Сидiр наклада залiза.
   (До понятих.)_ Будьте ж ви тричi проклятi! Весь  грiх  на  вашi  голови
ляже!
   Старшина (придивляКться, як путо надiто)._ Поверни замок у  той  бiк  -
ногу буде мулять.
   Олекса_. Дядьку, Михайло Михайловичу, господин старшина! Змилуйтесь, не
згнущайтесь над дядьком. Пустiть його; вiн не втiче! Що хочете, зроблю для
вас: два годи буду наймитом без жодноП заплати.
   Бурлака_. Олексо, не проси його, смердючого, розбiйника!  Не  варт  вiн
того, щоб до нього й балакать, а не то просить таку гадину!
   Старшина_. То ти ще й тепер будеш лаяться? Безштанько, голодранець!  На
ж тобi! (Б'К Бурлаку в лице.)_
   Бурлака_. О-о-о! (Хвата з столу нiж.)_ Так здихай  же,  пекельна  душа!
(КидаКться на старшину.)_
   Галя (переступа йому дорогу)._ Дядьку, не занапастiть себе!
   Старщина_. Вiзьмiть його, розбiйника!
   Бурлака хвата його за барки.
   Рятуйте!
   Писар  (вбiгаК  торопко)._  Михайло  Михайлович!  ПриПхав  iсправник  i
непремКнний член, волость запечатали...
   Бурлака (випускаК старшину, кида нiж)._  Впору  приПхали!  Не  допустив
мене господь многомилостивий до великого грiха!
   Старшина стоПть як громом прибитий.

   Завiса.
   1883. Њлисаветград