ри. А мито сплатив, Г закят, усе без хитрощГв, я тепер згадав. I раптом тГкаК, та ще й мГй фальшивий дозвГл показуК Г хабаря даК? НГ, мГй милий небоже, там, де потаКмнГ братства мГж собою ворогують, нам нема чого пхатись. Наша справа збирати мито, слГдкувати за порядком Г примножувати достатки. ЗаймГмося краще з тобою тими купцями, що потаКмно провозять золото. Це вигГдно й безпечно. 30. КНИЖНИК I МАНДРВВЕЦЬ Аль-ДжаубарГ полюбляв розгадувати всякГ таКмницГ. Також любив Г сповГдГ бувалих людей про рГзнГ розгаданГ та нерозкритГ справи. За довгий час у нього накопичилось таких ГсторГй пребагато. ТодГ вГн Г написав свою працю "Аль-Китаб аль-мухтар фГ'кашф аль-асрар" -- тобто "Книга дослГджень з вибраних таКмниць". I не поминув у своПй книзГ одну ГсторГю, свГдком якоП вГн був. Один з купцГв-меценатГв, любитель красного письменства та цГкавоП бесГди, запросив Аль-ДжаубарГ погостювати до одного Гз своПх маКткГв у ХарранГ. Отож з багатьма слугами та рабами-охоронцями вони виПхали до маКтку. А поруч було там мГстечко, славне тим, що на третину населяли його мандейцГ. 3 них же, як вГдомо, вийшло багато найвправнГших лГкарГв та астрономГв халГфату. Купець обГцяв познайомити Аль-ДжаубарГ Гз старГйшиною мандейцГв, великим мудрецем Г тямущим звГздарем. Це також привабило Аль-ДжаубарГ в тГ краП. Другого дня нашГ мандрГвцГ пГднялись на крутий пагорб, Г зразу петля дороги повела Пх у зелену долину. А там пГд кручею, серед розбитих колон, Гз спотвореного римського маскарону весело дзюркотГло джерело. Дорога тут круто вигиналась над западиною, Г тому людям каравану згори було все видно, як на долонГ. Те, що зараз спостерГгали мандрГвники, Пх дуже здивувало. На зеленГм п'ятачку бГля витоку водограю вони побачили чоловГка й мавпу. ОбоК -- Г людина, Г тварина -- молились. I вдягненГ були однаково -- в короткГ червонГ шаровари та персидськГ куртки. ТГльки ще в чоловГка на головГ була висока шапка, перев'язана тюрбаном. Купець збирався в своКму маКтку розважитись ловами, тому в караванГ були добрГ гончаки на газелей та кГлька соколГв-шахГнГв пГд доглядом сокольничого. Теплий вГтер вГяв знизу Г принГс запах мавпи, й гончаки наче показились. Ледь вдалося псарям утримати Пх на шворГ. А дивний подорожнГй Г його мавпа наче й не чули шаленого гавкоту та розмови багатьох людей, брязкоту караванного начиння. ОбоК продовжували ревно творити намаз. Поки караван спускався Г наповнював собою зелену западину, молитва тим часом скГнчилася. ЧоловГк огладив бороду, взув сандалГ Г скрутив килимка. Мавпа теж скрутила килимок, але зав'язав його ПП господар. ТодГ тварина, прихопивши килимок зубами за шворку, видерлась на уламок римськоП колони. РозсГдлували коней, знГмали поклажу з верблюдГв та вГслюкГв, розпалювали вогнища, набирали Гз струмка воду. Купець Г Аль-ДжаубарГ ступили на землю Г розГм'яли затерплГ ноги. ПГдемо подивимось на циркача та його мавпу? Не думаю, що це просто базарний фГгляр. ТГ ходять гуртом. А вГн один. Без сумнГву, вГн пройдисвГт, та ще й якась таКмниця тут К!.. О мГй любий друже! Ти славний книжник! Але скрГзь ти тГльки й бачиш таКмницГ та всякГ шахрайства! По-моКму, це просто дуже вмГлий дресирувальник. А його мавпа надзвичайно слухняна Г все намагаКться зробити, як Г ПП хазяПн... МГй друже! А хто ж зробив мавпГ молГльний килимок?.. НГ, тут К шахрайство... ХодГмо й перевГримо! -- вирГшив купець, Г вони рушили вгору за течГКю до зруйнованого римського водограю. ЧоловГк у бойовГй шкГрянГй куртцГ з мГдними наклепками пГдвГвся Г Дречно привГтав непроханих гостей та подав Пм блакитну китайську пГалу. Пийте, шановнГ, Г хай на вас Г ваш рГд впаде благословення Аллаха! СГдайте на цГ древнГ каменГ Г вГдпочиньте пГсля дороги. Порадуйте своП вуха спГвом цього прекрасного джерела! ДякуКмо! Навпаки, ми прийшли запросити тебе до нашого столу! -- зверхньо, без особливоП ДречностГ виголосив купець.-- А коли поПси, покажеш нам своП фокуси з мавпою. Шановного Г ласкавого добродГя в оману ввела наша зовнГшнГсть! Ми не лицедГП Г не попихачГ. А тому не можемо прийняти запрошення, бо не можемо вГдплатити господарю тим, чим йому гадалось! -- В жилавий засмаглий чоловГк вклонився. Хто ж ти такий? I чому дозволяКш мавпГ насмГхатись над святою молитвою? -- гостро спитав Аль-ДжаубарГ.-- Це ж ти зробив Пй килимок Г одяг?! -- Одяг я пошив, бо негоже йому навГть у мавпячГй личинГ свГтити срамотою. А килимок нам подарував один бГдний чоловГк в Аль-АхвазГ. Його дарунок Гшов не вГд гординГ та вГд багатства, а вГд щиростГ й вГри в Аллаха. А мою справу його поводиря розглядав кадГ в Аль АхвизГ Г прийшов до висновку, що ми не ганьбимо вГри. Отож, шановнГ добродГП, я ще раз вам кажу, що ми мандрГвцГ, закинутГ сюди волею долГ. Ще раз сердечно дякуКмо за увагу, але приКднатись до вашоП трапези щедроП не можемо... Њдине прохання, о господине, накажи тримати собак на прив'язГ, щоб вГн не страждав вГд приниження, мов якийсь кГт, на латинськГй колонГ. Гаразд, накажу. Але звГдки ти знаКш, що колона була колись латинська? -- поцГкавився купець. Написи тут скрГзь латинськГ, о мГй господине! То ти, виходить, книжник? О нГ, мГй господине! Я -- Падуча Зоря МорГв. Але гГркГ обставини закинули нас аж сюди, де нГхто з людей не бачив моря й корабля Г не куштував солоноП морськоП води... Так ти не роздГлиш з нами трапезу? Вибачай ласкаво, о господине! Не сьогоднГ. Днями, коли я буду в мГсцях твоКП мети, якщо захочеш, я зайду до тебе... А зараз сонце нам показуК рушати вперед. Сонце, зорГ та мГсяць -- головний дороговказ моряка!.. А ти часом не чаклун, не ворожбит? -- занепокоПвся Г розсердився купець.-- ЗвГдки ти знаКш, що я Пду в свГй маКток? Ну хто ж Пде в чужий маКток Гз своПми гончаками та шахГнами? НГ, я не чаклун Г не ворожбит. Я можу передрГкати тГльки погоду за мГсяцем та сонцем. А це Аллах дозволяК. Я шарГату нГколи не порушував Г шанував адат. I тому ще раз прошу вибачити мою вГдмову... ВГн вклонився Г притис лГву руку до серця, а праву опустив униз. Аль-ДжаубарГ пГдвГв голову Г задивився на мавпу. Вона не повторювала рухГв свого господаря переднГми лапами, а лише схвально кивала головою: "Так! Так! Так!" Аль-ДжаубарГ стало моторошно -- не мавпа, а зачаклована людина. ВГн струснув плечима Г виголосив: -- ПГшли, мГй меценате! Не будемо набридати нашому новому знайомому... Вони розпрощалися Г пГшли до своПх людей та худоби, а мандрГвець знову сГв Г почав порпатись у яскравГй йКменськГй торбГ. Купець Г Аль-ДжаубарГ спускались вниз уздовж струмка. -- Просто не вГриться, що так можна видресирувати тварину! Дивишся-- Г аж мороз по шкГрГ йде: ну зачаклована людина, а не мавпа! -- А ти скрГзь шукаКш таКмницГ Г шахрайство. Тут Г дитинГ ясно, чого вГн вГдмовився, чого просив собак тримати. Мавпа -- то зачарована людина! ТГльки от хто вГн -- добрий чи злий чаклун? --Ти знаКш, мГй дорогий друже,-- вГн таки колишнГй моряк. Я колись бував у БасрГ-- старГ моряки всГ чимось схожГ, хоча не можу сказати чим... А вГн уже не молодий. Йому не менше сорока -- сорока п'яти. I зовсГм вГн не ворожбит, а просто генГальний, неймовГрний, казковий дресирувальник!.. Це ж треба таку розумну мавпу вГднайти Г так вишколити!.. А я тобГ кажу -- вГн ворожбит Г чаклун! I думаю, нГ, здогадуюсь, що вГн магрГбГнець! УсГ вони чаклуни!..-- доводив купець. О мГй меценате! Не опускайся до вГри всяким книжкам, складеним для простолюдинГв, Бачу, що ти просто повГрив цим казкам "ТисячГ та одноП ночГ"... -- По-твоКму, там неправду написано, що всГ магрГбГнцГ -- чародГП та чаклуни?! Отако сперечаючись, вони прийшли до свого становища Г сГли до розкГшноП трапези. Тим часом колишнГй моряк, що назвав себе Падучою Зорею МорГв, добре приладнавши на м'язистГ ноги сандалГ, пГдхопив своП двГ йКменськГ торби, довгу бамбукову палицю Г по крутому схилу навскГс почав пГдГйматися на дорогу. Мавпа скочила з колони Г поспГшила за ним, бГжачи то на заднГх, то на трьох, бо однГКю передньою лапою та зубами притримувала килимок. I купець, Г Аль-ДжаубарГ, Г вся прислуга та раби перестали Псти й повернули голови до схилу. Просто не вГрилось, що по такому схилу можна пГдГйматися так легко вгору! Вони обоК -- Г мавпа, Г страннГй -- моряки. ЗовсГм не бояться висоти Г привченГ до всяких несподГванок. НГ, вГн чаклун! От я тобГ правду кажу!.. -- гарячкував купець. I раптом схаменувся.-- Ахмед! Збери коржГв медових та солодощГв, та всякоП городини, наздожени й вГддай Пм!..-- ВГн махнув рукою на схил, де вже мандрГвець з мавпою закГнчував сходження Г вибирався на дорогу. Гарненький гулям-текГнець1 швидко зГбрав у кошик пригощання, скочив на коня Г погнав його чвалом по дорозГ навкруги. Як вГн наздогнав перехожого з мавпою, не було видно. Але повернувся швидко. Тримав порожнГй кошик, руки в нього тремтГли Г з коня вГн не злазив. -- Що?! -- с жахом, спадаючим голосом спитав купець.-- Джин?!!! Мана?! РозвГявся з пилом?.. НГ, господине!.. Я частину лакГткГв сховав собГ, а ця... тварюка... Цей зачаклований принц... вГн скочив на коня Г витяг... ТГльки менГ повернув мГй хлГб позавчорашнГй Г шмат в'яленого м'яса, що я вже п'ятий день як собГ купив... ЗвГдки ти знаКш, що мавпа -- принц, та ще й зачаклований?! -- аж пГдскочив купець. ВГн, той... чародГй... так його назвав... ВГн йому сказав; "Принце, вГддай рабовГ рабове! ВГн теж Псти хоче!" I цей перевертень подивився на все, помацав, попробував зубами Г вГддав менГ... моК... А що цей говорив? Що вГн тобГ сказав?!! ВГн... вГн... вГн... наказав передати... що погода буде добра... чотири днГ... для соколиних... ловГв, а потГм щоб ти... полював з гончаками... Дякував за пундики. Ну що я тобГ говорив?! ВГн чаклун, без усякого сумнГву! За всГма чародГйствами Г чарами завжди стоПть або фокус, або шахрайство... ВГн моряк, найкращий дресирувальник, якого... Я вже це знаю! -- Але цього ГншГ не знають, ГншГ!.. I знов сперечалися Аль-ДжаубарГ та його меценат, Г кожен на користь своПх доказГв проводив безлГч прикладГв... Як напророчив колишнГй моряк, перших три днГ купець та Аль-ДжаубарГ розважалися соколиними ловами. На четвертий день птахи нараз кудись зникли. ПовГяв легенький вГтерець, Г тодГ замГсть соколГв - шахГнГв настала черга гончакГв. Коли вони пГсля вдалого полювання десь на шостий день стомленГ поверталися через мГстечко, купець не витримав: -- Я просто вмираю вГд голоду, о мГй любий Аль-ДжаубарГ! Спинимось Г хоча б трохи бургулю з кисляком перехопимо в оцГм ханГ. Хан був один у мГстечку, Г будинок господаря виходив у хан глухою стГною. ВГн сам прислужував високим гостям, старався з усГх сил. НавГть десь у бедуПнГв, на всяк випадок, дГстав степових печериць Г пГдсмажив Пх у теплГм коров'ячГм маслГ. Пригостив дорогих гостей Г молозивом та смаженою сараною з верблюдячим кисляком -- хотГв у купця винайняти шмат поля пГд баштан. Наситившись, купець солодко вГдригнув Г задоволено виголосив: Добре, що ми тодГ пГдГйшли до цього чаклуна з мавпою! Бо я збирався спочатку з гончаками вГдправитися в степ, а тодГ вже побавитись Гз соколами... Господине,-- низько кланяючись, вибачився господар хану,-- маю тобГ сказати, що два днГ тому в моКму заПздГ перебував подорожнГй з мавпою. ТГльки то не мавпа, прошу мене вибачити, а зачарований принц. А сам вГн був при ньому адмГралом. I всГ того нещасного Принца покинули, крГм нього, тобто АдмГрала. ВГн, колишнГй АдмГрал, побиваКться, що зразу не навернув Принца в нашу вГру! Може, тодГ вдалося б цих чарГв позбутися зразу... А тепер вони вдвох бродять по свГту Г шукають порятунку вГд проклятоП... ВГд кого, вГд кого?!--стрепенувся зачудований купець, а Аль-ДжаубарГ зневажливо Г поблажливо засмГявся. Господар хану нахилив бородате лице до вуха купця Г голосно прошепотГв: Принцеси з краПни Чампу! Вона страшенна чародГйка! Заграбастала всГ коштовностГ принца. Його слонГв, золото, камГння Г чорних рабГв-воПнГв. Вони там у височеннГй цГнГ. Слон ненабагато дорожчий за зГнджа-воПна! Вона хотГла пГдбити принца проти його батька. Та не Принц ця мавпа, Г не АдмГрал цей колишнГй моряк! ВГн дуже шляхетний Г обережний пройдисвГт, нГ, штукар! I до всього ж розумний настГльки, що нГ в кого нГчого не просить! Чи я брешу? ВГн у тебе, хазяПне, хоча б щось попросив? НГчого. ХГба тГльки кГмнату на другГм поверсГ або дозволу лягти спати па даху... Для чого? -- поцГкавився Аль-ДжаубарГ -- ВГн не пояснив? -- ВГн, добродГю, менГ нГчого не пояснював, але я сам допетрав, коли почав за ним спостерГгати. ЗнаКте, мене якийсь неспокГй охопив, недовГра, пГдозра. Спочатку, щиро кажучи, я всьому повГрив, що вГн сказав, а згодом почав сильно сумнГватись. Надто вже вГн не схожий на пройдисвГтГв, яких менГ тут, в хан, довелось надивитись. Не мГг я спати, випив настою, щоб бадьоритись, Г дивлюся, чекаю, коли вГн вийде з комГрчини. Виходить. Один. Вийшов на галерою Г став зорГ роздивлятись. ПотГм вийшов на середину двору. Собака до нього кинувся, загарчав. ВГн поговорив Гз собакою, Г той пГшов вГд нього. ТодГ вГн витяг щось з-за пояса. НГби дощечка з дГрочками Г шворка з вузликами до неП прикрГплена. Почав вГн, один кГнець шворки в ротГ тримаючи, по тГй шворцГ дощечку совати Г на зорГ крГзь ту дощечку дивитися. ПотГм запхав своК начиння в свГй широкий пояс Г пГшов зробити омовГння. Затим по приставленГй колодГ з галереП вилГз на дах. I зразу ж, я й не помГтив, бо вГн не кликав, з'явився на даху Принц, тобто, моП любГ гостГ, мавпа. Обернулись вони до кибли точнГсГнько, це я свГдчу твердо, Г почали творити нГчну молитву. Говорив АдмГрал неголосно, але я чув окремГ слова Г на такГй вГдстанГ. Вони скГнчили молитву Г спустились на галерою, а звГдти зайшли в свою комГрчину, Г я добре чув, як вони засували у дверГ брус... От так... ПотГм, вдень, вГн читав Коран у комГрчинГ. А Принц, тобто мавпа, сидГв на даху комГрчини Г споглядав за тим, що дГялось у дворГ. У полудень, коли настав час салят-аз-зухр, мавпа, тобто Принц, скочила на галерею Г почала шарпати АдмГрала. АдмГрал сховав Коран, вийняв свою дощечку з дГрками Г вимГряв сонце, а тодГ зробив омовГння Г на даху сотворив молитву. Разом з Принцем, тобто мавпою. Я спитав у нього потГм, чому вГн не пГде до мечетГ. А вГн вГдповГв, що боПться темних людей, якГ не зможуть вГдрГзнити зачарованого Принца вГд звичайнГсГнькоП мавпи. Я почав наполягати, щоб вГн усе ж пГшов до мечетГ з Принцом, тобто мавпою, що нашГ люди богомГльнГ й доброзичливГ, Г якщо Аллах з ним, то вони всГ його признають. Щиро кажучи, я знову почав сумнГватись, чи не шахрай вГн. Якраз була середа. I вГн, тобто АдмГрал, сказав менГ, щоб я його пустив на дах будинку, вГн там молитиметься Г цГлу добу нГчого не вГзьмуть вони в рота, анГ води, анГ крихти ПжГ. Бо вГн дуже хвилюКться Г хоче, щоб Аллах дав йому знамення. ВГн пГшов з мавпою, тобто Принцом, на дах мого будинку. I молився там з Принцем, тобто мавпою, цГлу добу. I не пив, Г не Пв. ТГльки безбожний насмГшник та айяр, рГзник Омар всГм говорив, що вГн бачив, як мавпа, тобто Принц, на льоту ловив горобцГв Г жер Пх, тГльки пГр'я летГло! Але, скажГть менГ, як вГн мГг бачити подГбне блюзнГрство, якщо його будинок аж на добру сотню лГктГв вГд мого хану Г висота його даху сягаК лише низу моПх вГконних решГток?!! От же бувають люди!.. Та якщо ти, господине мГй ласкавий, даси менГ в найми поле пГд баштан, я цього безбожного притисну!.. Бо, звичайно, поки достатку в нас майже рГвно, то його багато хто й слухаК. Але... Ти менГ про рГзника облиш! Кажи, що далГ було?! А далГ нГчого особливого не було. Настала п'ятниця. В всГ пГшли до мечетГ. I АдмГрал з мавпою, тобто Принцем. Розстелили вони килимки своП в самГм куточку пГд стГною, що мулла Пх спочатку й не помГтив. А я мовчав, що АдмГрал збираКться на салят-аль-джума 2. Хоча все мГстечко, навГть всГ мандейцГ знали, що в мене проживаК якийсь дуже дивний чоловГк з мавпою. Я дивився, давився на мавпу, пробачте, на Принца, Г вГдчував, що в мене голова обертом Где. Сидить вона, тобто вГн, позГхаК, як наш швець Хасан на кожнГй п'ятничнГй молитвГ, потГм почухаКться, як кравець Абу Касем, а потГм почне плюватись Г плювки ховати пГд килимок, як чинбар Сахл, що весь час кожГ зубами пробуК! Людина -- нГякого сумнГву! Та ще, знаКте, одяг,-- просто потворний карлик, а не мавпа! Десь пГд кГнець казання мулла нарештГ вздрГв мавпу, тобто Принца. ЗмГнився на видГ, але скГнчив казання. А тодГ як почне поносити безбожникГв усГх, КретикГв, поган, християн та ГудеПв, аж луна по мечетГ пГшла. Почав закликати правовГрних знищити брудну тварюку Г перехожого шахрая! ТодГ пГдвГвся АдмГрал Г попросив уважно його вислухати, а там хоч нехай його каменують, якщо знайдуть винним. Ось що вГн сказав: -- ПравовГрнГ! Це не брудна тварюка, а нещасний, який уже з поганства почав повертатись у нашу Гстинну вГру. Це був красень принц БхурГ-МхурГ Гз далекоП краПни Чамп, що далеко на схГд вГд славноП ВндГГ. Я був у його князГвствГ адмГралом усГх його кораблГв. I я почав йому пояснювати Гстину нашоП вГри, ПП правдивГсть Г силу. Та, певно, я в чомусь согрГшив, бо не встиг його остаточно навернути в нашу Гстинну вГру, як його пГдступна дружина, принцеса-чаклунка... I ви знаКте, шановнГ моП гостГ, коли АдмГрал згадав про принцесу-чаклунку, мавпа, тобто Принц, пГднялась Г стисла кулаки! ВсГ люди дГйшли до повного здивування! Отож, АдмГрал далГ вГв таке: -- ...загарбала всГ його скарби, зачарувала бойових слонГв Г чорних воПнГв - ефГопГв, Г пГшла в свою краПну. А його, за те, що не згодився на ПП пГдмову кинути до в'язницГ свого батька Г повбивати братГв, перетворила на мавпу Г наклала на нього викуп... Тут мавпа закрила лице руками Г почала аж труситись вГд плачу. МоП дорогГ гостГ, здивування й жах приявних дГйшли до межГ можливого! А АдмГрал вже закГнчував: -- Вона наклала на нас страшний викуп-- аж сто тисяч динарГв! Але за останнГх п'ять рокГв ми вже зГбрали дев'яносто тисяч, Г вГдправили сакками в КалГкут, а звГдтГля в Камбей, останГй мусульманський порт ВндГП. Ми йдемо до ЙорданГП та Палестини, бо там К моП друзГ моряки, з якими я в юностГ плавав Г дГставав корабельне дерево для славного лицаря Гсламу, переможця невГрних, вГдвойовника ЊршалаПму, благородного Салах ад-ДГна. Вони менГ допоможуть грошима, Г я зможу повернутись у землГ далекого МашрГку проповГдувати наше вчення. А мГй нещасний, спотворений Принц знов явить свою людську подобу! I при тих словах АдмГрала мавпа, тобто Принц, засмГялася Г пГдняла кулаки над головою. БГльшГсть одразу зрозумГли, що це не мавпа, а Принц. ТГльки цей чортГв м'ясник почав галасувати, що мавпа, тобто Принц, Г К мавпа, бо вона ловила в мене на даху Г жерла горобцГв! Та я йому вГдповГв! Але наш мулла ще сумнГвався. Та коли ж Принц, тобто мавпа, пГдГйшов до АдмГрала Г витяг у нього з-за пояса срГбну ГндГйську пайсу та понесла муллГ, показуючи на свГтильник, вГн посвГтлГшав розумом Г лицем, бо зрозумГв, що нГяка тварина не може дати срГбло на свГтильники. I тодГ вГн, тобто мулла, закликав усГх нас помолитись за нещасного Принца, щоб той вернув собГ людську подобу Г мГг славити Аллаха людським голосом!.. Ще цГлу добу АдмГрал з мавпою, тобто Принцом, жили в мене. I в мене товклося стГльки людей, нГби бедуПни приПхали на весняний ярмарок! За один день я розпродав половину припасГв! Он як! Люди приходили й приносили хто грошГ, хто дарунки моПм постояльцям. I вони не помилились, що це Принц Г АдмГрал справжнГ, а не шахраП. Багато з тих дарункГв АдмГрал вГддав менГ, вибачаючись, що не може подарувати нГчого з заморських див. Що поробиш, адже його останнГй корабель засмоктали сипучГ пГски в гирлГ Шатт-ель-Арабу!.. Коли купець Г Аль-ДжаубарГ Пхали в маКток, купець все смакував розповГдь ханщика. -- От бачиш, мГй любий книжнику! Њ на свГтГ Г справжнГ чудеса, без шахрайства! Аль-ДжаубарГ не сперечався цього разу. Дуже сподобалось йому в маКтку купця Г тому аж нГяк не хотГлося з ним псувати добрГ стосунки. А настрГй у купця був такий хороший, що вГн навГть склав угоду про оренду землГ пГд баштан з хазяПном хану. Сам же Аль-ДжаубарГ Пхав Г з подивом Г захватом думав про неймовГрнГ вмГння дресирувальника, який отак вишколив свою мавпу. Але ж Г мавпа була чогось варта! Це не тГ мавпи, що Пх тягнуть за собою на ремГнцях старцГ - лицедГП. Ще двГчГ зводила доля Аль-ДжаубарГ з АдмГралом Г Принцом. Десь через пГвроку вГн бачив його в Аль АхвазГ, коли мавпа на мулГ в супроводГ слуги-Гндуса приПхала до мечетГ в п'ятницю. Схопила молГльний килимок Г пГшла до мечетГ. I коли заходила, Аль-ДжаубарГ спостерГг, що вона пГдняла саме ту лапу, якою треба, якби вона була людиною-мусульманином, переступати порГг при входГ до мечетГ. Але самого АдмГрала Аль-ДжаубарГ не бачив. ПотГм, може, через рГк, вони знову здибались в одному хорранському мГстечку. 3 цГкавостГ Аль-ДжаубарГ запросив АдмГрала Г мавпу-Принца в свою кГмнатку в заПздГ. Була дощова й вГтряна зимова погода, й мандрГвцю з його твариною дГсталась кутова клГтина в ханГ на другГм поверсГ. Хоч вода не дуже затГкала, зате вГтер дошкуляв добре. I АдмГрал з вдячнГстю й радГстю прийняв запрошення. Вдягнений вГн був трохи Гнакше -- довгГ штани тюркськГ, м'якГ чоботи, старий плащ, але куртка з мГдними клепками та ж сама, той же пояс Г повстяна шапка з тюрбаном. Торби -- двГ, одна стара йКменська шерстяна, друга -- нова, з доброП буйволячоП шкГри. В руках той же посох бамбуковий. Але чистий, у грязюку не закаляний, наче його весь час на плечГ носили. Ти мене, Падуча Зоря МорГв, пам'ятаКш? Чого ж не пам'ятати. Ми зустрГлись тодГ в мГсяцГ аббГ бГля розбитого водограю. Диви, пам'ятаКш! -- зрадГв Аль-ДжаубарГ.-- I багато ти, АдмГрале, пам'ятаКш? Все... КрГм письма. Бо цГ чари вГдбили в мене всяку пам'ять до письма. Он якГ! А куди ти зараз збираКшся? -- Назад, у теплГ краП. Ми зГбрали десять тисяч динарГв за цГ два роки Г вГдправили Пх сакками в ВндГю. А вГн почав тут мерзнути. НГ, слава Аллаху, вГн не хворГК. Але мерзне. Правду я кажу, Принце? I мавпочка, вдягнена в теплий одяг, тГльки мордочка з-пГд каптура виднГлась Г малесенькГ кулачки, затрясла кулаками, нГби говорячи: "Б-б-р-р-р! Дуже мерзну!" КрГм того,--вГв мандрГвник,-- я побував у рГдному мГстГ за цей час, на рГднГй вулицГ. Пройшло тридцять три роки, як я полишив уперше батькГвську домГвку. Коли двадцять рокГв тому я вперше повернувся, надГ мною смГялись, коли я розповГдав Пм про заморськГ чудеса. Бо я тодГ був молодим Г бГдним моряком. I навГть багато з тих, хто надГ мною смГявся, не впГзнавали Г не могли мене пригадати ще тодГ. А тепер, коли я прибув з чотирма слугами-Гндусами, а Принц приПхав на добрГм конГ, всГ, хто лишився живий, признали мене Г впГзнали. Бо я повернувся при повнГй зброП, в дорогГм одязГ. I мулла навГть не сумнГвався, що Принц -- людина. Та й як тут засумнГваКшся, якГ тут сумнГви, коли Принц при всГх пГднГс йому гаманець Гз динарами на свГтильники Г глеки для омовГння?! -- ПодорожнГй хитро посмГхнувся. Ох, Г проноза ти, АдмГрале! -- не втримався Аль ДжаубарГ.-- Але як ти таку мавпу знайшов Г навчив? Скажи, га? Славний письменник подивився на скам'янГле лице подорожнього Г пошкодував за своП слова, озирнувшись на мавпу. Каптур упав на бГк Г ПП плГшива голова з великими вухами була добре освГтлена. Вона ледь посмГхалась, показуючи гострГ Гкла, а очГ були пильнГ Г злГ. Мудрий чоловГче! Я нГ в кого не прошу, не канючу. Якщо хто менГ даК з доброю душею, я вГзьму... Скажи, коли ми зустрГлись, ти пам'ятаКш, я щось у твого мецената видурював? Чи не вГн за мною навздогГн надГслав гуляма? Чи я скривдив ханщика, який дав менГ притулок? Чи я цих ГндусГв-похлГбникГв скривдив? Џм не було за що повернутись додому. А тепер, якщо вони не дурнГ, то вже в славнГй УбуллГ Г при грошах, Г добре вдягненГ. А де кГнь? Подарував одному цигану-зуттГ. А чому ти знов тут? Поклянись Аллахом мовчати. ТГльки за всГма правилами. От чиста вода в глеку. Коли Аль-ДжаубйрГ дав клятву за всГма правилами, АдмГрал наблизив до нього свою чорну бороду з пасмами сивини Г прошепотГв: -- Я вирахував, що наступного року прилетить комета Г принесе Гз собою всякГ лиха. Хочу зустрГтись з мандейським звГздарями Г звГрити з ними своП передбачення. -- Я чув,-- сказав ДжаубарГ,-- що в БасрГ К пречудовий звГздар. Ти б до нього завГтав, -- СпасибГ за добре слово, о мГй господине! Але шейх звГздарГв уже вГдГйшов вГд нас... А таблицГ Г всГ його книги, кажуть, харГджити 3 спалили... ПотГм Аль-ДжаубарГ покликав слугу, Г вони пили тепле вино Г лузали кавунове насГння всю нГч. Особливо радГв Принц. ВГн просто об'Пдався насГнням. АдмГрал вГд вина пом'якшав, вГдГйшов серцем Г розповГдав усякГ чудернацькГ ГсторГП, якГ траплялися з його друзями-моряками в КитаП, ВндГП, на ЦейлонГ, на Аль-КумрГ, в СофалГ ЗолотГй. ПГд ранок Аль-ДжаубарГ сказав: -- Який же ти добрий чоловГк, якщо пГсля всього ти не прагнеш побГльше нахапати, обГкрасти й упослГдити Гнших! СкГльки ж тобГ довелося горя скуштувати, Г щоб ти отак жив Г був навГть радий усьому? ПГдпилий АдмГрал, вГн же Падуча Зоря МорГв, хитро посмГхнувся, а вуста його збрехали: -- О шановний Г славнГй книжнику! То все траплялося з Гншими хлопцями. ЗГ мною нГчого подГбного не було... П Р И М I Т К И I. КНИГА ДЕЯКИХ ТАЊМНИЦЬ 1 Аббасиди -- династГя багдадських ХалГфГв з 750 по 1258 рр, ПоходГть вГд Аббаса, дядька засновника Гсламу -- Мухаммсда. Омейяди -- династГя арабських халГфГв з 661 по 750 рр. Столицею ОмейядГв був Дамаск. 2 Динар -- золота монета. Вага в рГзний час була вГд 4,25 г до 4,55 3Фалс- дрГбна мГдна монета. 4Дирхем - срГбна монета, також мГра ваги, що становила 3,12 г. ,- 5 ККйф (перс.) -- вГдповГдаК ГталГйському "солодке неробство". 6 П'ятниця -- день вГдпочинку-у мусульман. 7 Муедзин - служитель мечетГ, закликаючий вГруючих до молитви. 8 Аль-Джануб -- пГвдень, Ас-Сималь -- пГвнГч, Аль-НагрГб -- захГд, Аль-МашрГк -- схГд, 9 Аль-ФарабГ -- книжник, тюркський фГлософ першоП половини X ст. Служив правителю Алоппо Сайфу ад-Даула. 10 Лал -- рубГн. 11 БасрГйськГ фГнГки мали славу найкращих у БагдадськГм халГфатГ. 12 АсасГни (хашашГн -- курильщик гашишу -- релГгГйно полГтичний орден. Галузь шиПтського напряму в ГсламГ. Засновник Хасан-Гбн-Сабах. КерГвники ордену тримали рядових бГйцГв (фГдаПв) у слГпГй покорГ та виховували в дусГ беззастережного фанатизму. Вели терористичну боротьбу як проти хрестоносцГв, так Г проти мусульманських правителГв. ШиПзм -- другий (пГсля сунГзму) за кГлькГстю послГдовникГв напрям в ГсламГ. ШиПти визнають Коран. В суннГ (священних переказах Гсламу, викладених у хадисах -- оповГдках про вчинки та висловлювання пророка Мухаммеда та його наступникГв) визнають тГльки тГ хадиси, якГ свГдчать про АлГ. ШиПти вважають, що спадкоКмцем МухаммКда може бути лише прямий нащадок АлГ й ФатГми (КдиноП доньки пророка Мухаммеда, що мала дГтей). Обряди в шиПзмГ мало вГдрГзняються вГд сунГзму. КрГм хаджа (прощГ в Мекку, що К одним з головнГГх обов'язкГв кожного мусульманина), шиПти вГдбувають прощу в мГсця, пов'язанГ з Гменами шиПтських ГмамГв... [Вмам -- у мусульман вождь, який поКднуК в своПй особГ свГтську Г духовну владу). Особливою пишнГстю вГдзначаКться траур по Гмаму Хусейну -- ашура СунГзм -- найбГльш багато чисельний за кГлькГстю послГдовникГв, один з двох (поряд з шиПзмом) напрямГв у ГсламГ. СунГти крГм Корана визнають святГсть сунни, а також звеличування, крГм пророка Мухаммеда Г АлГ, ще ряду халГфГв (вГдхилених шиПтами), 13 СафГна -- загальна назва для судна, що перевозить людей та товари. 1. ТОВСТИЙ ДЖАФАР 1 Шуббат -- мГсяць, що вГдповГдаК лютому. 2 МГнарет (вГд араб. „манара" -- свГтитися) -- вежа при мечетГ, з якоП муедзин закликав вГруючих до канонГчноП молитви -- намазу. 3 Аль-ут (з араб. "чаша"| -- струнний щипковий Гнструмент; у середнГ вГки перейшов до КвропейцГв Г вГдомий пГд назвою лютнГ. 4 Кунжутна олГя -- рослинна олГя, яку одержують Гз насГння кунжуту (сезаму). Широко культивують кунжут ГндГйський (в насГннГ до 65 % жиру). 5 Земляна смола -- бГтум, тягучГ залишки природно вивГтреноП нафти, переважно чорного кольору. 6 Тик -- дерево з мГцною деревиною, стГйкою до вологи, що дуже широко використовувалось у корабельнГй справГ та будГвництвГ. Росте в тропГчних лГсах АзГП вГд ВндГП до ВндонезГП. 7 Сандал -- вГчнозелене дерево з ароматною деревиною. Висота до 10 м. В ВндГП вГд давнГх часГв культивуКться заради експорту деревини в ГншГ краПни. 8 Азар -- мГсяць, що вГдповГдаК березневГ. 3. РОЗБВЙНИКИ 1 СуфГзм -- мусульманський мГстицизм. 2 ВсмаПлГти -- послГдовники однГКП з найчисельнГших сект у шиПтському ГсламГ. В практицГ полГтичноП боротьби широко застосовували методи терору. ВиконавцГ таКмних вирокГв вживали гашиш ("аль-хашиш") -- висушену смолисту речовину з недозрГлих рослин ГндГйськоП коноплГ, наркотик. 3 ПГр -- голова суфГйського братства. 4 Салах ад-ДГн [СаладГн, 1138--1193) -- Кгипетський султан з 1171 р. Засновник КгипетськоП династГП АйюбГдГв. Очолював боротьбу проти хрестоносцГв у 1187--1192 рр. У жовтнГ 1187 р. вГдбив у хрестоносцГв Њрусалим. 5 Голову ордену хашашГнГв називали Щейх-уль-Джебала-- "Старець гГр", бо вГн мав резиденцГю в горах Ельбрусу. Шейх (дослГвно "старий") -- титул правителГв князГвств Г вождГв кочових племен: голова мусульманських сект, дервГшських орденГв. у деяких народГв Близького Г Середнього Сходу староста села; ГнодГ шановна людина взагалГ. 6 Джихад ("стараннГсть, наполегливГсть) -- вГйна за вГру, визначена Кораном. Той, хто вГдзначився в джихадГ, зветься газГ, загиблий у джихадГ -- шахГд (мученик). 4. НАГЛА СМЕРТЬ 1 Мекка мГсто в СаудГвськГй АравГП. У МеццГ народився засновник Гсламу-- Мухаммед. 3 VII ст. Мекка -- священне мГсто мусульман Г мГсце Пх прощГ, хаджа. У МеццГ заходиться найбГльша святиня Гсламу -- Кааба. Медина-- мГсто в СаудГвськГй АравГП. Гробниця Мухаммеда в МединГ -- друге пГсля Кааби в МеццГ мГсце поклонГння мусульман. 2 МандейцГ, сабГП -- нащадки стародавнГх ассГро -вавГлонян. Зберегли ще до Гсламський культ астрального бога, своП книги. написанГ на мовГ, близькГй до ассГрГйськоП. Мали своП молГльнГ будинки, справляли своП релГгГйнГ свята. Багато мандейцГв були видатними лГкарями та астрономами Багдадського халГфату. На сьогоднГшнГй день Пх збереглося кГлька тисяч в Враку. 3 ЗГнджГ -- чорношкГрГ африканськГ раби. Џх використовували на осушуваннГ болГт, вирощуваннГ бавовни та цукровоП тростини, У 869 р. пГдняли повстання бГля м. Басри. Керував ними АлГ Гбн Мухаммед. ВГн оголосив себе прямим нащадком АлГ, зятя Мухаммеда. У 883 р. повстання було придушено Аль-Муваффаком, а його керГвники схопленГ й страченГ. Аль-Муваффак -- брат халГфа Аль-МутамГда. Був спГвправителем брата Г фактично керував халГфатом. 5. У СЛАВНВМ МВСТВ БАСРВ 1 Дхау, доу -- в арабськГй мовГ "зав", у китайськГй "сао", "соу", АфанасГй НГкГтГн вживаК як "тава". Походить Гз ЗахГдноП ВндГП, Гз мови маратхГ-- "даба", "дабба", "дабав" -- Г означаК вГтрильник для перевезення краму та людей. НайбГльш уживане судно на ВндГйськГм океанГ у середнГ вГки. ВГтрильник мав одну або двГ щогли з навкГсними вГтрилами, що дозволяло ходити пГд кутом до вГтру Г проти вГтру. 3 Джонка (кит. "чуань" -- судно) -- вантажне дерев'яне судно, маК вГд 2 до 4 щогл. НГс Г корма широкГ, високо пГднятГ. ВГтрила з циновок, чотирикутноП форми. Вантажна спроможнГсть до 600 т. РозповсюдженГ до сьогодення на ПГвденному СходГ АзГП та Далекому СходГ. 3 Мусони -- сезоннГ вГтри, напрям яких рГзко мГняКться на протилежний (або близький до протилежного) двГчГ на рГк. Мусони добре вираженГ в тропГчних широтах. головним чином у басейнГ ВндГйського океану. 4 МалабарськГ краП -- захГдне узбережжя ГГндустану. В середнГ вГки на Малабарському узбережжГ було багато невеликих князГвств, якГ постГйно мГж собою ворогували. 5 КалГкут -- знаменитий середньовГчний порт на ЗахГднГм узбережжГ ВндГП. 6 Еркер (нГм. "лГхтар") -- засклений або з вГкнами виступ у стГнГ будГвлГ. 7 Штук -- штучний мармур з полГрованого гГпсу з рГзними домГшками. Широко використовувався в декорГ на мусульманському СходГ. 8 Левант -- Гсторична назва схГдного району Середземного моря, вГдповГдаК територГП сучасних СГрГП Г Палестини. 9 Дар-ель-Кихаб--квартал повГй, дослГвно "квартал пишногрудих". 10 ГурПГ (вГд араб. "хур" -- чорноокГ) --фантастичнГ красунГ, що, за Кораном, служать праведникам у раю. 11 Мати халГфа Аль-АмГна (гомосексуалГста), щоб привабити його до жГнок, вдягла гарненьких Г струнких дГвчаток у хлоп'ячГ каптани, туго пГдперезанГ поясами. Волосся Пм пГдстригали Г сховали пГд головнГ убори. ТодГ всГ заможнГ почали своПх рабинь одягати в такий спосГб, називаючи Пх хлопчико-дГвчатками -- гуламГйят. 6. П'ЯНА НВЧ 1 ДжамбГя -- кривий широколезий йКменський чингал. 2 Дамаський булат славився як найкращий протягом середнГх вГкГв. 3 МухтасГб -- наглядач за поведГнкою жителГв середньовГчного мГста. Служба мухтасГба вважалась релГгГйним обов'язком Г була дуже почесною. 7. ПЕРСТЕНЬ 3 ЛАЛОМ 1 ДжарГя -- молода чорношкГра рабиня (араб.). 2Хорасан--пГвнГчно-схГдна частина Врану. 3 "Мокканська таКмниця" -- кава, зрощена в районГ аравГйського мГста Моха (ЗвГдки й назва сорту кави "мокко"), "Кава" арабською означаК бути сильним, бадьорим. У перГод середньовГччя каву вживало обмежене коло людей, бо коштувала вона надзвичайно дорого. 8. КВАСОЛЯНЕ НАМИСТО 1 У БагдадськГм халГфатГ на шию рабам чГпляли, як ознаку рабства, глиняну або свинцеву кулю. 5 Кумган -- глечик з довгим Г вузьким горлом та ручкою. 9. ВЧЕНВ МУЖВ 1 ПерГ (перс.) -- казкова красуня. 2 "Отверзаючий Браму" -- одне з 99 Гмен Аллаха. 3 Навруз - байрам -- у персГв свято весняного сонцестояння. 10. ПОДАРУНОК МУЗИКИ 1 Самаркандський папГр славився в середнГ вГки своКю якГстю. 2 Рамазан (араб. -- рамадан) -- дев'ятий мГсяць мГсячного календаря мусульманського року. В рамазанГ, згГдно з Кораном, належить виконувати уразу -- 30-денний пГст, що перериваКться вГд заходу до сходу сонця. ПравовГрний повинен у свГтлу частину доби вГдмовлятись вГд ПжГ, питва, Ггор, видовищ, купання Г т. п. За дотримуванням правил урази суворо слГдкувало духовенство. 3 До вГдкриття родовищ смарагдГв у XVI ст.. в АмерицГ (КолумбГя) найголовнГшим центром видобутку смарагдГв були КгипетськГ копальнГ. 4 ЗакурГ -- хлГб, що його подавали у виглядГ милостинГ в'язням або жебракам. 11. ДВАМАНТ I ТРОЯНДА 1Каперси-- дерева, чагарники, багатолГтнГ трави сГмейства каперсових. Ростуть у тропГках та субтропГках. Каперси колючГ -- овочева культура. У квГткових бруньках та плодах багато бГлкГв, ефГрних масел, вГтамГнГв. 3 давнГх часГв використовували в солоному та маринованому виглядГ як приправу та делГкатес. Сюди ж належить декоративна квГтка настурцГя, звана в народГ "красолею". 2 Каландарями називали найбГльш буйних бродячих дервГшГв, якГ захоплювались вином та музикою. Як Г дервГшГ секти "джавлякГ" ("голяки ") голили бороду й вуса, волосся на головГ, брови Г вищипували вГП. 3 Султан Му'Гзз ад-АдГн Санджар Гз династГП СельджукГв. Правив у СхГдному ВранГ у 1097--1167 рр., пГсля 1118 р,-- верховний султан сельджуцького роду. 4 Кашгарська рГвнина знаходиться в ЦентральнГй АзГП, на територГП ЗахГдного Китаю. 5 Кербела--мГсто в Враку. МГсто поклонГння мусульман-шиПтГв. При КербелГ було забито третього шиПтського Гмама Аль-Хусейна, молодшого сина АлГ Гбн Абу ТалГба вГд ФатГми, доньки пророка Мухаммеда. У 680 р. шиПтГв закликали Хусейна до Кербели, щоб вГн очолив повстання проти халГфа ЯзГда. Та по дорозГ до Кербели Хусейна з 70 воПнами оточили 4000 воПнГв халГфа, Г весь загГн Хусейна було вирГзано. Хусейн був визнаний "найбГльшим мучеником". 6 Калам -- загострена очеретина, якою писали в мусульманських краПнах. 7 Каббала (Гврит -- "ЗаповГт") -- середньовГчне релГгГйно-мГстичне вчення в середовищГ ГудаПстГв. По кабалГстичним викладкам вГдбувалось ворожГння. Каббала використовувалась для магГП. 12. СХОВАНКА ДЛЯ СКАРБУ 1 Ратль -- мГра ваги, приблизно 400 г. 2 ЛупанарГй -- публГчний будинок, бордель, 3 РаПс -- голова, начальник. 4 КатГб, кидГб -- писар, секретар. 5 Рабиням робили обрГзання з метою позбавити сексуальноП чутливостГ, щоб рабиня не вГдволГкалась вГд роботи. ОперацГю робили вкрай надбало Г жорстоко. 6 НГсранГ -- арабська назва християнина. 13. АЛВ-БАРАБАНЩИК 1 Форштевень-- брус по контуру носового загострення корабля, в нижнГй частинГ з'Кднаний з кГлем. 2Джин (араб. "дух") -- за Кораном, фантастична Гстота "Гз чистого вогню", створена Аллахом, в даному випадку -- казковий велетень -дух. 3 Слип -- похилий береговий майданчик для спуску кораблГв на воду або для пГдйому Пх з води на берег. 4 Вслам мас цГлу систему заборон вГдносно ПжГ. В одному з хадисГв сказано: "Аллах заборонив вживати кров, мертвечину, алкогольнГ напоП, свинину..." 14. БАШТА ТОРТУР 1 КадГ -- релГгГйний суддя в мусульманськГй общинГ. КадГ приймали рГшення в питаннях релГгГП, сГмейного та кримГнального права, слГдкували за виконанням мусульманських релГгГйних обов'язкГв, спираючись на Коран, сунну та шарГат -- комплекс юридичних норм, принципГв Г правил поведГнки правовГрних. 2 Диван -- державна установа, вГдомство, канцелярГя. 3 Карат -- мГра ваги для коштовностей, бГля 0,2 г. 4 ТамГли -- народнГсть у пГвденнГй ВндГП ("КраПнГ ХГнд"). 5 ШахГн - пГдвид сокола сапсана, розповсюджений в ЗахГднГй та ПГвденнГй АзГП. Широко вживаний у середнГ вГки для полювання.