юРИЙ лОГВИН. дiВЧАТА НАШОп КРАпНИ

Оцените этот текст:
юРИЙ лОГВИН. дiВЧАТА НАШОп КРАпНИ

---------------------------------------------------------------
     Yuri Logvyn "Girls of our lands"
     й CОpyright юРИЙ лОГВИН, 2001
     пОДГОТОВКА, КОРРЕКТУРА 22.11.2001 by KYTY3OB
     дАННОЕ ХУДОЖЕСТВЕННОЕ ПРОИЗВЕДЕНИЕ РАСПРОСТРАНЯЕТСЯ В ЭЛЕКТРОННОЙ ФОРМЕ С
     ВЕДОМА  И  СОГЛАСИЯ АВТОРА  ПРОИЗВЕДЕНИЯ НА  НЕКОММЕРЧЕСКОЙ  ОСНОВЕ ПРИ УСЛОВИИ
     СОХРАНЕНИЯ  ЦЕЛОСТНОСТИ   И  НЕИЗМЕННОСТИ ТЕКСТА,  ВКЛЮЧАЯ  СОХРАНЕНИЕ НАСТОЯЩЕГО
     УВЕДОМЛЕНИЯ. лЮБОЕ  КОММЕРЧЕСКОЕ  ИСПОЛЬЗОВАНИЕ НАСТОЯЩЕГО  ТЕКСТА  БЕЗ ВЕДОМА И
     ПРЯМОГО СОГЛАСИЯ АВТОРА Hе допускается.
     пО   ВОПРОСАМ   КОММЕРЧЕСКОГО   ИСПОЛЬЗОВАНИЯ   ДАННОГО   ПРОИЗВЕДЕНИЯ ОБРАЩАЙТЕСЬ
     НЕПОСРЕДСТВЕННО К АВТОРУ ПО АДРЕСУ:
     E-mail:    luo_wentong@yahoo.com
     тЕЛ.   (380    44)    235-2595   юРИЙ лОГВИН (Yuri Logvyn)
---------------------------------------------------------------

     д▓вчата нашоп крапни


     п│Д ЧАС ОПАЛЮВАЛЬНОГО СЕЗОНУ БАТАРЕ┐ В  МО┐Й К│МНАТ│ АЖ ШКВАРЧАЛИ. тОМУ
МАЛЮВАТИ ОГОЛЕНУ НАТУРУ БУЛО │ ПРИ║МНО, │ ЛЕГКО. бО В  ТЕПЛ│Й  К│МНАТ│ ЯКОСЬ
ЛЕГШЕ ВМОВЛЯТИ ГОСТЕЙ  НА  ЖЕРТВИ ЗАРАДИ  МИСТЕЦТВА. гОСТ│ ДО МЕНЕ АБО  САМ│
П│Д│ЙМАЛИСЬ, АБО Я ПО НИХ СПУСКАВСЯ  НА  ЧЕТВЕРТИЙ, Ж│НОЧИЙ, ПОВЕРХ. оДНА  З
ОСОБЛИВОСТЕЙ │НСТИТУТУ,  ДЕ ВС│  ВОНИ  ВЧИЛИСЬ,  ПОЛЯГАЛА  В  ТОМУ,  ЩО  ТАМ
ГОТУВАЛИ ЯК ПЕРЕКЛАДАЧ│В З РОС│ЙСЬКО┐ МОВИ НА │НШ│, ТАК │ З МОВ РЕСПУБЛ│К НА
РОС│ЙСЬКУ.  тОМУ ДО МО┐Х ПОСЛУГ, ВВАЖАЙТЕ,  БУЛИ ВС│ "Д│ВЧАТА  НАШО┐ КРА┐НИ"
(ТОБТО срср'У). хОЧА ВОНИ Й  БУЛИ ДО МО┐Х ПОСЛУГ, АЛЕ... ТРЕБА  БУЛО З  НИМИ
РОЗЗНАЙОМИТИСЬ, НЕ НАСТУПАЮЧИ  НА МОЗОЛ│ ┐ХН│М  ФРА║РАМ,  ЗРОБИТИ ПОРТРЕТ, А
ТОД│ ВЖЕ РОЗДЯГАТИ │ МАЛЮВАТИ.
     з  ТЮРКОМОВНИМИ  Д│ВЧАТАМИ СТОСУНКИ СКЛАЛИСЬ ЧУДОВ│.  яКЩО ДЕЛ│КАТНО  │
НАПОЛЕГЛИВО ВМОВЛЯТИ, ТО ЗГОДЖУВАЛИСЬ.
     уГРО-Ф│НСЬКА МОВНА ГРУПА АБО БЕЗ ВСЯКИХ ТАМ ПОРТРЕТ│В │ ДОВГИХ УМОВЛЯНЬ
РОЗДЯГАЛАСЬ, АБО НАВ│ДР│З В│ДМОВЛЯЛАСЬ. пОДАЛЬШ│ КОНТАКТИ БУЛИ БЕЗПЛ│ДН│.
     кАВКАЗЬК│  Д│ВЧАТА  ПЕРШИЙ  Р│К  ГУРТУВАЛИСЬ  │  ТРИМАЛИСЬ  СТОРОЖКО  │
АГРЕСИВНО, ЯК У  БОЙОВ│Й  ЗОН│. дО СЕБЕ БЛИЗЬКО НЕ  П│ДПУСКАЛИ.  в│ДОКРЕМИТИ
КОГОСЬ  │З  КОМПАН│┐ БУЛО  НЕМОЖЛИВО. яКЩО ХОТ│В НАМАЛЮВАТИ  ПОРТРЕТ ОДН│║┐,
ДОВОДИЛОСЬ ЗАПРОШУВАТИ З НЕЮ  ДВОХ-ТРЬОХ ПОДРУГ. аЛЕ ДАЛ│ ПОРТРЕТ│В У ПЕРШИЙ
Р│К НАВЧАННЯ СПРАВИ НЕ ПРОСУВАЛИСЬ.
     тА НА ДРУГИЙ  Р│К НАВЧАННЯ  ГОРЯНКИ НАЧЕ  ПОКАЗИЛИСЬ.  пОЗНАХОДИЛИ СОБ│
ЯКИХОСЬ  НАП│ВКОМЕРСАНТ│В  ЧИ НАП│ВБОЙОВИК│В.  мОЖЕ ТОМУ  Ц│ ЗЕЛЕН│  ГОРЯНКИ
ЛЯГЛИ  П│Д  БОЙОВИК│В, ЩО  МАЙЖЕ  ВС│  ВОНИ ХИЗУВАЛИСЬ ШРАМАМИ, ЗДОБУТИМИ  В
ДЖИХАД│...  оДНИМ  СЛОВОМ, ТУТ  П│ДХОДИТЬ │МПЕРСЬКИЙ ВИРАЗ: "вОСТОК  -- Д║ЛО
ТОНКО║...".  вОНИ  ТО  МИЛУВАЛИСЬ  З│  СВО┐МИ  ПАЛЕСТИНСЬКИМИ  ФЕДА┐НАМИ  ТА
Л│В│ЙСЬКИМИ  НЕЛЕГАЛАМИ.  тО  ХОДИЛИ  З│  ЗДОРОВЕННИМИ  СИНЦЯМИ  ЧЕРЕЗ   УСЕ
"ШАМАХАНСЬКЕ" ЛИЧКО. тО Т│КАЛИ В│Д СВО┐Х КОМЕРСАНТБОЙОВИК│В │ ХОВАЛИСЬ ЗА ЩЕ
НЕ  ОПРИХОДУВАНИХ ПОДРУГ. тО ГОРДО В│ДКИДАЛИ  ПРОХАННЯ  ПРО  ЗАМИРЕННЯ СВО┐Х
КРУТ│Л│В. а ПОТ│М, ПРАВДА, ЧЕРЕЗ ЯКИЙСЬ ЧАС САМ│ Ж ДО НИХ │ ПРИПОВЗАЛИ.
     тАК ЩО МЕН│ НЕМА ЧИМ ХВАЛИТИСЬ -- ГОРЯНОК Я НЕ ПОМАЛЮВАВ.
     нАВ│ТЬ фУЗУ, ЯКА ОДНОГО РАЗУ ДО МЕНЕ ПРИЙШЛА.
     яКОСЬ Я П│ЙМАВСЯ В Л│ФТ│ РАЗОМ │З фУЗОЮ. бУВ Я З ГОСТИНЦЯМИ │З цдл'У. в
ОДН│Й РЕДАКЦ│┐ МЕН│ ТРОШКИ РУБЛ│В П│ДКИНУЛИ.
     нЕ  ВТРИМАВСЯ  │  ВЛАШТУВАВ  СОБ│ В  БУФЕТ│  цдл'У  БАНКЕТ  --  ЗАЛИВНА
ОСЕТРИНА, БУТЕРБРОД З ГОРБУШЕЮ, ПИР│ЖОК │З ЯБЛУКОМ │ ПОДВ│ЙНА КАВА. тА ЩЕ  Й
ДОДОМУ, ЗДА║ТЬСЯ ВДРУГЕ У СВО║МУ ЖИТТ│, КУПИВ ЗДОРОВЕННУ ШИШКУ АНАНАСУ. кАЖУ
Я фУЗ│:
     -- зА ГОДИНУ ПРИХОДЬ. чАЮ ВИП'║МО... ЯК БУДЕ ЧАС -- ПОМАЛЮЮ. дОБРЕ?
     фУЗА,  Н│БИ НА  ЗГОДУ, С│ПОНУЛА  ГОСТРИМ  П│ДБОР│ДДЯМ  │ ГОРДО ВИЙШЛА З
Л│ФТА НА СВО║МУ ПОВЕРС│.
     яК П│Д│ЙШОВ ЧАС, НАР│ЗАВ  Я НА  БЛЮДЕЧКО СКИБОЧКИ  АНАНАСУ │ В ПОХ│ДНИЙ
МИСЛИВСЬКИЙ СТОПАРЬ НАЦ│ДИВ КУБАНСЬКО┐ │ЗАБЕЛЛИ.
     тУТ │ фУЗА ПОШКРЯБАЛАСЬ У ДВЕР│.
     зАПРОСИВ ДО СТОЛИКА.
     фУЗА СИЛЬНО ПОТЯГЛА  ПОВ│ТРЯ  СВО┐М ДОВГИМ НОСОМ. чИ ТО ЗАПАХОМ АНАНАСУ
ЧИ │ЗАБЕЛЛИ НАСОЛОДЖУВАЛАСЬ. вЗЯЛА ОДНУ СКИБОЧКУ АНАНАСУ.
     аЖ ТУТ ХТОСЬ ЗАГАРЛАВ У КОРИДОР│, ЩОБ Я Б│Г НА КУХНЮ. я  ПОЛИШИВ фУЗУ │
ВИСКОЧИВ ДО КУХН│ -- П│ДГОРАЛО МО║ ТУШКОВАНЕ М'ЯСО.
     кОЛИ ВПОРАВСЯ  З  КАСТРУЛЕЮ │ ПОВЕРНУВСЯ ДО СВО║┐  К│МНАТИ, ДВЕР│  БУЛИ
Щ│ЛЬНО ЗАКРИТ│.
     в│Д│МКНУВ ЗАМОК  │ ХОТ│В ЗРОБИТИ  фУЗ│  ЗАУВАЖЕННЯ, ЩО ТРЕБА ОБЕРЕЖН│ШЕ
ПОВОДИТИСЬ │З ЦИМИ П│ДСТУПНИМИ ЗАМКАМИ.  тА фУЗА ЩЕЗЛА. нА БЛЮДЕЧКУ  НЕ БУЛО
АН│ СКИБОЧКИ, А ПОРОЖН│Й СТОПАРЬ ЛЕЖАВ НА П│ДВ│КОНН│.
     кОЛИ Ж Я ЗНОВ  З│ТНУВСЯ  З фУЗОЮ В Л│ФТ│ │ СКАЗАВ, ЩОБ ВОНА ПРИЙШЛА  ДО
МЕНЕ  НА  МАЛЮНОК,  ВОНА   ОСКАЖЕН│ЛО  ГАРИКНУЛА  МЕН│   В  ОБЛИЧЧЯ:  "я  НЕ
ПРОДАЮСЬ!.." ▓ ПРОЖОГОМ ВИСКОЧИЛА З Л│ФТА НА ЧУЖОМУ ПОВЕРС│.
     пОТ│М,  ПО  РОКАХ, МО┐  МОСКОВСЬК│ ЗНАЙОМ│  РОЗПОВ│ДАЛИ,  ЩО фУЗА П│СЛЯ
ЗАК│НЧЕННЯ  │НСТИТУТУ  НА  кАВКАЗ  НЕ  ПОВЕРНУЛАСЯ.  а  ПИЛА  │ ТИНЯЛАСЬ  ПО
ГУРТОЖИТКАХ У ЗЕМЛЯК│В.  яК  ОТО  ХТОСЬ  │З КАВКАЗЦ│В  ГОВОРИВ:  "бЕЗ  В│СТ│
ПРОПАВШ│║ НА АСФАЛЬТ║..."
     тА ЩЕ ДУРН│ША  ПРИГОДА В МЕНЕ ВИЙШЛА З ОДН│║Ю  ДИПЛОМАНТКОЮ. нУ ТАКЕ  В
НЕ┐  БУЛО МОНГОЛО┐ДНЕ ЛИЦЕ, ТАКИЙ  ЖОВТИЙ КОЛ│Р  ШК│РИ, ТАКЕ СМОЛЯНЕ ЛИСКУЧЕ
ВОЛОССЯ │ ТАКА ТУГА ПОСТАВА, ЩО Я НЕ ВТЕРП│В │ МАЙЖЕ СИЛОЮ ЗАТЯГ ┐┐ ДО СЕБЕ.
     уМОВЛЯВ ДУЖЕ ДОВГО, АЖ САМОМУ НАБРИДЛО. мО┐Х, МОЖЕ ДВОХГОДИННИХ, ЗУСИЛЬ
ВИСТАЧИЛО  Т│ЛЬКИ  НА  ТЕ, ЩОБ  ВОНА ЗНЯЛА  БЛУЗКУ  ТА  БЮСТГАЛЬТЕР.  сИД│ЛА
НАПРУЖЕНО,  НАЧЕ ЗАДЕРЕВ'ЯН│ЛА. сТИСКАЛА  ТОЙ БЮСТГАЛЬТЕР │  НЕ  ХОТ│ЛА ЙОГО
КУДИСЬ СХОВАТИ.
     яКОСЬ  ВЖЕ Я НАДРЯПАВ КУЛЬКОВОЮ РУЧКОЮ НЕВЕЛИЧКИЙ МАЛЮНОЧОК. дУМАВ,  ЩО
ЗБ│ЛЬШУ ЦЕЙ СЮЖЕТ ДЛЯ НАСТУПНОГО, ГОЛОВНОГО СЕАНСУ │ СОБ│ ПОЛЕГШУ РОБОТУ. тА
НЕ ТАК ВИЙШЛО  -- НАСТУПНОГО  ДНЯ В│ДКЛЮЧИЛИ БАТАРЕ┐. ▓  КОЛИ Я ПОВЕРНУВСЯ З
ЛЕКЦ│Й,  В  К│МНАТ│  БУЛО ПРОХОЛОДНО. тОМУ,  ПОКИ  НЕ  З│ГР│ЛОСЯ  В│Д  СОНЦЯ
ПРИМ│ЩЕННЯ, ДО ДИПЛОМАНТКИ НЕ П│ДХОДИВ.
     аЖ ОСЬ  │ НАГОДА ТРАПИЛАСЬ -- ДАВАЛИ СТИПЕНД│Ю. нУ, П│Д│ЙШОВ. щОСЬ ВОНА
БУЛА НАСУПЛЕНА │ ЛЕДЬ ПРОМИМРИЛА У  В│ДПОВ│ДЬ  НА  ПРИВ│ТАННЯ. мЕН│  Б ТРЕБА
БУЛО  В│Д│ЙТИ БЕЗ  ЗАЙВИХ  СЛ│В,  А Я В│ЗЬМИ ТА  Й СПИТАЙ,  КОЛИ МИ  ЗМОЖЕМО
ПРОДОВЖИТИ МАЛЮНОК.
     -- вИ МЕНЕ ОБРАЗИЛИ!
     -- я?! тА Н│ ВАМ │ Н│КОМУ ПРО ВАС ЖОДНОГО ПОГАНОГО СЛОВА НЕ СКАЗАВ.
     -- дЛЯ ЧОГО СЛОВА?  мЕНЕ РОЗДЯГЛИ - │ ЦЕ ЗНАЧИТЬ НЕ ОБРАЗИЛИ?! мИ ГОРД│
ЛЮДИ! мИ З НЕГ│ДНИКАМИ НЕ ДРУЖИМО!..
     кРУТНУЛАСЬ │ П│ШЛА ГЕТЬ. оТАКО┐!..
     тОГО САМОГО ДНЯ, ОП│ВНОЧ│ СПУСКАВСЯ Я П│ШКИ З СЬОМОГО ПОВЕРХУ,  БО Л│ФТ
В│ДКЛЮЧИЛИ, ДО ЧЕРГОВО┐. рОМАНУ БУЛО  ПОГАНО │З  СЕРЦЕМ │ В│Н  ПОПРОХАВ МЕНЕ
ЗАТЕЛЕФОНУВАТИ ДО НЕВ│ДКЛАДНО┐.
     кОЛИ МИ  З ЧЕРГОВОЮ, ДЕБЕЛОЮ фА┐НОЮ, ДОДЗВОНИЛИСЬ, ЗРЕШТОЮ, ДО МЕДИК│В,
НАСТАВ  МЕН│  ЧАС ТЬОПАТИ,  Н│, ЗВИНЯЙТЕ,  ЦЕ  СЬОГОДНЯ  ТЬОПАЮ,  А  ТОД│ --
СТРИБАТИ!
     ▓ НАЗДОГНАВ Я ДЕСЬ  М│Ж  ДРУГИМ │ ТРЕТ│М ПОВЕРХАМИ НАШОГО  МАРКСИСТА --
м│ХА│ЛА ▓ВАНОВ│ЧА зАРБАБОВА.  цЕЙ ГОЛОВАТИЙ НЕДОМ│РОК ЗОСЕРЕДЖЕНО  СТУПАВ НА
ЗАСМ│ЧЕН│ СХОДИНКИ.  нА ЙОГО КОРОТКИХ Н│ЖКАХ БУЛИ  ЧИСТЕНЬК│ ДОМАШН│ КАПЦ│ З
ПОМПОНЧИКАМИ.
     в│Н ВЖЕ ВЛ│ПИВ МЕН│ ТР│ЙКУ З МАРКСИЗМУ. ▓ ┐┐ ЗАВ│ЗУВАЛИ │ В│Н НЕ М│Г ┐┐
ВИПРАВИТИ НА ДВ│ЙКУ, ТОМУ Я НЕ БУВ КОРЕКТНИЙ ДО ЙОГО РУСОФ│ЛЬСЬКО┐  М│М│КР│┐
│ НАГАДАВ ЙОМУ ПРО ЦЕ ДУЖЕ ЧЕМНО:
     --  дОБРИЙ  ВЕЧ│Р,  ВЕЛЬМИШАНОВНИЙ   м│КАЕЛЕ  оГАНЕСОВИЧУ!  --  в│Н  АЖ
ШАРПОНУВСЯ. нУ Я  НЕ СТАВ  НАЗИВАТИ  ЩЕ  Й зАРБАБЯНОМ, А ПРОСТО СПИТАВ -- щО
СТАЛОСЯ? щЕ ХТОСЬ ВАМ НЕ ЗДАВ │СПИТ?
     --  а  НУ  ВАС! тАКЕ СКАЖЕТЕ!  ▓ДУ  ДО р-- О┐, ХАЙ ВОНА НЕГАЙНО  ЗАКРИ║
В│КНО! ▓ НЕГАЙНО ПРИПИНИТЬ!
     -- а ЧОГО ┐Й ЗАКРИВАТИ В│КНО? ▓ ЩО ВОНА МА║ ПРИПИНЯТИ?
     -- тОМУ ЩО ВОНА ТАНЦЮ║!
     -- тА Х│БА Т│ЛЬКИ ВОНА ОДНА ТАНЦЮ║? тА НЕХАЙ СОБ│ ТАНЦЮ║!
     --  щЕ ЧОГО НЕ ВИСТАЧАЛО?!  у МЕНЕ Д│ТИ, СИН │  ДОЧКА! пМ  З  В│КНА ВСЕ
ВИДНО!.. вОНИ ВСЕ БАЧАТЬ!..
     -- гОСПОДИ, -- КАЖУ Я. -- тАК НЕ Т│ЛЬКИ Ж р-- НА ТАНЦЮ║! тАМ Б│ЛЯ Л│ФТА
СПРАВЖН│Й ТАНЦМАЙДАНЧИК ВЛАШТУВАЛИ.
     -- тА ЯК  ВИ  НЕ МОЖЕТЕ  ЗРОЗУМ│ТИ -- ВОНА ГОЛА  ТАНЦЮ║!  пЙ ЗАТВЕРДИЛИ
ДИПЛОМ --  ОТ ВОНА  Й ВЛАШТУВАЛА  КАРДЕБАЛЕТ НА РАДОЩАХ... зАЛ│ЗЛА НА СТ│Л │
ТАНЦЮ║.. ▓ ШТОРИ, ВИ УЯВ│ТЬ СОБ│, НЕ ЗАКРИЛА!..
     мЕН│  НЕ СТАЛО  ПОВ│ТРЯ, В│Д  СМ│ХУ МЕН│  АЖ  ЖИВОТА СПАЗМАМИ ВЗЯЛО.  я
СПИНИВСЯ │ ПЛАКАВ В│Д СМ│ХУ.
     зАРБАБОВ ПОДИВИВСЯ НА МЕНЕ З ТАКОЮ ЛЮТТЮ, ЩО, ЯКБИ ЗНОВ БУЛА ЙОГО СИЛА,
Я МАВ БИ З МАРКСИЗМУ ОДИНИЦЮ.
     -- ▓ ЧОГО ВИ СМ│║ТЕСЬ?!!
     -- мИХАЙЛЕ  ▓ВАНОВИЧУ. (пОЖАЛ│В  Я  ЙОГО  М│М│КР│Ю.)  цЕ  Я  НАД  СВО║Ю
ПОМИЛКОЮ СМ│ЮСЬ... пЙ-БОГУ!
     нЕ ЗНАЮ, ЧИ ПОВ│РИВ  ЦЕЙ КАВКАЗЬКИЙ МАРКСИСТ МО┐Й  БОЖБ│,  АЛЕ  СЛУХАТИ
МЕНЕ НЕ  СТАВ  │,  ВИДРЯПАВШИСЬ НА  МАЙДАНЧИК ЧЕТВЕРТОГО  ПОВЕРХУ, ШВИДЕНЬКО
ПОТУПОТ│В ПО КОРИДОРУ. 
     такмниця

     тОД│   ВСЯ  СП│ЛКА   ТУЛИЛАСЬ  В  К│МНАТАХ-ЗАКАПЕЛКАХ  НА   ДРУГОМУ  (│
ОСТАННЬОМУ) ПОВЕРС│ СТАРОСВ│ТСЬКОГО БУДИНОЧКУ НА ПЛОЩ│ кАЛ│Н│НА (А ПЕРЕД ТИМ
-- дУМСЬКА ПЛОЩА, А ЩЕ  БУЛА ПЛОЩЕЮ жОВТНЕВО┐ РЕВОЛЮЦ│┐, А  ТЕПЕР  -- мАЙДАН
нЕЗАЛЕЖНОСТ│).
     щОСЕРЕДИ  ТА П'ЯТНИЦ│,  ПО  РОБОТ│, У  ХОЛ│ СП│ЛКИ МАЛЮВАЛИ  НАТУРУ.  у
ЗАКУТКУ  СТАВИЛИ ДВА  ЩИТИ ДЛЯ  ОБ'ЯВ  --  РОЗДЯГАЛКА ГОТОВА.  бУДЬ ЛАСКА --
РОЗДЯГАЙТЕСЬ  │ МАРШ ГОЛЯКА НА ПОД│УМ. еНТУЗ│АСТИ ПРИХОДИЛИ ЗАЗДАЛЕГ│ДЬ, ЩОБ
ЗАЙНЯТИ ДОБРЕ М│СЦЕ.
     в│ДВ│ДУВАЧ│ ЦЬОГО РИСУВАЛЬНОГО  ЗБ│ГОВИЩА ПОД│ЛЯЛИСЬ НА ЕНТУЗ│АСТ│В  --
СЕРЕД  НИХ НАЙСЛАВЕТН│ШИЙ -- СЛАВНИЙ БЛАЖЕННИЙ сЕРГ│Й оТРОЩЕНКО; "ЗОЛОТАР│В"
--  (ТЕПЕР ┐Х НАЗИВАЮТЬ  "ВУА║РИСТАМИ" -- (ВОНИ НЕ СТ│ЛЬКИ МАЛЮВАЛИ, СК│ЛЬКИ
КОВТАЛИ СЛИНУ  В│Д СПОГЛЯДАННЯ Ж│НОЧО┐ НАГОТИ); │ ВИПАДКОВИХ КЛ│║НТ│В, ЧАСТО
НАВ│ТЬ НА П│ДДАТТ│, ЯК  ОТ ДОБРИЙ РИСУВАЛЬНИК  тАРАСЕНКО. оДНОГО РАЗУ НАВ│ТЬ
З'ЯВИВСЯ ВАЛЬЯЖНИЙ  мИКОЛА  пЕТРОВИЧ  гЛУЩЕНКО  (КЛ│КУХА В  СИСТЕМ│  нквд --
"яРЕМА"). сТОЯВ П│Д СТ│НОЮ, ЩОБ Н│ХТО  НЕ ЗАЗИРНУВ. в│Н │ КОЛИ П│ДРАХОВУВАВ,
ЩО │ ЗА СК│ЛЬКИ  В НЬОГО КУПИЛИ З ЧЕРГОВО┐ ВИСТАВКИ, ТАК САМО СТАВАВ У ГЛУХУ
ОБОРОНУ, ЩОБ Н│ХТО НЕ М│Г ЗАЗИРНУТИ В ЙОГО ЗАПИСНУ КНИЖКУ.
     нАТУРА БУЛА ГОЛОВНИМ ЧИНОМ Ж│НОЧА, ХОЧА ТРАПЛЯЛАСЬ │ ЧОЛОВ│ЧА.
     бУЛА ОДНА ОСОБЛИВ│СТЬ У ПОВЕД│НЦ│ НАТУРИ --  ЧИМ БУЛА Г│РША МОДЕЛЬ, ТИМ
ВОНА АКУРАТН│ШЕ ПРИХОДИЛА НА СЕАНСИ.
     т. я. ПРОХОДИЛА ПО ПЕРШОМУ РОЗРЯДУ:  ЗРОСТУ ВИСОКОГО,  БЛ│ДЕ ЛИЦЕ,  ОЧ│
ЗЕЛЕН│, ЧОРНЕ ВОЛОССЯ ВАЖКО ПАДАЛО НА ТУГ│ Б│Л│ ПЛЕЧ│. лЮБИЛА СТОЯТИ, ЯКМОГА
СИЛЬН│ШЕ  ВИЛАМАВШИСЬ  В  ТАЛ│┐.  аЛЕ  ЩЕ  Б│ЛЬШЕ  ЛЮБИЛА  ПОЗУВАТИ  ЛЕЖАЧИ.
вИКРУТИТЬ  СВО║ БАГАТЕ  Т│ЛО, ПРИКРИ║ ОЧ│ РУКОЮ,  Н│БИ  В│Д ЯСКРАВОГО СВ│ТЛА
САФ│ТУ, │ З-П│Д Л│КТЯ ВИВЧА║,  ХТО  │ ЯК НА  ┐┐ ГОЛИЗНУ  ВИБАНЬЧИВСЯ.  а  ЯК
НАДИБА║ ЯКОГОСЬ "ЗОЛОТАРЯ",  ЩО ЩЕ Й Н│БИ  ВИПАДКОВО,  ПРОСТО НА НЬОГО, КОЛИ
М│НЯ║  ПОЗУ,  СТЕГНА РОЗТУЛИТЬ...  дОБРЕ  П│ДДАТИЙ  тАРАСЕНКО  ОДНОГО  РАЗУ,
ВЗДР│ВШИ ТАКИЙ ФОКУС, ПРО СРАМНЕ Т│ЛО т. я. ВИГОЛОСИВ: "нННУ, ОБ║З'ЯНА..."
     зРОЗУМ│ЛО, ЩО т. я. ЗАВЖДИ СП│ЗНЮВАЛАСЬ │ ЗАВЖДИ ЧЕРЕЗ ЯКУСЬ НЕЙМОВ│РНУ
│СТОР│Ю... нУ, ЗВИЧАЙНО  Ж, ┐Й В│РИЛИ,  ВИБАЧАЛИ │  ЧЕКАЛИ...  бО ВОНА  ТАКИ
ДОБРЕ ПОЗУВАЛА.  пОЗУВАЛА │ В  │НСТИТУТ│. яКОСЬ мОБУТУ МЕН│ ЖАЛ│ВСЯ, ЩО ВОНА
ПОЗИЧИЛА В НЬОГО  З│  СТИПЕНД│┐  ТА Й ПО ТОМУ... я Ж НЕ МОЖУ ПОСКАРЖИТИСЬ НА
НЕ┐, БО НЕ МАВ З НЕЮ Н│ЯКИХ СТОСУНК│В.
     оТОЖ ЗРЕШТОЮ, ПРО СПРАВУ. я СП│ЗНИВСЯ ТОГО  РАЗУ │ ПРОГАВИВ КУЛЬМ│НАЦ│Ю
ПОД│┐.  аЛЕ  МЕН│  ДЕТАЛЬНО ПРО  ВСЕ РОЗПОВ│В  СТАРИЙ шАМОВИЧ. в│Н ПРИПОВЗАВ
РАН│ШЕ ВС│Х, НЕ ДИВЛЯЧИСЬ НА СВОЮ СЕРЦЕВУ ЗАДУХУ. пОТ│М В│Н  │ СТАРОСТОЮ БУВ
НАШО┐  СТУД│┐,  КОЛИ ЦЕЙ БУДИНОК НА ПЛОЩ│ ЗЛАМАЛИ │ МИ  МАЛЮВАЛИ В ОДН│Й  │З
К│МНАТ ХУДФОНДУ НА ПОДВ│Р'┐ ЗРУЙНОВАНОГО мИХАЙЛ│ВСЬКОГО МОНАСТИРЯ.
     яК НА ДИВО, т. я.  ПРИЙШЛА РАН│ШЕ, НАВ│ТЬ РАН│ШЕ ДЕЯКИХ  ЕНТУЗ│АСТ│В. а
ТУТ  ЯКРАЗ  ПОЧАЛИ ЗБИРАТИСЬ  ЧЛЕНИ  СП│ЛКИ  НА ЗАС│ДАННЯ СЕКЦ│┐. пРИЙШОВ  │
"сП│ВАК". дЕЯК│  УТОЧНЕННЯ  --  "сП│ВАК"  НЕВЕЛИКОГО  ЗРОСТУ,  РУДЕНЬКИЙ,  З
ВЕЛИКИМИ ЗАЛИСИНАМИ,  ОЧ│ БЛАКИТН│,  ВИРЯЧЕН│. мАВ  СИЛЬНИЙ  │ ЧИСТИЙ ГОЛОС.
оСОБЛИВО ВРАЖАЮЧЕ  В НЬОГО ВИХОДИЛО, КОЛИ  НА  ПОВНУ  СИЛУ  ЛЕГЕНЬ У Н│ЧНОМУ
ПАРАДНОМУ  СП│ВАВ  АР│Ю  р│ГОЛЕТТО  │З  СЛОВАМИ:  "пАРТ│ЗАНИ,  │СЧАДЬ║  АДА,
СПРЯТАТЬ КУДА УСПЕЛ│?.."
     т. я. СТОЯЛА  В КУПЦ│ ЕНТУЗ│АСТ│В │ РОЗПУСКАЛА ЧЕРНУХУ ПРО ТЕ,  ЯК ВОНА
ПОТРАПИЛА  В АВ│АЦ│ЙНУ ПРИГОДУ. "сП│ВАК" П│ДНЯВСЯ У СП│ЛКУ  │,  ПОБАЧИВШИ т.
я., ПРИВ│ТАВСЯ З НЕЮ.  вОНА НЕ В│ДПОВ│ЛА. в│Н ВДРУГЕ ПРИВ│ТАВСЯ. тОД│  т. я.
ЗОВС│М В│ДВЕРНУЛАСЬ В│Д  "сП│ВАКА". тОД│ В│Н СМИКНУВ ┐┐ ЗА РУКУ │ ВЖЕ В ЛИЦЕ
┐Й:  "тИ ЧОГО НЕ ХОЧЕШ ЗО МНОЮ  РОЗМОВЛЯТИ?.." т. я.  ВИШК│РИЛАСЬ: "тА П│ШОВ
ТИ!.." -- │ ВР│ЗАЛА "сП│ВАКОВ│" ПО ПИЦ│...
     "сП│ВАКУ"  СТАЛО   МЛОСНО.   йОГО   ПОКЛАЛИ   НА   КАНАПУ  │   В│ДПО┐ЛИ
ВАЛОКАРД│НОМ..
     мЕН│ ЦЯ ВЕРЕМ│Я З│ПСУВАЛА НАСТР│Й.  тИМ ПАК, ЩО Я ПЕРСЯ ЧЕРЕЗ УСЕ М│СТО
НА МАЛЮНОК. аДЖЕ Н│ МАЙСТЕРН│, Н│ СВО║┐ К│МНАТИ В МЕНЕ Н│ ТОД│, Н│ ЩЕ БАГАТО
РОК│В ПО ТОМУ, НЕ БУЛО, │ ДО  ВСЬОГО, В  ЧОМУ ТУТ СПРАВА? чОМУ т. я. ВР│ЗАЛА
НАШОМУ  "сП│ВАКОВ│"?  ▓,  ВЗАГАЛ│,  ВСЕ  ЦЕ  МАЛО  НЕПРИ║МНИЙ  ПРИСМАК  -- Я
ЗАХОПЛЮВАВСЯ  МАЛЮНКАМИ "сП│ВАКА" ЩЕ З│ ШКОЛИ. кОЛИ В МАЙСТЕРНЯХ  ВИСТАВЛЯЛИ
НА ХУДРАДУ, МИ, МОЛОД│, Б│ГАЛИ ПОМИЛУВАТИСЬ НА "СП│ВАКОВИХ" НАТУРНИЦЬ. рОБИВ
В│Н МАЛЮНКИ САНГ│НОЮ  АБО  ВУГ│ЛЛЯМ  НА  ВЕЛИКИХ АРКУШАХ РУЛОННОГО ПАПЕРУ. я
ПИЛЬНО  ПРИДИВЛЯВСЯ  ДО  ЙОГО  ВПРАВ. в│Н ТАК ХВАЦЬКО ПЕРЕДАВАВ ВС│  ЗВИВИ │
ОПУКЛОСТ│  Ж│НОЧО┐ ПЛОТ│. я ДИВИВСЯ  │  ЗАПАМ'ЯТОВУВАВ. пОТ│М, БАГАТО  РОК│В
П│ЗН│ШЕ, МЕН│ ЙОГО ПРИЙОМИ ПРИСЛУЖИЛИСЯ.
     чЕРЕЗ К│ЛЬКА ДН│В ЗДИБАВСЯ Я  │З зА┐КОЮ. зА┐КА,  ТО  ОСОБЛИВА ТЕМА. в│Н
НАЛЕЖАВ ДО ОДНОГО З НАЙСИЛЬН│ШИХ ХУДОЖН│Х КЛАН│В. нАВ│ТЬ У  Т│ ЧАСИ, КОЛИ ┐Х
"БАТЬКО" БУВ УЖЕ НЕ НА ГОР│,  ВОНИ МАЛИ │ ЗАКУПКИ З ВИСТАВОК, │  ЗАРОБ│ТОК У
ХУДФОНД│.  зА┐КА  ЗАВЖДИ  ЗНАВ   НАЙСВ│Ж│Ш│  НОВИНИ  ПРО  ВСЯК│  ХУДОЖН│  ТА
Б│ЛЯХУДОЖН│ СПРАВИ. пАМ'ЯТЬ У НЬОГО БУЛА ЧУДОВА, ПОЧУТТЯ ГУМОРУ В│ДМ│ННЕ. ц│
ДВ│ ЯКОСТ│ ЙОГО НЕ ПОКИДАЛИ НАВ│ТЬ ТОД│, КОЛИ БУВ УПИТИЙ ВЩЕНТ.
     -- вОЖАТИЙ! -- кАЖУ Я ЙОМУ (БО В│Н БУВ П│ОНЕРВОЖАТИМ НАШОГО КЛАСУ, КОЛИ
Я ВЧИВСЯ У ХУДОЖН│Й ШКОЛ│), -- мОЖЕ ТИ ЗНА║Ш ЧОМУ т. я. ВМАЗАЛА "сП│ВАКОВ│"?
     -- т-Т-ТТТТИ ПППППРАВИЛЬНО ПИ-ПИ-ПИ-ТА║Ш. в-В-В-ВОНА У-У-У-УУУ ННАС ННА
к-ККИНЬ г-Г-Г-ГРУСТ│ К-К-КККРУТИЛАСЬ...
     тУТ Я  ЗРОЗУМ│В, ЩО  зА┐КА  ВИПИВ  ЩОНАЙМЕНШЕ ПЛЯШКУ  ОКОВИТО┐ │  ТРЕБА
НАБРАТИСЬ ТЕРП│ННЯ, ЩОБ Д│ЗНАТИСЬ ПРО ПРИЧИНУ ЛЯПАСА.
     зА┐КА ПОЯСНЮВАВ ТАК ДОВГО,  ЩО Я, З  НИМ  РОЗМОВЛЯЮЧИ, П│ДПАВ П│Д  ЙОГО
СУГЕСТ│Ю │ ТЕЖ ПОЧАВ ЗА┐КУВАТИСЬ.
     оТОЖ, ЯКЩО В│ДКИНУТИ ЗАГИКУВАННЯ, ТО СПРАВА ВИГЛЯДАЛА ТАК. "сП│ВАК" БУВ
СТЕПЕНД│АТОМ ТВОРЧИХ  ХУДОЖН│Х  МАЙСТЕРЕНЬ.  ▓ "бОРЕЦЬ" ТЕЖ БУВ СТИПЕНД│АТОМ
ТИХ МАЙСТЕРЕНЬ.
     т│  МАЙСТЕРН│,  ТО  БУВ  СПРАВЖН│Й  РАЙ  ДЛЯ  НАШО┐  ХУДОЖНЬО┐  БРАТ│┐.
бЕЗКОШТОВНЕ ПРИМ│ЩЕННЯ, СТИПЕНД│Я, ХУДОЖН│ МАТЕР│АЛИ, НАТУРА -- БЕЗКОШТОВНО,
ЩЕ Й МАЙСТЕР-ДРУКАР ТОБ│ Б ДО ПОСЛУГ │ ДРУКАРСЬК│ ВЕРСТАТИ, ЯКЩО ТИ ГРАФ│К.
     у ТИХ МАЙСТЕРНЯХ "сП│ВАК" МАЛЮВАВ "БОЛЬШ│Х" │ "МАЛ║НЬК│Х ЛЕН│НОВ" ТА ЩЕ
КРАЩИХ, Н│Ж В │НСТИТУТ│, ОГОЛЕНИХ НАТУРНИЦЬ.
     щО  МАЛЮВАВ  "бОРЕЦЬ" -- НЕ  ЗНАЮ. пЕВНО ЩОСЬ ПРО СТРАЙКИ  РЕВОЛЮЦ│ЙНИХ
РОБ│ТНИК│В  ПОЧАТКУ  СТОЛ│ТТЯ.  нУ, │  ЯК  ЗАВЖДИ, ТЯГАВ ПУДОВ│  ГИР│, М'ЯЗИ
РОЗКАЧУВАВ.  ▓  ОСЬ  НАШ  бОРЕЦЬ ЩОСЬ  ЗАМЕТУШИВСЯ,  ЗАШАРПАВСЯ.  зБ│ГАВ  ДО
МАГАЗИНЧИКУ,  ПРИТЯГ ДВ│ ПЛЯШКИ  ШАМПАНСЬКОГО  │ ЗДОРОВЕННИЙ  КУЛЬОК ЦУКЕРОК
"м│ШКА".  мОЖЕ  К│ЛОГРАМ│В  ЗО  ДВА.  хОДИТЬ  "бОРЕЦЬ"  ПО  МАЙДАНЧИКУ   М│Ж
МАЙСТЕРНЯМИ  │  ДЕСЯТИК│ЛОГРАМОВИМИ  ГАНТЕЛЯМИ   Б│ЦЕПСИ  НАГАНЯ║.  "сП│ВАК"
ВИХОДИТЬ │З ДРУКАРСЬКО┐ МАЙСТЕРН│ │ ПИТА║: "чОГО ЦЕ ТИ ТАКИЙ ВЕСЕЛИЙ?"
     -- сЬОГОДН│ ДО МЕНЕ т. я. ПРИЙДЕ! зРЕШТОЮ УМОВИВ! пОМАЛЮ║МО, А ПОТ│М МИ
┐┐ ОПРИХОДУ║МО.  вОНА ОТ │ ШАМПАНСЬКОГО │  "м│ШОК"  ЗАМОВИЛА.  цЕ ВЖЕ ТОЧНО,
ЦЬОГО РАЗУ ПРИЙДЕ,.. НЕ П│ДВЕДЕ...
     -- тЕЖ МЕН│ ПОД│Я, -- КАЖЕ "сП│ВАК", -- КОМУ ВОНА Т│ЛЬКИ НЕ ДАВАЛА!
     -- мОЖЕ ТИ ХОЧЕШ СКАЗАТИ, ЩО ТИ ТЕЖ ┐┐ ШВОРИВ?!
     -- а ЯК ЖЕ!
     -- сКАЗАТИ МОЖНА ЩО ЗАВГОДНО...
     -- пОТР│БН│ ДОКАЗИ?! -- "сП│ВАК"  ТЕЖ ЗАВ│ВСЯ.  --  тАК ЗНАЙ, КОЛИ ВОНА
ПОЧНЕ К│НЧАТИ, ТО ПОЧНЕ ШВИДКО-ШВИДКО ПРОКАЗУВАТИ: "ТА-ТА-ТА-ТА-ТА!"
     яК ЗАВЖДИ, т. я. СП│ЗНИЛАСЬ, АЛЕ ВЖЕ  Ж ПРИЙШЛА. "бОРЕЦЬ" ПОМАЛЮВАВ ┐┐.
а ПОТ│М,  КОЛИ ВОНА НА┐ЛАСЬ  "м│ШОК" │  ВИДУДЛИЛА  ПЛЯШКУ  ШАМПАНСЬКОГО,  ТО
ЗЛЯГЛАСЬ │З "бОРЦЕМ".
     ▓  СПРАВД│, ЯК  ┐┐ ВЖЕ РОЗ│БРАЛО,  ТО ВОНА ЗАТР│СКОТ│ЛА,  ЯК  ЗАВЕДЕНА:
"ТА-ТА-ТА-ТА-ТА-ТА..."
     "бОРЕЦЬ" НЕ ВИТРИМАВ РОЗРЕГОТАВСЯ.
     т. я. ВРАЗ ПРОТВЕРЕЗ│ЛА │ СПИНИЛАСЬ: "чОГО РЕГОЧЕШ?"
     а "бОРЕЦЬ" │ СКАЖИ, ЩО ЙОГО "сП│ВАК" ПОПЕРЕДИВ ПРО ОТУ ┐┐ ПРИМХУ.
     т. я. ВСТАЛА, ВДЯГЛАСЬ │, ЯК "бОРЕЦЬ" ┐┐ НЕ УМОВЛЯВ, П│ШЛА ГЕТЬ.
     а  ВС│ ДЕТАЛ│  "зА┐КА" ТОМУ  ТАК ДОБРЕ ЗНАВ, БО В│Н ЩЕ НА ТОЙ  ЧАС,  ПО
ПРОТЕКЦ│┐  СВОГО  ЗНАМЕНИТОГО  ДЯДЬКА,  ВИКОНУВАВ  СЛУЖБУ  │  КОМЕНДАНТА,  │
│НТЕНДАНТА ТОГО ХИТРОГО ХУДОЖНЬОГО БУДИНОЧКУ У ВИШНЕВ│М РЯСН│М САДУ.
     ▓З СУМОМ ЗГАДУЮ СВОГО П│ОНЕРВОЖАТОГО. жИВА БУЛА ДУША -- П'ЯНИЙ, ЯК Ч│П,
А  ПОЧНЕШ ГОВОРИТИ  З НИМ ПРО МИСТЕЦТВО, А В│Н ТОБ│ ХОЧ ЯКЕ ЗАВГОДНО М│СЦЕ З
гОЛОЛЯ  ПРОЦИТУ║. чИ  ПОР│ВНЯ║  ЯКИЙСЬ  ФРАГМЕНТ З  "дВОХ  ГРОШ│В  НАД│┐"  З
"кУБАНСЬКИМИ  КОЗАКАМИ".  хОЧ  ЯК В│Н  ПИВ ДО К│НЦЯ  СВО┐Х КОРОТКИХ ДН│В, ТА
РОЗУМУ НЕ ПРОПИВ, А ОТ Т│ЛО ЗНИЩИВ. 
     ревнощ▓

     в│КНА МО║┐ К│МНАТИ НА ОСТАННЬОМУ ПОВЕРС│ ГУРТОЖИТКУ ДИВИЛИСЬ НА СХ│Д. ▓
ЧЕРВНЕВЕ СОНЦЕ НЕ  ДАВАЛО МЕН│ ПЕРЕСИПАТИ.  оТОЖ │  ВИХОДИЛО,  ЩО Я ВСТАВАВ,
КОЛИ ЧАЙКИ З ВОДОСХОВИЩА  ГУСТОЮ ХМАРОЮ ЛЕТ│ЛИ НА  ПОЖИВУ ДО  оСТАНК│НСЬКОГО
М'ЯСОКОМБ│НАТУ.
     тАКИХ ДОВГИЙ │ СВ│ТЛИХ РОБОЧИХ ДН│В, ЯК НА ПОЧАТКУ Л│ТА 73 РОКУ У МЕНЕ,
ЗДА║ТЬСЯ ТАКИ, Б│ЛЬШЕ НЕ БУЛО. н│, НЕ  ТАК  -- Б│ЛЬШЕ Я  ВЖЕ Н│КОЛИ НЕ БУВ У
КРАЩ│Й ФОРМ│, БО Н│КОЛИ СТ│ЛЬКИ НЕ МАЛЮВАВ. нЕ ВИПУСКАВ АЛЬБОМА З РУК Н│  НА
ЛЕКЦ│ЯХ, Н│ П│СЛЯ ЛЕКЦ│Й. вЧИВСЯ В Л│Т│НСТИТУТ│, А НЕ ПИСАВ ЗОВС│М.
     пОРТРЕТИ │ ГОЛА НАТУРА, ЯК НЕ ЩОДНЯ, ТО ЧЕРЕЗ ДЕНЬ. чАСОМ РОБИВ НАЧЕРКИ
В ЗООПАРКУ. нУ Й ФАНТАСТИЧН│ СКАРБИ МУЗЕ┐В б║ЛОКАМ║ННОЙ. в│Д сХ│ДНОГО  МУЗЕЮ
НА  оБУХА  ДО МУЗЕЮ  пУШК│НА  НА  вОЛХОНЦ│.  а  ВИСТАВКИ,  А ВЕРН│САЖ│?!.  ▓
Б│БЛ│ОТЕКА цдл З ПРИВ│ТНИМИ Б│БЛ│ОТЕКАРКАМИ, ЯК│  МЕНЕ ЧАСТУВАЛИ СВ│ЖИНОЮ  З
ОБРАЗОТВОРЧОГО  МИСТЕЦТВА. зАВЖДИ  ПРИДИВЛЯВСЯ  ДО ТОГО,  ЯК  ДИВИЛИСЬ  │ ЩО
БАЧИЛИ ВЕЛИК│  МАЙСТРИ,  ЧИ З │МЕНЕМ, ЧИ БЕЗ  │МЕН│ ВОНИ  ЛИШИЛИСЬ  В  ПЛИН│
│СТОР│┐. дЛЯ МЕНЕ ВС│  ВОНИ  БУЛИ  ВЕЛИК│, БО У ВС│Х У НИХ БУЛО ПИЛЬНЕ ОКО │
ГАРЯЧЕ,  ПРИСТРАСНЕ  В│ДЧУТТЯ  ПРИРОДИ.  ▓  НЕМА║  ЗНАЧЕННЯ,  НАСК│ЛЬКИ ВОНИ
ВПРАВНО ВОЛОД│ЛИ КЛАСИЧНОЮ ПЕРСПЕКТИВОЮ ЧИ  ЗНАЛИ АНАТОМ│Ю.  яКЩО ВАС  САМИХ
Ц│КАВИТЬ ЖИТТЯ, ЯКЩО  ВИ  ДО  НЬОГО НЕ БАЙДУЖ│, ТО ВИ  ЗРАЗУ  В│ДЧУ║ТЕ, КОГО
ХВИЛЮВАЛО   НЕЙМОВ│РНЕ  РОЗМА┐ТТЯ  │   ПИШН│СТЬ,   НЕВБЛАГАННА  МИНУЧ│СТЬ  │
НЕПОВТОРН│СТЬ БУТТЯ.  хТО  Б ЦЕ НЕ  БУВ!  чИ ВЕЛИКИЙ  АНАЛ│ТИК  дЮРЕР З ЙОГО
НИЩ│ВНИМ Р│ЗЦЕМ,  ДО  ЯКОГО Й ЛАЗЕРУ  ЩЕ ДАЛЕКО;  ЧИ  БЛИЗЬКОЗОРИЙ  ПЕРСЬКИЙ
М│Н│АТЮРИСТ, ЩО  СХИЛИВ  ЧАЛМУ  ДО САМОГО  АРКУША  ДОРОГОГО  САМАРКАНДСЬКОГО
ПАПЕРУ  │  ОЧЕРЕТЯНИМ  КАЛАМОМ  В│В   ПРУЖНУ  Л│Н│Ю  ЗВАБНИХ  Т│Л  ЧОРНООКИХ
КУПАЛЬНИЦЬ-ГУР│Й.
     вСЕ БУЛО Б ДОБРЕ,  ТА ЗА К│ЛЬКА ДН│В  Я  МАВ ПОЛИШИТИ  АСФАЛЬТОВ│  ЛАНИ
МЕТРОПОЛ│┐ │ ВЕРТАТИ ДО бОГОСПАСА║МОГО ГРАДА кИ║ВА.
     тАМ ВЖЕ  Р│К,  ЯК ПРОЙШОВ  ПОГРОМ. ▓ ПРИ  ЗГАДЦ│ ПРО  ЦЕ  СТАВАЛО ЯКОСЬ
НЕПЕВНО. хОЧА Я ПЛИВ САМОПЛИВОМ │ НЕ ГУРТУВАВСЯ З КУПКОЮ ДЕСИДЕНТ│В, НА ДУШ│
БУЛО  ЯКОСЬ  МУЛЬКО.  бО  Ж  Я  │   НЕ  ХОЛУЙСТВУВАВ  ПЕРЕД  НОМЕНКЛАТУРНИМИ
"Ш║СТЬОРКАМИ"  В│Д МИСТЕЦТВА. оДНАЧЕ, РОБОТА ЙШЛА ЧУДОВО, │  НЕ  ЗВАЖАЮЧИ НА
ПЕРЕДЧУТТЯ ВСЯКО┐ ГИДОТИ, ЩО  ПОВН│СТЮ ЗБУЛОСЬ У кИ║В│, НАСТР│Й БУВ, МОЖНА Б
СКАЗАТИ, П│ДНЕСЕНИЙ. хОЧ Я │ ПОСП│ШНО ПАКУВАВ ВСЯКЕ СВО║ ШМАТТЯ, НАДБАНЕ  ЗА
РОКИ НАВЧАННЯ, ПРОДОВЖУВАВ МАЛЮВАТИ ЩОДНЯ.
     з  ПОЧАТКУ ЧЕРВНЯ ГУРТОЖИТОК СТАВ  ЩЕ ГАЛАСЛИВ│ШИЙ,  ЩЕ  БОЖЕВ│ЛЬН│ШИЙ.
пОНА┐ХАЛО ВСЯКОГО ЛЮДУ, ЯКИХОСЬ КУРСАНТ│В НА ВСЯК│ ТАМ КОНФЕРЕНЦ│┐, СЕМ│НАРИ
ТА СКОРОЧЕН│ КУРСИ ПО П│ДГОТОВЦ│ СОЦРЕАЛ│СТИЧНИХ │НЖЕНЕР│В ЛЮДСЬКИХ ДУШ.
     яКЩО  ПРОТЯГОМ  РОКУ В  СТИПЕНД│АЛЬН│ ДН│ ПИЯТИКА ТРИВАЛА  МАКСИМУМ ТРИ
ДН│, ТО ТЕПЕР У ДЕЯКИХ К│МНАТАХ БЕЗ ПЕРЕДИХУ ГУД│ЛИ ВЖЕ ТРЕТ│Й ТИЖДЕНЬ.
     чЕРЕЗ Т│ ВЕРЕМ│┐, КОЛИ ОСОБЛИВО ПОСИЛЮВАЛОСЬ П'ЯНЕ ГАСАННЯ З ПОВЕРХУ НА
ПОВЕРХ,  НАША  ЧЕРГОВА,  ФУНДАМЕНТАЛЬНА   │  СПОК│ЙНА,  ЯК  СФ│НКС,   фА┐НА,
В│ДКЛЮЧАЛА Л│ФТ ЧАСОМ │ ВДЕНЬ.
     мЕН│ В ОЧ│ ВПАЛА КАРООКА ТУГОТ│ЛА Д│ВЧИНА ПЕВНО ТОМУ, ЩО У ВСЬОМУ ЦЬОМУ
СЕС│ЙНОМУ ВЕРТЕП│ ЙШЛА ОБЕРЕЖНЕНЬКО ПОП│Д СТ│НОЮ СХОД│В │ ТЯГЛА ВЕЛИКИЙ СТОС
КНИЖОК.
     "чОМУ Ж ┐┐, ТАКУ ОХАЙНУ │ ЗГРАБНУ, НЕ ПОМ│ЧАВ РАН│ШЕ? дИВНО..."
     тА ЧАСУ В МЕНЕ НА РОЗДУМИ НЕ БУЛО │ Я ПРИВ│ТАВСЯ │ НАЗВАВ СЕБЕ.
     пО ┐┐ ОБЛИЧЧЮ МЕН│ ЗРАЗУ СТАЛО ЯСНО -- ВОНА ЗНАЛА ПРО МЕНЕ │ ЧЕКА║ МО┐Х
ПОДАЛЬШИХ  КРОК│В.  тОМУ Й  НЕ ТЯГНУВ  │З ВСЯКИМИ ТАМ ПОЯСНЕННИМИ │  ЗРАЗУ Ж
ЗАПРОСИВ ДО СЕБЕ.
     вОНА Т│ЛЬКИ СПИТАЛА, ЧИ МОЖНА БУДЕ  ЧИТАТИ КНИГУ. нУ, ЗВИЧАЙНО,  МОЖНА.
яКА ТУТ МОЖЕ БУТИ МОВА. гОЛОВНЕ, ЩОБ НЕ ДУЖЕ КРУТИЛАСЬ.
     -- я СПОК│ЙНА, МОЖУ ДОВГО СИД│ТИ НЕРУХОМО.
     ▓  СПРАВД│,  В ПЕРШИЙ  ДЕНЬ ПОЗУВАННЯ, ТОБТО  23  ЧЕРВНЯ 73 РОКУ,  ВОНА
СИД│ЛА НЕПОРУШНО │ ЧИТАЛА ДОСИТЬ ТОВСТИЙ ТОМИК ПОЕЗ│┐.
     пРО ТАКУ МОДЕЛЬ МОЖНА БУЛО Т│ЛЬКИ МР│ЯТИ. с│ЛА │ ЗАВМЕРЛА. яК НА ЩАСТЯ,
Я ДУЖЕ ЕКОНОМНО КОРИСТУВАВСЯ  СВО║Ю КУЛЬКОВОЮ РУЧКОЮ. н│ ДО ТОГО,  АН│ П│СЛЯ
ТОГО, Н│ В КОГО Я ПОД│БНО┐ КУЛЬКОВО┐ РУКЧКИ, КОРИЧНЕВОГО КОЛЬОРУ,  НЕ БАЧИВ.
мЕН│ ┐┐  ЩЕ В кИ║В│ ПОДАРУВАВ ОДИН  ЗАЛЬОТНИЙ │║ЗУ┐Т-М│С│ОНЕР. кАЗАВ, ЩО  НА
ЗАХОД│ СТЕЖАТЬ ЗА  МО┐МИ ДОРОБКАМИ. я ТОД│ НАД  ЦИМ Д│ЛОМ ПОСМ│ЯВСЯ.  аЛЕ  В
ТРАВН│ ВЖЕ 92 ЗОВС│М │НША ЛЮДИНА З-ЗА БУГРА СКАЗАЛА МЕН│, ЩО МО┐ РОБОТИ МАЛИ
ТОД│ УСП│Х. мОЖЕ ТОМУ МЕН│ НЕ ДАВАЛИ ДИХАТИ? хОЧА Й НЕ БИЛИ В│ДВЕРТО.
     нА ТОВСТОМУ КРЕЙДЯНОМУ ПАПЕР│ КОРИЧНЕВА ПАСТА ЙШЛА Р│ВНЕНЬКО-Р│ВНЕНЬКО,
БЕЗ  ЖОДНО┐  "ГАЛУШКИ",  ЩО ЗАВЖДИ  БУВА║  НАВ│ТЬ  З  НАЙКРАЩИМИ  КУЛЬКОВИМИ
РУЧКАМИ.
     пЕРШОГО ДНЯ МИ НЕ РОЗМОВЛЯЛИ. я МОЖУ РОЗМОВЛЯТИ БЕЗ ВСЯКОГО ЗУСИЛЛЯ П│Д
ЧАС  СЕАНСУ. аЛЕ КОЛИ  МОЖНА  НЕ  РОЗВАЖАТИ НАТУРУ  Р│ЗНИМИ  БАЗАРИНКАМИ, ТО
ПРАЦЮВАТИ НАБАГАТО ЛЕГШЕ.
     мО┐Й МОДЕЛ│  МАЛЮНОК СПОДОБАВСЯ │  МИ  ДОМОВИЛИСЬ, ЩО  НАСТУПНОГО ДНЯ Я
ЗАЙДУ ДО НЕ┐, БО ВОНА ЩЕ НЕ ЗНА║ СВОГО РОЗКЛАДУ.
     к│МНАТА  МО║┐ МОДЕЛ│  БУЛА  ТАКА  Ж  ГОЛА, ЯК │ ВС│ К│МНАТИ 4  Ж│НОЧОГО
ПОВЕРХУ. а ДЕ НЕ БУВАВ -- ТАМ НЕВ│ДОМО МЕН│, ЧИ БУВ ТАМ ЯКИЙСЬ ЧИСТО Ж│НОЧИЙ
ЗАТИШОК.
     ▓ ОТ В Ц│Й  С│Р│Й КАМЕР│, МОВ У ЯК│ЙСЬ ВЕЛИЧЕЗН│Й КЛ│ТЦ│ ЗУСТР│ЛИСЬ ТРИ
ДИВН│  ПТАХИ: МОЯ ТУГОТ│ЛА, ЯК КАЧАНЧИК, МОДЕЛЬ; ВИСОКА, ТОНКА  Й ДОВГОНОГА,
ЯК  ПАРИЗЬКА  МАНЕКЕННИЦЯ, Д│ВЧИНА  З ВЕЛИЧЕЗНИМИ СВ│ТЛИМИ  ОЧИМА;  │  ЯКАСЬ
ШОРСТКА, ГОСТРА │ НЕСТРИМНА В РУХАХ, ЗОВС│М С│РА Д│ВИЦЯ.
     оСК│ЛЬКИ МОЯ ТУГОТ│ЛА  МОДЕЛЬ  НЕ БУЛА ОБ'║КТОМ МО┐Х ЗАЛЬОТ│В, ТО Я  НЕ
ВВАЖАВ  БЕЗТАКТНИМ  ЗРАЗУ  Ж  ПОЧАТИ АГ│ТАЦ│Ю  "МАНЕКЕННИЦ│". мОЯ МОДЕЛЬ  ЦЕ
СПРИЙНЯЛА ЗОВС│М СПОК│ЙНО. аЛЕ ОТ С│РА ПТАХА ПОЧАЛА ТО ЗАПАЛЮВАТИ, ТО ГАСИТИ
СИГАРЕТУ,  ХОДИТИ ПО  К│МНАТ│, СОВАТИ  КНИЖКИ НА СТОЛ│. пОТ│М  ПОКЛАЛА  ОДНУ
НЕДОПАЛЕНУ СИГАРЕТУ ДО БЛЯШАНКИ З-П│Д КОНСЕРВ│В │ ВПРИТУЛ П│Д│ЙШЛА ДО МЕНЕ.
     -- тРЕБА ПОГОВОРИТИ. вИЙДЕМО.
     вИЙШЛИ  В  КОРИДОР.  т│ЛЬКИ ЗАЧИНИЛИСЬ  ДВЕР│,  С│РА ПТАХА РВОНУЛАСЬ ДО
МЕНЕ, ОБДАВШИ ГАРЯЧИМ СМОРОДОМ ТЮТЮНУ.  пАЛИЛА ЧОРТЯЧ│ КУБИНСЬК│,  ЗДА║ТЬСЯ,
"лЕГЕРОС".
     -- тИ  ОТ  ЩО -- МАЛЮВАТИ  --  МАЛЮЙ!...  аЛЕ ЩОБ  МЕН│ НЕ БУЛО  Н│ЧОГО
ТАКОГО...
     -- вИБАЧАЙТЕ,  МИЛА Д│ВЧИНО, ПО-ПЕРШЕ, ЯКЩО  ВИ  ЗНА║ТЕ ПРО МЕНЕ, ТО  Я
СПРАВД│ МАЛЮЮ. ▓  МАЛЮВАННЯ В МЕНЕ  НЕ  ЗАЧ│ПКА  ДО ЗНАЙОМСТВА.  а  В│ДНОСНО
ВСЬОГО ТАКОГО, ТО ЦЕ ПРОСТО  ТЕХН│ЧНО НЕ  МОЖЛИВО. бО ПРИ МАЛЮВАНН│ ПОТР│БНА
ДОБРА В│ДСТАНЬ, А ПРИ ВСЬОМ ТАКОМУ -- НАВПАКИ... ▓ ДО РЕЧ│, ПРИ ЧОМУ ТУТ ВИ?
     -- а ПРИ ТОМУ,  ЩО ЦЕ МОЯ  Д│ВЧИНА... зРОЗУМ│В?..  бУДЕШ ПЕРТИ  НА НЕ┐,
ПАСТЬ ПОРВУ!.. нУ, ЯК, ДОМОВИЛИСЬ?..
     -- з ВАМИ Я ДОМОВИВСЯ. тУТ ВСЕ ЯСНО. тЕПЕР П│ДУ З НЕЮ ДОМОВЛЯТИСЬ.
     с│РА  ЗАЙШЛА  ТРОХИ  ЗАГОДЯ  ДО К│МНАТИ │  ПОЖАДЛИВО ДОПАЛИЛА  СМЕРДЮЧУ
КУБИНСЬКУ СИГАРЕТУ. дОВГОНОГУ  РАЙСЬКУ ПТАШКУ Я ВМОВИВ ШВИДКО, АЛЕ НЕ  ЧЕРЕЗ
ТЕ, ЩО Я БУВ ТАКИЙ СИЛЬНИЙ  АГ│ТАТОР, А ТОМУ, ЩО,  КОЛИ КРАСУНЯ ЗИРКНУЛА  НА
ЦЬОГО С│РОГО КОБЛА, ТО ТА ┐Й СТВЕРДЖУВАЛЬНО КИВНУЛА ГОЛОВОЮ.
     яК КОЛИСЬ ПИСАЛИ КЛАСИКИ СЕНТИМЕНТАЛЬНО┐ Л│ТЕРАТУРИ, ТРОХИ СХВИЛЬОВАНИЙ
НЕСПОД│ВАНИМ ХОДОМ ПОД│Й, АЛЕ ВСЕ  Ж ЗАДОВОЛЕНИЙ НЕСПОД│ВАНИМ ХОДОМ ПОД│Й, Я
ЗАБРАВ КАРООКУ МОДЕЛЬ │ МИ ПОСП│ШИЛИ НА СЬОМИЙ.
     пО ОБЛИЧЧЮ МОДЕЛ│ ЗРОЗУМ│В  -- ВОНА ПРОСТО ЩАСЛИВА,  ЩО  Я  ТЯГНУ ┐┐ ДО
СЕБЕ.
     нА СЕАНС│ МАЛЮНКУ 24. 06. 1973 РОКУ КНИЖКУ ВОНА НЕ ЧИТАЛА. в│ДКЛАЛА.
     --  нЕ  МОЖУ ЧИТАТИ. нЕ ЙДЕ МЕН│ В  ГОЛОВУ,..  --  С│ПОНУЛА ГЛАДЕНЬКИМИ
ПЛЕЧИМА, ЗДРИГНУЛАСЬ │ СКАЗАЛА: -- сТРАШНА ВОНА ЛЮДИНА... я ┐┐ ДУЖЕ БОЮСЬ...
     -- а ЩО, Х│БА  ║  ЧОГО  ┐┐  БОЯТИСЬ?.. -- вИР│ШИВ  Я  СПРОВАКУВАТИ СВОЮ
МОДЕЛЬ.
     -- к!.. -- пОМОВЧАЛА, А ПОТ│М  ДОДАЛА. -- у НАС, НА кУБАН│, В СТАНИЦЯХ,
Я ТАКИХ СТРАШНИХ ЛЮДЕЙ НЕ БАЧИЛА... сТРАШНА ЛЮДИНА.
     аЛЕ  ДАЛ│  ЦЯ  ТЕМА РОЗВИТКУ НЕ ЗНАЙШЛА, БО,  ЩИРО  КАЖУЧИ,  ЩОСЬ  МЕН│
РОЗХОТ│ЛОСЬ У ВС│ Ц│ СТРАСТ│ ЗАГЛИБЛЮВАТИСЬ.  хОТ│ЛОСЯ Т│ЛЬКИ  ЩЕ ПОМАЛЮВАТИ
ДОВГОНОГУ КРАСУНЮ  ТА  Й  К│НЕЦЬ.  мИ  З  НЕЮ  ДОМОВИЛИСЬ,  ЩО  ВОНА  ПРИЙДЕ
НАСТУПНОГО ДНЯ В  НАШ ГУРТОЖИТОК. вОНА НЕ НАША, А МУЗИКА З ЯКОГОСЬ │НСТИТУТУ
КУЛЬТУРИ, ЧИ ЩО... т│ЛЬКИ НЕ ДОБРАВ, ЧИ В│ОЛОНЧЕЛ│СТКА ВОНА ЧИ ФЛЕЙТИСТКА.
     аЛЕ НАСТУПНОГО ДНЯ ДОВГОНОГА НЕ ПРИЙШЛА.
     ▓ КУБАНСЬКА Д│ВЧИНА ЗАТРИМАЛАСЬ ДО ВЕЧОРА В │НСТИТУТ│. тОМУ Й МАЛЮВАВ Я
РЕВНИВУ  КОБЛУ.  мАЛЮВАВ ┐┐ В СВО┐Й К│МНАТ│. бО КОЛИ Я ПРИЙШОВ, А ┐┐ Д│ВЧИНА
НЕ З'ЯВИЛАСЬ, А Я ВСЕ СИД│В ТА СИД│В, ТО  ВОНА СПОК│ЙНО РОЗДЯГЛАСЬ ПРИ МЕН│,
НАКИНУЛА НА ГОЛЕ Т│ЛО ХАЛАТ, ВЗУЛА ШЛЬОПАНЦ│ │ ТАК МИ З НЕЮ │ ┐ХАЛИ В Л│ФТ│.
я ПРИ ПОВНОМУ ПАРАД│ (Т│ЛЬКИ КРАВАТКИ НЕ ВИСТАЧАЛО!), А ВОНА В ШЛЬОПАНЦЯХ НА
БОСУ  НОГУ │ ПРИТРИМУВАЛА ПОЛИ ХАЛАТУ НА ГОЛОМУ Т│Л│  РУКАМИ, БО Н│ ПОЯСУ НА
НЬОМУ, Н│ ┤УДЗИК│В.

Last-modified: Thu, 22 Nov 2001 10:31:48 GMT
Оцените этот текст: