РОЗМОВЛЯЮТЬ. пЕВНО, ФРАНКСЬКОЮ МОВОЮ - жАК аРДЕН, ЯК ЗНАВ хУСЕЙН, НЕ ТЯМИВ Н│ЧОГО, КР│М В│ЙСЬКОВО┐ СПРАВИ, А СВО║Ю МОВОЮ ЛЕДЬ М│Г ЧИТАТИ.
зАПОВНИЛИ ПОДВ│Р'Я ХРЕСТОНОСЦ│ ТА ВО┐НИ-АСАСИНИ. сП│ШИЛИСЬ УС│, МИЮТЬ РУКИ ТА ОБЛИЧЧЯ.
н│ХТО Н│ЧОГО НЕ СКАЗАВ хУСЕЙНОВ│, Н│ХТО ЗНАКУ НЕ ПОДАВ Н│ЯКОГО, │ ЙОМУ РАПТОМ ВДАРИЛА В ГОЛОВУ ЖАХЛИВА ЗДОГАДКА: Н│ХТО НЕ ЗБИРАВСЯ ЗАВДАВАТИ ЯКО┐СЬ ШКОДИ жАКОВ│ аРДЕНУ У ФОРТЕЦ│. цЕ ЗРОБИТЬ НА МОР│ ТОВСТУН аЛ│! а ЙОГО ПОСТАВИЛИ НА МУР, ЩОБ В│Н ЗА ПЕРШИМ ПОРУХОМ РУКИ ШУГОНУВ УНИЗ НА КАМ│ННЯ. щОБ ЗРОЗУМ│ЛИ ХРЕСТОНОСЦ│, ЯК│ В│ДДАН│ ЛЮДИ У ПОТА║МНОМУ В│ЙСЬКУ АСАСИН│В.
мИТТЮ ВИР│ШИВ Т│КАТИ. дОВКОЛА Ж ГУСТ│ ЗАРОСТ│. сТУПИВ КРОК, ДРУГИЙ... │ ЗАВМЕР - НАЙСТАРШИЙ БРАТ КИВНУВ НА НЬОГО ГОЛОВОЮ, АЛЕ РУКОЮ Й НЕ ВОРУХНУВ, ЩОСЬ СКАЗАВ жАКУ аРДЕНУ, │ ЗНОВУ ВОНИ П│ШЛИ НАВКОЛО ВОДОЗБОРУ.
щЕ ТРИ ШВИДК│ КРОКИ. оСЬ ЗАРАЗ хУСЕЙН СТРИБНЕ З БАШТИ НА МУР │ ЗНИКНЕ З ОЧЕЙ │ АСАСИН│В, │ ХРЕСТОНОСЦ│В...
аЛЕ ЩО ЦЕ? яКИЙСЬ РУХ ЗА СПИНОЮ. оЗИРНУВСЯ - ГЕТЬ У Б│ЛОМУ, ЯК │ В│Н, ТОВСТУН аЛ│.
тИМ ЧАСОМ ХАЗЯ┐Н П│ДНЯВ │ ОПУСТИВ РУКУ. хУСЕЙН НАПРУЖИВСЯ ДЛЯ СТРИБКА, ТА аЛ│ СХОПИВ ЙОГО ЗА ПОЛУ ПЛАЩА │ ПОТЯГ ЗА СОБОЮ У ПРОВАЛЛЯ.
пАДАВ НА КАМ│ННЯ │ БАЧИВ УСМ│ХНЕНЕ, РАД│СНЕ ОБЛИЧЧЯ аЛ│. хУСЕЙН ЛИШЕ ВСТИГ ПОДУМАТИ: "хТО Ж ПОМСТИТЬСЯ ХРЕСТОНОСЦЕВ│?"
а жАК аРДЕН ПОГОДИВСЯ З ВАТАЖКОМ АСАСИН│В │ ПРОМОВИВ ЗАХОПЛЕНО:
- тАКИХ В│ДДАНИХ ВО┐Н│В У НАС │ СПРАВД│ НЕМА.

*пРИМ│ТКА: вПЕРШЕ НАДРУКОВАНО У 1981 РОЦ│, НАПИСАНЕ НА ПОЧАТКУ СЕМИДЕСЯТИХ, КОЛИ ВЧИВСЯ У л│Т│НСТИТУТ│ В мОСКВ│ │ ЖИВ У ГУРТОЖИТКУ З ПРЕДСТАВНИКАМИ Р│ЗНИХ ЯЗИК│В.


Last-modified: Wed, 06 Feb 2002 12:19:40 GMT
Оцените этот текст: