юРИЙ лОГВИН. CЛiДИ НА ПЛИНФi

Оцените этот текст:
юРИЙ лОГВИН. CЛiДИ НА ПЛИНФi

---------------------------------------------------------------
© Copyright юРИЙ лОГВИН
E-mail: hadeda@ukrpost.net
OCR: KYTY3OB mchief@komos.ru, 07.09.2001
---------------------------------------------------------------

Yuri Logvyn "Traces on the plynth"
Љ CОpyright юРИЙ лОГВИН, 2001
пОДГОТОВКА, КОРРЕКТУРА 15.11.2001 by KYTY3OB
дАННОЕ ХУДОЖЕСТВЕННОЕ ПРОИЗВЕДЕНИЕ РАСПРОСТРАНЯЕТСЯ В ЭЛЕКТРОННОЙ ФОРМЕ С
ВЕДОМА И СОГЛАСИЯ АВТОРА ПРОИЗВЕДЕНИЯ НА НЕКОММЕРЧЕСКОЙ ОСНОВЕ ПРИ УСЛОВИИ
СОХРАНЕНИЯ ЦЕЛОСТНОСТИ И НЕИЗМЕННОСТИ ТЕКСТА, ВКЛЮЧАЯ СОХРАНЕНИЕ НАСТОЯЩЕГО
УВЕДОМЛЕНИЯ. лЮБОЕ КОММЕРЧЕСКОЕ ИСПОЛЬЗОВАНИЕ НАСТОЯЩЕГО ТЕКСТА БЕЗ ВЕДОМА И
ПРЯМОГО СОГЛАСИЯ АВТОРА Hе допускается.
пО ВОПРОСАМ КОММЕРЧЕСКОГО ИСПОЛЬЗОВАНИЯ ДАННОГО ПРОИЗВЕДЕНИЯ ОБРАЩАЙТЕСЬ
НЕПОСРЕДСТВЕННО К АВТОРУ ПО АДРЕСУ:
E-mail: luo_wentong@yahoo.com тЕЛ. (380 44) 235-2595 юРИЙ лОГВИН (Yuri Logvyn)

слВди на плинфВ

I. заспВв

сТАРГЮЧИЙ МАЙСТЕР РЕТЕЛЬНО ПОЗНАЧИВ УСГ БОЛОНКИ ЗРУБУ, ПОЗНАЧИВ УСГ
ЧАСТИНИ БУДОВИ - ВГД ВГКОНЕЦЬ-ЗАВОЛОК ДО СВОЛОКГВ НА ВСГХ ПОВЕРХАХ. тОМУ ВГН
НЕ ВТРУЧАВСЯ ТЕПЕР У РОБОТУ ХЛОПЦГВ - ЗНАВ, УСЕ ДОБРЕ ЗРОБЛЯТЬ.
зДОРОВГ, ВПРАВНГ ХЛОПЦГ ПОСКИДАЛИ КОЖУХИ ТА СВИТКИ Г, ЗАКАСАВШИ РУКАВА,
МГЦНО ПГДПЕРЕЗАВШИСЬ, ЗНГМАЛИ ВГНЕЦЬ ЗА ВГНЦЕМ ДУБОВОГО ЗРУБУ. дЗВЕНГЛО
ВИСТОЯНЕ ДЕРЕВО, З ШЕРХОТОМ Г ТРГСКОМ ОБСИПАВСЯ ТИНЬК ПОМАЛЬОВАНИХ,
ПОМЕРЕЖАНИХ СТГН. ЏДУЧИЙ ПИЛ ТУМАНОМ РОЗПОВЗАВСЯ ПОДВГР'ЯМ, ВИКОЧУВАВСЯ
ЧЕРЕЗ ВГДКРИТГ ВОРОТА НА ВУЛИЦЮ.
тИХО, ТИХО СГЯЛИСЬ СНГЖИНКИ, ДЕСЬ СПГВАЛИ ВЕЛИЧАЛЬНУ ПГСНЮ МОЛОДОМУ.
а СТАРИЙ МАЙСТЕР ЗАБИРАВ УСЕ СВОК ДОБРО З вЕРХНЬОГО мГСТА.
нАЧЕ ЗАЦГПЕНГЛИЙ, ДИВИВСЯ ВГН НА ХМАРИ КРЕЙДЯНОГО ПИЛУ, ЩО ОГОРТАЛИ
ЗАЛИШКИ ЗРУБУ. яК ГАРЯЧЕ ЗАРАЗ ЙОГО РОБГТНИКАМ! оН ТО ОДИН, ТО ДРУГИЙ УТИРАВ
З ЧОЛА РЯСНИЙ ПГТ.
а МАЙСТРОВГ ПРОХОЛОДНО. хОЛОД ТЕПЕР ЧАСТО ПРОЙМАК ЙОГО СПРАЦЬОВАНЕ
ТГЛО. а ЩЕ ЧАСТГШЕ ПРОХОЛОДОЮ ПРОЙМАЛО ЙОГО ДУШУ, КОЛИСЬ ТАКУ ВЕСЕЛУ ТА
ГАРЯЧУ.
кОЛИ ВОНИ З ДЯДЬКОМ ПОВЕРНУЛИСЬ ГЗ ДАЛЕКИХ СОНЯЧНИХ оБЕЗГВ Г ЙШЛИ НА
УКЛГН ДО ГОРОДНИКА, ТО ПОБАЧИЛИ ЗА ПАКОЛЛЯМ ПРЕДОВГОГО ТИНУ МУРИ сОФГП
сВЯТОП, ЗВЕДЕНГ НЕ МЕНШ, ЯК НА ДВГ КОСИХ САЖЕНГ. мУРИ ЗГОРИ НАКРИТГ
СОЛОМ'ЯНИМИ КУЛЯМИ. В ПХ ЗГОРИ ПРИТРУСИВ ПЕРШИЙ СНГГ.
кОЛИ ВОНИ ЗБИРАЛИСЯ В ДАЛЕКГ оБЕЗИ ПО ЗОЛОТО, СВИНЕЦЬ Г МГДЬ, ТО БУДОВА
БУЛА ВЕЛЕТЕНСЬКИМ МУРАШНИКОМ, А ГОМГН СТОЯВ, ПЛИВ ЗВГДСГЛЯ НАД МГСТОМ.
тЕПЕР ЗА ПАКОЛЛЯМ ТИНУ НЕ БУЛО КОЛОТНЕЧГ, ГОМОНУ, ГУРКОТУ, НЕ РИПГЛИ
ВОЗИ, НЕ ДЗВЕНГЛИ СОКИРИ Й МОЛОТКИ. тГЛЬКИ ВГД ЯМ З ВАПНОМ КЛУБОЧИЛАСЬ ГУСТА
ПАРА.
В ВСЕ ДОВКОЛА ЗАСИПАВ, ЗАСГВАВ ПУХКИЙ СНГГ. сНГГ НЕВАГОМИМ ПОКРИВАЛОМ
ОГОРТАВ ЗОЛОТЕ, ЩЕ НЕ ОПАЛЕ ЛИСТЯ, ХОВАВ У БГЛОМУ СМАРАГДОВГ СТЕБЛИНИ ЩЕ
ЖИВОП ТРАВИ. вГН ТОДГ ЗНЯВ ОБЕЗЬКУ КОШЛАТУ ШАПКУ Г ЗВГВ ДО НЕБА ЛИЦЕ.
пРОХОЛОДНГ СНГЖИНКИ ГАМУВАЛИ ЛИХОМАНКУ ЧЕКАННЯ... оСЬ ЗАРИПГЛИ ВОРОТА. зАРАЗ
ВГДКРИЮТЬСЯ НАВСТГЖ, Г ЧЕРЕЗ НИХ ВИПЗДЯТЬ САНИ З БОЛОНКАМИ. а НА БОЛОНКАХ
ПОЗНАЧКИ, ПОСТАВЛЕНГ ЙОГО РУКОЮ. пОВЕЗУТЬ ЦГ БОЛОНКИ НА пОДГЛ, Г ПОЧНЕ ВГН
ТАМ СКЛАДАТИ ПХ У ЗРУБ НА НОВОМУ ПОДВГР'П.
а ТУТ, У вЕРХНЬОМУ мГСТГ, НА БУДОВГ сВЯТОП сОФГП, НА ВПОРЯДКУВАННГ
ПОДВГР'Я Г СЛУЖБИ, НА ВИВЕДЕННГ зОЛОТИХ ВОРГТ ПРОМИНУЛО БГЛЬШ НГЖ ТРИ
ДЕСЯТИЛГТТЯ ЙОГО ЖИТТЯ.
кЛУБОЧИЛАСЬ ПДУЧА КУРЯВА, А МАЙСТРОВГ ЗГАДАЛИСЯ ТУМАНИ НАД ГРПГНСЬКИМИ
БОЛОТАМИ, ЯК ВОНИ В ТАКИЙ ТУМАН ПЕРЕХОДЯТЬ БРОДОМ НА ПРАВИЙ БЕРЕГ. зНОВ
ЗГАДАЛАСЬ ЗОЛОТА ПОДОРОЖ В оБЕЗИ. нАЙЩАСЛИВГША ПОДОРОЖ ЙОГО ЖИТТЯ. у СИНГЙ
ВОДГ ВГДДЗЕРКАЛЕННЯ КРУТОБОКОГО, НАЧЕ ГЗ ЗОЛОТИХ ДОШОК, БОЙОВОГО ЧОВНА
ВАРЯЗЬКОГО. сГЧУТЬ ЗОЛОТГ ВЕСЛА БГРЮЗУ ВОДИ, НАПНУЛОСЬ КОЛЕСОМ, ЗАСВГТИЛОСЬ
СРГБЛОМ ВГТРИЛО. дЗВЕНЯТЬ ВГД НАПРУЖЕНОП ГОНИТВИ КРУТГ БОКИ ЧОВНА, РГЖЕ
ВИСОКИЙ Г ГОСТРИЙ НГС ТЕПЛУ ДНГПРОВУ ВОДУ. а ВГН, САМОТУЖКИ ПГДБИРАЮЧИ
МЕЛОДГЮ, СПГВАК ВГНШУВАННЯ МОГУТНГМ ВЕСЛЯРАМ.
оН ТАМ ДАЛЕКО-ДАЛЕКО ВНИЗУ В ОДНУ МИТЬ СКРЕСЛА КРИГА, ОПАЛИ СНГГИ З
ДЕРЕВ Г ЛУГГВ, ЗАЦВГЛИ Г ОСИПАЛИ ЗОЛОТИМ ПИЛОМ ВЕРБИ Г ШЕЛЮГ, Г ВСЕ
ЗАЗЕЛЕНГЛО, ЗАЦВГЛО, Г ПОВГНЬ В ОДНУ МИТЬ ОПАЛА. В ПЛИВЕ-ПЛИНЕ ДАЛЕКО ВНИЗУ
ЧОВЕН, МИНАК ОДМГЛИНИ, ТЕМНГ СМУГИ ВОГКОП РГНГ, СМАРАГДОВГ ЗАРОСТГ
ПРИБЕРЕЖНИХ ГАПВ.
вГН СТОПТЬ ТУТ УГОРГ, НА ВИСОЧЕННИХ КИПВСЬКИХ КРУЧАХ, ЩЕ СКУТИХ ДОВГОЮ
ЗИМОЮ, Г ЗГАДУК, ЯК ВГН, МАЛИЙ ТОДГ, ВИДЕРСЯ ПО ШТАГАХ НА РЕЮ, ПРИМОСТИВСЯ
НА САМГМ ВЕРШЕЧКУ Г СПОГЛЯДАК БЛИЗЬКГ СМАРАГДОВГ, А ДАЛЕКГ -
БЛАКИТНО-БГРЮЗОВГ - ПРИДНГПРОВСЬКГ ГОРИ.
В НЕ ОЗИРНЕТЬСЯ НАЗАД, ВЛАСНЕ, НЕ ЗАЗИРНЕ В МАЙБУТНК, ЩОБ ПОБАЧИТИ
ЗАСИПАНГ ЩЕ СНГГОМ СХИЛИ вЕРХНЬОГО МГСТА Г ВГЛЕДГТИ ДЕСЬ ВИСОКО-ВИСОКО
САМОГО СЕБЕ. сИВОГО, У СГРГЙ ВОВЧГЙ ШАПЦГ, ЗГОРБЛЕНОГО, ГЗ ГЛИБОКИМИ
ЗМОРШКАМИ НА ХУДОМУ ОБЛИЧЧГ,
а ВГН, СИВОУСИЙ МАЙСТЕР БАЧИТЬ ЙОГО, МАЛОГО, ВЕСЕЛОГО МАНДРГВЦЯ Й
СПГВЦЯ, ЯК ВГН ДРЯПАКТЬСЯ ПО ШТАГАХ НА РЕЮ.
В НГЧОГО МАЙСТРОВГ НЕ ШКОДА З УСГХ ЛГТ ПРОЖИТИХ.
тГЛЬКИ ШКОДА ТГКП БЕЗЖУРНОСТГ, ЩО МИНУЛА, РОЗВГЯЛАСЬ, ПРОЛЕТГЛА ПТАХОМ,
ПРОДЗВЕНГЛА ПГСНЕЮ Г РОЗТАЛА НАД БЛАКИТТЮ дНГПРОВИХ ПЛЕСГВ, НАД ЗОЛОТОМ
дНГПРОВОП РГНГ.
зА ЦЕЙ ЧАС ЗБУДУВАЛИ сВЯТУ сОФГЮ.
гОСПОДАР рУСГ, ВЕЛИКИЙ КАГАН яРОСЛАВ УКРГПИВ ЖИТТЯ Г ПОРЯДОК "рУСЬКОЮ
пРАВДОЮ", ЗМГЦНИВ ВОПВ Г ОЩАДЛИВО ЗГБРАВ СРГБЛО Г ЗЛАТО.
мИНУЛИ Й СЛАВНГ ПОХОДИ СУПРОТИ ВОРОХОБНИХ СУСГДГВ.
нАБЛИЖАВСЯ ЧАС БРАТОВБИВЧИХ ЧВАР МЕЖИ НАЩАДКАМИ яРОСЛАВА.
нГХТО З ЙОГО СИНГВ НЕ ЗМОЖЕ БУТИ КДИНИМ СПРАВЖНГМ КАГАНОМ, СТОВПОМ Г
ОПОРОЮ ВЛАДИ НА рУСГ.
В СТАРГЮЧИЙ МАЙСТЕР ЗНАВ ПРО ЦЕ Г ПОЛИШАВ вЕРХНК мГСТО. зДАКТЬСЯ, ТЕПЕР
ОТ Г НАСТАВ ЧАС ЗГАДАТИ СЛОВА ТМУТОРОКАНСЬКОГО ГУДЕЯ-МГНЯЙЛУ, ЩО КАЗАВ ТОДГ
ХЛОПЧИКУ: "лЮБИ ПРАЦЮ, ЗНЕВАЖАЙ БАГАТСТВО Г НЕ ПРИЯЗНГ ГЗ ВЛАДОЮ!'
тОДГ МАЛИЙ НЕ МГГ ВТОРОПАТИ, ЧОГО Ж ЦЕЙ БАГАТИЙ МГНЯЙЛА КАЖЕ ТАКГ
СЛОВА. вСЕ, ЗДАВАЛОСЬ, ЗАПЕРЕЧУВАЛО ЙОМУ. хГБА ТО ПРАЦЯ - МГНЯТИ ЗОЛОТО? чИ
МГГ ВГН ЗНЕВАЖАТИ БАГАТСТВО, НА ЯКОМУ СИДГВ? В ЧОМУ НЕ ВОДИТИ ДРУЖБИ ГЗ
ВЛАДОЮ? яКБИ ВГН САМ НЕ ПРИГОЩАВ КЛЮЧНИКА КНЯЗЯ мСТИСЛАВА, ХГБА Б ВГН ТАКГ
ДОСТАТКИ ЗГБРАВ У тМУТОРОКАНГ?.. аЛЕ ТЕПЕР МАЙСТЕР ДЕЩО ПОЧИНАВ РОЗУМГТИ З
ТОГО ПОЧАТКУ В тМУТОРОКАНГ... хОЧА, ВЛАСНЕ, ПОЧАЛОСЬ ВСЕ НЕ В тМУТОРОКАНГ, А
ТОДГ, В КГНЦГ ТРАВНЯ, У ДАЛЕКОМУ ДРЕВЛЯНСЬКОМУ СЕЛГ. В ВСЕ ПОЧАЛОСЬ ЧЕРЕЗ
ДЯДЬКА ЙОГО.

потаЊмна борть

мАЛИЙ БГГАВ ЗА СВОПМ ДЯДЬКОМ, Г ТОМУ ЙОГО ПРОЗВАЛИ пГВНИКОМ. бО ДЯДЬКО
ПРОЗИВАВСЯ пГВЕНЬ. В БУВ ЛЮДИНОЮ ПГДНЕВГЛЬНОЮ. вГН ПОТРАПИВ ДО БОЯРИНА У
КАБАЛУ. пОЗИЧИВ СРГБЛО, ЩОБ КУПИТИ СОБГ КОНЯ. тА КГНЬ ЗА ЧОТИРИ ДНГ ЗДОХ.
оТОЖ ЛИШИВСЯ ДЯДЬКО БЕЗ КОНЯ Г СРГБЛА Г СТАВ ЗАКУПОМ БОЯРИНА сУДОМИРОВИЧА.
тОМУ, КОЛИ З кИКВА ДО САДИБИ ПРИБУВ КНЯЖИЙ ГОНЕЦЬ Г ЗАГАДАВ ЛЮДЕЙ НА
СПОРУДЖЕННЯ КИПВСЬКИХ УКРГПЛЕНЬ, БОЯРСЬКИЙ УПРАВИТЕЛЬ ЗАГАДАВ ПХАТИ ВО ГРАД
ДЯДЬКОВГ пГВНЕВГ ТА ЩЕ КГЛЬКОМ ЧЕЛЯДНИКАМ.
яК ПОЧУВ ПРО ТЕ пГВНИК, ОДРАЗУ ПОБГГ У СЕЛО. бУВ ВГН МАЛОГО ЗРОСТУ, ТА
Й ЛГТАМИ ЩЕ НЕ ВИЙШОВ, А ПРОТЕ ВГДЗНАЧАВСЯ КМГТЛИВГСТЮ Г ТЯМУЧГСТЮ.
зРАЗУ КИНУВСЯ ДО ПРАПРАБАБИ, БО ПП ВСГ ПОВАЖАЛИ, СЛУХАЛИ Г НАВГТЬ
ПОБОЮВАЛИСЬ.
пГВНИК ПАВ ПЕРЕД НЕЮ НАВКОЛГШКИ Г ПОЧАВ ПРОХАТИ, ЩОБ ВОНА ЗАСТУПИЛАСЬ
ПЕРЕД БАТЬКОМ ТА МАТГР'Ю, Г ЩОБ ВОНИ ВГДПУСТИЛИ ЙОГО З ДЯДЬКОМ ДО кИКВА.
- а ДУЖЕ ХОЧЕШ ДО кИКВА ПОПХАТИ?
- бГЛЬШЕ ЗА ВСЕ НА СВГТГ!
пРАПРАБАБА ЗАПЛЮЩИЛА ОЧГ. дОВГО, ДОВГО МОВЧАЛА, ПОТГМ ПП РУКА НА ГОЛОВГ
ХЛОПЧИКА ЗДРИГНУЛАСЬ Г ВОНА ТИХИМ, АЛЕ ТВЕРДИМ ГОЛОСОМ ПРОКАЗАЛА: "пГДИ,
ПОКЛИЧ БАТЬКА!", ЩО БЕЗ СУМНГВУ ЗНАЧИЛО - пГВНИК ПОПДЕ ДО кИКВА РАЗОМ З
ДЯДЬКОМ пГВНЕМ.
В ОСЬ ТЕПЕР З ДОЗВОЛУ Г БЛАГОСЛОВЕННЯ БАТЬКА Й МАТЕРГ ВГН МГГ ПХАТИ ДО
кИКВА РАЗОМ З ДЯДЬКОМ пГВНЕМ.
нАРАЗ ЙОГО ПОСВИСТОМ ПОКЛИКАЛИ ГЗ ЧАГАРГВ. хЛОПЧИНА ОЗИРНУВСЯ - ОН ЗА
КУПОЮ ЗЕЛЕНГ СХОВАВСЯ ДЯДЬКО пГВЕНЬ. вГН МОВЧКИ ПГДМАНИВ ПАЛЬЦЕМ ДО СЕБЕ
ХЛОПЧИКА.
В ОСЬ ВОНИ ЙДУТЬ БОЛОТНОЮ СТЕЖКОЮ, ДЯДЬКО НЕСЕ ЗДОРОВЕННИЙ КОШГЛЬ ДЛЯ
ВУГГЛЛЯ.
- оСЬ ЩО. пГВНИКУ! сЛУХАЙ УВАЖНО! йДЕМО НЕ ПО ВУГГЛЛЯ. йДЕМО ПО МЕД. а
В КОШЕЛГ ВСЮ СНАСТЬ СХОВАНО. нЕ БГЙСЯ - Я НЕ ЗЛОДГЙ. мИ ЙДЕМО НЕ ДО ЛИПОВОГО
ГАЮ, А НА СТАРЕ БОЛОТО. тИ ДОБРЕ ЗНАКШ - ТАМ, ДЕ СХОДЯТЬСЯ ЗЕМЛГ БОЯРСЬКА,
КНЯЖА ТА СГЛЬСЬКА. тАМ НГЧИЯ ЗЕМЛЯ.
- дЕ Ж ТАМ БОРТГ? тАМ УСЕ ХИРЯВИЙ ПГДЛГСОК ТА СТАРГ КРИВГ СОСНИ.
- пОБАЧИШ!..
В ОСЬ ВОНИ СТОЯТЬ ПГД СТАРОЮ ТОВСТОЮ ВГЛЬХОЮ. пГД НОГАМИ ХЛЮПАК РУДА
БОЛОТНА ВОДА.
нА ЧОРНГЙ КОРГ, НЕВИСОКО НАД КОРГННЯМ ВИРГЗАНО ДЯДЬКОВОГО ЗНАКА -
ЗДИБЛЕНОГО КОНЯ.
дЯДЬКО ПОВГСИВ КОШГЛЬ НА КРИВУ СОСОНКУ Г ВИТЯГ ЛИНВУ. нА ОДНОМУ КГНЦГ
МГЦНА РОГУЛЬКА, А НА ДРУГОМУ КГНЦГ - ЩЕ РОГУЛЬКА, Г ДО НЕП ПРИПАСОВАН.
ДОЩЕЧКИ.
дЯДЬКО ПРИВ'ЯЗАВ ДО МОКРИХ ПОСТОЛГВ ЗАЛГЗНГ ПАЗУРГ, ОБВ'ЯЗАВСЯ ЛИНВОЮ,
А СТОВБУР ОБПЕРЕЗАВ СИРОМ'ЯТНИМ ПАСОМ. вГДКИНУВСЯ НАЗАД Г ПОЧАВ РУХАТИСЬ ПО
ЧОРНОМУ СТОВБУРУ. вГДКИНЕТЬСЯ НА РЕМЕНГ, ПГДТЯГНЕ ОДНУ НОГУ, ПОТГМ ДРУГУ,
ДОБРЕ ВТИСКУЮЧИ ЗАЛГЗНГ ПАЗУРГ В КОРУ, Г ШВИДКО ТОДГ ВЖЕ ВИПРОСТОВУКТЬСЯ,
ОСЛАБИВШИ РЕМГНЬ.
пГВНИК ВНИЗУ, ЗАДЕРШИ ГОЛОВУ Г ЗАТАМУВАВШИ ПОДИХ, ПРИГЛЯДАКТЬСЯ ДО
КОЖНОГО ПОРУХУ ДЯДЬКА .
дЯДЬКО ДГСТАВСЯ ДО ПОВСГО'Г ГГЛКИ, СТАВ НА НЕП. рИПИТЬ. мАЛОМУ ВСЕ АЖ
СТИСЛО - ВГЛЬХА ДЕРЕВО СЛАБКЕ, НЕНАДГЙНЕ.
оСЬ ДЯДЬКО ПЕРЕКИДАК РОГУЛЬКУ НА ЛИНВГ ЗА ТОВСТЕННИЙ СУЧОК. пГДТЯГАК НА
ЛИНВГ СГДАЛО, ПЕРЕВГРЯК ЙОГО. оБЕРЕЖНО СГДАК НА НЬОГО. вИВГЛЬНИВШИ НОГИ Г
ВГДВ'ЯЗАВШИ ПАС, СТРАВЛЮК ЛИНВУ Г ПЛАВКО СПУСКАКТЬСЯ ДО ВЕРХГВОК ОЧЕРЕТУ.
зАВИСАК НАД ГОЛОВОЮ пГВНИКА.
- пОДАВАЙ ШВИДШЕ ТОРБУ З ГОРЩИКАМИ, ГЛЕК Г ЛИЧИНУ! В НОЖА!
дЯДЬКО НАДЯГАК ШАПКУ-ЛИЧИНУ З БЕРЕСТИ ТА КГНСЬКОГО ВОЛОСУ. оБВ'ЯЗУК
ЛИНВОЧКАМИ СОРОЧКУ Г ШТАНИ, ЩОБ БДЖОЛИ НЕ ПРОНИКЛИ ПГД ПОЛОТНО.
- тИ ВГЗЬМИ ЛИКА Г ВСЕ ОБВ'ЯЖИ! тА ШАПКУ ДОБРЕ НАТЯГНИ! тА ВГДГЙДИ
ПОДАЛГ! тА ДИВИСЬ ПИЛЬНО НА ВСГ БОКИ! пРИСЛУХАЙСЯ.
дЯДЬКО ТЯГНЕ ВГЛЬНИЙ КГНЕЦЬ ЛИНВИ, Г ЛИНВА, ПОВОЛГ ПОСУВАЮЧИСЬ ПО
ЗМАЗАНОМУ САЛОМ ГАКУ РОГУЛЬКИ, ПГДНОСИТЬ ДЯДЬКА пГВНЯ ВГОРУ, ДО САМОП БОРТГ.
зАВ'ЯЗАВШИ МГЦНИМ, АЛЕ ПРОСТИМ ВУЗЛОМ ЛИНВУ, РОЗДМУХУК ЖАР У ГЛЕЧИКУ З
ДГРОЧКАМИ.
бГЛИЙ МОЛОЧНИЙ ДИМ ОГОРТАК ВСЕ НАВКОЛО ТУМАНОМ. дЯДЬКО З-ЗА СПИНИ
ВИХОПЛЮК СТАРУ, НАДЩЕРБЛЕНУ СОКИРКУ Г ДВОМА УДАРАМИ РОЗШИРЮК ДГРКУ ДУПЛА.
пГВЕНЬ ЗАНУРЮК РУКУ В ДУПЛО Г ПЕРЕКЛАДАК В ГОРЩИК ЗДОРОВЕННУ КУЛЮ
ЗОЛОТИХ ЩГЛЬНИКГВ.
зАТИМ НАПОВНЮК ДРУГГ ГОРЩИКИ ЗОЛОТИМИ ЩГЛЬНИКАМИ.
гЛЕЧИК З ТРУТОМ ВИСИТЬ НА ГГЛЦГ Г КУРИТЬ МОЛОЧНИМ ДИМОМ.
бДЖОЛИ, ГУДУЧИ, МОВ ДАЛЕКА БУРЯ, ОБЛГПИЛИ ДЯДЬКА СУЦГЛЬНИМ
ЗОЛОТАВО-ЧОРНИМ ШАРОМ. дЯДЬКО ЩОСЬ КРИЧИТЬ НЕБОЖУ, АЛЕ ЗРОЗУМГТИ ВАЖКО.
зРЕШТОЮ, ДЯДЬКО РОЗВ'ЯЗУК ВУЗОЛ ЛИНВИ Г ПРОСТО ЛЕТИТЬ УНИЗ. а, ЩОБ НЕ
ОБПЕКТИ ПАЛЬЦГ, ОБХОПЛЮК ЛИНВУ ПОЛОЮ СВИТИ.
зА ДЯДЬКОМ ПАДАК ХМАРА БДЖГЛ.
мАЛИЙ ПГДЛАЗИТЬ ПГД ПЕРЕВЕРНУТИЙ КОШГЛЬ, АЛЕ ВСЕ Ж КГЛЬКА БДЖГЛ
ПРОНИКЛИ У СХОВАНКУ. вЧЕПИЛИСЬ В ЙОГО СОРОЧКУ. В ГУДУТЬ ТАК СТРАШНО, ЩО
СЕРЦЕ ХОЛОНЕ. В, ДО ТОГО Ж, НЕ ЗНАКШ, ЗВГДКГЛЯ ВОНИ ВЖАЛЯТЬ.
дЯДЬКО ПГДХОПЛЮК ВСЕ НАЧИННЯ Г, РОЗМАХУЮЧИ ДИМЛЯЧИМ ГЛЕЧИКОМ, ШВИДКО
РУШАК ДО ЧАГАРГВ.
мАЛИЙ ЗВОДИТЬСЯ НА ТРЕМТЯЧГ НОГИ Г ПОСПГШАК ЗА НИМ.
а НАД ОБОМА ДОБИЧНИКАМИ МСТИВО ГУДУТЬ БДЖОЛИ.
гУСТГ ЧАГАРГ РЯТУЮТЬ БОРТНИКГВ ОД БДЖОЛИНОП ПОМСТИ. В ДЯДЬКО, ЗАСИПАВШИ
В ДГРЧАСТИЙ ГЛЕК ЗГЛЛЯ, РОЗВОДИТЬ ЩЕ БГЛЬШИЙ, ЩЕ ПДУЧГШИЙ ДИМ.
тОДГ ВЖЕ РОЗБИРАКТЬСЯ. пОЧИНАК СТРУШУВАТИ, ОБИРАТИ СПУХЛИМИ ПАЛЬЦЯМИ ГЗ
СЕБЕ БДЖГЛ. хОЧА ВГН НАДЯГАВ ЛИЧИНУ, У НЬОГО СПУХЛЕ ЛИЦЕ, ШИЯ Г РУКИ. у
МАЛОГО ОДНЕ ВУХО ВГДВИСЛО ЛЕДЬ НЕ ДО ПЛЕЧА.
дЯДЬКО ГЗ ДНА ТОРБИ ДГСТАК ЛАДУНКУ З ЖОВТИМ МАСТИЛОМ Г ЗМАЩУК ВУХО
НЕБОЖУ.
пОТГМ БЕРЕТЬСЯ ЗА СВОЮ ГУБУ.
пЕКУЧИЙ БГЛЬ СПОЧАТКУ ПЕРЕТВОРЮКТЬСЯ НА ЩГМЛИВУ'СВЕРБЛЯЧКУ, А ПОТГМ Г
ГЕТЬ ЗАТУХАК.
- дЯДЬКУ! вОНИ НЕ ПРИЛЕТЯТЬ СЮДИ? вИ ПХ ПОТРАВИЛИ ДИМОМ?
- щО, ЩО, пГВНИКУ! я ПМ Г СОТГВ З МЕДОМ ЛИШИВ, ЩОБ ВОНИ НЕ ПОДОХЛИ. оСЬ
ВОСЕНИ ПОВЕРНЕМОСЬ ГЗ кИКВА, Г ЩЕ ВГЗЬМЕМО... мИ ЦЬОГО РОКУ ПЕРШГ ВЗЯЛИ
БОРТЬ. гЛЕК ДАМО КОВАЛЕВГ ЗА РОБОТУ. рЕШТУ ВГЗЬМЕМО ДО кИКВА. бАГАТГ ЛЮДИ
ЛЮБЛЯТЬ ПОДАРУНКИ... нУ, А НАШГЙ ПРАПРАБАБГ ПОНЕСЕШ ШМАТОК ЗАБОЦЕНЯ. а
БГЛЬШЕ - НГ-НГ!
- мОЖНА МЕНГ НОЖА ПОЛИЗАТИ?
- бЕРИ.
кРИВИЙ БОРТНИЦЬКИЙ НГЖ, ЩО НИМ СОТИ ПГДРГЗАЮТЬ, пГВНИК ДОВГО ОБЛИЗУВАВ.
а ДЯДЬКО ЛИШЕ СВОП ПАЛЬЦГ ОБСМОКТАВ, ЯК ЗАВ'ЯЗАВ ГОРЩИКИ ЛИПОВИМ ЛУБОМ.

болотна руда
чЕЛЯДНИКИ БОЯРСЬКГ ПАКУВАЛИ ПРИПАСИ З КОМОРИ, НАЧИННЯ ДЛЯ РОБОТИ НА
БУДОВГ.
а ДЯДЬКОВГ пГВНЕВГ ХОТГЛОСЯ МАТИ В кИКВГ ДОБРУ СОКИРУ Г СПРАВНУ
РОГАТИНУ.
оТ ВГН Г ВИРГШИВ ЗВАРИТИ КРИЦЮ ТА Й ПОНЕСТИ ДО ПХНЬОГО СГЛЬСЬКОГО
КОВАЛЯ, ЩО СЛАВИВСЯ СВОКЮ ВПРАВНГСТЮ ПО ВСГХ ОКОЛИЦЯХ.
дЯДЬКО Й НЕБГЖ, ТГЛЬКИ ЗАДНГЛО, ВЗЯЛИ ДЕРЕВ'ЯНИЙ ЗАСТУП, МОЛОТОК,
ЗДОРОВЕННИЙ КОШГЛЬ НА ШЛЕЯХ, ЩОБ ЗА СПИНОЮ ТЯГТИ, ТА Й ПОЧИМЧИКУВАЛИ ДО
ВИСОХЛОГО БОЛОТА ЧЕРЕЗ ПГЩАНГ ПАГОРБИ.
дЯДЬКО, ПОПЛЮВАВШИ НА ДОЛОНГ, ЗАХОДИВСЯ ВГДКИДАТИ ВЕРХНГЙ ШАР ЗЕМЛГ, В
ЯКОМУ ПОСПЛГТАЛОСЯ КОРГННЯ ТРАВИ, ВГДКРИВ ЧИМАЛИЙ ШМАТ ПГЩАНОГО ПГДДРУНТЯ,
РОЗКОПИРСАВ ПГСОК Г ДГСТАВСЯ ДО ВАЖКОП ЧЕРВОНОП РЕЧОВИНИ, ЩО НАГАДУВАЛА
ВОДНОЧАС Г ГЛИНУ, Г ПЕРЕТЛГЛЕ РОСЛИННЕ КОРГННЯ.
дЯДЬКО ТАК СТАРАВСЯ, ЩО ПГТ З ЙОГО ЧОЛА АЖ СИПАВСЯ НА ПГСОК, НА
ПГДСОХЛУ СВГТЛУ РУДУ Г ЛИШАВСЯ ТАМ ЗНАЧКАМИ ТЕМНИХ ПЛЯМОК.
мАЛИЙ ТЕЖ НЕ БАЙДИКУВАВ - З КОЖНОП ГРУДКИ РУДИ ВГН СТАРАННО ОБТРУШУВАВ
ПГСОК, ЗАНАДТО ВЕЛИКГ РОЗБИВАВ МОЛОТКОМ. нЕБАВОМ Г КОШИК БУВ ПОВНИЙ ДО
ВЕРХА.
кОЛИ ДЯДЬКО, КРЕКНУВШИ ВГД НАПРУГИ, ПГДВГВСЯ З ПОВНИМ КОШЕЛЕМ НА РГВНГ
НОГИ, ЛОЗИНИ АЖ ЗАРИПГЛИ. оДНАК ДЯДЬКО ПОСПГШИВ УПЕРТО В ГЛИБИНУ ЛГСУ ДО
ВУГЛЯРГВ,
пГВНИК ПГДТИПОМ ПОСТРИБАВ ЗА НИМ, ТЯГНУЧИ НА ПЛЕЧГ ЗАСТУПИ, МОЛОТОК Г
ГОСТРИЙ КИЙОК ДЛЯ ПОДРГБНЕННЯ РУДИ.
пГД ЛЕГКИМ ПАВГТРОМ НАД НИМИ ШЕЛЕСТГЛИ МОЛОДИМИ ЛИСТОЧКАМИ БЕРЕЗИ.
а КРГЗЬ АРОМАТ КВГТГВ НА СОНЯЧНИХ ГАЛЯВИНАХ ВЖЕ ПРОБИВАВСЯ ЗДАЛЯ ПДУЧИЙ
ЗАПАХ ДЬОГТЮ.
нЕБАВОМ ПЕРЕД ПОДОРОЖНГМИ ВГДКРИЛАСЬ ЧИ ТО ГАЛЯВИНА, ЧИ ТО ВИРУБКА,
ПОСЕРЕД ЯКОП СТОЯЛИ ЧИ ТО КУРЕНГ, ЧИ ТО КОПИЦГ СГНА.
оДНГ ВИСОКГ ГОСТРОВЕРХГ ВИБУДОВИ ГОРГЛИ ЧЕРВОНИМ ПОЛУМ'ЯМ Г ЧАДГЛИ
ЧОРНИМ ДИМОМ, ДРУГГ БУЛИ ОГОРНЕНГ СИВИМ ПРЕГУСТИМ ДИМОМ, ЗОВСГМ ЧОРНГ КОПИЦГ
ЧАДГЛИ ТОНЕСЕНЬКИМИ ЦГВКАМИ ДИМУ.
лЮДИ БУЛИ БГЛЯ ДОВГОП БУДГВЛГ.
лЮДИ ПЕРЕЛИВАЛИ ДЬОГОТЬ ГЗ НЕВЕЛИКОГО БАРИЛА В ДГЖКУ Г СТАВИЛИ НА КОЛУ.
дЯДЬКО ПОЛИШИВ пГВНИКА З ВАНТАЖЕМ Г РУДОЮ ПГД ВЕЛИКИМ ДЕРЕВОМ У
МЕРЕХТЛИВОМУ БЛАКИТНОМУ ЗАТГНКУ.
дО ДЯДЬКА З РИКАННЯМ КИНУЛИСЬ ЗДОРОВЕННГ ПСИ. тА ДЯДЬКО СХИЛИВСЯ ДО
НИХ, ЩОСЬ ПМ ЛАГГДНО ПРОГОВОРИВ, Г ВОНИ ДО НЬОГО ЗРАЗУ Ж ПРИВГТЛИВО ЗАМАХАЛИ
КУДЛАТИМИ ХВОСТАМИ.
пОКИ ДЯДЬКО РОЗМОВЛЯВ ГЗ СТАРШИМИ РОБГТНИКАМИ, ГНШГ ВУГЛЯРГ СТАВИЛИ
НОВИЙ КОНУС ГЗ ДЗВГНКИХ ДУБОВИХ БОЛОНКГВ.
дЯДЬКО З ВУГЛЯРАМИ У ПРИЯЗНГ. йОМУ, ВПРАВНОМУ МИСЛИВЦЕВГ, ВДАВАЛОСЬ БЕЗ
УСЯКИХ СЛГДГВ БРАТИ ДИЧИНУ ГЗ КНЯЗГВСЬКОГО ЛГСУ, З БОЯРСЬКОГО ГАЮ. В ВГН
ЗДОБИЧЧЮ ДГЛИВСЯ З РОБГТНИКАМИ.
пРИЯЗНГ ВУГЛЯРГ НАСИПАЛИ ДЯДЬКОВГ ЦГЛИЙ МГХ ДЗВГНКОГО ТА ЛЕГКОГО
ДУБОВОГО ВУГГЛЛЯ.
дЯДЬКО ТА НЕБГЖ ДОВГО НЕ ЗАТРИМУВАЛИСЬ У ВУГЛЯРГВ, А ПОСПГШИЛИ ДО
РУДНОГО ЯРУ.
яР ПОЧИНАВСЯ ЗА СГЛЬСЬКИМ ВАЛОМ. тАМ ЛЮДИ БРАЛИ ГЛИНУ, ЩО ТГЛЬКИ ТУТ
ВИХОДИЛА СЕРЕД ПГСКГВ ТА ТОРФОВИЩ НАГОРУ БГЛЯ ПХНЬОГО СЕЛА. тУТ ВСГ ВАРИЛИ
КРИЦЮ ДЛЯ ВЛАСНИХ ПОТРЕБ.
вИДНО БУЛО ЧИМАЛО ПОКИНУТИХ ДОМНИЦЬ РГЗНОГО РОЗМГРУ. оДНА НЕВЕЛИЧКА
ДОМНИЦЯ БУЛА ЗГОРИ РОЗЛАМАНА, Г ДЯДЬКО ПП ЗАГОДЯ ПГДМАЗАВ, ПГДРИХТУВАВ.
а ТЕПЕР ВГН ШВИДКО ЗАПОВНИВ УСЮ ДОМНИЦЮ ВУГГЛЛЯМ ТА РУДОЮ, ПЕРЕСИПАВШИ
ПХ ШАРАМИ.
яК ЗАПРАВИВ Г ЗАМАЗАВ ДОМНИЦЮ, ТО СГЛИ ПОПОПСТИ, БО ВЖЕ СМОКТАЛО Й
РГЗАЛО В КИШКАХ, ТАК ПСТИ ХОТГЛОСЯ.
В БУЛИ ХЛГБ-ЗАГРЕБА З ПОПЕЛОМ НА ПОДГ ТА РОЗВАРЕНГ ТОГОРГЧНГ ГРИБИ,
СМАЧНГШГ ЗА СВЯТКОВГ НАПДКИ.
пО ПЖГ ДЯДЬКО ВГДГЙШОВ НАБГК, ПОВЕРНУВШИСЬ ДО БОЛОТА, ВКЛЯКНУВ НА
КОЛГНА. чИТАВ ТАКМНИЙ ЗАГОВГР НА ДОБРУ КРИЦЮ. тАК ГОВОРИЛИ ВСГ ЛЮДИ, АЛЕ
МАЛИЙ ЗНАВ, ЩО ТО ЛЮДИ КАЖУТЬ МОЛИТВУ БОГУ сВАРОГУ, СТАРОМУ БОГУ. а ЗА
МОЛИТВИ СТАРИМ БОГАМ КАРАЛИ Г ЦЕРКВА, Г КНЯЖА ВЛАДА.
пО МОЛИТВГ пГВЕНЬ ВИТЯГ ГЗ КОРОБА МГХИ Г ПРИЛАДНАВ ПХ ДО ГЛИНЯНИХ
ТРУБОК, ЩО СТИРЧАЛИ З ДОМНИЦГ, Г НАВ'ЯЗАВ ДО ПАЛИЦГ КАМЕНГ-ВАЖЕЛГ.
оСЬ ЗАТИС пГВЕНЬ ЛГВИЦЕЮ ГРИБ-ТРУТОВИК Г КРЕМГНЬ ЖОВТИЙ, НАЧЕ ВОСКОВИЙ.
зМАХ ПРАВИЦГ, УДАР СМУЖКОЮ КРИЦГ, ЧЕРВОНИЙ РГЙ ГСКОР. дАЛГ ДИМГННЯ
БЕРЕСТЯНОП СМУГИ.
оСЬ Г ВУГГЛЬ ЗАЧЕРВОНИВСЯ В ДОМНИЦГ. дЯДЬКО ШВИДКО ЗАБИВ ОТВГР ГЛИНЯНИМ
ЗДОРОВИМ ЧГПОМ, ПРИМАЗАВ ГУСТОЮ ГЛИНОЮ Г ВХОПИВСЯ, ПОТЯГ ЗА РУЧКИ МГХГВ.
мАЛОМУ ПРОСТО ДОВОДИЛОСЬ ЛЯГАТИ НА ПАЛИЦЮ, ЩОБ ВАГА ЙШЛА ВГОРУ, А ЗА
ТИМ, ЩОБ ПРИТИСКУВАЛА МГХ, Г ПОВГТРЯ З НЬОГО ЩОБ ВИЙШЛО.
у ДОМНИЦГ, В ГЛИБИНГ ПП НУТРА ПОЧАЛИ НАРОДЖУВАТИСЬ ЯКГСЬ НЕПЕВНГ ЗВУКИ.
щОСЬ ТАМ НГБИ СХЛИПУВАЛО, БУЛЬКОТГЛО, КАХИКАЛО. а З ГОРГШНЬОГО ОТВОРУ
ВИРИВАВСЯ СНГП ГСКОР, СЛЬОЗИВСЯ ПРОЗОРОЮ СМУЖКОЮ ЧАД.
дОМНИЦЯ РОЗГГРГЛАСЬ ТАК, ЩО НАВКОЛО ПАШГЛО ЖАРОМ, Г МОКРЕ ВГД ПОТУ
ВОЛОССЯ ВМИТЬ ПРОСИХАЛО ВГД ГАРЯЧОГО ПОВГВАННЯ.
вГД НЕБУВАЛОГО ЖАРУ СВГЖА ГЛИНА ПГШЛА ПАВУТИННИМИ ТРГЩИНАМИ, Г З НИХ
ТЯГЛО КИСЛО-СОЛОДКИМ ЧАДОМ.
пГВНИКУ ЗАПАМОРОЧИЛОСЬ У ГОЛОВГ.
дЯДЬКО ВГДТЯГ ЙОГО НАБГК, ЛАЮЧИ СЕБЕ ЗА НЕОБАЧНГСТЬ, Г ЗРАЗУ Ж
ЗАХОДИВСЯ ГНАТИ ОБИДВА МГХИ.
яКЩО ХОЧ ТРОХИ ЗГАЯТИ ЧАС Г НЕ ЗАДУВАТИ МГХАМИ ПОВГТРЯ, ВСЕ ПРОПАДЕ.
тРЕБА БУДЕ РОЗКОЛУПУВАТИ ДОМНИЦЮ Г ВСЕ ПОЧИНАТИ СПОЧАТКУ.
мАЛИЙ НА ПРОХОЛОДНОМУ ВГТЕРЦГ, ЩО ПОВГВАВ ВГД ЛГСУ, ПОСТУПОВО ОТЯМИВСЯ
ВГД ЧАДУ. тГЛЬКИ СИЛИ НЕ БУЛО НГЯКОП В М'ЯЗАХ.
а ДЯДЬКО ВСЕ БГГАВ ВГД МГХУ ДО МГХУ Г ЩОСИЛИ ВДУВАВ ПОВГТРЯ В
РОЗПЕЧЕНУ, ЩО АЖ СВГТИЛАСЯ РОЖЕВИМ, ДОМНИЦЮ.
кОЛИ ДЯДЬКО ЗАУВАЖИВ: ЧЕРЕЗ ОТВГР НЕ ВИЛГТАЮТЬ ВЖЕ ВОГНЕНГ ЗГРОЧКИ -
ВИРГШИВ: ЧАС ЗАКГНЧУВАТИ. зНАЧИТЬ, ВУГГЛЛЯ ВЖЕ ВИГОРГЛО.
дОВГОЮ МГЦНОЮ ГОСТРОЮ НА КГНЦГ ДУБОВОЮ ЖЕРДИНОЮ ДОВБОНУВ пГВЕНЬ ПО
ЛГТНИКУ У ГЛИНЯНУ ЗАМАЗКУ. пАЛИЦЯ ЗАЙШЛА, ВГН КРУТОНУВ НЕЮ Г ВИВЕРНУВ
НАЗОВНГ ГЛИНЯНОГО ЧОПА. кГНЕЦЬ ПАЛИЦГ СПАЛАХНУВ СИНГМ ВОГНЕМ. з ОТВОРУ,
БРИЗКАЮЧИ ВОГНЕНИМИ КРАПЛЯМИ, ВИЛИВСЯ ШЛАК. нА ПОВГТРГ ВГН ПОЧАВ ТЕМНГТИ,
ТАХНУТИ Г ШВИДКО ГУСТГТИ.
дЯДЬКО СИДГВ НЕПОДАЛГК ДОМНИЦГ. дОБРЕ БУЛО ВГД ПП ТЕПЛА. вОНА,
ЗДАВАЛОСЬ, Г НЕ ЗБИРАКТЬСЯ ВИЧАХАТИ. хЛОПЧИК ПРИТУЛИВСЯ ДО ДЯДЬКА Г ЗРАЗУ
ЗАСНУВ.
зА ВАЛОМ, ЗА ГОСТРИМ ПАКОЛЛЯМ, У ТЕСОВИХ СТАЙНЯХ ЗАСПГВАЛИ ПЕРШГ ПГВНГ.
сТАРШИЙ ПРИКРИВ СВИТОЮ МЕНШОГО Г ЗАХОДИВСЯ ВСЕ ПРИВОДИТИ ДО ЛАДУ:
НАЧИННЯ, ПЖУ, ОДЯГ, А ТОДГ Й КОЛО ДОМНИЦГ ЗАХОДИВСЯ.
В ВРЕШТГ-РЕШТ ДГСТАВСЯ ДО НЕСТЕРПИМО-ГАРЯЧОП КРИЦГ. вОНА ЗАСТИГЛА НА
ДНГ НГБИ ТОВСТИМ СТАЛЕВИМ ОЛАДКОМ. мОЧАЮЧИ ЩОРАЗ РУКАВИЦГ У ВОДУ, ОБПАЛЮЮЧИ
ВУСА ТА КОРОТЕНЬКУ БОРГДКУ, пГВЕНЬ ВСЕ Ж ВИДОБУВ НА ГОРУ ТЕМНОБЛАКИТНУ
КРИЦЮ.
кИНУВ КРИЦЮ НА ОДИН ГЗ ВЕЛИКИХ КАМЕНГВ, ЩО ВИРОСТАЛИ ТУТ ГЗ ЗЕМЛГ, Г,
НЕ ЖАЛГЮЧИ СЕБЕ, ЗАХОДИВСЯ ВГДБИВАТИ МОЛОТОМ, ПОКИ ВОНА ГЕТЬ НЕ ЗАТВЕРДГЛА.
вГД ГУРКОТУ Й ДЗВОНУ МАЛОМУ СОН ВГДЛЕТГВ УМИТЬ, Г ВГН СХОПИВСЯ НА НОГИ.
- дАВАЙ, ДОПОМОЖУ! дАВАЙ!
дЯДЬКО, КИВНУВШИ НА ЗГОДУ, ПЕРЕДАВ РУЧКИ ЩИПЦГВ МАЛОМУ Г ЗАХОДИВСЯ
ОБГРУЧ ГАТИТИ ПО КРИЦГ.
пГСЛЯ КОЖНОГО УДАРУ КРИЦЯ ПГДСКАКУВАЛА РАЗОМ ГЗ ЩИПЦЯМИ, Г ХЛОПЕЦЬ ТЕЖ
ПГДСКАКУВАВ.
дЯДЬКО ДОСИТЬ ШВИДКО ВПРАВИВСЯ З ПРОКОВКОЮ, Г ТОВСТИЙ ОЛАДОК КРИЦГ
ПЕРЕТВОРИВСЯ НА СГРО-СИНГЙ БРУСОК МЕТАЛУ.
бУЛА ВЖЕ ГЛИБОКА НГЧ, ЯК ВОНИ ПГДКРГПИЛИ СВОП СИЛИ СУШЕНОЮ
ВЕДМЕЖАТИНОЮ, ЯКУ ЩЕ ВОСЕНИ ЗАГОТУВАВ ДЯДЬКО пГВЕНЬ.
ВТИ ДО КОВАЛЯ ВНОЧГ ВОНИ НЕ НАВАЖИЛИСЬ Г ПРОДРГМАЛИ БГЛЯ ДОМНИЦГ.
зАПУГАВ ПУГАЧ У СОСНОВГМ ЛГСГ, Г ПГСЛЯ ТОГО ВОНИ ВЖЕ НЕ ПРОСПАЛИ
ПГВНГВ.
пГШЛИ ПГЩАНИМ БЕЛЕБНЕМ ДО ПГЩАНОГО ЯРУ.
зА ДУБОВИМ ГОСТРОВЕРХИМ ТИНОМ СЕЛО ДОСИПАЛО ОСТАННГ ХВИЛГ, ДОДИВЛЯЛОСЬ
ОСТАННГ МИТГ СНГВ.
дАЛЕКО ЗА СИВИМ ЖИТНГМ ПОЛЕМ ЧОРНГВ ЛГС, НАД ЯКИМ ЗГАСАЛИ ОСТАННГ
ЗГРКИ.
нА УЗЛГССГ ХРИПКО Г СУМКО, ВОСТАННК, ПЕВНО, ПЕРЕД ДНЕМ, ЗАКРИЧАЛА
ДРЕМЛЮГА.
мОВ МАЛЕСЕНЬКА ФОРТЕЦЯ ЗА СЕЛОМ, ЗА ВАЛОМ СТОЯЛА ОКРЕМО кОВАЛЕВА
САДИБА. пРО ВСЯК ВИПАДОК - ЩОБ ГЗ КУЗНЕЮ НЕ ВИГОРГЛО ВСЕ СЕЛО.
кУЗНЯ СТОЯЛА НИЖЧЕ, В ЯРУ, ОКРЕМО ВГД САДИБИ. пРОСТА КУЗНЯ, ОДИН ЗРУБ.
пАКОЛЛЯ ЩЕ ВРИТЕ З ТРЬОХ БОКГВ. а ВГОРГ БУЛА ЗАВГСА З РОЗКОЛОТОГО ЛЕМЕХУ.
уСЕРЕДИНГ ВСЕ БУЛО РЕТЕЛЬНО ОБМАЗАНЕ ГРУБИМ ШАРОМ БГЛОП ГЛИНИ.
пРАВДА, ПО РОКАХ БГЛА ГЛИНА ПРОСЯКЛА КГПТЯВОЮ, ДИМОМ Г ЗРОБИЛАСЬ ГЕТЬ
ЧОРНА, ЯК ГЛУПА НГЧ.
кОЛИ ДЯДЬКО З НЕБОЖЕМ ДОСЯГЛИ САМОП КУЗНГ, ВГОРГ НАД НИМИ ЗГ СКРИПОМ
РОЗГЙШЛИСЯ СТУЛКИ ВОРГТ, Г З'ЯВИВСЯ САМ ЗНАМЕНИТИЙ КОВАЛЬ.
дОБРОГО ЗРОСТУ, У КОРОТКГЙ ЛГТНГЙ СВИТГ. сТАВШИ НА ВОРОТАХ, БРИЗКНУВ ГЗ
ЧАШГ НА КОРОВУ ВОДИ, А ТОДГ СКАЗАВ У ГЛИБИНУ ДВОРУ:
- пУСКАЙ!
- бАЧ, ЯКИЙ ХИТРУН! - зАШЕПОТГВ пГВЕНЬ НЕБОЖЕВГ. - вИГОНЯК ХУДОБУ НА
ПАСОВИЩЕ Г КРОПИТЬ ВОДОЮ З ЧАКЛУНСЬКОГО ГУЛЬБИЩА. а САМ ХРЕЩЕНИЙ! нАВГТЬ НА
КУЗНГ ХРЕСТ ВИРГЗАНО!
- а ЦЕ ДОПОМОЖЕ?
- кОЛИ ДОПОМОЖЕ ХРИСТИЯНСЬКА МОЛИТВА... а КОЛИ БУВАК Г ПОГАНСЬКИЙ
ЗАГОВГР.
дЯДЬКО ПГДВГВСЯ, НАКАЗАВШИ пГВНИКУ СИДГТИ Г НЕ РИПАТИСЬ.
вОНИ КЛАНЯЛИСЬ ОДИН ОДНОМУ, КИВАЛИ ГОЛОВАМИ. пОТГМ ЩОСЬ ПЕРЕЙШЛО З РУК
ДЯДЬКА ДО РУК КОВАЛЯ.
пОТГМ ГОВОРИВ ДЯДЬКО, А КОВАЛЬ ЛИШЕ ГОЛОВОЮ КИВАВ.
кУЗНЮ КОВАЛЬ ВГДГМКНУВ ДОВГИМ КЛЮЧЕМ.
мОЖЕ Б ЛЮДИ Г ДОРГКАЛИ КОВАЛЕВГ ЗА ЗАМОК, ЗА ТЕ, ЩО ЛЮДЕЙ СТЕРЕЖЕТЬСЯ.
аЛЕ Г КЛЮЧ, Г ЗАМОК БУЛИ ЙОГО ВЛАСНОП РОБОТИ, Г НГХТО НГ СЛОВА НЕ ВИМОВИВ.
вИЙШОВ ГЗ КУЗНГ КОВАЛЬ У ШКГРЯНГМ ЛИСКУЧГМ ФАРТУСГ. вГН НГС ПОВНУ ЖМЕНЮ
ЖЕВРГЮЧОГО ВУГГЛЛЯ.
яК пГВНИК ТЕ ПОБАЧИВ, ЙОМУ АЖ П'ЯТИ ЗАПЕКЛО.
кОВАЛЬ ВИСИПАВ ЖАРИНИ В КУПУ ВУГГЛЛЯ.
дЯДЬКО ВХОПИВСЯ ЗА ВАЖГЛЬ МГХА, ЩОСИЛИ ПОТЯГ.
фУРКНУВ МГХ, ЗЛЕТГЛА ХМАРКА ЧОРНОГО ПИЛУ, Г ЧОРНЕ ВУГГЛЛЯ ПОЧАЛО
ЖЕВРГТИ. пОТГМ ПОЛЕТГЛИ ГСКРИ, ЗНЯЛАСЬ ХМАРКА ВУГГЛЬНОП КУРЯВИ.
кОВАЛЬ ВСУНУВ КРИЦЮ ДО ГОРНА. В ВОНА ПОЧАЛА НАБУВАТИ КОЛЬОРУ,
РОЗКВГТАТИ СЯЙВОМ.
кОВАЛЬ УХОПИВ ГУБЧАСТИМИ ЩИПЦЯМИ СМУГУ Г ПЕРЕДАВ пГВНЕВГ. пОСТАВИВ
ЗУБИЛО НА СМУГУ, УДАРИВ МОЛОТОМ Г РОЗСГК СМУГУ НА ДВА ШМАТИ.
оДИН КИНУВ НА ЗЕМЛЮ, ДРУГИЙ ЗНОВ ЗАПХАВ У ГОРНИЛО. кОЛИ МЕТАЛ РОЗПГКСЯ
ДО БГЛОГО, КОВАЛЬ ВИХОПИВ ЙОГО Г КИНУВ НА КОВАДЛО.
зНОВ ТРИМАВ ДЯДЬКО пГВЕНЬ, А КОВАДЬ ПОЧАВ ТОЙ ШМАТ КУВАТИ, ЗАГИНАЮЧИ
НАВКОЛО ЗАЛГЗНОП ПАЛИЦГ.
сМУГА СХОДИЛАСЬ СВОПМИ КГНЦЯМИ, ВОДНОЧАС ВИЧАХАЮЧИ.
кОВАЛЬ, ВЗЯВШИ ЗГГНУТУ СМУГУ, ПГШОВ ДО ЗРУБА. В ЩОСЬ ТАМ ДОВГО
КОЛУПАВСЯ З НЕЮ.
пГВНИК ХОТГВ ТУДИ СТУПИТИ Й ПОДИВИТИСЬ, ТА ДЯДЬКО МОВЧКИ ПРИХОПИВ ЙОГО
ЗА РУКУ, ЗРОБИВШИ СТРАШНЕ ЛИЦЕ: "тИ КУДИ ПХАКШСЯ?"
вИЙШОВ КОВАЛЬ ГЗ ЗАЛГЗОМ, УМАЩЕНИМ ЯКИМОСЬ ГЛИНЯНИМ МАСТИЛОМ ТАМ, ДЕ
КГНЦГ СХОДИЛИСЯ.
кОЛИ МАСТИЛО ТРОХИ ПГДСОХЛО, ВОНИ УДВОХ ГЗ ДЯДЬКОМ ПОКЛАЛИ В ГОРНИЛО
МЕТАЛ Г ЗАХОДИЛИСЬ ЩОСИЛИ, В ЧОТИРИ РУКИ, НАДИМАТИ МГХИ.
дЯДЬКО СТРИБАВ, ВИГИНАВСЯ, НАЛЯГАВ ГРУДЬМИ НА ПАЛИЦЮ, А КОВАЛЬ ТГЛЬКИ
ЗДГЙМАВ РУКУ ТО ВГОРУ, ТО ВНИЗ.
кОВАЛЬ ДИВИВСЯ ПОХМУРО, А КОЛИ НАД ОБМАЗАНИМ МЕТАЛОМ ПОЧАЛИ ЗЛГТАТИ
ГСКРИ, ТА ТАКГ СЛГПУЧГ, ЩО АЖ В ОЧАХ БОЛГЛО, ВГН НГБИ ПОВЕСЕЛГШАВ. В ЗГАДАВ
ПРО МАЛОГО.
- оЦЕ ВАРИМО КРИЦЮ, - ПОЯСНИВ ВГН, - ЩОБ НЕ БУЛО ШВУ ВИДНО, А ТОДГ
ДОКУКМО ВЖЕ ЛЕЗО СОКИРИ.
кОВАЛЬ ВИТЯГ ЗАГОТОВКУ СОКИРИ. пРОКУВАВ ТОНЕСЕНЬКИМИ МОЛОТОЧКАМИ. вРАЗ
ЗЛЕТГЛА ГЛИНЯНА ШКАРАЛУПА Й ОКАЛИ, Г ХЛОПЧИК ПОБАЧИВ ЗАЛГЗО, БЛАКИТНЕ
СУЦГЛЬНЕ ЗАЛГЗО, НАЧЕ Й НЕ БУЛО СКЛЕПАНЕ З ДВОХ КГНЦГВ.
мАЛИЙ ГЗ ЗАХВАТОМ ДИВИВСЯ, ЯК КОВАЛЬ ВИРГВНЮК ОБУХ, КУК-ВГДТЯГАК ВНИЗ
ЛЕЗО СОКИРИ.
зАГАРТОВУВАВ У ЦЕБРГ З ЯКИМИСЬ НАСТОЯМИ. бО ЗАШИПГЛА, ЗАБУЛЬКАЛА ВОДА Г
ПО КУЗНГ РОЗПЛИВСЯ ЗАПАХ ПДКОГО ЗГЛЛЯ.
жАЛО ЛЕЗА НАПРАВЛЯВ КОВАЛЬ, А РУЧКУ ТОЧИЛА ЩОСИЛИ ГАНЯВ ДЯДЬКО пГВЕНЬ,
ВГДВЕРНУВШИ ЛИЦЕ ВГД ГУСТОГО ПОТОКУ ГСКОР, ЩО ВИРИВАЛИСЬ З-ПГД ЗАЛГЗА.
яКРАЗ, КОЛИ КОВАЛЬ ВГДКЛАДАВ СОКИРУ, ЩОБ ПЕРЕПОЧИТИ, ГЗ САДИБИ ВИЙШЛА Г
НАБЛИЗИЛАСЬ ДО НИХ ЧОРНОБРИВА ДГВЧИНКА. щЕ БЕЗ ЗАПЛГТОК, ЛИШЕ В САМГЙ
СОРОЧЦГ, БЕЗ ФАРТУШКА НАВГТЬ, ТГЛЬКИ КРАЙКОЮ ПГДПЕРЕЗАНА. нАПГВДГВКА, ЯК
СКАЗАЛИ Б ЛЮДИ, АЛЕ ЧЕРЕЗ ТОНКЕ ПОЛОТНО ВЖЕ ПНУЛИСЯ ГОСТРГ ГРУДИ. вОНА БУЛА
ДИВНА - ВОЛОССЯ БГЛЕ-БГЛЯВЕ, АЖ ЖОВТЕ, ЯК ЗОЛОТИЙ ЦВГТ КУЛЬБАБИ, Г ЧОРНГ,
ГЕТЬ ЗРОСЛГ БРОВИ НА СМАГЛЯВГМ ОБЛИЧЧГ.
вОНА ПРИНЕСЛА БАТЬКОВГ КОРОБ З НАПДКОМ, АЛЕ ДО САМОГО ЗРУБУ НЕ ЙШЛА. а
СТАЛА НГБИ НА ЯКГЙСЬ НЕВИДИМГЙ МЕЖГ Г ЧЕКАЛА, КОЛИ ПГДГЙДЕ ПП БАТЬКО Г ВСЕ
ЗАБЕРЕ...
вОНА ПИЛЬНО РОЗГЛЯДАЛАСЯ НА пГВНИКА.
а ВГН ТЕЖ ПРИКИПГВ ДО НЕП ПОГЛЯДОМ.
кОВАЛЬ ПОДИВИВСЯ ПО ЧЕРЗГ НА МАЛИХ Г З УСМГХОМ СПИТАВ У ДОНЬКИ:
- щО ТИ НА НЬОГО ЗАГЛЯДАКШСЯ? вГН - МАЛИЙ.
а ДГВЧИНКА ВГДКИНУЛА З ОЧЕЙ ПАСМО ЗОЛОТОГО ВОЛОССЯ Г ВПЕВНЕНО,
БЕЗЗАСТЕРЕЖНО ВГДПОВГЛА БАТЬКОВГ:
- пОКИ ЩО МАЛИЙ, АЛЕ ЯК ВИРОСТЕ, БУДЕ ВИЩИЙ ЗА пГВНЯ.
- тИ ЙОГО СОБГ ВПОДОБАЛА? чОГО?
- бО ВГН ХВАТКИЙ Г ВЕЗУЧИЙ, - АНГ ТРОХИ НЕ ЗАСТИДАВШИСЬ, ВГДКАЗАЛА
ДГВЧИНКА БАТЬКОВГ.
бАТЬКО ПЙ НГЧОГО НЕ СКАЗАВ, Г ВОНА МОВЧКИ ПОВЕРНУЛАСЬ Г ПОЧАЛА
ПГДНГМАТИСЬ ПГЩАНИМ СХИЛОМ.
вЖЕ ВГОРГ ВОНА ОБЕРНУЛАСЬ Г ВСМГХНУЛАСЯ пГВНИКУ, ПОПРАВИЛА ВОЛОССЯ, ЩО
ЛГЗЛО ПЙ В ОЧГ, Г ВРАЗ НГБИ КРГЗЬ ЗЕМЛЮ ПРОВАЛИЛАСЯ.
кОДИ СЬОРБАЛИ ЖИТНГЙ КИСГЛЬ Г ЖУВАЛИ ЧОРНИЙ ЧЕРСТВИЙ ХЛГБ, пГВЕНЬ Г
КОВАЛЬ ЖАРТУВАЛИ НАД ДГТЛАХАМИ.
а пГВНИК ВСЕ ДУМАВ СВОК: "пЕВНО, НЕ ТГЛЬКИ КОВАЛЬ ЧАРОДГЙ, А
ЧАРОДГЙСТВОМ ВГДАК Г ЙОГО МАЛА ДОНЬКА. нЕ ГНАКШЕ, ЩО МАЛА ЧАРОДГЙКА! бО
ЗВГДКИ ПЙ ЗНАТИ, ЩО МЕНГ ПОТАЛАНИЛО, КАЗКОВО ПОЩАСТИЛО, Г Я ПОПДУ З ДЯДЬКОМ
ДО кИКВА?!"
нАКОНЕЧНИК РОГАТИНИ, ЩО БУВ НГБИ ЗДОРОВЕННИЙ НГЖ, КОВАЛЬ ВИГОТУВАВ
НАБАГАТО ШВИДШЕ. ЊДИНЕ, ЩО ТРОХИ ЗАТРИМАЛО - ЗВАРЕННЯ РУРКИ ДЛЯ ДЕРЖАКА.

чарВвниця

дЯДЬКО пГВЕНЬ У КУЗНГ НАСАДИВ СОКИРУ НА ДОБРЕ ГРУШЕВЕ ТОПОРИЩЕ, А
РОГАТИНУ ПРИЛАДНАВ ДО ЯСЕНЕВОГО ДЗВГНКОГО РАТИЩА.
В ХОЧА КОВАЛЬ ЗРОБИВ Г РОГАТИНУ, Г СОКИРУ НАЙКРАЩГ, ОДНАК ДО СЕБЕ В
САДИБУ ДО ТРАПЕЗИ НЕ ЗАПРОСИВ.
зНАЧИТЬ, ВВАЖАК, ЩО пГВЕНЬ УЖЕ СТОРОННГЙ, НЕВЕЗУЧИЙ. В З НИМ НЕМА ЧОГО
ЗНАТИСЬ.
нЕБГЖ ТЕЖ ЦЕ ЗРОЗУМГВ, АЛЕ БОЯВСЯ СПИТАТИ ДЯДЬКА пГВНЯ, ЧОМУ ЦЕ ТАК.
дЯДЬКО КРОКУВАВ ПОХМУРИЙ, ПОХИЛИВШИ ПАТЛАТУ ГОЛОВУ. В ПОВОЛГ-ВОЛГ
ЗВЕРТАВ У ПУЩУ.
сПОЧАТКУ ХЛОПЧИК ДУМАВ, ЩО ДЯДЬКО ЗГБРАВСЯ НА ПОТАКМНЕ ПОЛЮВАННЯ В
НЕТРЯХ.
аЛЕ КОЛИ ВОНИ ДВГЧГ ПОМИНУЛИ ЛОСЯ З МОЛОДИМИ РОГАМИ, ВГН ЗРОЗУМГВ, ЩО
ВОНИ ЙДУТЬ ДО сВЯЩЕННОГО ДЖЕРЕЛА.
пОТАКМНЕ ТО БУЛО МГСЦЕ.
тУДИ ВСЕ ПОРИВАВСЯ ДГСТАТИСЬ ПГП-ГРЕЧИН, ЩО ПРИПЗДИВ ДО БОЯРИНА
сУДОМИРОВИЧА СИНА ХРЕСТИТИ. тА НГХТО ЙОМУ ТУДИ ДОРОГИ НЕ ВИКАЗАВ.
а САМ БОЯРИН НЕ ЗНАВ ДОРОГИ. бО ВГН НЕ З ДЕРЕВЛЯН БУВ, А ГЗ СТАРИХ
ХРИСТИЯН, ЩО ЩЕ ЗА КНЯГИНГ оЛЬГИ ОДЕРЖАЛИ ТУТ МАКТНОСТГ.
сОНЦЕ ЩЕ НЕ ЗАЙШЛО, АЛЕ ТУТ У ПУЩГ ВЖЕ ЗАПАЛИ БЛАКИТНГ СУТГНКИ.
нА ВЕЛИКУ ГАЛЯВИНУ ВОНИ ВИЙШЛИ ЯКОСЬ РАПТОВО, МАЛИЙ АЖ ОХНУВ, ЯК ВОНИ
ОПИНИЛИСЬ НА СМАРАГДОВГЙ ГАЛЯВИНГ, ЗАЛИТГЙ ЗОЛОТИМ ПЕРЕДЗАХГДНИМ ПРОМГННЯМ.
бУЛО ЧУТИ, ЯК ДЕСЬ У ДУБОВГМ ГУСТГМ ВЕРХОВГТТГ СТОГНЕ ДИКИЙ ГОЛУБ.
пРОТАРАБАНИВ ДВГЧГ ПО СУХОМУ СУКОВГ ДЯТЕЛ, Г БГЛЬШЕ НГЯКИХ ЗВУКГВ.
нА ТГЙ ГАЛЯВИНГ БУЛО ВГЛЬНЕ МГСЦЕ, Г ТАМ ГРАЛО БЛАКИТТЮ МАЛЕСЕНЬКЕ,
ЗОВСГМ МАЛЕСЕНЬКЕ ОЗЕРЦЕ.
мАЛИЙ ХОТГВ СПИТАТИ ДЯДЬКА, ЯК ОЦЕ ВГН, ЩО ВЕСЬ ЧАС МОЛИТЬСЯ
ХРИСТИЯНСЬКОМУ бОГОВГ Г ЗНАК БГЛЬШЕ ЗА ГНШИХ МОЛИТОВ, ПРИЙШОВ СЮДИ ДО
СВЯТОГО ПОГАНСЬКОГО ДЖЕРЕЛА. яК ЖЕ ВГН МОЖЕ МОЛИТИСЬ бЕРЕГИНГ Г рОДУ
ВЕЛИКОМУ, Г ВСГМ рОЖЕНИЦЯМ?
бГЛЬШЕ ПТАХИ НЕ ОБЗИВАЛИСЬ, Г ТЕПЕР ТИШУ ПЕРЕБИВАВ ЛИШЕ ПЛЮСКГТ
ДЖЕРЕЛА, ЩО ВИПЛИВАЛО З-ПГД ВЕЛИЧЕЗНОП ГРАНГТНОП БРИЛИ ТА ВПАДАЛО В
МАЛЮСГНЬКЕ-ПРЕМАЛЮСГНЬКЕ ОЗЕРЦЕ З КАМ'ЯНИМИ БЕРЕГАМИ.
дЯДЬКО ПОКЛАВ ПЕРЕД СОБОЮ СОКИРУ, РОГАТИНУ, СТАВ НАВКОЛГШКИ Г ЗВГВ
УГОРУ РУКИ З БЛАГАННЯМ ДО бЕРЕГИНГ.
а ТОДГ КИНУВ У СМОЛЯНУ ГЛИБИНУ ОЗЕРЦЯ МАЛЕНЬКОГО КГСТЯНОГО КОНЯ.
мАЛИЙ СТАВ НАВКОЛГШКИ ЗА ДЯДЬКОМ Г НЕ ЗНАВ, ЩО ЙОМУ РОБИТИ, ЯКИЙ
ПРИНЕСТИ ДАРУНОК бЕРЕГИНГ.
дЯДЬКО, МОВ БИ ПРОЧИТАВ ДУМКИ МАЛОГО Г ПРОСТЯГНУВ ЙОМУ ВАЖКУ КАМ'ЯНУ
НАМИСТИНУ.
хЛОПЧИК ТГЛЬКИ ЗГБРАВСЯ З ДУХОМ, ЩОБ ВИМОВИТИ СВОК ЗАКЛЯТТЯ, ЯК
ХРУСНУЛА ПГД ЧИПМИСЬ НОГАМИ СУХА ГГЛКА. В ДЯДЬКО, Г НЕБГЖ ОДНОРАЗОВО Й
РВУЧКО ОБЕРНУЛИСЬ. вОНИ ПОБАЧИЛИ МОЛОДИЦЮ. бГЛЕ ЗАПИНАЛО БУЛО ЯКОСЬ ДИВНО
ПОВ'ЯЗАНЕ - АНГ ТАК, ЯК У ЗАМГЖНГХ, А НГ ТАК, ЯК У ВДОВИЦЬ.
бУЛА НАБАГАТО ВИЩА ЗА ДЯДЬКА пГВНЯ Г В ПРАВИЦГ ТРИМАЛА ДОВГОГО КОСТУРА
З ЧГТКИМИ КАРБАМИ ВГЗЕРУНКГВ. оБЛИЧЧЯ БЛГДЕ, ЧОРНООКЕ Й ЧОРНОБРИВЕ З
БГЛОПОПЕЛЯСТИМИ КОСАМИ НЕ ВГЩУВАЛО НГЧОГО ДОБРОГО.
пГВНИК ЗРАЗУ ВПГЗНАВ ПП, ХОЧА Й НГ РАЗУ НЕ БАЧИВ. В ПРО НЕП НАЧЕ ДОВГО
ЧИ БАГАТО НГХТО НЕ ГОВОРИВ. аЛЕ ЯКЩО КОЛИСЬ, ЯКОСЬ ТА ДЕСЬ ХТОСЬ ХОЧ СЛОВО
КАЗАВ, ЩО ПП СТОСУВАЛОСЬ, ВГН ВСЕ ЗАПАМ'ЯТОВУВАВ. щО ПОТАКМНО В ПУЩГ ЖИВЕ
ЧАРГВНИЦЯ, ВПРАВНО ЛЮДЕЙ ЛГКУК, ЗНАХОДИТЬ ПРОПАЖУ, МОЖЕ ПОРЧУ НА ХУДОБУ
НАВЕСТИ, Г ДО ЛЮДЕЙ ЧАСОМ БУВАК ЛИХА. оСОБЛИВО ДО ТИХ, ХТО СТАРГ ЗВИЧАП
ЗАБУВАК Г ПОСТГЙНО БГГАК ДО НОВИХ ЦЕРКОВ. В РЕВНИМ ХРИСТИЯНАМ ВОНА ЖОДНОМУ
НЕ ДОПОМОГЛА. хТО КАЗАВ, ЩО ВОНА ДОНЬКА ЯКОГОСЬ ВОРОЖБИТА, ХТО - ВОНА НЕБОГА
ГОЛОВНОГО ВОЛХВА ВСГКП ПУЩГ, ЩО ПРОСТЯГЛАСЬ ДО САМОП РГЧКИ пРИП'ЯТГ. а
ОДНОГО РАЗУ ЧУВ пГВНИК БЕСГДУ СТАРЕЗНИХ ДГДГВ, ЩО ВОНА ПРА-ПРАПРАВНУЧКА
ОДНГКП З ЖГНОК-ПОЛОНЯНОК САМОГО КНЯЗЯ мАЛА, ТОГО мАЛА, ЩО СТАВ НА ПРЮ З
КНЯГИНЕЮ оЛЬГОЮ.
сТРАХ НАПРУЖИВ ВСЕ ТГЛО пГВНИКА ПГДКИНУВ НА РГВНГ НОГИ.
зА НИМ ДЯДЬКО ПГДХОПИВСЯ Г ПОСТАВ ГЗ ПОРОЖНГМИ РУКАМИ, ЗОВСГМ БЕЗ
ЗБРОП.
зНЕВАЖЛИВИЙ СМГХ ЧАРОДГЙКИ ВГДБИВСЯ БАГАТОГОЛОСИМ ВГДЛУННЯМ ВГД сВЯТОГО
ОЗЕРЦЯ, КАМ'ЯНИХ БРИЛ Г ДЕСЬ ЗАГОГОТГВ У ВЕРХОВГТТЯХ ДУБГВ.
вГД ПЕРЕЛЯКУ В пГВНИКА ЗАЦОКОТГЛИ ЗУБИ.
а ЧАРГВНИЦЯ ВСЕ БИЛА СЛОВАМИ, ПРОКЛИНАЮЧИ Г ЗАКЛИНАЮЧИ ДЯДЬКА пГВНЯ:
- рАБАМ НЕМАК СЮДИ ШЛЯХУ-ДОРОГИ! рАБИ ТУТ НЕ МОЛЯТЬСЯ! а ТИ, пГВЕНЬ, У
РАБСТВГ В БОЯРИНА, У РАБСТВГ В ГРЕЧИНА-ПОПА! бОЯРИН ГОСПОДАР ТВОГО ТГЛА, А
РАБСЬКИЙ БОГ СЛУЖИТЬ ХИТРОМУ гРЕЧИНУ. я БУЛА, БУЛА НА ВГДПРАВГ, КОЛИ ВАШ
ГРЕК ПРИПХАВСЯ НА НАШГ ЗЕМЛГ! В ЩО ВГН ВАМ КАЗАВ?! щО ВГН ВАМ КАЗАВ - ЩО ВСГ
ВИ РАБИ ГОСПОДА БОГА! В БРАВ З УСГХ МЗДУ! з УСГХ БРАВ! з МИСЛИВЦЯ - БГЛКОЮ,
З РАТАЯ - МГРОЮ ЖИТА, З БОРТНИКА - МЕДОМ ЧИ ВОЩИНОЮ, З БОЯРИНА - СРГБЛОМ! В
ОТ ТИ, ВИХОДИТЬ, РАБ РАБГВ! бО ТВГЙ БОЯРИН, ВГН Г РАБ БОГА, Г КНЯЗЯ, А КНЯЗЬ
РАБ БОГА, А ТИ ПХНГЙ РАБ. рАБ РАБГВ Г ПЕС СМЕРДЮЧИЙ! пЕС СМЕРДЮЧИЙ, ЩО САМ
СОБГ ОШИЙОК ШУКАК! тИ У кИПВ ЗБИРАКШСЯ Г ДУМАКШ ТАМ ПГДНЕСТИСЬ У СВОКМУ
РАБСТВГ ДО ГРИДНГВ?!! яК СТАНЕШ ВОКМ, ТО ВЖЕ ТИ НЕ РАБ? вОПН, ВИТЯЗЬ СВОЮ
ЗЕМЛЮ, СВОЮ ХАТУ Г РГДНЮ ЗАХИЩАК, А ВОЙ КНЯЖИЙ? сЬОГОДНГ ВГН ГДЕ З КНЯЗЕМ
ПРОТИ СТЕПОВИКГВ, ГДЕ ЗАВТРА ПРОТИ СУПЕРНИКА КНЯЖОГО У СВОПЙ ЗЕМЛГ! В ГРАБУК
КДИНОКРОВЦГВ ТАК САМО, ЯК Г КЛЯТИХ СТЕПОВИКГВ! тГЛЬКИ РАБ З НАКАЗУ РГЖЕ Г
ГРАБУК ОДНОКРОВНОГО ЧОЛОВГКА! гЕТЬ ВГД СВЯТОГО МГСЦЯ ГЗ СВОПМ РАБСЬКИМ
СМОРОДОМ! гЕТЬ ГЗ ЛАДАНОМ Г СВГЧАМИ! щОБ ТЕБЕ НЕ ОБМИНУЛИ НГ ЛИХОМАНКА, НГ
ТРЯСОВИЦЯ, НГ ГРОМОВИЦЯ, ЯГ ЛОМОВИЦЯ! бОДАЙ ПГД ТОБОЮ ПАЛИ ВСГ ТВОП КОНГ!
нЕХАЙ ЗДРИГНЕТЬСЯ ТВОЯ ПРАВИЦЯ! нЕХАЙ ТОБГ КАМЕНЕМ ЗАВИСНЕ ТВГЙ ХРЕСТ НА
ШИП!!!
вОНА ЗАМОВКЛА, ЩОБ ПЕРЕВЕСТИ ДУХ, БО ПП ДУШИЛА ЛЮТЬ. В ВОНА ХАПАЛА
ВГДКРИТИМ РОТОМ ПОВГТРЯ. пГТ РЯСНО КОТИВСЯ З ПП ЧОЛА! вОНА ЛГВИЦЕЮ ШАРПОНУЛА
ЗА КОМГР СОРОЧКИ Г РОЗДЕРЛА ПП ДО ПОЯСА. оГОЛИЛАСЬ ПП ДОВГА ШИЯ. а НАВКОЛО
ШИП ОБВИЛАСЬ ТОВСТА СГРА ГАДЮКА Г ГОЛОВУ ВНИЗ ОПУСТИЛА. рОЗХИТУВАЛА
НЕВЕЛИЧКОЮ ТРИКУТНОЮ ГОЛГВКОЮ МГЖ ОГОЛЕНИХ ВАЖКИХ ГРУДЕЙ. чАРГВНИЦЯ,
ВИСТАВИВШИ НАГОТУ, РУШИЛА НА НИХ.
В ЗМГЯ ЗА ПП КРОКАМИ ПОГОЙДУВАЛАСЬ МЕЖИ ВАЖКИХ НАБРЯКЛИХ ГРУДЕЙ.
чАРОДГЙКА РОЗТУЛИЛА ВУСТА, ЩОБ, ПЕВНО, ЩЕ ЯКЕСЬ ЗАКЛЯТТЯ ПРОКАЗАТИ, ЯК
МАЛИЙ ЗАВИЩАВ, ЯК ЗАКЦЬ У ПАЗУРЯХ РИСГ, Г ЩОСИЛИ ПОЖБУРНУВ НАМИСТИНУ. В
ВАЖКА КАМ'ЯНА НАМИСТИНА ВДАРИЛА У ВГДКРИТОГО РОТА ЧАРОДГЙКИ. хРУСНУВ БГЛИЙ
ЗУБ, Г ВОНА ВИПЛЮНУЛА ЙОГО РАЗОМ ГЗ КРОВ'Ю.
дЯДЬКО ПГДХОПИВ ЗБРОЮ, НА ДРУГУ РУКУ - пГВНИКА, ЩО БУВ НАПГВЖИВИЙ ВГД
ХВИЛЮВАННЯ, Г ПОБГГ З ГАЛЯВИНИ.
сТУПИВ НА ПОТАКМНУ МИСЛИВСЬКУ СТЕЖКУ, ЯКОП, ПЕВНО, Г ЧАРОДГЙКА НЕ
ЗНАЛА.
мАЛИЙ БУВ ЛЕДЬ ЖИВИЙ Г ВСЕ ЦОКОТГВ ЗУБАМИ. тОМУ пГВЕНЬ ВИРГШИВ ВРАНЦГ
ПГТИ ДО ПАЛАМАРЯ, ЩОБ ВГН МОЛИТВОЮ ВГДВГВ ЧАРИ ВГД ХЛОПЦЯ.
пОКЛАВ ХЛОПЧИКА В ЛЮДСЬКГЙ НА КОЖУСГ Г САМ ПРИМОСТИВСЯ ПОРУЧ, ЩОБ БУТИ
НАПОХВАТГ, ЯКЩО ЯКА БГДА ТРАПИТЬСЯ, Г ЩОБ ВРАНЦГ ПГТИ ДО ПАЛАМАРЯ. тА ТАК
ЗАСПАВСЯ, ЩО ЙОГО ЗБУДИВ пГВНИК.
вГН ЗРАЗУ Ж, НА ОДНОМУ ДИХАННГ, ВИКЛАВ ДЯДЬКОВГ.
- я ВЖЕ БУВ У БАБУСГ! вОНА СКАЗАЛА МЕНГ, ЩО НА МЕНГ НГЯКОГО ЧАРОДГЙСТВА
НЕМАК. бО ТА НАМИСТИНА ЗАГОВОРЕНА ЩЕ ПП ДГДОМ. яК ВГН НА ГРЕКГВ ХОДИВ У
цАРГОРОД. гРЕКИ ТОДГ ПХ ЖИВИМ ВОГНЕМ СПАЛИЛИ. нА НЬОМУ ВСЕ ШМАТТЯ ЗГОРГЛО, А
НАМИСТИНА НА МОТУЗГ ЛИШИЛАСЬ ЦГЛА! оН ЯК! зНАКШ, ЯКБИ МИ ПГШЛИ ТУДИ, Я Б ПП
ЗНАЙШОВ.
- цУР ТОБГП пЕК ТОБГ! зБОЖЕВОЛГВ! тА ВОНА НАС ТАК ЗАКЛЕНЕ, ЩО МИ ДЕСЬ У
БОЛОТГ ВТОПНЕМО!
пГВНИК ЗАМОТАВ ГОЛОВОЮ:
- нАДГ МНОЮ ВОНА СИЛИ НЕ МАК! я ПП ВЖЕ НЕ БОЮСЬ. я ПЙ ЗУБА ВИБИВ!
нА ЦЕ ДЯДЬКО НГЧОГО НЕ ЗМГГ ВГДПОВГСТИ НЕБОЖЕВГ. зВИЧАЙНО, ВОНИ БГЛЬШЕ
ДО ТОГО ОЗЕРЦЯ НЕ ХОДИЛИ.

збори
хОЧА НГХТО З РОДИЧГВ ЗА пГВНЕМ, КРГМ ЛОВЧИХ ЗДГБНОСТЕЙ, НЕ ВИЗНАВАВ
НГЯКИХ ДОСТОЙНОСТЕЙ, Г ВСГ ВВАЖАЛИ ЙОГО ОДРГЗАНОЮ СКИБКОЮ, МАЙЖЕ ГЗГОКМ,
САМЕ НА НЬОГО ПОКЛАЛИ ВСГ ТУРБОТИ ПРО ЗБОРИ пГВНИКА В ДАЛЕКУ ДОРОГУ. мАТИ
пГВНИКА В ДОРОГУ НЕ ОПОРЯДЖАЛА.
в НЕП БУЛО ЩЕ СЕМЕРО СТАРШИХ, А ЩЕ ОДНОГО ВОНА ЧЕКАЛА. а РОБОТИ
ПРЕБАГАТО.
тА Й ЧАС КОСИТИ СГНО ПГДХОДИТЬ.
В БОЯРИН ЗЛОСТИВСЯ, ЩО В НЬОГО ЗА УРОКОМ ДО СТОЛЬНОГО ГРАДУ ЗАБИРАЮТЬ
ЛЮДЕЙ. тА НГ ХЛОПАМ, НГ РОДИНГ, ТИМ ПАК КНЯЖОМУ ГГНЦЕВГ НЕ ПОДАВ НГЯКОГО
ВИДУ. сУДОМИРОВИЧ БУВ НЕ ПРОСТОЮ ЛЮДИНОЮ. а З ДАВНГХ ХРИСТИЯН. тА Й ДО
ВСЬОГО БУВ ТРИ РОКИ В кОРСУНГ В ГРЕЦЬКИХ ПОПИНГВ ЧИ ТО ЯК ГГСТЬ, ЧИ ТО ЯК
УЧЕНЬ, ЧИ ТО ЯК ЗАЛОЖНИК.
а ПЕРЕД ДОРОГОЮ ЩЕ Й САМ ПЕРЕВГРИВ, ЧИ ГОТОВГ ДО МАНДРГВКИ ЙОГО ЛЮДИ.
нАВГТЬ ВГРНОМУ КЛЮЧНИКУ НЕ ПОВГРИВ НА СЛОВО - СКРГЗЬ САМ ЗАЗИРНУВ. а
ОГЛЯДАТИ БУЛО ЩО - ШГСТЬ ВОЗГВ ПГД ВАЖКИМИ ДУБОВИМИ БОЛОНКАМИ. зДОРОВЕННИЙ
ВГЗ-КОРОБ ПОВЕН ДОБГРНОГО ВУГГЛЛЯ ДЛЯ КНЯЖИХ ЗБРОЯРЕНЬ. оДИН ВГЗ НАВАНТАЖИЛИ
НАЧИННЯМ - ЗАСТУПАМИ, ТЕСЛАМИ, СТРУГАМИ, СОКИРАМИ, КОШИКАМИ, ГОРЩИКАМИ,
КЛЕПАНИМИ КАЗАНАМИ. нА ГНШИХ ВОЗАХ КОРОБИ З ЖИТОМ, ЯЧМЕНЕМ ДЛЯ КОНЕЙ, ВГВСОМ
ДЛЯ КИСГЛЯ, КОРОБИ З СОЧЕВИЦЕЮ Г БОБАМИ, ДГЖКА З БОРОШНОМ ГРУБОГО ПОМОЛУ,
ГЛЕКИ КОНОПЛЯНОП ОЛГП, В'ЯЗАНКИ ВЖЕ ПРОРОСТАЮЧОГО ЧАСНИКУ, БАРИЛО З
БАРАНЯЧИМ ЛОКМ. сТУПА ДЕРЕВ'ЯННА ТА РУЧНГ ЖОРНА З БГЛОГО ЗЕРНИСТОГО КАМЕНЮ.
бУЛИ ЩЕ ТОРБИ З ЛГКАРСЬКИМИ ТРАВАМИ Й БАРИЛО ПИТНОГО МЕДУ.
уПРАВИТЕЛЬ СЛГДОМ ЗА БОЯРИНОМ БГГАВ Г ВСЕ СПИСУВАВ ЩЕ РАЗ НА БЕРЕСТГ
ГОСТРИМ БРОНЗОВИМ ПИСАЛОМ.
дЯДЬКО пГВЕНЬ ГРАМОТИ НЕ ЗНАВ, АЛЕ ВГН ХОДИВ ЗА СВОПМ ГОСПОДАРЕМ ТА
ЙОГО УПРАВИТЕЛЕМ Г РОБИВ СОБГ КАРБИ НА ЧОТИРЬОХ ГРУШЕВИХ ЦУРПАЛКАХ.
мАЛОМУ пГВЕНЬ НАКАЗАВ СТАТИ НЕПОДАЛГК Г ДОБРЕ ВСЕ ЗАПАМ'ЯТОВУВАТИ, ДЕ
ЩО ЗАПАКОВАНО Г СКГЛЬКИ ЧОГО.
... пГСЛЯ РЕТЕЛЬНИХ Г ПРИСКГПЛИВИХ ОГЛЯДИН ЗАКЛИКАВ пГВНЯ ДО СЕБЕ
БОЯРИН.
пГВЕНЬ ЗНЯВ ШАПКУ ЗА ДВЕРИМА Г ЗАПХАВ ЗА ПОЯС, ЩОБ НЕ ЗНГМАТИ ШАПКУ
ПЕРЕД БОЯРИНОМ У СВГТЛИЦГ.
В СТУПИВ ДО СВГТЛИЦГ ПРОСТОВОЛОСИЙ.
бОЯРИН сУДОМИРОВИЧ ЦЕ ЗРОЗУМГВ Г НЕВДОВОЛЕНО НАСУПИВ БРОВИ.
вГН НЕ ПГДГЙМАВ ОЧЕЙ ВГД СПИСАНИХ АРКУШГВ БЕРЕСТИ Г ГОВОРИВ ПОВОЛГ,
ЧАСТО ПЕРЕПИНЯЮЧИСЬ:
- тИ, пГВНЮ, ПОКИ ЩО КДИНА НАПГВВГЛЬНА ЛЮДИНА. В ТОМУ БУДЕШ СТАРШИЙ. тИ
ВГДПОВГДАТИМЕШ ЗА ВСЕ. В ЗА МОПХ КОНЕЙ, Г ЗА НАЧИННЯ, Г ЗА
РОБГТНИКГВ-БРАНЦГВ. яКЩО ВПРАВИТЕСЬ З УРОКОМ, БУДЕ ВДОВОЛЕНИЙ ГОРОДНИК, Г
НАД МГРУ НЕ БУДЕ В ТЕБЕ ВТРАТИ НГ В КОНЯХ, НГ В ЛЮДЯХ, СКИНУ ЗРАЗУ З ТЕБЕ
ДВГ ГРИВНИ СРГБЛА. бО ЯКЩО ТРАПИТЬСЯ ВЕЛИКА ВТРАТА, МЕНГ ЩЕ ДВГ ГРИВНИ БУДЕШ
ВИНЕН.
дЯДЬКОВГ ЗАЙШЛОСЯ СЕРЦЕ - ВОВЧУ ПАСТКУ СТАВИТЬ ЙОМУ БОЯРИН сУДОМИРОВИЧ,
Г ОТАК БЕЗ СТРАХУ Й СОРОМУ СЕРЕД БГЛОГО ДНЯ ЗАГАНЯК ТУДИ ХРИСТИЯНИНА. пГВЕНЬ
МОВЧАВ.
- мОЖЕШ ВГДМОВИТИСЬ. тОДГ СТАРШИМ ПОПДЕ КЛЮЧНИК. а ТИ ЛИШИШСЯ В МЕНЕ НА
КОСОВИЦГ ВГДРОБЛЯТИ СВОП ГРИВНИ. тА БУДЕШ ЩЕ СОБАК ВЧИТИ.
лЮТЬ ВИБУХЛА НАПРУГОЮ В СКРОНЯХ пГВНЕВГ.
В РАПТОМ СПАЛАХНУЛО В ЙОГО ГОЛОВГ - ЧАРГВНИЦЮ МАЛИЙ ВЖУЧИВ НАМИСТИНОЮ З
ПЕРЕЛЯКУ, ТОБТО ДАВ ПЙ ЗДАЧГ, КОЛИ ВОНА ЙОГО ПЕРЕЛЯКАЛА. "тРЕБА ЗГОДИТИСЬ! а
КОЛИ Й ЩОСЬ ТРАПИТЬСЯ, ТО ВГН ВТЕЧЕ - У кИКВГ НЕ ВЛОВЛЯТЬ! тАМ ЖЕ
ТЬМА-ТЬМУЩА ЛЮДЕЙ. оЙ, ЗЛАМАЮ ТВОЮ ПАСТКУ, БОЯРИНЕ!" - ЗАСМГЯВСЯ ПОДУМКИ,
ПРОСТО РОЗРЕГОТАВСЯ пГВЕНЬ.
сЕРЕД БОЯРСЬКОГО ДВОРУ ПГВКОЛОМ, НАЛАЗЯЧИ ОДИН НА ДРУГИЙ, ПОСТАВИЛИ
КГНСЬКГ УПРЯЖГ.
пЕРЕД САМОЮ ДОРОГОЮ БОЯРСЬКИЙ КЛЮЧНИК ПРИНГС ДЯДЬКОВГ ЗДОРОВОГО
ЧЕРВОНОГО ПГВНЯ У КЛГТЦГ. цЕ БУВ НАЙБГЛЬШ ЗАДЕРИКУВАТИЙ ПГВЕНЬ. бИВСЯ Г З
ПТАХАМИ, Г З СОБАКАМИ, Г З ХУДОБОЮ ПОВСЯКЧАС, А СПГВАВ ТИХО Г ХРИПКО.
аЛЕ В ПОДОРОЖГ ПМ Г ТАКОГО КРИКУНА ВИСТАЧИТЬ, ЩОБ НЕ ПРОСПАЛИ
МАНДРГВЦГ.
а САМ ДЯДЬКО пГВЕНЬ ВЗЯВ У ДОРОГУ ВЕЛИКОГО КУДЛАТОГО, ПОЛОВОП МАСТГ
СОБАКУ НА ГМ'Я рЕП'ЯХ. йОГО НГХТО НЕ ЖАЛУВАВ НА КОНЮШНГ - БО Г ВИДОМ БУВ
НЕЗУГАРНИЙ - ОДНЕ ВУХО ВИСИТЬ, ДРУГЕ СТИРЧИТЬ, ХВГСТ КУДЛАТИЙ, БУБЛИКОМ
ЗАВЕРНУТИЙ. рЕП'ЯХА НЕ БРАЛИ НА ПОЛЮВАННЯ, А ЛИШАЛИ ОХОРОНЯТИ БОЯРСЬКУ
САДИБУ.
аЛЕ ДЯДЬКО пГВЕНЬ ТАК ЗАХОПИВСЯ ЦИМ НЕЗУГАРНИМ ЗДОРОВИМ ПСОМ Г ПРИНАДИВ
ЙОГО ДО СЕБЕ, ЩО ЗА ЯКИЙСЬ ЧАС ВЖЕ НГХТО НЕ МГГ НИМ, КРГМ ДЯДЬКА пГВНЯ,
КЕРУВАТИ.
зАРАЗ ДЯДЬКО пГВЕНЬ НАДЯГ СОБАЦГ ШИРОКУ ОБРУЧКУ З ГОСТРИМИ ШИПАМИ
НАЗОВНГ - ЗАХИСТ Г ПРОТИ ЧУЖИХ ПСГВ, Г ПРОТИ ТАТЕЙ Г ВОВКГВ.
нАДЯГ ОБРУЧКУ Г СКАЗАВ СОБАЦГ:
- пГДЕМО ДО кИКВА.
В ВЖЕ ПЕС ВГД НЬОГО НГКУДИ НЕ ВГДСТУПАВ.
тГ, ХТО БУВ ПГШИЙ Г МАВ У ДОРОЗГ СИДГТИ НА БОЯРСЬКГМ ВОЗГ, В САДИБГ
СТОЯЛИ БГЛЯ ВОЗГВ.
а ДЯДЬКО пГВЕНЬ ТА ЩЕ ОДИН СТАРИЙ ХОЛОП БОЯРИНА НА ГМ'Я тАЛЕЦЬ, ТА
ДРУГИЙ ХОЛОП, МОЛОДШИЙ ЗА тАЛЬЦЯ, А НА ГМ'Я бУДИЙ, БУЛИ ВЕРХИ. дЯДЬКО МАВ
НАЙКРАЩОГО КОНЯ. вОНИ БУЛИ ПРИ ПОВНГЙ ЗБРОП. тАЛЕЦЬ Г бУДИЙ З ДОВГИМИ
РОГАТИНАМИ, ЛУКАМИ Г ВЕЛИКИМИ НОЖАМИ ПРИ ПОЯСГ. В ДО ТОГО Ж, КОЖЕН ГЗ
ПОДОРОЖНГХ МАВ СВОЮ СОКИРУ.
нАЙКРАЩЕ УПОРЯДЖЕНИЙ БУВ ДЯДЬКО пГВЕНЬ. рОГАТИНА, СОКИРА, ЛУК, СТРГЛИ,
ЩЕ Й ЗА ПОЯСОМ СТИРЧАВ ГРУШЕВИЙ ДЕРЖАК ОБУШКА, А ДОБРИЙ МИСЛИВСЬКИЙ НГЖ,
ПРИДАТНИЙ ДЛЯ ВСЯКОП РОБОТИ, ПОГОЙДУВАВСЯ НА ПОЯСГ.
нАРЕШТГ НАСТАВ ЧАС РУШАТИ.
пАЛАМАР, ЩО БУВ ЗАМГСТЬ ПОПА, ВИЙШОВ ГЗ РГЗЬБЛЕНИМ ДЕРЕВ'ЯНИМ ХРЕСТОМ Г
БЛАГОСЛОВИВ УСГХ ВГДБУВАЮЧИХ.
тОДГ ДЯДЬКО пГВЕНЬ ДЗВГНКО Г СИЛЬНО ХЛЬОСНУВ БАТОГОМ.
рИПНУЛИ КОЛЕСА ВОЗГВ.
В ВАЛКА ПОЧАЛА ВИПОВЗАТИ ГЗ БОЯРСЬКОП САДИБИ.
тУПОТГЛИ КОПИТА НА СУГЛИНИСТОМУ ШЛЯХУ.
бОЯРСЬКА ЧЕЛЯДЬ, ХОЛОПИ Г ДВОРОВГ ЛЮДИ - ВСГ ПРОВОДИЛИ РОБГТНИКГВ.
нАЙДОВШЕ ЗА ВАЛКОЮ ЙШЛИ ЖГНКИ ПОЛОНЕНИХ лЯХА ТА нГМЦЯ.
уПРАВИТЕЛЬ НЕ РАДИВ БОЯРИНУ сУДОМИРОВИЧУ НАДСИЛАТИ БРАНЦГВ НА РОБОТУ ДО
кИКВА.
- хГБА ТИ САМ ДОБРЕ НЕ ЗНАКШ, ЩО лЯХ Г нГМЕЦЬ НАЙГГРШГ МОП ХОЛОПИ? а
ХЛГБ ЖЕРУТЬ ДОБРЕ! нЕХАЙ ГДУТЬ Г РОБЛЯТЬ УРОК ВЕЛИКОМУ КНЯЗЮ. а ЩОБ ВОНИ ТАМ
НЕ БАЙДИКУВАЛИ, ОЦЕЙ МОЛОДИК ПГКЛУВАТИМЕТЬСЯ. чИ ТИ ВВАЖАКШ, ЩО Я НАЙКРАЩИХ
ДГЛАТЕЛГВ МАЮ НАДСИЛАТИ ВЕЛИКОМУ КНЯЗЮ, А ТУТ НЕХАЙ УСЕ ЗАНЕПАДАК?!
тА КЛЮЧНИК-УПРАВИТЕЛЬ МАВ ОДНУ ПГЛЬГУ СЕРЕД УСГХ ГНШИХ ЧЕЛЯДНИКГВ -
ЧАСОМ ГОВОРИТИ ХАЗЯПНУ ЩИРУ ПРАВДУ.
- я БОЮСЯ, ЩО ВОНИ ВТЕЧУТЬ.
- яКЩО ДЕСЬ ВОНИ ЗАГУБЛЯТЬСЯ В НЕТЯХ, ТОДГ В МЕНЕ В СГТЯХ ЛИШАКТЬСЯ
пГВЕНЬ. а ЙОГО Я НЕ ВГДДАМ Г ЗА КГЛЬКОХ ХОЛОПГВ. тИ ЗНАКШ, ЩО ВГН ЗО МНОЮ
УГОДУ СКРГПИВ? тЕПЕР ВГН ЗА НИМИ СТЕЖИТИМЕ, ЩОБ НЕ ВТЕКЛИ. а ЯК ВТЕЧУТЬ -
ЖГНКИ ПХНГ ГЗ СИНАМИ-ПЕРВГСТКАМИ В МЕНЕ В РАБСТВГ ЛИШАЮТЬСЯ! пГДРОСТУТЬ -
БУДУТЬ МЕНГ РОБИЧАМИ.
кОЛИ ВАЛКА ВОЗГВ Г ВЕРШНИКГВ Г КГЛЬКОХ ПОВГДНИХ КОНЕЙ ПРИЙШЛА ДО МЕЖГ
БОЯРСЬКОП ЗЕМЛГ, ВСГ ПРОВОДЖАЮЧГ СПИНИЛИСЬ.
В ДАЛГ ВЖЕ НГХТО НЕ ЙШОВ.
кОЛИ ВОНИ ПОСУВАЛИСЬ ДОРОГОЮ ПГЩАНОЮ НА УЗВИШШГ, ТО СГЛЬСЬКГ ЛЮДИ
ТГЛЬКИ ДЕ-ДЕ РОЗГГНУЛИСЬ ВГД СВОКП ПРАЦГ, ПРИКЛАЛИ РУКИ ДО ОЧЕЙ Г ПРОВЕЛИ
ПОГЛЯДОМ ТУ ВАЛКУ, ЩО ПЛУГАНИЛАСЬ ЗВИВИСТОЮ ДОРОГОЮ.
вОНИ ВЖЕ МИНАЛИ СЕЛО, ОГОРОДЖЕНЕ ВАЛОМ Г ГОСТРОВЕРХИМ ТИНОМ, Г ЗВЕРТАЛИ
ПРАВОРУЧ, ЩОБ ЗАГЛИБИТИСЬ У ЛГС, ЯК ВГД КУЗНГ ДО ШЛЯХУ ВИБГГЛА ДОНЬКА
КОВАЛЯ. пГДСТУПИЛА Г ПОДАЛА пГВНИКУ НАМИСТИНУ, ТУ САМГСГНЬКУ, ЯКОЮ ВГН ВИБИВ
ЗУБА ЧАРГВНИЦ!
мАНДРГВЦГ ПОВЕРНУЛИСЬ ДО МАЛИХ, ПОДИВИЛИСЬ, АЛЕ НГХТО З НИХ Г НЕ
СТИШУВАВ ХОДИ.
вАЛКА ЙШЛА Г ЙШЛА ВПЕРЕД.
дЯДЬКО пГВЕНЬ ЗВГВСЯ В СТРЕМЕНАХ, ОЗИРНУВСЯ НА МАЛОГО, ЛЕДЬ УСМГХНУВСЯ,
ТА ВГДВЕРНУВСЯ, Г БГЛЬШЕ НЕ ОБЕРТАВСЯ.
рЕП'ЯХ, ВИТЯГШИ ШИЮ, НЮХТИВ - ЧИМ ПАХНЕ ВГД ДОНЬКИ КОВАЛЯ.
- вГЗЬМИ. цЕ ТВГЙ ОБЕРГГ!
- а ЗВГДКИ В ТЕБЕ?
- бО ЧАРОДГЙКА НАША РОДИЧКА. вОНА ЗАКЛЯЛА НА ТВОГО ДЯДЬКА Г НА ТЕБЕ,
ЩОБ ВИ НГКОЛИ НЕ ВЕРНУЛИСЬ СЮДИ... нАМИСТИНУ Я ЗНАЙШЛА В ПОТАКМНОМУ ЛГСГ.
- тО ТИ З НЕЮ ХОДИШ ТУДИ? - бОВКНУВ пГВНИК, ХОЧА ДОБРЕ ЗНАВ - ПРО
ЧАРОДГЙСТВО Г ЧАРОДГЙСЬКГ МГСЦЯ НЕ ГОВОРЯТЬ Г НЕ ПИТАЮТЬ. бО ЗА ЦЕ ЧАРОДГП,
ВОЛХВИ Г ВОРОЖБИТИ МОЖУТЬ НАСЛАТИ ПОРЧУ.
- В Я, Г МГЙ БАТЬКО! тГЛЬКИ ТИ НЕ КАЖИ ДЯДЬКОВГ! а ЧАКЛУНКА МОЯ ТГТКА.
- тИ НЕ ЗРАДИЛА ПП?
- чОМУ?
- нУ, БО ТИ ВГДДАЛА МЕНГ НАМИСТИНУ... вОНА Ж ЧАРОДГЙКА - ЗНАК ВСЕ
ПОТАКМНЕ Г ТЕБЕ ПОКАРАК!
- дУРНЕ! вОНА СИЛЬНА, ЯК Г ВСГ ЧАРОДГП, ПРОТИ ЧУЖИХ. а МГЙ БАТЬКО ДОБРЕ
НА ВОРОЖБГ ЗНАКТЬСЯ. йОГО СИЛА МЕНЕ ЗАХИСТИТЬ. В Я ВЖЕ В СОБГ ПОЧИНАЮ СИЛУ
ВГДЧУВАТИ. вОНА СВОК ЗНАК, А Я СВОК ЗНАЮ. В ВОНА ЦЬОГО НЕ ЗНАК! оН ЯК! а ПРО
ЦЕ ВЖЕ НГ ВОНА, НГ БАТЬКО НЕ ЗНАЮТЬ.
нАМИСТИНА ЛЕЖАЛА В ДГВЧИНКИ НА ДОЛОНГ, НАСИЛЕНА НА ТОНКИЙ ШКГРЯНИЙ
ПАСОЧОК.
пГВНИК УЗЯВ Г ОДЯГ НА ШИЮ. В НАМИСТИНА ЗРАЗУ Ж ЛЯГЛА ТЕПЛОЮ ВАГОВИТГСТЮ
ПОРУЧ ГЗ НАТГЛЬНИМ БРОНЗОВИМ ХРЕСТОМ Г ОЛОВ'ЯНИМ ЗМГКВИКОМ, ЩО БОРОНИТЬ
ЛЮДИНУ ВГД УСЯКОП НЕДУГИ.
- а ЩО СИЛЬНГШЕ - ХРЕСТ, ЗМГКВИК ЧИ НАМИСТИНА?
- дУМАЮ, ЩО НАМИСТИНА НАЙСИЛЬНГША! - вГДКАЗАЛА ДГВЧИНКА. бО НГ
ОБЕРЕГОМ, НГ ХРЕСТОМ ТИ НЕ ВИБИВ ПЙ ЗУБА. В ДО ВСЬОГО, НАМИСТИНА
ЦГЛА-ЦГЛГСГНЬКА ЛИШИЛАСЬ.
вОНИ СТОЯЛИ ОДИН НАВПРОТИ ОДНОГО Г МОВЧАЛИ.
а ВАЛКА НЕВПИННО СУНУЛАСЯ ШЛЯХОМ Г ВСЕ ВГДДАЛЯЛАСЯ ВГД СЕЛА.
В ПЕС ЗАГАРЧАВ ЗАНЕПОКОКНО, НГБИ ПРИКЛИКАЮЧИ пГВНИКА НАЗДОГАНЯТИ ВАЛКУ.
тОДГ пГВНИК, НГБИ НАМАГАЮЧИСЬ ЗАПАМ'ЯТАТИ ДГВЧИНКУ УВАЖНО, ОГЛЯНУВ ПП
УСЮ ВГД ГОЛОВИ ДО НГГ.
- а ЩО ТОБГ ПРИВЕЗТИ З кИКВА?
- нУ, ТИ НГЧОГО З кИКВА МЕНГ НЕ ПРИВЕЗЕШ, БО ТИ НЕ ПОВЕРНЕШСЯ СЮДИ. бО
ТГТКА ТАКЕ ПРОТИ ВАС ЗАКЛЯЛА Г НАВОРОЖИЛА, ЩО АЖ СТРАШНО, Г ГОЛОВНЕ - ЩОБ ВИ
ДОДОМУ НГКОЛИ НЕ ПОВЕРНУЛИСЬ.
- а Я НЕ БОЮСЯ ТВОКП ТГТКИ! щО ТОБГ ПРИВЕЗТИ?
дГВЧИНКА ПОДИВИЛАСЬ НА НЬОГО ЗГОРИ ВНИЗ Г МОВЧКИ УСМГХНУЛАСЬ.
- я ТОБГ ОБГЦЯЮ ТАКЕ, ТАКЕ ЩОСЬ ГАРНЕ... нАВГТЬ САМ НЕ ЗНАЮ... аЛЕ
ТАКЕ, ТАКЕ!
В ЗРАЗУ СХОПИВСЯ З МГСЦЯ Г ЧИМДУЖ ПОБГГ ЗА ВАЛКОЮ. рЕП'ЯХ ПОРУЧ.
дГВЧИНКА ПРОКРИЧАЛА ЙОМУ ВСЛГД:

ш л я х
пРУЖИНИСТА ДОРОГА, ЩО ЙШЛА ТОРФОВИЩЕМ, СКГНЧИЛАСЬ, Г ВЕЛИКА ВАЛКА
ВИПОВЗЛА ДО ЛГСУ.
дОРОГА ЗВУЗИЛАСЬ Г ЗАЗМГПЛАСЬ МЕЖИ ВИСОЧЕННИМИ СТОВБУРАМИ.
сОНЦЕ ПГДНГМАЛОСЬ ВГОРУ Г ТАМ БЛАКИТТЮ НАБИРАЛОСЬ НЕБО, А ТУТ ЩЕ БУЛА
СУТГНЬ.
кОНГ БАДЬОРО ТОВКЛИ ЛГСОВУ ДОРОГУ, АЛЕ ПГСОК ПОГЛИНАВ ТУПГТ КОПИТ. а
КОЛЕСА СКРИПГЛИ, ПИЩАЛИ, СПГВАЛИ КОЖНЕ СВОПМ ГОЛОСОМ Г НА СВОЮ СИЛУ.
оТАКО В СУТГНГ ЗЕЛЕНГЙ МЕЖИ ТОВСТЕННИМИ СТОВБУРАМИ ЙШЛИ ЦГЛГСГНЬКИЙ
ДЕНЬ ДО САМОГО ВЕЧОРА.
зУПИНИЛИСЬ НА ВГДПОЧИНОК НЕПОДАЛГК ВГД ДОРОГИ НА ВЕЛИКГЙ ГАЛЯВИНГ.
дЯДЬКО РОЗПОРЯДИВСЯ, ЩОБ ВОЗИ КОЛОМ РОЗТАШУВАТИ - ОБОРОНА З УСГХ БОКГВ.
кОНЕЙ РОЗПРЯГЛИ Г ПОСТАВИЛИ ПОСЕРЕД ТАБОРА.
сТАРИЙ тАЛЕЦЬ НЕВДОВОЛЕНО ЗАУВАЖИВ пГВНЕВГ.
- нЕХАЙ БИ КОНГ ПОПАСЛИСЯ. тРАВИ ТУТ ДОБРГ. тО Г ЯЧМГНЬ БИ ЗАОЩАДИЛИ. у
кИКВГ БУДЕ ВАЖКА ПРАЦЯ, ЧИМ ГОДУВАТИМЕШ? дЕ ЯЧМЕНЯ ВГЗЬМЕШ?
тУТ ДЯДЬКО пГВЕНЬ ПОКЛАВ ПРАВИЦЮ ЗА СПИНУ, НА СОКИРУ, А ЛГВУ НОГУ
ВИСТАВИВ УПЕРЕД Г ЗАГОВОРИВ ТИМ ГОЛОСОМ, ЯКОГО МАЛИЙ НГКОЛИ НЕ ЧУВ. тАК
ГОВОРИЛА ПРАПРАБАБА, КОЛИ ЩОСЬ ПЙ БУЛО НЕНАВИСНЕ.
пГВЕНЬ ГОВОРИВ ТИХО Г ДИВИВСЯ тАЛЬЦЮ В ОЧГ НЕВГДРИВНЕ.
- кОНЕЙ НЕ ПУЩУ НА ПАШУ - ТАТГ МОЖУТЬ ЗВЕСТИ. В, КРГМ ТОГО, лЯХ Г
нГМЕЦЬ, ВОНИ НЕ ТОГО ТГСТА, ЩО ТИ, ВГРНИЙ БОЯРСЬКИЙ РАБ. вОНИ ПОЛОНЕННИКИ. В
ВОНИ СПОКУСЯТЬСЯ ВТЕЧЕЮ. а Я НЕ ХОЧУ, ЩОБ ВОНИ ТГКАЛИ НА МОПХ КОНЯХ.
- кОНГ, ВОНИ ПОКИ ЩО БОЯРСЬКГ... чИ ТИ ПХ У НЬОГО КУПИВ?.. - гОВОРИВ,
ГЛУЗЛИВО ВСМГХАЮЧИСЬ, ПГДСТАРКУВАТИЙ БОЯРСЬКИЙ ХОЛОП.
- тИ ПОМОВЧ, ПОВОДИРЮ! я З БОЯРИНОМ УКЛАВ УГОДУ, ЩО ВГДПОВГДАЮ ЗА ВСЕ
НА БУДОВГ Г В ДОРОЗГ. аЛЕ БОЯРИН НЕ СКАЗАВ МЕНГ Й СЛОВА, ЩО МЕНГ
ЗАБОРОНЯКТЬСЯ КОГОСЬ ГЗ ВАС ПОКАЛГЧИТИ ЗА НЕПОСЛУХ. цЕ Я НА ВЛАСНИЙ РОЗСУД
РОБИТИМУ... - Г ВГН ПОВЕРНУВСЯ ДО ПОЛОНЕНИКГВ Г НАКАЗАВ: - пРИНЕСГТЬ ВОДИ ТА
РОЗБИЙТЕ ОТОЙ ДУБОВИЙ ПЕНЬ НА ПАЛИВО. В РОЗПАЛГТЬ БАГАТТЯ. а ТИ, бУДИЙ,
ЗВАРИ КАШУ. мУСИШ КРАЩЕ ЗА НАС ВСЕ ЦЕ ВМГТИ - АДЖЕ В ТЕБЕ БАТЬКО СКГЛЬКИ ВЖЕ
РОКГВ БОЯРАМ КУХОВАРИТЬ.
пОТГМ ДЯДЬКО ВИЙШОВ ЗА ВОЗИ, Г пГВНИК ЗА НИМ. дЯДЬКО ОГЛЯНУВ УСГ ВОЗИ,
ЗАЗИРНУВ ПГД КОЛЕСА, ПЕРЕВГРИВ ОСГ Й ДИШЛА.
пОСТУПОВО пГВЕНЬ ЗАСПОКОПВСЯ Г ЗАЙШОВ НАЗАД МЕЖИ ВОЗИ.
пГД НАЧИЩЕНИМ ЛИСКУЧИМ КАЗАНОМ ГРАЛО ВЕСЕЛЕ ПОЛУМ'Я, А НАД КАЗАНОМ
СХИЛИВСЯ ПАТЛАТИЙ бУДИЙ Г ЩОСЬ КОПИРСАВ КОПИСТКОЮ У ПАРУЮЧГМ ВАРЕВГ.
вЕЧЕРЯЛИ ВЖЕ ПРИ ЗГРКАХ.
нА НГЧ ДЯДЬКО РОЗПОДГЛИВ ТРИ ВАРТИ. сОБГ ПРИЗНАЧИВ ДРУГУ. вИЗНАЧИВ, ДЕ
КОМУ СПАТИ.
сТАРШГ ХОЛОПИ ПОЧАЛИ РЕМСТВУВАТИ - ХГБА НЕ ОДНАКОВО, ДЕ КОМУ ЛЯГАТИ? дЕ
ХТО ВМОСТИВСЯ, ТАМ Г СПИТЬ!
- тАТГ БРОДЯТЬ ПО ЛГСАХ! кНЯЖГ ДРУЖИНИ ПОСГКЛИ ПОЛКИ ВОРОЖГ, А МАЛГ
ЗГРАП РОЗПОРОШИЛИСЬ ПО ЛГСАХ ТА ПУЩАХ. нАША ВАЛКА - ЗОЛОТА ЗДОБИЧ ДЛЯ ТАТЕЙ.
пГВНИК ВЗЯВ КЛГТКУ Г ПОКЛИКАВ рЕП'ЯХА, ЩОБ ВМОСТИТИСЯ БГЛЯ ТАХНУЧОГО
БАГАТТЯ.
аЛЕ ДЯДЬКО ВГДТЯГ НЕБОЖА В ЗАТГНОК ВОЗА.
- оТУТ СПИ! - кИНУВ ПОПОНУ ЗГ СВОГО КОНЯ. - бГЛЯ ВОГНИЩА, НАВГТЬ
НЕВЕЛИЧКОГО, ТИ ДОБРА ЦГЛЬ ДЛЯ ЛУЧНИКА. вГН ТЕБЕ БАЧИТЬ, А ТИ ЙОГО - НГ!
мАЛИЙ ПРОКИНУВСЯ НЕ ВГД ТОГО, ЩО ПГВЕНЬ чЕРВЕНЬ КРИЧАВ, А ВГД ТОГО, ЩО
ДЯДЬКО пГВЕНЬ ЗАВОРУШИВСЯ, ВГДЧУВАЮЧИ НАСТАННЯ СВОКП ЧЕРГИ.
дЯДЬКО ПОКЛАВ СПАТИ НА СВОКМУ ЗГГРГТОМУ МГСЦГ ПЕРШОГО СТРАЖА бУДА, А
САМ ПГШОВ ПО МАЛОМУ ТАБОРУ МЕЖИ ВОЗАМИ. рОБИВ КРОК Г НАДОВГО ЗАВМИРАВ,
УВАЖНО ПРИСЛУХАВСЯ. а РАЗОМ ГЗ НИМ ПРИСЛУХАВСЯ Г ЙОГО НЕБГЖ.
хРОПЛИ ЧАС ВГД ЧАСУ КОНГ, ПОДЗВОНЮВАЛИ ВУЗДЕЧКАМИ.
з ЛГСУ ЧАС ВГД ЧАСУ ПЛИВЛИ СУМНГ КРИКИ ДРГМЛЮГИ, ТА НА ТОМУ БОЦГ РУЧАЯ
ПУГАВ ПУГАЧ, Г КГЛЬКА РАЗГВ ПРОБРЕХАЛА ЛИСИЦЯ.
а ДАЛГ ЗНОВ ТИША.
дЯДЬКО пГВЕНЬ ПГДКИНУВ ЖМЕНЮ ДУБОВИХ СКГПОК У ЗАТАХЛЕ БАГАТТЯ, Г
ЧЕРВОНГ ЗБЛИСКИ ОСВГТИЛИ ТАБГР. вСГ СПАЛИ.
нАВГТЬ КОНГ СТОЯЛИ ЗАКЛЯКЛГ, Г ЛИШЕ ЧАСОМ ЛЕДЬ-ЛЕДЬ ОТРУШУВАЛИ ШКГРОЮ.
мАЛИЙ ПЕРЕКИНУВСЯ ГОЛГЧЕРВА, Г ЙОМУ АЖ ДУХ ЗАХОПИЛО ВГД ЯСКРАВОСТГ ТА
НЕЗЛГЧЕННОСТГ ЗГРОК.
вГН ДОВГО ВДИВЛЯВСЯ В НИХ, Г ЙОМУ ЗДАЛОСЬ, ЩО ОДНГ БУЛИ ЗЕЛЕНГ, ДРУГГ
БГЛГ, ТРЕТГ БЛАКИТНГ, А ЩЕ БУЛИ НАЧЕ Й РОЖЕВГ. оДНГ СВГТИЛИ ЯСКРАВО, ГНШГ
ЧАС ВГД ЧАСУ НАЧЕ БЛИМАЛИ. В ВГД ПХ ДАЛЕКОГО-ПРЕДАЛЕКОГО МИГОТГННЯ Г ВГД
ШЕПОТУ ДЯДЬКОВОП МОЛИТВИ, БО ВГН МОЛИВСЯ, ЩОБ НЕ ХОТГЛОСЯ СПАТИ, МАЛОГО НАЧЕ
ЗАКОЛИСАЛО, Г ВГН ЗАСНУВ.
бГЛЬШЕ ДО САМОГО РАНКУ пГВНИК НЕ ПРОКИДАВСЯ...
...пО СНГДАННЮ ТА ГОДГВЛГ КОНЕЙ РУШИЛИ ДАЛГ ПО ЗВИВИСТГЙ ЛГСОВГЙ
ДОРОЗГ, ЯКУ ЗАЛИВАЛИ ЧАСОМ ХОЛОДНГ, ПРОНИЗЛИВГ ХВИЛГ ТУМАНУ.
В ЗНОВ РИПГЛИ-СПГВАЛИ КОЛЕСА, КОЖНЕ НА СВГЙ ГОЛОС.
сЬОГОДНГ ВЖЕ ХОЛОПИ НЕ КРОКУВАЛИ ПОРУЧ ВОЗГВ, А ПОПРИМОЩУВАЛИСЬ НА
ВОЗАХ Г КУНЯЛИ. лИШЕ нГМЕЦЬ Г лЯХ НЕ КУНЯЛИ, А СТОРОЖКО ПРИДИВЛЯЛИСЬ ДО ВСГХ
ЗВОРОТГВ ДОРОГИ.
дЯДЬКО ВЗЯВ МАЛОГО ПОПЕРЕД СЕБЕ НА КОНЯ.
- бАЧИШ, ЯК ЗИРЯТЬ? зАПАМ'ЯТОВУЮТЬ. нЕ ЗАБУВАЮТЬ ПРО ВОЛЮ, БАЧ! хОЧА
ВЖЕ Й ДГТЕЙ ТУТ НАПЛОДИЛИ.
а САМ ПОДУМАВ: "пГСЛЯ КНЯЖОГО УРОКУ МОЖЕТЕ ТГКАТИ. тА Г Я ВЖЕ НЕ
ПОВЕРНУСЯ ДО ЦЬОГО ПАВУКА, ЩО НА ЛЮДЕЙ СГТГ ПЛЕТЕ!"
рЕП'ЯХ ТРЮХАВ ПОРУЧ КОНЯ, БУВАЛО, ВИБГГАВ УПЕРЕД, НЮХТИВ ПОВГТРЯ.
пГВЕНЬ чЕРВЕНЬ УПРОДОВЖ ВСЬОГО ДНЯ ПОХОДЖАВ ПО БОЛОНКАХ Г ЩОСЬ ТАМ У
КОРГ НАЧЕ ВИДЗЬОБУВАВ.
пГД ВЕЧГР ВИБРАЛИ ГАРНЕ МГСЦЕ ДЛЯ НОЧГВЛГ - ВИСОКИЙ ПАГОРБ НАД
ЗАБОЛОЧЕНИМ ЛУГОМ.
сОНЦЕ ЛИШЕ КОТИЛОСЯ ЗА ДАЛЕКИЙ ЧОРНИЙ ЛГС, ЯК ЗВАРИЛИ КУЛЕШУ.
В ДРУГА НГЧ МИНУЛА СПОКГЙНО, ХОЧА пГВЕНЬ ВЕСЬ ЧАС БУВ НАПОГОТОВГ, Г
ВАРТОВИХ ЗМГНЯВ ДВГЧГ.
тРЕТГЙ ДЕНЬ ВОНИ ПОСУВАЛИСЬ КРГЗЬ ТЕМНУ ПОХМУРУ ПУЩУ. лИШЕ РАЗГВ ТРИ
КРГЗЬ ПРОРИВИ В ДЕРЕВАХ НА ЛЮДЕЙ Г КОНЕЙ ВПАЛИ ЗГОРИ ЗОЛОТГ СОНЯЧНГ ПРОМЕНГ.
чЕТВЕРТОГО ДНЯ ДОРОГА ВИЙШЛА У СВГТЛИЙ СОСНОВИЙ ЛГС.
тАЛЕЦЬ ПОПЕРЕДИВ ДЯДЬКА - ДАЛГ БУДУТЬ БОЛОТА.
тОМУ ЗАДОВГО ДО ВЕЧОРА ЗУПИНИЛИСЬ.
В ПОЧАЛИ ВСЕ РЕТЕЛЬНО, В КОТРИЙ УЖЕ РАЗ, УСЕ ПЕРЕВГРЯТИ.
В ЯКОСЬ ТРАПИЛОСЬ ТАК, ЩО ПГВЕНЬ чЕРВЕНЬ ОПИНИВСЯ ДАЛЕКО ВГД СВОКП
КЛГТКИ. вГН РОЗГРГБАВСЯ ПГД КУЩЕМ ШИПШИНИ Г ПРИЗИВНО КОКОТГВ, ЗАКЛИКАЮЧИ ДО
ТРАПЕЗИ СВОПХ НЕГСНУЮЧИХ ЖГНОК. рЕП'ЯХ БУВ ПРИ ПГВНЕВГ. рЕП'ЯХА НГХТО,
ЗВИЧАЙНО, НЕ ВЧИВ СТОРОЖУВАТИ КУРЕЙ, АЛЕ ВГН БУВ ПОРЯД ГЗ ПГВНЕМ.
В ТУТ РАПТОМ З-ЗА ВИСОКИХ ДЕРЕВ ВИЛЕТГВ ЗДОРОВЕННИЙ ЯСТРУБ Г КАМЕНЕМ
УПАВ НА ПГВНЯ.
хЛОПЧИК З НЕСАМОВИТИМ КРИКОМ КИНУВСЯ ЧЕРЕЗ РУЧАЙ НА ПАГОРБ Г ВСТИГ
СХОПИТИ ЯСТРУБА ЗА КРИЛО Г ЗА ГОРЛО. а В ДРУГЕ КРИЛО ВЧЕПИВСЯ рЕП'ЯХ. а
ЯСТРУБ ОДНОЮ ЛАПОЮ ВП'ЯВСЯ В СПИНУ ПГВНЯ чЕРВЕНЯ, А ДРУГОЮ В ЧУБОК рЕП'ЯХА.
дЯДЬКО МИТТЮ ПГДОСПГВ НА ДОПОМОГУ - ДУЖЕ ЗЛЯКАВСЯ, ЩО ЯСТРУБ ВДАРИТЬ
МАЛОГО В ОЧГ.
пГВЕНЬ, ЗВГЛЬНИВШИСЬ ВГД НИЩГВНИХ ПАЗУРГВ ЯСТРУБА, КИНУВСЯ ДО ЛЮДСЬКИХ
НГГ, ЯК ДО НАДГЙНОГО ЗАХИСТУ Й ПРИТУЛКУ.
рЕП'ЯХ ВГДГЙШОВ ОСТОРОНЬ Г ЗАХОДИВСЯ РЕТЕЛЬНО ЗАЛИЗУВАТИ ЧУБОК.
а пГВЕНЬ, НЕ ДАРМА Ж ВГН ТАКИЙ ХИСТ МАВ ДО ЛОВГВ, В ОДНУ МИТЬ СПЛУТАВ
ЯСТРУБУ ЙОГО ЖОВТГ ПАЗУРИСТГ ЛАПИ Г ЗАХОДИВСЯ ПРОШИВАТИ МАХОВГ ПЕРА.
яСТРУБА ПОСАДОВИЛИ В КЛГТКУ.
а ПОБИТОГО Г ПЕРЕЛЯКАНОГО чЕРВЕНЯ ХЛОПЧИК ВЗЯВ НА РУКИ. пТАХ СИДГВ НА
РУКАХ ПРИНИШКЛО, ЛИШЕ ЧАС ВГД ЧАСУ ВИВЕРТАВ ГОЛОВУ Г ДИВИВСЯ В НЕБО.
у КЛГТЦГ ШАЛЕНГВ ЯСТРУБ.

болото
чЕРЕЗ БОЛОТО ЙШЛИ ОБЕРЕЖНО, НЕКВАПНО. вЕСЬ ЧАС ТРИМАЛИ НАПОГОТОВГ
ЖЕРДИНИ Г ЛИНВИ.
В ДЯДЬКО, Г бУДИЙ СПГШИЛИСЬ. тГЛЬКИ СТАРИЙ тАЛЕЦЬ ПХАВ ВЕРХИ, БО ПГД
НИМ БУВ КГНЬ, ЯКИЙ ДВГЧГ ПРОЙШОВ ЦЮ ДОРОГУ. аДЖЕ ВГДОМО, ЩО ТЕ, ЧОГО НЕ
ЗАПАМ'ЯТАК ЛЮДИНА, ТВАРИНА ВРАЗ ОХОПЛЮК.
дОРОГА, СКГЛЬКИ ВОНИ ЙШЛИ ЧЕРЕЗ БОЛОТО, КОЛИВАЛАСЬ ПГД НОГАМИ. мГСЦЯМИ
БОЛОТНА РУДА ВОДА ЗАЛИВАЛА ПХНГЙ ШЛЯХ Г ЗДАВАЛОСЬ, ЩО ОСЬ РОЗГЙДЕТЬСЯ
ТРЯСОВИНА Г ПОГЛИНЕ УСЮ ПХНЮ ВАЛКУ.
нА БЕЗКРАПЙ БОЛОТНГЙ НИЗОВИНГ ТО БУЯЛИ ОЧЕРЕТИ ТА КУПИНИ ОСОКИ, ТО ПО
ХИРЯВИХ ВЕРБИЧКАХ ЗМГПЛИСЬ ЦУПКГ БЕРГЗКИ.
дОРОГА НА БОЛОТГ ПЕТЛЯЛА ВУЖЕМ. аЛЕ ВСГ ДОБРЕ ЗНАЛИ - МОЖНА ЙТИ ЛИШЕ
ЦГКЮ КРУЧЕНОЮ ДОРОГОЮ. дО ВСЬОГО, ТА ЦЕ Й ГОЛОВНЕ - КГНЬ ПГД тАЛЬЦЕМ ГШОВ
СПОКГЙНО Г НЕКВАПНО.
оСЬ СТАЛО ВИДНО ВЖЕ Й УЗВИШШЯ ПРОТИЛЕЖНОГО БЕРЕГА. мАЛИЙ ДОБРЕ БАЧИВ
ВЕЛЕТЕНСЬКГ ПРИСАДКУВАТГ СОСНИ, ЩО РОЗСТЕЛИЛИ СВОК МОГУТНК ВГТТЯ НИЗЬКО НАД
ЗЕМЛЕЮ.
В РАПТОМ УПРЯЖКА ПОПЕРЕДНЬОГО ВОЗА ШАРПОНУЛАСЬ, ЗАДНГ КОЛЕСА ОПУСТИЛИСЬ
ГЗ ШЛЯХУ В ТРЯСОВИНУ.
дЯДЬКО пГВЕНЬ ЗАКРИЧАВ ПЕРЕДНГМ тАЛЬЦЕВГ Г бУДОМУ ЩОБ ВОНИ ВЕЛИ ВОЗИ ДО
БЕРЕГА НЕ ГАЮЧИСЬ. ВНШИМ НАКАЗАВ ВИТЯГАТИ ВОЗА НА ШЛЯХ, ЩО БУВ УКРГПЛЕНИЙ,
ЧИ ПРОСТО НАКЛАДЕНИЙ МОСТКАМИ, ПЛЕТЕНИМИ ГЗ ЛОЗ.
лЮДИ ПОХАПАЛИСЬ ЗА ДИШЛО, ЗА ЗБРУЮ КОНЕЙ, ЗА ПЕРЕДНГ КОЛЕСА ВОЗА Г
ТЯГЛИ НА ГАТКУ, АЖ ПМ ХРЕБТИ ТРГЩАЛИ Г ОЧГ РОГОМ ЛГЗЛИ.
оСТАННГМ БУВ ВГЗ ГЗ НАЧИННЯМ, Г БГЛЯ НЬОГО пГВНИК. вГН ТРИМАВ КОНЕЙ ПГД
ВУЗДУ Г НЕ ЗНАВ, ЩО Ж ДАЛГ РОБИТИ.
лЮДИ ТЯГЛИ Г НЕ МОГЛИ ЗРУШИТИ ВОЗА З МГСЦЯ.
В ТУТ ХЛОПЧИК ПОБАЧИВ - ЙОМУ ЗВГДСГЛЬ БУЛО ДОБРЕ ВИДНО - ЧОМУ ЦЕ
СТАЛОСЯ. зАВАЛЕНИЙ НА БГК ВГЗ ТРИМАЛА МГЦНА, ЯК ЗАЛГЗО, ЖЕРДИНА! вОНА
ВСТРОМИЛАСЬ ЗНИЗУ МЕЖИ СПИЦГ ПРАВОГО ЗАДНЬОГО КОЛЕСА.
лЮДИ МЕТУШИЛИСЬ БГЛЯ ВОЗУ, ПГДСТАВЛЯЮЧА ПГД ПЕРЕДОК СВОП ПЛЕЧГ Й СЛИНИ.
пГДГЙМУТЬ ТРОХИ ВОЗА, А З НИМ Г ГАТКУ ПГДНГМАЮТЬ. В ПОЧАЛА ПОТРОХУ ГАТКА
РОЗХИТУВАТИСЬ, РОЗПОВЗАТИСЬ.
тУТ пГВНИК ЗРОЗУМГВ, ЩО ДОСИТЬ ЛЮДЯМ ЩЕ РАЗ ПГДТЯГТИ ВОЗА, А ПОТГМ
ВГДПУСТИТИ, ТОДГ ВСЕ - КГНЕЦЬ! пЛЕТЕНГ МОСТИНИ РОЗПОВЗУТЬСЯ, Г КОНГ Й ЛЮДИ
ПОСУНУТЬСЯ В ТРЯСОВИНУ.
вГН НЕ СТАВ АНГ КРИЧАТИ, АНГ ПОЯСНЮВАТИ, А СХОПИВ СОКИРУ, ЩО СТИРЧАЛА
МГЖ ПАКАМИ, Г МЕТНУВСЯ ДО ЗАДНГХ КОЛЕС ВОЗА РУБАТИ ЖЕРДИНУ.
яКБИ МАЛИЙ ПОЧАВ КРИЧАТИ ЧИ ПОЯСНЮВАТИ, МОЖЕ Б СТАРШГ НА НЬОГО Й НЕ
ЗВЕРНУЛИ Б УВАГИ.
тА КОЛИ ВГН СТАВ ЦЮКАТИ СОКИРОЮ, СТАРШГ ОПИНИЛИСЬ Г ВМИТЬ ВСЕ
ЗРОЗУМГЛИ.
- тИХО! - зАГОРЛАВ ДЯДЬКО пГВЕНЬ. - тРИМАЙТЕ ТАК, А Я ЗАРАЗ!!!
вГН СХОПИВ СВОЮ НОВУ СОКИРУ, ОГОЛИВ ЛЕЗО Г ПОЛГЗ ЧЕРЕЗ ПЕРЕДОК ВОЗА.
В ЗАВИСАЮЧИ ПРАВОЮ НОГОЮ В ТРЯСОВИНУ, ЗАХОДИВСЯ СГКТИ СОКИРОЮ ПО
ЖЕРДИНГ.
рОБГТНИКИ НАПРУЖИЛИСЬ Г ЩОСИЛИ ТРИМАЛИ ВОЗА, ЩОБ ВГН НЕ ПОРУШИВСЯ З
ГАТКИ.
оСЬ, НАРЕШТГ, ЖЕРДИНА ПГД СОКИРОЮ ТРГСЛА. лЮДИ ТА КОНГ ПОТЯГЛИ, Г ВГЗ
ВИЛГЗ НА ГАТКУ...
з ВЕЛИКОЮ ОБЕРЕЖНГСТЮ, ПРИСЛУХАЮЧИСЬ ДО КОЖНОГО КРОКУ, ДЯДЬКО Г НЕБГЖ
ПРОВЕЛИ ОСТАННГЙ ВГЗ ЧЕРЕЗ ПОРУШЕНУ ГАТКУ.
пОКИ ВОНИ ПРОВЕЛИ ОСТАННГЙ ВГЗ ГЗ НАЧИННЯМ, НА УЗВИШШГ УЖЕ СТАВИЛИ ВОЗИ
ТАБОРОМ, ВИПРЯГАЛИ КОНЕЙ, РОЗКЛАДАЛИ БАГАТТЯ.
дЯДЬКО АЖ ПОЧОРНГВ ОД ЗЛОСТГ, ЩО ТАКА ХАЛЕПА СТАЛАСЯ, ЩО ДОВЕДЕТЬСЯ
ЗАТРИМАТИСЬ НА НОЧГВЛЮ ОТУТ - БГЛЯ БОЛОТА, ЩОБ ЗАВТРА ПЛЕСТИ З ВЕРБОЛОЗУ
МОСТИНИ Г ЛАГОДИТИ ТУ ЧОРТОВУ ГАТКУ.

II. шлях до граду
зА БОЛОТАМИ ПГШЛИ СОСНОВГ ЛГСИ.
тЕПЕР ГШЛИ ЧЕРЕЗ СВГТЛИЙ СОСНОВИЙ ЛГС, ЩО ПЕРЕБИВАВСЯ ВЕЛИКИМИ
ГАЛЯВИНАМИ.
кГЛЬКА РАЗГВ ОДДАЛГК БАЧИЛИ ГОСТРОВЕРХГ ТИНИ НЕВЕЛИКИХ ЛГСОВИХ СГЛ.
сТАЛИ ПМ Г ЛЮДИ ТРАПЛЯТИСЯ.
пОДОРОЖНИКИ Г ПОВОЗНИКИ З КГНЬМИ ТА ПОКЛАЖЕЮ, ПГШЦГ З ТОРБАМИ Й
КОРОБАМИ. В ВСГ ПОСПГШАЛИ НА ПГВДЕННИЙ СХГД, ДО СЛАВНОГО СТОЛЬНОГО ГРАДА.
оСЬ НАРЕШТГ Г ВОНИ ДГСТАЛИСЬ ДО ВРПЕНЯ.
В ТУТ ПРИГОДА СТАЛАСЯ, ТГЛЬКИ ВЖЕ НЕ З НИМИ. нА ВГДМГЛИНУ НАСКОЧИЛА
ЗДОРОВЕННА ЛОДГЯ-БЕРЛИНА. нА НГЙ ДО кИКВА ВЕЗЛИ БРИЛИ РОЖЕВОГО КАМЕНЮ. з
ЦЬОГО КАМЕНЮ РОБИЛИ ПРЯСЛА ТА ВЕРЕТЕНА, ФГГУРКИ ДО ГРИ В ТАВЛЕП, РГЗНГ
НЕВЕЛИЧКГ ОБЕРЕГИ ДЛЯ ДГТЕЙ. цЕ пГВНИК ЗНАВ, АЛЕ ЩОБ ОТАКГ БРИЛИ ЦЬОГО
ДОРОГОГО КАМЕНЮ ВЖИВАТИ НА БУДОВГ?! цЕ БУЛО НЕЙМОВГРНО!
п'ЯТЕРО ГРЕБЦГВ З БЕРЛИНИ БЛАГАЛИ ДОПОМОГТИ ПМ - ШВИДШЕ СТЯГТИ ЛОДГЮ З
МГЛИНИ.
дЯДЬКО пГВЕНЬ, ПОДУМАВШИ ТРОХИ, ЗГОДИВСЯ. тГЛЬКИ СПОЧАТКУ ПЕРЕВГВ ЧЕРЕЗ
БРГД НА ПРАВИЙ БЕРЕГ УСГ ВОЗИ, А ТОДГ ВЖЕ ЗАХОДИВСЯ РЯТУВАТИ ЧОВНА.
вОЛОЧИТИ СПРОБУВАЛИ З МГЛИНИ. тА ГАЙ-ГАЙ, НГЧОГО НЕ ВИХОДИЛО, БО ШВИДКА
ТЕЧГЯ ВЖЕ ВСТИГЛА НАМИТИ НАВКОЛО ПГСОК.
дОВЕЛОСЯ ЧИМАЛО ВАНТАЖУ, МГЖ ГНШИМ, Г КАМЕНГВ, ПЕРЕНЕСТИ НА БЕРЕГ.
пРИПРЯГАТИ КОНЕЙ ДО БЕРЛИНИ Г СТЯГУВАТИ НА ГЛИБОКЕ.
бЕРЛИНА ВАЖКО ЗАРИПГЛА, ЗАШЕЛЕСТГЛА ДНОМ, ГОЛОСНО ЗАТРГЩАЛА В ОСНОВГ
ЩОГЛИ Й ПОПОВЗЛА ПО МГЛИНГ НА ГЛИБОКЕ Й ТЕМНЕ ПЛЕСО ВОДИ.
бЕРЛИНУ ЧОВНЯРГ ПГДГГНАЛИ ДО БЕРЕГА Г ДОБРЕ ПРИВ'ЯЗАЛИ ДО ВЕЛЕТЕНСЬКОГО
ДУБОВОГО ПЕНЬКА.
тА Й ВИРГШИЛИ НОЧУВАТИ РАЗОМ.
чОВНЯРГ БУЛИ КИЯНИ, КНЯЖГ ЛЮДИ. а ПЛАВАЛИ ВОНИ ПО ВРПЕНЮ ТА ПО ГНШИХ
РГЧКАХ НА пРАВОБЕРЕЖЖГ. тОРГУВАЛИ КАМЕНЕМ-ШИФЕРОМ, СМОЛОЮ, ВОСКОМ ТА ВСЯКИМ
КРАМОМ Г ДЕРЕВОМ.
з кИКВА ВОЗИЛИ НА ПРОДАЖ, НА ОБМГН ГЛИНИ БГЛОП КИПВСЬКОП ГОРЩИКИ,
КУХЛГ, СВГТИЛЬНИКИ, СКЛЯНГ ОБРУЧКИ, ПЕРСТЕНЬКИ, МАЛЕСЕНЬКГ ПЛЯШЕЧКИ, НАМИСТО
СКЛЯНЕ.
тОРГУВАЛИ В СЕЛАХ, ПГДГЙМАЮЧИСЬ ПО ВРПЕНЮ ТА ГНШИХ РГЧКАХ У ГЛИБИНГ
ЗЕМЛГ дРЕВЛЯНСЬКОП.
зАРАЗ У ПХНГЙ БЕРЛИНГ БУЛО ДВА ВЕЛИКИХ КОРОБИ З ХУТРОМ, ГЛЕКИ З МЕДОМ
ТОГОРГЧНИМ, ВЕЛИКГ БАЛАБУШКИ ПАХУЧОГО ВОСКУ.
ЏМ ПОЩАСТИЛО, ЩО ВОНИ ЗАСТРЯГЛИ ЯКРАЗ НА БРОДГ, КОЛИ ДЯДЬКО пГВЕНЬ З
УСГМА ХОЛОПАМИ ПЕРЕПРАВЛЯЛИСЯ ЧЕРЕЗ РГЧКУ. тОМУ ВОНИ Й БУЛИ ЩЕДРГ Й
ПРИГОЩАЛИ ХМГЛЬНИМ МЕДОМ БОЯРСЬКИХ ЛЮДЕЙ.
пГВНИКУ ВОНИ ПОДАРУВАЛИ СВИСТУЛЬКУ-КОНИКА З ДГРОЧКАМИ НА БОЦГ, ЩОБ
ВИГРАВАТИ НА НЬОМУ, ЯК НА СПРАВЖНГЙ СОПГЛЦГ.
дЯДЬКО пГВЕНЬ ПИВ ОБЕРЕЖНО, ЩОБ НГ В ЯКОМУ РАЗГ НЕ СП'ЯНГТИ. вГН ДОБРЕ
ПАМ'ЯТАВ, ЩО ВГДПОВГДАК ЗА ВСЮ ВАЛКУ, ЗА ВСГХ Г ХОЛОПГВ, Г КОНЕЙ.
оДИН ВЕСЛЯР ЗВГДКГЛЯСЬ ВИТЯГ БУБОН, ДРУГИЙ СОПГЛКУ, Г ПГШЛО ГУЛЬБИЩЕ З
МУЗИКОЮ, ТАНЦЯМИ. В НАВПРИСЯДКИ, Г З ПРИСКОКОМ, Г ВИХИЛЯСОМ.
пГВНИКУ ТАК СПОДОБАЛОСЬ, ЩО ВГН СХОПИВ СВОГО ДАРОВАНОГО КОНИКА Г ВЗЯВСЯ
ПГДГГРАВАТИ ВЕСЛЯРАМ. В НГЧОГО - ВИХОДИЛО. вСТИГАВ ЗА СТАРШИМИ, НЕ ЗБИВАВСЯ
АНГ З МЕЛОДГП, АНГ З РИТМУ.
пГВЕНЬ БАЧИВ, ЯК ДЯДЬКОВГ АЖ РУКИ-НОГИ ПОСГПУЮТЬСЯ, ТАК ВГН ХОЧЕ
ТАНЦЮВАТИ, ТА ДЯДЬКО СТРИМАВСЯ. вГН ТГЛЬКИ З ЯКОЮСЬ НАТЯГНУТОЮ УСМГШКОЮ
СПОГЛЯДАВ ВЕСЕЛОЩГ.
пОКЛАЛИСЯ СПАТИ ДАЛЕКО ЗА ПГВНГЧ, А ЗБУДИВ МАЛОГО ДЯДЬКО ЗОВСГМ РАНО.
- ВДИ - ПОЛЮЙ! тРЕБА ТВОГО ЯСТРУБА ДОБРЕ ГОДУВАТИ...
пОКИ ЛЮДИ ПОПЛИ ТА ПОПОРАЛИ КОНЕЙ, ПОСТУПОВО ПРИХОДЯЧИ ДО ТЯМИ ВГД
УЧОРАШНЬОГО ХМЕЛЮ, ХЛОПЧИК КУНИЦЕЮ ПРОСЛИЗНУВ МЕЖИ КУЩАМИ Г З ОДНОГО ПОМАХУ
ПРАЩГ ПОКЛАВ ПГД БЕРЕГОМ КУЛИЧКА.
кРИЖАНГ РОСИ ЖАЛИЛИ НОГИ, А ГОСТРА ОСОКА РВАЛА ШТАНИ, КОЛИ ВГН ЛУГОМ
БГГ ДО ТАБОРУ.
оСЬ-ОСЬ ВИПЛИВЕ СОНЦЕ, БО НЕБО ВЖЕ ЗРОЖЕВИЛОСЬ. а НАД ВРПЕНЕМ, НАД ЙОГО
ЗАРОСЛИМИ БЕРЕГАМИ, НАД БОЛОТАМИ Й ЛУГАМИ ВАРИВСЯ, КЛУБОЧИВСЯ, ЛЯГАВ ВАЖКИМИ
ПАСМАМИ ТУМАН.
пГВНИК ЗАПХАВ КУЛИКА ДО КЛГТКИ ЖОВТООКОМУ ПТАХУ, А САМ ЗАХОДИВСЯ
СЬОРБАТИ ВЖЕ ХОЛОДНУ ВГВСЯНУ КАШУ.
сНГДАНОК ЗАКГНЧИЛИ.
кОНГ ЗАПРЯЖЕНГ. бУДИЙ, тАЛЕЦЬ Г ДЯДЬКО ВЕРХИ, ОСТАННГ ХОЛОПИ НА ВОЗАХ.
вЕСЛЯРГ СТАЛИ ДО БЕРЛИНИ-ЛОДГП. рОЗУТГ ВСГ, ГЗ ЗАКАСАНИМИ ХОЛОШАМИ
НОГАВИЦЬ.
пОСУНУЛИ, ПОПХАЛИ СУДНО НА ГЛИБОКЕ.
сПОЧАТКУ ПОВОЛГ, ДАЛГ ШВИДШЕ. вЕСЛЯРГ, ПГДСТРИБУЮЧИ, ПЕРЕВАЛИЛИСЬ У
БЕРЛИНУ, СГЛИ НА ЛАВКИ-БЕСГДКИ, ПОТЯГЛИ ДО СЕБЕ ВЕСЛА.
В ПГШЛА-ПГШЛА, ПОНЕСЛАСЯ ЛОДГЯ ПО ШВИДКГЙ ВОДГ.
В ОСЬ ЩЕ МИТЬ, Г ТЕМНА БЕРЛИНА НАЧЕ РОЗЧИНИЛАСЬ У ПАСМАХ РОЖЕВОГО
ТУМАНУ.
дЯДЬКО пГВЕНЬ ЗВГВ СВГЙ МОГУТНГЙ ТУЛУБ НАД КОНЕМ, СТАВШИ В СТРЕМЕНАХ,
ЛУНКО ВИСТРГЛИВ НАГАКМ. В КОНЯКИ ЗРУШИЛИ РИПУЧГ ВОЗИ.
рИПГЛИ КОЛЕСА, ДИШЛА, ДРАБИНИ ВОЗГВ, ПОРИПУЮЧИ ТА ПОТРГСКУЮЧИ ВСГМА
СВОПМИ ЧАСТИНАМИ.
пОКОТИЛИСЯ ВОЗИ ДО НАПЖДЖЕНОП ДОРОГИ, ЩО ВИВЕЛА ВЖЕ ПХ ДО ПРЯМОГО
ШИРОКОГО ШЛЯХУ НА кИПВ.
а ПО ТОМУ ШЛЯХУ ВСЕ ЙШЛИ ТА ЙШЛИ ЛЮДИ, СКАКАЛИ ВЕРХГВЦГ, ПЛУГАНИЛИСЯ
ВАЛКИ ВОЗГВ Г БРЕЛИ ТУРМИ ХУДОБИ.
ЏХНЮ ВАЛКУ ВИПЕРЕДЖАЛО ЧИ КГЛЬКА ВЕРШНИКГВ, ЧИ КГЛЬКА ВОЗГВ З ПОКЛАЖЕЮ.
тЕПЕР ДОРОГА ЙШЛА ПО ГОРБАХ Г СПУСКАЛАСЬ В ДОЛИНУ. В ЧИМ ДОВШЕ ВОНИ
ПРОСУВАЛИСЬ ЦГКЮ ДОРОГОЮ, ТИМ ВИЩГ СТАВАЛИ ГОРБИ Г ГЛИБШГ ДОЛИНИ.
уСГ ПОЗЛАЗИЛИ З ВОЗГВ, А ВЕРШНИКИ СПГШИЛИСЯ - ВСГ БУЛИ НАСТОРОЖЕНГ -
ЩОБ ПРИ СПУСКОВГ НЕ ПЕРЕКИНУЛИСЬ, НЕ ПОКОТИЛИСЬ ВОЗИ.
а ЯК НАГОРУ ДЕРЛИСЯ, ТО ДОВОДИЛОСЬ ЛЮДЯМ ПГДШТОВХУВАТИ ВОЗИ, ЩОБ
ДОПОМОГТИ КОНЯМ.
щЕ ОДНА НГЧ БУЛА НА ШЛЯХУ ДО кИКВА.
сПИНИЛИСЬ ОСТОРОНЬ ШЛЯХУ ПГД ГЛИНИСТОЮ ГОРОЮ НА РОЗЛОГОМУ БЕЛЕБЕНГ. яК
ЗАВЖДИ, СТАЛИ ВОЗИ КОЛОМ...
мАЛИЙ ПРОКИНУВСЯ ВГД ГОСТРОГО ПОЧУТТЯ НЕБЕЗПЕКИ. яСНИЙ МГСЯЦЬ УСЕ ДОБРЕ
Г БЕЗ ВОГНЮ БАГАТТЯ ОСВГТЛЮВАВ. дЯДЬКО пГВЕНЬ СТОПТЬ, НАСТАВЛЕНА ВПЕРЕД Г
ВГОРУ БЛИСКУЧА РОГАТИНА. а НАД ВОЗОМ ВИСОЧИТЬ КГНСЬКА ГОЛОВА Г НАД НЕЮ
ВЕРШНИК. вЕРШНИК СВОГО СПИСА ТРИМАК ВГОРУ КЛЮГОМ. В НА ШИШАКУ ШОЛОМА, Г НА
СПИНГ ГСКРИТЬСЯ БЛАКИТНЕ СЯЙВО МГСЯЦЯ. мАЛИЙ ВИКОТИВСЯ З-ПГД ЛАХГВ Г
НАШТОВХНУВСЯ НА рЕП'ЯХА, ЩО НАПРУЖИВСЯ Г НЮХТИВ, ЧИМ ПАХНЕ ВГД НЕЗНАЙОМОГО
НГЧНОГО ГОСТЯ.
мАЛИЙ ОБЕРЕЖНО, НАЧЕ ЛАСОЧКА, ПРОПОВЗ ПГД ВОЗАМИ, ЩОБ ПОДИВИТИСЬ - А ЧИ
НЕМАК ТАМ ГЩЕ ГНШИХ ВЕРШНИКГВ.
нГ, ТГЛЬКИ ЦЕЙ ОДИН.
оСОБЛИВО УВАГУ МАЛОГО ПРИВЕРНУВ КГНЬ ВЕРШНИКА. вЕСЬ У ПГНГ, У МОКРИХ
СМУГАХ. пГНА СПАДАЛА НА ЗЕМЛЮ ШМАТАМИ З ВУДИЛ, З ГРУДЕЙ, З ПАХУ. кРУП Г
СТЕГНА БУЛИ МОКРГ, НАЧЕ ДОЩЕМ ВИМИТГ. дЯДЬКО Г ВЕРШНИК ПЕВНО ВЖЕ ДАВНО
ПЕРЕМОВЛЯЛИСЬ. зРЕШТОЮ, ВОНИ ДГЙШЛИ ЗГОДИ, Г пГВЕНЬ СКАЗАВ.
- зЛГЗЬ ГЗ КОНЯ Г ВГДГЙДИ ДАЛГ ВГД ВОЗГВ. В СПИСА ПОДАЙ. я ТОБГ ЙОГО
ЗРАЗУ ПОВЕРНУ.
вЕРШНИК НЕВДОВОЛЕНО ХЕКНУВ, АЛЕ СПИСА ОБЕРНУВ Г ПОДАВ ДЯДЬКОВГ РАТИЩЕМ.
вЕРШНИК СКОЧИВ НА ЗЕМЛЮ, АЛЕ ТАК ЗАХИТАВСЯ, ЩО ЛЕДЬ ВСТОЯВ НА
РОЗКАРЯЧЕНИХ НОГАХ.
зРОСТУ БУВ ВИСОКОГО, ПРИ СТЕГНГ ПОГОЙДУВАВСЯ ВАЖКИЙ МЕЧ, ЯК ВГН
ВГДСТУПАВ ВГД СВОГО ЗАПГНЕНОГО КОНЯ.
дЯДЬКО Ж ПОТЯГ ОДИН ВГЗ ЗА ДИШЛО Г СТВОРИЛАСЬ ЯКРАЗ ТАКА ЩГЛИНА, ЩОБ
ЧЕРЕЗ НЕП КОНЯ ПРОВЕСТИ. дЯДЬКО ПОКЛИКАВ.
- вЕДИ, пГВНИКУ, КОНЯ СЮДИ. В ШВИДШЕ!
В ЗРАЗУ Ж З-ЗА ВОЗА З'ЯВИЛИСЬ пГВНИК Г рЕП'ЯХ. мАЛИЙ ПРИХОПИВ КОНЯ ЗА
МОКРУ ВУЗДЕЧКУ, А КГНЬ НЕ ПРУЧАВСЯ, А ПОКГРНО ПГШОВ ЗА МАЛИМ МЕЖИ ВОЗИ.
а ДЯДЬКО пГВЕНЬ ТИМ ЧАСОМ УЖЕ РОЗПУТУВАВ Г СГДЛАВ СВОЮ КОБИЛКУ.
- щО ТИ МЕНГ ПГДСУНУВ?!! - оБУРИВСЯ ВОЯК, КОЛИ МАЛИЙ ПГДВГВ ЙОМУ
ОСГДЛАНУ КОБИЛКУ.
- вОНА НАЙСИЛЬНГША Г НАЙВИТРИВАЛГША СЕРЕД УСГХ КОНЕЙ! яКБИ НЕ БУЛА ТАКА
ПОТВОРНА, ТО БОЯРИН БИ ЛИШИВ ПП СОБГ. нЕ ПОЖАЛКУКШ! щЕ ЗГАДАКШ МЕНЕ ДОБРИМ
СЛОВОМ. а СГДЛО ТВОК НА НЕП ЗАРАЗ НЕ ЧАС ПГДГАНЯТИ. сАМ КАЖЕШ - НАГАЛЬНА
СПРАВА...
- тА Я ТЕБЕ! - зАСИЧАВ ВЕРШНИК, ПГДБИВАЮЧИ КОБИЛКУ ПРОСТО ДО ВОЗА.
тА НЕ ДАРМА ДЯДЬКО пГВЕНЬ ПРОСЛАВИВСЯ, ЩО В ЧОТИРНАДЦЯТЬ РОКГВ ВГД РОДУ
ЗАПОРОВ РОГАТИНОЮ ВЕДМЕДИЦЮ ПРИ ДВОХ ВЕДМЕЖАТАХ.
вГН ПГДБИВ СПИС ВЕРШНИКА ЗНИЗУ Г ВБГК, А ПОТГМ ПРИГНУВ ЗБОКУ Г ВНИЗ.
мОЖЕ, Г ПОГНУВ БИ ВОЯК, ВРЕШТГ РЕШТ, ДЯДЬКА пГВНЯ, АЛЕ ХЛОПЕЦЬ
ВИСМИКНУВ ГЗ САГАЙДАКА СТРГЛУ Г, МОВ ДАРДУ, МЕТНУВ, У ВЕРШНИКА.
сТРГЛА ВДАРИЛА ВОЯКА У ПГДБОРГДДЯ.
нА МИТЬ ВОЯК ОСЛАБИВ РУКУ Г ДЯДЬКО ЩОСИЛИ ВДАРИВ ПО РАТИЩУ РОГАТИНОЮ. В
ЛЕЗОМ-НАКОНЕЧНИКОМ РОЗКОЛОВ ЙОГО, РАТИЩЕ, ПОВЗДОВЖ.
тА Й ДЯДЬКО ЙОГО НЕ ЗМГГ БИ ДГСТАТИ РОГАТИНОЮ, БО ВОЯК ВМГЛО ЗДАВ
КОБИЛУ НАЗАД.
- нУ, ХОЛОПЕ! тИ МЕНЕ ЩЕ ЗГАДАКШ!
- я НЕ ХОЛОП! я БОРЖНИК! яКЩО Я ВГДДАМ БОРГ БОЯРИНУ, ТОДГ Й ТИ ВГДДАСИ
МЕНГ БОРГ. а ЗАРАЗ ПРГЧ ЗВГДСГЛЯ! бО ПГДНГМУ ХОЛОПГВ!
тА БОЯРСЬКИХ ЛЮДЕЙ НЕ ДОВЕЛОСЬ БУДИТИ. вОНИ ВСГ ПОПРОКИДАЛИСЬ. бУДИЙ Г
тАЛЕЦЬ НАП'ЯЛИ ЛУКИ, ГНШГ ПОХАПАЛИСЬ ЗА РОГАТИЩА ТА СОКИРИ.
вЕРШНИК РОЗВЕРНУВ КОБИЛУ Г МОВЧКИ ПОМЧАВ У ТЕМРЯВУ.
В УСЛГД ЙОМУ, НГБИ ОТЯМИВШИСЬ Г ВИБАЧАЮЧИСЬ ЗА ЗАТРИМКУ, ПРОКРИЧАВ
чЕРВЕНЬ, ТА ТАК ЧИСТО Й ГОЛОСНО, ЯК НГКОЛИ РАНГШЕ.
вОНИ УДВОХ ГЗ МАЛИМ, пГВЕНЬ Г НЕБГЖ, ДОВГО ПОРПАЛИСЯ БГЛЯ КОНЯ.
вИТИРАЛИ, РОЗМИНАЛИ М'ЯЗИ, ЗНОВ ВИТИРАЛИ, ГЕТЬ СТОМИЛИСЬ, ПОКИ ХОЧ ТРОХИ
ОБХОДИЛИ ТВАРИНУ.
дО СВГТАНКУ ПМ ЛИШАЛОСЬ СПАТИ НЕ БГЛЬШЕ ГОДИНИ, Г ВСЕ Ж, УЖЕ ЗАСИНАЮЧИ
В ДЯДЬКА ПГД ВАЖКИМ ПЛАЩЕМ, МАЛИЙ СПИТАВ:
- хТО ВГН?
- яКЩО НЕ БРЕШЕ, ТО КНЯЖИЙ ГОНЕЦЬ. пРИЙДЕ ЧАС, ВЗНАКМО, ЧИ НЕ ЗДУРИВ
ВГН НАС. тА ХОЧ Г ЗДУРИВ - ЯКИЙ КГНЬ, САМ БАЧИШ, ТА Й СГДЛО КОШТОВНЕ... а ТИ
В НАС ЗАГОВОРЕНИЙ... нЕ ДАРМА ПРАБАБА ВСГ ЗАГОВОРИ НАД ТОБОЮ ПРОКАЗУВАЛА. бО
ТИ БУВ ТАКИЙ КВОЛИЙ, ЯК НАРОДИВСЯ. тОМУ ОТО, ЩО ТИ ЗАГОВОРЕНИЙ, ТИ Й ПОЦГЛИВ
ЙОГО В ЩЕЛЕПУ...

день
пО ЛАЗОРЕВОМУ НЕБОСХИЛУ ВГТЕРЕЦЬ ГНАВ КРУТОБОКГ БГЛГ ХМАРИ. В НА ЗБИТИЙ
ШИРОКИЙ ШЛЯХ ХМАРИ КИДАЛИ М'ЯКУ ТГНЬ, А ВГТЕРЕЦЬ ЗЛЕГКА ОХОЛОДЖУВАВ
РОЗПАШГЛГ ОБЛИЧЧЯ.
сТАРИЙ тАЛЕЦЬ СКАЗАВ.
- оСЬ Г ПРЯМИЙ ШЛЯХ ДО кИКВА. пРОСТО ДО кИКВА.
чУЖИЙ КГНЬ ГШОВ СУМИРНО НА ПОВОДГ, ЛИШЕ НАМАГАВСЯ ВГДБИТИСЬ ХВОСТОМ ВГД
РОПВ МУШВИ, ЩО ЗАВИСАЛА ХМАРАМИ НАД ШЛЯХОМ.
а НАЗУСТРГЧ РОБГТНИКАМ ПОСУВАЛИСЬ ПЕРЕХОЖГ З КОШИКАМИ, КОРОБАМИ ТА
МГХАМИ НА ПЛЕЧАХ, ПЛУГАНИЛИСЯ УБОГГ КОЛИ ЗГ СМЕРДАМИ, ЧАСОМ ВИХОРОМ
ПРОЛГТАЛИ ВЕРШНИКИ В ЧИСТОМУ ОДЯЗГ ПРИ БЛИСКУЧГЙ ЗБРОП.
В ОТ ГОРБИ ТУТ БГЛЯ кИКВА ПЕРЕТВОРИЛИСЬ НА СПРАВЖНГ ГОРИ Г НА НИХ ДЕ-ДЕ
ВИСОЧГЛИ МОГУТНГ ПРЕСТАРЕЗНГ ДУБИ. кОЛИ ГОРИ РОЗСТУПАЛИСЯ, В ДОЛИНАХ
ВИДНГЛИСЯ БЛАКИТНГ ДЗЕРКАЛЬЦЯ СТАВКГВ ТА ОЗЕРЕЦЬ.
В ДОРГЖОК, СТЕЖОК, СТЕЖИН, НАПЖДЖЕНИХ КОЛГЙ З УСГХ БОКГВ ТЕПЕР
СХОДИЛОСЯ ДО ГОЛОВНОГО ШЛЯХУ.
а ЛЮДЕЙ! лЮДЕЙ СКРГЗЬ Г УСЮДИ БУЛО ПОВНО!
з ОДНОГО ОЗЕРЦЯ ОСЬ ТЯГЛО КГЛЬКА ЧОЛОВГК СГТКУ - ТО КНЯЖГ ХОЛОПИ
СТАРАЛИСЬ ДЛЯ КНЯЖОГО СТОЛУ.
оНО КУПКАМИ БГДНГ, ОБГДРАНГ ЖГНКИ ТА ДГТИ ТЯГЛИ ГЗ ЛГСУ В'ЯЗАНКИ ХМИЗУ.
нА ШИРОКГЙ ЗЕЛЕНГЙ ЛЕВАДГ ЦГЛИЙ КОСЯК ЧЕРВОНОП МАСТГ КОБИЛ З ЛОШАТАМИ.
а СТОРОЖУВАЛО ПХ КГЛЬКА ВЕРХОВИХ ПАСТУХГВ ПРИ ПОВНГМ ВОЯЦЬКГМ ОБЛАДУНКУ. тА
ЩЕ Й ЗДОРОВЕННГ, БГЛЬШГ ЗА ВОВКА СОБАКИ БУЛИ ПРИ ПАСТУХАХ.
- кНЯЖГ МАТКИ ПРИ ПАСТУХАХ! - пОЯСНИВ БУВАЛИЙ тАЛЕЦЬ. - у НЬОГО ТАКИХ
КОСЯКГВ З МОЛОДНЯКОМ НАВГТЬ Г НГХТО НЕ ЗНАК СКГЛЬКИ. пРИ БГДГ Й ХОЛОПГВ
ЗМОЖЕ НА КОНЕЙ ПОСАДОВИТИ, НЕ ТЕ, ЩО СВОЮ ДРУЖИНУ...
ЏХ НАЗДОГНАЛИ Г ВИПЕРЕДИЛИ ТРИ ВОЗИ Г ТАК ВГД НИХ ПАХЛО МЕДОМ, ЩО НЕ
ТРЕБА БУЛО ГАДАТИ. тА НА ЗАПИТАННЯ тАЛЬЦЯ, ЧИ НЕ ЦЬОГО РОКУ ВЖЕ МЕД ВЗЯЛИ,
ХОЛОП ПОСМГЯВСЯ.
- тА НГ! зАРАНО! а ЦЕ ВГСК ВЕЗЕМО - БО ЛЮДИ ЗАБОРГУВАЛИ ТОГО РОКУ Г
ТЕПЕР ТРЕБА РОЗПЛАЧУВАТИСЬ.
В ОСЬ ВОНИ ВИПХАЛИ НА ВИСОКУ ГЛИНИСТУ ГОРУ, Г ПЕРЕД НИМИ ВГДКРИЛИСЬ
БЕЗМЕЖНГ ВИДНОКРУГИ. а ТАМ ПОПЕРЕДУ, ГЕН-ГЕН У ПРОЗОРГЙ ДАЛИНГ НА БЛАКИТНИХ
ГОРАХ, НА ГОРБАХ ЗМГПЛИСЯ БГЛГ ПАСМА - СТГНИ-ЗАБОРОЛА ГРАДУ З ГОСТРОВЕРХИМИ
ВЕЖАМИ, НАЧЕ ВОПНИ НА ЧАТАХ. а НАД СТГНАМИ-ЗАБОРОЛАМИ ЗВОДИЛИСЬ РГЗНГ ВИСОКГ
БУДГВЛГ ВСЕРЕДИНГ МГСТА-ГРАДА.
мАЛИЙ ПОВОДИВ ОЧИМА ВГД ОДНОГО КРАЮ ДО ДРУГОГО КРАЮ МГСТА. В НЕ ЙНЯВ
ВГРИ, ЩО ТАКЕ МОЖЕ БУТИ. аДЖЕ ТИН-ПАРКАН, ЩО ОТОЧУВАВ ПХНК СЕЛО, БУВ НЕ
БГЛЬШИЙ, НГЖ ВГДСТАНЬ МГЖ ДВОМА БОЙОВИМИ ВЕЖАМИ У КИПВСЬКИХ СТГНАХ.
а тАЛЕЦЬ ТИМ ЧАСОМ ПОЯСНИВ пГВНЕВГ:
- яКЩО ПРОСТО ПХАТИ, ТО НА лИБЕДГ ТРЕБА ЗА ПЕРЕВГЗ ПЛАТИТИ. а ЯКЩО
БРОДОМ ЧЕРЕЗ лИБГДЬ, ТО ТРЕБА ДОБРИЙ ГАК РОБИТИ.
дЯДЬКО пГВЕНЬ РОЗВ'ЯЗАВ ВЕЛИКИЙ КАПШУК Г ВИТЯГ М'ЯКГ ГРОШГ - ЗИМОВГ
СГРГ ХУТРА БГЛОК. тАЛЕЦЬ ЗДВИГНУВ ПЛЕЧИМА: МОВЛЯВ, ТОБГ ДОРУЧИВ БОЯРИН УСГ
КЛОПОТИ - ТИ Г ТУРБУЙСЯ.
вОНИ НЕКВАПНО СПУСТИЛИСЯ ДО лИБЕДГ.
В ВГОРУ ПРОТИ ТЕЧГП, Г ВНИЗ ПО лИБЕДГ ПРОПЛИВАЛИ ЛОДГП, ВАНТАЖЕНГ
ПАКАМИ, БАРИЛАМИ, КОРОБАМИ ТА МГХАМИ ШКГРЯНИМИ ПРОСМОЛЕНИМИ.
вОНИ ЙШЛИ НА ВЕСЛАХ, ЗГ СПУЩЕНИМИ ВГТРИЛАМИ Г СКЛАДЕНИМИ ЩОГЛАМИ. бО
САМЕ ТУТ БУЛО НАПНУТО ЧЕРЕЗ РГЧКУ ЛИНВУ ДЛЯ ПЕРЕВОЗУ.
зАКЛИКАЛИ ПЕРЕВГЗНИКА З ТОГО БЕРЕГА, Г ВГН РАЗОМ ГЗ СВОКЮ ДЕБЕЛОЮ
ЧОРНООКОЮ ДОНЬКОЮ ПЕРЕГНАВ ДВА ЗДОРОВЕННИХ ЧОВНИ, З'КДНАНИХ ДЕРЕВ'ЯНИМ
ЩИТОМ. вОЗИ ЗАТЯГЛИ НА ПЕРЕВГЗ, А КОНЕЙ УПЛАВ ЧЕРЕЗ РГКУ ПУСТИЛИ.
тГЛЬКИ КОЛИ ГНАЛИ КОНЕЙ, ДОЧКА ПЕРЕВГЗНИКА СКРИКНУЛА РАПТОМ: "оЙ!" Г
ЗРАЗУ Ж СЕБЕ ВДАРИЛА ПО ГУБАХ, ТА ПОЛОХЛИВО ОЗИРНУЛАСЬ НА БАТЬКА. аЛЕ БАТЬКО
БУВ ЗАКЛОПОТАНИЙ САМЕ ТИМ, ЩО ПГДКЛАДАВ ПГД КОЛЕСА ДЕРЕВ'ЯНГ КОЛОДКИ.
дГВЧИНА-ПЕРЕВГЗНИЦЯ ПРИСГЛА НАВКАРАЧКИ БГЛЯ МАЛОГО, ЩОБ БАТЬКОВГ НЕ
БУЛО ВИДНО.
- хЛОПЧИКУ! дЕ ВИ ЦЬОГО РУДОГО КОНЯ КУПИЛИ?
- тО НАШИЙ КГНЬ,.. - НЕ ДУЖЕ ВПЕВНЕНО ЗБРЕХАВ пГВНИК.
- нЕ БРЕШИ, МАЛИЙ ЛОВЕЦЬ, - ВОНА ПОДИВИЛАСЬ НА ЯСТРУБА, ЩО ЗИРИВ ГЗ
КЛГТКИ ЖОВТИМ ХОЛОДНИМ ОКОМ. - нА КОНГ КНЯЖЕ ЗНАМЕНО - ТРИЗУБ!
мАЛОМУ СТАЛО СОРОМНО Г ВГН ВГДХИЛИВСЯ НАБГК Г ПРОКАЗАВ:
- цЬОГО КОНЯ СЬОГОДНГ ВНОЧГ ЗАМГНЯВ НА БОЯРСЬКУ КОБИЛУ ОДИН ВУСАТИЙ
ЧОЛОВГК. В ЛИХИЙ!..
- хГБА ТОЙ ВУСАТИЙ ЗЛИЙ?
- бО ВГН ХОТГВ ДЯДЬКА ПОГНУТИ! яКБИ НЕ Я, ВГН БИ ПОГНУВ ДЯДЬКА...
- а ТИ ЩО?!
- а Я ЙОГО ПОЦГЛИВ У ЛИЦЕ...
- тА ЯК ТИ ПОСМГВ?! - сКИНУЛАСЬ ДГВКА. - тИ ЗНАКШ, ЦУЦЕНЯ, ЩО ЦЕ САМОГО
КНЯЗЯ ГОНЕЦЬ?! тО ВГН БУВ СТРАШНО ЗМУЧЕНИЙ Г ТОМУ НЕ СТЕР ВАС НА ПОРОХ!..
- нЕ ЗДОЛАК, БО Я ЗАГОВОРЕНИЙ! - пОХВАЛИВСЯ пГВНИК.
- оЙ, СТЕРЕЖГТЬСЯ, ОЙ, НАЧУВАЙТЕСЯ, ОБШАРПАНГ ДЕРЕВЛЯНИ! - зЛОСТИВО
ПРОКАЗАЛА КРГЗЬ ЗУБИ. тА Й ПГШЛА ДО БАТЬКА, ЩО ВЖЕ ВДРУГЕ КЛИКАВ ПП.
кОЛИ ЗАПРЯГАЛИ КОНЕЙ НА ТОМУ БЕРЕЗГ, пГВНИК УСЕ ВИКЛАВ ДЯДЬКОВГ пГВНЮ.
тОЙ СПОХМУРНГВ Г СПИТАВ:
- а ВОНА НГЧОГО БГЛЬШЕ НЕ ГОВОРИЛА?
- жОДНОГО СЛОВА.
дЯДЬКО СТАВ ЩЕ БГЛЬШЕ НАСУПЛЕНИЙ Г НАКАЗАВ ПИЛЬНО ДОГЛЯДАТИ ГГНЦЕВОГО
КОНЯ.
- тА ТИ САМ ВЕДЕШ КОНЯ?! яК ЖЕ ЦЕ Я ДОГЛЯДАТИМУ, ДОЗИРАТИМУ, КОЛИ ТИ
ОСЬ?!
- нЕ ГОДИТЬСЯ МЕНГ ВСЕ ГОЛОВОЮ КРУТИТИ, РОЗДИВЛЯТИСЬ НА ВСГ БОКИ. зРАЗУ
ПОМГТЯТЬ, А ЯК ДИТИНА НЕПОСИДЮЩА - НГХТО НЕ ЗВЕРНЕ УВАГИ...
пО СХИЛАХ СУГОРБГВ, ЩО ПОРОСЛИ ТУТ ЯБЛУНЯМИ ЧИ ГРУШАМИ, РОЗКИДАЛИСЬ
КУПКАМИ НЕВЕЛИКГ САДИБИ З ГСТОБКАМИ, КОМОРАМИ, КУРГНЯМИ.
щЕ ОДИН ВИСОКИЙ ПАГОРБ ПОДОЛАЛИ Г ВЖЕ ТЕПЕР НА ЙОГО ШПИЛГ ЗАТРИМАЛИСЬ.
пГД НИМИ ВИРОСЛА НЕЗЛГЧЕНА КГЛЬКГСТЬ БУДОВ: Г ВЕЛИЧЕЗНГ РУБЛЕНГ ТА МАЗАНГ
ХАТИ, Г ДВОПОВЕРХОВГ ЗРУБИ З ОПАСАННЯМ, ОБНЕСЕНГ ТИНАМИ ТА ПАРКАНАМИ, А ДАЛГ
ВЖЕ ЗА ЦИМИ БУДГВЛЯМИ ЗВОДИЛИСЬ ДЕРЕВ'ЯННГ МАЗАНГ БГЛОЮ ГЛИНОЮ ЗРУБИ
ГОРОДЕНЬ. в ОДНОМУ МГСЦГ ЗА ГОСТРИМИ ВЕРХАМИ ДУБОВИХ ПАЛЬ ВИСОЧГЛИ ГОРИ
БОЛОНКГВ ТЕСАНИХ Г СТОВБУРГВ ЩЕ НЕОБЧУХРАНИХ, КУПИ БГЛОГО КАМЕНЮ, ЧЕРВОНОП
ГЛИНИ. у КГЛЬКОХ МГСЦЯХ СТРИМГЛИ НАЧЕ ЩОГЛИ ТОВСТЕННГ З ПЕРЕКЛАДИНОЮ НАГОРГ,
А ТАМ ПГДВГШЕНГ КОЛГЩАТА. чЕРЕЗ КОЛГЩАТА ПЕРЕКИНУТГ ТОВСТЕННГ ЛИНВИ, Г ТИМИ
ЛИНВАМИ ГУРТИ РОБГТНИКГВ ПГДТЯГАЛИ ВГОРУ Г ПЕРЕКЛАДАЛИ НАЙТОВСТГШГ ДУБОВГ
СТОВБУРИ.
пО ВСГХ ПАГОРБАХ НАВКОЛО МГСТА ЛЕТГЛА ЛУНА ВГД УДАРГВ СОКИР, ЦЮКАННЯ
ТЕСЕЛ, УДАРГВ МОЛОТГВ, РИПГННЯ КОЛГЩАТ НА КОЛОДАХ, КРИКГВ ЛЮДЕЙ.
пГВНИКОВГ АЖ ГОЛОВА ОБЕРТОМ ПГШЛА ВГД ТАКОГО КАМЕШГННЯ ТА ДВАЛТУ НА ЦГЙ
БУДОВГ УКРГПЛЕНЬ.
рЕП'ЯХ ТЕЖ ЗБЕНТЕЖИВСЯ ВСГКЮ СВОКЮ СОБАЧОЮ НАТУРОЮ, Г ТОМУ ТУЛИВСЯ ДО
ВОЗА Г ХВОСТА ПРИПУСТИВ.
В ОСЬ УЖЕ ВАЛКА НА УЗВИШШГ. тУТ ЯКРАЗ РОБГТНИКИ СОКИРАМИ-ПОТЕСАМИ ТА
ТЕСЛАМИ НА ШГСТЬ ГРАНЕЙ ОБЧУХРУВАЛИ ДУБОВГ БОЛОНКИ.
дЯДЬКО пГВЕНЬ, ОБСМИКНУВШИ ОДЯГ, СКОЧИВ НА ЗЕМЛЮ. мАЛОМУ БУЛО ЦГКАВО,
ЩО ГОВОРИТИМЕ З ЛЮДЬМИ ЙОГО ДЯДЬКО, ТА НАКАЗ ПИЛЬНУВАТИ КОНЯ ТРЕБА
ВИКОНУВАТИ.
а НА РУДОГО КОНЯ ДГЙСНО ЗВЕРНУЛИ УВАГУ ТГ РОБГТНИКИ, ЩО РОЗКОЛЮВАЛИ
КЛИНАМИ КОРОТКГ, НА ЗРГСТ ЛЮДИНИ, БОЛОНКИ.
лЮДИ Ж РОБОЧГ НАПРАВИЛИ ДЯДЬКА ДО СЕРЕДИНИ МГСТА, ТУДИ, ДЕ МЕШКАВ
ГОРОДНИК.
а ВГН МЕШКАВ У САДИБГ ПГД САМИМ ВАЛОМ. сАДИБА НЕВЕЛИКА, АЛЕ МГЦНО
ПОСТАВЛЕНА. пАРКАНОМ ОБНЕСЕНА ГОСТРОВЕРХИМ, ВОРОТА З КОВАНИМИ ШТАБАМИ. В
ХАТА В ДВА ПОВЕРХИ, З ГОСТРИМ ДАХОМ ВИСОКИМ.
дЯДЬКО ЗАСТУКАВ ДО ВОРГТ. В ЗРАЗУ Ж РИПНУЛИ ДВЕРГ, Г НА ГАЛЕРЕЮ
ВИСТУПИВ ВИСОКИЙ ЧОЛОВГК. оЧГ В НЬОГО ГЛИБОКО ЗАПАЛИ ПГД НАВИСЛИМИ БРОВАМИ.
- хТО ТАКИЙ? - гОСТРО СПИТАВ ВИСОКИЙ Г ЗАДЕР ПГДБОРГДДЯ З КОРОТКИМ
СТРИЖЕНИМ ВОЛОССЯМ.
- я пГВЕНЬ. я ВГД БОЯРИНА сУДОМИРОВИЧА. пРИВГВ ЙОГО ХОЛОПГВ НА КНЯЖУ
РОБОТУ. пРИВГЗ ДЕРЕВО, ВУГГЛЬ, СМОЛУ, ЖИВИЦЮ, ВГСК.
- зАЙДИ НА ПОДВГР'Я.
а ТОДГ СПИТАВ, СПУСТИВШИСЬ З ГАЛЕРЕП КРУТИМИ СХОДАМИ:
- сКГЛЬКИ ВАС ХОЛОПГВ?
- хОЛОПГВ ДЕСЯТЬ. дВА ПОЛОНЕНИКА. щЕ Я Г МГЙ НЕБГЖ, - ВГДПОВГВ ДЯДЬКО
пГВЕНЬ Г ЧОМУСЬ СХОПИВ пГВНИКА ЗА РУКУ Г ВИПХАВ ПЕРЕД СЕБЕ.
тИМ ЧАСОМ ДВЕРГ В ПГДКЛГТГ НА ПЕРШГМ ПОВЕРСГ РОЗЧИНИЛИСЯ Г ЗВГДТГЛЯ
ВИЗИРНУЛО НА ДЯДЬКА пГВНЯ Г НА пГВНИКА П'ЯТЬ ДИТЯЧИХ ОБЛИЧ. уСГ З ВЕЛИКИМИ
КАРИМИ ОЧИМА, ГЕТЬ БГЛЯВГ, Г ВСГ П'ЯТЕРО - ДГВЧАТКА.
сТАРША, ЩО ВЖЕ ДО ОТРОКОВИЦГ НАБЛИЗИЛАСЬ, ГЛЯНУЛА УВАЖНО НА ДЯДЬКОВЕ
ЗАПЛЕТЕНЕ В КОСИ ВОЛОССЯ, ЩО ЗВИСАЛО НА ГРУДИ, СКАЗАЛА ЩОСЬ МОЛОДШИМ, Г ВСГ
ВЕСЕЛО ЗАХИХИКАЛИ. бОРОДАТИЙ НЕВДОВОЛЕНО НАСУПИВСЯ.
- чОГО ТАК МАЛО ТВГЙ ХАЗЯПН, ХОЛОПЕ, ПРИСЛАВ ЛЮДЕЙ?
- я ПОКИ ЩО НЕ ЙОГО ХОЛОП. я БОРЖНИК НА ТРИ РОКИ. вГДРОБЛЮ - Г ВГЛЬНИЙ.
- сЛУХАЙ МЕНЕ УВАЖНО, - СУВОРО МОВИВ ДО пГВНЯ ГОРОДНИК. -у МЕНЕ
СПИСАНО, СКГЛЬКИ РОБОТИ МАЮТЬ ЗРОБИТИ ТВОП ЛЮДИ. яК СКГНЧИТЕ - ЗРАЗУ Ж
ВГДПУЩУ.
- гОСПОДИНЕ, ВГД БОЯРИНА ТОБГ ГОСТИНЦГ. кУДИ НАКАЖЕШ СКЛАСТИ?
- зАВОДЬ КОНЕЙ У ДВГР, - ВЖЕ ЛАГГДНГШЕ ОЗВАВСЯ ГОРОДНИК Г ОБЕРНУВСЯ
КУДИСЬ У СГНИ. - гАННО! хОДИ ВГДЧИНИ ВОРОТА.
В ВИСОКА ДЕБЕЛА ЧОРНОБРОВА ДГВКА ВГДВЕЛА ВАЖКГ СТУЛКИ ВОРГТ.
кОЛИ ДЯДЬКО ПЕРЕНОСИВ БОРОШНО, ГРЕЧКУ, СОЧЕВИЦЮ ТА БАРИЛЬЦЕ З
КОНОПЛЯНОЮ ОЛГКЮ, ГОРОДНИК СТОЯВ ПОРУЧ Г ВСЕ СПИСАВ У МАЛЕСЕНЬКУ КНИЖЕЧКУ З
БЕРЕСТЯНИХ ЛИСТОЧКГВ. а ПИСАВ БРОНЗОВИМ ПИСАЛОМ, ВИДАВЛЮЮЧИ РИСИ НА БЕРЕСТГ.
- щЕ ЩОСЬ МАКШ?
- тА ТО... ВГД МЕНЕ... ГОСТИНЕЦЬ... вИ ЯКЩО... ТО МЕНЕ... СГРОГО...
ВИБАЧАЙТЕ.
дЯДЬКО ВИТЯГ ГЗ РИБАЛЬСЬКОГО НАЧИННЯ ГЛЕК ГЗ МЕДОМ. гОРОДНИК РОЗВ'ЯЗАВ
ЛУБ, ВГДХИЛИВ ПОКРИШКУ.
- оГО! тРАВНЕВИЙ! щО ХОЧЕШ ВГД МЕНЕ?
- щОБ МЕНЕ ВГДПУСКАЛИ ДО ЦЕРКВИ МОЛИТИСЬ...
- оН ЯК? нУ ЙДИ, ЙДИ, ВЛАШТОВУЙСЯ. у ПОКИНУТГЙ ХАТГ. тАМ ЗА ГОРОДНЯМИ,
ПРАВОРУЧ ВГД ВОРГТ. вОНА ТАМ ОДНА, НЕ СХИБИШ. нУ, ЙДИ З бОГОМ!
В ЗНОВ ПМ ДОВЕЛОСЬ ПРОПХАТИ ПГД СКЛЕПГННЯМ БРАМИ, ЯКА ПОКИ ЩО НЕ МАЛА
ДРУГОГО ПОВЕРХУ Г НЕ НАЗИВАЛАСЬ зОЛОТИМИ ВОРОТАМИ.
сПИНИЛИСЬ ПЕРЕД ДОВГИМ ПРИСАДИСТИМ ЖИТЛОМ ГЗ ТРЬОМА
ВГКОНЦЯМИ-ЗАВОЛОКАМИ, ВКРИТИМ ГРУБИМ ПРОГНИЛИМ ЛЕМЕХОМ.
в ГСТОБЦГ БУЛО ВОГКО, ТЕМНО Г СТОЯВ, ВИСГВ ВАЖКИЙ ДУХ ВГД ПРГЛОП
СОЛОМИ, ПЕРЕКИСЛИХ ОНУЧ ТА СИРОВИЦГ, СМЕРДГЛО МИШИНИМ ДУХОМ.
дЯДЬКО пГВЕНЬ РОЗПАЛИВ СКГПКУ Г ВСТАВИВ ПП В ЗАЛГЗНГ ВИЛКИ ДЕРЖАКА.
дОВГО ОБДИВЛЯВСЯ НА ВСГ БОКИ.
- тИ Г ТИ, БЕРГТЬ КОШИКА Г ВИНОСЬТЕ СМГТТЯ. тИ, бУДИЙ, ДОПОМОЖЕШ
тАЛЬЦЕВГ ПГЧ ВГДРИХТУВАТИ. оСТАННГ ЗО МНОЮ ПГШЛИ - ВОЗИ ЗВГЛЬНИМО!.. нУ,
РУШИЛИ!
В З ЙОГО ОКРИКУ ЗАКИПГЛА ПРАЦЯ.
пГД НГЧ У ВИЧИЩЕНЕ Г ПГДРИХТОВАНЕ ЖИТЛО ПЕРЕНЕСЛИ ВСГ ЛАХИ ТА НАЧИННЯ,
ЩО ПРИВЕЗЛИ ГЗ СОБОЮ.
а ВЕЧЕРЯЛИ ВЖЕ ПОНОЧГ ЗА НОВИМ СТОЛОМ, ЗБИТИМ ГЗ ГРУБИХ ДЕРЕВ'ЯНИХ
ДОШОК Г ПЛАХ.
дЯДЬКО пГВЕНЬ СИДГВ НА ПОКУТНОМУ МГСЦГ, ПОРУЧ тАЛЕЦЬ Г бУДИЙ. а
НАВПРОТИ СЕБЕ ПОСАДОВИВ лЯХА Г нГМЦЯ, ЩОБ ВЕСЬ ЧАС ПХ БАЧИТИ. мАЛИЙ ЖЕ СИДГВ
БГЛЯ ДВЕРЕЙ Г БАЧИВ ЛИЦЕ ТИХ, КОГО НЕ БАЧИВ ДЯДЬКО.
- яКЩО Я НЕ ПОЧУЮ Г НЕ ПОБАЧУ, ТО ТИ ВСЕ ПОБАЧИШ ТА ПОЧУКШ. зРОЗУМГВ?
зАТЯМИВ?
мАЛИЙ НОЧУВАВ У ХАТГ РАЗОМ З УСГМА, А ДЯДЬКО З бУДИМ НА ВОЗГ ПРИ КОНЯХ.
кОЛИ ПЕРЕД СВГТАНКОМ ЗАСПГВАВ ПГВЕНЬ чЕРВЕНЬ, ЗНАДВОРУ ПОЧУЛОСЯ НАЧЕ
ГАРЧАННЯ Г СКИГЛЕННЯ рЕП'ЯХА, КАМЕШГННЯ ТА ГРЖАННЯ КОНЕЙ. пГВНИКОВГ
ПРИВИДГЛОСЬ КРГЗЬ СОН НАЧЕ, ЩО ТОЙ ВОПН-ГОНЕЦЬ ЗНОВ ВИМАГАК ВГД ДЯДЬКА
СВГЖОГО КОНЯ Г ЗНОВ ЗМАГАЮТЬСЯ НА СПИСАХ.
тА СТОМЛЕНОГО ПРИБИРАННЯМ СОН ТАК ПОВ'ЯЗАВ МГЦНО, ЩО ВГН НЕ ЗМГГ АНГ
ОЧГ РОЗКЛГПИТИ, АНГ РУКОЮ ПОВОРУШИТИ.
мАЛИЙ ПРОКИНУВСЯ, БО ДЯДЬКО пГВЕНЬ ТОРСАВ ЙОГО ЗА ПЛЕЧЕ. вИГЛЯД МАВ
ДЯДЬКО ДИВНИЙ - СОРОЧКА БУЛА НА НЬОМУ БЕЗ РУКАВГВ, А ПГД ОБОМА ОЧИМА
РОЗПЛИВАЛИСЬ СИНЦГ.
- вОДИ ПРИНЕСЕШ. пГДЛОГУ ПГДМЕТЕШ, ПОСУД ПОМИКШ, Г ГОЛОВНЕ, ПОПОРАКШ
сТРОКАТУ. щОБ ЯК ЛЯЛЕЧКА МЕНГ БУЛА! чУВ?
сТРОКАТА, ПЕРЕЛЯКАНА Г ЗАБРЬОХАНА, ГЗ СПЛУТАНОЮ ГРИВОЮ Г ХВОСТОМ,
СПОКГЙНЕНЬКО СОБГ СТОЯЛА ПРИ КОНОВ'ЯЗГ.
пРИ ГСТОБЦГ ЛИШИВСЯ ТГЛЬКИ бУДИЙ - ВГН МАВ ГОТУВАТИ ОБГД. а МАЛИЙ,
ВИСЬОРБАВШИ МИСКУ ВЖЕ ЗАХОЛОЛОП ЗАТГРКИ ТА ПРОКОВТНУВШИ КГЛЬКА КАВАЛКГВ
ЧЕРСТВОГО ХЛГБА, КИНУВСЯ ВИКОНУВАТИ ДЯДЬКОВЕ ЗАВДАННЯ. а ЩЕ Ж БУВ ПГВЕНЬ
чЕРВЕНЬ ТА ЯСТРУБ У КЛГТЦГ.
пО ВОДУ МАЛИЙ СПУСКАВСЯ В ГЛИБОКИЙ ЯР ДО ДЖЕРЕЛА. кОЛИ ВИЛГЗ ГЗ ЯРУ Г
СТАВ ПЕРЕПОЧИТИ, ОПУСТИВШИ ПОВНЕ ЦЕБРО НА СПОРИШ, ОСЬ ЯКЕ ВИДОВИЩЕ ЙОГО
ЗАХОПИЛО. зА ШИРОКИМ РОВОМ, ЯКИЙ ОПЕРГЗУВАВ ВЕРХ ГОРИ, НА ЙОГО КРУТИХ СХИЛАХ
ВАЛУ ЗЕЛЕНОГО В КГЛЬКОХ МГСЦЯХ ВИДНГЛИСЯ ЛАТКИ ГОЛОП ЗЕМЛГ. бГЛЯ ЦИХ ЖОВТИХ
ПЛЯМ ПОРПАЛИСЯ РОБОЧГ ЛЮДИ. оДНГ ВИСИПАЛИ НА СХИЛ КОШИКАМИ ГЛИНУ, ГНШГ
ПРИБИВАЛИ, УЩГЛЬНЮВАЛИ СХИЛ, ТРЕТГ ТЯГЛИ ПОВНГ КОРЗИНИ ЗЕЛЕНОГО ДЕРНУ НА
ПРУЖНИХ КОРОМИСЛАХ. щЕ ОДНГ БРАЛИ ТГ ЗЕЛЕНГ ПЛАСТИ Г УКЛАДАЛИ РЕТЕЛЬНО ПО
СХИЛУ, ЩОБ НГДЕ НГ ШВА, НГ ЩГЛИНИ НЕ БУЛО МГЖ НИМИ. в ТРЬОХ МГСЦЯХ ВАЛ БУЛО
РОЗКОПАНО, А ДЕРЕВ'ЯНГ ЗРУБИ, ЩО БУЛИ В ЗЕМЛГ, РОЗГБРАНО.
кОЛИ ВОНИ ПГД'ПЗДИЛИ, ТО ЗДАВАЛОСЬ ЗДАЛЕКУ, ЩО НА СМАРАГДОВИХ ВАЛАХ
ЗАЗМГПЛИСЬ БГЛГ СТГНИ КАМ'ЯНГ. тЕПЕР ЗАВДЯКИ ТОМУ, ЩО ЗРУБИ ГОРОДЕНЬ
РОЗГБРАЛИ, БУЛО ВИДНО, ЩО ВСЯ ЦЯ БГЛА "СТГНА" СКЛАДЕНА З ДУБОВИХ ЗРУБГВ. у
НИЖНГЙ ЧАСТИНГ ЗРУБГВ-ГОРОДЕНЬ ЗБЕРГГАЛИСЬ ВСГЛЯКГ ВГЙСЬКОВГ ЗАПАСИ -
КАМГННЯ, ДГЖКИ ГЗ СМОЛОЮ, ВГДРА, КАЗАНИ ДЛЯ СМОЛИ ТА ОКРОПУ, ДРОВА, ПГСОК,
ДРАБИНИ, БУХТИ КАНАТГВ, СОКИРИ, В'ЯЗКИ СПИСГВ, ДАРД Г СТРГЛ. бО КОЛИ РОКГВ
ТРИ ТОМУ ПГД ЧАС КОЛОТНЕЧГ ЗРУБИ ПГДГОРГЛИ, ПХ ТАК-СЯК ПОМАЗАЛИ ГЛИНОЮ Г
ЛИШИЛИ ДО КРАЩИХ ЧАСГВ.
тА ТГЛЬКИ ВИПАЛА ПЕРЕРВА МГЖ БИТВАМИ, КНЯЗЬ ВЕЛИКИЙ КИПВСЬКИЙ НАКАЗАВ
УКРГПИТИ ОБОРОНУ. вГН СУВОРО ЗАГАДАВ СВОПМ ГОРОДНИКАМ УСГ ЗРУБИ, ЩО
ПОПСУВАЛИСЬ У вЕЛИКУ пОЖЕЖУ, ВГДНОВИТИ Й УКРГПИТИ.
В ОТ У ЦИХ ЩЕРБИНАХ ВГД РОЗГБРАНИХ ГОРОДЕНЬ СНОВИГАЛИ НЕЗЛГЧЕННГ ЛЮДИ.
нА ВИСОКИХ КОДОЛАХ ЗАВИСАЛИ ТОВСТЕННГ ПГДЙОМНИКИ, А ПОТГМ ПЕРЕНОСИЛИСЬ ДО
СВОГО МГСЦЯ НАЛЕЖНОГО. дОСВГДЧЕНГ, ВПРАВНГ ТЕСЛЯРГ ВКЛАДАЛИ БОЛОНКИ ОДИН ДО
ОДНОГО, А ПОЗНАЧЕНГ ВОНИ БУЛИ ЩЕ НА ЗЕМЛГ, КОЛИ ЗРУБ КЛАЛИ Г ПГДГАНЯЛИ НА
ЗЕМЛГ. яК ВИВОДИЛИ НА ЛЮДСЬКИЙ ЗРГСТ ЗРУБ, РОЗБИРАЛИ БОЛОНКИ. тГЛЬКИ ЛИШАЛИ
ОСТАННГЙ ВГНЕЦЬ, Г НА НЬОГО ЗНОВ НАРОЩУВАЛИ БОЛОНКИ. В, ПОЗНАЧИВШИ, ЗНОВ
РОЗБИРАЛИ НА БОЛОНКИ. В ТАК ЗВОДИЛИ НА СГМ-ВГСГМ ЛЮДСЬКИХ ЗРОСТГВ. а ТОДГ ЗА
ДОПОМОГОЮ КОДОЛИ-ПГДЙОМНИКА СТАВИЛИ НА СВОК МГСЦЕ. пЕРЕВ'ЯЗУВАЛИ З ПОМГЧЧЮ
ПАЗГВ Г КЛИНГВ ГЗ СУСГДНГМИ ЗРУБАМИ. щОБ ГОРЮЧГ ВОРЮЖГ СТРГЛИ НЕ ПГДПАЛИЛИ
ГОРОДНГ, ПХ ОБМАЗУВАЛИ РЕТЕЛЬНО МАСНОЮ БГЛОЮ ГЛИНОЮ.
а ПГД ВАЛОМ РОБГТНИКИ ГОСТРИМИ СТРУГАМИ-СКОБЕЛЯМИ ТА ШИРОКИМИ ТЕСЛАМИ
ВИРГВНЮВАЛИ ДУБОВГ ПОРОЖНГ КОЛОДИ, СКЛАДЕНГ З ДВОХ ПОЛОВИНОК. тИМИ
КОЛОДАМИ-РУРАМИ ВГДВОДИЛИ СПУСКАМИ З ВАЛГВ ВОДУ СНГГОВУ ТА ДОЩОВУ ДО
ГЛИБОКОГО ФОРТЕЧНОГО РОВУ.
нА СНГДАНОК ЯСТРУБУ МАЛИЙ З ПЕРШОГО ПОМАХУ ПРАЩГ ДВОХ ГОРОБЦГВ ПРИБИВ.
оЦЕ ТАК УДАЧА!
- бУДИЙ, бУДИЙ! я ОДНИМ КАМЕНЕМ ДВОХ ГОРОБЦГВ ЗНЯВ! оТ!..
- тЕЖ ДИВО! рОЗКУДКУДАКАВСЯ!.. оТ ЯКБИ ТИ ГОЛУБА ЗНЯВ...
- яК МОЖНА ГОЛУБА?! тО Ж ЛЮДСЬКИЙ ПТАХ!
- тИ ТГЛЬКИ ЙОГО ПОЦГЛЬ! бГДНГ КИЯНИ ГОЛУБГВ НЕ ТРИМАЮТЬ, А БАГАТГ ВГД
ВТРАТИ ОДНОГО НЕ ЗБГДНГЮТЬ. бГДАКИ У МГСТГ НЕ ЖИВУТЬ... - В бУДИЙ КИВНУВ
ГОЛОВОЮ НА БАГАТГ ВЕРХИ БУДИНКГВ БОЯРСЬКИХ ТА КНЯЗГВСЬКИХ ПАЛАЦГВ, ЩО
ЗВОДИЛИСЬ НАД КИПВСЬКИМИ ВАЛАМИ ТА ЗАБОРОЛАМИ.
мАЛИЙ СИПОНУВ ЖМЕНЮ ПРОСА БГЛЯ КОНОВ'ЯЗГ Г МИТТЮ ЗЛЕТГЛИСЯ ГОРОБЦГ ТА
ЗАФУРКОТГЛИ КРИЛЬМИ, СПАДАЮЧИ ЗГОРИ, СИЗГ ГОЛУБИ.
сВИСНУВ КАМГНЕЦЬ, Г СИЗИЙ ЗДОРОВЕННИЙ ГОЛУБ ЗАВАЛИВСЯ НА КРИЛО.
мАЛИЙ КИНУВ ЙОГО бУДОМУ ПГД НОГИ.
- гО-ГО-ГО! - аЖ ЗАТАНЦЮВАВ бУДИЙ. - кОЛИСЬ НАШИМИ ГОЛУБАМИ КНЯГИНЯ
оЛЬГА СПАЛИЛА НАШГ ГОРОДИ! а ТЕПЕР МИ ВСМАЖИМО КИПВСЬКИХ ГОЛУБГВ!
нЕ ДАРМА Ж КАЗАЛИ, ЩО бУДИЙ ПОХОДИВ ГЗ СТАРОГО РОДУ, ЯКИЙ ДОПОМАГАВ
ВОЮВАТИ КНЯЗЮ мАЛУ ПРОТИ КНЯГИНГ оЛЬГИ. лЮДИ КАЗАЛИ, ЩО ВОПНГВ ПХНЬОГО РОДУ
МАЙЖЕ ВСГХ ПОСГКЛИ ВАРЯГИ НА КАПУСТУ, А ЖИВИХ ПОЛОНИЛИ Г ЗРОБИЛИ РАБАМИ. В
МГЖ СОБОЮ ПОДГЛИЛИ. оТАК СТАЛИ РОДИЧГ бУДОГО Г САМ бУДИЙ ХОЛОПАМИ. у СЛОВАХ
бУДОГО БУЛА ПЕКУЧА ЗНЕНАВИСТЬ ДО КНЯГИНГ оЛЬГИ, ЩО пГВНИК ПРИГАДАВ, ЯК
ПОВАЖНО ПРО НЕП ГОВОРИВ ДЯДЬКО пГВЕНЬ: "кНЯГИНЯ НАЙМУДРГША СЕРЕД ЖГНОК! В
НГХТО НГКОЛИ ПП НЕ ЗДУРИВ - НГ ПРОСТГ ДРЕВЛЯНИ, НГ ЛЕСТИВГ ГРЕКИ. тАКОП
ПОВГК ВЖЕ НЕ БУДЕ! нАВГТЬ ТОЙ ПГП, гРЕЧИН, ЩО ПРИПЗДИВ ДО БОЯРИНА, ЦЕ
ВИЗНАВ."
пОКИ ЧИСТИВ сТРОКАТУ, ЩЕ ПРИЛЕТГЛИ ГОЛУБИ, Г ЗНОВ РУКА НЕ СХИБИЛА! щЕ
ДВА ГОЛУБИ КИНУВ ДО ГСТОБКИ бУДОМУ.
вОНИ ЗАКГНЧУВАЛИ ОБСМОКТУВАТИ КРИЛЬЦЯ, ЯК ДО ГСТОБКИ НЕЧУТНО ВСТУПИВ
ДЯДЬКО пГВЕНЬ. мАЙЖЕ ЧОРНГ СИНЦГ ОБМАЛЬОВУВАЛИ ОБИДВА ОКА. пОГЛЯД БУВ ПРОСТО
СКАЖЕНИЙ, АЛЕ НЕ КРИЧАВ, ГОВОРИВ ТИХО:
- гОЛУБГВ ПОЖИРАКТЕ? - вГН СХОПИВ Г ПГДНЯВ МАЛОГО ЗА ВУХО. - тИ ЩО, НЕ
ЗНАКШ, - ГОЛУБГВ НЕ ГОДИТЬСЯ ЧГПАТИ! тА ЩЕ Й ЛЮДСЬКИХ?
- тА ЦЕ Я, - ПРОМИМРИВ бУДИЙ. - я МАЛОГО ПРИГОСТИВ.
- вГН ЗБИВ ГОЛУБА, А ТИ ЙОГО ПРИГОСТИВ?! нУ ДОБРЕ. пЕРШОГО РАЗУ
ВИБАЧАЮ... вИПЕРИ МОЮ СОРОЧКУ, А Я ПОСПЛЮ. яК ОЦЕ ОТУДИ ТГНЬ ВПАДЕ -
РОЗБУДИ! - В ВГН ПОКАЗАВ ТОПОРИЩЕМ НА ТГНЬ ВГД КОНОВ'ЯЗГ,
В ЗАВАЛИВСЯ ПГД КОЖУХА НА ПГЛ.
мАЛИЙ ПРАВ СОРОЧКУ В ЦЕБРГ З ПОПЕЛОМ Г ГАРЯЧОЮ ВОДОЮ, Г СЛЬОЗИ ЙОГО
ДУШИЛИ ГОРЛО. вГД ОБРАЗИ, ЩО ДЯДЬКО ЙОГО ПРИ ХОЛОПОВГ ЗА ВУХО СХОПИВ. аЛЕ Ж,
ПО-ПРАВДГ, Г ВГН НЕ ПОВИНЕН БУВ БИТИ ГОЛУБГВ. тУТ НЕ ЛГСИ ДЕРЕВЛЯНСЬКГ. тУТ
ЗЕМЛЯ ВЖЕ ПОЛЯНСЬКА Г ГРАД СТОЛЬНИЙ ЩЕ Й ДО ВСЬОГО!!!
вИВГСИВ СОРОЧКУ НА ПЕРЕТИНКУ ВГД КОНОВ'ЯЗГ ПГД ПЕКУЧЕ СОНЦЕ, Г НЕ
ВСТИГЛА ВОНА ЩЕ ДОБРЕ ВИСОХНУТИ, ЯК ДЯДЬКО пГВЕНЬ СГВ НА ПОЛГ. сИДГВ ГЗ
ЗАПЛЮЩЕНИМИ ОЧИМА, ЗАГОРНУВШИСЬ У КОЖУШИНУ. кГЛЬКА РАЗГВ ГЛИБОКО ДИХНУВ Г
РОЗПЛЮЩИВ ЗАПЛИЛГ СИНЦЯМИ ОЧГ.
пОМАЦАВ СОРОЧКУ - ЩЕ ВОГКА.
- пЛЕСНИ МЕНГ ВОДИ! - нАКАЗАВ МАЛОМУ.
уМИВАЮЧИ ЛИЦЕ ТА ОБМИВАЮЧИ ШИЮ РУХАВ СВОПМИ МОГУТНГМИ РУКАМИ, Г ЗА
КОЖНИМ РУХОМ ПГД ТОНКОЮ ШКГРОЮ ПЕРЕЛИВАЛИСЬ, ПЕРЕКОЧУВАЛИСЬ БУГРИСТГ М'ЯЗИ.
бУДИЙ ВАРИВ КАШУ Г ЗАМГШУВАВ ТГСТО ДЛЯ КОРЖГВ.
мАЛИЙ СИДГВ НА ПОРОЗГ ГСТОБКИ Г ОББИВАВ КАМГНЧИКИ, ЩОБ БУЛИ ОКРУГЛГШГ Й
КРАЩЕ ЛЯГАЛИ В ШКГРУ ПРАЩГ.
в ЦЕЙ ЧАС ЗА МГСЬКИМИ ВАЛАМИ БОВКНУЛИ ДЗВОНИ, СКЛИКАЮЧИ ВГРУЮЧИХ ДО
ОБГДНЬОП ВГДПРАВИ.
зРАЗУ Ж ОПАВ ГУРКГТ Г ГАЛАС НА ВАЛАХ, Г ЧУЛИСЬ ЛИШЕ ОКРЕМГ ГОЛОСИ.
3ВИЧАЙНО, ДО ЦЕРКВИ ПГДУТЬ ЛИШЕ ГОРОДНИКИ ТА МАЙСТРИ. а ПРОСТГ
РОБГТНИКИ - ДКЛАТЕЛГ ОБГДАТИМУТЬ ТА ВГДПОЧИВАТИМУТЬ, ЩОБ НЕВДОВЗГ СТАТИ ДО
ВАЖКОП ПРАЦГ.
з БРАМИ, ЯКУ ПГЗНГШЕ НАДБУДУТЬ ЦЕРКВОЮ Г ЗВАТИМУТЬ зОЛОТИМИ ВОРОТАМИ,
ВИПХАЛО ШЕСТЕРО ПХНГХ ВОЗГВ Г ПОТЯГЛИСЬ ДО ГСТОБКИ. зА ЯКИЙСЬ ЧАС ЩЕ ЧЕТВЕРО
РОБГТНИКГВ ПРИЙШЛО ДО СТАНОВИЩА ПХНЬОГО. пЕРЕКАЛЯНГ ЖОВТОЮ ГЛИНОЮ, ЗАСТУПИ
НА ПЛЕЧАХ, А НА ЗАСТУПАХ ВИСЯТЬ ВЕЛИКГ КОШИКИ.
щЕ КГЛЬКА ХВИЛИН, Г ПОДВГР'Я ПЕРЕД ГСТОБКОЮ ОЖИЛО РУХОМ, ЗАГОМОНГЛО.
дЯДЬКО ВДЯГ ХИМЕРНУ БЕЗРУКАВУ СОРОЧКУ Г КИНУВСЯ ОГЛЯДАТИ ВОЗИ Г КОНЕЙ.
оБМАЦАВ ПХНГ НОГИ, ПЕРЕВГРИВ, ЯК НА ШИП ПУЛЬСУК КРОВ.
пОКИ ХОЛОПИ НЕ ПОПОРАЛИ КОНЕЙ Г НЕ ЗАСИПАЛИ ПМ В ШАЛЬКИ ТОВЧЕНОГО
ЯЧМЕНЮ, ВГН НЕ НАКАЗАВ бУДОМУ СТАВИТИ НА СТГЛ КАШУ Г ГАРЯЧГ КОРЖГ.
зА СТОЛОМ, СТОЯЧИ, ДЯДЬКО пГВЕНЬ ПОЧАВ ЧИТАТИ "оТЧЕ НАШ..."
аЛЕ лЯХ Г нГМЕЦЬ МОВЧАЛИ. тОДГ ДЯДЬКО пГВЕНЬ ПЕРЕРВАВ МОЛИТВУ Г
ВИГОЛОСИВ.-
- мОВЧИТЕ? зНАЧИТЬ, ПСТИМЕТЕ КАШУ Г КОРЖГ. а ТОВЧЕНЕ САЛО З ЧАСНИКОМ
ГНШИМ РАЗОМ ОДЕРЖИТЕ. В СОЛОНИНУ ТЕЖ!
В ПОВГВ ДАЛГ МОЛИТВУ. ВНШГ ЗА НИМ ПОВТОРЮВАЛИ. нАВГТЬ нГМЕЦЬ ГОЛОСНО
ВИМОВЛЯВ, ПЕРЕКРУЧУВАВ СЛОВА. тГЛЬКИ лЯХ ЗАТЯТО МОВЧАВ. В ЛИШИВСЯ, ЯК Г
ОБГЦЯВ ДЯДЬКО пГВЕНЬ, БЕЗ ТОВЧЕНОГО САЛА З ЧАСНИКОМ Г ДОБРОГО ШМАТА
СОЛОНИНИ.
оСЬ НА ВАЛУ БГЛЯ БРАМИ СУХО ЗАСТУКОТГЛО БИЛО.
хОЛОПИ НАСУПЛЕНО ПГДВЕЛИСЯ З-ЗА СТОЛУ, РОЗБИРАЮЧИ СВОП ШАПКИ ТА БРИЛГ.
зАРИПГЛИ, ЗАСПГВАЛИ КОЛЕСА ШЕСТИ ВОЗГВ, ЦВЬОХКАЛИ БАТОГИ Г ГУПАЛИ ВАЖКГ
КОПИТА ОБ ВИБИТУ ЗЕМЛЮ.
дЯДЬКО пГВЕНЬ ПОКИДАВ ПОДВГР'Я ОСТАННГЙ. ВШОВ Г УВАЖНО ПРИДИВЛЯВСЯ ДО
КОНЕЙ ТА ВОЗГВ, МОВ ЧЕКАВ ЯКОПСЬ НАПАСТГ.
уВЕЧЕРГ ЗНОВ ЗГБРАЛИСЯ ВСГ ДО ГСТОБКИ, Г бУДИЙ ВСГХ ГОДУВАВ КАШЕЮ
КРУТОЮ ТА КОРЖАМИ З КОНОПЛЯНОЮ ОЛГКЮ. рГВНО ПАЛАЛА СУХА БЕРЕЗОВА СКГПКА В
ЗАЛГЗНИХ ВИЛКАХ, ТГЛЬКИ ЧАС ВГД ЧАСУ ОБГОРГЛИЙ ВУГЛИК З ДЗВОНОМ ПАДАВ УНИЗ
НА ЗАЛГЗНЕ КОРИТЦЕ - ЩОБ ПОЖЕЖГ НЕ БУЛО.
пГСЛЯ ВЕЧЕРГ пГВЕНЬ ЗРОБИВ НА СВГЖО ОБТЕСАНОМУ СТОВПОВГ, ЩО ПГДПИРАВ
СВОЛОК, ЗАСГЧКИ СОКИРОЮ, А НА ДЕРЖАКУ СОКИРИ КАРБИ НОЖЕМ ПОРОБИВ. цЕ ВГН ТАК
"ЗАПИСАВ" ВИКОНАНУ ЗА ДЕНЬ РОБОТУ.
яК Г ПЕРШОП НОЧГ, ДЯДЬКО Г бУДИЙ БУЛИ НАДВОРГ, БГЛЯ КОНЕЙ, А НЕБГЖ СПАВ
РАЗОМ З УСГМА В ГСТОБЦГ.
мАЛИЙ ШВИДКО ЗАСНУВ, АЛЕ КОЛИ ЙОГО ПОТОРСАЛИ ГЗ СЛОВАМИ: "аНУ ПЕРЕВГР,
ЧИ СПИТЬ ВИШКРЯБОК?" ВГН ПРОКИНУВСЯ Г НЕ СПАВ БГЛЬШЕ.
- тА СПИТЬ... - ЗАШЕПОТГЛИ ДЕСЬ ПОРУЧ У ТЕМРЯВГ.
- лЮТУК ЦЕЙ БОЯРСЬКИЙ ПЕС... кАРБИ КАРБУК НА СТОВПОВГ. тРЕБА ПОРГЗАТИ
ПХ УСГ...
- у НЬОГО РЕЗА Й НА СОКИРГ. нЕ ТРЕ... дАРМА ТГЛЬКИ РОЗДРОЧИШ ПСЮГУ...
ПАТЛАЧА...
- бАЧ, РОЗПУСТИВ ПАТЛИ, КОСИ ЗАПЛГВ, ЯК ВОЯКА КНЯЗЯ мАЛА... а ТАКИЙ ЖЕ
РАБ, ХОЛОП, ЯК Г МИ...
- е, БРАТЕ, - ОЗВАВСЯ ХТОСЬ. - вГН НЕ ТАКИЙ, ЯК Г МИ. вГН ЛИШЕ БОРЖНИК.
вГДРОБИТЬ СВОК Г ВГЛЬНИЙ ПТАХ - ЛЕТИ, КУДИ ХОЧЕШ!
- оТО ВГН НАШИМИ ШИЯМИ СВОК ЯРМО ВГДКУПАК!
- нЕ КАЖГТЬ, БРАТЕ, - ГОЛОС СТАРОГО тАЛЬЦЯ. - вИ САМГ БАЧИЛИ, ЯК ВГН
СЬОГОДНГ ПЛИНФУ ВАНТАЖИВ, НА ВЕРХИ ТЯГАВ,
- тЮ НА НЬОГО, НА НАВГЖЕНОГО! пНЕТЬСЯ ПЕРЕД ГОРОДНИКОМ ТА ПЕРЕД
МАЙСТРАМИ, МОЖЕ ПОМГТЯТЬ ТА ПОХВАЛЯТЬ!
- вГН НЕ ДЛЯ ПОХВАЛЬБИ ПНЕТЬСЯ...
мАЛИЙ ЗАЧАПВ ПОДИХ - ЦЕ ГОВОРИВ лЯХ.
- ...ВГН ПНЕТЬСЯ, ЩОБ ЙОГО ПОМГТИЛИ Г ДО СЕБЕ ВЗЯЛИ, ЩОБ ДО НИХ
ПРИРГВНЯТИСЯ...
- хЕ-ХЕ! дАЛЕКО КУЦОМУ ДО ЗАЙЦЯ...
- нГ! цЕЙ ВИБ'КТЬСЯ НАГОРУ. дЕ НА СВОКМУ ЧЕРЕВГ ПРОПОВЗЕ, ДЕ НА ВАШИХ
ГОРБАХ ВИПДЕ,.. - СКАЗАВ лЯХ Г ЗАМОВЧАВ. В БГЛЬШЕ НГ СЛОВА.
ВНШ РОБГТНИКИ ЩЕ ЗА ЩОСЬ ЛАЯЛИ ДЯДЬКА, АЛЕ ОСТАННГ СЛОВА, ЩО ЧУВ КРГЗЬ
СОН МАЛИЙ, БУЛИ СЛОВА бУДОГО:
- нАБРИДЛО МЕНГ КОРЖГ ПЕКТИ. пГДУ ДО ГОРОДНИКОВОП СЛУЖНИЦГ, ПОПРОШУ
КОВША ЗАКВАСКИ. В ВИПЕЧУ ДОБРИЙ ХЛГБ ЖИТНГЙ.
тА НАСТУПНОГО ДНЯ, ЩЕ НА САМГМ СВГТАНКУ ПРИПХАВ ВЕРХИ ГОРОДНИК Г
ЗАГАДАВ УСГМ ПОСПГШАТИ НА пОДГЛ ТА ВАНТАЖИТИ ПЕРЕПАЛЕНИЙ ВАПНЯК Г ВОЗИТИ ДО
БУДОВИ сОФГП.
В ЦГЛИЙ ДЕНЬ пГВНИК БУВ САМ НА ГОСПОДАРСТВГ.
нАВГТЬ КАШУ ЗВАРИВ.
хОЧ БУЛА КАША НЕДОСОЛЕНА Г ВУГГЛЛЯ В НЕП ЧИМАЛО НАЛЕТГЛО, ПЛИ ВСГ З
НАСОЛОДОЮ Г МОВЧКИ. оДИН ТГЛЬКИ бУДИЙ НЕВДОВОЛЕНО ЗАУВАЖИВ.
- вУГГЛЛЯ ЗАБАГАТО В ЦЬОМУ ВАРЕВГ.
- а ТЕБЕ НГХТО НЕ ПРИМУШУК ПСТИ ВУГГЛЬ! - гОСТРО ЗАУВАЖИВ ДЯДЬКО
пГВЕНЬ, КЛГПАЮЧИ ЗАПАЛЕНИМИ ЧЕРВОНИМИ ПОВГКАМИ. - зАМОЧУЙ ЯЧМГНЬ НА КАШУ.
гРИБГВ НЕ ЖАЛГЙ. вРАНЦГ СХОДИ ДО ГОРОДНИКА. йОГО КЛЮЧНИЦЯ ТОБГ ДАСТЬ
ЗАКВАСКУ НА ХЛГБ. зАВТРА БОЖИЙ ДЕНЬ - НЕДГЛЯ. пРАЦГ НЕ БУДЕ. тГЛЬКИ КОНЕЙ
ПОЖЕНЕТЕ НА лИБГДЬ ВИПАСАТИ. гОРОДНИК СКАЗАВ, ЩО НАМ ДОЗВОЛИЛИ ВИПАСАТИ НА
ЛГВОМУ БЕРЕЗГ лИБЕДГ. а лЯХ Г нГМЕЦЬ ПГДУТЬ ДО ГОРОДНИКА НА ПОДВГР'Я Г
СИДГТИМУТЬ У НЬОГО В КОЛОДКАХ...
вСГ ЗАСТИГЛИ, ПРОСТО ОТЕТЕРГЛИ.
пЕРШИМ ПГДНЯВ ГОЛОС тАЛЕЦЬ.
- пГВНЮ! тИ... ТИ ЩО ВИГАДУКШ? у БОЯРИНА ВОНИ В КОЛОДКАХ НЕ СИДГЛИ!
- у БОЯРИНА ДОБРГ ЛОВЧГ ПСИ Г ВОПНИ К, ВГРНГ ХОЛОПИ К. пУЩГ
ДРЕВЛЯНСЬКГ, БОЛОТА ЧУЖОГО НЕ ПРИХОВАЮТЬ. а В МЕНЕ ПЕС ТА МАЛИЙ ХЛОПЧИК. оТ
Г ВСЯ МОЯ ЧЕЛЯДЬ. яК ПГДУТЬ БРАНЦГ Г СХОВАЮТЬСЯ В ЗЕМЛЯКГВ ТА ЗНАЙОМИХ. бО
ВОНИ СОБГ ЗАЖИЛИ ПРИЯТЕЛГВ ЗА ОКАЯННОГО сВЯТОПОЛКА. В ТОДГ МЕНГ ВСГ ДНГ З
ВАМИ З РАБСЬКОГО КОРИТА СЬОРБАТИ Г БОЯРСЬКУ РУКУ ЛИЗАТИ?! нЕ ТОМУ Я ВГРНО
СЛУЖУ БОЯРИНУ, ЩОБ ЗАВЖДИ ГНУТИСЬ, А ТОМУ, ЩО Я БОРЖНИК ЙОМУ. вГДРОБЛЮ ЙОМУ
БОРГ Г ТОДГ ВСГ ВИ ХОЧ В ГРГЙ ЛЕТГТЬ, ЯК КРИЛА МАКТЕ. В ПАЛЬЦЕМ НЕ РУШУ,
ВУСТА НЕ ОТВЕРЗНУ! вИ МЕНЕ ЗРОЗУМГЛИ?! - гОСТРО СПИТАВ У лЯХА Г нГМЦЯ.
тГ ЗАКИВАЛИ. нГМЕЦЬ ПОКГРНО, ПОКАЗУЮЧИ ВСГМ ВИДОМ, ЩО РОЗУМГК ОБСТАВИНИ
Г ЖОРСТОКИЙ НАКАЗ. а лЯХ ХОЧ Г КИВАВ, ТА НЕ СТРИМАВСЯ.
- тИ КСТЬ ЖОРСТОКИЙ КАТ!
- нЕ ГНГВИ МЕНЕ, лЯШЕ! нЕ З ОХОТИ ДАВЛЮ ТЕБЕ. тО МОПМИ РУКАМИ БОЯРИН
ТЕБЕ ДЕРЖИТЬ!..
мАЛИЙ ПРОКИНУВСЯ, БО ВГДЧУВ, ЩО ДЯДЬКО пГВЕНЬ ДИВИТЬСЯ НА НЬОГО. вГН
РОЗКЛГПИВ ПОВГКИ - ДГЙСНО, В РОЗЧИНЕНИХ ДВЕРЯХ СТОЯВ ДЯДЬКО Г ПРОНИЗЛИВО
ДИВИВСЯ НА ХЛОПЧИКА.
пОКИ бУДИЙ ВАРИВ КАШУ, ДЯДЬКО Г НЕБГЖ ВИКУПАЛИСЬ У ТЕПЛИХ, НЕ
СКАЛАМУЧЕНИХ СТРУМЕНЯХ лИБЕДГ. рОСА ПЕКЛА ХОЛОДОМ НОГИ, А НАД ПЛЕСОМ СЛАВСЯ
ТУМАН.
з КУЩГВ ВЕРБОВИХ, З ТЕРНОВИХ ЗАРОСТЕЙ НА ПАГОРБАХ СОЛОВ'ПНА ПГСНЯ БИЛА,
ТЬОХКАЛА, АЖ В ГОЛОВГ НАМОРОЧИЛОСЬ.
дЕСЬ ГЗ ЗАРОСТЕЙ БОЛОТНИХ ПРОРГЗАВСЯ НГЖНИЙ ГОЛОС ОЧЕРЕТЯНКИ, Г ЗДАЛЕКУ
НЕСЛОСЬ НАСТИРЛИВЕ ТЕРКОТГННЯ ДЕРКАЧИКА.
дЯДЬКО пГВЕНЬ УТЕР ТГЛО Г ЛИЦЕ ДОВГИМ РУШНИКОМ, ПОТГМ ОБТЕР ТРЕМТЯЧОГО
НЕБОЖА.
- сПАТ-ТИ Х-Х-ХОЧЕТЬСЯ! - цОКОТГВ ЗУБАМИ ХЛОПЧИК.
а ДЯДЬКО МОВЧКИ НАТЯГУВАВ СВГЖУ, ВИШИВАНУ ЧЕРВОНИМ, СОРОЧКУ.
ВЗ КОМГРЧИНИ, З-ПГД РИБАЛЬСЬКИХ СНАСТЕЙ ДЯДЬКО ВИТЯГ СВОП ПРИПАСИ - ДВА
ГЛЕКИ МЕДУ, ГОЛОВУ ВОСКУ Г ЩЕ ЩОСЬ У М'ЯКОМУ ЛИПОВОМУ КОШЕЛГ. мАЛИЙ
ЗДОГАДАВСЯ, ЩО ТО ХУТРО. сАМ ДЯДЬКО НЕ ПВ Г МАЛОМУ НЕ ДОЗВОЛИВ, А ТГЛЬКИ
ВОДУ ПИВ, ПОКИ ВСГ СНГДАЛИ. пОТГМ ВГН КИВНУВ лЯХОВГ Й нГМЦЕВГ, Г ВОНИ ВИЙШЛИ
З-ЗА СТОЛУ.
зАЛОГА ПРИ БРАМГ ЗДИВОВАНО ВИБАНЬЧИЛАСЬ НА ДЯДЬКА, ЩО ЙШОВ ПОЗАДУ ДВОХ
ЧУЖИНЦГВ З РОГАТИНОЮ Г СОКИРОЮ ЗА ПОЯСОМ, А ЗА НИМ ПЛУГАНИВСЯ СОННИЙ ХЛОПЧИК
З ВЕЛИКИМ БЕРЕСТЯНИМ КОРОБОМ ЗА ПЛЕЧИМА.
лИШИВШИ ПОЛОНЕНИХ Г ЗБРОЮ В ГОРОДНИКА, ДЯДЬКО Г НЕБГЖ КРОКУВАЛИ
НЕКВАПНО ХГДНИКАМИ вЕРХНЬОГО мГСТА. вУЛИЦГ БУЛИ РГВНГ ТА ВУЗЬКГ, МОЩЕНГ
ДУБОВИМИ КОЛОДАМИ. вЗДОВЖ ВУЛИЦЬ ТЯГЛИСЯ ПАРКАНИ СОСНОВГ Й БЕРЕЗОВГ, ДУБОВГ
ТА КЛЕНОВГ.
пРОТЕ НЕ НА ВСГХ ПОДВГР'ЯХ ЧУЛОСЬ ЖИТТЯ, НЕ НАД УСГМА МОВНИЦЯМИ ТА
ГСТОБКАМИ ВИЛИСЬ ДИМИ. рАЗ ПО РАЗ РОЗПИСАНГ, ОЗДОБЛЕНГ Г РГЗЬБОЮ, Г ФАРБОЮ
БУДГВЛГ МАЛИ ЗАКРИТГ ДОШКАМИ ВГКОННИЦГ, А ПЕРЕД ВОРГТЬМИ НА СТЕЖЦГ
ПРОБИВАВСЯ ПУХНАСТИЙ СПОРИШ.
- дЯДЬКУ! чОГО ЦГ ДВОРИ МЕРТВГ? у кИКВГ ПОШЕСТЬ БУЛА?!
- нЕ ПОШЕСТЬ, А ЛЯДСЬКИЙ КОРОЛЬ бОЛЕСЛАВ, ЯК ТГКАВ ГЗ ОКАЯННИМ
сВЯТОПОЛКОМ ГЗ кИКВА, ЗАБРАВ СОБГ У ПОЛОН НЕ СМЕРДГВ ПРОСТИХ, А ТИСЯЧУ
КИПВСЬКИХ БОЯР! тЕПЕР ВОНИ ДАЛЕКО В ПОЛОНГ СИДЯТЬ!
- а ДЕ Ж ПХ ТУТ ТИСЯЧА НАЗБИРАЛАСЯ? - мАЛИЙ АЖ СПИНИВСЯ Г РОТА РОЗКРИВ.
- нУ? чОГО СПИНИВСЯ? мИ ДО ЗАУТРЕНГ ЙДЕМО - ТАМ ПХ Г ПОБАЧИШ.
вОНИ ПОМИНУЛИ ВЕЛИКУ ПЛОЩУ, ОГОРОДЖЕНУ ГОСТРИМ ПАКОЛЛЯМ. з-ЗА ГОСТРИХ
ПАКОЛГВ ВИЗИРАЛИ РОЖЕВО-СГРГ ТА РОЖЕВО-БГЛГ МУРИ, ВИВЕДЕНГ НА ЛЮДСЬКИЙ
ЗРГСТ.
дЯДЬКО ПРИТИШИВ КРОКИ Г НЕ СТРИМАВСЯ.
- оЦЕ СЮДИ МИ ВОЗИЛИ ВЧОРА ВАПНЯК! йОГО ТЕПЕР ГАСЯТЬ У ЯМАХ... бАЧИШ,
ЯК БИ БГЛИЙ ДИМ КЛУБОЧИВСЯ? оТО, ЗНАЙ, ТАМ У ЯМАХ ВАПНО ГАСИТЬСЯ. яК ВАПНО
ЩЕ НЕ ВИГАСИЛОСЬ Г ТУДИ В ЯМУ ЩОСЬ ЖИВЕ КИНУТИ, ТО ВАПНО ЙОГО З'ПСТЬ,
РОЗЧИНИТЬ Г СЛГДУ НЕ ЛИШИТЬСЯ.
- В ВГД КГСТОК НГЧОГО?!
- В ВГД КГСТОК! - сТВЕРДИВ ДЯДЬКО...
вОНИ ВИЙШЛИ ДО БРАМИ вОЛОДИМИРОВОГО мГСТА ЯКОСЬ НЕСПОДГВАНО. зВЕРНУЛИ У
ЗАВУЛОК ЛГВОРУЧ - Г ЗРАЗУ ПЕРЕД БРАМОЮ МУРОВАНОЮ З КАМЕНЮ Г ЦЕГЛИ ПЛИНФИ,
ЗАТИНЬКОВАНОЮ Г ПОБГЛЕНОЮ ЯКОЮСЬ, АЖ НАЧЕ РОЖЕВОЮ, КРЕЙДОЮ. тА Й РОЗПИСАНОЮ
ДИВНИМИ ВГЗЕРУНКАМИ РГЗНОГО ЗГЛЛЯ ПОНАД САМИМИ СТУЛКАМИ ВОРГТ.
пРОЙШЛИ ПО ДЗВГНКИХ ПЛАХАХ ПГДЙОМНОГО МОСТА Г СТАЛИ ПЕРЕД ВАРТОЮ.
вОРОТАРГ, ПРИ ЗБРОП Г В ЛУСКАТГМ БРОНЬОВГМ ОБЛАДУНКУ СПИТАЛИ:
- хТО ТАКГ? кУДИ ЙДЕТЕ?
- я пГВЕНЬ, НА ГМ'Я пАВЛО, ГЗ ЗЕМЕЛЬ вРУЦЬКИХ...
- дРЕВЛЯНИ?
- аГА. а ЦЕ МГЙ НЕБГЖ, пГВНИК. ВДЕМО НА ЗАУТРЕНЮ ДО СОБОРУ пРЕСВЯТОП
бОГОМАТЕРГ. а В КОРОБГ ЖЕРТВА ПОПИНАМ. нА МЕНЕ ЧАРГВНИЦЯ ЗАКЛЯТТЯ ВЧИНИЛА.
хОЧУ В бОГОРОДИЦГ ЗАХИСТУ ПРОСИТИ...
- а ЩО СИЛЬНА ЧАРОДГЙКА? - сПИТАВ ДРУГИЙ ВАРТОВИЙ, ПЕВНО, ДОБРГШИЙ, НГЖ
ПЕРШИЙ.
- мОЛОДА Г МАК БАГАТО СИЛИ ЧАРОДГЙСЬКОП. - вГДКАЗАВ ДЯДЬКО, ХИТАЮЧИ
РОЗПАЧЛИВО ГОЛОВОЮ.
- мЕНГ Б ТАКУ ЧАРОДГЙКУ, ЩОБ ОДНУ ДГВКУ ПРИВОРОЖИТИ. чУКШ, сТЕПАНЕ, А
ПРОПУСТИ ЦЬОГО СМЕРДА, НЕХАЙ ГДЕ.
пЕРШИЙ, НЕ ГОВОРЯЧИ НГЧОГО, ПОКАЗАВ РУКОЮ: "ВДГТЬ".
а ЯК ВСТУПИЛИ ВОНИ ДО вОЛОДИМИРОВОГО мГСТА, ТАК ЗДАЛОСЬ МАЛОМУ, ЩО
ПОТРАПИЛИ ВОНИ У ТУ КАЗКУ, ЯКУ РОЗПОВГДАВ ПРАПРА-ПРАДГД, ПРАБАБИН ДЯДЬКО, ЯК
ВОНИ ХОДИЛИ ПОХОДОМ НА цАРГОРОД ПРОТИ ГРЕКГВ.
у вОЛОДИМИРОВГМ мГСТГ БУЛИ НЕ ТГЛЬКИ ВИСОКГ КАМ'ЯНГ ПАЛАЦИ, ВИБГЛЕНГ ТА
РОЗПИСАНГ ДИВНИМ УЗОРОЧЧЯМ, А БУЛИ Й ТАКГ КАМ'ЯНГ ПАЛАЦИ, ПРИКРАШЕНГ НАЧЕ
САМОЦВГТАМИ, ЩО ПЕРЕЛИВАЛИСЬ, ГСКРИЛИСЬ, НАЧЕ ВЕСЕЛКА НА СТГНУ ВПАЛА.
В ЦЕРКОВ БУЛО НА КОЖНОМУ РОЗГ.
а ЯК ВОНИ ВИЙШЛИ НА ШИРОКИЙ МАЙДАН, ДЕ ЗБИРАЛИСЬ КУПЦГ З ДОРОГИМ
КРАМОМ, ТО ПОБАЧИВ пГВНИК ЧОТИРЬОХ МГДНИХ КОНЕЙ, ПОЗЕЛЕНГЛИХ ВГД ЧАСУ. В
СТОЯЛИ ВОНИ НА ПАГОРБГ НАД ТОРЖИЩЕМ, НАЧЕ ЖИВГ. тАКГ ВОНИ БУЛИ ПРАВДИВГ, ЩО
НЕ ЗДАВАЛОСЬ, ЩО ВОНИ ЗАРАЗ ПГДУТЬ, А ЗДАВАЛОСЬ, ЩО ВОНИ ВЖЕ ЙДУТЬ, ТГЛЬКИ
ЦОКОТУ НЕ ЧУТИ. мАЛИЙ ВГД ЗАХВАТУ ЗАПЛЕСКАВ У ДОЛОНГ.
- тИ-Х-ХО! - зАСИЧАВ ДЯДЬКО, ШАРПАЮЧИ ЙОГО ЗА РУКАВ. вЖЕ ВОНИ
ПГДСТУПАЛИ ДО ВОРГТ, ЩО В ТРЕТГЙ ОБОРОННГЙ СТГНГ МГСТА, ЗА ЯКОЮ БУЛА
кИПВСЬКА ГОРА З УСГМА КНЯЗГВСЬКИМИ ПАЛАЦАМИ ТА ЦЕРКВОЮ бОГОРОДИЦГ.
кОЛИ ДО НИХ ПГДСТУПИВ ПОПИН.
дОВГОВОЛОСИЙ, ЧОРНОБОРОДИЙ Г ДУЖЕ СМАГЛЯВИЙ ПОПИН НГС НА РУКАХ
ЗДОРОВЕННУ СТЕРЛЯДИНУ.
вГН РОЗПИТАВ РОДИЧГВ ПРО ПХНГ ТУРБОТИ.
дЯДЬКО пГВЕНЬ Г НЕБГЖ ПОСПГШИЛИ ЗА НИМ. дЯДЬКО пГВЕНЬ У ПОКЛОНГ НИЗЬКО
СХИЛИВСЯ Г ПОПРОХАВ.
- оТЧЕ! дАВАЙ Я ТОБГ РИБУ ПОНЕСУ.
- я САМ, САМ, - ВГДТРУТИВ ЙОГО ПОПИН. - а ЩО В КОРОБГ?
- вГСК НА СВГЧКИ. мЕД У ГЛЕКАХ. В ГОРНОСТАКВГ ТА КУН'П ШКУРКИ. цЕ НА
ЦЕРКВУ, БО В МЕНЕ НГ СРГБЛА, НГ ЗЛАТА НЕМАК.
- а ЧОГО ПРОСИШ?
- щОБ МЕНЕ СЛУХАЛИ ХОЛОПИ НА БУДОВГ ХРАМУ, ЩОБ КОНГ БУЛИ ЗДОРОВГ, ЩОБ
ГОРОДНИК БУВ ДО МЕНЕ ЛАСКАВИЙ, ЩОБ Я БОЯРИНУ БОРГ ВГДДАВ, ЩОБ лЯХ Г нГМЕЦЬ
НЕ ВТЕКЛИ, ЩОБ У МЕНЕ БУВ ДОБРИЙ КГНЬ, Г ЩОБ МЕНЕ КНЯЗЬ НА СЛУЖБУ ВЗЯВ...
чОРНОВИДИЙ ПОПИН УВАЖНО Й НАЧЕ СПГВЧУВАЮЧИ, ЯК ОТО ДОРОСЛГ, ПОБЛАЖЛИВО
СЛУХАВ ДИТЯЧГ ЗАБАГАНКИ.
- бАГАТОСЛГВ'Я МАРНЕ. тРЕБА ПРОСИТИ, ЩОБ бОГОРОДИЦЯ ВИБАЧИЛА ТОБГ ТВОП
ГРГХИ Г ПОМОГЛА ТОБГ Г ЗАХИСТИЛА ТЕБЕ ПО ВСГ ДНГ. мОЛИТИСЬ ТРЕБА ЩИРО, З
ВГРОЮ Г БЕЗ СУМНГВУ, З ПОВНОЮ ПОКОРОЮ. мОЛИТИСЬ ТРЕБА ЗАВЖДИ Г ЗА НАТХНЕННЯМ
сВЯТОГО дУХА. аМГНЬ!
дЯДЬКО ВИТЯГ ГЛЕК МЕДУ З КОРОБА Г ПРОСТЯГНУВ ПОПИНОВГ.
- дЯКУЮ, СИНУ МГЙ! я СОЛОДКОГО НЕ ВЖИВАЮ. нЕСИ ВСЕ В ХРАМ Г ВГДДАЙ
ОТЦЕВГ сИМЕОНУ. В ЩИРО ПОМОЛИСЬ, Г ТОБГ ПОЩАСТИТЬ. ВДГТЬ!
В ПГП ПЕРЕХРЕСТИВ Г ПГДШТОВХНУВ НА ШЛЯХ, ЩО ВГВ ДО ВЕЛИЧНОГО,
МОГУТНЬОГО ХРАМУ.
мАЛИЙ СТУПИВ ДО ХРАМУ, ВИСОКО ЗВГВШИ ВГОРУ ОЧГ Г НАМАГАЮЧИСЬ
РОЗДИВИТИСЬ ВГЗЕРУНКИ НАД ВГКНАМИ НЕЙМОВГРНОП ВЕЛИЧИНИ.
аЛЕ ТАК СТАЛОСЬ, ЧИ КОРЧ З НИМ ПРИЧИНИВСЯ, ЧИ ВГД ХВИЛЮВАННЯ, ЩО ЙОГО
НОГА НА ГЛАДЕНЬКОМУ КАМЕНГ СПГТКНУЛАСЬ, ПЕРЕЧЕПИЛАСЬ, АЛЕ ВГН ЛЕДЬ-ЛЕДЬ НЕ
ВПАВ, В ТОДГ ГЛЯНУВ УНИЗ. В ПОБАЧИВ - ОБАБГЧ ЧИСТОП, МЕТЕНОП, МОЩЕНОП
БРИЛАМИ СВГТЛОГО КАМЕНЮ ДОРОГИ СИДГЛИ Й СТОЯЛИ СТРАШНГ ПОТВОРИ. лЮДИ БЕЗ
РУК, ЛЮДИ БЕЗ НГГ, ЛЮДИ БЕЗ ОЧЕЙ, ЛЮДИ БЕЗ ВУХ, ЛЮДИ З ОБТЯТИМИ НОСАМИ, ЛЮДИ
З ВИРАЗКАМИ НА ПОКАЛГЧЕНИХ КГНЦГВКАХ. гОРБАТГ, СОПЛИВГ, КЛИШОРУКГ, КРИВГ.
уСГ ВИСТАВЛЯЛИ НАВМИСНЕ, НА ОГЛЯД, СВОК КАЛГЦТВО, НАЧЕ ДОРОГУ ПРИКРАСУ.
вОНИ ПРОТЯГЛИ ДО ХГДНИКА СВОП УВГЧНГ РУКИ, ХВОРИМИ СМАЖНИМИ ВУСТАМИ
БЛАГАЛИ, МОЛИЛИ, ВИМАГАЛИ ПОДАЯННЯ.
- дЯДЬКУ, ХТО ВОНИ?! - сКРИКНУВ пГВНИК, ВЧЕПИВШИСЬ У ДЯДЬКОВУ РУКУ.
- хГБА НЕ БАЧИШ? сТАРЦГ. - бАЙДУЖЕ ВГДКАЗАВ ДЯДЬКО пГВЕНЬ.
- а ТИ КОЛИ ПХ БАЧИВ?
- бАЧУ ВПЕРШЕ, А ЧУВ БАГАТО.
- а Я ПРО ЦЕ В СВОКМУ ЖИТТГ НГКОЛИ НЕ ЧУВ, А БАЧУ ВПЕРШЕ! - лЕДЬ НЕ
КРИЧАВ пГВНИК, З ОСТРАХОМ ПРИДИВЛЯЮЧИСЬ ДО ЧУЖОГО ГОРЯ Г ВБОГОСТГ. - а ЧОГО
ВОНИ ТАКГ?! чОГО ВОНИ ТУТ СИДЯТЬ?! хГБА НЕМАК КОМУ ПХ ДОГЛЯДАТИ?! а ДЕ ПХНГ
РОДИЧГ?! - нЕ ЗАСПОКОЮВАВСЯ пГВНИК.
- тИХО! - дЯДЬКО пГВЕНЬ ШАРПОНУВ ЗА РУКУ ТАК, ЩО ЛЕДЬ КОРОБ НЕ ЗЛЕТГВ.
- мОВЧИ! мИ ПЕРЕД ХРАМОМ.
В ПОЧАВ ХРЕСТИТИСЬ. пГВНИК ЗА НИМ.
дЯДЬКО пГВЕНЬ СПИТАВ У СЛУЖКИ ПРИ ДВЕРЯХ, КОМУ МОЖНА ЗАМОВИТИ МОЛИТВУ,
Г ТОЙ ВГДГСЛАВ ПХ У БГЧНИЙ ПРОХГД.
вОНИ ЙШЛИ МЕЖИ СТОВПГВ КОЛЬОРОВИХ КАМЕНГВ. нЕБАЧЕНИМ НГКОЛИ ЩЕ
РОЗМАПТТЯМ ВИБЛИСКУВАЛИ МОЗАПЧНГ ВГЗЕРУНКИ.
пОПИН, ЩО ЗВАВСЯ сИМЕОН, БУВ ШИРОКОПЛЕЧИЙ МГЦНИЙ ЧОЛОВГК, З ДОВГИМ Г
М'ЯКИМ, ЯК У ДГВЧИНИ, ВОЛОССЯМ, ПРИВГТНО ЗУСТРГВ пГВНЯ.
- дОБРЕ ЧИНИШ, СИНУ МГЙ, ЩО ПРИЙШОВ ДО НАШОГО ХРАМУ. оСОБЛИВО РАДГСНО,
ЩО ТИ З ДРЕВЛЯНСЬКИХ ПУЩ. а ТАМ У ВАС ЩЕ ПРЕБАГАТО ПОГАНСТВА ТА ВОЛХОВАННЯ.
дОБРЕ, ЩО ТЕБЕ гОСПОДЬ СПОДОБИВ, вСГ ТВОП ПОБАЖАННЯ ВИПОВНЯТЬСЯ. нАДГЙСЯ!
мОЛИСЬ! В НАБЕРИСЬ ТЕРПГННЯ.
мАЛИЙ Г РОТА НЕ РОЗОРИВ, АЛЕ ПИТАННЯ, ЯК Г ПЕРЕД ТИМ, ЙОГО МУЧИЛИ. а
ГОЛОСИ ГУГНЯВГ, ХРИПКГ, БЛАГАННЯ ПРО МИЛОСТИНЮ ЗАБИВАЛИ АНГЕЛЬСЬКИЙ СПГВ НА
ХОРАХ. сПГВАЛИ дАВИДОВГ ПСАЛМИ.
оН Г КАЛУГЕР У СРГБНИХ РИЗАХ.
вГН ДИВИВСЯ Г НЕ БАЧИВ СРГБНОГО ГАПТУВАННЯ НА ЗАМОРСЬКИХ ОКСАМИТАХ, ЩО
ПРИКРИВАЛИ БОЯРСЬКГ ТА КНЯЖГ ТГЛА.
В ЩЕ ЙОГО МУЧИЛО - А ЧОМУ ЦИХ СТРАШНИХ КАЛГЧНИХ ЛЮДЕЙ ПУСТИЛИ ПГД ДВЕРГ
НАЙКРАСИВГШОГО ХРАМУ.
пГВНИК ПРИМОСТИВСЯ ПГД СТГНУ ПОРУЧ ДЯДЬКА. дЯДЬКО РЕВНО МОЛИВСЯ, А
ХЛОПЧИК ВСЕ ПОРИВАВСЯ НАЗОВНГ, ДО УБОГИХ.
хРАМ НАПОВНИВСЯ ЛЮДЬМИ ВЩЕРТЬ. В ВСЕ ТО БУЛИ НЕ ПРОСТГ, СГРГ, А ВСЕ
БОЯРИ, КНЯЗГ, ГРИДНГ, ДРУЖИННИКИ.
нА ХОРИ ПГДНЯЛАСЬ Г ВСЯ РОДИНА ВЕЛИКОГО КНЯЗЯ.
тА МАЛОГО ХЛОПЦЯ ЦЕ ЗАРАЗ НЕ ДУЖЕ ЦГКАВИЛО, ХОЧА ВГН ВСЕ
ЗАПАМ'ЯТОВУВАВ, САМ ТОГО НЕ УСВГДОМЛЮЮЧИ.
В КОЛИ ВСЕРЕДИНГ, В ХРАМГ СПГВАЛИ ПСАЛМИ, Г ВГОРГ, НА ХОРАХ, Г ВНИЗУ,
МАЛИЙ ПОТИХУ ВГДСТУПАЮЧИ, РАЧКУЮЧИ ПОЛИШИВ ХРАМ.
пГДСТУПИВ ДО УБОГИХ.
хТО З НИХ МОЛИВСЯ, ГУГНЯВЛЯЧИ ТГ САМГ ПСАЛМИ, ЩО СПГВАЛИ В ХРАМГ. хТО
КУНЯВ, ХТО ЖУВАВ, ПЕРЕКОЧУВАВ БЕЗЗУБИМИ ЯСНАМИ ЯКУСЬ ПОЖИВУ. хТО ПОДАЛГ ВГД
ХГДНИКА, ТГ КОЛУПАЛИСЯ В ЛАХАХ, НУЖГ ШУКАЛИ.
хЛОПЧИК ПГДГЙШОВ ДО НАЙБЛИЖЧОГО БЕЗНОГОГО ЧОЛОВГКА ГЗ ЗАСОХЛОЮ,
ВИЛАМАНОЮ ЛГВИЦЕЮ.
- чОГО З ТОБОЮ ОТАКЕ СТАЛОСЯ? - сПИТАВ ПО ДОВГГЙ МОВЧАНЦГ ХЛОПЧИК, БО
БУЛО НЕ СИЛА СТОЯТИ НАД ЛЮДИНОЮ Г МОВЧАТИ.
- бОГ ПОКАРАВ, - ПОХМУРО ВГДПОВГВ ЧОЛОВГК, СТРУШУЮЧИ МОГУТНГМИ ПЛЕЧИМА.
- в БОЮ НА лЕТГ З ПЕЧЕНГГАМИ. вГДСТУПИВСЯ БОГ ВГД МЕНЕ ЗА МОП ГРГХИ Г ВГДДАВ
ПГД УДАРИ ПОГАН. пОСГКЛИ МЕНЕ ШАБЛЯМИ, ПОГНУЛИ СТРГЛАМИ.
дАЛГ ЗАПИТАВ У СУСГДА З ОБРГЗАНИМ НОСОМ Г З ОДНИМ ОКОМ.
- а З ТОБОЮ ЩО, ЧОЛОВГЧЕ, СТАЛОСЯ?
- бОГ ПОКАРАВ,
- хГБА МОЖЕ бОГ ОБРГЗАТИ ВУХА Г НОСА, Г ОКО ВИКОЛОТИ?! - нЕ ВГАВАВ
МАЛИЙ.
- дУРНЮ ТИ! бОГ МЕНЕ ВИДАВ У РУКИ ГРЕКАМ! вОНИ МЕНЕ ПОЛОНИЛИ Г
СКАЛГЧИЛИ...
- В ТЕБЕ бОГ ПОКАРАВ? - сПИТАВ ГОРБАТОГО КЛИШОРУКОГО СУСГДА.
тОЙ ПГДНЯВ ГОСТРЕ ПГДБОРГДДЯ МЕЖИ КРИВИМИ ПЛЕЧИМА. В З ГОРДГСТЮ
ПОВГДОМИВ:
- мЕНЕ НЕ ПОКАРАВ. вГН ПОКАРАВ МОПХ БАТЬКГВ. а МЕНЕ БОГ ВГДЗНАЧИВ
БЛАГОДАТТЮ. бО ХТО МУЧАКТЬСЯ ПРИ ЖИТТГ, ТОЙ ПО СМЕРТГ ПОТРАПЛЯК В ЦАРСТВО
НЕБЕСНЕ.
- а ТЕБЕ ЗА ЩО бОГ ПОКАРАВ? - пГДСТУПИВ пГВНИК ДО ЧОРНОБОРОДОГО
ШИРОКОПЛЕЧОГО КРАСЕНЯ, ЩО ВИКЛАВ НА КОЛГНА БЕЗПАЛГ КУЛЬТГ РУК.
чОРНОБРИВИЙ ПОСМГХНУВСЯ.
- зВГДКГЛЬ Я ЗНАЮ? аРКАНОМ МЕНГ ПЕЧЕНГГИ РУКИ СКРУТИЛИ. вНОЧГ Я ВТГК.
тА РУКИ ПОПУХЛИ, ПОТГМ ЗАГНИЛИ ПАЛЬЦГ. тЕПЕР ОТ! - вГН ПГДНГС ДО пГВНИКОВОГО
ЛИЦЯ КУЛЬТГ. сОЛОДКИЙ СМОРГД ШПИГОНУВ ХЛОПЧИКОВГ В НГЗДРГ.
хЛОПЧИК ГШОВ УЗДОВЖ ХГДНИКА Г ВСЕ ПИТАВ, ПИТАВ. а ЙОМУ ВГДПОВГДАЛИ:
"бОГ ПОКАРАВ... пЕЧЕНГГИ ПОЛОНИЛИ... бОГ ПОКАРАВ... бОЯРИН МОРДУВАВ... лЯХИ
ПОЛОНИЛИ... бОГ ПОКАРАВ... гРЕКИ ОСЛГПИЛИ... пОШЕСТЬ НАПАЛА..."
пОТГМ ПОЧАЛИ ГЗ ХРАМУ ВИХОДИТИ ЛГПШГ ЛЮДИ, Г ЖЕБРАКИ ПОКИНУЛИ ВСЯКГ
РОЗМОВИ.
а ЗАВЕЛИ СВОК СКИГЛЕННЯ Г ПРОХАННЯ МИЛОСТИНГ.
дЯДЬКО пГВЕНЬ ПГСЛЯ СЛУЖБИ ВИЙШОВ, АЖ СВГТИВСЯ ВГД ЩАСТЯ.
пГВНИК ТАКИМ ЙОГО НГ РАЗУ НЕ БАЧИВ.
вГН НАВГТЬ ЙОГО НЕ ВИЛАЯВ, ЩО ЗНИК ГЗ ХРАМУ ДО КГНЦЯ СЛУЖБИ.
лИШЕ ЗА ПЕРШОЮ БРАМОЮ ДЯДЬКО НАДЯГ СВОГО ГОСТРОВЕРХОГО КОВПАКА
ПОВСТЯНОГО.
- пГВНИКУ, пГВНИКУ! я ВГДЧУВАЮ, Я ЗНАЮ, бОГОРОДИЦЯ МЕНГ ДОПОМОЖЕ! - вГН
ЗНОВ ЗНЯВ ШАПКУ Г ШИРОКО ПЕРЕХРЕСТИВСЯ...
вГДДАЮЧИ пГВНЕВГ ЗБРОЮ ТА ЗВГЛЬНЯЮЧИ ГЗ САРАЮ БРАНЦГВ, ГОРОДНИК
СМГЯВСЯ.
- нУ Й ВИГАДАВ ТИ, пГВНЮ! з ТЕБЕ ВИЙШОВ БИ ДОБРИЙ ВОРОТАР ЧИ ВАРТГВНИК
ПРИ ПОРУБГ. тРЕБА БУДЕ ВОКВОДГ СКАЗАТИ!..
кОЛИ ВОНИ ВСГ - ДЯДЬКО, НЕБГЖ ТА ПОЛОНЕНИКИ ПРИЙШЛИ ДО ГСТОБКИ, ХТОСЬ
ГЗ ХОЛОПГВ СПИТАВ ГЛУЗЛИВО:
- нУ, ЯК ТАМ У ГОРОДНИКА? пРОХОЛОДНО Г ПРОГОЛОДНО БУЛО У СТАЙНГ?
- нЕ БУЛО ЖАРКО... жГНКА ДАТИ ТЕПЛИЙ БГЛИЙ ХЛГБ... гОРОДНИК ДАТИ ПИТИ
МЕД ГЗ ХМЕЛЕМ...
нУ, А лЯХ ЗАТЯТО МОВЧАВ.
пГСЛЯ ОБГДУ ДЯДЬКО З бУДОМ, тАЛЬЦЕМ Г ПОЛОНЕНИКАМИ ПОГНАВ КОНЕЙ ПАСТИ.
а пГВНИК ЛИШИВСЯ В ГСТОБЦГ ПРИБИРАТИ.
аЛЕ ВЕСЬ ЧАС ДУМАВ ПРО КАЛГК-ЖЕБРАКГВ.
В СТРАХ ХВИЛЯМИ НАПЛИВАВ НА НЬОГО, ГЦО ВГН ПГШОВ ДО СХГДНОГО КУТА, ДЕ
ДЯДЬКО ПОВГСИВ ГЛИНЯНОГО бОГА ГЗ СЯЙВОМ НАВКОЛО ГОЛОВИ, Г ПОЧАВ МОЛИТИСЬ,
ЩОБ бОГ БУВ ЛАСКАВИЙ ДО ТИХ КАЛГК-БГДАКГВ. щОБ НГКОЛИ бОГ НЕ ПОКАРАВ ЙОГО,
НЕ ВГДСТУПИВСЯ ВГД НЬОГО Г НЕ ЗРОБИВ ЙОГО ЖЕБРАКОМ.
кОЛИ пГВНИК ПОМОЛИВСЯ ПЕРЕД бОГОМ, ВИЛГПЛЕНИМ НА ГЛИНЯНГЙ ДОЩЕЧЦГ Г
РОЗФАРБОВАНИМ ЯСКРАВИМИ ФАРБАМИ, ЙОМУ СТАЛО ЛЕГШЕ.
В ВГН СТРАШЕННО ЗРАДГВ, БО ЗРОЗУМГВ, ЩО бОГ ЙОГО ПОЧУВ...
вЕСЕЛИЙ, ЩАСЛИВИЙ, ВГН ПОБГГ НА ПОЛЮВАННЯ - ТРЕБА ГОДУВАТИ ЯСТРУБА.
щОСЬ ПОЧИНАВ ЯСТРУБ ЗАНЕПАДАТИ.

III. хода
тА У ВГВТОРОК, КОЛИ пГВНИК ЗНОВ ЛИШИВСЯ НА ЦГЛИЙ ДЕНЬ В ГСТОБЦГ Г
РОЗМГШУВАВ ВГВСЯНУ КАШУ КЛЕНОВОЮ КОПИСТКОЮ, рЕП'ЯХ ЗАГАРЧАВ. цЕ ВЖЕ БУЛО
ЩОСЬ НАДЗВИЧАЙНЕ.
вИЗИРНУВ НА ПОДВГР'Я Г ВГЛЕДГВ ДИВНОГО ЧОЛОВГКА, ВИ ТГЛЬКИ СОБГ УЯВГТЬ
- У ШКГРЯНИХ ШТАНЯХ. нА ПАЛИЦГ ЧЕРЕЗ ПЛЕЧЕ ВГН НГС ЦГЛУ НИЗКУ ПЕРЕПГЛОК. зА
НИМ ПОСПГШАЛИ ДВА СОБАКИ БГЛГ ТА СТРОКАТЕ, ЧОРНЕ З БГЛИМ, ПОРОСЯ. оЦЕ ТАК
ДИВО.
хЛОПЧИК ВИБГГ ДО ДОРОГИ Й ПРИВГТАВСЯ З ЧОЛОВГКОМ. тОЙ СПИНИВСЯ Г СПЕРСЯ
НА КОРОТКУ ДАРДУ.
- пОРОСЯ СПОДОБАЛОСЬ?
- аВЖЕ. тАКОГО НЕ БАЧИВ.
чОМУСЬ пГВНИК ВГДЧУВ, ЩО ЙОМУ ЗОВСГМ БАЙДУЖИЙ ЖОВТООКИЙ ЯСТРУБ. хИЖАК
ПОСТУПОВО ПГДУПАДАВ Г НАБЛИЖАВСЯ ДО ЗАГИБЕЛГ. пГР'Я ПОЛАМАНЕ НА КГНЦЯХ, БЕЗ
ПОЛИСКУ. гОДИНАМИ ПТАХ СИДГВ НЕПОРУШНО, ХВОРОБЛИВО НАСТАВИВШИ ПГР'Я. бЕЗ
ЛЕТУ, БЕЗ СВГЖОП КРОВГ ХИЖИЙ ПТАХ ГИНЕ. цЕ ВСГМ ВГДОМО,
- дАВАЙ ЗАМГНЯКМОСЬ НА ПОРОСЯ.
- а ЩО ТИ НА ОБМГН МАКШ? - ЯК РГВНИЙ У РГВНОГО СПИТАВ МИСЛИВЕЦЬ.
- дОБРОГО ЯСТРУБА. оТАКЕННОГО! яК ОРЕЛ! тИ ЩЕ ТАКОГО НЕ БАЧИВ.
- хЕ-ХЕ! оЦЕ Я Г НЕ БАЧИВ - РОЗВЕСЕЛИВСЯ МИСЛИВЕЦЬ. тА КОЛИ пГВНИК
ПРИТЯГ КЛГТКУ З КРИЛАТИМ БРАНЦЕМ, ВГН ТГЛЬКИ Й ВИМОВИВ:
- оГО.
В ЗРАЗУ Ж ПОГОДИВСЯ ЗАМГНЯТИ НА ПОРОСЯ.
бЕЗ СУМНГВУ, МИСЛИВЕЦЬ БУВ ЛЮДИНОЮ ЩИРОЮ Г ВГДДАВ пГВНИКУ ПОРОСЯ З
ПОВГДЦЕМ, ЩОБ НЕ ВТЕКЛО, П'ЯТЬ ПЕРЕПГЛОК Г НОЖИК З КГСТЯНОЮ МЕРЕЖАНОЮ
РУЧКОЮ.
кОЛИ ВВЕЧЕРГ ПРИГНАЛИ КОНЕЙ, ДЯДЬКО ЗРАЗУ Ж СПИТАВ:
- дЕ ЯСТРУБ?
а ПЕРЕД ТИМ, СКГЛЬКИ ВЖЕ БУЛИ ДНГВ У кИКВГ, НАЧЕ Й НЕ ПОМГЧАВ ПТАХА Г
ТЕ, ЯК ВГН ЗАНЕПАДАК.
хОЛОНУЧИ ВГД СТРАХУ, ЩО ВЧИНИВ БЕЗ ДЯДЬКОВОГО ДОЗВОЛУ Г НЕ СТАВ
СПРАВДОВУВАТИСЬ, ПРОСТО ВГДПОВГВ:
- зМГНЯВ НА СТРОКАТЕ ПОРОСЯ.
- а ЦЕ? - кИВНУВ ДЯДЬКО НА НОЖА ПРИ ОЧКУРГ.
- В ЦЕ ЗА ЯСТРУБА. В ЩЕ ПЕРЕПГЛОК ДАВ. я ТОБГ З КАШЕЮ ЗВАРИВ.
нА МИТЬ ДЯДЬКО НАСУПИВСЯ, ТА ЗРАЗУ Ж МАХНУВ РУКОЮ.
- шКОДА. хОТГВ НА пОДГЛЬСЬКОМУ ТОРЖИЩГ ПРОДАТИ. пОСПГШИВ ТИ, пГВНИКУ.
мИ ДОБРУ МОНЕТУ ВТРАТИЛИ...
пОРОСЯ ВИЯВИЛОСЬ НАВДИВОВИЖ ВЕСЕЛЕ Г, НЕ ДИВЛЯЧИСЬ НА СВОК СВИНСЬКЕ
ПОХОДЖЕННЯ, ОХАЙНЕ. В ОДНУ ДИВНУ ЗДГБНГСТЬ ВИЯВИВ ХЛОПЧИК У ПОРОСЯТИ - ВОНО
МАЛО НЕЗГГРШИЙ НЮХ, НГЖ рЕП'ЯХ.
вГН ЦЕ ПОМГТИВ ПРИ ТАКГМ ВИПАДКУ.
яКОСЬ МАЛИЙ РОЗМОЧУВАВ, ЗА НАКАЗОМ ДЯДЬКА, ШМАТ ВОЛЯЧОП ШКГРИ ДЛЯ
ЛАГОДЖЕННЯ ЗБРУП.
вГН ПОКЛАВ ПП У ТРАВУ Г НАКАЗАВ рЕП'ЯХУ ВГДНЕСТИ ДО ГСТОБКИ. тАК,
ЗАРАДИ ЗАБАВИ. В ПЕС ПОВОЛОЧИВ ШКГРУ НЕ СТЕЖКОЮ, А ПРОСТО ВГОРУ, ПО СХИЛУ.
а ПОРОСЯ ПРИПНУВ ДО ЛГЩИНОВОГО КУЩА, КОЛИ СПУСКАВСЯ З ЦЕБРОМ ДО
ДЖЕРЕЛА.
з ПОВНИМ ВЖЕ ЦЕБРОМ пГВНИК ПГДНЯВСЯ ДО ПОРОСЯТИ, ВГДВ'ЯЗАВ ЙОГО Г
ПОПРЯМУВАВ ДО СТЕЖКИ.
тА ПОРОСЯ ЗАРОХКАЛО, ЗАМЕТУШИЛОСЯ Г ПОТЯГЛО ХЛОПЧИКА ВГОРУ ПО СХИЛУ. В
П'ЯТАЧКОМ НИШПОРИЛО ПО ТРАВГ, ПРИНЮХУВАЛОСЬ, НАЧЕ ШУКАЛО СЛГДИ рЕП'ЯХА. В
ТАКИ ПОВЕЛО ДО ГСТОБКИ ТОЧНО ПО рЕП'ЯХОВИХ СЛГДАХ.
тОДГ МАЛИЙ НАМОЧИВ ГАНЧГРКУ РЕШТКАМИ ЖИТНЬОГО КИСГЛЮ Г ПОТЯГАВ ГАНЧГРКУ
ПОДВГР'ЯМ, А ПОТГМ ЗАКОПАВ У ПГСОК.
а РЕШТКИ КИСГЛЯ НА ПАЛЬЦГ ДАВ ПОНЮХАТИ ПОРОСЯТГ.
пОРОСЯ КУВГКНУЛО Г КИНУЛОСЯ ПОДВГР'ЯМ БГГАТИ Г НЮХТИТИ ЗЕМЛЮ, ПОКИ
ВГДНАЙШЛО МГСЦЕ СХОВАНКИ.
В ПОРОСЯ ВГН НАЗВАВ хОДОЮ. яК ОТО В СТАРГЙ ЗАГАДЦГ:
хОДА ХОДИТЬ,
вИСА ВИСИТЬ.
вИСА ВПАЛА,
хОДА З'ПЛА!
з ЧАСОМ пГВНИК ЗАУВАЖИВ, ЩО хОДА ТАКОЖ, ЯК Г рЕП'ЯХ, ВИКОНУК НАКАЗИ:
"сТГЙ. лЕЖИ. вГЗЬМИ..."
аЛЕ ЧАСОМ НА ПОРОСЯ НАПАДАЛИ ТАКГ ВЕСЕЛОЩГ, ЩО ВОНО СТАВАЛО ПРОСТО
СКАЖЕНЕ, РОЗБИШАКУВАЛО, ЯК ТГЛЬКИ МОГЛО.
дОБРЕ, ЯКЩО ЦЕ ТРАПЛЯЛОСЯ БГЛЯ ГСТОБКИ, АБО ДЕСЬ НА ВИГОНГ...
зОВСГМ ГНШЕ, КОЛИ ЦЕ НАХОДИЛО НА ПОРОСЯ В МГСТГ.
гОРОДНИК НА ТОЙ ЧАС ПРИСТАВИВ ДЯДЬКА пГВНЯ НА ПОДВГР'Я БУДОВИ
сОФГЙСЬКОГО СОБОРУ.
дОБРИЙ ГОСТРОВЕРХИЙ ПАРКАН З УСГХ БОКГВ ОГОРОДЖУВАВ ВЕЛИЧЕЗНУ БУДОВУ.
а ВСЕРЕДИНГ ОГОРОЖГ Г ПГДНЕВГЛЬНГ ХОЛОПИ, Г ВГЛЬНГ СМЕРДИ, Г ЗАПРОШЕНГ
МАЙСТРИ-МУЛЯРГ ВГД ЗОРГ ДО ЗОРГ НЕВТОМНО ЗВОДИЛИ БУДОВУ.
хГБА ЩО ТРОХИ ВИПАДАЛО ПМ ПОДРГМАТИ ПГСЛЯ ОБГДУ, ПОКИ ГОДУВАЛИ ТА
ПЕРЕПРЯГАЛИ КОНЕЙ.
оТУТ ЗВОДИЛИСЬ РОЖЕВГ МУРИ МАЙБУТНЬОГО НАЙБГЛЬШОГО СОБОРУ, А НАВКОЛО
НИХ КИПГЛА НАПРУЖЕНА ПРАЦЯ БАГАТЬОХ СОТЕНЬ ЛЮДЕЙ.
тАКЕ Ж ПОЛЧИЩЕ ЛЮДЕЙ, ЩО ТОВКЛИСЬ БГЛЯ МУРГВ НА ПГДМОСТИНАХ, ПГДВОЗИЛО
ВСЕ ПОТРГБНЕ ДЛЯ БУДОВИ. цЕ БУЛИ Г ДОШКИ ДЛЯ ОПАЛУБОК, Г НАЙРГВНГШГ,
НАЙКРАЩГ СТОВБУРИ ДУБОВГ, ВИСТОЯНГ НЕ ОДИН РГК.
вОЗИ ДЗВГНКОП РОЖЕВОП, ЖОВТОП ТА ЧЕРВОНОП ЦЕГЛИ-ПЛИНФИ, ЩО СКОРГШЕ
НАГАДУВАЛА КОРОТКГ ТОВСТГ ДОШКИ, ДИКЕ КАМГННЯ, БРИЛИ ПГСКОВИКУ Г
ТЕМНОВИШНЕВОГО ШИФЕРУ.
зВОЗИЛИ НА ПОДВГР'Я Г ПЕРЕПАЛЕНГ БРИЛИ ВАПНЯКУ, ТРОЩИЛИ ПХ МОЛОТАМИ Г
СКИДАЛИ У ВОДУ В ДОВГГ ГЛИБОКГ ЯМИ. шИПГЛА, КИПГЛА, ВИРУВАЛА БГЛА ВОДА, Г
НАД ЯМАМИ КЛУБОЧИЛАСЬ МОЛОЧНО-БГЛА ПАРА.
щЕ ПРИВОЗИЛИ ВОЗИ ПЕРЕПАЛЕНОП БИТОП ЦЕГЛИ - ПП ДОДАВАЛИ ДО РОЗЧИНУ
ВАПНА.
нЕ ВСЯ ПЛИНФА БУЛА ПРИВГЗНА нА ПГВНГЧ ВГД МУРГВ МАЙБУТНЬОГО ХРАМУ КОНГ
Г ЛЮДИ МГСИЛИ ГЛИНУ ДЛЯ ЦЕГЛИ. хОЛОПИ НОСИЛИ ВИРОБЛЕНУ ГЛИНУ ЦЕГЛЯРАМ, А ТГ
ВЖЕ ЗАПРАВЛЯЛИ ГЛИНУ В ДЕРЕВ'ЯНГ ФОРМИ, ВИРГВНЮВАЛИ ДОЩЕЧКАМИ-ПРАВИЛКАМИ,
ПОСИПАЛИ БГЛИМ ВИСГЯНИМ ПГСКОМ. В ШВИДКИМ, ВГДПРАЦЬОВАНИМ ПОРУХОМ ПЕРЕКИДАЛИ
ФОРМУ НА ВИРГВНЯНУ ЗЕМЛЮ. тАКЕ СПРАВЖНК ЦЕГЛЯНЕ ПОЛЕ РОЗЛЯГЛОСЯ ЗА БУДОВОЮ.
цЕГЛА НА ЗЕМЛГ ПГДСИХАЛА, ТВЕРДГЛА, Г ВЖЕ ЗАТВЕРДГЛУ ПП ЗАКЛАДАЛИ В ГОНЧАРНУ
ПГЧ. зА ПЕЧАМИ БУЛИ ГОНЧАРНГ МАЙСТЕРНГ ТА СКЛОДУВНГ. тАМ РОБИЛИ ПОСУД Г
ГЛЕЧИКИ-ГОЛОСНИКИ, ЩОБ ПОТГМ ЗАМУРУВАТИ ПХ У СТГНИ Г ЩОБ ВОНИ ПОСИЛЮВАЛИ
ЛЮДСЬКИЙ ГОЛОС. В НАДСИЛАЛИ ЙОГО У НАЙПОТАКМНГШГ ЗАКАПЕЛКИ БУДОВИ.
сКЛОДУВИ ВАРИЛИ КОЛЬОРОВЕ СКЛО, ВИГОТОВЛЯЛИ СКЛО ГЗ ЗОЛОТОМ ДЛЯ
МАЙБУТНГХ МОЗАПК, Г ПРОСТО НЕПРОЗОРУ КОЛЬОРОВУ ПАСТУ - СМАЛЬТУ. щЕ КАЗАЛИ,
ЩО ТАМ СКЛОДУВИ РОБИЛИ ПОСУД Г ПРИКРАСИ СКЛЯНГ - ПЕРСТЕНЬКИ ТА ОБРУЧКИ.
оТОЖ, ГОРОДНИК ПОСТАВИВ ДЯДЬКА пГВНЯ Г ЩЕ ДВОХ ХОЛОПГВ ВОЗИТИ ПГСОК ДО
СКЛОДУВНОП МАЙСТЕРНГ.
тАЛЕЦЬ СИДГВ З ПОВЕРЕДЖЕНОЮ НОГОЮ Г ГОТУВАВ ПЖУ. тОМУ ХЛОПЕЦЬ МАВ ЗМОГУ
Г ДО МГСТА ПГТИ, Г РОЗДИВЛЯТИСЬ НА ВСЕ, ЩО ТАМ ДГЯЛОСЬ, СКГЛЬКИ ДУША БАЖАК.
дЯДЬКО БРАВ ЙОГО З СОБОЮ. пГСОК КОПАЛИ ПГД ГОРОЮ ЗА бОРИЧЕВИМ тОКОМ.
тАМ ЖЕ, ПГД ГОРОЮ, ПРОСГВАЛИ ЗРАЗУ ЧЕРЕЗ РЕШЕТО БГЛИЙ, ЯК СНГГ, ПГСОК.
щОРАЗУ ВОНИ ПРОПЗДИЛИ ПОВЗ МГДНИХ КОНЕЙ НА бАБИНГМ тОРЖКУ. зЛЕТГЛИ ВОНИ
НАД СТАРОВИННИМ ТОРЖИЩЕМ!
а ЯКГ ВГЗЕРУНКИ ВИВЕДЕНГ НАВКОЛО ВГКОН оЛЬЖИНОГО ПАЛАЦУ! В СМАРАГД ТА
ЗОЛОТО НА СХОДИНКАХ вОЛОДИМИРОВОГО.
в ТАКГ ПОХОДИ пГВНИК ЧАСОМ Г хОДУ З СОБОЮ НА ПОВГДЦГ ТЯГАВ.
нА ПОДВГР'П сОФГЙСЬКОП БУДОВИ, НА ЗАХГДНОМУ КРАЮ, СТОЯВ ВЕЛИКИЙ
ТРИЗРУБНИЙ БУДИНОК. тАМ СПИСУВАЛИ КНИГИ Г МАЛЮВАЛИ ГКОНИ.
оТОЖ, ДЯДЬКО З МАЛИМ ПРИВЕЗЛИ ПГСОК ДЛЯ СКЛОДУВГВ.
нА ПОДВГР'Я сОФГП ЗРАЗУ Ж ЗА НИМИ ПРИПХАЛИ ВЕРШНИКИ Г КГЛЬКА ПГШИХ
ПОГОНИЧГВ ПРИДИБАЛО. вСГ ОДЯГНЕНГ ПО-СТЕПОВОМУ.
пОГОНИЧГ ЗАТЯГЛИ НА ПОДВГР'Я БУДОВИ В'ЮЧНИХ КОШЛАТИХ ВЕРБЛЮДГВ.
яК ПОТГМ пГВНИК ДОВГДАВСЯ, ВОНИ ПРИВЕЗЛИ ЗЕМЛЯНУ ЧЕРВОНУ ФАРБУ З
ДАЛЕКОГО СТЕПОВОГО лГВОБЕРЕЖЖЯ.
вГД СПОГЛЯДАННЯ ГОРБАТИХ КОШЛАТИХ ВЕЛЕТНГВ пГВНИКУ ДИХАННЯ ЗБИЛО.
мАЛОГО НАЙБГЛЬШЕ ВРАЗИЛИ ГОРБИ. сГДАЙ МГЖ НИХ - Г СГДЛА НЕ ТРЕБА! шИЯ
ВИГНУТА, ЯК У ЛЕБЕДЯ. аЛЕ Ж ТОВСТЕННА Г МГЦНА!
тАКОМУ, ЯК пГВНИК, МОЖНА Й У ВИГИНГ ШИП ПРИМОСТИТИСЬ.
вГН СТОЯВ Г РОЗДИВЛЯВСЯ НА СТЕПОВИХ ДИВНИХ, ХИМЕРНИХ ВЕЛЕТНГВ, АЖ РОТА
РОЗКРИВШИ.
нУ, Й РУКУ З ПОВГДЦЕМ ПОСЛАБИВ. В НЕ ЗВЕРНУВ УВАГИ, ТАК ЗАХОПИВСЯ, ЩО
ПОВГДЕЦЬ ВИСМИКНУВСЯ ГЗ ПАЛЬЦГВ.
В ПОСПГШИВ НЕСТРИМНИЙ хОДА ВПЕРЕД ТА ВПЕРЕД, БО ЙОГО РОЖЕВИЙ П'ЯТАЧОК
ВЛОВИВ ЧУДОВИЙ КИСЛИЙ, ТАКИЙ СМАЧНИЙ ЗАПАХ ВГВСЯНИХ ВИСГВОК, НАМАЗАНИХ НА
ТЕЛЯЧУ ШКГРУ. бО КУШНГРИ ГОТУВАЛИ ДОРОГОЦГННИЙ МАТЕРГАЛ - ХАРАТЕЮ-ПЕРГАМЕН
ДЛЯ СПИСУВАННЯ КНИЖОК.
рЕП'ЯХ, ВГДТОДГ, ЯК пГВНИК ПРИДБАВ хОДУ, ПОВСЯКЧАС БУВ ПОРУЧ ПРИ
ПОРОСЯТГ. хОЧ ЙОГО Г ВИВЧИВ ДЛЯ ПОЛЮВАННЯ ДЯДЬКО пГВЕНЬ, ТА ВСЕ Ж ВГН БУВ ГЗ
ПОРОДИ ПАСТУШИХ СОБАК. тЕПЕР ЙОМУ БУЛО КОГО ДОГЛЯДАТИ Г БЕРЕГТИ. рЕП'ЯХ
ЗАСТЕРЕЖЛИВО ГАВКОНУВ Г КИНУВСЯ ЗА хОДОЮ. а НЕСЛУХНЯНИЙ хОДА ПОБГГ ПО ВОГКГЙ
ПЛИНФГ. В ДОБРЕ СЛГДИ РАТИЦЯМИ КАРБУВАВ ПО ГЛИНГ, ЗА НИМ ПЕС ПОСТРИБАВ - ТЕЖ
СЛГДИ СТАВИВ.
хЛОПЧИК, НЕ ТЯМЛЯЧИ СЕБЕ ВГД ЖАХУ, МОВ УВГ СНГ, ТЕЖ ПОБГГ ПО ПЛИНФГ.
зНАВ, ЩО ЧИНИТЬ СТРАШНУ ШКОДУ, А ПРО ТЕ - НЕ МГГ СПИНИТИСЬ. сТРИБАВ Г
СТРИБАВ ПО ПЛИНФГ. гОНИТВА ТРИВАЛА НЕДОВГО, АЛЕ хОДА, рЕП'ЯХ Г ХЛОПЧИК
ПОЗНАЧИЛИ ЧИМАЛО ЦЕГЛИН.
дЯДЬКО пГВЕНЬ СТОЯВ ПЕРЕД МИТРОПОЛИЧИМ ЧОЛОВГКОМ Г ПОКГРНО ОПУСТИВ
ГОЛОВУ.
йОМУ ПРОТЯГУВАВ СЛУЖКА ТОГО ЧОЛОВГКА ЦЕРКОВНОГО ДОЩЕЧКУ З НАДРЯПАНИМИ
ПО ВОСКОВГ ЗНАКАМИ. сКГЛЬКИ ПЛИНФ ЗГПСУВАЛИ СЛГДАМИ хОДА, СКГЛЬКИ рЕП'ЯХ, А
СКГЛЬКИ НЕОБАЧНИЙ НЕБГЖ, Г СКГЛЬКИ ПЛИНФ РОЗВАЛЯЛА ВЕСЕЛА КОМПАНГЯ. уСЕ БУЛО
СПИСАНО - ДО КДИНОГО СЛГДУ.
- у ТЕБЕ К ГРОШГ СПЛАТИТИ ЗБИТКИ?
- нЕМАК. я БОЯРСЬКИЙ БОРЖНИК.
- тОДГ, КРГМ КНЯЖОГО УРОКУ, ТИ ЩЕ ВГДРОБИШ ДВА ТИЖНГ!
- сПАСИБГ ЗА ЛАСКУ. - дЯДЬКО НИЗЬКО, НИЗЬКО ВКЛОНИВСЯ МИТРОПОЛИЧОМУ
ЧОЛОВГКОВГ, Г ЙОГО СЛУЖЦГ. нАБАГАТО НИЖЧЕ, НГЖ ТРЕБА ПМ КЛАНЯТИСЬ.
а МАЛИЙ ЗНАВ, ЩО ДЯДЬКО ТАК НИЗЬКО КЛАНЯКТЬСЯ, ЩОБ НЕ БУЛО ВИДНО, ЯК У
НЬОГО ПОБГЛГЛИ СТИСНУТГ ГУБИ. В ЩОБ ЦЕЙ ПОСГПАКА, НАГЛЯДАЧ ЧОРТГВ, НЕ
ПРИМГТИВ, ЯК ШАЛЕНОЮ ЛЮТТЮ НАЛИВАКТЬСЯ ПОГЛЯД пГВНЯ...
дЯДЬКО ЛИШЕ ДВГЧГ ОПЕРГЩИВ БАТОГОМ НЕБОЖА. кРГЗЬ СТУЛЕНГ ЗУБИ ПРОЦГДИВ:
- бГГОМ ДОДОМУ! тА НЕ ТРАПЛЯЙ МЕНГ НА ОЧГ, ПОКИ НЕ ВГДГЙДУ... пРОСТИ
МОЮ ГНГВЛИВГСТЬ, бОЖЕ! - В ВГН ТРИЧГ ШИРОКО ПЕРЕХРЕСТИВСЯ.
мАЛИЙ ТГКАВ ВГД БУДОВИ ХРАМУ, НЕМОВ ЗА НИМ ГНАЛИСЯ ЧИ ВОВКИ, ЧИ БОЛОТНГ
ДУХИ. а ПОВГДЕЦЬ хОДИ СТИСКАВ ГЗ ТАКОЮ НАПРУГОЮ, ЩО НГГТГ ЗБГЛГЛИ. шКГРА НА
ПЛЕЧАХ Г СПИНГ, РУКАХ ПАЛАЛА, МОВ ОБВАРЕНА ОКРОПОМ.
в ГСТОБЦГ МАЛИЙ ДОПОМГГ тАЛЬЦЮ КУХОВАРИТИ, ПОМИВ ПОСУД, НАНОСИВ ВОДУ...
В ТГЛЬКИ ТОДГ, КОЛИ ПОБАЧИВ, ЩО ГЗ зОЛОТИХ ВОРГТ ВИПЗДЯТЬ ПХНГ КОНГ, СХОПИВ
ТОРБУ ТА Й ПОБГГ НА оБОЛОНЬ. тУДИ МАЛИ ВИГНАТИ КОНЕЙ бУДИЙ ЩЕ Й ЧЕТВЕРО
ПХНГХ ХОЛОПГВ.
зВИЧАЙНО, хОДУ ВГН ПОТЯГ ЗА СОБОЮ, Г рЕП'ЯХ З НИМИ ПОДАВСЯ.
вЕЧГР ЗАПАДАВ ШВИДКО, Г В ТЕРНИНАХ НА СХИЛАХ ПРОБУВАЛИ ГОЛОСИ СОЛОВ'П.
вЖЕ ПГДХОДИВ КГНЕЦЬ ПХНГХ СПГВГВ, ВСЕ МЕНШЕ Й МЕНШЕ ЧУЛОСЯ СПГВАКГВ У СИНГХ
ГУСТИХ СУТГНКАХ.
мАЛИЙ ПРИВ'ЯЗАВ ДО КУЩА ПОРОСЯ Г ПОЛГЗ ДО ТЕПЛОП, МАЙЖЕ ГАРЯЧОП ВОДИ.
вГН ПЕЧЕРУВАВ. вСЕ БРАВ: Г РИБУ, Г РАКГВ, ЩО ТРАПЛЯЛИСЯ Г САМГ ЙШЛИ В РУКИ.
оТОЖ, КОЛИ ПАСТУХИ ПРИГНАЛИ КОНЕЙ, МАВ ЦГЛУ КУПУ РИБИ Г РАКГВ. хОЛОПИ
ЗРАДГЛИ, ЯК МАЛИЙ ПРИНГС СВОЮ РИБУ, Г ПОСАДОВИЛИ ДО СВОГО ГУРТУ. дЯДЬКА З
НИХ НГХТО НЕ ЖАЛГВ, ЩО ЙОМУ ДОДАЛОСЯ РОБОТИ. В МАЛОГО НЕ ЛАЯЛИ. тГЛЬКИ ОДИН
МИТРОПОЛИЧИЙ ЧОЛОВГК У ВСГХ ВИКЛИКАВ ЗЛОСТИВГСТЬ. тГЛЬКИ ШУКАК, ДЕ Б ЗДЕРТИ
ШЕЛЯГИ Й ВИВГРКИ. хГБА НЕ ОДНАКОВО, ЧИ БУДЕ ТАМ ПОРОСЯЧИЙ ЗНАК, ЧИ СОБАЧИЙ,
ЧИ П'ЯТИ ЛЮДСЬКГ? вСЕ ОДНО ПЛИНФА ПГДЕ У МУР, ЗАЛЛЮТЬ ПП ВАПНОМ Г ХТО ПП
БАЧИТИМЕ? пГВНИК ТЕЖ ТАК ДУМАВ. аЛЕ ВГН ОСОБИСТО ВИРГШИВ, ЩО ТАКУ ПОКАРУ
НАКЛАВ НАГЛЯДАЧ ТОМУ, ЩО ЦЯ ПЛИНФА БУЛА ПРИЗНАЧЕНА ДЛЯ ХРАМУ. В ДГЙСНО,
ПЛИНФА ЗГ СЛГДАМИ пГВНИКОВИХ П'ЯТ Г РАТИЦЬ хОДИНИХ ПОТРАПИЛИ В МУРИ
сОФГПВСЬКОГО СОБОРУ. а ПЛИНФИ ГЗ СЛГДАМИ рЕП'ЯХА ВГДВЕЗЛИ ДО зОЛОТИХ ВОРГТ Г
ПОКЛАЛИ В МУР НА ДРУГОМУ ПОВЕРСГ НАД БРАМОЮ, ДЕ НЕЗАБАРОМ МАЛА ПГДВЕСТИСЯ
НАДБРАМНА ЦЕРКВА.
щО ЦЕ - ЩИРА ПРАВДА, МОЖНА БУЛО ПЕРЕКОНАТИСЯ В сОФГПВСЬКОМУ МУЗЕП, БО В
ЕКСПОЗИЦГП ПРОТЯГОМ БАГАТЬОХ РОКГВ БУЛИ ВИСТАВЛЕНГ ПЛИНФИ ГЗ СЛГДАМИ РАТИЦЬ
Г ДИТЯЧОП НОГИ. а ПЛИНФИ ГЗ СЛГДАМИ рЕП'ЯХА ЗНАЙШЛИ ПРИ РОЗКОПКАХ зОЛОТИХ
ВОРГТ У 1980 РОЦГ, КОЛИ ГОТУВАЛИ РЕКОНСТРУКЦГЮ ЦГКП СПОРУДИ.

бВйка на пасовищВ

нАБЛИЖАЛОСЯ СВЯТО кУПАЛИ, Г ПО ВСГХ ЦЕРКВАХ, МУРОВАНИХ НА гОРГ, ПО
ДЕРЕВ'ЯНИХ - НА пОДОЛГ, ПОПИ-ГРЕКИ Г НАШГ ПОЧАЛИ ПРОПОВГДУВАТИ ПРОТИ
ПОГАНСЬКИХ СТАРИХ ЗВИЧАПВ. зАСТЕРГГАТИ ПРОТИ ХОРОВОДГВ Г КУПАЛЬСЬКИХ ВОГНИЩ,
ПРОТИ БГСГВСЬКОГО СПГВУ, ТАНЦЮВАННЯ ТА СТРИБАННЯ ЧЕРЕЗ ВОГНИЩА. мИТРОПОЛИТ
ПРИЗНАЧИВ НА кУПАЛЬСЬКУ НГЧ ВСЕНОЩНУ СЛУЖБУ В ЦЕРКВАХ Г ПЕРЕДАВ У НАКАЗ
КАЛУГЕРАМ СВОПМ, СЕБТО ПОПАМ, ЩОБ СПОГЛЯДАЛИ, ХТО З ПРИХОЖАН НЕ З'ЯВИТЬСЯ НА
МОЛИТВУ. аЛЕ ПРОСТГ ЛЮДИ, ОСОБЛИВО НА пОДОЛГ, НА кОПИРОВГМ КГНЦГ, ЩЕ ЗА
ДЕНЬ, ПОТИХЕНЬКУ ВИЙШЛИ З МГСТА. В ПГШЛИ У ВГДДАЛЕНГ ДГБРОВИ ДО ПОТАКМНИХ
ЛГСОВИХ РУЧАПВ, РГЧОК ТА ОЗЕРЕЦЬ. дЯДЬКО пГВЕНЬ БУВ У РОЗПАЧГ, ВГН ХОТГВ ГТИ
НА ВСЕНОЩНУ ДО дЕСЯТИНОП ЦЕРКВИ. тА НЕ ПРИВЕДЕШ ГЗ СОБОЮ ВСГХ БОЯРСЬКИХ
ХОЛОПГВ ТУДИ. тА Й ХТО ГЛЯДГТИМЕ-ЗА КГНЬМИ Г САМОЮ ГСТОБКОЮ, ЗА ПРИПАСАМИ,
ЗРЕШТОЮ? лИШИТИ ХОЛОПГВ - БЕЗ СУМНГВУ - ПОДАДУТЬСЯ НА ГГРИЩА БГСГВСЬКГ, А
ПОЛОНЕНГ МОЖУТЬ ВТЕКТИ. тОДГ пГВЕНЬ МУЧАЮЧИСЬ, Г КЛЯНУЧИ ДОЛЮ, ПОПРОХАВ
ОГОРОДНИКА НА кУПАЛЬСЬКУ НГЧ ПОТРИМАТИ У СТАЙНГ ПГД ЗАМКОМ лЯХА Г нГМЦЯ. вГН
ТАКОЖ ВИРГШИВ КОНЕЙ НЕ ГНАТИ НА ПАСОВИЩА, А ТРИМАТИ НА КОНОВ'ЯЗГ. а
РОБГТНИКГВ-ХОЛОПГВ ГОРОДНИК ЙОМУ ПОРАДИВ НЕ УТИСКАТИ Г НЕ НЕВОЛИТИ, НЕХАЙ
БУДЕ бОГУ ЩИРА МОЛИТВА ОДНОГО пГВНЯ, НГЖ ШАМОТГННЯ ДЮЖИНИ БАЙДУЖИХ ХОЛОПГВ.
дЯДЬКО ЦГЙ ПОРАДГ ЗРАДГВ, БО В НЬОГО ГОЛОВА АЖ ПУХЛА ВГД ПОВСЯКЧАСНИХ
ТУРБОТ. В, ПЕВНО, ЗОВСГМ ЗАБУВ ПРО пГВНИКА, БО НЕ ВЗЯВ ЙОГО ГЗ СОБОЮ НА
ВСЕНОЩНУ ВГДПРАВУ. пГВНИК НАГОДУВАВ Г ПГВНЯ Г ПОРОСЯ, Г рЕП'ЯХА, Г ВЗЯВСЯ ЗА
КОНЕЙ. вИЧГСУВАВ ПМ ГРИВИ Г ХВОСТИ, ВИЧИЩАВ КОШЛАТГ БАБКИ. цЕ БУЛИ ЛГСОВГ
КОНГ: ТОВСТГ, ГЗ ЗДОРОВЕННИМИ ТУЛУБАМИ, ГРУБИМИ КОРОТКИМИ ШИЯМИ Г ГУСТИМ
ВОЛОСГННЯМ НА НОГАХ. пО КОНЯХ ЗРАЗУ ВПГЗНАВАЛИ, ЩО ВОНИ ДРЕВЛЯНИ.
а В КНЯЖИХ ЛЮДЕЙ ЯКГ Ж ГАРНГ БУЛИ КОНГ! вИСОКГ, СТРУНКГ, ТОНКОНОГГ Й
ЗОВСГМ БЕЗ КОШЛАТОСТГ. кАЗАЛИ, ЩО КНЯЗЬ ТИХ КОНЕЙ ЗАКУПОВУВАВ Г В УГРГВ, Г В
ГРЕКГВ ЦАРГОРОДСЬКИХ, Г НАВГТЬ В ПГДСТУПНИХ КРОВОЖЕРНИХ ПЕЧЕНГГГВ. щО
ПРАВДА, ПГСЛЯ ТОГО, ЯК КНЯЗЬ яРОСЛАВ РОЗБИВ ОКАЯННОГО сВЯТОПОЛКА, КАЗАЛИ, ЩО
ПЕЧЕНГГИ КУДИСЬ ЗНИКЛИ, РОЗПОРОШИЛИСЬ, ПОДАЛИСЬ ГЕТЬ, ЧИ ПОШЕСТЬ ПХ ЯКАСЬ
ПОДУШИЛА. а ДЕЯКГ ЛЮДИ КАЗАЛИ, Г МАЛИЙ пГВНИК ЦЕ САМ ЧУВ, БО ВГН ДО ВСЬОГО
ПРИСЛУХАВСЯ, ЩО ПЕЧЕНГГИ ПРОСТО РОЗБРЕЛИСЬ ПО СТЕПОВИХ ОКОЛИЦЯХ кИПВСЬКОП
ЗЕМЛГ. В ЧАС ВГД ЧАСУ ПРОБГГАЮТЬ ПО СЕЛАХ ПРИКОРДОННИХ Г ПОЛЮЮТЬ НА ЛЮДЕЙ.
пГВНИК ЧЕКАВ ТЕМРЯВИ, ЩОБ НЕПОМГТНО ЗНИКНУТИ З ПОДВГР'Я. В ЩЕ ВГН
ПОМГТИВ, ЯК КГЛЬКА МОЛОДШИХ ХОЛОПГВ, ПОТИХУ КРАДУЧИСЬ, ПГШЛИ З ДВОРУ. а
тАЛЕЦЬ Г бУДИЙ Г ЩЕ СТАРШГ РОЗВЕЛИ БАГАТТЯ НА ПОДВГР'П.
мАЛИЙ З ПОДИВУ УЗДРГВ, ЯК ЗВГДКГЛЯСЬ З ТУМАНУ ВИПЛИЛА ГОРОДНИКОВА
СЛУЖНИЦЯ. В ТРИМАЛА ВОНА В РУКАХ ГЛЕЧИК. в ТАКИХ ГЛЕКАХ НАСТОЮВАЛИ ХМГЛЬНИЙ
МЕД.
сПАДАЛА ТЕМРЯВА НАЙКОРОТШИХ ЛГТНГХ НОЧЕЙ, ЯК ДО ГСТОБКИ ЩЕ ПГДГЙШЛО
КГЛЬКА ДГВОЧИХ ПОСТАТЕЙ. тАЛЕЦЬ НАГРГВ БУБОН НАД ВОГНЕМ, А бУДИЙ СПРОБУВАВ
СТРУНИ ГУДКА, ХТОСЬ ПРОДУВАВ СОПГЛКУ.
пГВНИК ОЗИРНУВСЯ Й ТИХО-ТИХО ВГДСТУПИВ МЕЖИ КОНГ . вПЕРШЕ ЗА ВСГ ДНГ
ПОСПГШАВ САМ БЕЗ хОДИ Г рЕП'ЯХА. хОДА, ДОБРЕ НАГОДОВАНИЙ, СПАВ ПГД ВОЗОМ У
СГНГ, А рЕП'ЯХ ЙОГО ОХОРОНЯВ.
мАЛИЙ ПГШОВ У ГУСТИХ СУТГНКАХ ШВИДКОЮ ХОДОЮ НЕПОМГТНИМИ, АЛЕ ДОБРЕ ЙОМУ
ВГДОМИМИ СТЕЖКАМИ. тУТ, НА кИПВСЬКИХ ГОРБАХ, У ГЛИБОКИХ ДОЛИНАХ, НЕМОЖЛИВО
ЗАБЛУКАТИ. тУТ НЕМА ЖОДНОГО МГСЦЯ, ЯКЕ БУЛО Б СХОЖЕ НА ДРУГЕ. тО В ЗЕМЛГ
ДРЕВЛЯНСЬКГЙ Г В ПРИП'ЯТСЬКИХ ОБОЛОТАХ МОЖНА ЗАБЛУКАТИ.
пГВНИК ОДЯГ ПОСТОЛИ, А В ПОСТОЛИ НА НОГИ НАВЕРНУВ М'ЯКЕНЬКГ ОНУЧГ ЩЕ Й
МОХУ НАКЛАВ, ЩОБ НЕ ТАК НОГИ ТУПАЛИ ОБ ЗЕМЛЮ, ХОЧ ЙОГО ХОДА Г ТАК БУЛА
НЕЧУТНА. зА ДЕСЯТЬ ПЕРЕЛЕТГВ СТРГЛИ ВГН УЖЕ БУВ НА УЗВИШШГ, В лИПОВГМ ГАЮ.
зВГДСИ, З ВИСОКОГО МГСЦЯ, БУЛО ВИДНО: НА ДАЛЕКИХ ВЕРХАХ ГОРБГВ ЗАПАЛЮВАЛИСЬ
ВОГНИЩА.
пГВНИК ПОСПГШАВ НА ПГВДЕНЬ ДО лИБГДГ, ТГЛЬКИ НЕ ДО ПЕРЕВОЗУ, А ЗНАЧНО
ДАЛГ, ВНИЗ ПО ТЕЧГП. зА ВОГНИЩАМИ НА ПАГОРБАХ, ПОЧАЛИ СВГТИТИСЬ ВОГНГ Г В
ДОЛИНАХ, ГЛИБОКИХ ЯРАХ. нЕ ВГД БГГУ, А ВГД ХВИЛЮВАННЯ В МАЛОГО ЗАКАЛАТАЛО
ШАЛЕНО СЕРЦЕ. бУЛО СТРАШНО, БО НЕ ЗНАВ, ЧИ НЕ ПРИЧАПЛИСЬ ДЕ КНЯЖГ ЛЮДИ, ЩОБ
ХАПАТИ ТИХ, ХТО ПОГАНСЬКГ ГГРИЩА ВОДИТЬ. бУЛО СТРАШНО, ЩОБ НЕ ПОМГТИЛИ
ПАРУБКИ Г ДГВЧАТА ЙОГО МАЛОЛГТНЬОГО, ЗА ТАКЕ ЗУХВАЛЬСТВО ЙОМУ МОЖУТЬ БУТИ
ВЕЛИКГ НЕПРИКМНОСТГ. В ЩЕ ЙОМУ ХОТГЛОСЯ ПОДИВИТИСЯ, ЯК ДГВКИ ВОРОЖАТЬ НА
ВОДГ, ЯК СКАЧУТЬ ЧЕРЕЗ ВОГОНЬ ПАРУБКИ Г ДГВЧАТА, ЯК СПАЛЮЮТЬ ОПУДАЛО кУПАЛИ.
мАЛИЙ ПОСПГШАВ ЧЕРЕЗ ГАЙ Г НА ЯКИЙСЬ ЧАС ДЕРЕВА ЗАКРИВАЛИ ВОГНГ НА
НАЙВИЩИХ ПАГОРБАХ. кОЛИ Ж ВГН ЗНОВ ВИЙШОВ НА ХВИЛЯСТУ РГВНИНУ, ПОКРИТУ
НЕВИСОКИМИ ЧАГАРЯМИ, ТО ПОБАЧИВ, ЩО КГЛЬКГСТЬ ДАЛЕКИХ ВОГНГВ ЗБГЛЬШИЛАСЬ.
з'ЯВИЛИСЬ НА СХИЛАХ Г РУХОМГ ВОГНГ. оДНГ З ТИХ ВОГНГВ КРУТИЛИСЬ НА
НЕВЕЛИЧКОМУ ПРОСТОРГ - ТО ЗНИКАЮЧИ, ТО З'ЯВЛЯЮЧИСЬ З-ЗА ЧОРНИХ КУП ДЕРЕВ.
дРУГГ ВОГНГ ВИНИКАЛИ НА ГОРБАХ Г КОТИЛИСЬ УНИЗ ГЗ ШАЛЕНОЮ ШВИДКГСТЮ. щЕ
ЗДАВАЛОСЯ, НГБИ ЗА НИМИ, ПО ВСЬОМУ СХИЛУ ГОРИ ТЯГНУТЬСЯ ЧЕРВОНГ ВОГНЯНГ
ХВОСТИ. сПОЧАТКУ МАЛИЙ НЕ МГГ ВТОРОПАТИ, ЩО ЦЕ ВОНО, АЖ РАПТОМ СТАВ Г ВДАРИВ
СЕБЕ ПО ЛОБГ. тА ТОЖ ВОГНЕНЕ КОЛЕСО ВОГНЕННОП КОЛЕСНИЦГ БОГА сОНЦЯ. дОБРЕ,
ЩО ТУТ ТАКГ ВИСОЧЕННГ ГОРИ Г МОЖНА СОНЯЧНГ КОЛЕСА ПУСКАТИ. оСЬ СТЕЖКА ПГШЛА
ВГОРУ СЕРЕД ГУСТИХ ЧАГАРГВ. кОЛИ пГВНИК ПОДРЯПАВСЯ НА ГРЕБГНЬ ГОРБА, ЙОМУ
ПРОСТО В ВГЧГ ВДАРИЛИ ВОГНГ. вГН ВГДСКОЧИВ НАЗАД ПГД ЗАХИСТ ТГНГ ГУСТОГО
КУЩА. дОБРЕ ОБДИВИВСЯ ОСВГТЛЕНУ ГАЛЯВИНУ Г ЗДИВУВАВСЯ: ПОСЕРЕД ГАЛЯВИНИ, НА
ГГЛКАХ ЗАСОХЛОГО ДУБА ПАЛИЛИ В'ЯЗАНКИ СУХОП БЕРЕСТИ. нГДЕ НГКОГО. мАЛИЙ
НГЧОГО НЕ ЗРОЗУМГВ СПОЧАТКУ. В ТОМУ ОБМИНУВ ОСВГТЛЕНУ ГАЛЯВИНУ В КУЩАХ, ДАЛГ
ПО СТЕЖЦГ ПРИЙШОВ ВГОРУ НАД УРВИЩЕМ Г ПОБАЧИВ БАГАТТЯ, БГЛЯ ЯКОГО ТЕЖ
НГКОГО. а ЗНИЗУ СВГТЛО ВГД БАГАТТЯ ПРОРИВАЛОСЬ КРГЗЬ КЛЕНОВЕ ВЕРХОВГТТЯ
ЧЕРВОНИМИ ПРОМЕНЯМИ Г СПОЛОХАМИ ЗОЛОТИХ ГСКР. ВСКРИ ВИСОКО ЛЕТГЛИ ВГОРУ
РОЯМИ ГУСТИХ ВОГНЯНИХ БДЖГЛ. аЛЕ ДАЛГ ЯКГСЬ ТЕМНГ ТГНГ ПО НАВСКГСНОМУ
ПАГОРБГ НАД РГКОЮ СКАКАЛИ НАВКОЛО ТРЬОХ ВЕЛИЧЕЗНИХ ВОГНИЩ. мАЛИЙ ЗГАДАВ
РОЗМОВУ СТАРШИХ, ЩО СПЕРЕЧАЛИСЯ МГЖ СОБОЮ Г ГАДАЛИ, ЧИ ПОПИНИ ЦЬОГО РАЗУ
ВИПРОСЯТЬ У КНЯЗЯ СТРАЖУ, ЩОБ ГАНЯТИ КУПАЛЬСЬКГ ГГРИЩА. пЕВНО, ОТГ ВСГ
ВОГНГ, ПРО ВСЯК ВИПАДОК, РОЗПАЛИЛИ ЮНАКИ, ЩОБ СПЛУТАТИ, А ОДНОЧАС Г
ПОДРАТУВАТИ СТРАЖГВ. аЛЕ МАЛИЙ ЧУВ ЩЕ Й ТАКЕ. гОВОРИЛИ МГЖ СОБОЮ ПОВАЖНГ
КАМЕНЯРГ НА сОФГПВСЬКОМУ ПОДВГР'П: "нЕ БУДЕ НАШ КАГАН ПОПГВСЬКИМ ЗАБАГАНКАМ
ПОТУРАТИ - НЕ ПОСИЛАТИМЕ СТРАЖУ ПРОТИ КУПАЛЬСЬКИХ ГГРИЩ". "аВЖЕЖ, -
ПОГОДИВСЯ ДРУГИЙ. - пГСЛЯ ТОГО, ЯК ПРЕПАДЛЮЧИЙ аНАСТАСГЙ ПОКРАВ УСГ КНЯЖГ
СКАРБИ Г ПОДАВСЯ ДО ЛЯХГВ, КАГАН СТАВ ОБАЧНГШИЙ. нЕ ВСЯКЕ СЛОВО ГРЕЦЬКЕ
ЗРАЗУ ЧУК... бГДНА НАША ЗЕМЛЯ... нА бОГА МЕНГ НЕ ШКОДА ОСТАННЬОГО ШЕЛЯГА...
аЛЕ Ж НАШЕ ЗОЛОТО Й СРГБЛО, Г ХУТРА НА ЦЕРКВУ, ПЛИВУТЬ ДО цАРГРАДА". "тИХШЕ,
- ЩЕ ХТОСЬ ПОЧУК! "- Г КАМЕНЯРГ РГВНО ЗАДОВБАЛИ ВАЖКИМИ ТЕСЛАМИ ПО РОЖЕВИХ
ШИФЕРНИХ ПЛИТАХ.
пГВНИК ПО ЗГРКАХ ПОБАЧИВ, ЯКРАЗ ПГВНГЧ НАСТАЛА. нАСТАВ ЧАС ВОРОЖГННЯ.
тЕПЕР ТРЕБА ПЕРЕЙТИ ЩЕ ДВА ПАГОРБИ Г ТАМ, ЗА ТИМИ ДОЛИНКАМИ ЧАРГВНЕ МГСЦЕ.
тАМ, ДЕ ВЛИВАКТЬСЯ ПОВНОВОДИЙ РУЧАЙ ДО лИБГДГ. тАМ, ГОВОРИЛИ МГЖ СОБОЮ
СТАРШГ, ВОРОЖАТЬ, ЗА ПОГАНСЬКИМ ЗВИЧАКМ, ДГВЧАТА НА ВГНКАХ. пОТИХЕНЬКУ
ПЕРЕКАЗУВАЛИ, ЩО В ТОМУ МГСЦГ, ХТО ВОРОЖИТЬ, В ТОГО ВСЕ ЗБУВАКТЬСЯ
ТОЧНГСГНЬКО! чИ ПОГАНЕ, ЧИ ХОРОШЕ - ЯК НАВОРОЖИЛОСЬ! тОМУ В ЦЕ МГСЦЕ НЕ ВСГ
ВГДВАЖУВАЛИСЬ ПРИЙТИ, А РАПТОМ ГОРЕ НАВОРОЖИШ?!
лИБГДЬ КРУТО ЗВЕРНУЛА НА ЗАХГД. В БУЛО ВИДНО ДАЛЕКО ВСГ ПАГОРБИ В
ВОГНЯХ. бУЛО ВИДНО, ЯК ОДДАЛГК НА ОДНГЙ ГАЛЯВИНГ ВОДИЛИ ВОЛГВ Г КОРГВ ЗГ
СВГЧКАМИ НА РОГАХ. оН НА ТИХ ВОДАХ З ЧОВНГВ ПУСКАЛИ ВГНКИ ЗГ СВГЧКАМИ.
пГВНИК ПОДИВИВСЯ ВНИЗ НА ГАЛЯВИНУ, ВОНА БУЛА РГВНА-РГВНЕСЕНЬКА ДО САМОП
ВОДИ, ПОРОСЛА ШОВКОВИСТОЮ ТРАВОЮ. з УСГХ БОКГВ ПП ОТОЧУВАЛИ ВЕЛЕТЕНСЬКГ
ТОПОЛГ. сВГТЛО ЙШЛО ЗНИЗУ КРГЗЬ ВГТТЯ Г МАЛОМУ ЗДАВАЛОСЯ НЕ ТАКИМ ЯСКРАВИМ,
ЯК ГНШГ БАГАТТЯ. аЛЕ СМГХ ЧУВСЯ ЛИШЕ ДГВОЧИЙ. вИСВИСТУВАЛИ ВЕСЕЛО КУГИЧКИ,
ГУДГЛА СОПЕЛЯ, Г РАЗ ПО РАЗ ЛУПАВ БУБОН. мАЛИЙ ЙШОВ СТЕЖКОЮ ОБЕРЕЖНО, ТИХО
СПУСКАВСЯ УНИЗ ДО РГЧКИ. кРГЗЬ КУЩГ ПРОБИВАЛОСЯ ЧЕРВОНЕ СВГТЛО, ВСЕ НА
ГАЛЯВИНГ ПОЧИНАЛО РУХАТИСЯ ШВИДШЕ Й ШВИДШЕ. кОЛО ТАНЦГВНИЦЬ КРУТИЛОСЯ
НАВКОЛО ЯСКРАВОГО БАГАТТЯ. сПАЛАХИ ВОГНЮ ТО ВИСВГТЛЮВАЛИ ЛЮДСЬКГ ПОСТАТГ З
УСГМА ПОДРОБИЦЯМИ, ТО РОБИЛИ ПХ ЧОРНИМИ ТГНЯМИ. чОРНГ ТГНГ ЗМГНЮВАЛИСЬ
БГЛИМИ ПОСТАТЯМИ, ЧЕРВОНЕ СВГТЛО ЗАЛИВАЛО ЧЕРВГННЮ ПОЛОВИНУ ЛИЦЯ, ПОЛОВИНУ
ХОВАЛО В ТГНГ. пГД УКВГТЧАНИМ ДЕРЕВОМ КЛЕНА ШАРПАЛОСЯ ТРИ ОСВГТЛЕНГ ПОСТАВИ.
оДНА МЕТЕЛЯЛА ГОЛОВОЮ Г З НЕЙМОВГРНОЮ ШВИДКГСТЮ ВИДОБУВАЛА СВИСТ ГЗ
ОЧЕРЕТЯНИХ З'КДНАНИХ СВИСТУЛЬОК-КУГИЧОК. дРУГА ПРИТУПУВАЛА НОГАМИ,
РВЗГОЙДУВАЛАСЯ, МЕТЕЛЯЛА ДОВЖЕЛЕЗНИМИ КОСАМИ Г ДУЛА В ДОВГУ СОПГЛКУ, БРОВИ В
НЕП ПГДНГМАЛИСЬ НА ЛОБА Г ОЧГ ЗАКОЧУВАЛИСЬ ДОГОРИ, ТГЛЬКИ БГЛКИ
ВГДБЛИСКУВАЛИ ЧЕРВОНИМ ВГД ВОГНЮ. тРЕТЯ БУЛА ГЕТЬ ДЕБЕЛА, Г МАЛА ГОЛОВУ, ТАК
ПОКРИТУ НАМГТКОЮ, ЩО Й ЛИЦЯ НЕ БУЛО ВИДНО. вОНА ЩОСИЛИ ГАТИЛА КАЛАТАЛОМ У
БУБОН, ПРИТОПТУВАЛА НОГОЮ. В ЧИМ ШВИДШЕ ВГДБИВАЛА ВОНА КАЛАТАЛОМ ПО БУБОНУ,
ТИМ ШВИДШЕ НЕСЛИСЯ В ТАНЦГ ТАНЦГВНИЦГ. кРУТИЛОСЯ ЖИВЕ КОЛЕСО ЛЮДСЬКИХ ТГЛ,
РОЗВИВАЛИСЯ ПХНГ КОСИ, МЕРЕХТГЛИ НАМГТКИ ЗАМГЖНИХ, БРЯЖЧАЛО НАМИСТО НА
ДГВОЧИХ ШИЯХ, А НА ГОЛОВАХ У НИХ У ВСГХ БУЛИ ВГНКИ, А В ДОВГОМУ ВОЛОССГ
РОЗВИВАЛОСЯ ЗГЛЛЯ ЛЮБИСТКА Г М'ЯТИ, Г ВАСИЛЬКГВ, Г ДОВГОЛИСТОП ТРАВИ
ЛГПНИКА.
тА ТРАВА ЗБИРАЛАСЯ ДГВЧАТАМИ, ЩОБ ПРИВОРОЖИТИ ДО СЕБЕ ХЛОПЦГВ, ЩОБ
ЗНАЙТИ СОБГ ЧОЛОВГКА.
сВИСТ КУГИЧОК Г КАЛАТАННЯ БУБОНА ДОСЯГЛО ТАКОП СИЛИ Й ШВИДКОСТГ, ЩО
МАЛИЙ ЗАТАМУВАВ ПОДИХ, Г ВРАЗ ЛАНЦЮГ ЖИВИЙ ЛУСНУВ Г РОЗГРВАВСЯ, МАЛИЙ
ВИДИХНУВ З ПОЛЕГКГСТЮ. аЛЕ РУХ ЩЕ БГЛЬШЕ ПОСИЛИВСЯ, ТГЛЬКИ ТЕПЕР ПОЧАЛОСЯ
СТРИБАННЯ ЧЕРЕЗ ВОГНИЩА. тАНЦГВНИЦГ СХОПИЛИ ЛЯЛЬКУ СОЛОМ'ЯНУ ВСЮ В
ПРИКРАСАХ, ЩО СТОЯЛА ПГД ДЕРЕВОМ, Г ПОЧАЛИ З НЕЮ СТРИБАТИ ЧЕРЕЗ БАГАТТЯ.
вОНИ ПЕРЕДАВАЛИ ЛЯЛЬКУ З РУК ДО РУК, Г КОЛИ ОДНА РОЗБГГАЛАСЯ Г СТРИБАЛА З
ЛЯЛЬКОЮ ЧЕРЕЗ ВОГОНЬ, ГНШГ ПОЧИНАЛИ ЩЕ СИЛЬНГШЕ ЛЯСКАТИ В ДОЛОНГ Г
ПРИСПГВУВАТИ: "оЙ, ГРАЙТЕ, ГРАЙТЕ, В ДУДОЧКУ ГРАЙТЕ, кУПАЛУ ВСЛАВЛЯЙТЕ!
кУПАЛУ ВСЛАВЛЯЙТЕ!"
мАЛИЙ Г НЕЗЧУВСЯ, ЯК ПОЧАВ ПГДСПГВУВАТИ: "оЙ, ГРАЙТЕ, ГРАЙТЕ!.."
ПРИТУПУВАТИ НОГОЮ ПО КОРЕНЮ СТАРЕЗНОГО ПОХИЛЕНОГО КЛЕНА. вГН ДО НЬОГО
ПРИХИЛИВСЯ, ПРОСТО ЛЕЖАВ НА НЬОМУ ЖИВОТОМ, ВГН ПРИТУПУВАВ НОГОЮ Г ПОВОДИВ
ПЛЕЧИМА, ЯК Г ТАНЦГВНИЦГ ВНИЗУ. вГН ЦЬОГО Г НЕ ПОМГЧАВ, ЩО ВГН ПГДСПГВУК Г
ПРИТАНЦЬОВУК, ЗАХОПЛЕНИЙ КУПАЛЬСЬКИМИ ГГРИЩАМИ.
оСЬ ОДНА ЖГНКА В НАМГТЦГ Г ВАСИЛЬКОВОМУ ВГНКУ НАБЛИЗИЛАСЬ ДО ВОГНЮ,
СХОПИЛАСЬ ЗА ПОДГЛ СОРОЧКИ, Г ПРИГНУВШИСЬ, ОДНИМ РУХОМ СТЯГЛА ГЗ СЕБЕ
СОРОЧКУ Г КИНУЛА ПП ДО ВОГНЮ. нА ХВИЛЮ СОРОЧКА ЗБИЛА ПОЛУМ'Я Г СТАЛО ТЕМНО.
кОЛИ ЗА МИТЬ ВОГОНЬ ОГОРНУВ СОРОЧКУ, НАГА ЖГНКА ВЖЕ ДОБГГЛА ДО КРАЮ БЕРЕГА,
Г ВИСОКО ЗНЯВШИ РУКИ, СТРИБНУЛА В РГЧКУ. оСТАННГ ЗНОВУ СХОПИЛИСЬ ЗА РУКИ Г
ЗНОВ НАВКОЛО ВОГНЮ ЗАКРУТИЛОСЬ ЖИВЕ КОЛО. сПГВАЛИ, ГУКАЛИ, А МУЗИКИ ТАК
ВИГРАВАЛИ, ЩО ПГТ ПХ ЗЛИВАВ РУЧАЯМИ. пГВНИКОВГ БУЛО ВИДНО, ЩО ПХНГ СОРОЧКИ
НА ПЛЕЧАХ, ПГД ПАХВАМИ, НА СТЕГНАХ ПОТЕМНГЛИ Г ОБЛИПЛИ ПО ТГЛУ. зА ПЕРШОЮ
МОЛОДИЦЕЮ ДО БАГАТТЯ СТАЛА ДРУГА. аЛЕ ВОНА, РОЗДЯГШИСЬ, СВОЮ СОРОЧКУ ЛИШИЛА
НА ЗЕМЛГ, А ДО ВОГНЮ КИНУЛА ДИТЯЧУ СОРОЧЕЧКУ. пГВНИК ДОБРЕ ЗНАВ, ЩО ЦЕ
ЗНАЧИТЬ: ПЕРША МОЛОДИЦЯ САМА ХВОРГЛА, ЧЕРЕЗ ТЕ НЕ МОГЛА ПОНЕСТИ, А В ДРУГОП
ХВОРГЛА МАЛА ДИТИНА. рАЗОМ ГЗ СОРОЧКАМИ У КУПАЛЬСЬКОМУ ВОГНГ СПАЛЮВАЛИ ЖГНКИ
Й ХВОРОБИ.
оСЬ ГЗ-ЗА ПАГОРБГВ ПОЧАЛО СВГТЛГШАТИ НЕБО. сХОДИВ МГСЯЦЬ. яК ВИПЛИВ
МАЙЖЕ ПОВНИЙ МГСЯЦЬ - ВСГ ЗАКЛИКАЛИ В ОДИН ГОЛОС!
кОЛО РУХАЛОСЯ ШВИДШЕ, ШВИДШЕ! вРАЗ ЖГНКА З БУБОНОМ ВИКИНУЛА РУКУ З
КАЛАТАЛОМ Г ТОРКНУЛАСЬ ПЛЕЧА НАЙМОЛОДШОП ДГВЧИНИ. бУЛА ВОНА РОКИ НА ТРИ
СТАРША ЗА пГВНИКА, МОЖЕ НА РГК СТАРША ЗА ДОНЬКУ КОВАЛЯ. оСЬ ЧОМУ ТА, З
БУБОНОМ, ПОВОДИЛА ГОЛОВОЮ, НЕМОВ ШУКАЛА КОГОСЬ. вОНА СТЕЖИЛА ЗА ДГВЧИНОЮ.
дГВЧИНА ВГДПУСТИЛА РУКИ Г ВИСТРИБНУЛА В СЕРЕДИНУ КОЛА НА ЯСКРАВЕ СВГТЛО.
тРЕМТЯЧИМИ РУКАМИ ТЯГЛА З СЕБЕ СОРОЧКУ Г ЗАПЛУТАЛАСЬ У РУКАВАХ. а КОЛО
ТАНЦЮРИСТОК ШАЛЕНО КРУТИЛОСЯ, ВЖЕ НЕ МАЮЧИ СИЛИ СПИНИТИСЬ. В ВСГ ВОЛАЛИ, АЖ
У ВУХАХ ЛЯЩАЛО: "кУПАЛО, кУПАЛО, кУПАЛО!" дГВЧИНА ЗНЯЛА З ГОЛОВИ ВГНОК,
ЗАТИСЛА ЙОГО МГЖ КОЛГНЬМИ, Г ОДНИМ РУХОМ ВГДКИНУЛА НА ЗЕМЛЮ СОРОЧКУ. тОДГ
ВЗЯЛА ВГНОК НА ГОЛОВУ, ПЕРЕСКОЧИЛА НА КРАЙ ВОГНЮ, ПРОСЛИЗНУЛА МГЖ РУКАМИ
ДГВЧАТ, СТРИБНУЛА З БЕРЕГА У ВОДУ. вГНОК СПАВ З ПП ГОЛОВИ Г ПОПЛИВ НА
СЕРЕДИНУ РГЧКИ. сАМА ВОНА ВИЛГЗЛА З ВОДИ Г ВСКОЧИЛА ДО КОЛА. вИЛГЗЛИ З ВОДИ
Й МОЛОДИЦГ Г ТЕЖ СТАЛИ ДО ТАНЦЮ. В ПХНГ ВЕЛИКГ, ОСОБЛИВО ПЕРШОП, ПРОВИСЛГ
ГРУДИ МЕТЕЛЯЛИСЯ З БОКУ НА БГК, СКАКАЛИ ВГОРУ Г ВНИЗ Г ЛЯСКАЛИ ПО МОКРОМУ
ТГЛУ. мГСЯЦЬ ГЕТЬ ЗОВСГМ ПГДНЯВСЯ ВГОРУ. тОДГ МУЗИКА ВРАЗ УВГРВАЛАСЯ. а
ТАНЦЮРИСТКИ ВСЕ НЕСЛИСЯ НАВКОЛО ВОГНИЩА. тРОК ЖГНОК-МУЗИК ПОЖБУРНУЛИ СВОП
ГНСТРУМЕНТИ, СКИНУЛИ ОДЯГ Г ВСКОЧИЛИ ДО КОЛА. пГВНИК ТЕПЕР БАЧИВ ЛИШЕ ТУ, ЩО
ВИБИВАЛА КАЛАТАЛОМ ПО БУБОНУ. вОНА БГГЛА У ШВИДКОМУ ВЕРТГННГ ТАНЦЮ Г БУЛО
ДИВНО, ЯК ВОНА, ГАКА ДЕБЕЛА, ШВИДКО Й ЗГРАБНО РУХАКТЬСЯ! оДНГ ГРУДИ В НЕП
БУЛИ ЗАВБГЛЬШКИ З ГОЛОВУ пГВНИКА КОЖНА. дОВЖЕЛЕЗНГ, З ЧОРНИМИ НАБРЯКЛИМИ
СОСЦЯМИ. мОГУТНГ ЧРЕСЛА, З ГЛИБОКИМИ ЯМКАМИ НА КРИЖАХ Г ТГЛО ПП ТАК САМО
БЛИЩАЛО У СВГТЛГ БАГАТТЯ, ЯК Г В ТИХ, ЩО ВИЛГЗЛИ З РГЧКИ.
кОЛО ЩЕ РАЗГВ ТРИ ПРОНЕСЛОСЯ НАВКРУГИ БАГАТТЯ Г РОЗПАЛОСЯ. вГН ДИВИВСЯ
В ПП ЛИЦЕ З ЛЕДЬ ВИРЛАТИМИ ОЧИМА, ГЗ РОЗДУТИМИ НГЗДРЯМИ КИРПАТОГО НОСА.
рВОНУВСЯ НАЗАД ЗА ДЕРЕВО.
оСТУПИВСЯ. зАВАЛИВСЯ НАВЗНАК Г, БОЛЯЧЕ ВДАРИВШИСЬ ОБ КОРГННЯ ГОЛОВОЮ,
ПОКОТИВСЯ НА ГАЛЯВИНУ ВНИЗ.
тОВСТУХА ЩОСИЛИ ЗАВОЛАЛА.
- тИХО! мОВЧГТЬ! пРОПАДЕ ВОРОЖГННЯ. нА МЕНГ ВСЕ ЗАВИСАК! цУР! цУР! цУР!
вСГ ЗАКЛЯКЛИ НЕРУХОМО. нАВГТЬ ДЕКОТРГ З РОЗКРИТИМИ РОТАМИ. В В ОЧАХ У
ВСГХ БУВ РОЗПАЧ - ПРОПАЛО ВОРОЖГННЯ!!!
мАЛИЙ ЛЕЖАВ ГОЛГЧЕРВА Г НЕ ВОРУШИВСЯ - ВСЕ ТГЛО ЙОГО ЗАТЕРПЛО.
- сЛУХАЙТЕ МЕНЕ! - в ГОЛОСГ ТОВСТУХИ ВГДЧУВАЛАСЬ ТАКА СИЛА, ЩО ВСГ
ЗРАЗУ Ж МОВЧКИ ПГДСТУПИЛИ ДО НЕП. - тИ, ТИ Й ТИ! - вОНА ТИЦЬНУЛА НА
НАЙМОЛОДШИХ ДГВЧАТ. - тРИМАЙТЕ ЙОГО РУКИ, НОГИ, ГОЛОВУ! а ТИ, - ВОНА ВЗЯЛА
ЗА РУКУ НАЙМОЛОДШУ КУПАЛЬНИЦЮ, - ЗАКРИЙ ЙОМУ ОЧГ.
пГВНИК ЗАНГМГВ ВГД СТРАХУ Г НЕ ПРУЧАВСЯ.
кОЛИ НАД НИМ СХИЛИЛИСЬ НАГГ ТГЛА, КОЛИ ДО ЙОГО ОБЛИЧЧЯ НАБЛИЗИЛИСЬ
ТРЕМТЛИВГ ПЕРСА, МОКРГ ГАРЯЧГ ДОЛОНГ ЛЕГКО ЛЯГЛИ НА ЙОГО ПОВГКИ.
пОТГМ ВАЖКА ГАРЯЧА РУКА ЛЯГЛА ЙОМУ НЕ СЕРЦЕ. В МГЖ ЧУЖИМИ ПАЛЬЦЯМИ ВГН
ВГДЧУВ, ЯК ВГСТРЯ НОЖА ДОТИКАК ЙОГО КРГЗЬ СОРОЧКУ. пОТГМ РУКУ ВГДНЯЛИ Г
ВГСТРЯМ НОЖА ПРОВЕЛИ ПО СОРОЧЦГ ХРЕСТ НА ХРЕСТ. В ЗРАЗУ Ж НА СОРОЧКУ ЗЛИЛАСЬ
ХМГЛЬНА МЕДОВА РГДИНА.
гУЧНИЙ ГОЛОС СПОВГСТИВ:
- кРОВ ПРОЛИЛАСЬ! тГЛО КИДАЙТЕ У ВОДУ.
В пГВНИКА ПГДНЕСЛИ ВГОРУ Г БГГЦЕМ, БГГЦЕМ ПОНЕСЛИ ДО ВОДИ.
щОСИЛИ РОЗГОЙДАЛИ. кИНУЛИ У РГЧКУ.
тЕПЛА ВОДА ГЗ СТРАШНИМ ШУМОМ ЗГЙШЛАСЬ НАД ЙОГО ГОЛОВОЮ.
вГН ЗРАДГВ - ЖИВИЙ! йОГО НЕ ЗАКОЛОЛИ!
нЕЗВАЖАЮЧИ НА ОДЯГ, ЩО ОБЛИПАВ ЙОГО ТГЛО Г ЗАВАЖАВ РУХАТИСЬ, ПОПЛИВ
НАВПРОСТЕЦЬ НА ПРАВИЙ БЕРЕГ лИБЕДГ.
тА ЙОГО НАВВИМАШКИ НАЗДОГНАЛА МОЛОДИЦЯ.
- нЕ ТГКАЙ! вЕРТАЙ ДО БЕРЕГА.
а З БЕРЕГА ТАНЦГВНИЦГ СТРИБАЛИ У ВГНКАХ. вГНКИ ЗЛГТАЛИ З ПХНГХ ГОЛГВ.
тОДГ ВИЛАЗИЛИ НА БЕРЕГ Г БГГЛИ ПО БЕРЕЗГ ДО ЗВОРОТУ РГКИ, СТЕЖАЧИ ЗА
СВОПМИ ВГНКАМИ. вГАДУВАЛИ СВОЮ ДОЛЮ.
дАЛГ ЗВОРОТУ НГХТО НЕ ХОДИВ.
вГД ЗВОРОТУ ПОВЕРТАЛИСЯ ДО БАГАТТЯ, Г ЗНОВ ВОДИЛИ ТАНОК ПГД КУГИЧКИ ТА
СОПЕЛЮ.
тОВСТУХА, ТГЛЬКИ ПОЧУЛА МУЗИКУ, ЗРАЗУ Ж РОЗГБРАЛА ДОНАГА ХЛОПЦЯ, ВГН Г
ПИСНУТИ НЕ ВСТИГ ТА Й НЕ ПОСМГВ.
- пГШЛИ ДО БАГАТТЯ. пОВЕДЕМО ТАНОК! В ТОВСТУХА ВРГЗАЛАСЬ У КОЛО ТАМ, ДЕ
БУЛА НАЙМОЛОДША ДГВЧИНА.
зА ЛГВИЦЮ ЙОГО ТРИМАЛА НАЙТОВСТГША, НАЙГРУДАСТГША ЖГНКА, А ЗА ПРАВИЦЮ -
НАЙМОЛОДША ДГВЧИНА.
сПОЧАТКУ ВГН НЕ БГГ, А ЙОГО ПРОСТО ТЯГЛИ, НЕСЛИ ЗА РУКИ, А ПОТГМ ЗВУКИ
КУГИЧОК ТА СОПЕЛГ ПОЧАЛИ ПРОБИВАТИСЬ КРГЗЬ ШУМ ДО ЙОГО СЛУХУ. В НАПОВНИЛИ
ЙОГО ТГЛО ПОЛЕГКГСТЮ Г РАДГСТЮ. вГД ЦЬОГО Й СИЛА, Й ПРУДКГСТЬ У НОГАХ
З'ЯВИЛИСЬ. В ВГН ВЖЕ ГНАВ Г ГНАВ З УСГМА ПО КОЛУ, ЩОСИЛИ Б'ЮЧИ П'ЯТАМИ.
дЕБЕЛА ВИРВАЛА ЙОГО ГЗ ЛАНЦЮГА ТАНЦЮРИСТОК Г ПОМЧАЛА ДО ВОГНЮ.
вОНИ ВДВОХ ПРОСТО ПЕРЕЛЕТГЛИ ЧЕРЕЗ ТАХНУЧЕ ВОГНИЩЕ.
кОЛО ЗНОВ РОЗПАЛОСЬ.
йОГО ХАПАЛИ ЗА РУКИ ГНШГ Г СТРИБАЛИ З НИМ ЧЕРЕЗ ВОГОНЬ.
кОЛИ ВГН ПОЧАВ СТОМЛЮВАТИСЬ, ЗВГДКГЛЯСЬ З'ЯВИЛАСЬ ТОВСТУХА КИРПАТА,
ВИРЛАТА. вОНА ТЯГЛА ВЕЛИКИЙ ОБЕРЕМОК СВГЖОСТЯТОГО ОЧЕРЕТУ.
пОЖБУРНУЛА ЙОГО НА ЯСКРАВЕ ПОЛУМ'Я.
сВГТЛО ЗГАСЛО.
зАШИПГЛО Й ЗАТРГСКОТГЛО МОКРЕ БАДИЛЛЯ НА ЖАРИНАХ.
нАД БАГАТТЯМ ЗАКЛУБОЧИВСЯ ГУСТИЙ БГЛИЙ ДИМ. В ПОКРИВ УСЮ ГАЛЯВИНУ.
тОДГ ТОВСТУХА СХОПИЛА СВГЙ Г ХЛОПЧИКГВ ОДЯГ Г ПГД ПОКРИВОМ ДИМУ
ПОДАЛАСЬ У КУЩГ. хЛОПЧИК ЗА НЕЮ.
мЕЖИ ТЕМНОГО ГГЛЛЯ ПОПЕРЕДУ ВИКРУЧУЮТЬСЯ, ХИЛИТАЮТЬСЯ ПИШНГ БГЛГ
СТЕГНА.
оСЬ ТГЛЬКИ РУКИ ПРОСТЯГНИ Г ТОРКНИСЬ.
вГН НЕ ВТРИМАВСЯ - ПРОСТЯГНУВ РУКУ Г ТОРКНУВСЯ.
В ВОНА СТАЛА Г ПОВОЛГ ПОВЕРНУЛАСЬ ДО НЬОГО, ПРОСТО ВГДДАЮЧИ СЕБЕ ВСЮ НА
ОГЛЯД Г НА ДОТИК!
вГН ГЛАДИВ Г ГЛАДИВ ПП ВЕЛИКИЙ ШОВКОВИСТИЙ ЖИВГТ, ТОРСАВ ВЕЛИЧЕЗНГ,
НЕЙМОВГРНГ ГРУДИ, М'ЯВ ПАЛЬЦЯМИ НАБРЯКЛГ, ТВЕРДГ СОСЦГ.
тА ОСЬ ВОНА ВГДКИНУЛАСЬ НАЗАД, ВГДХИЛИЛАСЬ Г СТЕГНАМИ, Г ЖИВОТОМ, Г
РУКА пГВНИКА ЗАВИСЛА В ПОВГТРГ.
зНОВ ВГН БГГ ЗА НЕЮ ПО ДОБРЕ ВИТОПТАНГЙ СТЕЖЦГ.
оСЬ ВОНИ З РОЗГОНУ ВИСКОЧИЛИ НА ГАЛЯВИНУ, ЗАЛИТУ СРГБЛОМ МГСЯЧНОГО
СВГТЛА. сТАРЕЗНА ЗАСИХАЮЧА ЛИПА ТАКА ЧОРНА, НАЧЕ ОБГОРГЛА ВГД БЛИСКАВКИ.
жГНКА СТАЛА ПГД ЛИПОЮ, А пГВНИК З РОЗГОНУ НАЛЕТГВ НА НЕП, ЗАНУРИВСЯ
ЛИЦЕМ МЕЖИ ПИШНИХ ГАРЯЧИХ ГРУДЕЙ.
вОНА ВПУСТИЛА НА СРГБЛЯСТУ ТРАВУ ЙОГО МОКРИЙ ОДЯГ Г ПОКАЗАЛА РУКОЮ:
"вДЯГАЙСЯ!".
вГН РОЗБИРАВ, РОЗПРАВЛЯВ СВГЙ ОДЯГ, А ВОНА СТОЯЛА В ЯКИХОСЬ ДВОХ
КРОКАХ, НЕ БГЛЬШЕ, ВГД НЬОГО Г ПОВОЛГ ОБЕРТАЛА НАМГТКУ.
пГВНИК ВГДЧУВ, ЯК ВГД НЕП, ВГД ПП МОКРОГО ВАЖКОГО ВОЛОССЯ ТЯГНЕ ДИМОМ
БАГАТТЯ Г ТОНКИМ АРОМАТОМ ЛЮБИСТКУ Г ЩЕ ЯКОГОСЬ ЗГЛЛЯ.
з УСГХ ГОРБГВ Г ЯРГВ НАД лИБГДДЮ ДОЛИНАЛИ НЕСАМОВИТГ ПГСНГ ТА ШАЛЕНА
МУЗИКА.
дЕСЬ ЗА ГОРБАМИ, НА СХОДГ ПРОПГЯВ ДАЛЕКИЙ ПГВЕНЬ.
мАЛИЙ ПОДИВИВСЯ НА ЗОРГ - Г ЗДИВУВАВСЯ - ВОНИ ТГЛЬКИ-ТГЛЬКИ ЗРУШИЛИСЬ.
а ЙОМУ ЗДАВАЛОСЬ, ЩО ПРОМИНУЛА ВСЯ НГЧ Г ВЖЕ ОСЬ-ОСЬ НАСТАНЕ СВГТАНОК.
жГНКА ШИРОКО РОЗЧЕПГРИЛА ПАЛЬЦГ Г ПРИТИСШИ ДО КЛЮЧИЦЬ НАВХРЕСТ СКЛАДЕНГ
РУКИ З СИЛОЮ НАТИСКАЛА НА СВОК ТГЛО, ОГЛАДИЛА ВСЮ ПО НАБРЯКЛИХ ВАЖКИХ
ПЕРСАХ, ПО ЖИВОТУ, ПО РВЗЛОГИХ СТЕГНАХ, ПРУЖНО ЗГГНУЛАСЬ, ПРОЙШЛАСЬ,
ВТИСКАЮЧИ ПАЛЬЦГ В ТГЛО ПО КОЛГНАХ Г ГОМГЛКАХ.
рВУЧКО РОЗПРАВИЛАСЬ, Г ВЕЛЕТЕНСЬКГ ПЕРСА ЗАГОЙДАЛИСЬ, ЗАМЕТЕЛЯЛИСЬ З
БОКУ НА БГК.
зАМЕТЕЛЯЛА ГОЛОВОЮ.
з УСГХ ПАГОРБГВ Г МИСГВ РГКИ ДОЛИНАЛИ ШАЛЕНГ РИТМИ ТАНЦГВ Г НЕСТРИМНГ,
ЗАПАЛЬНГ ГОЛОСИ СПГВАЧОК.
дЕСЬ ЗА ПАГОРБАМИ ПРОПГЯВ ЩЕ РАЗ ПГВЕНЬ.
В ОГОЛЕНА ТОВСТУХА СХОПИЛАСЬ ЗА ОДГЖ Г МИТТЮ НАКИНУЛА СОРОЧКУ Г
ВПРАВНИМИ РУХАМИ ДОПРАВИЛА НАМГТКУ, ПГДПЕРЕЗАЛА СОРОЧКУ КРАЙКОЮ.
жГНКА ВЖЕ ВДЯГЛАСЯ, А МАЛИЙ ОБМОТУВАВ ЩЕ ОНУЧГ Г НАТЯГАВ ПОСТОЛИ.
кОЛИ ВГН ПГДВГВ ГОЛОВУ, ЩОБ ЩЕ РАЗ ПОДИВИТИСЬ НА ЦЮ ЗГРАБНУ ТОВСТУХУ,
БГЛЯ ДЕРЕВА НГКОГО НЕ БУЛО.
пГВНИК РОЗЧАРОВАНО ПОХИТАВ ГОЛОВОЮ, А ЙОМУ Ж ТАК КОРТГЛО СПИТАТИ, ХТО
ВОНА Г ЗВГДКИ ВОНА.
тУТ ВГН, ОБГОРТАЮЧИ КРАЙКУ, З ЖАЛЕМ ЗГАДАВ СВОГО НОЖА. В ЛЕЗО ДОБРЕ, Г
РУЧКА ПОЦЯЦЬКОВАНА.
хОЧА ДОБРЕ, ЩО НОЖА ТГЛЬКИ ЗАБРАЛИ, А МОГЛИ Ж Г ВТОПИТИ. В ХТО Б ТАМ
ПОЧАВ ДОПИТУВАТИСЬ - ХТО ВТОПИВ? сАМ ПОЛГЗ У ВОДУ НА кУПАЛА, ОТ Г
ЗАХЛИНУВСЯ.
вГН УЖЕ ЗБИРАВСЯ ПОЛИШИТИ ГАЛЯВИНУ Г ОЗИРНУВСЯ НА ОСТАТОК. вИСОКО НА
СТОВБУРГ, ЙОМУ ТРЕБА ПГДСТРИБНУТИ ЩОСИЛИ, АБО ПОДЕРТИСЬ, ВСТРОМЛЕНО ЙОГО
НГЖ, А НА НГЖ ЗАВГШЕНО ВГНОК ГЗ ВОЛОШКГВ.
оТ ЯКА ДОБРА ТА КИРПАТА ТОВСТА МОЛОДИЦЯ - ПРИВОРОЖИЛА ЙОМУ ЯКУСЬ
СИНЬООКУ. В ХИТРО ЯК НАВОРОЖИЛА - ВГН Г НЕ ПРОХАВ. аДЖЕ ЙОМУ ТАКОГО ЩЕ Й НЕ
НАЛЕЖИТЬ, ВГН ЩЕ МАЛИЙ, ЩОБ ЗАКЛИНАТИ Й ВОРОЖИТИ НА ЯКУСЬ ДГВКУ. а ЦЯ
ЧАРГВНИЦЯ-ТОВСТУХА СВОКЮ ЗГРАБНОЮ РУКОЮ ПОТНУЛА НОЖА В СУХУ ЛИПУ.
з РОЗГОНУ ПГДСТРИБНУВШИ. пГВНИК ВИДЕР НОЖА, Г ВГНОК САМ НАСУНУВСЯ ЙОМУ
НА РУКУ.
тА НА РУЦГ ВГН ЙОГО НЕСТИ НЕ СТАВ, А НАТЯГ НА ГОЛОВУ.
В ТУТ ВГН ЗРОЗУМГВ - ЦЯ ДОБРА ТОВСТА МОЛОДИЦЯ БУЛА Й ХИТРЮЩА - ВОНА
ВИВЕЛА ЙОГО З ГГРИЩ Г НЕ ДАЛА ЙОМУ ДОДИВИТИСЬ НАЙГОЛОВНГШОГО - КОЛИ НА
ПЕРЕДДЕННГ БУДУТЬ ТОПИТИ мАРЕНУ Г СПАЛЯТЬ кУПАЛУ. В ВОДНОЧАС ВОНА ЗРОБИЛА
ЙОГО УЧАСНИКОМ ПОТАКМНОГО, НАЙПОТАКМНГШОГО ВОРОЖГННЯ НА ПЛГДНГСТЬ. сАМЕ ПРО
ЦЕ ВОРОЖГННЯ ВГН, ЩЕ ЗОВСГМ БЕЗШТАНЬКОМ, ЧУВ, ЯК ГОВОРИЛИ МОЛОДИЦГ,
ОЗИРАЮЧИСЬ, ЩОБ НЕ БУЛО ДЕ ДГТЛАХГВ СТАРШИХ. а НА НЬОГО, БЕЗШТАНЬКА, ВОНИ Г
УВАГИ НЕ ЗВЕРТАЛИ.
вГН ЗРОЗУМГВ, ЩО КОЛИ ВГН ГОЛИЙ З ГОЛИМИ КУПАЛЬНИЦЯМИ СТРИБАВ ЧЕРЕЗ
БАГАТТЯ, ЩО ВГН БУВ УОСОБЛЕННЯМ яРИЛА, ЩО РОЗПАЛЮК ХГТЬ, ЯРГСТЬ Г ОПЛГДНЮК
ВСЕ ЖИВЕ.
а ЦИМ ВГНКОМ Г НОЖЕМ ТОВСТУХА НГБИ ГОВОРИЛА: "оСЬ ТОБГ ЩАСЛИВА ВОРОЖБА!
тОБГ ВИПАЛО, БГЛЬШ НГЖ КОМУ, ТОБГ ДОЗВОЛИЛИ БГЛЬШ, НГЖ КОМУ! оТОЖ ГДИ Г
МОВЧИ, ЯК НАЛЕЖИТЬ ДИТИНГ! яК МОВЧИТЬ ВГНОК, ЯК МОВЧИТЬ НГЖ, ЯК МОВЧИТЬ
СУХИЙ СТОВБУР!"
вГН ПОСПГШИВ ДОДОМУ ШВИДКО Й РАДГСНО.
пЕРЕБГГАВ З ПАГОРБА В ДОЛИНУ, Г З ДОЛИНИ ЗНОВ НА ПАГОРБ.
В ЩЕ пГВНИК ВИРГШИВ МЕРТВО ПРО ВСЕ МОВЧАТИ.
В ТОДГ ТОЙ, МГСЬКИЙ бОГ, ЗРОБЛЕНИЙ НА ГЛИНЯНГЙ ДОЩЕЧЦГ, З СЯЙВОМ
НАВКОЛО ГОЛОВИ, НГЧОГО НЕ ЗНАТИМЕ.
нГ, ВГН ЙОГО НЕ ОБДУРЮВАТИМЕ, БОГГВ ДУРИТИ НЕ МОЖНА. пРОСТО ВГН
МОВЧАТИМЕ, БО ТОЙ бОГ МГСЬКИЙ. вГН ТАМ ВСИМ РОЗПОРЯДЖАКТЬСЯ. вГН НОВИЙ бОГ.
а СТАРГ БОГИ ЖИВУТЬ Г В ДЕРЕВАХ, Г В КАМЕНГ, Г В ДЖЕРЕЛАХ, Г В БЛИСКАВКАХ...
а ПОЗАДУ НГЧ КУПАЛЬСЬКА СЯЯЛА ВОГНЯМИ, ВИБУХАЛА СПГВОМ. тА ПОВОЛГ ВСЕ
ЗАТИХАЛО, БО ВГН ВГДДАЛЯВСЯ ВГД РГЧКИ Г НАБЛИЖАВСЯ ДО ОСЕЛЬ.
тА КОЛИ ВЖЕ ДО ПАГОРБА ЛИШАЛОСЬ ЗОВСГМ ТРОХИ, ВГН ПОБАЧИВ КГНСЬКГ ТГНГ,
ЩО РУХАЛИСЬ БЕЗШУМНО ЧЕРЕЗ БЕЛЕБЕНЬ ДО НЕВЕЛИЧКОГО ГАЙКА. вПГЗНАВ КОНЕЙ.
ЏХНГ КОНГ. аЛЕ НЕ ЙДУТЬ, А ПЛИВУТЬ БЕЗ ЗВУКУ. В КОПИТА НЕ Б'ЮТЬ ОБ
ЗАТВЕРДГЛУ, ЯК КАМГНЬ ГЛИНИСТУ СТЕЖКУ!
нЕ ГРЖУТЬ Г НЕ ПОРСКАЮТЬ.
вГН ПРИПАВ ПГД КУЧУ.
уВАЖНО ПРИДИВИВШИСЬ, ПОБАЧИВ НА СПИНГ В гНГДОП, А САМЕ ЦЕ БУЛА ВОНА,
РОЗПЛАСТАНУ ЛЮДСЬКУ ПОСТАТЬ.
а З ГАЙКА ПРОПИЩАЛА ДРГМЛЮГА.
В, ЛЕЖАЧИ НА гНГДГЙ, ТГНЬ ТЕЖ ВГДПОВГЛА ГОЛОСОМ ДРГМЛЮГИ.
оТЖЕ, ЦЕ ТАТГ. В ВОНИ ЗВОДИЛИ П'ЯТЬОХ ПХНГХ КОНЕЙ.
мАЛИЙ НАТЯГ ЧЕРЕЗ ГОЛОВУ ВГНОК НА ШИЮ Г ПОТИХУ ПОПРЯМУВАВ ВГД КУЩА ДО
КУЩА. уНИЗ.
щОБ НАБЛИЗИТИСЬ НЕПОМГЧЕНИМ ДО ГАЮ. цЕ ЙОМУ ВДАЛОСЯ. чУТКЕ ВУХО
ХЛОПЧИКА ВЛОВИЛО СЛОВА СУПЕРЕЧКИ ДВОХ:
- чОГО ТИ ОДИН ПРИЙШОВ?.. вИ ЩО, З НИМ ПОДУРГЛИ?... тРЬОХ КОНЕЙ БУЛО
МАЛО?.. щО ВГН ТАМ РОБИТЬ?..
- тИХ-Х-ХО! - шИПГВ ПЕВНО ТОЙ, ЩО ПРИПХАВ, ЛЕЖАЧИ НА гНГДГЙ. - тАМ ЩЕ
ДОБРИХ ДВГ КОБИЛИ. вГН ПХ ОСЬ-ОСЬ ПРИВЕДЕ!..
- аНУ ШВИДШЕ ВГДПРАВЛЯЙСЯ ДО НЬОГО Г ДАВАЙ НАЗАД. чАС УЖЕ ДО СХОВАНКИ.
оСЬ-ОСЬ ПОЧНУТЬ З ГГРИЩ ВЕРТАТИСЬ Г НАС ПОБАЧАТЬ!
В СХОПИВ, ПЕВНО, ЗА ГОРЛЯНКУ ТОГО ТАТЯ, ЩО ПРИГНАВ КОНЕЙ, БО ВГН
ЗАХРИПГВ.
- зАРАЗ Я,.. ТА ЗАРАЗ ЖЕ...
В ЗРАЗУ Ж ВГД КУПИНИ ДЕРЕВ ВГДДГЛИЛАСЬ ТГНЬ Г ПОБГГЛА ПГДТЮПЦЕМ ЧЕРЕЗ
ВГДКРИТЕ МГСЦЕ Г ВМИТЬ ЩЕЗЛА ЗА ПАГОРБОМ.
пГВНИК ТИХО-ТИХО, ОБЕРЕЖНО-ОБЕРЕЖНО ПОСУВАВСЯ МГЖ КУЩАМИ ВПЕРЕД Г МОЛИВ
ПОДУМКИ НОВОГО бОГА Г ВСГХ СТАРИХ БОГГВ, ЩОБ ВОНИ РОЗЧИСТИЛИ ЙОГО ШЛЯХ ДО
КОНЕЙ ВГД СУХИХ ГГЛОК.
о ДИВО, СПРАВЖНК ДИВО, ПЕВНО, ХТОСЬ ПОЧУВ ЙОГО МОЛГННЯ, БЛАГАННЯ, БО
ЖОДНА СУХА ГГЛКА НЕ ТРГСЛА ПГД ЙОГО ПОСТОЛАМИ, ПОКИ ВГН ПЕРЕХОДИВ ДО ГАЮ.
оДИН ЧОЛОВГК ПРИ ОГОЛЕНГМ МЕЧГ, БО ЛЕЗО ЗБЛИСЛО, МОВ БЛАКИТНА ВОДА В
ЧОРНГМ МОРОЦГ, ПЕРЕД гНГДОЮ ПРИСГВШИ, ОБМАЦУВАВ ПЙ БАБКИ.
дВГ ГНШГ КОБИЛИ ТЕЖ БУЛИ В ПУТАХ.
щЕ ДВГ ГНШГ БУЛИ ПРИВ'ЯЗАНГ ДО ГРУШГ-ДИЧКИ Г ТУПЦЮВАЛИ СТРИВОЖЕНО, ТА
ТУПОТГННЯ ПХНЬОГО НЕ БУЛО ЧУТНО. нА МОРДАХ ХЛОПЧИК ЧИ РОЗГЛЕДГВ, ЧИ,
СКОРГШЕ, ВГАДАВ, - БУЛИ ЗАТЯГНУТГ ЗАКРУТКИ.
мАЛОМУ СТИСЛОСЯ СЕРЦЕ ВГД УЯВИ, ЯКИЙ ТО БГЛЬ ТЕРПЛЯТЬ КОНГ.
кОПИТА У ВСГХ ДОБРЕ БУЛИ ЗАВИНУТГ ГАНЧГРКАМИ. вСЕ БУЛО ТАК, ЯК
РОЗПОВГДАЛИ СТАРГ ХОЛОПИ НА БОЯРСЬКГЙ КУХНГ. тГЛЬКИ ОТ ЗБРОЯ В ТАТЯ БУЛА НЕ
ОБУШОК, НЕ НГЖ, НЕ СОКИРА, А ДОРОГОЦГННА, ЯКУ МОЖЕ ПРИДБАТИ ТГЛЬКИ ДРУЖИННИК
ЧИ БАГАТИЙ КУПЕЦЬ.
хЛОПЧИК ПРИПАДАВ ДО ЗЕМЛГ, ЧАСОМ ПОВЗ НАВКАРАЧКАХ, Г ВСЕ ДО
ГРУШГ-ДИЧКИ, ДО ПРИВ'ЯЗАНИХ КОНЕЙ.
йОМУ ВДАЛОСЯ З ПЕРШОГО ПОРУХУ ВГДВ'ЯЗАТИ ВУЗДЕЧКУ ОДНГКП КОБИЛИ, В
НАВКАРАЧКАХ ПОЛГЗ, ПОЛГЗ, ТЯГНУЧИ ЗА СОБОЮ ПОВГД.
вГН ЗАТЯГ ПП ЗА КУЩГ. пОМАЦАВ ПУТОВГ СУГЛОБИ - НЕ БОРКАНА.
тОДГ ЗРАЗУ Ж ВХОПИВСЯ ЗА ЗАКРУТКУ, ЩОБ ЗВГЛЬНИТИ ПЙ ДИХАННЯ. сПОЧАТКУ
НГЯК НЕ ПГДДАВАЛАСЯ ЗАКРУТКА - ТАК БУЛА ЛИНВА ПЕРЕКРУЧЕНА. тА ВСЕ Ж, З
РЕШТОЮ-РЕШТ, ПГШЛА, Г МОРДА ЗВГЛЬНИЛАСЬ.
В КОБИЛА, ЗАДЕРШИ ВИШКГРЕНУ ПАЩУ, ЩОСИЛИ ЗАГРЖАЛА, АЖ ЛУНА ЛУПОНУЛА
ГОРБАМИ.
хЛОПЧИК, МОВ ВИВГРКА, СКОЧИВ НА КОБИЛУ Г ВДАРИВ ПП П'ЯТАМИ.
пОРУЧ ВИРОСЛА ТГНЬ З ПГДНЯТИМ ЛИСКУЧИМ МЕЧЕМ. мЕЧ СВИСНУВ ТОП МИТГ,
КОЛИ КОБИЛА РОБИЛА ПЕРШИЙ СТРИБОК.
кЛИНОК СВИСНУВ Г ТОРКНУВ ПО ВГНКУ Г ПО ШИП КОБИЛГ.
кОБИЛА, ЗБРИКУЮЧИ, ЗДИБЛЮЮЧИСЬ, ГЕТЬ ОЧМАНГЛО ПОНЕСЛА МАЛОГО ВГОРУ ДО
БЕЛЕБЕНЯ ПЕРЕД зОЛОТИМИ ВОРОТАМИ.
мАЛИЙ ВЧЕПИВСЯ РУКАМИ, Г ЗУБАМИ ПРИХОПИВ ГУСТУ ГРИВУ.
з РАНИ ПРИСКАЛА КРОВ Г БРИЗКАЛА МАЛОМУ НА ЛИЦЕ, НА ПРАВУ РУКУ Г НОГУ.
вГН ПРИПАВ, ПРИЛГПИВСЯ ДО КОБИЛИ, МОЛИВ УСГХ БОГГВ Г ДУХГВ НЕ СКИДАТИ
ЙОГО З ОБГСГЛОП КОБИЛИ.
В ТОМУ ВГН НЕ БАЧИВ, ЯК НА ПРОСАДГ МГЖ КУЩАМИ З'ЯВИЛОСЬ ДВОК. оДИН ВЖЕ
ЗГОТУВАВСЯ - РОЗКРУЧУК НАД ГОЛОВОЮ ОБУШОК.
вОНИ НЕ БОЯЛИСЯ НАЛЯКАНОП КОБИЛИ. аЛЕ ВОНИ НЕ БАЧИЛИ, ЩО ВОНА ЗРАНЕНА В
ШИЮ.
оДИН СВИСНУВ ЗНЕНАЦЬКА.
кОБИЛА НГБИ ЗАТРИМАЛАСЬ.
В ТОП Ж МИТГ ДРУГИЙ ОПУСТИВ ГИРЬКУ ОБУШКА НА ГОЛОВУ ХЛОПЦЕВГ.
тА ЦГКП ЧАРГВНОП НОЧГ УДАЧА БУЛА З пГВНИКОМ. гРАНЧАСТА ГИРЬКА РОЗСГКЛА
ВГНОК Г ПОНЕСЛАСЬ ДАЛГ ВНИЗ, РОЗРИВАЮЧИ СОРОЧКУ НА МАЛОМУ Г ЗРИВАЮЧИ З
ХЛОП'ЯЧОП СПИНИ ДОВГУ СМУГУ ШКГРИ.
вГД БОЛЮ МАЛИЙ ЗАВЕРЕЩАВ НАЧЕ СПГЙМАНИЙ ЗАКЦЬ. кОБИЛА ПГДПАЛА НА
ПЕРЕДНГ Г ЩОСИЛИ ПГДКИНУЛАСЬ ЗАДНГМИ. В ЗАКРУТИЛА, ПОНЕСЛА ХТО ЗНА КУДИ -
ЧЕРЕЗ ЧАГАРГ, ЧЕРЕЗ БУР'ЯНИ, ПО СХИЛАХ, ПО ДОРОЗГ. тА ВСЕ З ВИБРИКОМ, З
ГОГОТГННЯМ.
мАЛИЙ НГЧОГО НЕ ТЯМИВ, В ГОЛОВГ ГУЛИ ДЖМЕЛГ, А З РОТА НАКОЧУВАЛАСЬ
СОЛОНА КРОВ - ТО ВГН ГРИВОЮ ПОРГЗАВ СОБГ ГУБИ.
гОЛОВНЕ НЕ ВПАСТИ. кУДИ Б НЕ ЗАНЕСЛА ЙОГО ОБГСГЛА КОБИЛА - ВОНА ВГДНЕСЕ
ЙОГО ПОДАЛГ ВГД ТАТГВ-ДУШОГУБЦГВ!
кОБИЛА НЕ ПГДВЕЛА. пОПЕТЛЯВШИ ТА ПОКРУТИВШИ СХИЛАМИ Й БЕЛЕБЕНЯМИ, ВОНА
ПРИНЕСЛА пГВНИКА ДО ГСТОБКИ.
В ВПАЛА БГЛЯ КОНОВ'ЯЗГ.
сАМЕ ТОДГ - ЯК РОЗ'ЮШЕНИЙ ДО КРАЮ ДЯДЬКО пГВЕНЬ СХОПИВ тАЛЬЦЯ Г
ЗАКРУЧУВАВ НА ШИП АРКАН, ХОТГВ ЗАВГСИТИ НА СТОВПГ КОНОВ'ЯЗГ.
а ГНШГ ХОЛОПИ ВСГ БУЛИ П'ЯНГ.
хТО ДЕ ПОПАДАВ, ТАМ Г ЛЕЖАВ. вГД НИХ СМЕРДГЛО ПЕРЕГАРОМ ХМГЛЬНИМ, Г
НГХТО З НИХ ГЕТЬ НГЧОГО НЕ ТЯМИВ. вЛАСНЕ, ВОНИ СПАЛИ П'ЯНИМ НЕБУТТЯМ Г
НГЯКИМИ ЗУСИЛЛЯМИ ПХ НЕ МОЖНА БУЛО РОЗБУДИТИ.
оСЬ ВАЛЯВСЯ бУДИЙ Г ЧИЯСЬ СЛУЖНИЦЯ.
бАГАТТЯ БУЛО ЧИМАЛЕ, Г ХОЧ ВОНО ВЖЕ Й ТАХЛО, ПРОТЕ ВСЕ ДОБРЕ
ОСВГТЛЮВАЛО НАВКОЛО.
пГВЕНЬ КИНУВ тАЛЬЦЯ, Г ТОЙ ЗАВАЛИВСЯ НА ЗЕМЛЮ СНОПОМ.
сХОПИВ СКРИВАВЛЕНОГО ХЛОПЧИКА.
- тИ ЖИВИЙ?
мАЛИЙ ВИТЕР З ЛИЦЯ КРОВ Г ЗАКЛГПАВ ПОВГКАМИ, ЩОБ ХОЧ ЩОСЬ НОРМАЛЬНО
БАЧИТИ.
- зОВСГМ ЖИВИЙ! цЕ КГНСЬКА КРОВ... вОНИ ТАМ У КЛЕНОВГМ ГАЮ... ЏХ
ТРОК... оДИН З МЕЧЕМ...
- мОЖЕШ НА КОНГ СИДГТИ?!
- В МОЖУ СИДГТИ, Г МОЖУ Й УСКАЧ ГНАТИ!
- зНГМИ СОРОЧКУ! вДЯГНИ СВИТКУ! шАПКУ!
сАМ КИНУВСЯ ДО СТРГХИ Г ВИХОПИВ З-ПГД СТРГХИ РОГАТИНУ, а З ГСТОБКИ
ВИНГС ЛУК, СТРГЛИ ТА СОКИРУ.
сКОЧИВ ОХЛЯП НА сТРОКАТУ. мГЦНА КОБИЛА - ТА ДУЖЕ ПРИМГТНА. ЏП НЕ
НАВАЖИЛИСЬ ЗВЕСТИ.
пГД'ПХАВ ДО бУДОГО Г ОСАТАНГЛО ОПЕРГЩИВ ЙОГО. В ЧИПЙСЬ СЛУЖНИЦГ
ПЕРЕПАЛО.
бУДИЙ ВАЖКО ЗАСТОГНАВ Г ВГДКРИВ ОЧГ.
- сКОТИНА, ПЕС! кОБИЛУ ДОГЛЯНЬ! чИ НЕ БАЧИШ - КОНАК БГДОЛАШНА? В тАЛЬЦЯ
ПЕЧИ ВОГНЕМ, ВОДОЮ ОДЛИВАЙ, ПОКИ НЕ ОТЯМИТЬСЯ.
рЕП'ЯХ ЩЕ ДЕ ВЗЯВСЯ, КРУТИВСЯ ПГД НОГАМИ. чОГОСЬ СКИГЛИВ ЧИ БРЕХАВ
ЖАЛГСЛИВО.
- у! - зАМАХНУВСЯ НАГАКМ НА ЗДОРОВЕННОГО СОБАКУ. сОБАКА ВПАВ,
ПЕРЕКИНУВСЯ НА СПИНУ Г ЗАДЕР ЛАПИ. мАЛИЙ ТЕЖ СКОЧИВ ОХЛЯП Г ВОНИ ВДВОХ
ПОСКАКАЛИ ЧЕРЕЗ ПАГОРБИ Г БЕЛЕБЕНЬ ДО КЛЕНОВОГО ГАЮ.
нАСТАВ ПЕРЕДДЕНЬ.
кЛУБОЧИВСЯ ТЕПЛИЙ ТУМАН НАД КУПАЛЬСЬКИМИ ВОДАМИ. тАХЛИ, ПОКРИВАЛИСЬ
ПОПЕЛОМ ЯСКРАВГ БАГАТТЯ. пОПГД БЕРЕГАМИ В ОЧЕРЕТАХ ПОПРИТИСКАЛИСЯ ЗАБЛУДЛГ
КУПАЛЬСЬКГ ВГНКИ.
дЕЯКГ НАВГТЬ З ОБГОРГЛИМИ СВГЧКАМИ. чАДГЛИ НА ПАГОРБАХ РЕШТКИ ВОГНИЩ.
дЕ-ДЕ СЕРЕД ЗАРОСТЕЙ ПРОБГГАЛИ КРАДЬКОМА ЛЮДСЬКГ ПОСТАТГ,
дЯДЬКО СПЛЬОВУВАВ Г ХРЕСТИВСЯ.
- у, СГМ'Я ПОГАНСЬКЕ! сОСУДИ ГРГХОВНГ! чЕРЕЗ ВАС ЦГ ЙОЛОПИ ПОВПИВАЛИСЯ!
вСЕ, ВСЕ ЧЕРЕЗ ХМГЛЬ, БЛУД Г ПОГАНСТВО! о бОЖЕ! дАЙ В МОП РУКИ ХОЧ ОДНОГО
ТАТЯ!!! мОЛЮ тЕБЕ!!!
бГЛЯ КЛЕНОВОГО ГАЮ БУЛО ДОБРЕ ВИДНО НА ПОМ'ЯТИХ ТРАВАХ БРИЗКИ
ПОЧОРНГЛОП КРОВГ.
дЯДЬКО ДАВ ПОВГД сТРОКАТОП, А САМ СПГШИВСЯ Г ОБДИВЛЯВСЯ ВСЕ РЕТЕЛЬНО,
НАВГТЬ ОБНЮХУВАВ, МОВ МИСЛИВСЬКИЙ ПЕС.
зАЛГЗШИ НА сТРОКАТУ, ДОВГО СИДГВ МОВЧКИ.
сИДГВ, ГОЛОВУ ПОХНЮПИВ.
цМОКНУВ, РУШИВ, НАПРАВИВ сТРОКАТУ ДО РГЧКИ. пГДНЯВ СТРГЛИ Й ЛУКА
ВИСОКО, КОЛИ КОБИЛА ЗАЙШЛА У ВОДУ. дЯДЬКО НЕ ЗНАВ ЦЬОГО МГСЦЯ - ДУМАВ - КОНГ
ПОПЛИВУТЬ. тА ВИЯВИЛОСЬ, ЩО ТУТ БУЛО МГСЦЕ ПОТАКМНОГО БРОДУ. вОНИ ТОМУ
ШВИДКО ПЕРЕЙШЛИ НА ТОЙ БЕРЕГ. В ДЯДЬКО пГВЕНЬ ПОКАЗАВ, ЩО ВГН НЕ ТГЛЬКИ БУВ
ЛОВЦЕМ ВГДЧАЙДУШНИМ, А МГГ СЛГД Г ПО ЛЮДИНГ ГНАТИ, Г ПО ЗВГРОВГ.
вОНИ ДОПХАЛИ ДО ТОГО МГСЦЯ, ДЕ ТАТГ РОЗГЙШЛИСЯ ДВОМА СТЕЖКАМИ.
лГВОРУЧ З ТРЬОМА КГНЬМИ, ПРАВОРУЧ - ОДИН ВЕРШНИК. дЯДЬКО УВАЖНО
РОЗДИВИВСЯ МОКРГ ГАНЧГРКИ З КГНСЬКИХ КОПИТ. ЏХ ТУТ, ЗА НЕПОТРЕБОМ, ВИКИНУЛИ.
вГН ПХ ВГДДАВ пГВНИКОВГ.
вИВЧАВ СЛГДИ, ЩОСЬ МИМРИВ ПГД НОСА:
- цЕ сОЛОВАЯ. вОНА ЙОГО СКИНЕ. вОНА НЕНАВИДИТЬ ВЕРШНИКГВ... а ВГН Г НЕ
НАЙКРАЩИЙ ВЕРШНИК... бАЧ, ОСЬ ЯК ГДУТЬ СЛГДИ... вГН ПОГАНО НЕЮ УПРАВЛЯК.
сКИНЕ!.. - пРОРОКУВАВ Г РАДГВ ГЗ СВОГО ПРОРОЦТВА пГВЕНЬ.
вОНИ ЩЕ ПРОПХАЛИ ПО ЗАБОЛОЧЕНГЙ ЛГСИСТГЙ ДОЛИНГ З ВЕРСТУ Г ПОЧУЛИ З-ЗА
ГУСТИХ ОЧЕРЕТГВ КГНСЬКЕ СЛАБЕ ГРЖАННЯ.
мЕЖИ ШУВОРАМИ сОЛОВАЯ КОБИЛА ЗАГРУЗЛА ЗАДНГМИ НОГАМИ, А ПЕРЕДНГ
ЗАКИНУЛА НА КУПИНУ. сИЛУВАЛАСЬ, ПРУЖИЛАСЬ, НАМАГАЛАСЬ, АЖ СТОГНАЛА, ВИТЯГТИ
ЗАДНГ НОГИ ГЗ ТРЯСОВИНИ.
дЯДЬКО СПГШИВСЯ Г СПРОБУВАВ ДГСТАТИСЬ ДО КОБИЛИ. тА ЗРАЗУ Ж
ЗАКОЛИВАЛАСЬ, ЗАВОРУШИЛАСЬ ЗЕЛЕНА ТОНКА ПОКРГВЛЯ ТРЯСОВИНИ. зАХЛЮПАЛА РУДА
СМЕРДЮЧА ВОДА КРГЗЬ ВГКОНЦЕ В ЗЕЛЕНГМ ПОКРИВАЛГ.
дЯДЬКО БАЧИВ, ЩО ТРЯСОВИНА НЕ ВГДПУСТИТЬ СВОЮ ЖЕРТВУ, СВОЮ ЗДОБИЧ.
вГН ВИБРАВ НАЙГОСТРГШУ СТРГЛУ Г НАКЛАВ НА ТЯТИВУ. нАПНУВ ТУГОГО ЛУКА.
нЕ ЗМГГ ПУСТИТИ СТРГЛУ. зАКЛАВ НАЗАД У САГАЙДАК.
вГДВ'ЯЗАВ ВГД ПОЯСА АРКАН. оДНИМ КГНЦЕМ ОБВ'ЯЗАВ сТРОКАТУ ПО ГРУДЯХ, А
АРКАН, ТОБТО ПЕТЛЮ, СПРОМГГСЯ НАКИНУТИ НА ШИЮ сОЛОВГЙ.
зДАВ сТРОКАТУ НАЗАД, Г ВОНА ПОТЯГЛА ЛИНВУ.
В ВИТЯГЛА сОЛОВУ З ТРЯСОВИНИ, ВОДНОЧАС ЛЕДЬ ПП НЕ ЗАДУШИВШИ. щЕ Б МИТЬ,
Г сОЛОВА ВДАВИЛАСЯ БИ У АРКАНГ. тА ДЯДЬКО пГВЕНЬ НЕ ПОЖАЛГВ АРКАНУ - РОЗТЯВ
ГОСТРИМ КЛЮГОМ РОГАТИНИ. кОБИЛА ЛЕДЬ ПГДВЕЛАСЯ. тРЕМТГЛА ВСГМ КСТВОМ. з НЕП
СТГКАЛА РУДА БОЛОТНА ЖИЖА.
аЛЕ ДЯДЬКОВГ БУЛО БАЙДУЖЕ. вГН ОБГЙМАВ ПП ЗА ШИЮ, ОГЛАДЖУВАВ ПО ЩОКАХ.
лЕДЬ ЩО НЕ ЦГЛУВАВ.
вОНИ ПОПХАЛИ ДАЛГ ПО СЛГДАХ МЕЖИ ВЕРБОЛОЗАМИ. зА ТИМ, ЩО БУВ З ТРЬОМА
КГНЬМИ.
нА ЗРУЧНГЙ, НЕПРИМГТНГЙ ГАЛЯВИНЦГ ДЯДЬКО ЗАКЛЯВ Г ВИРГШИВ ВЕРТАТИ
НАЗАД.
- тУТ ПХ ХТОСЬ ЧЕКАВ. щЕ ОДИН. оТ ДИВИСЬ - СЛГДИ.
пОТГМ ВОНИ ЗАПХАЛИ В РУЧАЙ. В НЕВГДОМО КУДИ ПГШЛИ - ВНИЗ ПО ТЕЧГП ЧИ
ВГОРУ? оН ТАМ НА ПГСОЧКУ НА ТГМ БОЦГ СЛГДГВ НЕМАК... а ТАМ ГЩЕ ОЗЕРА...
вОНИ ПОВЕРНУЛИ, Г НА ЗВОРОТНЬОМУ ШЛЯХУ ЗАБРАЛИ сОЛОВУЮ.
вОНА НГКУДИ НЕ ЙШЛА. В ТРАВУ НЕ СКУБЛА, А СТОЯЛА, ПОНУРИВШИ ГОЛОВУ.
нАРАЗ ДЯДЬКО СПИНИВСЯ Г СХОПИВ пГВНИКА ЗА ПЛЕЧЕ.
пГВНИК ЗАКУНЯВ, СИДЯЧИ ОХЛЯП НА КОБИЛГ. хОЧ ЯК НЕ ПЕКЛА РАНА НА СПИНГ,
А ПРОТЕ СПАТИ ХОТГЛОСЬ СМЕРТЕЛЬНО, НГЯКИЙ БГЛЬ НЕ РОЗВГЮВАВ СОН.
- тИ ПХ ЗАПАМ'ЯТАВ?!
- нГ... тГЛЬКИ ЗДАКТЬСЯ, ТОЙ,.. ЩО З ОБУШКОМ... СХОЖИЙ НА ТИХ, ЩО
ТОДГ... ВЕРБЛЮДГВ ПРИВЕЛИ...
- пЕЧЕНГГ?!
- хТО ЗНА... мЕНГ ТАК ЗДАЛОСЬ...
- а ДЕ ТИ, ДЕ ТИ БУВ? вГД ПГВНОЧГ ДЕ ТИ ШЛЯВСЯ?
мАЛИЙ ВОРУШИВ СПУХЛИМИ ПОРГЗАНИМИ ГУБАМИ, АЛЕ НГ СЛОВА НЕ ВГДПОВГДАВ.
щО ТАМ ГОВОРИТИ - САМЕ ВГН ВГДПОВГДАВ ЗА ЗВЕДЕНИХ КОНЕЙ. рАЗ НЕ БУЛО
ПРИ ГСТОБЦГ ДЯДЬКА, ЗНАЧИТЬ, ВГН ПОВИНЕН БУВ ЗА ВСГМ ДОГЛЯДАТИ. зВЕДЕНГ КОНГ
БУЛИ ЦГНОЮ ДЯДЬКОВОП СВОБОДИ. хОЧ БОЯРИН ПРО ЦЕ ЩЕ НЕ ЗНАВ, АЛЕ ЗГГДНО
УГОДИ-РЯДУ ВГД ЦГКП КУПАЛЬСЬКОП НОЧГ ДЯДЬКО пГВЕНЬ СТАВАВ ХОЛОПОМ БОЯРИНА
сУДОМИРОВИЧА. сТАВАВ ЩЕ ОДНИМ РАБОМ ГЗ ЙОГО НЕЧИСЛЕННОП ЧЕЛЯДГ.
тА ВСГ ЦГ ДУМКИ КОЛИВАЛИСЯ В СТОМЛЕНГЙ, СОННГЙ ГОЛОВГ ХЛОПЦЯ НАЧЕ ГУСТА
БОЛОТНА ЖИЖА. йОМУ ХОТГЛОСЯ СПАТИ.
дЯДЬКО ПОТОРСАВ НЕБОЖА ЗА ПЛЕЧЕ. зАСТОГНАВ МАЛИЙ, АЛЕ ОЧЕЙ НЕ МАВ СИЛИ
РОЗКЛГПИТИ.
- сКАЖИ МЕНГ, КОЛИ ТИ ПГШОВ З ГСТОБКИ, ТАМ НГКОГО З ЧУЖИХ НЕ БУЛО?
- нГКОГО... - ВГДПОВГВ ХЛОПЧИК, ОБЛИЗУЮЧИ ЗАПЕЧЕНГ ВУСТА. вГН Г НЕ
ДУМАВ СКАЗАТИ, ЩО БАЧИВ, ЯК ПРИЙШЛА ГОРОДНИКОВА СЛУЖНИЦЯ З ГЛЕКОМ. яКА Ж
ВОНА ЧУЖА? кОЖЕН ДЕНЬ БАЧИЛИСЬ У ВСЯКИХ СПРАВАХ. В ЙОГО ДО НЕП ПОСИЛАЛИ НЕ
ОДИН РАЗ ПО ВСЯКГ ДРГБНИЧКИ ГОСПОДАРСЬКГ.
- а ТА, ЩО З бУДИМ ОБГЙМАЛАСЯ, КОЛИ ВОНА ПРИЙШЛА? кОЛИ? тИ БАЧИВ?
хЛОПЕЦЬ ЩОСЬ МИМРИВ НЕДОЛАДНЕ Г ОБМ'ЯК, МОВ КУЛЬ.
щОБ МАЛИЙ НЕ ВПАВ ПГД КОПИТА, пГВЕНЬ ВЗЯВ ЙОГО ДО СЕБЕ НА сТРОКАТУ.
тАК ВОНИ Й ПРИТЮПАЛИ НА ТРЬОХ КОНЯХ ДО ГСТОБКИ.
дЯДЬКА МУЧИЛА СТРАШНА СПРАГА. пРОСТО ПАЛИЛО ВСЬОГО. тОМУ ВГН ПОЧАВ
ШУКАТИ, ЧОГО Б НАПИТИСЬ. вОДИ НГДЕ НЕ БУЛО, А РГЗАНКУ З ВОДОЮ ХТОСЬ, ПЕВНО
ПО ПИЯТИЦГ, ПЕРЕКИНУВ.
пОБАЧИВ У ЗАКУТКУ ПГД ПОЛОМ ГЛЕЧИК ЗЕЛЕНОП ПОЛИВИ. у ВЕЛИКГМ ГЛЕЧИКУ
НАЧЕ ЩЕ ЛИШИЛОСЬ МЕДУ.
оДНИМ ДУХОМ ДЯДЬКО ДОПИВ ГЛЕЧИК.
дИВИВСЯ НА ГЛЕЧИК Г НГЯК НЕ МГГ ЗРОЗУМГТИ, ЧИ ЦЕ ГЛЕЧИК БОЯРСЬКИЙ, ЧИ
НГ.
хОТГВ СПИТАТИ МАЛОГО, АЛЕ ТОЙ МГЦНО СПАВ.
в ГОЛОВГ В ДЯДЬКА ПГСЛЯ ГОНИТВИ, ПГСЛЯ ВСЬОГО, ЩО ТРАПИЛОСЯ, ГУЛО Г
ДЗВЕНГЛО.
вГН ПОШУКАВ ОЧИМА бУДОГО. нЕМАК бУДОГО. В ЩЕ КОГОСЬ НЕМАК... аГА, ТГКП
ДГВКИ, ЩО СПАЛА, ОБНЯВШИ бУДОГО! нУ, ПРИЙДЕ бУДИЙ...
сОН НЕЗБОРНИМ ТЯГАРЕМ ПОЧАВ НАТИСКАТИ НА ПОВГКИ ЮНАКОВГ, Г ВГН ТАК-СЯК
ПРОЙШОВШИ ПО ХАТГ, ДГСТАВСЯ ДО ПОЛУ Г ВПАВ НА ГОЛГ ДОШКИ.
кОЛИ ПГСЛЯ ПОЛУДНЯ пГВЕНЬ ЗБУДИВСЯ ВГД ВАЖКОГО МОРОКУ, ВГН ВЖЕ ЗНАВ - У
МЕД ПГДСИПАНО ЗГЛЛЯ.
В СТАВ ВГД ТОГО ДНЯ пГВЕНЬ ТИХИЙ, СОННИЙ. мАЙЖЕ НЕ ГОВОРИВ.
пОХНЮПЛЕНИЙ. вСЕ СОБГ ПГД НОГИ ЗАГЛЯДАК. з ЛЮДЬМИ НЕ ХОТГВ РОЗМОВЛЯТИ.
оДНОГО РАЗУ, КОЛИ НГКОГО ПОРУЧ НЕ БУЛО, ХЛОПЧИК ПОЧАВ ПРОСИТИ, БЛАГАТИ,
ЩОБ ПГТИ ДО ВОРОЖКИ ХОРОШОП, ЩОБ ВОНА ВГДВОРОЖИЛА, ЗНЯЛА З НЬОГО ПОРЧУ.
дЯДЬКО ПОВОЛГ-ПОВОЛГ ОБКРУТИВСЯ НА ВСГ БОКИ, З-ПГД-ЛОБА ПОЗИРНУВ
ТУДИ-СЮДИ Г ПОСМГХНУВСЯ ДО НЕБОЖА, ХИТРО Г ВПЕВНЕНО.
- мАЛИЙ! тИ НЕ БГЙСЯ! бОЯРИН НЕ ОДЕРЖИТЬ НОВОГО РАБА.
- а ТОДГ ВОНИ МЕНЕ СХОПЛЯТЬ! я ПРОПАДУ!
- тИ ХГБА МЕНГ СИН? яКЩО РАПТОМ Я ВТЕЧУ, ТИ ТГКАЙ НА пОДГЛ ДО ЧОВНЯРГВ.
вОНИ ТЕБЕ ПГСЛЯ ЖНИВ ДОВЕЗУТЬ ДО вРУЧОГО, А ТАМ НА ЯРМАРКУ БУВАЮТЬ ЛЮДИ З
НАШОГО КРАЮ. оТ ТИ З НИМИ Й ДГСТАНЕШСЯ ДОДОМУ.
- а КОЛИ ТГКАТИМЕШ?
- е! дУРНЕ ПИТАКШ! кОЛИ ДОБУДУСЬ СВОГО, ТЕ ЛИШЕ бОГ ВГДАК!
- тИ ПРО КОБИЛ КАЖЕШ?
дЯДЬКО МАХНУВ РУКОЮ Г ЗРАЗУ Ж ЗРОБИВСЯ ПОХМУРИЙ Г СОННИЙ...
хОЛОПИ ЗГТХНУЛИ З ПОЛЕГШЕННЯМ. В СПОЧАТКУ ОБЕРЕЖНО, А ПОТГМ ВГДВЕРТО
ПОЧАЛИ СПРАВЛЯТИ ЛЕДАРЯ. бУВАЛО, ЩО ДЕХТО ЗОВСГМ НА РОБОТУ НЕ ВИХОДИВ. вОНИ
КОЛУПАЛИСЯ З ВОЗАМИ, НЕМОВ ПХ ЛАГОДИЛИ, ЧИ ВДАВАЛИ, ЩО ЛГКУЮТЬ КОНЕЙ, ЧИ
СВОП БОЛЯЧКИ, БО, МОВЛЯВ, ТАТГ НА КОНЕЙ Г НА ЛЮДЕЙ ПОРЧУ Г СЛАБГСТЬ НАСЛАЛИ.
гОРОДНИК З ПРИКРГСТЮ СПОСТЕРГГАВ ЗА пГВНЕМ. вИРГШИВ ДАТИ ЯКУСЬ ГНШУ
РОБОТУ пГВНЕВГ, ЩОБ ВГН ЯКОСЬ ОКЛИГАВ.
В ВГН ВГДГСЛАВ ЙОГО З РОБГТНИКАМИ НА рОСЬ.
рОБГТНИКИ З ВОЛЯЧИМИ УПРЯЖКАМИ НАПРАВЛЯЛИСЬ НА рОСЬ. тАМ В ОДНОМУ МГСЦГ
ОБВАЛИВСЯ БЕРЕГ Г ОГОЛИЛОСЬ ЦГЛЕ КЛАДОВИЩЕ МОРЕНИХ ДУБОВИХ СТОВБУРГВ. хТОСЬ
ГЗ КНЯЖИХ ЛЮДЕЙ, ЧИ ТГУН, ЧИ ЩЕ ХТО, НАКАЗАВ ПОШВИДШЕ ВИВЕЗТИ ПХ З рОСГ.
а ЩО В ТИХ МГСЦЯХ НГБИ З'ЯВЛЯЛИСЬ ЧАС ВГД ЧАСУ РОЗБГЙНИКИ, ТО ДАЛИ
РОБГТНИКАМ ОХОРОНУ. В РОБГТНИКГВ ОХОРОНИТИ, Г РОЗВГДАТИ, ЩО ТАМ СПРАВДГ
ДГКТЬСЯ. щО ТО ЗА ТАТГ ТАМ ОБ'ЯВИЛИСЬ?
а пГВЕНЬ БУВ ЗАМГСТЬ ОДНОГО НАЙМАНЦЯ, ЩО НА ЛОВАХ ПЛЕЧЕ ПОВЕРЕДИВ.
тЕПЕР ХВОРГВ. а З ДРУГИХ ДЕСЯТКГВ НГХТО НЕ ХОТГВ НА ЙОГО МГСЦЕ ЙТИ.
оТ ТОДГ ГОРОДНИК Г ПОПРОХАВ СВОГО ЗНАЙОМОГО ДЕСЯТНИКА ВЗЯТИ пГВНЯ.
кОЛИ ДЯДЬКО пГВЕНЬ ПРИ НОВОМУ УБОРГ - РОГАТИНГ, ЛУКОВГ, СТРГЛАХ, СОКИРГ
ТА ОБУШКОВГ, У СВОПЙ СТАРОСВГТСЬКГЙ ОДЕЖИНГ, У КЛОБУЦГ З ВОВЧОЮ ОПУШКОЮ, НА
СТРОКАТГЙ КОБИЛГ З'ЯВИВСЯ БГЛЯ КНЯЖИХ КОНЮШЕНЬ, ТАМ ЛЕДЬ З КОНЕЙ ВСГ НЕ
ПОПАДАЛИ.
а пГВЕНЬ СИДГВ СМИРЕННО НА сТРОКАТГЙ, Г НАЧЕ ЦЕ НЕ З НЬОГО РЕГОТАЛИ Г
ВОЯКИ, Г КОНЮХИ, Г СЛУЖКИ.
дЕСЯТНИК ПОБЛАЖЛИВО ВСМГХНУВСЯ. вГН НЕ РЕГОТАВ, АЛЕ Й НЕ ПОСТАВИВ
СТРОКАТУ КОБИЛУ СЕРЕД РУДИХ СКАКУНГВ. нАКАЗАВ ПХАТИ ПРИ ВОЗГ З ОБЛАДУНКАМИ
ТА НАЧИННЯМ. нАКАЗАВ ДОБРЕ СТОРОЖИТИ, БУТИ ПИЛЬНИМ, БО НЕ ВСГ ПЕЧЕНГГИ ЩЕ
ВИГНАНГ ЗГ СТЕПУ.
нАКАЗ ДЕСЯТНИКА пГВЕНЬ ВИКОНАВ ЯКНАЙКРАЩЕ.
кОЛИ ЧЕРЕЗ ДВАНАДЦЯТЬ ДНГВ ЗАГГН ВЕРТАВ ДО кИКВА, ДЯДЬКО ВЖЕ ВОЗСГДАВ
НА СТЕПОВОМУ ТОНКОНОГОМУ РУМАКОВГ Г ТЯГНУВ ЗА ПОВГД сТРОКАТУ. а НА НГЙ В
ДЕРЕВ'ЯНГМ СГДЛГ ВОЗСГДАВ ПОЛОНЕНИЙ ПЕЧЕНГГ.
пГВЕНЬ, ЯК Г ПОПЕРЕДНЬО, БУВ СУМНИЙ, ПОХНЮПЛЕНИЙ, Г ДИВИВСЯ КУДИСЬ МЕЖИ
ВУХА СКАКУНОВГ. а НА сТРОКАТГЙ ВОЗСГДАВ, ВИПНУВШИ ГРУДИ, СМАГЛЯВИЙ ПЕЧЕНГГ.
бУВ ВГН СКРУЧЕНИЙ ПО РУКАХ Г ПО НОГАХ. лИКОМ. нА ГЛУМ, ЗВИЧАЙНО. зВИЧАЙНИМ
ЛИКОМ З МОЛОДОП ЛИПИ. лИКОМ, З ЯКОГО ДЕРЕВЛЯНИ ЛИЧАКИ ПЛЕТУТЬ, В'ЯЗАНИЙ,
БОРКАНИЙ, А ВСМГХАВСЯ ЗГОРДА, ЗИРКАВ ЗНЕВАЖЛИВО. нАЧЕ НЕ ЙОГО ВЛОВИЛИ Г ЛЕДЬ
НЕ ЗАМОРДУВАЛИ, А НАЧЕ ЦЕ ВГН ТЯГНУВ НА ПОВОДГ ПОХНЮПЛЕНОГО Г ОСТОВПГЛОГО
пГВНЯ. зБРОЮ ПЕЧЕНГГА ДЯДЬКО пГВЕНЬ ПРИТОРОЧИВ ДО ПГСЛИЩА, Г ВОНА МЕТЕЛЯЛАСЬ
БГЛЯ ЙОГО НГГ.
кОЛИ пГВЕНЬ ХОТГВ ОТАКО ЗАПХАТИ НА ТГУНОВЕ ПОДВГР'Я, ДЕСЯТНИК СПИНИВ
ЙОГО.
- тИ ТУТ НЕ ПОТРГБЕН. дАВАЙ СЮДИ ПОВГД Г ХОДИ З БОГОМ! - вГН ПРОТЯГ
РУКУ ДО сТРОКАТОП.
аЛЕ ДЯДЬКО ПРИХОПИВ ЙОГО РУКУ Г ВГДТРУТИВ. дЕСЯТНИК ПГДВГВ ЗДИВОВАНО
БРОВИ - ВГН НЕ ЧЕКАВ ТАКОП МГЦГ В РУКАХ пГВНЯ.
- нЕ ТЯГНИ РУКИ. кОБИЛА МОЯ. а БРАНЕЦЬ МЕНГ НЕ ПОТРГБЕН. нЕ ЗБИРАЮСЬ
ЙОГО ГОДУВАТИ. бЕРГТЬ ЙОГО СОБГ. В ЛИКА МЕНГ НЕ ШКОДА. тИХ, ХТО В МЕНЕ КОНЕЙ
ПОКРАВ, Я ЗАВГШУ НА ВЕРБОЛОЗГ!
- тЮ НА ТЕБЕ! тИ ЯКИЙСЬ НАВРОЧЕНИЙ!
дЯДЬКО РОЗТЯВ ЛИКО НА НОГАХ БРАНЦЯ Г ЛЕГКО ЗНЯВ ЙОГО ГЗ СГДЛА Г
ПОСТАВИВ НА ЗЕМЛЮ.
пГВНИКУ ДЯДЬКО РОЗПОВГВ ЛИШЕ СТГЛЬКИ:
- у НИХ У СТЕПУ ПОСУХА. В МОР ПОЧАВСЯ. оДНГ ПГШЛИ У лУКОМОР'Я. дРУГГ
ПОДАЛИСЬ СЛУЖИТИ ЛЯХАМ. тА, ПЕВНО, ЗБИЛИСЬ ГЗ ШЛЯХУ. нА НИХ НАШ ПОЛК
НАСКОЧИВ. вОНИ РОЗБГГЛИСЯ. в ЧАГАРЯХ Г ГАЯХ ПОХОВАЛИСЬ. гАЙОК, ДЕ МГЙ
СХОРОНИВСЯ, ДРУЖИННИКИ Г МОЯ ДЕСЯТКА, Г ТГ, З ГОРОДКА, ГЗ ЗАЛОГИ, РАЗГВ ТРИ
ПРОПХАЛИ Г ТУДИ, Г СЮДИ. а Я ЗРАЗУ ПОБАЧИВ, ЩО ВГН ТАМ. пРОСТО Я ЧЕКАВ, ЩОБ
ВОНИ ПГШЛИ ВСГ. тОДГ Я ЗМОЖУ ЙОГО ВЗЯТИ. а ВГН СИЛЬНИЙ ГОЛОВОЮ. кОНЯ ПОКЛАВ
У ЗАРОСТЯХ ОЧЕРЕТУ, А САМ З ВОДИ ВИЙШОВ Г ВИЛГЗ НА ВЕРБУ. яК ЗАЛОГА РУШИЛА З
ГАЮ, Я ЗАЛГПИВ ЙОМУ ЗЗАДУ В ХРЕБЕТ ТУПОЮ СТРГЛОЮ. вГН З ДЕРЕВА ЗЛЕТГВ Г
ЛЕЖИТЬ. оЧГ ЗАКОТИВ. я НЕ ПГДХОДЖУ. вГН БЕЛЬКОТАТИ ПОЧАВ. кГНЬ ЙОГО З
ОЧЕРЕТУ ВИХОДИТЬ Г ДО НЬОГО. кГНЬ НАВЧЕНИЙ Г ЗАВОРОЖЕНИЙ. сТАВ ЙОГО КГНЬ НА
КОЛГНА Г ЧЕКАК, КОЛИ ТОЙ НА НЬОГО ЗАЛГЗЕ. вГН ЩЕ ДО ТЯМИ НЕ ПРИЙШОВ, А Я ДО
НЬОГО. пГДСАДИВ ЙОГО В СГДЛО Г В ОДНУ МИТЬ СТРИНОЖИВ РУМАКА...
- а ДЕ ТРИНОГУ ВЗЯВ, ПУТА ПХНГ?
- аЧ ЯКИЙ ТИ ЦГКАВИЙ, НЕБОЖЕ! пРИ СГДЛГ У ЧОРТОВОГО ХГНОВИНА БУЛА! оН
ЯК! а РУМАКОВГ ЦЬОМУ ЦГНИ НЕМАК! зНАКШ, СКГЛЬКИ ВГН ВАРТИЙ?
- дЯДЬКУ! пРОДАЙ ЙОГО, АБО ЗАМГНЯЙ НА РОБОЧИХ КОБИЛ. тОДГ ТИ ВИКУПИШСЯ
З БОЯРСЬКОГО ЗАКУПУ. нУ ЗА ТИХ, ПОКРАДЕНИХ КОБИЛ!
- а ОТ ТИ МЕНЕ, ХЛОПЧЕ, НЕ ВЧИ, ЩО РОБИТИ, КРАЩЕ НА БГСГВСЬКГ ГГРИЩА НЕ
БГГАЙ. кРАЩЕ ТРЕБА БУЛО ГЛЯДГТИ БОЯРСЬКИХ КОБИЛ. з ТГКП НОЧГ Я МАВ У РАБСТВГ
ГИНУТИ!.. мОВЧИШ?.. вГНОК ТВГЙ РОЗБИТИЙ ОБУШКОМ. пО ТВОПХ СЛГДАХ Г
ЗАГУБЛЕНИХ ВОЛОШКАХ Я ЛИПУ ЗНАЙШОВ. а ЛИПА БГСГВСЬКА. в НЕП ЧОТИРИ КАБАНЯЧГ
СКИЛИЦГ ВЖИВЛЕНО! тАМ ЗНАК ВГД ТВОГО НОЖА! а ЗА КОРУ ВГД ТВОГО ВГНКА
ПЕЛЮСТКИ ЗАЧЕПИЛИСЬ. В СЛГДИ ТВОПХ НГГ Г ЯКОПСЬ ТОВСТОП БГСГВСЬКОП ЖГНКИ.
оСЬ Г ОБЕРГГ ПЙ УЛОМИВСЯ. мОСЯНЖОВИЙ. кЛЮЧИК... нУ ДОБРЕ, ТИ ЗАГОВОРЕНИЙ. тИ
ЗАВЖДИ ПОРЯТУКШСЯ! а МЕНГ ЯК? тВОП ПРИГОДИ МЕНГ ВЖЕ НА ГОЛОВУ ПАДАЮТЬ.
пОСИДЬ ТИХО, ПОКИ Я ТАТЕЙ ЗНАЙДУ СЛГД ТА УДАВЛЮ ПХ!
мАЛОМУ АЖ ШКГРА ПУП'ЯНКАМИ ПГШЛА НА РУКАХ. цЕ НЕ БУЛА ПУСТА ПОХВАЛЬБА
ЧИ ПОГРОЗА - ДЯДЬКО ЗНАЙДЕ СЛГД Г ВДАВИТЬ ТАТЕЙ. вГН НЕ МАВ ЖОДНОГО СУМНГВУ
ЩОДО ДЯДЬКОВИХ СЛГВ. В БУВ ПЕРЕКОНАНИЙ, ЩО ДЯДЬКО НАЙБЛИЖЧИМ ЧАСОМ ЦЕ
ЗРОБИТЬ.
аЛЕ МИНАВ ДЕНЬ, ДРУГИЙ, ТРЕТГЙ. а ДЯДЬКО НГКУДИ НЕ ЗНИКАВ Г ВСЕ
ПРАЦЮВАВ НА ПОДВГР'П сОФГП ЧИ БГЛЯ зОЛОТИХ вОРГТ. а ТО РАЗОМ З УСГМА
ХОЛОПАМИ РОЗБИВАВ ВАПНЯК ДЛЯ ПЕЧЕЙ Г ТРОЩИВ ГРУДКИ ПЕРЕПАЛЕНОП
ГЛИНИ-ЦЕМ'ЯНКИ.
кОНЯ ВДЕНЬ СТЕРГГ Г ДОГЛЯДАВ пГВНИК. вНОЧГ пГВЕНЬ САМ БУВ БГЛЯ КОНЯ.
В ВДЕНЬ, Г ВНОЧГ ДЯДЬКО Г НЕБГЖ ПРИВЧАЛИ КОНЯ ДО МОВИ. а ВСЕ ОСТАННК
КГНЬ ЗНАВ - ВГН УМГВ Г СИДГТИ НА ЗАДНГХ, ЯК СОБАКА, Г ЛЯГАВ, Г ПЕРЕКИДАВСЯ
ГОЛГЧЕРВА, Г МГГ ДОВГО ТУПЦЮВАТИ НА ЗАДНГХ НОГАХ.
тГЛЬКИ ОДНЕ БУЛО, ПОГАНО - РУМАК НЕ ЛЮБИВ рЕП'ЯХА. хЛОПЧИК ЧЕКАВ, ЩО ОТ
КУДИСЬ ПОДАСТЬСЯ ДЯДЬКО, ВЛАШТУК ЗАСГДКУ Г ЖОРСТОКО ПОВБИВАК ТАТГВ.
аЛЕ ДЯДЬКО, ЗДАВАЛОСЬ, Г ЗАБУВ ПРО СВОЮ ОБГЦЯНКУ. а ТИМ ЧАСОМ
НАБЛИЗИЛАСЬ ЯРМАРОЧНА П'ЯТНИЦЯ. В ВЕЛИКИЙ КАГАН, ВОЛОДАР НАЙВИЩОГО СТОЛА В
МГСТАХ рУСГ, ДОЗВОЛИВ НА ЯРМАРКУ ВЕСЕЛГ ГГРИЩА.

Вгрища

у ЦЕЙ ДЕНЬ НА бАБИНГМ тОРЖКУ БУЛИ ГГРИЩА З ДОЗВОЛУ ВЕЛИКОГО КНЯЗЯ
КИПВСЬКОГО яРОСЛАВА.
кАЗАЛИ, ЩО НА КГНСЬКГ ЗМАГАННЯ ПРИПДЕ САМ КНЯЗЬ. аДЖЕ КНЯЗЬ ЗАВЖДИ
ПЗДИВ ВЕРХИ. В ПГШОГО ЙОГО МАЙЖЕ НГХТО НЕ БАЧИВ. нАВГТЬ ДО дЕСЯТИННОП ЦЕРКВИ
ВГН ПРИПЗДИВ ВЕРХИ, СПГШУВАВСЯ ПЕРЕД БАШТОЮ Г ПГДГЙМАВСЯ ГВИНТОВИМИ СХОДАМИ
НА ХОРИ. вГН НЕ ЛЮБИВ, ЩОБ СПОГЛЯДАЛИ, ЯК ВГН КУЛЬГАК, ПГДГЙМАЮЧИСЬ ПО
МОЗАПЧНИХ СХОДИНКАХ.
тОМУ ВГН ПГДГЙМАВСЯ САМ , А ТОДГ ВЖЕ ЗА НИМ ВСГ ОСТАННГ ЗАХОДИЛИ НА
ХОРИ.
зМАГАННЯ БУЛИ Г НА бАБИНГМ тОРЖКУ, Г НА пОДОЛГ БГЛЯ ВЛЛГНСЬКОП ЦЕРКВИ.
нА БАЗАРНГМ МАЙДАНГ РУХАЛИСЬ ТЛУМИ ЛЮДЕЙ. В НЕ СТГЛЬКИ ТУТ БУЛО ОХОЧИХ
ПОМГРЯТИСЬ СИЛОЮ ТА ВПРАВНГСТЮ, ЯК ПРОСТО ГЛЯДАЧГВ. вОНИ ВАЖКО ПРАЦЮВАЛИ ВСГ
ДНГ. а ТЕПЕР ПХ ЧЕКАЛИ РОЗВАГА, БУЙНЕ ВИДОВИСЬКО, Г ЦЕ БУЛО СПРАВЖНК СВЯТО
ПХНЬОП ДУШГ. бО ПМ ВАЖКА, БЕЗКГНЕЧНА ПРАЦЯ ВГДБИРАЛА ВСГ СИЛИ, ВСЮ НАСНАГУ,
ЩО ПХ МОЖНА ВИТРАЧАТИ НА ЗМАГАННЯ.
оТОЖ, БУЛО НА бАБИНГМ тОРЖКУ СИЛА-СИЛЕННА ЛЮДЕЙ. а ТАМ, ДЕ ЗБИРАКТЬСЯ
БАГАТО ЛЮДЕЙ, ЗРАЗУ Ж З'ЯВЛЯЮТЬСЯ ВСЯКГ ТОРГОВЦГ ТА ПОТГШНИКИ. в КОРОБАХ
ВОНИ ТЯГАЛИ ВСГЛЯКГ ДЕШЕВГ НАПДКИ, ЛАСОЩГ, А ТАКОЖ РГЗНГ ДРГБНИЧКИ ТА ДЕШЕВГ
ПРИКРАСИ. дУДГЛИ В ДУДИ ТА ВИБРИНЬКУВАЛИ НА ГУСЛЯХ, СПГВАЛИ ТА ВЕРЕЩАЛИ
СКОМОРОХИ. а ОТ ДОРОГОГО КРАМУ, ЧИ ЧОГОСЬ ВЕЛИКОГО, БА Й СКОТИНИ, В ЦЕЙ ДЕНЬ
НЕ ВИПАДАЛО ПРОДАВАТИ.
пЕРШГ ЗМАГАЛИСЬ СТРГЛЬЦГ.
нА ЧИСТО ВИМЕТЕНИХ ДУБОВИХ ПЛАХАХ ПРОВЕЛИ РИСУ ЗА СТО КРОКГВ ВГД
пОДГЛЬСЬКОП БРАМИ.
бГЛЯ БРАМИ ПОСТАВИЛИ ТРИ СТОВПИ Г НАСАДИЛИ БГЛГ ДОШКИ, ЯКБИ АБРИСИ
ЛЮДСЬКИХ ТГЛ.
пГСЛЯ ТОГО, ЯК У ЦЕРКВАХ ЗАКГНЧИЛАСЬ ВРАНГШНЯ ВГДПРАВА, ВИЙШОВ БАЗАРНИЙ
СТАРОСТА ГЗ ДВОМА ПОМГЧНИКАМИ. оДИН З БУБОНОМ, ДРУГИЙ ГЗ СУРМОЮ. зАСУРМИВ
СУРМАЧ, ЗАКАЛАТАВ У БУБОН ДРУГИЙ. яК ВОНИ СКГНЧИЛИ, СТАРОСТА ОГОЛОСИВ
ПОЧАТОК.
лУЧНИКГВ ЗГБРАЛОСЬ ЧИМАЛО. сЕРЕД НИХ БУЛА ЧИ НЕ ПОЛОВИНА СТРАЖНИКГВ, ЩО
У БУДНГ ДНГ СТОЯЛИ ПРИ МГСЬКИХ БРАМАХ.
тАКОЖ БУЛО ЧИМАЛО МИСЛИВЦГВ, ЩО З ДОЗВОЛУ ТГУНА, ЗА ПЕВНУ МЗДУ МАЛИ
ПРАВО НА ПОЛЮВАННЯ В КНЯЖИХ ЛГСАХ.
бУЛИ СТРГЛЬЦГ З НАЙМАНЦГВ - ПЕЧЕНГГГВ, ХАЗАР, З ЯСГВ. бУЛИ Й БГЛЯВГ
СВГТЛООКГ ЧУДИНИ. бУЛИ РУДУВАТГ НИЗЬКОРОСЛГ ЯТВЯГИ.
зАМОЖНГ БУЛИ Й КРАМАРГ, ЩО ПОЛЮБЛЯЛИ СТРГЛЬБУ Г ЛОВИ. кОЖНОМУ
ДОЗВОЛЯЛОСЬ СТРГЛЯТИ ТРЬОМА СТРГЛАМИ. сПЕРЕЧАЛИСЬ, КОМУ ПЕРШОМУ СТРГЛЯТИ.
вЖЕ Й ДО ЛАЙКИ ДГЙШЛО. тОДГ ВТРУТИВСЯ БАЗАРНИЙ СТАРОСТА. пЕВНО, ЩО ВГН
БАГАТЬОХ ГЗ СТРГЛЬЦГВ ЗНАВ З ПОПЕРЕДНГХ ЗМАГАНЬ. вГН ВГДГБРАВ ТИХ, КОГО
ВВАЖАВ НАЙСЛАБШИМИ Г ПОСТАВИВ ДО РИСИ.
кОЖНОМУ ТРИ СТРГЛИ. тГЛЬКИ ПЕРШИМ ПГЛЬГА - ОДНА ПРОБНА СТРГЛА.
сУРМАЧ ЗАКИНУВ НА ПЕРЕВ'ЯЗГ ЗА СПИНУ СУРМУ, ВЗЯВ ДОВГОГО ЛГЩИНОВОГО
БИЧА, А З-ЗА ХАЛЯВИ ВИТЯГ ГОСТРОГО НОЖА.
у ВСГХ ТРЬОХ ЛУЧНИКГВ СТРГЛИ ВП'ЯЛИСЯ В ЦГЛЬ. у ДВОХ В ДОШКИ, ДЕ ШИРШЕ,
ЯК БИ В ГРУДИ, Г ТГЛЬКИ В ОДНОГО ОДНА СТРГЛА НГБИ В ГОЛОВУ.
лУЧНИКИ НАКЛАДАЛИ НА ТЯТИВУ СТРГЛИ, ПГДТЯГАЛИ ДВОМА ПАЛЬЦЯМИ ПРАВИЦГ ДО
ВУХА, ПГДРГВНЮВАЛИ НАПРЯМОК СТРГЛИ Г РОЗГИНАЛИ ПАЛЬЦГ.
дЗИЖЧАЛИ, БРИНЬКАЛИ ТЯТИВИ Г СТРГЛИ ЗГ СВИСТОМ МЧАЛИ ДО ЦГЛГ.
з ПЕРШОП ТРГЙКИ НАЙКРАЩЕ СТРГЛЯВ ТОЙ, ХТО МАНДРУВАВ ПО КНЯЖИХ ЗЕМЛЯХ Г
ПОЛЮВАВ НА ВСЯКЕ ДРГБНЕ ПТАСТВО.
сУРМАЧ БЕЗ ЖАРТГВ Г ЗНЕВАГИ ЗАКАРБУВАВ СТРГЛИ ТРЬОХ ПЕРШИХ СТРГЛЬЦГВ Г
ВИКЛИКАВ НАСТУПНИХ.
В З КОЖНОЮ ТРГЙКОЮ НОВИХ СТРГЛЬЦГВ СТРГЛИ ЛЯГАЛИ ВСЕ КУПНГШЕ Г ВСЕ
ВИЩЕ. в "ГРУДИ" ЦГЛЯМ ВЖЕ НГХТО Й НЕ ПОСИЛАВ СТРГЛ.
сТРГЛЯЛИ ПЕЧЕНГГИ З НЕВЕЛИКИХ, МАЙЖЕ ЗОВСГМ РОГОВИХ ЛУКГВ. чУДИНИ - ГЗ
ДОВГИХ НАБГРНИХ ДЕРЕВ'ЯНИХ ЛУКГВ.
пГВНИК БУВ ПРИ РУМАКОВГ. а РУМАКА ДЯДЬКО ПОСТАВИВ ПГД ПАКОЛЛЯ БОЯРСЬКОП
САДИБИ. хЛОПЧИК ВОЗСГДАВ У КАРБОВАНГМ ДЕРЕВ'ЯНГМ СГДЛГ. оДНГКЮ РУКОЮ ВГН
СТИСКУВАВ ПОВГД, А ДРУГОЮ ВХОПИВСЯ ЗА ВЕРХ ПАКОЛА.
В КОЛИ ПОЧАЛИ СИЛИТИСЬ У НАТОВПГ КРИКИ, ГАМГР, СМГХ, Г ДО ВСЬОГО
ЗАСУРМИЛА СУРМА Г ВДАРИЛИ ПО БУБОНУ, МАЛИЙ ВГДЧУВ, ЩО ШКГРА В КОНЯ СТАЛА
ГАРЯЧГША, А ДИХАННЯ ЗРОБИЛОСЯ РГДШИМ Г ГЛИБШИМ.
зГОРИ пГВНИКОВГ БУЛО ДОБРЕ ВИДНО ЛУЧНИКГВ ПРИ БГЛГЙ СМУЗГ.
чИ З-ЗА МАЛОГО ЗРОСТУ, ЧИ ТОГО, ЩО ВГН СТОЯВ НГБИ ОСТОРОНЬ, Г ЙОГО НЕ
ПРИМГТИВ ЗРАЗУ СУРМАЧ, АЛЕ пГВНЕВГ ПГДГЙШЛО СТРГЛЯТИ З НАЙКРАЩИМИ
СТРГЛЬЦЯМИ.
В КОЛИ СУРМАЧ ПРИЗНАЧИВ СТАТИ ДО РИСИ ЩЕ ТРЬОМ, ТО ОДИН З НИХ,
БГЛОБРОВИЙ ЧЕРВОНОЛИЦИЙ ВАРЯГ СКАЗАВ НАМАЛЮВАТИ ЛЮДСЬКУ ЛИЧИНУ НА ЙОГО ЦГЛГ.
нА ТОВСТГЙ М'ЯЗИСТГЙ ШИП МАВ КРУЧЕНУ СРГБНУ ГРИВНУ - НАГОРОДУ КНЯЗЯ.
оДИН З ОТРОКГВ ШВИДКО ВИДЕРСЯ НА СТОВПА Г ВУГГЛЛЯМ НАМАЛЮВАВ "ЛИЦЕ".
вАРЯГОВГ СТРГЛИ ПОПАЛИ ОДНА В ОКО, ДРУГА В НОСА, А ТРЕТЯ - МЕЖИ ОЧГ.
йОГО СУПЕРНИКИ ТЕЖ НЕПОГАНО СТРГЛЯЛИ, АЛЕ ВСЕ Ж У НЬОГО СТРГЛИ ЛЯГЛИ
КУПНГШЕ.
пГСЛЯ ВАРЯГА СТАВ ЩЕ ОДИН З ЯРОСЛАВОВИХ ВОПНГВ - ТГВЕРЕЦЬ. зАРОСЛИЙ
ЧОРНИМ ПУХНАСТИМ ВОЛОССЯМ Г ПО ГРУДЯХ Г ПО РУКАХ ЧОЛОВГК. лУК У НЬОГО БУВ ЧИ
НЕ НАЙМЕНШИЙ З УСГХ СТРГЛЬЦГВ. В НЕ СТГЛЬКИ БУЛО В НЬОМУ ДЕРЕВА, ЯК ПЛАСТИН
З РОГГВ САЙГАКА ТА ВАРЕНИХ ТУРЯЧИХ СУХОЖИЛЬ.
тГВЕРЕЦЬ ТЕЖ ПОПРОХАВ НАМАЛЮВАТИ ЛИЧИНУ. В БИВ ТАК ТОЧНО, ЩО ВСГ ТРИ
СТРГЛИ ВП'ЯЛИСЯ В ПРАВЕ ОКО.
нАТОВП ЗАХОПЛЕНО КРИЧАВ, СЛАВИВ ТГВЕРЦЯ, БО ТАК, ЯК ВГН, ЩЕ СЬОГОДНГ
НГХТО НЕ СТРГЛЯВ.
дГЙШЛА, ЗРЕШТОЮ, ЧЕРГА ДО пГВНЯ.
пОРЯД З НИМ СТОЯВ ЧУБАТИЙ СТРГЛЕЦЬ, ОДИН З МОЛОДШИХ КНЯЖИХ ВОПНГВ.
кАЗАЛИ ЛЮДИ, ЦЕ МАЛИЙ ВЛАСНИМИ ВУХАМИ ЧУВ, ЩО ЦЕ ОДИН З ОХОРОНЦГВ САМОГО
КАГАНА яРОСЛАВА. хТОСЬ СКАЗАВ, ЩО МЕЧНИК ВГН НАЙВПРАВНГШИЙ. В ВГН ПОПРОХАВ
НАМАЛЮВАТИ ЦГЛЬ.
а ДЯДЬКОВГ пГВНЕВГ ДГСТАЛАСЬ ВАРЯГОВА ЦГЛЬ.
дЯДЬКО пГВЕНЬ НАП'ЯВ СВОГО ВЕЛИКОГО ТОВСТЕННОГО ЛУКА. бУВ ВГН ВЕСЬ
РЕТЕЛЬНО ОБВИТИЙ ТОНКОЮ ШОВКОВИСТОЮ СМУЖКОЮ БЕРЕСТИ, ЩОБ ВОЛОГА НЕ
ПОСЛАБЛЯЛА ДЕРЕВА. лУК У ДЯДЬКА БУВ ТАКИЙ ВЕЛИКИЙ, НГБИ ЙОГО ЗРОБИЛИ НЕ ДЛЯ
СТРГЛЬЦЯ, А ЩОБ НА САМОСТРГЛ НАСТОРОЖУВАТИ ПРОТИ ЛГСОВОГО ЗВГРА.
лУК НАЙБГЛЬШИЙ, А ЗРОСТУ пГВЕНЬ СЕРЕД СТРГЛЬЦГВ НАЙМЕНШОГО.
нАКЛАВ пГВЕНЬ НА ТЯТИВУ КЛЕНОВУ ЛЕГКУ СТРГЛУ З КАЛЕНИМ ТОНКИМ
НАКОНЕЧНИКОМ. яК НАПИНАВ ТЯТИВУ, БУЛО ЧУТИ, ЯК ТРГСКОТИТЬ, РИПИТЬ ДЕРЕВ'ЯНА
КИБИТЬ ЛУКУ.
у НАТОВПГ ГОЛОСНО ЗАСМГЯЛИСЬ.
тА пГВЕНЬ ЛИШЕ ЗАКУСИВ НИЖНЮ ГУБУ РГВНИМИ БГЛИМИ ЗУБАМИ. аЛЕ... аЛЕ
ГКЛА В НЬОГО ВИХОДИЛИ ЗА МЕЖГ ГНШИХ ЗУБГВ. В ЦЕ ЗРАЗУ КИДАЛОСЯ В ОЧГ ЛЮДЯМ.
оДИН ЧИ ДВОК ГЛЯДАЧГВ ПОМГТИЛИ ДЯДЬКОВГ ГКЛА Г З ОСТРАХОМ ЗАМОВКЛИ.
дЯДЬКО ВИДИХНУВ, ЗАВМЕР Г ЗРАЗУ Ж ПУСТИВ ТЯТИВУ. уДАР СТРГЛИ БУВ ТАКОП
СИЛИ, ЩО ВОНА ПРОЙШЛА КРГЗЬ ДОШКУ Г ВИТКНУЛАСЬ ВГСТРЯМ НА ЗВОРОТГ МАЙЖЕ НА
ДВА ПАЛЬЦГ.
сГВЕРЯНИН ЛЕГКО НАП'ЯВ ЛУКА, ВГДПУСТИВ ТЯТИВУ Г ЛЕГКО, БЕЗ ШУМУ СТРГЛА
ВП'ЯЛАСЯ В ОКО ЦГЛГ.
дРУГУ СТРГЛУ ДЯДЬКО пГВЕНЬ ДОВГО НЕ ПУСКАВ. вСЕ НЕ МГГ ВИРГВНЯТИ
ДИХАННЯ. дРУГА СТРГЛА ВДАРИЛА ЗБОКУ В НАКОНЕЧНИК ПЕРШОП. В ПЕРША
ДРГБНО-ДРГБНО ЗАТРЕМТГЛА ОПЕРЕНИМ ДРЕВКОМ.
нАТОВП ЗАХОПЛЕНО ЗАРЕВГВ, ЗАПЛЕСКАВ У ДОЛОНГ. сГВЕРЯНИН Г ДРУГИЙ
СТРГЛЕЦЬ ОДНОЧАСНО ВГДПУСТИЛИ ТЯТИВИ. у СГВЕРЯНИНА СТРГЛА ВП'ЯЛАСЯ В ТЕ САМЕ
ОКО, У ДРУГОГО - В ГНШЕ ОКО "ЛИЧИНИ'.
нАСТАВ ЧАС ТРЕТЬОП СТРГЛИ.
сГВЕРЯНИН ЛЕГКО НАП'ЯВ ЛУКА Г ЙОГО СТРГЛА ВПАЛА В КУПУ ДО ПЕРШИХ ДВОХ.
тРЕТГЙ СТРГЛЕЦЬ ЛЕДЬ СХИБИВ - СТРГЛА ВГДГЙШЛА НАБГК ТРОХИ.
дЯДЬКО НАБРАВ ПОВНГ ЛЕГЕНГ ПОВГТРЯ, НАТЯГ ТЯТИВУ, ВИДИХНУВ СПОКГЙНО Г
ЗРАЗУ Ж ВИПУСТИВ СТРГЛУ, НЕ ДАВШИ ОСТАТОЧНО ВИРГВНЯТИСЬ ДИХАННЮ. кАЛЕНА
СТРГЛА ДЗВГНКО ВП'ЯЛАСЯ В КГНЕЦЬ МАЛЬОВАНОГО НОСА.
нАТОВП РОЗЧАРОВАНО ЗАГОГОТГВ, ПОЧУЛОСЯ ГОЛОСНЕ КЕПКУВАННЯ. хОЧА ЗА
ХВИЛЮ ПЕРЕД ТИМ ЙОМУ КРИЧАЛИ СЛАВУ, ЛЯСКАЛИ В ДОЛОНГ.
хТОСЬ КРИКНУВ, ЩО В НЬОГО НЕ ЛУК, А САМОСТРГЛ, ЩО ЙОМУ НЕМА ЧОГО
ЗМАГАТИСЬ, ХАЙ БИ КРАЩЕ ОВЕС ВГД КАБАНГВ СТЕРГГ.
аЛЕ ДЯДЬКОВГ СТРГЛИ, А ЦЕ ВСГ БАЧИЛИ, НАЙСИЛЬНГШЕ БИЛИ ПО ЦГЛГ. вСГ ТРИ
СТРГЛИ ПРОЙШЛИ КРГЗЬ ДОШКУ ВГСТРЯМ.
бГЛЬШЕ ОХОЧИХ ЛУЧНИКГВ НЕ БУЛО. В СУРМАЧ ЗАДУДГВ КГНЕЦЬ СТРГЛЬБИ. В
ПОКАЗАВ СВГЙ ДОВГИЙ БИЧ З ПОЗНАЧКАМИ-КАРБАМИ. В ОТРОКИ, ЩО МГРЯЛИ ВГДСТАНГ
МГЖ СТРГЛАМИ Г КАРБУВАЛИ НА СВОПХ БИЧАХ, ПОКАЗАЛИ СВОП РЕЗИ.
В ВСЕ СХОДИЛОСЬ. нГЯКИХ СУПЕРЕЧОК НЕ БУЛО. нАЙКРАЩИМ ЛУЧНИКОМ ВИЯВИВСЯ
ТГВЕРЕЦЬ. пОТГМ СГВЕРЯНИН. пОТГМ ВАРЯГ. а ДЯДЬКО пГВЕНЬ БУВ ЧЕТВЕРТИМ.
сТАРОСТА ПРИВГТАВ СТРГЛЬЦГВ Г ПЕРЕСИПАВ У ШАПКУ ВСЕ, ЩО ПОСТАВИВ КОЖНИЙ
ГЗ СТРГЛЬЦГВ ПГД ЗАСТАВУ. хТО РЕЗАНУ, ХТО НОГАТУ, ХТО НАМИСТИНУ, ХТО
ПЕРСТЕНЬ, ХТО СЕРЕЖКУ, ХТО НАВГТЬ ЛИТУ ПРЯЖКУ.
пЕРЕМОЖЕЦЬ ОДЕРЖУВАВ ВСЮ ЗАСТАВУ.
тГВЕРЕЦЬ ПОДЯКУВАВ СТАРОСТГ Г ЗАКЛИКАВ ЛУЧНИКГВ ДО ЗАПЗДУ ВИПИТИ
ДОБРОГО ГРЕЦЬКОГО ВИНА.
сТРГЛЬЦГ ПРОКРИЧАЛИ ЙОМУ СЛАВУ Г ПОНЕСЛИ ДО ЗАПЗДУ НА РУКАХ.
вЖЕ НАД ГОЛОВАМИ СВОПХ НОСГПВ ТГВЕРЕЦЬ ЗАКЛИКАВ ДЯДЬКА В ЗАПЗД. аЛЕ
ДЯДЬКО пГВЕНЬ МОВЧКИ ПОКАЗАВ: "НГ!" Г ЛИШИВСЯ ЗМАГАТИСЬ У БОРОТЬБГ.

боротьба
у БОРОТЬБГ ДЯДЬКО ПОДОЛАВ ЛИШЕ ЧОТИРЬОХ ГОРОДЯН, ЩО БУЛИ ТРОХИ ВАЖЧГ ЗА
НЬОГО. вГН ПХ УСГХ КИНУВ НА ЗЕМЛЮ.
аЛЕ КОЛИ ПРОТИ НЬОГО СТАВ ВАРЯГ, НГЧОГО ДЯДЬКО пГВЕНЬ НЕ МГГ УДГЯТИ.
вАРЯГ СХОПИВ ДЯДЬКА ЗА ПОЯС Г ЛЕГКО ПЕРЕКИНУВ ЧЕРЕЗ СТЕГНО. дЯДЬКО СИЛЬНО
ВДАРИВСЯ ЛИЦЕМ ОБ ЗЕМЛЮ. кРОВ ЗАЧУРГЛА В НЬОГО З НОСА Г З ГУБИ. вГН НЕ МГГ
НГЯК СПИНИТИ КРОВ, ЙОМУ ДОВЕЛОСЯ СПУСТИТИСЬ ВНИЗ ЧЕРЕЗ пОДГЛЬСЬКУ бРАМУ ДО
ДЖЕРЕЛА-ВОДОГРАЮ Г ТАМ ЗМИВАТИ КРИЖАНОЮ ВОДОЮ РОЗТОВЧЕНОГО НОСА.
вГН ПОВЕРНУВСЯ НА ТОРЖИЩЕ ТОДГ, КОЛИ МОЛОДИЙ КУПЧИНА ПРИТИС ВАРЯГА
СПИНОЮ ДО ЗЕМЛГ. В ВСГХ ГНШИХ ПОКЛАВ ЧОРНОВИДИЙ КИЯНИН. зА СВОЮ ПЕРЕМОГУ ВГН
НЕ ВЗЯВ АНГ ШЕЛЯГА. а ЩЕ Й ПРИГОСТИВ БРАТГЮ БАРИЛОМ МЕДУ.
пГВНЯ ЦЕЙ МОЛОДИЙ КУПЧИНА ЗАПРИМГТИВ ЗРАЗУ Г САМ ПГДНГС ЙОМУ ЧАШУ МЕДУ.
- цЕ В ТЕБЕ КОБИЛ ЗВЕЛИ ТАТГ? - сПИТАВ ЛАСКАВО.
- у МОГО БОЯРИНА. - нАСУПИВСЯ ДЯДЬКО пГВЕНЬ.
- щО - ТИ РОБИЧИЧ?
- нГ, БОРЖНИК. нА КОНЯ ПОЗИЧИВ ПОВГДНОГО. а КГНЬ ЗДОХ.
- В ТО ВСЕ?!! - зДИВУВАВСЯ КУПЕЦЬ. - сЛУХАЙ! пЛАЧУ ЗА ТЕБЕ БОРГ! а ТИ
ЙДИ ДО МЕНЕ СЛУЖИТИ ОХОРОНЦЕМ. кГНЬ, КОЖУХ Г КУЛЕША МОП. В ЩЕ ПЛАТА - ДЮЖИНА
РГЗАН. рГЗАНА В МГСЯЦЬ! зРОЗУМГВ?
- зРОЗУМГВ, МГЙ ГОСПОДИНЕ. дЯКУЮ ЗА ЛАСКУ, ТА МЕНГ ТРЕБА БОЯРИНУ ТИХ
КОБИЛ ПОВЕРНУТИ. у МЕНЕ РЯД СКЛАДЕНИЙ З БОЯРИНОМ.
- яК ЗНАКШ! я ЗАВЖДИ ТЕБЕ ВГЗЬМУ ДО СЕБЕ. пРИХОДЬ, КОЛИ СХОЧЕШ!

навкулачнВ бВйцВ

мГЖ БОРОТЬБОЮ ТА НАВКУЛАЧНИМИ БОЯМИ БУЛА ПЕРЕРВА, БО РАДИЛИСЬ МГЖ СОБОЮ
СТАРОСТА, ЙОГО ПОМГЧНИКИ ТА МЕЧНИК вЕРХНЬОГО мГСТА, ЧИ ЗВОДИТИ ТГЛЬКИ ЗА
ВАГОЮ ТА ЗРОСТОМ, ЧИ ЯК ЗАВЖДИ - ХТО КОГО ПОБАЖАК, ТОЙ Г ВИКЛИКАК.
пОКИ ЙШЛА РАДА, ДЯДЬКО пГВЕНЬ ПРОТИСНУВСЯ ЧЕРЕЗ НАТОВП ДО МАЛОГО.
пЕЧЕНГЗЬКИЙ РУМАК ЗРАЗУ ЗВГВ ВГОРУ СВОЮ ЛЕБЕДИНУ ШИЮ Г НАШОРОШИВ ВУХА.
йОГО ОПУКЛГ КАРГ ОЧГ ДИВИЛИСЬ УВАЖНО Г НАПРУЖЕНО.
хЛОПЧИКОВГ АЖ ТЕПЛО СТАЛО ВСЕРЕДИНГ - ОТ ЯКУ ЗДОБИЧ ВЗЯВ ДЯДЬКО НА
рОСГ.
дЯДЬКО ОГЛАДИВ КОНЯ, ПРИГОСТИВ БГЛИМ ПШЕНИЧНИМ КОРЖЕМ.
- зАРАЗ ОСЬ ПОЧНУТЬ НАВКУЛАЧНГ БОП, Г Я ПОЧНУ ПЕРШИЙ.
- тИ СТОМИВСЯ. тЕБЕ ОН ЯК ВДАРИВ ВАРЯГ ОБ ЗЕМЛЮ. тИ ПРОПАДЕШ!
- нГЧОГО! я ПОМОЛИВСЯ бОГОРОДИЦГ. вОНА МЕНЕ НЕ ВИДАСТЬ. бИТИМУСЬ!
- а ЯК ЖЕ ЗАСТАВА? щО ПОСТАВИШ СУПРОТИ?
- оЙ БОЖЕ! щО Ж МЕНГ СТАВИТИ? - пГВЕНЬ В РОЗПАЧГ СХОПИВСЯ ЗА ГОЛОВУ. -
о! я ПОСТАВЛЮ ЛУК Г СТРГЛИ ПЕЧЕНГГА.
- а ХГБА РЕЧГ СТАВЛЯТЬ? я ВСЕ БАЧУ, ЩО СТАВЛЯТЬ ГРОШГ АБО ПРИКРАСИ...
дЯДЬКО ПОСЛАВ МАЛОГО ДО ГСТОБКИ ПО ЛУК Г СТРГЛИ. хЛОПЧИК СКОЧИВ НА
ЗЕМЛЮ Г ЩОСИЛИ ПОТЯГ РУМАКА ЗА ВУЗДУ.
- нЕ ПОСПГШАЙ! я ЩЕ РАЗ ПГДУ ДО ХРАМУ Г ПОМОЛЮСЬ...
зА БРАМОЮ вОЛОДИМИРОВОГО МГСТА пГВНИК ВИДРЯПАВСЬ У СГДЛО Г ПОГНАВ
СКАКУНА ДО зОЛОТИХ вОРГТ. а ТАМ СТРАЖНИКИ НЕ ПЕРЕПИНЯЛИ ЙОГО, БО ВЖЕ
ЗАПГЗНАЛИ ЙОГО Г ПАМ'ЯТАЛИ.
оСЬ ВГН В ГСТОБЦГ.
сХОПИВ САГАЙДАК, ЛУК ТА ПОМЧАВ, НЕ МГГ УТЕРПГТИ, ДО бАБИНОГО тОРЖКА.
аЛЕ ЯК ПОВЕРНУВСЯ З КОНЕМ НА СВОК МГСЦЕ ПГД ПАРКАН, ТО НАВКУЛАЧНГ
БГЙЦГ, ДОБРГ МОЛОДЦГ, ВЖЕ ГАМСЕЛИЛИ ОДИН ОДНОГО, ЩО БУЛО СИЛИ.
а ЩО ДАЛГ - НА ТАЦГ СРГБЛА СТАВАЛО ВСЕ БГЛЬШЕ.
кОЛИ З ХРАМУ ПРИЙШОВ ДЯДЬКО,ЗАСТАВА ВЖЕ БУЛА В ТРИ МОНЕТИ ВГД ГОЛОВИ.
пГВЕНЬ ВИХОПИВ У ХЛОПЧИКА ЗБРОЮ Г КИНУВСЯ ДО РЯДГВ, ДЕ СИДГЛИ ЛИХВАРГ
ТА МГНЯЛИ.
пО ЙОГО РОЗ'ЮШЕНОМУ Г ЗБУДЖЕНОМУ ВИГЛЯДГ ВОНИ БЕЗ НАПРУГИ ЗРОЗУМГЛИ, ЩО
ЙОМУ КОНЧЕ ПОТРГБНГ ГРОШГ. В НЕ ДАВАЛИ ЗА ДОБРУ ЗБРОЮ БГЛЬШЕ ТРЬОХ МОНЕТ. а
ЗБРОЯ БУЛА НАЙКРАЩОП САРКЕЛЬСЬКОП РОБОТИ. тА ДЯДЬКО Г ЦИМ ТРЬОМ ПОТЕРТИМ
КРУЖАЛЬЦЯМ МЕТАЛУ БУВ СТРАШЕННО РАДИЙ.
пГВЕНЬ СТУПИВ У КОЛО, ДЕ ЗМАГАЛИСЬ БГЙЦГ. яКРАЗ ПГД ВАЛОМ, ДЕ НЕ БУЛА
ЗЕМЛЯ МОЩЕНА КОЛОДАМИ. яКЩО НА МОЩЕНИЙ ХГДНИК ЗБИТИ ЛЮДИНУ, ТО З НЕП МОЖЕ Й
ДУША ВИЛЕТГТИ.
оЙ ЯК ДОБРЕ, ЩО ДЯДЬКО ВСТИГ ГЗ СВОПМИ ТРЬОМА МОНЕТАМИ. щЕ Б ТРОХИ, Г
ДОВЕЛОСЯ Б ШАБЛЮ ПРОДАВАТИ.
пГВЕНЬ ПО ОДНГЙ ПОКЛАВ ПО МОНЕТГ НА ТАЦЮ БАЗАРНОГО СТАРОСТИ. нАТЯГ НА
ТГМ'Я СВОГО КЛОБУКА, ВГДКАСАВ РУКАВА ТА ТУГГШЕ ПГДТЯГНУВ ПОЯСА.
пРОТИ НЬОГО БУВ ОДИН ГЗ ГОНЧАРГВ, ЧОЛОВГК, ЩО, ПЕВНО, ПОЛЮБЛЯВ КУЛАЧНГ
БОП, БО НОСА МАВ СТОВЧЕНОГО, ЗВЕРНУТОГО НАБГК. вИЩИЙ НА ГОЛОВУ ЗА пГВНЯ, У
ПЛЕЧАХ НЕ ТАКИЙ ШИРОКИЙ, ТА РУКИ М'ЯЗИСТГ, ДОВГГ, А КУЛАКИ ПРОСТО, ЯК
МОЛОТИ.
гОНЧАР ПЕРШИЙ ПГШОВ НА ДЯДЬКА, РОЗВЕРНУВСЯ, ЗАМАХНУВСЯ НА ВСЮ СИЛУ
ПРАВИЦГ.
пГВЕНЬ НАЗУСТРГЧ ЙОМУ ЗРОБИВ ДВА МАЛЕНЬКИХ КРОКИ ШВИДКИХ, ПРИХИЛИВ
ГОЛОВУ. В РУКА ГОНЧАРЕВА ЗБИЛА ТГЛЬКИ ШАПКУ З ГОЛОВИ пГВНЯ. вОДНОЧАС ДЯДЬКО
ВДАРИВ ГОНЧАРА В ПГДБОРГДДЯ. гОНЧАР ПОХИТНУВСЯ.
дЯДЬКО ДОДАВ ЙОМУ ЛГВИЦЕЮ ПГД БОКА, ПОТГМ ПРАВИЦЕЮ ЗНОВ У ПГДБОРГДДЯ.
гОНЧАР СГВ НА ЗЕМЛЮ. оЧМАНГЛО КРУТИВ ГОЛОВОЮ.
пГВЕНЬ СТОЯВ НАД НИМ Г ЧЕКАВ, ПОКИ ГОНЧАР ПГДВЕДЕТЬСЯ. нЕ ПГДВОДИВСЯ.
дЯДЬКО ВЗЯВ ЙОГО ПГД ПАХВИ Г ПОВОЛГК ПГД СХИЛ ВАЛУ ТА Й ПОСАДОВИВ ТАМ.
дЯДЬКО ЧАСТИНУ ГРОШЕЙ ЗГРГБ З ТАЦГ Г СКАЗАВ, ЩО ДРУГУ ПОЛОВИНУ СТАВИТЬ
У ЗАСТАВУ.
пРОТИ НЬОГО ВИЙШОВ ОДИН З КНЯЖИХ КОНЮХГВ. пОКЛАВ ОДНУ ВАЖКУ МОНЕТУ
ПРОТИ ДЯДЬКОВОП КУПИ.
нЕ ПОПЕР НЕОБАЧНО НА пГВНЯ, ЯК ТО ЗРОБИВ ГОНЧАР. аЛЕ ВСЕ ХОДИВ НАВКОЛО
ДЯДЬКА Г ВСЕ ПЕРЕД СЕБЕ ЛГВОЮ РОЗМАХУВАВ. цЕ ЩОБ ДЯДЬКО НА ЙОГО ДОВГУ РУКУ
НАШТОВХНУВСЯ. а ЗА ТИМ ЩОБ ВРГЗАТИ ПРАВИЦЕЮ ЧИ В ГРУДИ, ЧИ В ЛИЦЕ.
дЯДЬКО МЕТНУВСЯ ВПЕРЕД. В КОНЮХ ПЕВНО ПОДУМАВ, ЩО ВГН ЙОГО ВДАРИТЬ.
рОЗМАХНУВСЯ НА ПОВНУ СИЛУ ПРАВОЮ. тА пГВЕНЬ ВГДСКОЧИВ НАБГК Г ЗНИЗУ, З УСГКП
СИЛИ ВДАРИВ КОНЮХА ПО ЩЕЛЕПГ. кОНЮХ ОПУСТИВ РУКИ, НАВГТЬ ПАЛЬЦГ РОЗТИС.
- хТО ГНШИЙ ВИЙДЕ? - сПИТАВ ДЯДЬКО.
тА КОНЮХ ХРИПКО ВИДОБУВ ГЗ СЕБЕ.
- я СТАВЛЮ ЩЕ ОДНУ МОНЕТУ.
пОХИТУЮЧИСЬ, ПГДГЙШОВ ДО ТАЦГ Г КИНУВ НА НЕП ВАЖКУ СРГБНУ МОНЕТУ.
В ЦЬОГО РАЗУ ВГН КИНУВСЯ ВПЕРЕД, ПРИКРИВШИ СЕБЕ НАПГВЗГГНУТИМИ РУКАМИ.
кРУЖИВ НАВКОЛО пГВНЯ Г НАМАГАВСЯ ЗАСТИГНУТИ ЙОГО ЗНЕНАЦЬКА Г ЩОСИЛИ ВДАРИТИ.
тА ДЯДЬКО БУВ ПРУДКГШИЙ. пГДЛОВИВ КОНЮХА, КОЛИ ТОЙ ШИРОКО РОЗМАХНУВСЯ.
з ЩОСИЛИ ВДАРИВ КОНЮХА В ПГДРЕБЕР'Я. уДАР ЗАВАЛИВ КОНЮХА НА КОЛГНА.
нАХИЛИВСЯ ВПЕРЕД Г, ЩОБ НЕ ВПАСТИ ОБЛИЧЧЯМ НА ЗЕМЛЮ, ОБПЕРСЯ ОБОМА КУЛАКАМИ.
нА НЬОГО НАПАЛА ГИКАВКА. тА ВСЕ Ж ВГН ЯКОСЬ ЗВГВСЯ Г ЗГГНУВШИСЬ, ТРИМАЮЧИСЬ
ЗА БОКИ, ПГШОВ З КОЛА.
тГ КНЯЖГ КОНЮХИ, ЩО БУЛИ З КУЛАЧНИМ БГЙЦЕМ, ЗАГОРЛАЛИ.
- вГН УДАРИВ ЙОГО НИЖЧЕ ПОЯСА!
- пРОТИ ПРАВИЛ, ПРОТИ ПРАВИЛ!!!
пГВЕНЬ БГГЦЕМ ДО СТАРОСТИ.
- зАВЕРНИ ЙОГО! нЕХАЙ ВГН ЗАДЕРЕ СОРОЧКУ! тОДГ ВСГ ПОБАЧАТЬ! я НЕ БИВ
НИЖЧЕ ПОЯСА!
а КОНЮХИ ЗАКРИЧАЛИ, ЩО ЦЕ ГАНЬБА, ЗАГОЛЮВАТИ ПРИ ВСГХ ЛЮДИНУ!
рОЗ'ЮШЕНИЙ пГВЕНЬ ПГДСКОЧИВ ДО КОНЮХГВ Г ЗАВОЛАВ:
- нЕХАЙ ПОДИВИТЬСЯ ОДИН ЛИШЕ СТАРОСТА!!!
аЛЕ КОНЮХИ НЕ СХОТГЛИ НГЧОГО ТАКОГО РОБИТИ Г ВГДВЕЛИ СВОГО ТОВАРИША ДО
КОНЮШЕНЬ.
вИСТУПИВ ВАРЯГ, ЗНГМАЮЧИ ГЗ ШИП ГРИВНУ Г ОБЕРЕЖНО КЛАДУЧИ НА ТАЦЮ.
- б'КМОСЯ ДО КРОВГ... дО ТРЕТЬОП КРОВГ.
а ДЯДЬКО пГВЕНЬ, ЗГАРЯЧА ЗАБУВШИ, ЩО ЙОМУ ПОТОВКЛИ НОСА Г РОЗБИЛИ ГУБУ,
ПОГОДИВСЯ Г ВИСИПАВ ПРОТИ ГРИВНИ ВСГ СВОП МОНЕТИ.
вОНИ СТОЯЛИ ОДИН ПРОТИ ОДНОГО. нАЙНИЖЧИЙ СТРГЛЕЦЬ Г НАЙБГЛЬШИЙ БОГАТИР
ГЗ КНЯЖИХ НАЙМАНЦГВ. оДИН РОЗ'ЮШЕНИЙ, НЕОБАЧНИЙ У СВОПЙ ЗАТЯТОСТГ. а ДРУГИЙ
СПОКГЙНИЙ, ВПЕВНЕНИЙ У ТОМУ, ЩО ПОСТАВИВ НАДГЙНУ ПАСТКУ СУПРОТИВНИКОВГ.
лЮДИ ЗАМОВКЛИ, БО пГВНЕВА ПЕРЕМОГА НАД ГНШИМИ БГЙЦЯМИ ЗДАВАЛАСЬ ПМ
ЧИМОСЬ НЕЙМОВГРНИМ, ЯКОЮСЬ ЧАКЛУНСЬЮЮ СПРАВОЮ.
дЯДЬКОВГЙ ПРУДКОСТГ, ВПРАВНОСТГ Г ВГДВАЗГ НЕ СПГВЧУВАЛИ.
тАК САМО, ЯК НЕ СПГВЧУВАЛИ ВОНИ Г ЧУЖИНЦЕВГ.
бГЙЦГ КРУЖЛЯЛИ ОДИН НАВКОЛО ОДНОГО.
тГЛЬКИ ВАРЯГ КИДАВСЯ НА ДЯДЬКА пГВНЯ, ЯК ТОЙ БЛИСКАВИЧНО ВГДСКАКУВАВ
НАЗАД, ЯК ЛГСОВИЙ КГТ.
тГЛЬКИ пГВЕНЬ КИДАВСЯ НА ВАРЯГА, ЯК ВАРЯГ МИТТЮ ВИСТАВЛЯВ РУКУ.
дЯДЬКОВГ УДАРИ НЕ ДОСЯГАЛИ НГ ГОЛОВИ, НГ ТУЛУБА ВАРЯГА. вСГ УДАРИ ПОПАДАЛИ
ПО РУКАХ ВАРЯГА.
а ЩЕ ДО ВСЬОГО ДЯДЬКО ТАК УДАРИВ ПО ЛГВГЙ ВАРЯГУ, ЩО РОЗБИВ СОБГ В КРОВ
ПАЛЬЦГ.
сУРМАЧ ЗАДУДГВ Г ОПОВГСТИВ ВСГХ ОХОЧИХ ДО ЗАБАВ.
- пЕРША КРОВ! пЕРША КРОВ! уСГ БАЧИЛИ?!
В ЗРОБИВ РГЗУ НА СВОКМУ ПОСОХОВГ.
дЯДЬКО ВГД ПОДГБНОП ХАЛЕПИ ТАК РОЗ'ЮШИВСЯ, ЩО НЕ ВСТИГ ВАРЯГ Г МИГНУТИ,
ЯК ВГН ПГДСКОЧИВ УГОРУ Г ЗАЛГПИВ КУЛАКОМ ПО ГУБАХ. бРИЗНУЛА КРОВ НА ЛЬНЯНУ
СОРОЧКУ. сУРМАЧ ЗАСУРМИВ Г ПОСТАВИВ РГЗУ НА СТОРОНГ ВАРЯГА.
- пЕРША КРОВ! у ВАРЯГА ПЕРША КРОВ!
тЕПЕР ВАРЯГ НЕ РОЗМАХУВАВ РУКОЮ, А НАМАГАВСЯ ВДАРИТИ ЗНИЗУ ВГОРУ. В
ТАКИ ЗАЧЕПИВ. рОЗБИТА ГУБА ЗАКРОВИЛА.
- дРУГА КРОВ!!! - зАГОРЛАЛИ В НАТОВПГ.
пГВЕНЬ ПГДСТРИБНУВ Г ВДАРИВ ВАРЯГА КУЛАКОМ, НАЧЕ НОЖЕМ УТЯВ.
чЕРВОНА, ОБПЕЧЕНА СОНЦЕМ ШКГРА НА ВИЛИЦГ ТРГСЛА Г КРОВ БРИЗНУЛА НА
ПЛЕЧЕ.
пОКИ ДЯДЬКО пГВЕНЬ ВГДХОДИВ НАЗАД, ВАРЯГ РАПТОМ ОЖИВ. нАЧЕ ЗАПАЛИВСЯ
ЯКИМОСЬ ВОГНЕМ. нАЗДОГНАВ пГВНЯ НА ВГДСТУПГ Г ЗАЧЕПИВ ПО НОСОВГ. рОЗБИТИЙ В
БОРОТЬБГ НГС НЕ ВИТРИМАВ Г ЛЕГКОГО УДАРУ. кРОВ ПОЛИЛАСЬ НА ГРУДИ.
- тРЕТЯ КРОВ! - зАВОЛАВ СУРМАЧ. - вАРЯГ ПЕРЕМГГ!
аЛЕ ПОКИ ВГН ВСТИГ ЗАСУРМИТИ В СУРМУ, пГВЕНЬ РОЗМАХНУВСЯ, ЯК УСГ, НА
ПОВНУ ВГДКРИТУ РУКУ Г ВГАТИВ ВАРЯГА КУЛАКОМ У ЧЕРЕВО.
вАРЯГ ЗГГНУВСЯ НАВПГЛ, ЗАТИСКАЮЧИ ПАЛЬЦЯМИ СВОК ЧЕРЕВО. вГН,
НАПГВЗГГНУТИЙ, ПГДЧАПАВ ДО ТАЦГ Г ЗГШКРГБ ГЗ НЕП ВСЕ СОБГ В КАПШУК.
а ДЯДЬКОВГ пГВНЕВГ ЗНОВ ДОВЕЛОСЬ ГТИ ЧЕРЕЗ пОДГЛЬСЬКУ бРАМУ ДО ВОДОГРАЮ
Г ОБМИВАТИ СВОК СПОТВОРЕНЕ, РОЗПУХЛЕ ЛИЦЕ.
мАЛИЙ НЕ ПГШОВ ЗА НИМ. вГН СИДГВ НА РУМАКОВГ Г ТРИМАВСЯ ЗА ПАКГЛ
ДУБОВИЙ.
хЛОПЧИК ЗНАВ, ЩО ДЯДЬКО ВГДМИКТЬСЯ Г ПРИЧАПАК ЗНОВ НА бАБИН тОРЖОК.
щЕ БУДЕ ЗМАГАННЯ КОНЕЙ.
щО Ж ДЯДЬКО ПОСТАВИТЬ В ЗАСТАВУ НА КГНСЬКИХ ЗМАГАННЯХ?
лИШИЛАСЬ ТГЛЬКИ ПЕЧЕНГЗЬКА ШАБЛЯ.

срВбло та злато

вСГ СУДНА, ЩО ТВОРИЛИСЬ ТУТ НА БЕРЕЗГ гЛИБОЧИЦГ, МАЛИ В СВОПЙ ОСНОВГ
ДОВБАНКИ-МОНОКСИЛИ. нА НИХ ПОТГМ НАРОЩУВАЛИ ДОШКИ.
а ЦЕЙ ЧОВЕН БУВ НАБГРНИЙ. оСНОВА ВСЬОГО - РГВНИЙ, ЯК СТРУНА, ДУБОВИЙ
КИЛЬ - ВГН ХРЕБЕТ Г ОПОРА ВСГХ ГНШИХ ЧАСТИН ЧОВНА. вГОРУ ВГД КИЛЯ ВГДХОДИЛИ
РЕБРА-ШПАНГОУТИ, ПЛАВКО ВИГНУТГ, МОВ РОГИ ВЕЛЕТЕНСЬКИХ ЛУКГВ, Г УТРИМУВАЛИ
НАПРУЖЕНГ ТОНКГ Й ПРЕДОВГГ ДУБОВГ ДОШКИ. а КОРМА Г НГС ОДНАКОВОП ВИСОТИ
ЗВОДИЛИСЬ КРУТО ВГОРУ Г УВГНЧУВАЛИСЬ ФГГУРНИМ РГЗЬБЛЕННЯМ.
мАЛИЙ СПИНИВСЯ НА ПОЛОВИНГ ГОРИ Г МИЛУВАВСЯ СПОГЛЯДАННЯМ ЦЬОГО
РОЗБГЙНИЦЬКОГО ЧОВНА.
"зАВДОВЖКИ БУДЕ ВГСГМ З ПОЛОВИНОЮ КОСИХ САЖЕНГВ. а ЗАВШИРШКИ - ПГВТОРИ
САЖЕНГ "- ПОДУМАВ пГВНИК.
кОЛИ ВГН ВИМГРЯВ ДОВЖИНУ ЧОВНА КРОКАМИ Г ВСЕ СТВЕРДИЛОСЬ, ВГН АЖ
ЗАПИШАВСЯ, ЩО ТАК ТОЧНО ВИЗНАЧИВ!
В НЕ ЗЧУВСЯ, ЯК НАД НИМ ВИРГС ВИСОКИЙ ЧОЛОВГК У ШКГРЯНГЙ БЕЗРУКАВЦГ,
СТЯГНУТГЙ ШИРОКИМ ПАСОМ.
- нУ ЩО, ГОРОБЧИКУ, ПОДОБАКТЬСЯ ТОБГ ЦЕЙ ЧОВЕН?
- я НЕ гОРОБЧИК, Я - пГВНИК... кРАСИВГШОГО ЧОВНА Я НЕ БАЧИВ. пРОСТО
КАЗКА!
- вАРЯЗЬКИЙ ДРАКАР! а ЗБУДУВАЛИ МИ ЙОГО УДВОХ З НОВГОРОДЦЕМ сИДОРОМ. бО
ВАРЯГИ НАШГ НГ ЧОРТА НЕ ВМГЮТЬ РОБИТИ, ТГЛЬКИ МЕЧАМИ СГЧУТЬСЯ ТА ВРЯДИ-ГОДИ
ВЕРЕМГЮ ЗДГЙМАЮТЬ.
- а ТИ, ГОСПОДИНЕ, ХГБА НЕ ВАРЯГ? тИ ТАК ЧУДНО ВИМОВЛЯКШ СЛОВА.
- я ЗГ СХГДНОГО БЕРЕГА бУРШТИНОВОГО МОРЯ. вСГ МОП РОДИЧГ - ТГЛЬКИ
РИБАЛКИ. аЛЕ Я ДУЖЕ НЕСПОКГЙНИЙ, ГАРЯЧИЙ, - ПОВОЛГ Г НГБИ ТРОХИ СОННО
ГОВОРИВ ВИСОКИЙ ЧОЛОВГК. - зАКОРТГЛО МЕНГ ПОБАЧИТИ СВГТУ, Г ВТГК Я ГЗ
ВАРЯЗЬКИМИ КУПЦЯМИ. В ВГДТОДГ ВЕСЬ ЧАС ГЗ ВАРЯГАМИ НА ВОДГ. нАВЧИВСЯ В НИХ
ЧОВНИ БУДУВАТИ. бГЛЬШЕ, НГЖ ДЕСЯТЬ РОКГВ ВИТРАТИВ, А НАВЧИВСЯ.
- а КОЛИ Ж ТИ, ГОСПОДИНЕ, ВОЮВАВ?
- тИ НА ЦГ ПОЗНАЧКИ, ГОРОБЧИКУ, ДИВИШСЯ? - вГН ТОРКНУВСЯ ПАЛЬЦЯМИ СВОГО
ПОТАВРОВАНОГО ОБЛИЧЧЯ. - цЕ НЕ З БОЮ. в БГЙ МЕНЕ ВАРЯГИ НЕ ДУЖЕ БРАЛИ -
БЕРЕГЛИ. бО ПМ БУЛА ПОТРГБНА НЕ МОЯ СИЛА Й ВГДВАГА, А МОК ВМГННЯ...
- а ХГБА ТАК БУВАК, ЩОБ НЕ ВАРЯГ ТВОРИВ КРАЩЕ ВГД ВАРЯГГВ ПХНГ ЧОВНИ?
- оН ЯК? тИ, ВИДАТЬ, З ГОЛОВОЮ, ЯКЩО ДОПИТУКШСЯ! бУВАК! хГБА НЕ ТВГЙ
ВУЙ ВИГРАВ КГНСЬКГ ЗМАГАННЯ? чИ НЕ ТАК?
- тАК... оДНАЧЕ КГНЬ ПЕЧЕНГЗЬКИЙ!
- а ХТО ЦЬОГО РУМАКА ПЕЧЕНГЗЬКОГО НАТРАВИВ НА ВОРОНОГО УГОРЦЯ?
- дЯДЬКО,.. - ПРОТЯГНУВ ХДОПЧИК Г ПОДУМКИ ДОДАВ: "яКБИ ВГН НЕ ДАВ
БОЛОТНОГО ЗГЛЛЯ ПЕЧЕНГГУ, ХГБА Б ВГН ОТАК ОСКАЖЕНГВ? "а ПЕРЕД ОЧИМА ВРАЗ
ПОСТАЛА ВЕРЕМГЯ НА бАБИНГМ тОРЖКУ. кУРЯВА, ЗБИТА КГНСЬКИМИ КОПИТАМИ Г
ЛЮДСЬКИМИ НОГАМИ, МАЯЧНЯ ЯСКРАВОГО ВБРАННЯ, ГАЛАС Г ШАЛЕНА МУЗИКА.
хАЗЯПН ВОРОНОГО УГОРЦЯ ПОСТАВИВ НА КГН ТРИ ЗЛАТНИКА вОЛОДИМИРА. зАПАЛА
ТИША.
В ТОДГ ДЯДЬКО пГВЕНЬ ПОТЯГ ЗА ВУЗДУ ПЕЧЕНГЗЬКОГО ЖЕРЕБЦЯ. В МАЛИЙ НА
НЬОМУ ВЕРХИ.
- дЯДЬКУ, ЩО ТИ РОБИШ? - зАШЕПОТГВ ХЛОПЧИК, НЕ ЗДОГАДУЮЧИСЬ ЗГСТРГБНУТИ
НА ЗЕМЛЮ. - пОСТАВ ШАБЛЮ! пОСТАВ ШАБЛЮ!!! - шЕПОТГВ ЙОМУ ЗГОРИ ХЛОПЧИК.
- цИТЬ! чИМ ЗГТНУ ГОЛОВИ ТАТЯМ? - пРОЦГДИВ КРГЗЬ СТИСНУТГ ЗУБИ.
пРИТЯГ КОНЯ ПГД САМИЙ ПАЛАЦ, ДЕ НА ГАЛЕРЕП СИДГВ КНЯЗЬ ГЗ РОДИЧАМИ Г
СТАРШОЮ ДРУЖИНОЮ.
пГВНИКОВГ З ВИСОТИ КОНЯ БУЛО НАЙБЛИЖЧЕ ДО КНЯЗЯ. вЕЛИКИЙ КНЯЗЬ ЩОСЬ
ГОВОРИВ ВПГВОБЕРТА ДО ЯКОГОСЬ ЛГТНЬОГО ВОПНА.
оСЬ ВГН ПОВЕРНУВ СУВОРЕ ХУДЕ ЛИЦЕ Г, ЗВГВШИ ПРАВУ ГУСТУ БРОВУ, УВАЖНО
ГЛЯНУВ НА ХЛОПЧИКА. В НА ЯКУСЬ МИТЬ НАЧЕ ЗДИВУВАВСЯ Г ЛЕДЬ ВСМГХНУВСЯ. щЕ
МИТЬ, Г ЗНОВУ РИСИ ХУДОГО ЛИЦЯ НАБРАЛИ ВЛАДНОГО ВИРАЗУ ТА НЕЗВОРУШНОСТГ.
тГЛЬКИ ОЧГ ПИЛЬНО Г ЗАЦГКАВЛЕНО СТЕЖИЛИ ЗА НИЗЬКОЮ ПОСТАВОЮ ДЯДЬКА пГВНЯ.
бАЗАРНИЙ ЖЕ СТАРОСТА ВИСЛУХАВ НЕДОЛАДНУ ДЯДЬКОВУ ПРОМОВУ Г ГОЛОСНО
СПИТАВ ХАЗЯПНА ВОРОНОГО, ЧИ ЗГОДЕН ВГН ВВАЖАТИ САМОГО ПОЛОВОГО ЗАСТАВОЮ?
сТРУНКИЙ ВИСОКИЙ ВОПН ЗДИВОВАНО ЗИРКНУВ НА ДЯДЬКА пГВНЯ, НА ПОЛОВОГО
ОГИРЯ. зАТРИМАВСЯ ПОГЛЯДОМ НА СИНЦЯХ Г СПУХЛГЙ БРОВГ ДЯДЬКА.
- а, ЦЕ ТИ, БОЛОТНА ЛИЧИНО?! дАВАЙ СЮДИ ПЕЧЕНГГА ТА ЙДИ ПО ГРИБИ!
- я НА ТВОКМУ ВОРОНОМУ ПОПДУ ПО ОПЕНЬКИ! - зЛОСТИВО ПРОСИЧАВ ДЯДЬКО.
- яК ТАК, ТО ЗВОДИМО!
дЯДЬКО СКИНУВ пГВНИКА НА ЗЕМЛЮ Г ЗРАЗУ Ж ЩОСИЛИ СКРИКНУВ Г ПРОТЯГ
ЖЕРЕБЦЯ ПАЛИЦЕЮ.
вОПН ОПЕРГЩИВ СВОГО ЖЕРЕБЦЯ НАГАКМ.
зА МИТЬ ЖЕРЕБЦГ ВАЖКО ЗГТНУЛИСЬ ГРУДЬМИ, ЗАГРЖАЛИ, РОЗВГЯЛИ ВИХОРАМИ
СВОП ГРИВИ Г ТОВКЛИ, ГРИЗЛИ, КОПАЛИ ОДИН ОДНОГО.
оСЬ ВОРОНИЙ ВГДСКОЧИВ ВГД ПОЛОВОГО Г ПОБГГ ПО КОЛУ МЕЖИ РОЗСТАВЛЕНИМИ
ВОЗАМИ.
пОЛОВИЙ ЗА НИМ, СТАВАВ ДИБКИ, НАМАГАВСЯ СТОЛОЧИТИ ПЕРЕДНГМИ.
вОПН НАВПЕРЕЙМИ ВОРОНОМУ. тА ЗБИТИЙ З НГГ ВЛАСНИМ КОНЕМ ШКЕРЕБЕРТЬ
ПОЛЕТГВ ПГД ВОЗА.
дЯДЬКО пГВЕНЬ ХОТГВ ПЕРЕЙНЯТИ СВОГО ОБГСГЛОГО ПЕЧЕНГГА, ТА Й СОБГ
ОПИНИВСЯ НА ЗЕМЛГ.
- бГДА! пОМАГАЙТЕ, ЛЮДИ ДОБРГ! - зАВОЛАВ ДЯДЬКО пГВЕНЬ.
В ЙОМУ З ЛИНВАМИ Й КИЙКАМИ ЗРАЗУ Ж КИНУЛИСЬ ДОПОМАГАТИ. сПОЧАТКУ
ВГДГГНАЛИ ПЕЧЕНГГА ВГД ВОРОНОГО, А ПОТГМ Г СПУТАЛИ КОНЕЙ.
щОБ ОГИР ВГАМУВАВСЯ, ДЯДЬКО ПОСАДОВИВ НА НЬОГО пГВНИКА, ХОЧА пГВНИК АЖ
ТРУСИВСЯ ВГД ПЕРЕЖИТОГО СТРАХУ.
бО ВГН НЕ ХОВАВСЯ ЗА ВОЗИ. а СТОЯВ, ПРИТИСШИСЬ СПИНОЮ ДО МУРУ КНЯЖОГО
ПАЛАЦУ. кГЛЬКА РАЗГВ СКАЖЕНГ ТВАРЮКИ ВДАРЯЛИСЬ ОБ МУР ПОРУЧ МАЛОГО, ТГЛЬКИ
ДИВОМ НЕ РОЗТОВКЛИ ЙОГО НА МОКРЕ.
бО КГНЬ ВСЕ ЩЕ ВИХАВ, ХЛОПЧИК НЕ ПОЧУВ, ЩО СКАЗАВ СТАРОСТА пГВНЕВГ,
ТГЛЬКИ БАЧИВ, ЯК ДЯДЬКО ПОПРЯМУВАВ ЗА КНЯЖИМ СЛУГОЮ НА ГАЛЕРЕЮ.
- кНЯЗЮ, ВГТАЮ ТЕБЕ Г ЗИЧУ ЗДРАВГЯ МНОГАЯ ЛГТА!.. мЕНЕ ЗВАТИ пГВНЕМ Г
РОДОМ Я З нИЖНЬОП рУДНИЦГ. а ГМ'Я МОК пАВЛО.
- зВГДКИ В ТЕБЕ ЦЕЙ ОГИР? - сПИТАВ СТАРИЙ ГЗ ЗОЛОТОЮ ГРИВНОЮ НА ШИП.
- В ЙОГО, Г ЙОГО ГОСПОДАРЯ Я ЗАХОПИВ НА рОСГ. пЕЧЕНГГА ВГДДАВ КНЯЖИМ
ЛЮДЯМ, А ОГИРЯ ВЗЯВ СОБГ.
- тО ЦЕ, ЗНАЧИТЬ, ТИ ПОЛОНИВ ПЕЧЕНГЗЬКОГО ВИТЯЗЯ? - пОДАВ ГОЛОС ВЕЛИКИЙ
КНЯЗЬ.
- тАК, МГЙ КНЯЗЮ! я ЙОГО ТУПОЮ СТРГЛОЮ ГЗ ДУБА ЗСАДИВ.
- мОЛОДЕЦЬ!.. ВВАНЕ, - кИВНУВ ГОЛОВОЮ НАЗАД ВЕЛИКИЙ КНЯЗЬ. - дАЙ ЙОМУ
НОГАТУ ЗА ПЕЧЕНГГА, ЗА ВИТЯЗЯ! - а ТОДГ ОБЕРНУВСЯ ДО ВОПНА ГЗ ЗОЛОТОЮ
ГРИВНОЮ. - В З пЕТРА ВЗЯТИ В КАЗНУ ГРИВНУ! щОБ, НЕ РОЗВГДАВШИ ДОСКОНАЛО, НЕ
ПОСПГШАВ, ЧИ ТРЕБА НАГОРОДЖУВАТИ ВОПВ СРГБНОЮ ГРИВНОЮ, КОЛИ МОЖНА НАГОРОДИТИ
ШЕЛЯГОМ! вЧГТЬСЯ ГОСПОДАРЮВАТИ! а ТИ, МОЛОДЦЮ, СТАРАЙСЯ! - вЕЛИКИЙ КНЯЗЬ
МАХНУВ РУКОЮ, ВГДПУСКАЮЧИ ДЯДЬКА пГВНЯ.
- кНЯЗЮ! я ДУЖЕ ХОЧУ ТОБГ СЛУЖИТИ!
- тИ ХГБА НЕ СЛУЖИШ?
- я ПРИВГВ УРОК ЛЮДЕЙ РОБИТИ. дО ГОРОДНГХ РОБГТ.
- сКГНЧИШ УРОК - ВГДПУСКАЙ ЛЮДЕЙ - Г НА бЕРЕСТОВЕ ДО КОНЯРЕНЬ!
- дЯКУЮ, КНЯЗЮ, ДЯКУЮ, КНЯЗЮ! - В КЛАНЯЮЧИСЬ НИЗЬКО, ВГДСТУПИВ БОКОМ,
БОЯЧИСЬ ОБЕРНУТИСЬ СПИНОЮ ДО ВЕЛИКОГО КНЯЗЯ...
дЯДЬКО пГВЕНЬ ПГДХОПИВ ПГД ВУЗДУ ОГИРЯ Г ПОВГВ, ПОВГВ ШВИДКО НА пОДГЛ.
тАМ У ТГСНГЙ ЗОЛОТАРСЬКГЙ МАЙСТЕРНГ ЙОМУ ПРОБИЛИ ДГРОЧКИ В ЗОЛОТНИКУ Г
В НОГАТГ.
пРОСТО ТУТ, У МАЙСТЕРНГ, ПРИВГСИВ ДО НАТГЛЬНОГО ХРЕСТА КНЯЖУ НОГАТУ.
нА РОЗГ БГЛЯ НАЙСТАРШОП КИПВСЬКОП ЦЕРКВИ СВЯТОГО ВЛГП ВГН ПОЛИШИВ
МАЛОГО НА КОНГ, НАКИНУВШИ ПОВГД НА ГОСТРЕ ПАКГЛЛЯ ЧИЙОГОСЬ ТИНУ,
дОВГО НЕ БУЛО ДЯДЬКА. пОВЕРТАВСЯ, ВИПНУВШИ ГРУДИ, Г ПРИЗИВНО ПРОТЯГ ДО
НЕБОЖА ПРАВИЦЮ.
- ВДИ Г ПОДИВИСЬ, ЯК НАШ ЗОЛОТНИК СЯК НА ГКОНГ САМОГО СВЯТОГО ВЛЛГ!
сПОГЛЯДАЮЧИ ВЕЛИКУ ГКОНУ З ВЕЛИКИМ БАГРЯНИМ СОНЦЕМ, ДО ЯКОГО НА
ЧЕРВОНГЙ КОЛГСНИЦГ МЧАВ ВОЛОДАР ГРОМУ ВЛГЯ, МАЛИЙ ТАК Г НЕ ВТОРОПАВ, ДЕ
ВИСИТЬ ДАРОВАНИЙ ЦЕРКВГ ЗОЛОТНИК. бО ВЕСЬ НИЗ ГКОНИ БУЛО ОБВГШАНО ДОРОГИМ
НАМИСТОМ ТА ЗОЛОТИМИ ТА СРГБНИМИ МОНЕТАМИ, КАРБОВАНИМИ У ВСГХ КРАЯХ Г
ЯЗИКАХ...
- бАЧИВ?! - пГДНГСШИ ВГОРУ ПРАВИЦЮ, ЗАВЗЯТО ВИГОЛОСИВ пГВЕНЬ. - тО Ж БО
Й ВОНО!
В ТАК САМО ШВИДКО ПОКРОКУВАВ, ВЕДУЧИ КОНЯ ЗА ВУЗДУ.
- кУДИ МИ?
- тЬХУ НА ТЕБЕ! нАВРОЧИШ МЕНГ ВСЕ ДГЛО СВОПМИ "КУДИКАМИ"! - зЛОСТИВСЯ
пГВЕНЬ НА МАЛОГО.
дЕСЬ НЕПОДАЛГК ВДАРИЛИ В БУБОН Г ЗАСВИСТГЛИ КУГИЧКИ. оПИНИЛИСЬ ПРОСТО В
ШИРОКО РОЗЧИНЕНГЙ БРАМГ ЗАПЗДУ. пГД СТГНОЮ ЗАПЗДУ З'ЮРМИВСЯ НАТОВП. вИБУХАВ
РЕГОТОМ, ВИГУКАМИ, ПЛЕСКАННЯМ В ДОЛОНГ.
- дЯДЬКУ, МОЖНА Я ПОДИВЛЮСЬ?
- ВДИ ТА НЕ БАРИСЬ! бО МЕНГ... - НЕ ДОКАЗАВ ДЯДЬКО.
мАЛИЙ Г НЕ ОЗИРНУВСЯ ТУДИ, КУДИ ДИВИВСЯ ДЯДЬКО пГВЕНЬ. хЛОПЧИНА З
ВЕЛИКОЮ НАПРУГОЮ ПРОДЕРСЯ КРГЗЬ ТГСНЕ КОЛО ЛЮДЕЙ Г ЛЕДЬ НЕ ВИКОТИВСЯ НА
МАЙДАНЧИК, ДЕ ВГДБУВАЛОСЯ ДГЙСТВО.
дГВКА З РОЗФАРБОВАНИМ ЛИЦЕМ ЩОСИЛИ ДМУХАЛА В КУГИЧКИ, А ЛГТНГЙ
ЗДОРОВАНЬ ПОХМУРО ТОВК БИЛОМ У БУБОН Г ЩОСИЛИ ТУПАВ НОГОЮ.
пГД ГОЛОСНУ МУЗИКУ ТАНЦЮВАЛО ДВОК - КОЗА ТА ХЛОПЧИК. тГЛЬКИ КОЗА
ПГДСТРИБУВАЛА НА ЗАДНГХ НОГАХ, А ХЛОПЧИК, ВДЯГШИ НА РУКИ ПОСТОЛИ, ТАНЦЮВАВ
ДОГОРИ НОГАМИ.
"оТ БИ МЕНГ ТАК ГЗ хОДОЮ НАВЧИТИСЬ!" - ВЗ ЗАЗДРГСТЮ ПОДУМАВ ХЛОПЧИК.
В ТУТ ЙОГО ШТОВХНУЛИ, Г ВГН, ЩОБ УТРИМАТИСЬ, ПРИХОПИВ КОГОСЬ ЗА ПЛАХТУ.
- аНУ НЕ ШАРПАЙСЯ! - дОЛИНУВ ЗГОРИ ЗНАЙОМИЙ ДГВОЧИЙ ГОЛОС.
пГВНИК ЗАДЕР ОБЛИЧЧЯ - НАД НИМ ВИСОЧГЛА ДЕБЕЛА ПЕРЕВГЗНИКОВА ДОНЬКА. а
ПП ПРИХОПИВ ПРАВИЦЕЮ НГЧНИЙ ГОНЕЦЬ. а ЛГВИЦЕЮ ВГН ОБХОПИВ СЛУЖНИЦЮ. тАК,
СЛУЖНИЦЮ ГОРОДНИКА. В ВСГ ТРОК ПГДПИЛГ.
"нЕВЖЕ ВОНА ТАКА П'ЯНА, ЩО НЕ ВПГЗНАЛА МЕНЕ?" - 3 ТРИВОГОЮ ПОДУМАВ
ХЛОПЧИНА. В СТАВ ПРИСЛУХАТИСЬ ДО ТОГО, ЩО ШЕПОТГВ ГОНЕЦЬ ДГВКАМ.
тГЛЬКИ ЗРОЗУМГВ, ЩО ЩОСЬ СОРОМГЦЬКЕ. вОНИ ЙОМУ НГЧОГО НЕ ВГДПОВГДАЛИ,
ХИХИКАЛИ ТА ПОПИСКУВАЛИ, КОЛИ ВГН ЗАСИЛЬНО ЛАПАВ ПХ.
"у ГОРОДГ ВСЕ НЕ ТАК, ЯК У НАС!"- вИРГШИВ пГВНИК Г ХОТГВ ЗНОВ ДИВИТИСЬ
НА ЧУДАСГЮ, ЯК ПОЧУВ ТОЙ ГОЛОС, ЯКИЙ КУПАЛЬСЬКОП НОЧГ КЕРУВАВ ТАТЯМИ.
мАЛИЙ ВИВЕРНУВСЯ, ЩОБ БАЧИТИ ТОГО...
- чУКШ, вОЛОСЕ! - шЕПОТГВ У ПОТИЛИЦЮ КНЯЖОМУ ГОНЦЕВГ СТАВНИЙ ЧОРНОВИДИЙ
МОЛОДИК. - дУРНИК У ЗАПЗДГ ГЗ СВОПМ СТРИБУНЦЕМ...
- нА ТЕ ВГН Г ДУРНИК, ЩОБ СЮДИ ПРИПЕРТИСЯ ГЗ СТРИБУНЦЕМ, - НЕ
ОБЕРТАЮЧИСЬ, ВГДПОВГВ ГОНЕЦЬ, ЩЕ МГЦНГШЕ ТОРСАЮЧИ ДГВОК.
- тЮ НА ТЕБЕ, РЕБРА ЗЛАМАКШ! - зАСИЧАЛА СЛУЖНИЦЯ.
- тО ЙДИ ДО гРЕЧИНА, МОЖЕ ТИ ЙОМУ МИЛГША ЗА КОНЯКУ! - пРОШЕПОТГВ
ГОНЕЦЬ, ТОРКАЮЧИСЬ ПУХНАСТИМИ ВУСАМИ ПАЛАЮЧОГО ДГВОЧОГО ВУХА.
дГВКА ПРИСНУЛА, АЛЕ НЕ ВГДПОВГЛА.
- сКАЖИ зОРЯНГ, НЕХАЙ ПОЧАСТУК,.. - ШЕПОТГВ ЧОРНОВИДИЙ.
- нЕ ТРЕ, - ВПЕРШЕ ОБЕРНУВСЯ ГОНЕЦЬ. - сТРИБУНЕЦЬ ПРИМГТНИЙ. сЬОГОДНГ
ВЗЯВ ЙОМУ ТРИ СОНЕЧКА НА бАБИНГМ! пОВЕДЕШ КРГЗЬ БРАМУ - ПРИМГТЯТЬ ЗРАЗУ. сАМ
НЕХАЙ ВИВЕДЕ...
- дОВГО ЧЕКАТИ... а ГОСТГ СКОРО ПГДУТЬ ДО... хТО ТОДГ ВГЗЬМЕ?.. нЕ
ПЕРЕФАРБУКШ...
- пОГОВОРИМО ВВЕЧЕРГ,.. ТАМ, ДЕ ЗАВЖДИ. а ЗАРАЗ - ЗГИНЬ!
В ДГЙСНО, гРЕЧИН ЗА МИТЬ НАЧЕ КРГЗЬ ЗЕМЛЮ ПРОВАЛИВСЯ, ХОЧА ОСЬ ТУТ
СТОЯВ.
дЯДЬКО пГВЕНЬ ВХОПИВ ЗА КОМГР НЕБОЖА.
- оЦЕ ТАК НЕДОВГО?!
- дЯДЬКУ! тУТ ТАКА ТАКМНИЦЯ! я ТОБГ СКАЖУ!..
- тС-С-С! щО ТУТ У НЬОГО ГЗ СУГЛОБАМИ? - гОЛОСНО ПРОКАЗАВ ДЯДЬКО Г
ПРИСГВ ДО ЖЕРЕБЦЕВИХ КОПИТ. - гОВОРИ ПОШЕПКИ.
- дЯДЬКУ! тГЛЬКИ-НО БУВ ОТОЙ! вОНИ ГЗ КНЯЖИМ ГОНЦЕМ ЗГОВОРЮВАЛИСЬ ПРОТИ
ТЕБЕ...
- зВГДКИ ЗНАКШ, ЩО ПРО МЕНЕ?
- вОНИ ЗОЛОТНИКИ СОНЕЧКАМИ НАЗИВАЛИ, А ЖЕРЕБЦЯ - СТРИБУНЦЕМ. В ХОТГВ
гРЕЧИН, ЩОБ зОРЯНА ПОЧАСТУВАЛА ТЕБЕ, ТОБТО ПГДПОПЛА...
- у-У! - зАХРИПГВ пГВЕНЬ Г АЖ ЗБЛГД. - тИ... ЛИШАЙСЯ ПРИ... КОНЕВГ... я
ПГДУ МЕДУ ВИП'Ю ТА ПОДУМАЮ.
тГЛЬКИ ДЯДЬКО ЗНИК У ДВЕРЯХ ЗАПЗДУ, ВГН ВИДЕРСЯ НА КОНЯ, Г ЙОМУ ТЕПЕР
ЧЕРЕЗ ГОЛОВИ ГЛЯДАЧГВ БУЛО ДОБРЕ ВИДНО ЛИЦЕДГПВ.
хЛОПЧИК СТОЯВ У РОЗМАЛЬОВАНОП ДГВКИ НА ПЛЕЧАХ Г ЖОНГЛЮВАВ ТРЬОМА
РЕДЬКАМИ, А ДГВКА ТРЬОМА ЗАХАЛЯВНИКАМИ. нИЩГВНГ ЛЕЗА МИГОТГЛИ В ПОВГТРГ Г
ЗБЛИСКУВАЛИ НА СОНЦГ СЛГПУЧИМИ СПАЛАХАМИ.
оСЬ ХЛОПЧИНА ВПУСТИВ ОДНУ РЕДЬКУ, Г ВОНА В ПОВГТРГ НАКОЛОЛАСЬ НА ВГСТРЯ
НОЖА. зА ТИМ ДРУГА Г ТРЕТЯ.
вСГ ЗАГУКАЛИ, ЗАПЛЕСКАЛИ.
хЛОПЧИК СКОЧИВ НА ЗЕМЛЮ Г, ВТИРАЮЧИ РЯСНИЙ ПГТ ГЗ ЗАСМАГЛОГО ЧОЛА,
ПОЧАВ З ТАЦЕЮ ОБХОДИТИ ГЛЯДАЧГВ.
пОКИ ОДНГ ЩОСЬ ПОДАВАЛИ, ГНШГ ТИМ ЧАСОМ ШВИДЕНЬКО ВГДСТУПАЛИ, НГБИ Й НЕ
ВОНИ ТГЛЬКИ-НО ГОЛОСНО ЗАХОПЛЮВАЛИСЬ СПРИТНИМИ СКОМОРОХАМИ.
пГВНИК ТЕЖ НЕ СТАВ РОЗСИДЖУВАТИСЬ НА КОНГ, А СКОЧИВ НА ЗЕМЛЮ.
нАТОВП РОЗПОРОШИВСЯ, Г ПГД СТГНОЮ НА КОЛОДГ ЛИШИВСЯ СИДГТИ
ХЛОПЧИК-ЛИЦЕДГЙ ПОРУЧ ВЕЛИКОП ТОРБИ. кОЗА НАМАГАЛАСЬ ВСТРОМИТИ МОРДУ В
ТОРБУ, А ХЛОПЧИК ПП ВГДШТОВХУВАВ.
- тИ ЗВГДКИ? - сПИТАВ пГВНИКА, НАДКУСУЮЧИ ПИШНИЙ КАЛАЧ.
- зВГДТГЛЯ! - мАХНУВ пГВНИК НА вЕРХНК мГСТО.
- нЕ БРЕШИ, ТИ НЕ КИЯНИН!
- тА ХГБА Я БРЕШУ? я З нИЖНЬОП рУДНИЦГ. мИ ДО ГРАДУ ПРИЙШЛИ НА КНЯЖИЙ
УРОК.
- тО ВИ КНЯЖГ ХОЛОПИ?
- нГ. дЯДЬКО БОРЖНИК БОЯРИНА сУДОМИРА. а ВСГ МИ ВГЛЬНГ РАТАП. тО ВГН
ОДИН ТАКИЙ...
- а КГНЬ НЕ ВАШИЙ? бОЯРСЬКИЙ? - сПИТАВ МАЛИЙ ЛИЦЕДГЙ, ВГДЛОМЛЮЮЧИ ШМАТ
КАЛАЧА Г ПОДАЮЧИ пГВНИКОВГ.
- дЯКУЮ КРАСНО! тО ДЯДЬКО ПЕЧЕНГГА ПОЛОНИВ НА рОСГ, А ОГИРЯ ЗАБРАВ
СОБГ. вГН СЬОГОДНГ НА бАБИНГЙ тОРЖКУ ВИГРАВ ТРИ ВОЛОДИМИРОВИХ ЗЛАТНИКИ! -
пОХВАЛИВСЯ пГВНИК, ЗАКОВТУЮЧИ СМАЧНИЙ КАЛАЧ.
- дИВГТЬСЯ, ЩОБ ТАТГ ЙОГО НЕ ЗВЕЛИ!
- чОГО МАЮТЬ ЗВЕСТИ?
- бО ДЕ ХОРОШГ КОНГ, ЗРАЗУ Ж ТАМ гРЕЧИН З'ЯВЛЯКТЬСЯ. а СЬОГОДНГ ОСЬ ТУТ
ВИГУЛЬКНУВ. сАМ БАЧИВ.
- яКИЙ ВГН ГЗ СЕБЕ, ТОЙ гРЕЧИН? - сХИТРУВАВ пГВНИК.
- чОРНЯВИЙ ТАКИЙ, З ЛИЦЯ ГАРНИЙ. зА НИМ ДГВКИ ПРОСТО СОХНУТЬ. а ЙОМУ
ТГЛЬКИ КОНГ. вГН ПХ МГНЯК, ПРОДАК. кАЖУТЬ, ЩО ВГН ВСЯКУ ТАТЬБУ НА КОНЕЙ
НАПРАВЛЯК. аЛЕ ПОКИ-ЩО ЙОГО НГХТО НЕ ЗЛОВИВ. сПРИТНИЙ, ГАДЮКА...
- а ВГН СПРАВДГ гРЕЧИН? чИ ТАК НАЗВАЛИ, БО ВГН НА ГРЕЧИНА СХОЖИЙ? -
сПИТАВ пГВНИК.
- бО ВГН БАЙСТРЮК, - МАЛИЙ ЛИЦЕДГЙ ВГДШТОВХНУВ КОЗУ ВГД ТОРБИ Г,
ОЗИРНУВШИСЬ, НАБЛИЗИВ ЛИЦЕ ДО пГВНИКА. - В КАЖУТЬ ЛЮДИ, ЩО ЙОГО МАТИ БУЛА
ПОЛЮБОВНИЦЕЮ аНАСТАСА.
- яКОГО аНАСТАСА? - тАК САМО ТИХО СПИТАВ пГВНИК.
- тЮ НА ТЕБЕ! щО ТО ЗНАЧИТЬ НЕ КИЯНИН! гРЕЧИНА аНАСТАСА ДО кИКВА САМ
вОЛОДИМИР ПРИВГЗ Г ПОСТАВИВ ГОЛОВНИМ ПРИ дЕСЯТИННГЙ ЦЕРКВГ. а ХТО ГОЛОВНИЙ У
дЕСЯТИННГЙ - ТОЙ ГОЛОВНИЙ НАД УСГМА ПОПИНАМИ. тОЙ аНАСТАС БУВ НАЙБАГАТШИЙ НА
рУСГ. ВЗ ЗОЛОТИХ МИСОК ПВ Г З КРИШТАЛЕВИХ КЕЛИХГВ МЕД ПИВ! йОГО КНЯЗЬ
яРОСЛАВ, ЯК ЗДОБУВ кИПВ, ПОСТАВИВ ГОЛОВНИМ НАД СВОПМИ СКАРБАМИ. нУ, А ПОТГМ
ЛЯХИ ДОБУЛИ кИПВ, А яРОСЛАВ УТГК ДО нОВГОРОДА. тОДГ ЗРАЗУ ТОЙ аНАСТАС
ПЕРЕКИНУВСЯ ДО КОРОЛЯ ЛЯХГВ бОЛЕСЛАВА Г ЙОГО ЗЯТЯ, ОКАЯННОГО сВЯТОПОЛКА.
пОТГМ КИЯНИ Г ПРОСТА ЧАДЬ ПО ВСГЙ рУСГ ПГДНЯЛИСЬ ПРОТИ ЛЯХГВ. сТАЛО ПМ
НЕПЕРЕЛИВКИ, ВОНИ ПОХАПАЛИ ВЕЛИКИЙ-ПРЕВЕЛИКИЙ ПОЛОН Г ВСЯКОГО ДОБРА НАШОГО Г
ЧКУРНУЛИ У СВОП ЗЕМЛГ. В ХИТРИЙ аНАСТАС, ЗАГАРБАВШИ СКАРБИ яРОСЛАВА, ТЕЖ ГЗ
НИМИ ДРЕМЕНУВ. сАМ ЧУВ - ЛЮДИ СТАРШГ ГОВОРИЛИ, ЩО Й гРЕЧИН ГЗ ЛЯХАМИ ПОБГГ,
А ПОТГМ ПОВЕРНУВСЯ. кНЯЖГ СЛУГИ ЙОГО МОРДУВАЛИ, ЩОБ ВИВГДАТИ В НЬОГО ПРО
аНАСТАСА. тА ВГН ЗАТЯВСЯ НА СВОКМУ, ЩО НГЧОГО ПРО аНАСТАСА НЕ ЗНАК, Г НГБИ
аНАСТАС ЙОМУ НАВГТЬ НЕ БАТЬКО. нГБИ ЙОГО БАТЬКО - ТО СЛУГА аНАСТАСА...
- В ЗВГДКИ ТИ ВСЕ ЗНАКШ?!
- бО МИ ВСЕ МЕЖИ ЛЮДЕЙ ТОВЧЕМОСЯ! а ЛЮДИ ЗАВЖДИ ЩОСЬ РОЗКАЖУТЬ! .
- сЛУХАЙ! а МОЖНА ПОРОСЯ НАВЧИТИ? нУ, ЩОБ ВОНО, ЯК ОТО КОЗА, ТАНЦЮВАЛО?
- щО ПОРОСЯ? оТ КОТА ВАЖКО НАВЧИТИ. у МЕНЕ К КГТ. мУРКГТ. нА ГУСЛЯХ
ГРАК! бЕРЕ ОТАКО ПАЗУРАМИ Г СТРУНИ ЩИПЛЕ! оТО ШТУКА!
- а МОК ПОРОСЯ, хОДУ, МОЖНА ПРИВЕСТИ ДО ТЕБЕ, ЩОБ ТИ НАВЧИВ?
- мОЖНА... тГЛЬКИ ЩО ТИ МЕНГ ДАСИ?
- нОЖА! - В пГВНИК ВИСМИКНУВ ЛЕЗО ГЗ ПГХОВ.
- дАВАЙ НОЖА Г ЗАВТРА ПРИХОДЬ
- е, НГ! сПОЧАТКУ НАВЧИ.
- нУ, ТОДГ ПРИХОДЬ ЗАВТРА ЗРАНКУ, ТГЛЬКИ НЕ ГОДУЙ ВГД НОЧГ Г ТРИМАЙ НА
ПРИВ'ЯЗГ. мИ ОТАМО ЖИВЕМО, ЗА ТИМ ПАКГЛЛЯМ УСГМ РОДОМ... тЕБЕ ЯК ЗВАТИ?
- пГВНИКОМ! а ТЕБЕ?
- лЮТОМ МЕНЕ ЗВАТИ... дИВИСЬ, ДИВИСЬ! - зАШЕПОТГВ МАЛЕНЬКИЙ ЛИЦЕДГЙ. -
гРЕЧИН ПГШОВ НА оБОЛОНЬ ДО КОНЯРГВ. вОНИ ТАМ ВНОЧГ ЗБИРАЮТЬСЯ - В КОСТГ
ГРАЮТЬ, ВИНО-МЕД П'ЮТЬ. дО НИХ ТУДИ Г ЧУЖГ ЖГНКИ БГГАЮТЬ НА ГУЛЬБИЩА...
пО СОСНОВИХ БОЛОНКАХ ХГДНИКА ЛЕГКО КРОКУВАВ СТАВНИЙ гРЕЧИН. бУРЯКОВЕ
КОРЗНО НА ЛГВОМУ ПЛЕЧГ. кИЙ З БРОНЗОВОЮ РУКОЯТТЮ ЗАКЛАВ ЗА ПЛЕЧГ.
дЕСЬ НА СУСГДНГЙ ВУЛИЦГ НАЧЕ СРГБНИЙ ДЗВГН БАМКАВ ДО ВЕЧГРНЬОП СЛУЖБИ.
- у НИХ, ЗНАКШ, НАЙБГЛЬШИЙ ДЗВГН НА пОДОЛГ. зАВБГЛЬШКИ ГЗ ЦЕБРО! -
пОЯСНИВ лЮТ.
тУТ ВИСТУПИВ ГЗ ДВЕРЕЙ ЗАПЗДУ ЗДОРОВАНЬ, ВДОВОЛЕНО ВТИРАЮЧИ ВУСА. зА
НИМ ДГВКА ЩОСЬ НЕСЛА У ФАРТУШИНГ.
лЮТ ПГДМОРГНУВ пГВНИКОВГ Г, СХОПИВШИ ВАЖКУ ТОРБУ НА ПЛЕЧЕ, А КОЗУ ЗА
ПОВГДЕЦЬ, ПОСПГШИВ ЗА ДОРОСЛИМИ. а В ЗАПЗДГ ВСЕ ТНУЛА ВЕСЕЛА МУЗИКА. нЕБАВОМ
Г ДЯДЬКО пГВЕНЬ З'ЯВИВСЯ У ДВЕРЯХ. зРАЗУ КОНЯ ЗА ВУЗДУ, Г ШВИДКО ПОТЯГ ГЗ
ДВОРУ
хРЕСТЯЧИСЬ ПГСЛЯ КОЖНОГО ПЕРЕБОРУ ДЗВОНГВ, ПРОСТО БГГ ДО вЕРХНЬОГО
мГСТА.
мАЛИЙ, ОЗИРАЮЧИСЬ НА ВСГ БОКИ, ЗАГИКУЮЧИСЬ ВГД ХВИЛЮВАННЯ, ВИКЛАВ УСГ
НОВИНИ, Г НАВГТЬ ПРО КОТА, ЩО НА ГУСЛЯХ ГРАК.
дЯДЬКО СПИНИВСЯ ЗА ЗВОРОТОМ, ПГД УРВИЩЕМ, Г НАКАЗАВ ПОВТОРИТИ ВСЕ.
пОТГМ ЩЕ РАЗ.
нГЧОГО НЕ ВГДКАЗАВ Г. ЗНОВ ПОТЯГ КОНЯ НАГОРУ. вЖЕ ПЕРЕД ВОРГТЬМИ
ВГДВ'ЯЗАВ КАПШУК Г ВИДОБУВ ДРУГИЙ ЗОЛОТНИК.
- зАВЕДИ КОНЯ ДО ГОРОДНИКА. дАЙ ЙОМУ ОЦЬОГО ЗОЛОТНИКА Г СКАЖИ: "нАЙМИ,
ГОСПОДИНЕ, РОБГТНИКА НА ЗАМГНУ МОКМУ ДЯДЬКУ пГВНЮ'.
- тА ЗА НЬОГО МОЖНА ДЮЖИНУ НАЙНЯТИ!.. я РАХУВАВ!..
- нЕ ПЕРЕБИВАЙ! тОБГ Б ТГЛЬКИ ВСЕ РАХУВАТИ, ТА МГРЯТИ. сАМ ТИ ЗАБЕРИ
СВОК ПОРОСЯ ТА рЕП'ЯХА, ТА ЙДИ НА пОДГЛ ДО ХАЗЯПНА БЕРЛИНИ...
- тОП, ЩО СГЛА НА МГЛИНУ?
- аГА! сЛУХАЙ УВАЖНО - ПОПРОХАЙ У НЬОГО, ЩОБ СХОВАВ ТЕБЕ. пРО МЕНЕ
НГЧОГО НЕ КАЖИ. а ЙОМУ ПОЯСНИ ТАК - ДЯДЬКО КУДИСЬ ПОДАВСЯ, А БОЯРСЬКГ ЛЮДИ
ХОТЯТЬ ТЕБЕ ПРОДАТИ В НЕВОЛЮ...
- хГБА ТАКЕ МОЖЕ БУТИ?! - зАТРЕМТГВ ХЛОПЧИК.
- вСЕ МОЖЕ БУТИ. пГДЛОТОЮ ВСЕ ЖИТТЯ НАПОВНЕНО. яКЩО Я ДО ЖНИВ НЕ
ПОВЕРНУСЬ, ПРОСИСЬ ГЗ НИМ НА ЛОДГП ДО ВСКОРОСТЕНЯ. тАМ НА ЯРМАРКУ ПИТАЙ
ЛЮДЕЙ ГЗ НАШОГО КРАЮ. кОГОСЬ ОБОВ'ЯЗКОВО ЗНАЙДЕШ. оСЬ ТОБГ ТРИ НОГАТИ.
тГЛЬКИ НЕ МАРНУЙ ГРОШГ! чУКШ?!! пОСПГШАЙ! чУКШ?!!
- а ТИ? я З ТОБОЮ! я ДОПОМОЖУ!..
- зАРАЗ ГОЛОВОСГК БУДЕ! а ДО ТОГО Я СЛГД ГНАТИМУ. цЕ ТОБГ НЕ ПГД СИЛУ.
зАВАЖАТИМЕШ... ВДИ З бОГОМ!..
пЕРЕХРЕСТИВ ХЛОПЧИКА, А САМ ПРОСТО КИНУВСЯ БГГЦЕМ НАЗАД НА пОДГЛ.
пГВНИК УСЕ ЗРОБИВ, ЯК НАКАЗАВ ДЯДЬКО - ОГИРЯ ЛИШИВ У ГОРОДНИКА Г ВГДДАВ
ЗОЛОТОГО НА РОБГТНИКА, А хОДУ Г рЕП"ЯХА ЗАБРАВ ГЗ РОБОЧОГО ПОДВГР"Я.
гЕТЬ ПГД НГЧ ДГСТАВСЯ пГВНИК НА пОДГЛ Г НАСКОЧИВ НА ДОВГИЙ ХГД. бУЛО ПХ
МОЖЕ З ДЮЖИНУ, СКОМОРОХГВ. жГНОК, ДГВЧАТ, ХЛОПЦГВ Г ЧОЛОВГКГВ. нАВГТЬ ДГД
СТАРИЙ З ГУСЛЯМИ ДИБАВ. вЕЛИ КОЗУ Г ВЕДМЕДЯ. пОПЕРЕДУ З ЛГХТАРЕМ ГЛИНЯНИМ
ЗДОРОВИЙ МОЛОДИК. в КГНЦГ ХОДУ ВИСТУПАВ КАРООКИЙ лЮТ. В ТЕЖ НГС ЛГХТАР НА
ДОВГГМ ДЕРЕВ'ЯНГМ ДЕРЖАКУ.
- гЕЙ, пГВНИКУ! - пЕРШИМ ПРИМГТИВ ЗНАЙОМОГО МАЛИЙ СКОМОРОХ. - йДЕМО
ЗАБАВЛЯТИ ГОСТЕЙ-КУПЦГВ ДО ГЛЛГНСЬКОГО ЗАПЗДУ. хОДГМО!
- а СТАРШГ ЩО?
- нГЧОГО! пГШЛИ! я ТЕБЕ ЗАПРОШУЮ!..
тА ВСЕ Ж ПЕРЕБГГ НАПЕРЕД Г СПИТАВ У ВУЯ лЮТОВОГО. пОХМУРИЙ ЗДОРОВАНЬ
МАХНУВ РУКОЮ, МОВЛЯВ - НЕХАЙ ГДЕ.
пГВНИК, ПРИТРИМУЮЧИ НА ПОВГДЦЯХ НЕВГАМОВНОГО хОДУ ТА ПОХМУРОГО рЕП"ЯХА,
ЩО ВСЕ ГАРЧАВ НА ВЕДМЕДЯ, ПОЧИМЧИКУВАВ КРИВИМИ ПОДГЛЬСЬКИМИ ВУЛИЦЯМИ.
цГЛУ НГЧ ВОНИ ПРОБУЛИ У НАЙБАГАТШГМ ЗАПЗДГ ПОДГЛЬСЬКГМ, БГЛЯ ВЛЛГНСЬКОП
ЦЕРКВИ.
пГВНИК НГЧОГО САМ НЕ РОБИВ Г ЗВГРГ ЙОГО НГЧОГО НЕ РОБИЛИ, А ПРОТЕ ЙОМУ
ВДАЛОСЯ ПРИГОСТИТИСЬ Г ГОРГХАМИ, Г ФГГАМИ, Г КАЛАЧАМИ, Г КОРЖАМИ... В ЩЕ
ЧОГО ТГЛЬКИ НЕ ПОКУШТУВАВ ГЗ ПУНДИКГВ ХЛОПЧИНА!
а СКГЛЬКИ ВСЬОГО ПОБАЧИВ ТА ПОЧУВ! оСОБЛИВО Ж ЙОГО ВРАЗИЛИ ДВОК
СКОМОРОХГВ - ТОЙ ПЕРШИЙ СИЛАЧ, ЩО З ЛГХТАРЕМ БУВ, Г СТАРЕЗНИЙ ДГДУСЬ-ГУСЛЯР.
мОЛОДОМУ ДЛЯ ВПРАВИ НАТЯГЛИ МГЦНУ ЛИНВУ МГЖ ГОРИЩЕМ КОМОРИ ТА КОНЮШНГ. В ВГН
ПРОЙШОВ ПО ЛИНВГ ТУДИ Й НАЗАД.
а ДГД СПГВАВ ПГД ГУСЛГ ПРО ПОХОДИ ВГОРЯ НА ГРЕКГВ, ПРО СМЕРТЬ ВГЩОГО
оЛЕГА, ПРО ХЛОПЦЯ-ОТРОКА, ЩО ЗДУРИВ ПЕЧЕНГГГВ Г ВИЗВОЛИВ КИЯН.
а КОЛИ ВСГ СТОМЛЕНГ НГЧНОЮ ВЕРЕМГКЮ ВЕРТАЛИСЬ НА СВГТАНКУ ДОДОМУ, ТО
пГВНИК НЕ ЙШОВ, А, ЗДАВАЛОСЬ, ТАНЦЮВАВ, Г РАДГСТЬ Г БАДЬОРГСТЬ ТРИМАЛИ ЙОГО
В СИЛГ.
В ТАК ЙОМУ ХОТГЛОСЯ СТАТИ ВПРАВНИМ Г СМГЛИВИМ СКОМОРОХОМ, ЩО МОЖЕ ПО
ЛИНВГ ХОДИТИ Г МЕЧАМИ ЖОНГЛЮВАТИ, Г ХОТГЛОСЯ ПОБАЧИТИ цАРГОРОД ЗОЛОТИЙ, Г
ХОТГЛОСЯ ЧУЖГ МОВИ ЗНАТИ, ЯК СЛАВНИЙ КИПВСЬКИЙ ОТРОК.
вГН ЗОВСГМ НЕ БАЧИВ, ЯКГ СТОМЛЕНГ, ПГДУПАЛГ ДУХОМ ЛИЦЕДГП. вГН ЧУВ, ЩО
ВОНИ ГОВОРЯТЬ, Г ЗОВСГМ НЕ БРАВ СОБГ В ГОЛОВУ, ЩО ГОСПОДАР ПОЖАДЛИВИЙ, Г ЩО
ЙОГО ЧЕЛЯДНИКИ ВСЕ ЗА НИМИ НАЗИРАЛИ, ЩОБ ВОНИ ЧОГО НЕ ПОЦУПИЛИ, А ЗАПЛАТИЛИ
ПМ УДВГЧГ МЕНШЕ, НГЖ БУЛО ОБГЦЯНО.
пГВНИК МОВЧАВ, А ДУША ЙОГО СПГВАЛА ВГД РАДОСТГ. тА ЩЕ ЗДОРОВЕННИЙ
МЕДОВИЙ ПРЯНИК ЗА ПАЗУХОЮ ПЕРЕКОНЛИВО СВГДЧИВ, ЩО ЖИТТЯ ВЕСЕЛЕ ТА ЩЕДРЕ. а
ВЕДМГДЬ, ЩО ПОРУЧ ТРГСКОТГВ ПАЗУРЯМИ ПО ХГДНИКУ, СТВЕРДЖУВАВ НГБИ - ВОНО ДО
ВСЬОГО ЩЕ Й КАЗКОВЕ!
яК ПРИЙШЛИ ДОДОМУ, ТО ПРОСТО ПОПАДАЛИ НА ЛАВКИ ТА ПГЛ Г СПАЛИ ДО
ПОЛУДНЯ.
кРГМ СТАРОГО ГУСЛЯРА, пГВНИКА ТА ЙОГО ЗВГРЯТ, ЩО ШАСТАЛИ ПОДВГР'ЯМ Г
ВСЕ ОБНЮХУВАЛИ, ДОСЛГДЖУВАЛИ
пОБАЧИВШИ, ЩО пГВНИК НЕ ЛЯГАК СПАТИ, ГУСЛЯР ПОПРОХАВ ДОПОМОГТИ. пОКЛАВ
РОЗБОВТАНГ, РОЗЛАДНАНГ ГУСЛГ СОБГ НА КОЛГНА, А пГВНИКА ПОСТАВИВ ПРИ
СПРАВНИХ. В СКАЗАВ ВДАРЯТИ ПО СТРУНАХ. а САМ ПГД ТГ ЗВУКИ ПГДСТРОЮВАВ
РОЗЛАДНАНГ. уДАРИТЬ КГЛЬКА РАЗГВ ПО СВОПХ ГУСЛЯХ СТАРИЙ, ПРИСЛУХАКТЬСЯ, А
ТОДГ ПРОСИТЬ МАЛОГО пГВНИКА ПОВТОРИТИ ТЕ Ж САМЕ НА ДОБРИХ ГУСЛЯХ. В НГЧОГО,
ДО ЛАДУ ВИХОДИЛО.
тАК ВОНИ ЧИМАЛО ЧАСУ НА ГУСЛГ ВИТРАТИЛИ, ПОКИ СТАРИЙ СКАЗАВ:
- з ТЕБЕ ДОБРИЙ ПОМГЧНИК. пГШЛИ, ПООБГДАКМО, МИ ДОБРЕ ПОПРАЦЮВАЛИ.
кОЛИ ВОНИ ЛАСУВАЛИ КУПЕЦЬКИМИ ПИРОГАМИ, ПРОБУДИЛИСЬ лЮТ Г КАНАТОХОДЕЦЬ,
Г ЗРАЗУ Ж ДО СТОЛУ.
кАНАТОХОДЕЦЬ, ВГН ЩЕ Й З МЕЧЕМ ТАНЦЮВАВ, НЕВДОВОЛЕНО ЗАУВАЖИВ СТАРОМУ:
- тИ, ДГДУ, ТАК ГОСТЕЙ ЧАСТУКШ, НГБИ ТИ ОТАМАН. хТО ЗНАК, ЯКИЙ
ЗАРОБГТОК БУДЕ ЗАВТРА НА БАЗАРГ.
пГВНИКОВГ ВГД СОРОМУ, ЩО ПРО НЬОГО ТАКЕ ВИГОВОРЮЮТЬ СТАРГЙ ЛЮДИНГ, ТА
ЩЕ ЗА СТОЛОМ, ШМАТ ЗАСТРЯГ У ГОРЛГ.
- кОЛИ Я ПОМРУ - ХТО ВАМ УСГМ ГРАТИМЕ? кОГО ВИ ЗАРАЗ МОЖЕТЕ ЗАПРОСИТИ З
ГУСЛЯРГВ? хТО В ТАКЕ КОДЛО ПГДЕ? гУСЛЯРГ ХОРОШГ НЕ ЛЮБЛЯТЬ СРГБЛОМ ДГЛИТИСЬ.
- тО ТИ ЙОГО ЗБИРАКШСЯ ВЧИТИ? сКГЛЬКИ РОКГВ ТИ САМ ВЧИВСЯ? сКГЛЬКИ
РОКГВ ВИТРАТИВ?
- оЦЕ ВЖЕ НЕ ТВОК СВИНЯЧЕ ДГЛО! мЕНЕ НЕ БУЛО КОМУ ВЧИТИ. а ЙОГО - Я
ВЧИТИМУ!
пГВНИКОВГ АЖ СЕРЦЕ ЗАКАЛАТАЛО ВГД РАДОСТГ, ЩО ТАКИЙ ГУСЛЯР САМ ЙОГО
ОБРАВ ДЛЯ НАВЧАННЯ.
пГСЛЯ ЦГКП КОРОТКОП СУТИЧКИ ЗА СТОЛОМ НА пГВНИКА ВЖЕ НГХТО НЕ ЗВЕРТАВ
УВАГИ, НЕ ЗИРКАВ, ЩО ВГН НА ДУРНЯЧКА У НИХ ХЛГБ ПСТЬ.
а КОЛИ лЮТ ПРОБУДИВСЯ, ТО ЙОГО ЗРАЗУ пГВНИК ПОПРОХАВ, ЩОБ ВГН
КОТА-ГУСЛЯРА ПОКАЗАВ. лЮТ ПОДИВИВСЯ НА ХЛОПЧИКА ОКРУГЛИМИ ОЧИМА.
- нУ Й ЗАБУВАКА ТИ! я Ж ТОБГ ВЖЕ КАЗАВ, ЩО ВГН ЖИВ У НАС, А ПОТГМ ПГШОВ
НА жИТНГЙ БАЗАР. тАМ СТРАШЕННО БАГАТО МИШЕЙ У КОМОРАХ. тУДИ КОТИ ЗГ ВСЬОГО
пОДОЛА ЗБГГАЮТЬСЯ.
пГВНИК СПЕРЕЧАТИСЬ НЕ СТАВ, АЛЕ ЗРОЗУМГВ - лЮТ БРЕШЕ ЙОМУ Г НЕ МИГНЕ.
з ТОГО ДНЯ СИВОБОРОДИЙ СТАРЕЦЬ МОЖЕ ПО ПГВДНЯ НАВЧАВ пГВНИКА. сГДАЛИ
ОДИН ПРОТИ ДРУГОГО. гУСЛЯР ПОКАЗУВАВ, ЯК ЩИПАТИ СТРУНИ, ЯК ВДАРЯТИ ПО
СТРУНАХ, ЯК ПРИГЛУШУВАТИ ЗВУК.
кОЛИ СТАРЕЗНИЙ ГУСЛЯР БАЧИВ, ЩО пГВНИК СТОМИВСЯ, ВГН ГОВОРИВ:
- щОСЬ У МЕНЕ ПАЛЬЦГ ЗОМЛГЛИ... щО ТО ЗНАЧИТЬ СТАРГСТЬ. пГДИ, пГВНИКУ,
ПГДИ ПОГРАЙСЯ. оН ХАЙ ТЕБЕ лЮТ НАВЧИТЬ НОЖА МЕТАТИ. вГН ХОЧ БРЕХУН ВЕЛИКИЙ Г
ХВАЛЬКО, АЛЕ НОЖА КИДАК ДОБРЕ... я, КОЛИ ГЗ сВЯТОСЛАВОМ ХОДИВ, ДУЖЕ МЕНЕ НГЖ
ВИРУЧАВ. яКОСЬ НА МЕНЕ ПЕЧЕНГГ З БУЛАВОЮ НАПАВ, А Я МЕТНУВ НОЖА - ТОЧНО В
ГОРЛЯНКУ. гАЙ, ГАЙ, СПЛИВЛО, МИНУЛО!..
сТАРИЙ ПГДНГМАВ НАД ДЗВГНКИМИ СТРУНАМИ ВУЗЛУВАТГ ТРЕМТЯЧГ ПАЛЬЦГ.
- йДИ, ЙДИ пГВНИКУ! нГЖ - ЗБРОЯ НАЙПЕРША! бЕЗ НОЖА ЧОЛОВГК НГЩО! хТО Б
ВГН НЕ БУВ - ЧИ СМЕРД, ЧИ ГОРОДЯНИН, ЧИ БОЯРИН! нГЖ ТЕБЕ ПОРЯТУК СКРГЗЬ Г
ЗАВЖДИ - Г ВНОЧГ, Г ВДЕНЬ, Г ЗА СТОЛОМ, Г В ЛГЖКУ...
- а Я НОЖА ПООБГЦЯВ лЮТУ, ЯКЩО ВГН НАВЧИТЬ хОДУ ТАНЦЮВАТИ. яК ЖЕ Я
ТЕПЕР?..
- нЕ ПЕРЕЙМАЙСЯ. яКЩО ТИ НОЖА СВОГО ВГДДАСИ лЮТУ, Я ТОБГ СВОГО ПОДАРУЮ.
вГН ГЗ ДАЛЕКОП АГАРЯНСЬКОП ЗЕМЛГ.
В БГЛОГОЛОВИЙ СТАРЕЦЬ ВИДОБУВ З-ЗА ПАЗУХИ НОЖА З ВУЗЬКОЮ КОЛОДОЧКОЮ Г
ШИРОКИМ ЛЕЗОМ. зАЧЕПИВ ТОВСТИМ НГГТЕМ БЛАКИТНЕ ЛЕЗО, Г ПОЧУВСЯ ЗВУК ДЗВГНКИЙ
Г ЧИСТИЙ, НАЧЕ СРГБНИЙ.
гУСЛЯР ДОТРИМАВ СЛОВА Г ВГДДАВ пГВНИКОВГ НОЖА САМЕ ТОДГ, КОЛИ ВСГ ЛАЯЛИ
пГВНИКА Г КЕПКУВАЛИ З НЬОГО.
тГЛЬКИ ГУСЛЯР-ДГДУСЬ СМГЯВСЯ.
- тА ЧИ ВИ ПОКАЗИЛИСЬ - З-ЗА ЧУЖОГО СРГБЛА ПЕРЕЙМАТИСЬ. мОЖЕ ТО ЙОГО
гОСПОДЬ бОГ ВИПРОБОВУВАВ?.. дАВАЙ, ДИТИНО, ГУСЛГ НАСТРОПМО, ЯКЩО ПАЛЬЦГ НЕ
БОЛЯТЬ.
- тА НГ, ВЖЕ НЕ БОЛЯТЬ, - ОЗВАВСЯ пГВНИК, А ДУМКОЮ ДО ТГКП СУБОТИ
ПОВЕРНУВСЯ. у П'ЯТНИЦЮ ВОНИ ХОДИЛИ НА пОДГЛЬСЬКЕ ТОРЖИЩЕ. гРАЛИ, ГРОШГ
ЗАРОБЛЯЛИ. тУТ ЩОП'ЯТНИЦГ БУВ ЯРМАРОК. пОВЕРТАЛИСЬ ОПГВНОЧГ. пГСЛЯ
СПЕКОТНОГО ДНЯ ЗАДУХА БУЛА СТРАШЕННА, Г СТАРИЙ ГУСЛЯР ПРОСТО УМЛГВАВ ВГД
БОЛЮ В СЕРЦГ. сПАДАЮЧИМ ГОЛОСОМ БЛАГАВ гОСПОДА ДАТИ ЙОМУ ПОБАЧИТИ СХГД
СОНЦЯ. дО ПОДВГР'Я ЙОГО ТЯГЛИ ПГД РУКИ, БО НОГИ ВЖЕ НЕ ТРИМАЛИ СТАРОГО.
В САМЕ ТОДГ ЗАВИЛИ ВГТРОВГП НАД вЕРХНГМ мГСТОМ, ЗАСВГТИЛИСЬ НЕЗЛГЧЕННГ
ЗМГПСТГ СПАЛАХИ. зЕМЛЯ Й ПОВГТРЯ ЗДРИГНУЛИСЬ ВГД ГРОМОВИВЕРЖЕННЯ.
оБЕРНУВШИСЬ ДО СТАРОГО, пГВНИК ПОБАЧИВ ПРИ БЛАКИТНОМУ СПОЛОХУ - СТАРИЙ
ОЖИВАК! дИХАННЯ ЙОГО ВИРГВНЯЛОСЯ Г ВГН ПОЧИНАВ ЗВОДИТИСЬ НА ЛГКТГ.
хЛОПЧИК ЗРАДГВ Г, НЕ ЗВАЖАЮЧИ НА СТРАШНИЙ ГУРКГТ ГРОМУ Г СЛГПУЧГ
БЛИСКАВКИ, ПРИМОСТИВСЯ НА ЛАВГ Г МИТТЮ ЗАСНУВ.
пОТГМ НАЧЕ НА СВГТАННГ ХТОСЬ ПГДГЙШОВ Г ЗБУДИВ ЙОГО ВГД ЛИПУЧОГО СНУ.
ЊДИНЕ, ЩО ВГН МГГ СТВЕРДИТИ ПОТГМ - ОДЯГ У ТОГО, КОГОСЬ, БУВ НАЧЕ ЗОЛОТАВИЙ.
пГВНИК ПРОТЕР ОЧГ. дВЕРГ ВГДХИЛЕНГ. В КРГЗЬ ДВЕРГ, Г КРГЗЬ ВГКНО
ВЛИВАЛОСЯ ХОЛОДНЕ ВОЛОГЕ ПОВГТРЯ.
щЕ РАЗ ПРОТЕР ОЧГ. бГЛЯ ЛАВКИ НГХТО НЕ СТОЯВ - ВСГХ ПОБОРКАВ НЕСТРИМНИЙ
СОН...
пОТГМ ВГН НГКОЛИ ТАК Г НЕ ЗМГГ УСВГДОМИТИ, ЧОМУ САМЕ ВГН ПГШОВ НАГОРУ
ДО дЕСЯТИННОП, А НЕ ДО ВЛЛГНСЬКОП ЦЕРКВИ, НАПРИКЛАД. зНАВ, ЩО ТРЕБА
ЧИМСКОРШЕ ПОМОЛИТИСЬ, ЩОБ ВИДГННЯ - КОЛИ ВОНО ДОБРЕ - ПОСКОРГШЕ ЗБУЛОСЬ, А
ЯК ПОГАНЕ - ЩОБ НЕ ЗБУЛОСЬ.
тА ДВЕРГ ХРАМУ ЗАЧИНЕНГ. зАНАДТО РАНО.
тГЛЬКИ НА МОКРГ, МАРМУРОВГ ПЛИТИ ВИПОВЗЛИ КАЛГКИ. зНОВ, ЯК Г ТОДГ,
ПЕРШОГО РАЗУ, пГВНИКА ОХОПИВ РОЗПАЧ Г ЖАХ ПРИ СПОГЛЯДАННГ ЛЮДСЬКОП БГДИ. нЕ
ЗМГГ БГЛЬШЕ СТОЯТИ НА ВИДНОТГ Г КИНУВСЯ ТГКАТИ ВГД ХРАМУ. пОБГГ КРГЗЬ БРАМУ,
БО ВЖЕ У вЕРХНК мГСТО ЗАПОВЗАЛИ ВАЛКИ З ВАНТАЖАМИ.
сПОЧАТКУ пГВНИКА ПОТЯГЛО ДО ПХНЬОП ГСТОБКИ. В ЗНОВ, КОЛИ ЗДАЛЯ ПОБАЧИВ
СКОЦЮРБЛЕНОГО тАЛЬЦЯ, ЩО ЗАПРЯГАВ КОНЕЙ, ЙОГО ОХОПИВ СОРОМ, НАЧЕ ЦЕ ВГН
ПОЛИШИВ ХОЛОПГВ У БГДГ, А САМ ПО-ЗРАДНИЦЬКОМУ ВТГК.
вГД ТАКОГО ПОЧУТТЯ ВГН ЗОВСГМ ЗНГТИВСЯ, Г ВИРГШИВ ПОВЕРНУТИ ДО МГСТА.
нАРАЗ ПОДИВИВСЯ ПРАВОРУЧ, ДЕ НА СХИЛГ ГОРИ СТОЯВ ВЕЛЕТЕНСЬКИЙ ДУБ. тА
ЩО ЦЕ?! дУБА НЕМАК.
тОБТО ПОЛОВИНА ДУБОВОГО СТОВБУРА СТИРЧАЛА ВГОРУ, СЯЮЧИ РОЗЛАМАНОЮ
ДЕРЕВИНОЮ НАЧЕ ЖОВТИЙ РИБ'ЯЧИЙ ЗУБ, Г ТГЛЬКИ ВГОРГ ВГДХОДИЛА НА БГК МОГУТНЯ
КРИВА ГГЛКА ЗЕЛЕНА. а ВСЯ КРОНА, Г ДРУГА ПОЛОВИНА, БГЛЬША ЛЕЖАЛА ВНИЗУ ЗА
БАГАТО САЖЕНГВ ВГД ПНЯ.
пРИ ОСНОВГ УЦГЛГЛОП ГГЛКИ З РОЗЩЕПГВ ДЕРЕВИНИ НАЧЕ ВИЗИРАВ ЗЕЛЕНИЙ
ГОРЩИК.
нЕ РОЗДУМУЮЧИ, пГВНИК ПОМЧАВ ПО МОКРГЙ ТРАВГ, ЩО ХОЛОДОМ ОБПГКАЛА НОГИ.
оБЕРЕЖНО, ЩОБ НЕ ПОРАНИТИСЬ ОБ ГОСТРГ ПЛАСТИ ДЕРЕВИНИ, ЩО СТИРЧАЛИ
ЛЕЗАМИ НОЖГВ, ПОЛГЗ ВГН УГОРУ.
дРЯПАВСЯ ВГОРУ ПОВОЛГ-ВОЛГ.
оСЬ Г ГГЛКА. а В ПП ОСНОВГ ТЕПЕР РОЗКРИЛОСЬ ДУПЛО СТАРЕ Г ВГД НЬОГО
СТИРЧАЛИ НА ВСГ БОКИ ВЕЛЕТЕНСЬКГ СКАЛКИ ДЕРЕВИНИ.
зЕЛЕНИЙ ГОРЩИК БУВ ЦГЛГСГНЬКИЙ.
пГВНИКУ ЗДАЛОСЯ, ЩО ВГН НЕ ДОЧЕКАКТЬСЯ, ПОКИ ДГСТАНЕТЬСЯ ДО ЗЕМЛГ Г ТАМ
ВЖЕ РОЗКРИК ГОРЩИК.
тОМУ ВГН НЕ СТАВ ЗЛАЗИТИ, А ОТУТ, НА РИПУЧГЙ ГГЛЦГ, ВГДКОЛУПАВ НОЖЕМ
ПРОСМОЛЕНУ ЗАТИЧКУ.
в ОБЛИЧЧЯ ЙОМУ БРИЗНУЛО СОНЦЕ, ВГДБИТЕ ВГД БГЛИХ Г ЖОВТИХ КРУЖАЛЕЦЬ
МОНЕТ, ЗАГСКРИЛОСЬ ВОГНЯНИМ ПОЛИСКОМ КАМГННОГО НАМИСТА, ЗАСЯЯЛО НА МАЛЕНЬКГЙ
БЛАКИТНГЙ ОЗДОБГ, ПО ЯКГЙ РОЗПУСТИЛО СВОП ВИБАГЛИВГ ВГТТЯ-ВГЗЕРУНКИ дЕРЕВО
жИТТЯ.
- оСЬ ЧОГО ДО МЕНЕ ПРИХОДИВ... - УГОЛОС ПРОМОВИВ пГВНИК, ТА НЕ СКГНЧИВ,
БО НЕ ЗНАВ, ЯК ТЕ ВИДГННЯ НАЗВАТИ.
- В НЕ СКАЗАВ МЕНГ, - ЗАШЕПОТГВ ХЛОПЧИК, РОЗГЛЯДАЮЧИ САМОЦВГТИ Г
БЛАКИТНУ ПГДВГСКУ ГЗ ЗОЛОТИМ дЕРЕВОМ, - ЩО МЕНГ З ЦИМ УСИМ РОБИТИ?.. оЙ, А Я
ДУРНИЙ! - мАЙЖЕ ПРОКРИЧАВ пГВНИК. - тА ЦЕ Ж ПОДАРУНОК КОВАЛЕВГЙ ДОНЬЦГ!
тУТ ВГН НА МИТЬ ПРИСЛУХАВСЯ. йОГО ЧУТЛИВЕ ВУХО ВЛОВИЛО ДАЛЕКИЙ ДЗВГН.
"дО ЗАУТРЕНГ КЛИЧУТЬ!"
бОВКАЛИ ДЗВОНИ Г В БЛИЖНГХ ЦЕРКВАХ.
нЕ ГАЯЧИ ЧАСУ, пГВНИК ПО ЧАСТИНАХ ВИДЛУБАВ МОНЕТИ ГЗ ГЛЕЧИКА Г ОПУСТИВ
ЗА ПАЗУХУ. вАЖИМ ХОЛОДОМ ВОНИ ВКОЛОЛИ ШКГРУ ЖИВОТА ТА ГРУДЕЙ.
гЛЕЧИК, НАМИСТО Г БЛАКИТНУ ПГДВГСКУ ВГН ПОКЛАВ НА ДНО РОЗКОЛОТОГО
ДУПЛА.
йОМУ ТАК ХОТГЛОСЯ РОЗДИВИТИСЬ УСГ МОНЕТИ,
аЛЕ ТРЕБА ПОСПГШАТИ! пГВНИК ПРОСТО БГГ ДО дЕСЯТИННОП. тРЕБА СПРАВЕДЛИВО
РОЗДАТИ ВСЕ КАЛГКАМ УБОГИМ.
тГЛЬКИ ХТО ВОНО ПРИХОДИВ НАПЕРЕДЕННГ?
тОЙ бОГ, ЯКОМУ ДЯДЬКО МОЛИТЬСЯ ЩОДНЯ? чИ ХТОСЬ ГЗ ЛГСОВИХ БОГГВ? аЛЕ
ЯКА ТУРБОТА ЛГСОВИМ БОГАМ ДО ПОНГВЕЧЕНИХ, УПОСЛГДЖЕНИХ, ПОКИНУТИХ УСГМА
КАЛГК? нГ, ПЕВНО, ЩО ЦЕ ТАКИ БУВ ДЯДЬКГВ бОГ. В ЦЕ ВГН ВИКАЗАВ пГВНИКУ
СКАРБ. а СКАРБ СТАРИЙ, НЕ ХРИСТИЯНСЬКИЙ, БО НА ЖОДНГЙ МОНЕТГ НЕМАК ЗНАКУ
ХРЕСТА, ЗНАКУ НОВИХ БОГГВ. а МОЖЕ, пГВНИК ПРОСТО НЕ РОЗДИВИВСЯ.
мАЛИЙ НЕ ВТРИМАВСЯ Г ВИДОБУВ З-ЗА ПАЗУХИ ОДНУ МОНЕТУ. сПАЛАХНУЛО ЖОВТЕ
КРУЖАЛЬЦЕ, Г НА НЬОМУ ЗБЛИСЛИ РИСКИ Г ПОЗНАЧКИ, НАЧЕ ШАШЕЛЕВГ ХОДИ НА СТАРГЙ
ДОШЦГ.
в РОТГ У пГВНИКА ПЕРЕСОХЛО, СЕРЦЕ КАЛАТАЛО, А У ВУХАХ ВСГ БАДЬОРГ ЗВУКИ
СУБОТНЬОГО РАНКУ ПГДНЕСЛИСЬ ДО ТАКОП СИЛИ, ЩО ЗДАВАЛОСЬ,. НАВКОЛО ВЧОРАШНЯ
БУРЯ ГРИМИТЬ.
сТАЛОСЯ ТАК, ЩО КОЛИ пГВНИК ВИТЯГ ПЕРШУ МОНЕТУ Г ПОДАВ НАЙБЛИЖЧОМУ
ЖЕБРАКОВГ, КРГЗЬ РОЗЧИНЕНГ ВРАТА ХРАМУ ВИБУХЛО ВРОЧИСТЕ "аЛГЛУЙЯ, АЛГЛУЙЯ.
АЛГЛУЙЯ!" - РАДГСНЕ, ВРОЧИСТЕ Г НЕСТРИМНЕ.
цЯ МИТЬ ПОКДНАЛА Г СОНЯЧНГ ПРОМЕНГ, Г АНГЕЛЬСЬКГ ГОЛОСИ ХОРУ, Г РАДГСТЬ
ВГД ЗДАТНОСТГ ДАРУВАТИ, ДАРУВАТИ ГНШИМ ЛЮДЯМ. вСЕ ЗЛИЛОСЯ В ЯКЕСЬ СЯЙВО, В
ЯКИЙСЬ ВОГОНЬ, ЩО ЗГГРГВ, ОСВГТИВ, ЗАПОЛОНИВ УСЕ КСТВО ХЛОПЧИКА.
вГН НАЧЕ НЕ ЙШОВ, А НАЧЕ ПЛИВ НАД МАРМУРОВИМ ХГДНИКОМ. оСЬ ВГН
ПГДЛГТАК, ПГДПЛИВАК ДО НАСТУПНОГО КАЛГКИ, ПОДАК ЙОМУ БЛИСКУЧЕ КРУЖАЛЬЦЕ.
кАЛГКИ ТЯГЛИ ДО НЬОГО РОЗКРИТГ ДОЛОНГ. тА ОСЬ ВГН ПОБАЧИВ, ЩО ВЖЕ ВОНИ
ТЯГНУТЬ ДО НЬОГО СКРЮЧЕНГ, МОВ ПАЗУРГ ЗВГРИНГ, ПАЛЬЦГ, ХАПАЮТЬ ЙОГО ЗА
ХОЛОШГ, ЗА ПОДГЛ СОРОЧКИ, ЗА ПОЯС. оСЬ ВГН ЗАВИСАК В ПОВГТРГ. а ВОНИ ЙОГО
ТЯГНУТЬ УНИЗ Г УНИЗ, Г ЩОСЬ ОБРИВАКТЬСЯ, Г ВГН ЛЕТИТЬ УНИЗ, УНИЗ ДО
РОЗЧЕПГРЕНИХ БЕЗЖАЛЬНИХ ПАЗУРГВ.
йОМУ НЕ СТАЛО ЧИМ ДИХАТИ, СОНЦЕ ВРАЗ ВИБУХНУЛО В ОЧАХ ГСКРАМИ, ЗАГАСЛО
ЗРАЗУ Ж ЗА ЧОРНОЮ СМЕРДЮЧОЮ ПЕЛЕНОЮ...
пГВНИК ПЛИВ, ТО В ГАРЯЧИХ, ТО В ХОЛОДНИХ СТРУМЕНЯХ Г РОЗУМГВ, ЩО СПИТЬ.
оСЬ ЙОМУ СТАЛО ВИДНО - ДО ЙОГО ЛАВИ ПГДХОДИТЬ ТОЙ ХТОСЬ У ЗОЛОТАВГМ ОДЯЗГ
ПРОМЕНИСТГМ Г ПРОТЯГУК РУКУ. нЕ ЧЕКАЮЧИ, ПОКИ ЙОГО ТОРКНУТЬСЯ, - СГВ НА
ЛАВГ. рОЗКЛГПИВ ПОВГКИ - НАД НИМ У СВГТЛГЙ РЯСГ, ЗАЛИТГЙ ЗОЛОТИМИ ПРОМЕНЯМИ
СОНЦЯ СТОПТЬ ЧОРНОВИДИЙ ПОПИН. тОЙ САМИЙ, ЯКОГО ВОНИ ЗУСТРГЛИ ПЕРШОГО РАЗУ,
пГВНИК ЛЕДЬ ПОВЕРНУВ ГОЛОВУ, ЩОБ ОБДИВИТИСЬ, ДЕ ВГН ОПИНИВСЯ. тА
ГОСТРИЙ БГЛЬ ПРОНИЗАВ ЙОМУ ШИЮ.
- оЙ! - нЕ ВТРИМАВСЯ ХЛОПЧИК.
- пОТЕРПИ. щЕ ДОВГО БОЛГТИМЕ. а ЗНАХОДИШСЯ ТИ В МОПЙ КЕЛГП. пРИ ХРАМГ
бОГОРОДЩГ. мЕНЕ ТИ ВПГЗНАКШ?
- вПГЗНАЮ. тИ ПОПИН. тИ СТЕРЛЯДЬ ГЗ пОДОЛУ ТЯГНУВ.
- вСЕ ТАК. тГЛЬКИ ГОДИТЬСЯ МЕНЕ ЗВАТИ - ОТЕЦЬ. оТЕЦЬ оНУФРГЙ.
пГВНИК ПОДУМАВ: "тА ЯКИЙ ТИ МЕНГ ОТЕЦЬ? тИ ПРОСТО ПОПИН.
- ЏСТИ ХОЧЕШ?
- хОЧУ.
- тРЕБА ВГДПОВГСТИ: "тАК, МГЙ ОТЧЕ!" - пГВНИК ЗДИВОВАНО ВИРЯЧИВ НА
НЬОГО ОЧГ, АЛЕ ДОБРЕ УСВГДОМЛЮЮЧИ, ЩО ВГН У ВЛАДГ ЦЬОГО ПОПИНА, ТОБТО
"ОТЦЯ", ВИРГШИВ ЗА ЛГПШЕ ПГДКОРИТИСЬ.
- тАК, МГЙ ОТЧЕ!
- оТ Г ДОБРЕ! сГДАЙ ДО СТОЛУ.
нА СТОЛГ ПОРУЧ ГЗ НАКРИТИМ ГАРЯЧИМ ГОРЩИКОМ ПИШНИЙ БУХАНЕЦЬ
ХЛГБА-ЗАГРЕБИ, ДВГ ДЕРЕВ'ЯНГ ЛОЖКИ, НГЖ Г НА ДЕРЕВ'ЯНГЙ ТАЦГ БГЛА РЕДЬКА
МОЛОДА, МОЛОДА ЦИБУЛЯ З ПГР'ЯМ Г ЧАСНИК. В ЩЕ СТОЯВ НА СТОЛГ БЕРЕСТЯНИЙ
КОРОБОК ГЗ СУНИЦЯМИ.
- тИ, СПОДГВАЮСЬ, ХРЕЩЕНИЙ У ПРАВОСЛАВНУ ВГРУ?
- аВЖЕЖ! - бАДЬОРО ВГДЛОВГВ пГВНИК Г, ЗГАДАВШИ, ДОДАВ. - тАК, МГЙ ОТЧЕ!
- яКЩО ХРЕЩЕНИЙ, ТО ПОВИНЕН ЗНАТИ, ЩО ПЕРЕД ТРАПЕЗОЮ ТРЕБА ПРОЧИТАТИ
МОЛИТВУ. а ТИ ЗРАЗУ ДО ЛОЖКИ ТЯГНЕШСЯ. оТОЖ, ПРОКАЗУЙ ЗА МНОЮ: "оТЧЕ НАШ,
ГЖЕ КСИ НА НЕБЕСИ... дА СВЯТИТЬСЯ ГМ'Я тВОК, ДА ПРИГДЕТЬ цАРСТВГК тВОК..."
пГВНИКУ БУЛО РАДГСНО ПОВТОРЮВАТИ НЕЗВИЧНГ Г ВРОЧИСТГ СЛОВА. В ХЛОПЧИК
ПХ ПРОСТО ВИСПГВУВАВ ЗА ЧОРНОБОРОДИМ ПОПИНОМ...
пО МОЛИТВГ, ПРОКАЗАВШИ: "гОСПОДИ, БЛАГОСЛОВИ!", ПОПИН НАСИПАВ СОБГ Г
ХЛОПЧИКОВГ В МИСКИ ОСЕТРОВОП ЮШКИ, ВГДЛОМИВ ПО ЩЕДРОМУ ШМАТУ ХЛГБА. юШКА З
ГОЛОВИЗНИ БУЛА ТАКА СМАЧНА, ДУХОВИТА Г ГАРЯЧА, ЩО пГВНИК НЕ МГГ СЕБЕ
СТРИМАТИ Г ГОЛОСНО СЬОРБАВ, ОБСМОКТУВАВ ХРЯЩГ ТА ПЛЯМКАВ ГУБАМИ. В НА СТГЛ
КРАПАВ З ЛОЖКИ... пОПИН ЗАУВАЖЕНЬ НЕ РОБИВ, ЛИШЕ СТИХА ПОСМГХАВСЯ У СВОЮ
РОЗКГШНУ БОРОДУ.
пГСЛЯ ОБГДУ ПОПИН ПОЧАВ пГВНИКА ВИПИТУВАТИ ВСЕ-ВСЕ ПРО ЙОГО ДЯДЬКА Г
ПРО НЬОГО САМОГО. пРО ВСГ БГДИ пГВНИК ПЕРЕПОВГВ. лИШЕ ЗМОВЧАВ, ЩО ЖИВЕ У
СКОМОРОХГВ НА пОДОЛГ. щО ПОПИНИ ЛЮТО НЕНАВИДЯТЬ СКОМОРОХГВ ТА ЛИЦЕДГПВ, Г
ВОЛОХГВ, Г ЧАРГВНИКГВ, ДОБРЕ ЗНАВ.
- тО ТИ КАЖЕШ, ТВГЙ ДЯДЬКО РЕВНИЙ ХРИСТИЯНИН Г ВЕСЬ ЧАС НА СЛУЖБУ
ХОДИВ, СВГЧКИ СТАВИВ, НА ЦЕРКВУ ЖЕРТВУВАВ?
- тАК, МГЙ ОТЧЕ!
- нУ, ТОДГ ПОМОЛИМОСЯ РАЗОМ ЗА ЙОГО БЕЗПЕКУ. пОВТОРЮЙ:
"сКОРО ПРЕДВАРГ, ПРЕЖДГ ДАЖЕ НЕ ПОРАБОТИМСЯ ВРАГОМ ХУЛЯЩИМ тЯ К
ПРЕТЯЩИМ НАМ хРИСТЕ бОЖЕ НАШ ПОГУБГ ХРЕСТОМ тВОПМ, БОРЮЩИЕ НАС..."
- тЕПЕР ТИ МОЖЕШ ГТИ ДО ТИХ, У КОГО ЖИВЕШ. тА ПЕРЕД ТИМ ПОСЛУХАЙ МОК
НАПУЧУВАННЯ. зНАЙ - ТИ ВПАВ У ГРГХ ГОРДИНГ. бО ТИ ВИРГШИВ ОБЛАСКАТИ ТИХ,
КОГО БОГ ПОЗНАЧИВ УБОГГСТЮ... тО АНГЕЛ ТЕБЕ ВИПРОБОВУВАВ. вГН ТЕБЕ ПРИВГВ НА
ДЕРЕВО ДО СКАРБУ. тИ Ж, ЯК ДОБРИЙ ХРИСТИЯНИН, ПОВИНЕН БУВ ПРИЙТИ ЗГ СРГБЛОМ
ТА ЗЛОТОМ ДО ХРАМУ Г ЗБАГАТИТИ ЙОГО СКАРБНИЦЮ, ЩОБ НА ТГ МОНЕТИ СВЯТГ ОТЦГ
ПРИКРАСИЛИ ХРАМ СОСУДАМИ, РИЗАМИ ТА БОЖЕСТВЕННИМИ КНИГАМИ, ЩОБ ДАЛИ ПОДАЯНГЕ
ЖЕБРАКАМ! а ТИ ВЗЯВСЯ ВИПРАВЛЯТИ ЧУЖЕ ГОРЕ ПО СВОКМУ СЛАБКОМУ РОЗУМГННЮ. В
ВИЙШЛО - СПОКУСИВ УБОГИХ ТА НИЦИХ!.. а СПОКУСИТИ ЖЕБРАКГВ - ВЕЛИКИЙ ГРГХ!
зРОЗУМГВ, МГЙ СИНУ?..
пГВНИК ТОДГ НГЧОГО НЕ ЗРОЗУМГВ. йОМУ ТГЛЬКИ НЕСТЕРПНО ХОТГЛОСЯ ДО
СКОМОРОХГВ, ДО ВЕСЕЛОГО хОДИ Г ПОХМУРОГО рЕП'ЯХА. В ВГН ПОДИВИВСЯ В ОЧГ
ЧОРНОГО ПОПИНА.
- тАК, МГЙ ОТЧЕ! ВНШИМ РАЗОМ, КОЛИ ЗНАЙДУ СКАРБ, Я СПИТАЮ ТЕБЕ, ЯК ГЗ
НИМ ЧИНИТИ... АБО... АБО ЗРАЗУ ВГДДАМ ДО ХРАМУ...
В РАПТОМ, САМ НАВГТЬ НЕ ЗНАЮЧИ, ЧОМУ, СПИТАВ:
- а ЧОГО ВИ ВСГ, ПОПИНИ - ЧОРНГ? вИ ВСГ ГРЕКИ? оТ ТИ, ЗА ЛИЦЕМ ТИ
ГРЕЧИН, А МОВА В ТЕБЕ ЧИСТА КИПВСЬКА. чОМУ ТАК?
- у МЕНЕ БАТЬКО БУВ ГРЕЧИН. йОГО З ГНШИМИ ОТЦЯМИ ДО кИКВА ПРИВГЗ У ВГРГ
ЛЮДЕЙ НАСТАВЛЯТИ САМ вОЛОДИМИР... а МАТИ ГЗ ЦИХ ЗЕМЕЛЬ.
- тАК ТИ, ЯК Г гРЕЧИН кОНЯР, ПОКРУЧ? у НЬОГО ТАК САМО, ЯК Г В ТЕБЕ,
БАТЬКО ПОПИН... ТОБТО СВЯТИЙ ОТЕЦЬ, - ВИПРАВИВСЯ МИТТЮ пГВНИК.
- мГЙ БАТЬКО БУВ ЧОЛОВГК УЧЕНИЙ Г БЛАГОРОДНИЙ. В З МОКЮ МАТГР'Ю, ХОЧ
ВОНА БУЛА РАБИНЯ, ВЗЯВ ХРИСТИЯНСЬКИЙ ШЛЮБ. а ТОЙ ГУЛЬВГСА, ПРО ЯКОГО ТИ
СКАЗАВ, ЗАЧАТИЙ У БЛУДГ Г РАБСТВГ Г ВИХОВАНИЙ У МЕРЗОТГ. бО ХТО ЙОГО БАТЬКО
- ЧИ аНАСТАС, ЧИ ЙОГО СЛУЖКА аГАТОС, НЕ ЗНАК Г САМА ЙОГО МАТГР! тА БУДЕ
ПРОКЛЯТИЙ ЦЕЙ аНАСТАС БЕЗ ПОКАЯННЯ! гРГХОВОДНИК Г СОДОМГСТ, ЗРАДНИК Г
ЗЛОДГЙ! пГДЛА, ПГДЛА ЛИЧИНА! кОЛИ ЦЕЙ СМРАДНИЙ ПЕС БУВ ТУТ, ВГН МЕНЕ УТИСКАВ
Г НЕ ДАВАВ СЛУЖИТИ БОГУ Г ЛЮДЯМ НА ВСЮ СИЛУ. тЕПЕР ЖЕ ЧЕРЕЗ НЬОГО ДО НАС,
ГРЕКГВ, НЕМАК ДОВГРИ... В ЗНОВ Я ЗМУШЕНИЙ....
дАЛГ ВГН НЕ СТАВ ГОВОРИТИ, ГНГВНО НАСУПИВСЯ. пОТГМ ПЕРЕХРЕСТИВСЯ Г
ЗАМИРЕНО СКАЗАВ:
- гОСПОДИ! вИБАЧ МЕНГ МОЮ ГНГВЛИВГСТЬ ТА ЗЛОСЛГВ'Я. дИТИНО МОЯ, ГДИ З
БОГОМ!
пОВЕРТАВСЯ НА пОДГЛ БЕЗ КАПШУКА ГЗ НОГАТАМИ Г БЕЗ МИСЛИВСЬКОГО НОЖА ПРИ
ПОЯСГ.
зА ДЕНЬ ВГН СХОДИВ ПОДИВИТИСЬ, ЩО СТАЛОСЯ ГЗ РЕШТКАМИ ВЕЛЕТЕНСЬКОГО
ДУБА.
дУБА НЕ БУЛО. нЕ БУЛО НГ ГГЛЛЯ; НГ ПЕНЬКА НАВГТЬ. тГЛЬКИ НА КРУТГМ
ЗЕЛЕНГМ СХИЛГ ЖОВТГЛА ЗАГЛИБИНА. нАВГТЬ КОРГННЯ ВИКОРЧУВАЛИ.

татВ-конокради

кОЛИ ВОНИ ЗБИРАЛИСЬ ЙТИ ДО ЗАПЗДУ НА ВЕЧГРНЮ ЗАБАВУ, СТАРИЙ НАКАЗАВ
МАЛОМУ:
- бЕРИ Й ТИ ГУСЕЛЬЦГ. сЬОГОДНГ МИ З ТОБОЮ ПОЧИНАКМО ВГНШУВАННЯ. яК
ВДАРЮ ПО СТРУНАХ ПЕРЕБОРОМ МЕЛОДГЮ, ТИ ТОДГ НА БАСГ ЗА МНОЮ. а ЯК ПОЧНУ
СПГВАТИ - ТИ ВЖЕ ВЕДИ ГОЛОСОМ ДАЛГ ДО САМОГО КГНЦЯ. зРОЗУМГВ?
- тА Я Ж... НГЧОГО ЩЕ НЕ ВМГЮ, ЩЕ...
- зЛЯКАВСЯ? нГЧОГО, ПОКИ ДГЙДЕМО, ЗАСПОКОПШСЯ. тРЕБА, ЩОБ УСГ БАЧИЛИ -
ТИ МГЙ УЧЕНЬ, ДАРМА ХЛГБА НЕ ПСИ... хОЧ ВГН БГЛЬШЕ НЕ ПРИСГКУКТЬСЯ, ОДНАК
ВОНИ ДУМАЮТЬ, ЩО ТИ ЛЕДАЩО...
В ПОКИ ВОНИ ЙШЛИ ВЕЧГРНГМИ ВУЛИЦЯМИ, МАЛОГО СПРАВЖНЯ ПРОПАСНИЦЯ
ТРГПАЛА.
тА ЛИШЕ ДГД-ГУСЛЯР ПЕРЕБОРОМ СТРУН ПОЧАВ ПГСНЮ, ЯК ТРЕМТГННЯ
СКГНЧИЛОСЬ. сПГВАВ ХЛОПЧИК ГОЛОСНО, ДЗВГНКО, АЛЕ Й НЕ ВИТЯГУЮЧИ НА ТАКУ СИЛУ
Й ВИСОТУ, ЩОБ ЗГРВАТИСЬ. уСЛГД ЗА ДГДОМ ЗАТЯГ СЛАВУ КУПЦЯМ-ГОСТЯМ
НОВГОРОДСЬКИМ, ЯК ЗАВЖДИ - ПРИПЛИВАЛИ ВОНИ В ЖНИВА ПО ДОБРУ КИПВСЬКУ
ПШЕНИЦЮ.
пГСЛЯ ВГНШУВАННЯ КОЗА З лЮТОМ ТАНЦЮВАЛИ, ВЕДМГДЬ ЧЕРЕЗ ГОЛОВУ КАЧАВСЯ,
КАНАТОХОДЕЦЬ Г ДГВКА ПЕРЕКИДАЛИСЬ ГОСТРИМИ ЗАХАЛЯВНИКАМИ.
хЛОПЧИК Г ДГДУСЬ ВГДГЙШЛИ ПГД СТГНУ, А ПОТГМ ДО НИХ Г лЮТ ПРИКДНАВСЯ.
лЮТ ЗАШЕПОТГВ.
- сЕСТРИЦГ ВАЖКО ДОГОДИТИ, АЛЕ ВОНА СКАЗАЛА, ЩО В ТЕБЕ ГОЛОС ЧИСТЕ
СРГБЛО. В ЩЕ ДЯДЬКО СКАЗАВ - ЯК ГУСЛГ ОПАНУКШ КРАЩЕ - САМ ВГНШУВАТИМЕШ. дГД
ВЖЕ СЛАБИЙ, А В ТЕБЕ ДОБРЕ ВИХОДИТЬ.
пГВНИКУ ВГД лЮТОВИХ СЛГВ ЧИ НЕ НАЙБГЛЬША БУЛА РАДГСТЬ - СТАНЕ
ГУСЛЯРЕМ-СКОМОРОХОМ Г БУДЕ ПО ВСГХ СВЯТАХ ХОДИТИ Г ЛЮДЕЙ РОЗВАЖАТИ Г САМ
ВЕСЕЛИТИСЬ!..
тА ВЖЕ ВРАНЦГ НА БАЗАРГ, ЯК ПГШЛИ ВОНИ З лЮТОМ ТА ЙОГО СЕСТРОЮ КУПУВАТИ
РИБУ, пГВНИКА ПОКЛИКАЛИ ЗНАЙОМИМ СВИСТОМ.
оЗИРНУВСЯ - ДЯДЬКА ПОБЛИЗУ НЕ БУЛО. лИШЕ БГЛЯ ВУГЛЯРСЬКОП КОЛИ ПРИСГВ
ОБГДРАНИЙ ЧУМАЗИЙ ЧОЛОВГК Г ЩОСЬ ДЛУБАВСЯ З КОЛЕСОМ. пГВНИК ХОТГВ ДОГАНЯТИ
лЮТА, ТА ЧОЛОВГК ЗНОВ СВИСНУВ Г, НЕ ОЗИРАЮЧИСЬ, ПОМАНИВ БРУДНИМИ ПАЛЬЦЯМИ
ЙОГО ДО СЕБЕ.
- я ЗАРАЗ,.. Я ДОЖЕНУ!.. - гУКНУВ пГВНИК, МЕТНУВСЯ ДО ЧОРНОП КОЛИ.
- сЛУХАЙ МЕНЕ - ЩОБ З ОБГДУ ЧЕКАВ МЕНЕ ПРИ ДОРОЗГ. нА ДРУГГМ ЗВОРОТГ
БГЛЯ бАБИНОГО ЯРУ. сХОВАЙСЯ В КУЩАХ Г ЧЕКАЙ МЕНЕ. тГЛЬКИ Ж ГЛЯДИ - НГКОМУ НЕ
КАЖИ НГЧОГО, КУДИ ЙДЕШ! а ТЕПЕР ГДИ!
- а рЕП'ЯХ, А хОДА?
- нГКУДИ НЕ ТЯГАЙ! ВДИ, ЙДИ ШВИДШЕ ВГД МЕНЕ. шВИДШЕ...
...пГВНИК ДОВГО ЛЕЖАВ У ТЕПЛГЙ ШОВКОВИСТГЙ ТРАВГ ПГД КУЩЕМ, ЩО НЕ З
ЧУВСЯ, ЯК Г ЗАСНУВ.
пРОКИНУВСЯ, БО ВГДЧУВ - НА НЬОГО ПИЛЬНО ДИВЛЯТЬСЯ. сГВ - А НАД НИМ
НАВПРОТИ СТОЯВ ДЯДЬКО пГВЕНЬ У ВУГЛЯРСЬКГМ ВБРАННГ.
- тИ ЩО, ЧОРТОВА ДУШО, ВИРОБЛЯКШ?! сТАРЦГВ ЗОЛОТОМ ОБСИПАКШ?!! В ЦЕ
САМЕ ТОДГ, КОЛИ ТВГЙ ДЯДЬКО РГДНИЙ ОСЬ-ОСЬ СТАНЕ ПОВНИМ ХОЛОПОМ?!! пРОСТО
БОЯРИН ЩЕ НЕ ЗНАК, ЩО ТУТ ТРАПИЛОСЬ ЗГ МНОЮ! щЕ НЕ ВГДОМО, ЧИ ВИКУПЛЮСЬ Я З
БОРГУ!..
- тИ ВИКУПИШСЯ! а ВОНИ КАЛГКИ. у НИХ НГКОЛИ НГ РУКИ, НГ НОГИ НЕ
ПОВГДРОСТАЮТЬ. В ПХ НГХТО НЕ ДОГЛЯНЕ. а ЯКЩО ТИ СТАНЕШ КАЛГКОЮ, ТЕБЕ МИ ВСГ
ДОГЛЯНЕМО.
- тЬХУ НА ТЕБЕ, ДУРНЯ! щЕ НАВРОЧИШ! - сПЕРЕСЕРДЯ СПЛЮНУВ ДЯДЬКО пГВЕНЬ
Г ТРИЧГ ПЕРЕХРЕСТИВСЯ. - сПАСИ МЕНЕ, дГВО пРЕЧИСТАЯ, СОХРАНИ Г ПОМИЛУЙ ВГД
КАЛГЦТВА! а ТЕПЕР, ЛИЧИНО ЧОРТОВА, ХОДГМО. ВДИ Г СЛУХАЙ, ЩО МАКШ РОБИТИ...
пЕРШ ЗА ВСЕ ДЯДЬКО пГВЕНЬ ЗАБРАВ ОДЯГ У пГВНИКА Г ПЕРЕМАЗАВ ЙОГО В
ЗАЛИШКАХ ВУГГЛЛЯ, ЩЕ Й СМОЛОЮ ДЕ-ДЕ ПОШМАРУВАВ.
пОТГМ, ЯК ТРЯСЛИСЬ НА ПЕРЕДКУ КОЛИ, пГВЕНЬ ПОЯСНИВ, ЩО НАЛЕЖИТЬ РОБИТИ
пГВНИКОВГ, ЩО МАК РОБИТИ, КОЛИ ВОНИ ЗАСКОЧАТЬ ТАТЕЙ-КОНОКРАДГВ У ПХНГЙ
СХОВАНЦГ.
уДВОХ ВОНИ ЗАСКОЧИЛИ ЧОТИРЬОХ ТАТЕЙ. ЏХ ДВОК - МГЗЕРНИЙ ХЛОПЧИК Г ЙОГО
ДЯДЬКО, ГАРЯЧИЙ, ЗАПЕКЛИЙ, ЗАТЯТИЙ.
а ТИХ БУЛО - гРЕЧИН, СИН ПЕРЕВГЗНИКА, ГОНЕЦЬ КНЯЖИЙ ТА КОНЮХ-ПЕЧЕНГГ.
дЯДЬКО ЗАЗДАЛЕГГДЬ ВИВГДАВ УСЕ, ВИНЮХАВ, ВИПОВЗАВ НА ЧЕРЕВГ ПЛАЗОМ.
пОЧАВ ЗА НИМИ ПОЛЮВАННЯ ВГД ТГКП НОЧГ, КОЛИ ПОДАВСЯ ПОТАЙКИ НА оБОЛОНЬ ДО
КОНЯРСЬКОГО ЗБГГОВИСЬКА. пО ПХНГХ СЛГДАХ ВГН ДГСТАВСЯ ДО ОСТРГВЦЯ НА
БОЛОТАХ. тАМ КОНОКРАДИ ХОВАЛИ КОНЕЙ. пЕРЕТАВРОВУВАЛИ ПХ, МАСТЬ МГНЯЛИ Г
КРАДЕНЕ ХОРОНИЛИ.
пЕРШИМ пГВЕНЬ ПОЦГЛИВ КОНЮХА-ПЕЧЕНГГА. кРИЖЕМ РОЗКИНУВШИ РУКИ, ПЕЧЕНГГ
ЗАВАЛИВСЯ БГЛЯ БАГАТТЯ. сИН ПЕРЕВГЗНИКА КИНУВСЯ ПО ГАТЦГ НА ДРУГИЙ БЕРЕГ
ПРОТОКИ. аЛЕ В ТРЬОХ КРОКАХ ВГД БЕРЕГА ВГН ПЕРЕЧЕПИВСЯ. дЗИЗНУЛА ТЯТИВА, Г
ВГН З РОЗПАЧЛИВИМ ЗОЙКОМ СГВ НА ХМИЗ.
пЕЧЕНГГ ТЕЖ ЗАВИВАВ БГЛЯ ВОГНИЩА.
гРЕЧИН НЕ ВСТИГ СХОВАТИСЯ МЕЖИ КОНЕЙ, ЯК МИСЛИВСЬКГ СТРГЛА ВП'ЯЛАСЯ
ЙОМУ МЕЖИ ЛОПАТОК. сТРГЛА НЕ ЗВИЧАЙНА, А ВИЛОЧКА.
лИШЕ ГОНЕЦЬ ПГСЛЯ ПЕРШОП СТРГЛИ ВПАВ ПЛАЗОМ НА ЗЕМЛЮ Г ВГДКОТИВСЯ ВГД
БАГАТТЯ У СМОЛЯНУ ТГНЬ.
- вОЛОСЕ, вОЛОСЕ! - нА ПОВЕН ГОЛОС БЛАГАВ гРЕЧИН. - вИТЯГНИ МЕНГ
СТРГЛУ. о-О-О-О-О-О! - вОЛАВ ВГН. - яК ПЕЧЕ, ЯК ПЕЧЕ!!! вОЛОСЕ, вОЛОСЕ! -
вГН ПРОСТЯГАВ РУКИ В БГК ГУСТОП ЧОРНОП ТГНГ. - мОЛЮ, БЛАГАЮ ТЕБЕ, вОЛОСЕ!
В ЗРАЗУ Ж ТУДИ ОДНА ЗА ДРУГОЮ СВИСНУЛИ ТРИ СТРГЛИ.
сПОЧАТКУ пГВНИКОВГ, ЩО СПОГЛЯДАВ УСЕ З ВИСОТИ НА ВЕРБОВГЙ ГГЛЦГ,
ЗДАЛОСЯ - СТРГЛИ ПОМИНУЛИ ЦГЛЬ.
бО З ТРАВИ ВИСОКОП НГЯКОГО ЗВУКУ. тГЛЬКИ гРЕЧИН СКИГЛИВ ТА СТОГНАВ СИН
ПЕРЕВГЗНИКА. пЕЧЕНГГ БГЛЯ БАГАТТЯ ГОЛОСНО ХАРЧАВ. дЯДЬКО ТЕЖ МОВЧАВ, НЕ
РУХАВСЯ.
аЖ ОСЬ В ОСТАННГХ СПАЛАХАХ ТАХНУЧОГО БАГАТТЯ ПОБАЧИВ пГВНИК, ЯК
ЗАКОЛИВАЛИСЬ ВЕРШКИ ТРАВИ Г НАД НИМИ ЗВГВСЯ КНЯЖИЙ ГОНЕЦЬ. з ЛГВОГО ПЛЕЧА В
НЬОГО СТИРЧАЛО ЗЛАМАНЕ ДРЕВКО СТРГЛИ, А В НАПРУЖЕНГЙ ПРАВИЦГ КРИВАВИМ
ПЛИСКОМ ДЗЕРКАЛИВСЯ МЕЧ.
В ЗРАЗУ Ж ДЗИЗНУЛА ТЯТИВА, Г СТРГЛА ВП'ЯЛАСЯ В ЗАП'ЯСТЯ ПРАВИЦГ. з
ВГДЧАЙДУШНИМ ПРОКЛЬОНОМ, ГЗ СМЕРТЕЛЬНИМ ЗОЙКОМ РОЗПАЧУ ВГН ВИПУСТИВ МЕЧА. В
ПГДНЯВ ЛГВОЮ РУКОЮ ПРАВИЦЮ, З ЯКОП СТИРЧАЛА СТРГЛА. вГН НЕ ЗМГГ СТОЯТИ Г
ВПАВ НА КОЛГНА, НАЧЕ П'ЯНИЙ. В ВЖЕ ЗУБАМИ НАМАГАВСЯ ВИРВАТИ СТРГЛУ З РАНИ.
гРЕЧИН КОГОСЬ КЛИКАВ ТО ГРЕЦЬКОЮ, ТО ПОЛЬСЬКОЮ МОВАМИ.
хОЧА пГВНИК НАПРУЖЕНО ПРИСЛУХАВСЯ, ПРОТЕ НЕ ПОЧУВ, ЯК ДЯДЬКО БРГВ ДО
ОСТРГВЦЯ.
тГЛЬКИ пГВЕНЬ ВИНИК НА ОСТРГВЦГ, ТОП Ж МИТГ В НЬОГО З ТЕМРЯВИ ПРО
СВИСТГЛА СТРГЛА. пГВЕНЬ ПАДАВ НАВЗНАК Г ХЛОПЧИК БАЧИВ, ЩО СТРГЛА ВДАРИЛА
ДЯДЬКОВГ В СКРОНЮ.
чИ ТО ВГТЕРЕЦЬ ПОВГЯВ, ЧИ ТО ЖАР ДО ПГДСОХЛОГО ХМИЗУ ПГДКРАВСЯ, ЗАТАХЛЕ
ВОГНИЩЕ СПАЛАХНУЛО Г ВИБУХЛО РОКМ СЛГПУЧИХ ГСКОР.
з-ЗА КУЩА ВИТИКАВСЯ ПОВОЛГ ЧОВЕН. нА НОСГ ЗВОДИВ ТУГОГО ЛУКА ЛЯХ! а НА
ДЕМЕНГ БЕЗШУМНО ОРУДУВАЛА ПРАВИЛКОЮ ГОРОДНИКОВА СЛУЖНИЦЯ.
лЯХ ЦГЛИВСЯ ТУДИ, КУДИ ЗАВАЛИВСЯ ДЯДЬКО пГВЕНЬ.
тА ЛЯХ НЕ ВСТИГ ДО КГЩЯ НАПНУТИ ЛУКА. зУСТРГЧНА СТРГЛА ВДАРИЛА ЙОГО В
КОЛГНО. нАВМАННЯ ВИПУСТИВШИ СВОЮ СТРГЛУ, ВГН ОСГВ НА ДНО ЧОВНА.
- зА КУГУ! зА КУГУ! - кРИКНУВ ЛЯХ ГОРОДНИКОВГЙ СЛУЖНИЦГ. тА ВОНА Й БЕЗ
НЬОГО ВСЕ ВТЯМИЛА Г ОДНИМ ГЛИБОКИМ Г ДОВГИМ ГРЕБКОМ ЗАВЕРНУЛА ЧОВНА ЗА ГУСТУ
СТГНУ ОЧЕРЕТУ. тЕПЕР ЧОВЕН БУВ НЕДОСЯЖНИЙ ДЛЯ СТРГЛ пГВНЯ.
а СЛУЖНИЦЯ ДОБРЕ ЗНАЛА ТУТ ВСГ ХОДИ Й ПРОТОКИ
В НАРАЗ ДЗЕНЬКНУЛА ТЯТИВА, ТОЧНГСГНЬКО, ЯК ГУСЕЛЬНА СТРУНА.
- оЙ, МАМО, МАМО! - сКРИКНУЛА СЛУЖНИЦЯ Г З ГУРКОТОМ ПОКОТИЛАСЯ НА ЩОСЬ
ДЕРЕВ'ЯНЕ В ЧОВНГ.
- о-О-О! - зАСТОГНАВ РОЗПАЧЛИВО НА ДНГ ЧОВНА лЯХ.
пГВНИК ПОЧАВ СПУСКАТИСЬ УНИЗ. тИХО, ОБЕРЕЖНО, ЗУПИНЯЮЧИСЬ ТА
ПРИСЛУХАЮЧИСЬ. тА НГЧОГО НЕ МГГ РОЗГБРАТИ КРГЗЬ КУМКАННЯ БОЛОТНИХ КРЯКГВ.
ЏХНГЙ ПЕРЕПОЛОХ МИНУВ, Г ВОНИ ТЕПЕР З ПОДВОКНОЮ БАДЬОРГСТЮ КУМКАЛИ ТА
КРЕКТАЛИ, АЖ У ВУХАХ ЛЯЩАЛО.
пРИ МИГОТЛИВОМУ СВГТЛГ БАГАТТЯ СПОСТЕРГГ - ЯК ЧОВЕН ПРИТКНУВСЯ НОСОМ ДО
КУЧУГУРИ, ТАК Г НЕ РУХАВСЯ.
у ДВА ГОЛОСИ НА ДНГ ЧОВНА СТОГНАЛИ Г СЛУЖНИЦЯ, Г лЯХ. кОЛИ пГВНИК З
ВЕЛИКИМ ЗУСИЛЛЯМ ПРОДЕРСЯ ДО БЕРЕГА, ТАК, ЩОБ НЕ ПОРГШИТИ САМОГО СЕБЕ ТРЕТГМ
НАСТОРОЖЕНИМ САМОСТРГЛОМ, ВГН ПОБАЧИВ - З БЕРЕГА НЕЧУТНО СПУСКАКТЬСЯ У ВОДУ
ЙОГО ДЯДЬКО пГВЕНЬ. гОЛИЙ ГЕТЬ, ОБЛИЧЧЯ НАПОЛОВИНУ ЗАЛИТЕ КРОВ'Ю. а В ЗУБАХ
ЗАТИСНУВ КОЛОДКУ ТОНКОЛЕЗОГО ЗАХАЛЯВНИКА.
нАЧЕ ВИДРА, ШВИДКО Й БЕЗ ПЛЮСКОТУ ПОПЛИВ ЗА КУЧУГУРУ ОЧЕРЕТУ. мИТЬ -
РОЗЧИНИВСЯ У ЧОРНГЙ ТЕПЛИНГ НОЧГ.
тА ЗА ЯКИЙСЬ ЧАС НА ОСВГТЛЕНУ ВОДУ ВИПЛИВ ЧОВЕН Г ПОСУНУВСЯ ДО БЕРЕГА,
ДЕ В КУШАХ ПРИЧАПВСЯ пГВНИК. в НАЙЗРУЧНГШОМУ МГСЦГ, ДЕ ГАТКА БУЛА ПГД
НОГАМИ, пГВЕНЬ ЩОСИЛИ ПОГНАВ ЧОВНА ДО БЕРЕГА Г МАЙЖЕ НАПОЛОВИНУ ВИПХАВ ЙОГО
НА ТРАВУ. В ЗРАЗУ Ж ТИШУ РОЗГТНУВ РОЗПАЧЛИВИЙ ЗОЙК.
нАД ЧОВНОМ ВИРОСЛО БГЛЕ ТГЛО ДЯДЬКА пГВНЯ Г ЗРАЗУ Ж ГЗ ЧОВНА ПГДВЕЛАСЬ
СЛУЖНИЦЯ ГЗ СОКИРОЮ Г|ХОТГЛА БИТИ ЙОГО СОКИРОЮ В ГОЛОВУ. тА пГВЕНЬ УХИЛИВСЯ,
ВИВЕРНУВСЯ Г ЗАЛОМИВ ПЙ РУКУ ЗА СПИНУ Г ЩОСИЛИ КИНУВ НАЗАД У ЧОВНА. ЏП
ГОЛОВА ДЗВГНКО ВДАРИЛАСЬ ОБ ДЕРЕВО.
тИМ ЧАСОМ пГВНИК БАЧИВ, ЯК ГЗ НОСА ЧОВНА ПЕРЕВАЛЮКТЬСЯ В ТРАВУ лЯХ. нЕ
ТЕ, ЩОБ ВГН ЙОГО ДОБРЕ БАЧИВ - ВГН БАЧИВ, ЩО ЩОСЬ КАМЕШИТЬСЯ Г ЧУВ ЗВУК.
тА ПЕРШЕ, НГЖ пГВНИК ЗГОТУВАВСЯ ТУДИ МЕТНУТИ НОЖА, ДЯДЬКО ВЖЕ БУВ ТАМ Г
ВДАРИВ лЯХА П'ЯТОЮ. лЯХ ГИКНУВ Г ЗАТИХ.
- пРИНЕСИ ВОГНЮ Г ХМИЗУ!
- тУТ ГЛИБОКО! а ТАМ ЖЕ ГОНЕЦЬ. я БОЮСЬ...
- шВИДКО! бО НЕБАВОМ СВГТАНОК!
тРЕМТЯЧИ БГЛЬШЕ ВГД СТРАХУ, АНГЖ ВГД ХОЛОДУ, пГВНИК ПОБРГВ ПО ГЛИБОКГЙ,
ДЛЯ НЬОГО, ВОДГ ДО ОСТРГВЦЯ.
- щО ТАМ? - сПИТАВ ДЯДЬКО пГВЕНЬ, РОЗДМУХУЮЧИ ВОГОНЬ БГЛЯ ЧОВНА.
- пЕЧЕНГГ ПГДСМАЖИВ СОБГ БОКА Г ЛЕЖИТЬ ЯК МЕРТВИЙ, АЛЕ ДИХАК. гРЕЧИН
ЛЕЖИТЬ Г ВАЖКО ДИХАК. гОНЦЯ КОРЧГ КРУТЯТЬ: ВСЮ ТРАВУ, КУДИ РУКИ СЯГАЮТЬ,
ПОВИДИРАВ...
оСЬ БАГАТТЯ ЯСКРАВО СПАЛАХНУЛО, Г пГВНИК АЖ ЗАТРУСИВСЯ, ЯК ПОБАЧИВ
СЛУЖНИЦЮ НА ДНГ ЧОВНА. з РОЗБИТИМ ЛИЦЕМ, ВСЯ ПЕРЕКАЛЯНА КРОВ'Ю СКОЦЮРБИЛАСЬ.
тЕПЕР пГВНИК ПОБАЧИВ, ЯК ПП ДГСТАЛА САМОСТРГЛЬНА ПАСТКА. сТРГЛА ПРОТНУЛА ПЙ
ПРАВУ ГРУДЬ Г ЩЕ ПГД ШКГРОЮ ЗАСТРЯГЛА. дГВКА РОЗДЕРЛА НА СОБГ СОРОЧКУ, ЩОБ
ЯКОСЬ ЗВГЛЬНИТИСЬ ВГД НАКОНЕЧНИКА Г УЛАМКГВ ДРЕВКА. тА НЕ ЗМОГЛА.
у лЯХА НА ГУБАХ ПГНИЛАСЬ ЖОВТА СЛИНА Г ВГН ВАЖКО ДИХАВ, ОЧГ В НЬОГО
БЛИЩАЛИ, МОВ У ХВОРОГО НА ПРОПАСНИЦЮ.
мЕЖИ СЛУЖНИЦЕЮ Г лЯХОМ, ЗАЙМАЮЧИ БГЛЬШЕ ПОЛОВИНИ ЧОВНА, ЛЕЖАЛИ ДВА
КОРОБИ Г ДВГ ЦГЛГ ТЕЛЯЧГ ШКГРИ.
пОКИ пГВНИК РОЗДИВЛЯВСЯ НА ВСЕ, ДЯДЬКО ПОВИВЕРТАВ ЗА СПИНУ РУКИ Г
СЛУЖНИЦГ, Г лЯХУ, ТА Й ПОЗАВ'ЯЗУВАВ ПМ Г РУКИ, Й НОГИ СИРОВИЦЕЮ. пОВ'ЯЗАНИХ
КИНУВ НА ТРАВУ. вИВАЛИВ КОРОБИ Г ТЕЛЯТИНУ ТРОХИ ОСТОРОНЬ.
у ЗВГЛЬНЕНОМУ ЧОВНГ ПЕРЕВГЗ НА БЕРЕГ ГОНЦЯ Г гРЕЧИНА, СИНА ПЕРЕВГЗНИКА
Г ПЕЧЕНГГА.
вСГ ЧЕТВЕРО БУЛИ НАЧЕ П'ЯНГ, ПУСКАЛИ СЛИНУ Г ВАЖКО ДИХАЛИ. пГВЕНЬ ТЕЖ
ПХ ПОВ'ЯЗАВ Г ПОКЛАВ РЯДОЧКОМ, АЛЕ ТАК, ЩОБ НЕ МОГЛИ ДОТЯГТИСЬ ОДИН ДО
ОДНОГО.
- нАЗИРАЙ ЗА НИМИ. тГЛЬКИ ПОЧНУТЬ ПОВЗТИ - БЕРИ Г ТНИ ОТУТ! - дЯДЬКО
ПОКАЗАВ НА ПГДЩЕЛЕП'Я ПЕЧЕНГГУ.
пГВЕНЬ ЗГАНЯВ ЧОВНА НА ОСТРГВ Г ПЕРЕВГЗ УСЕ, ЩО ТАМ ЗНАЙШОВ. В КОНЕЙ
ПЕРЕГНАВ. дЕСЯТЬ КОНЕЙ. В САМОСТРГЛИ ПОЗНГМАВ. В ПОНГС КУДИСЬ В ТЕМРЯВУ,
ТУДИ, ДЕ ПГДКОВОЮ СТОЯЛИ ВИСОКГ ВЕРБИ.
"дЛЯ ЧОГО ВГН СТАВИТЬ ТАМ? щОБ ЗА НАМИ НЕ ПОГНАЛИСЬ?" - ПОДУМАВ пГВНИК.
вРАНЦГ, НГ, ЩЕ В ПЕРЕДДЕННЯ, ВСЕ ЗРОЗУМГВ. ВНШГ, ПОЛОНЕНГ ТОБТО, ЩО
ПОТРОХУ ПОЧИНАЛИ ОКЛИГУВАТИСЬ ВГД ЯКОГОСЬ ДУРМАНУ, ЧИ ЩО, ТЕЖ ЗРОЗУМГЛИ.
пГВЕНЬ ПО ОДНОМУ ПГДТЯГ ПХ ДО ВЕРБ Г ПОПРИВ'ЯЗУВАВ ДО СТОВБУРГВ. В
ПОПРИПИНАВ ПХ ПХНГМИ Ж ЛИНВАМИ Г СИРОВИЦЕЮ.
вГД НАСТОРОЖЕНИХ У ТРАВП САМОСТРГЛГВ ДО БРАНЦГВ ПРОТЯГНУВ МГЦНГ ЖИЛКИ.
"В ДЕ ВГН ПХ УЗЯВ?!"- оЧМАНГЛО ПОДУМАВ пГВНИК.
а пГВЕНЬ, СТОЯЧИ ЗБОКУ ВГД СЛУЖНИЦГ, ВЖЕ ПИТАВ:
- дЛЯ ЧОГО КОРОБИ ПМ? тИ ЗНАКШ?
сЛУЖНИЦЯ НГЧОГО ЙОМУ НЕ ВГДПОВГЛА Г ВГДВЕРНУЛА ГОЛОВУ. тОДГ ВГН
ПГДГЙШОВ ДО лЯХА.
- дЛЯ ЧОГО КОРОБИ? чИП ВОНИ?!
- яКБИ ТИ БУВ ЛИЦАРЕМ, Я Б ТОБГ ВГДПОВГВ. аЛЕ ТИ ПГДСТУПНИЙ ХОЛОП,
ХИТРИЙ, СМЕРДЮЧИЙ ПЕС! пОСТАВИВ ПАСТКИ, НЕ ГГДНГ ВОПНА! тИ Г ТГЛОМ Г ДУШЕЮ
РАБ, ХОЛОП, БИДЛО, РУСЬКА ХУДОБА!
- лЯШЕ! нЕ ГНГВИ МЕНЕ, НЕ БРЕШИ НА МЕНЕ. я ВГЛЬНА ЛЮДИНА! яКЩО Я ТВОЮ
ГОЛОВУ КИНУ СУДДЯМ Г ПРИВЕДУ ЗВЕДЕНИХ КОНЕЙ Г ВЕСЬ ВАШ ТАТГВСЬКИЙ РЕМАНЕНТ,
- НГ КНЯЖИЙ, НГ ЦЕРКОВНИЙ СУД НЕ ВИЗНАК МЕНЕ ВИННИМ, Г БОЯРИН МЕНЕ НЕ
ОДЕРЖИТЬ В ХОЛОПИ! аЛЕ НЕ ПРО ЦЕ МОВА! сКАЖИ - ДЛЯ ЧОГО ЦГ КОРОБИ ТИ СЮДИ
ПЕР? В Я ТЕБЕ ЗРАЗУ Ж ВГДПУЩУ. сЛОВО ДАЮ!
- рАБСЬКЕ СЛОВО СИЛИ НЕ МАК! зРАДА - ЗБРОЯ РАБГВ!
- дАЮ СЛОВО - ТВОЮ ПОЛЮБОВНИЦЮ ЗВГЛЬНЮ, СТРГЛУ З НЕП ВИТЯГНУ Г КОНЯ ВАМ
НАЙСИЛЬНГШОГО ДАМ. тОДГ ПОВГРИШ?
- сПОЧАТКУ ПП ЗВГЛЬНИ!.. - пРОХРИПГВ лЯХ.. сЛУЖНИЦЯ ПОДУМАЛА, ЩО пГВЕНЬ
ПП ЧИ МОРДУВАТИМЕ, ЧИ ДВАЛТУВАТИМЕ, ТОМУ ВОНА, ЯК ВГН НАБЛИЗИВСЯ, ПЛЮНУЛА
ЙОМУ В ЛИЦЕ. а ВГН У ВГДПОВГДЬ ПП ВДАРИВ ПО ВИЛИЦГ. В ЗРАЗУ Ж БЛИСКАВИЧНО
ВИДЕР ГЗ РАНИ УЛАМКИ СТРГЛИ.
пГВНИК СТОЯВ ПОРУЧ Г ЗАГЛЯДАВ, ЯК ТО ДЯДЬКО ЧИНИТЬ.
- нЕ ДИВИСЬ, НЕ ДИВИСЬ НА МОЮ ГОЛИЗНУ, ЛИЧИНО ДРЕВЛЯНСЬКА!
- я Й НЕ ТАКЕ БАЧИВ! а ТИ, А ТИ... ЦЕ ТИ В ЗЕЛЕНГМ ГЛЕЧИКУ ПРИНЕСЛА В
ГСТОБКУ ОТРУКНИЙ МЕД.
- нЕ БАЗГКАЙ! пРИВЕДИ кОШЛАТОГО! - нЕ ОБЕРТАЮЧИСЬ, НАКАЗАВ ДЯДЬКО
пГВЕНЬ. - я ТЕБЕ ВГДПУСКАЮ. мОЖЕШ НАВГТЬ ПХАТИ ЗА ПГДМОГОЮ. тГЛЬКИ Я
СПОЧАТКУ ПОПРИБИВАЮ ДО ВЕРБ!
- нЕ ПОПДУ Я НГКУДИ... вГДПУСТИ ЙОГО!
- нЕХАЙ ВГН СКАЖЕ - ДЛЯ ЧОГО КОРОБИ!
-- вГН НЕ СКАЖЕ...
- тОДГ Г ВГН СКОНАК, ЯК ОЦЯ ПОГАНСЬКА ЛИЧИНА! - пГВЕНЬ ШИРОКИМИ КРОКАМИ
РУШИВ ДО ПЕЧЕНГГА.
ВШОВ Г ЗГ СВИСТОМ РОЗСГКАВ ПОВГТРЯ БЛАКИТНИМ ЛЕЗОМ МЕЧА.
сЛУЖНИЦЯ МОВЧАЛА.
оСЬ ТРИ КРОКИ ДО КОНЮХА-ПЕЧЕНГГА. сРГБНИМ ПРОМЕНЕМ СПАЛАХНУВ МЕЧ. В
ГЛУХО ВДАРИЛА СТРГЛА В ПЕЧЕНГГОВГ ГРУДИ,
- оЙ МАТГНКО! - зАКРИЧАЛА СЛУЖНИЦЯ. а пГВЕНЬ ВЖЕ ЙШОВ ДО ГГНЦЯ Г СГК
МЕЧЕМ ПОВГТРЯ. нАВГТЬ НЕ ЗИРКНУВШИ НА МЕРТВОГО ПЕЧЕНГГА - СТРГЛА ЙОМУ СЕРЦЕ
ПРОБИЛА.
- нЕ ТРЕ, НЕ ТРЕ! я ВСЕ СКАЖУ! - зАГОЛОСИЛА СЛУЖНИЦЯ. - цЕ ДЛЯ ТОГО,
ЩОБ...
- тИХО! нЕ ГАЛАСУЙ! а ТИ ВГДГЙДИ! - кИНУВ ДЯДЬКО ЧЕРЕЗ ПЛЕЧЕ пГВНИКУ,
ЩО ЙШОВ СЛГДОМ ЗА НИМ.
тОМУ пГВНИК НЕ ЧУВ, ЩО ВОНА ШЕПОТГЛА ДЯДЬКОВГ.
дЯДЬКО СТОЯВ, МОЖЕ НА ГОЛОВУ НИЖЧИЙ ВГД НЕП, СХИЛИВ ГОЛОВУ НА ЛГВЕ
ПЛЕЧЕ, ПГДСТАВИВ УГОРУ ВУХО, НАЧЕ НЕДОЧУВАВ Г ВСЕ КИВАВ Г КИВАВ НА ПП СЛОВА.
мОВЧКИ ЗВГЛЬНИВ ВГД ПУТ СЛУЖНИЦЮ Г ПП КОХАНЦЯ лЯХА Г ПГДВГВ ПМ МГЦНОГО
КОНЯ. лЯХ МОВЧКИ РОЗГЛЯДАВСЯ НА ПОРАНЕНУ СПУХЛУ РУКУ, ЗГ ЗДИВУВАННЯМ НА
ОБЛИЧЧГ ОБМАЦУВАВ ПАЛЬЦГ.
- а ДЕ ВАШГ ПРИПАСИ? - сПИТАВ пГВНИК.
- тАМ У СХОВАНЦГ,.. - ВГДКАЗАЛА СЛУЖНИЦЯ. нАРАЗ ПОЧУВСЯ КАШЕЛЬ, МОВ ХТО
ВОДОЮ ЧИ СЛИНОЮ ПОПЕРХНУВСЯ, А ТОДГ ВИСОКИЙ ГОЛОС ГРЕЧИНА.
- тИ ПХ ВГДПУСКАКШ?! а ВОНИ Ж ТЕБЕ ЗДУРИЛИ... вОНА ЙОМУ ТВОГО ПОЛОВОГО
ОГИРЯ З МГСТА ВИВЕЛА!!! а ТИ ПХ ВГДПУСКАКШ?.. - сПАДАЮЧИМ ГОЛОСОМ ЗАКГНЧИВ
ГРЕЧИН.
лЯХ Г СЛУЖНИЦЯ КИНУЛИСЬ БГГТИ ДО ЗАРОСТЕЙ, ТА РАНИ Г ПУТА ОСЛАБИЛИ ПХ..
пЕРШОГО пГВЕНЬ НАЗДОГНАВ лЯХА Г ВДАРИВ КУЛАКОМ ПО ТГМЕНГ. лЯХ СНОПОМ
УПАВ У МОЧАРИНУ. а СЛУЖНИЦЯ, ХОЧ СИЛЬНО ПОРАНЕНА, ВЖЕ ДГСТАЛАСЯ ДО КУЩГВ. тА
В ТЕМРЯВГ пГВЕНЬ Г ПП ЗБИВ З НГГ УДАРОМ В ПОТИЛИЦЮ.
пРИВ'ЯЗАВ ОБОХ ДО КОШЛАТОГО КОНЯ Г ТЯГНУВ, ВОЛОЧИВ НАЗАД, ДО ВЕРБ.
- дЕ МГЙ ПОЛОВИЙ КОНИК? - пИТАВ пГВЕНЬ, НАСТУПАЮЧИ НА ГОРЛО лЯХОВГ
ПОДЕРТИМ ВУГЛЯРСЬКИМ ЛИЧАКОМ.
лЯХ ПГСЛЯ ОСТАННЬОГО ДЯДЬКОВОГО УДАРУ, ПЕВНО, ПЕРЕСТАВ УЖЕ ВГРИТИ В
СВОЮ ФОРТУНУ. В НЕ ОГРИЗАВСЯ Г НЕ ОБРАЖАВ пГВНЯ, АЛЕ МОВЧАВ ЗАТЯТО.
В ЗНОВ СЛУЖНИЦЯ СКАЗАЛА.
- рОЗВ'ЯЖИ МЕНЕ - Я ПРИВЕДУ КОНЯ... тГЛЬКИ ТИ ВГДПУСТИШ НАС?..
- вГДПУЩУ. ВДИ. сКГЛЬКИ ТЕБЕ ЧЕКАТИ?
- яК СОНЦЕ ОН ПГД ТУ ГГЛКУ ДГСТАНЕ, - ПОКАЗАЛА НА НИЗЬКУ ТОВСТЕННУ
ВЕРБУ.
В ВОНА ПГШЛА В РАНКОВИЙ ТУМАН ПО ЛЕДЬ ПОМГТНГЙ СТЕЖЦГ Г ПП МОВ ВГД
МГЦНОГО ХМЕЛЮ ХИТАЛО Й ЗАНОСИЛО.
- дЯДЬКУ! - зАШЕПОТГВ пГВНИК, ШАРПАЮЧИ ЗА РУКАВ. - вОНА ВПАДЕ Г СКОНАК!
аБО В БАГНО ЗАВАЛИТЬСЯ...
- нГ! сЛУЖНИЦЯ - СТРАХ, ЯКА ВИТРИВАЛА! ВНШИЙ БИ ВГД ТАКОП РАНИ... - вГН
ОЗИРНУВСЯ НА ПОБОРКАНИХ ТАТЕЙ. вСГ ВОНИ ПОВЕРНУЛИ ГОЛОВИ ЗА СЛУЖНИЦЕЮ. В ВГН
ЗАШЕПОТГВ пГВНИКУВ - тИ БГЖИ НГБИ ТУДИ, ДО КОЛИ СХОВАНОП... а ТАМ ЧЕРЕЗ
РУЧАЙ ПЙ НАВПЕРЕЙМИ Г ЗА НЕЮ СЛГДКУЙ. тА ОБЕРЕЖНО МЕНГ! - а ТОДГ ВГОЛОС, АЛЕ
НЕ ДУЖЕ СИЛЬНО. - зБГГАЙ,- ПЕРЕВГР КОНЕЙ ТА ПРИНЕСИ ШТИЛЬ Г СОКИРУ.
сЛУЖНИЦЯ ЙШЛА НЕ ПОСПГШАЮЧИ, ТО ПРОСТО БГГЛА, ТО СГДАЛА ПЕРЕПОЧИТИ НА
КУПИНУ. нАЗАД ОЗИРАЛАСЬ, ОБЕРТАЮЧИСЬ УСГМ ТУЛУБОМ - ПЕВНО, ЩО РАНА ПЕКЛА ПП
НЕСТРИМНО Г НЕ ДАВАЛА ВГЛЬНО РУХАТИСЬ.
щОРАЗУ, КОЛИ ВОНА ПОЧИНАЛА ОБЕРТАТИСЬ, пГВНИК ВСТИГАВ СХОРОНИТИСЬ ЗА
КУЩЕМ, ЗА ШУВОРАМИ, ЗА КУПИНАМИ ЧИ ПРОСТО ПРИСГСТИ У ВИСОЧЕННУ ТРАВУ.
пЕРЕД НЕВЕЛИЧКИМ ГАЙКОМ ВОНА СПИНИЛАСЬ Г ДОВГО ОБДИВЛЯЛАСЬ НА ВСГ БОКИ.
сТИХА ПОКЛИКАЛА. кОЛИ ПЙ НЕГОЛОСНО ВГДПОВГЛИ З-ЗА ЧАГАРНИКА, ТОДГ ВОНА
ПГШЛА В ЗАРОСТГ.
пГВНИК, ПРОСТО ПРИПАДАЮЧИ ДО ЗЕМЛГ, НАБЛИЗИВСЯ ДО ЗАРОСТЕЙ.
- а ВСЕ? - сПИТАВ СТАРИЙ ПЕРЕВГЗНИК. пГВНИК ЗРАЗУ ВПГЗНАВ ЙОГО ГЛУХИЙ Г
ХРИПКИЙ ГОЛОС.
- нА ОСТРОВГ. пЕРЕВЕЗЛИ. В НЕ ЗНАК ВГН... дУМАК, ЩО ВОНО ТАМ, ДЕ ВГН
СХОВАВ... оЙ, СЕСТРИЦЕ, ОБЕРЕЖНГШЕ... оЙ БОЛИТЬ, ОЙ ПЕЧЕ.... В СТРГЛИ, МОЖУ
ПРИСЯГТИСЬ, У НЬОГО ОТРУКНГ ВСГ. вСГ СТАЛИ ЯК ДУРНГ ПГСЛЯ БЛЕКОТИ... у
НЬОГО, БГДОЛАШНОГО, РУКА РОЗПУХЛА... оДНА НАДГЯ - ВСТИГНЕТЕ... яКЩО
СПГЗНИМОСЬ, ДУРНИК ПХ ЗАБ'К.
- тЕРПИ, ТЕРПИ, НЕБОГО! я ВЖЕ РУШАЮ!
- дЯДЕЧКУ! пОСПГШАЙ ДО ХЛОПЦГВ. вСГХ РОДИЧГВ ПГДНГМИ!!! оЙ БОЛИТЬ,
БОЛИТЬ МЕНГ! а В ОЧАХ КРУЖАЛА ПЛАВАЮТЬ. оЙ ХОЧА Б НЕ ВМЕРТИ ВГД ОТРУТИ!..
пГВНИК НЕ СТАВ СЛУХАТИ ДАЛГ, А ПЛАЗОМ, ПЛАЗОМ ПОРАЧКУВАВ ДО СТЕЖКИ, А
ТАМ ЗАРОСТЯМИ НАВПРОСТЕЦЬ.
В ТРЕМТЯЧИ ВГД СТРАХУ, ЩО ПОТРАПИТЬ У ТРЯСОВИНУ, Г МАЮЧИ НАДГЮ, ЩО
УНИКНЕ ТРЯСОВИНИ, ПОБГГ, ПОБГГ НАВПРОСТЕЦЬ ДО ДЯДЬКА пГВНЯ.
пГВЕНЬ МАВ СЛУХ НЕ ЗГГРШИЙ, АНГЖ МАЛИЙ, Г ВИСКОЧИВ ЙОМУ НАЗУСТРГЧ.
- зРАДА... - пРОШЕПОТГВ пГВНИК Г СГВ ПРОСТО В МОЧАРИНУ ТАМ, ДЕ СТОЯВ. -
вОНА... ТЕБЕ... ЗРАДИЛА... - пЛАКАВ ХЛОПЧИК. - сКАРБИ ТУТ ДЕСЬ НА ОСТРОВГ.
вОНИ ПЛИВЛИ ПО СКАРБИ... тУТ НА ОСТРОВГ... дЕСЬ ТУТ,.. НА ОСТРОВГ!..
- зРОЗУМГВ! тИ ПИЛЬНУЙ ПХ! тГЛЬКИ ЗНГМЕТЬСЯ ВЕРЕМГЯ, ПОЧУКШ - ОБТИНАЙ
СТРУНИ. а лЯХУ ГОРЛЯНКУ РОЗЧИКРИЖ! нЕ ТНИ ВГСТРЯМ, А РГЖ, ЯК ТЕЛЯ - ПОПГД
СКИЛИЦЕЮ, ЯК БИ КОСОЮ РГЗАВ! нГЖ У ТЕБЕ ДОБРИЙ!
сАМ ПОБГГ НАЗАД МЕЖИ ВЕРБИ Г ВМИТЬ ВИЛЕТГВ ЗВГДТГЛЯ ОХЛЯП НА КОНГ, АЛЕ
ПРИ ЗБРОП.
В ТНУЧИ П'ЯТАМИ КОБИЛУ ПГД РЕБРА, ПУСТИВ ПП ПО ВУЗЬКГЙ БОЛОТНГЙ
СТЕЖЦГ...
пГВНИК ЙШОВ ПОВОЛГ ДО ВЕРБ Г ЛЕДЬ НЕ СПГЗНИВСЯ. бО лЯХ ПГДКОЧУВАВСЯ ДО
ЖИЛКИ, ЩО КДНАЛА НАПНУТИЙ САМОСТРГЛ Г РЕТЯЗГ гРЕЧИНА. гРЕЧИН З РОЗКРИТИМ
РОТОМ НЕ МГГ ВИМОВИТИ НГ СЛОВА, ЗАКАМ'ЯНГВ, ЗАДУБГВ, ЯК ЖАБА ПЕРЕД ВУЖЕМ.
пГВНИК, ЩЕ НЕ ПРИЙШОВШИ В СИЛУ ПГСЛЯ ШАЛЕНОГО БГГУ, ТРЕМТЯЧИМИ РУКАМИ
ВИТЯГ ГЗ КУПИ ЗАХОПЛЕНОГО ДОБРА КАРБОВАНИЙ, МЕРЕЖАНИЙ КИЙ гРЕЧИНА.
зВГВ НАД ГОЛОВОЮ Г ОПУСТИВ НА ПЛЕЧГ лЯХОВГ. пОТГМ ПО ГОЛОВГ БИВ, ПО
РУКАХ, ПО ЧЕРЕВУ, ПО НОГАХ.
- вГДПОВЗАЙ, ВГДПОВЗАЙ, ВГДПОВЗАЙ!!!
сИЛИ В МАЛОГО ЩЕ НЕ ВГДНОВИЛИСЬ, АЛЕ КИЙ БУВ ЗАМАШНИЙ, З ЯКОГОСЬ
ПГВДЕННОГО ДЕРЕВА, НАЧЕ ЗАЛГЗНИЙ.
лЯХ ПРОБУВАВ ЗАКРИТИСЬ ЗВ'ЯЗАНИМИ РУКАМИ. лЯХ ПЕРЕВЕРНУВСЯ НА ЧЕРЕВО.
пГВНИК ВАЖКО ПГДНОСИВ КИЙ Г ГАТИВ ПОЛОНЕНОГО ПО ХРЕБТУ, ПО РЕБРАХ, ПО
ГОЛОВГ.
вГН ОБГСГВ ГЕТЬ Г НЕ УСВГДОМЛЮВАВ, ЩО КРИЧИТЬ Г ПРОКЛИНАК лЯХА. нАЧЕ В
ХВОРОМУ МАРЕННГ ВГН ЗМАХНУВ КИКМ Г ВДАРИВ ПО НОГАХ лЯХА, тОЙ СГПОНУВСЯ, НАЧЕ
В КОРЧАХ, Г ЗАЧЕПИВ ЖИЛКУ ВГД САМОСТРГЛА.
сТРГЛА СВИСНУЛА, ПРОДЕРШИ пГВНИКУ СОРОЧКУ ПГД ЛГВОЮ ПАХВОЮ, ЧИРКОНУЛА
ПО ШКГРГ, ОБПГКАЮЧИ ГАРЯЧИМ БОЛЕМ, АЛЕ, ВТРАТИВШИ СВГЙ НАПРЯМ, ВП'ЯЛАСЯ В
ПЛЕЧЕ ГГНЦЕВГ.
вГН НЕ ЗОЙКНУВ, НЕ ЗАХРИПГВ. тГЛЬКИ ШАРПОНУВСЯ УСГМ ТГЛОМ Г ПРОВИС НА
ЛИНВГ.
лЯХ ТЕЖ ЗАЦГПЕНГВ, УВЕСЬ ЗАКРИВАВЛЕНИЙ Г ПОТОВЧЕНИЙ. а гРЕЧИН Г СИН
ПЕРЕВГЗНИКА СТУКОТГЛИ ЗУБАМИ ЗГ СТРАХУ.
мАЛИЙ ВРАЗ УТРАТИВ УСЯКУ ЦГКАВГСТЬ ДО ПОЛОНЕНИХ ТАТЕЙ Г ЛЮТЬ ВГДПУСТИЛА
ЙОГО.
зОВСГМ ЗАБУВШИ ПРО ОБЕРЕЖНГСТЬ, ВИЙШОВ З УКРИТТЯ. в КГНЦГ СТЕЖКИ
ПОБАЧИВ ВЕРШНИКА Г КОНЯ НА ПОВОДГ. пОПЕРЕДУ КОНЕЙ ГШЛИ ТРОК.
дВОК ДГВЧАТ Г ПРОСТОВОЛОСИЙ СУТУЛОВАТИЙ ЧОЛОВГК.
пГВНИКУ СТАЛО ВСЕ БАЙДУЖЕ. зМУЧЕНИЙ, ЗМОРЕНИЙ, БЕЗСИЛИЙ ПРИСГВ ПГД
КРАЙНЬОЮ ВЕРБОЮ. В ТГЛЬКИ ПРИХИЛИВШИСЬ СПИНОЮ ДО СТОВБУРА, ВГДЧУВ БГЛЬ У
ЛГВОМУ БОЦГ. пОМАЦАВ У ПАЗУСГ Г ПОБАЧИВ НА ПАЛЬЦЯХ ГУСТЮЧУ ЛИПКУ КРОВ.
вИД КРОВГ ПРОЙНЯВ ЙОГО КРИЖАНИМ ЖАХОМ. зАПЛАКАВ РЕВНО ТА ГГРКО.
яКРАЗ Г ДЯДЬКО ПРИГНАВ ДВОХ ДГВЧАТ Г ВИМОКЛОГО ПЕРЕВГЗНИКА.
пОБАЧИВШИ, ЩО З ГОНЦЕМ, пГВЕНЬ КИНУВСЯ ДО МАЛОГО.
- тИ?!! - В ТОРСАВ ЙОГО ЗА ПЛЕЧГ, АЖ МАЛИЙ КЛАЦАВ ЗУБАМИ Г ГИКАВ. - тИ,
ДУРНЮ?!!
- чОЛОВГЧЕ! - зАСКИГЛИВ гРЕЧИН. - мАЛИЙ НЕ ВИННИЙ! цЕ ОН ТОЙ,
ПРОКЛЯТИЙ, ВСЕ!..
- аГА!.. - вИГУКНУВ ДЯДЬКО. - зРОЗУМГВ! а ЦЬОГО ЗА ЩО ТИ ЗМОРДУВАВ?!!
зА ЩО?!!
- зА ЩО, ЗА ЩО?.. зА ТЕ,.. - СОННО ПРОКАЗАВ пГВНИК, ВМОЩУЮЧИСЬ У
ВИСОКГЙ ШОВКОВИСТГЙ ТРАВГ ПГД ДЕРЕВОМ.
нГЩО НЕ МОГЛО ЗБАДЬОРИТИ пГВНИКА. вГН СПАВ.
кРГЗЬ СОН ЧУВ ГОЛОСГННЯ ДОНЬКИ ПЕРЕВГЗНИКА, ПЛАЧ СЛУЖНИЦГ, СТОГОНИ
ПОРАНЕНИХ, ХРИПКЕ БЛАГАННЯ ПЕРЕВГЗНИКА.
пОТГМ БУВ ГУРКГТ, ЛАЙКА пГВНЯ, БЛАГАЛЬНГ ГОЛОСИ ДГВЧАТ. а ЗА ТИМ ПХНГ
ЗАВИВАННЯ Й ПРОКЛЬОНИ, КРИКИ, ГОЛОСГННЯ.
нАЧЕ ПАХЛО СПАЛЕНИМ М'ЯСОМ.
пРОКИНУВСЯ пГВНИК ВЖЕ ВЕРХИ НА КОНГ ПГД ВЕЧГР, КОЛИ ВОНИ ВИПХАЛИ НА
ШЛЯХ. пЕРШ ЗА ВСЕ пГВНИК ПОРАХУВАВ КОНЕЙ. дЕВ'ЯТЬ. вГН З ДЯДЬКОМ ПХАВ НА
ПОЛОВГМ ПЕЧЕНГГОВГ.
у ДЯДЬКА БУЛА ГОЛОВА ПЕРЕМОТАНА УРИВКОМ СОРОЧКИ. дЯДЬКО СКОСА ПОЗИРАВ
НА ЗАШМАРОВАНУ ВУГЛЯРСЬКУ КОЛУ. тАМ, У ВИСОКГМ КОРОБГ, НА ЯКИХОСЬ ШКГРЯНИХ
ПАКАХ, ПОВ'ЯЗАНИЙ, НАЧЕ СПГЙМАНИЙ ВОВК, СКОРЧИВСЯ гРЕЧИН. вГН, СКГЛЬКИ МГГ,
ВГДХИЛИВ ЛИЦЕ ВГД ДВОХ ГОЛГВ ЛЮДСЬКИХ - ПЕЧЕНГГОВОП ТА ГОНЦЕВОП. гОЛОВИ БУЛИ
В ПОТЬОКАХ ЗАСОХЛОП ТЕМНОП КРОВГ, НАЧЕ СМОЛОЮ ЗАМАЗАНГ.
- дЯДЬКУ! - зНОВ ЗАБИЛА пГВНИКА ПРОПАСНИЦЯ. - цЕ ТИ ЧИ Я?!!
- вГН САМ СЕБЕ ПОГУБИВ! кОЛИ Я ЗВГЛЬНИВ ЙОГО З ПУТ, ВГН ВИТЯГ З ЧОБОТА
РГЗАКА Г ШТРИКНУВ МЕНЕ В ГРУДИ. дУРЕНЬ! я ЙОГО ВГДПУСКАВ, БО ВСГ МЕНЕ
БЛАГАЛИ, А ВГН ХОТГВ МЕНЕ ПОЗБАВИТИ ЖИТТЯ! дУРЕНЬ, ОТ ЖЕ ДУРЕНЬ!
- а ТГ?! а ТГ?!!
- я ПМ ВУХА ПООБРГЗАВ. яК У пИСЬМГ СКАЗАНО: "оКО ЗА ОКО, ЗУБ ЗА ЗУБ'!
- а оНУФРГЙ КАЗАВ МЕНГ, ЩО ТРЕБА ПГДСТАВИТИ ДРУГУ ЩОКУ, ЯКЩО ТЕБЕ
ВДАРИЛИ ПО ОДНГЙ...
- нЕХАЙ МЕНЕ бОГ ВИБАЧИТЬ! - ТРИЧГ ПЕРЕХРЕСТИВСЯ пГВЕНЬ. - кАЮСЬ,
ЗАБУВ, ЗАБУВ.
- а ДГВКАМ ТЕЖ?
- нГ, ЛИШЕ лЯХУ Г СИНУ ПЕРЕВГЗНИКА,
- а... а ЩО ТЕПЕР БУДЕМО РОБИТИ?
- яК ДОПДЕМО ДО ШЛЯХУ ВЕЛИКОГО - БГЖИ ДО СВОПХ СКОМОРОХГВ. сКАЖИ ПМ, ЩО
ДЯДЬКОВГ ДОПОМАГАВ КОНЕЙ ШУКАТИ...
- дЯДЬКУ, А ЯК ТИ ЗВГЛЬНИШСЯ ТЕПЕР? тИ Ж лЯХА НЕ ВСТЕРГГ, ВИХОДИТЬ, ТИ
ЙОГО ВГДПУСТИВ. зНАЧИТЬ, ТИ ТЕПЕР ХОЛОП?! тАКА Ж У ТЕБЕ БУЛА УГОДА З
БОЯРИНОМ.
- хА-ХА! мЕНЕ КНЯЗЬ ВГДКУПИТЬ! бО НЕ ХТО-НЕБУДЬ, А Я ВЛАСНОРУЧНО ВЕРТАЮ
ЙОМУ ВКРАДЕНГ СКАРБИ.
- тИ БАЧИВ, ТИ БАЧИВ?!! дИВИВСЯ?! зАГЛЯДАВ У ПАКИ?!!
- цЕ КНЯЖИЙ СКАРБ. В НЕ ГОДИТЬСЯ НГ МЕНГ, А НГ ТОБГ ТУДИ ЗАГЛЯДАТИ.
- В ТИ НЕ ПОДИВИШСЯ?
- нГ, пГВНИКУ. цЕ МАЙНО НАШОГО ГОСПОДИНА.
- оЙ, А Я ТАК ХОТГВ ПОДИВИТИСЬ НА КНЯЖГ СКАРБИ! тАК ХОТГВ!!!
- нГ, пГВНИКУ. нАМ ЦЬОГО НЕ МОЖНА!
- дАЙ, Я ХОЧ НА ПЕЧАТКУ ПОДИВЛЮСЬ!
- дИВИСЬ! цЕ НАМ З ТОБОЮ МОЖНА.
пГВНИК СКОЧИВ З КОНЯ Г ВИДЕРСЯ НА КОЛУ.
гРЕЧИН ЛЕЖАВ ЯКРАЗ НА КОРОБГ, ДЕ ПЕЧАТКИ ПГДВГШЕНГ.
- пОСУНЬСЯ!
- нЕ МОЖУ... рОЗВ'ЯЖГТЬ МЕНЕ,.. - ЗАСКИГЛИВ гРЕЧИН. лИЦЕ В НЬОГО БУЛО
СПУХЛЕ Г ПАШГЛО ЖАРОМ.
пГВНИК НАПРУЖИВСЯ, ВПЕРСЯ НОГАМИ В СТГНКУ КОРОБА Г ЗГШТОВХНУВ гРЕЧИНА З
МГСЦЯ.
оСЬ ВОНИ, ВАЖКГ СВИНЦЕВГ ПЕЧАТКИ.
пОКРУТИВ У ПАЛЬЦЯХ, ПОТРИМАВ НА ДОЛОНГ.
нА ОДНГМ БОЦГ БУВ КАРБОВАНИЙ ЧГТКИЙ КНЯЖИЙ ТРИЗУБЕЦЬ, НА ДРУГГМ БОЦГ
ТРОХИ ЗГМ'ЯТИЙ ВОПН ЗГ СПИСОМ У ПРАВИЦГ Г ЩИТОМ ПРИ ЛГВГЙ НОЗГ.
тГНЬ ВПАЛА НА ХЛОПЧИКА.
нАД НИМ ВИСОЧГВ ШИРОКОПЛЕЧИЙ ДЯДЬКО. зДАВАВСЯ ВЕЛЕТОМ, КОЛИ БУВ ВЕРХИ -
ТАКИЙ ШИРОКИЙ, М'ЯЗИСТИЙ, ГРГЗНИЙ НАВГТЬ У СВОКМУ ПОВСТЯНОМУ КОВПАКУ.
вГН ВИЙНЯВ З В'ЯЗАНКИ ТОВСТУ СТРГЛУ Г ТКНУВ У ВИШКГРЕНГ ЗУБИ ГГНЦЕВОП
ГОЛОВИ.
- сМЕРДЮЧИЙ ПЕС! пРОДАВ СВОГО ГОСПОДИНА! дИВИСЬ, НЕБОЖЕ, ТАКА ДОЛЯ
ЧЕКАК НА КОЖНОГО ЗРАДНИКА.
- гРЕЧИН ТЕЖ ЗРАДНИК. а ТИ Ж ЙОГО НЕ ВБИВ!
- кАЖЕ, ЩОБ Я ЙОГО ВГДВГЗ ДО КНЯЗЯ. нАЧЕ ЩОСЬ МАК ТАКЕ КНЯЗЮ СКАЗАТИ,
ЩО ГНШИМ НЕ МОЖНА СЛУХАТИ... нАВГТЬ ЯК ВГН МЕНЕ ДУРИТЬ, ЙОГО ЯБЕДНИКИ
ЗАМОРДУЮТЬ... нУ, ПОДИВИВСЯ? тЕПЕР БГЖИ! оНО ВЖЕ ШЛЯХ ВЕЛИКИЙ!..
- у МЕНЕ НЕМАК НГЧОГО. дАЙ ХОЧ РЕЗАНУ...
- дУРНЮ! зВГДКИ У МЕНЕ МОЖУТЬ БУТИ ГРОШГ, КОЛИ Я КОНЕЙ ШУКАВ Г ПО
ВУГГЛЛЯ ПЗДИВ?!
- аЛЕ Ж МИ ВЗЯЛИ ТАКУ ЗДОБИЧ!
- зДОБИЧ ПГДЕ НА ХРАМ БОЖИЙ! цЯ ЗДОБИЧ НАМ НЕ НАЛЕЖИТЬ. цЕ бОГ ВГДДАВ
НАМ ВОРОГГВ У РУКИ. я ПОВИНЕН ЗА ЦЕ ВГДДЯЧИТИ бОГОВГ... пОСПГШАЙ! сКОРО
ВОРОТА ЗАЧИНЯТЬ. бАЧИШ - ВЖЕ СОНЦЕ СГДАК?..
В пГВНИК ЗАБГГ НА пОДГЛ З ОСТАННЬОЮ КГНСЬКОЮ БАТОВОЮ. вГН БГГ Г ЧУВ, ЯК
РИПЛЯТЬ СПИЦГ КОЛОВОРОТУ Г ПОСКРИПУК МГСТОК, ПГДНОСЯЧИСЬ НАД ПРОТОКОЮ
гЛИБОЧИЦГ.
пГВНИКА ЛЕДЬ НЕ ЗБИЛИ НА ЗЕМЛЮ рЕП'ЯХ ТА хОДА. рЕП'ЯХ ДИБКИ СТАВАВ ТА
ОБЛИЗУВАВ ХЛОПЦЯ, А хОДА ДЗИДОЮ КРУТИВСЯ НАВКОЛО НГГ ХЛОПЦЯ Г ВСЕ РОХКАВ,
РОХКАВ БЕЗ ПЕРЕРВИ.
вСГ БУЛИ ПРИ СТОЛГ, Г пГВНИК РОЗВОДИВ ТЕРЕВЕНГ, ЯК ВГН ДОПОМАГАВ
ДЯДЬКОВГ КОНЕЙ ШУКАТИ. яК ПОДЕР СОРОЧКУ ОБ ТЕРНИНУ, ЯК БОКА РОЗДЕР ДО КРОВГ.
- тАК ТИ ТЕПЕР ДО ДЯДЬКА ПГДЕШ? - зАПИТАВ КАНАТОХОДЕЦЬ.
- тА ЯКБИ... дЯДЬКО ЗАВТРА КУДИСЬ ПДЕ ПО КАМГНЬ... нА тЕТЕРГВ ДЕСЬ... а
З ХЛОПАМИ ЩО МЕНГ РОБИТИ? я КРАЩЕ У ВАС БУДУ.
- тО БУДЬ, - СТВЕРДИВ ПОХМУРИЙ БУБОНИСТ, ДЯДЬКО лЮТГВ. тАК ЩО ВСЕ БУЛО
ГАРАЗД.
тГЛЬКИ ОТ ПО ТРАПЕЗГ ГУСЛЯР СКАЗАВ ХЛОПЧИКОВГ СВОПМ ТИХИМ ГОЛОСОМ:
- пРОВЕДИ МЕНЕ ДО МОГО СТАРОГО БОЙОВОГО ДРУГА. лИШЕ ЗВГРГВ СВОПХ НЕ
БЕРИ. я ОТ ГУСЕЛЬЦГ СВОП ПРИХОПИВ. зАСПГВАКМО СТАРОМУ СТАРИХ СЛАВНИХ ПГСЕНЬ.
нЕХАЙ ПОСЛУХАК, ЯКИЙ ГОЛОС У МОГО УЧНЯ.
- дГДУ! тИ НЕ ДУЖЕ РОЗСПГВУЙСЯ - ЗАВТРА ДО БОЯРИНА ЙДЕМО.
- нГЧОГО НЕ ТРАПИТЬСЯ.
тА КОЛИ ВОНИ ДГСТАЛИСЬ ДО САДИБИ ДГДОВОГО ДРУГА, СТАРИЙ СПИНИВСЯ Г
ДОВГО ТРИМАВСЯ ЗА ГРУДИ, ЧИ ТАК СЕРЦЕ ВГАМОВУВАВ?
- чАС ТОБГ, ДИТИНО, ТГКАТИ З кИКВА. бГЛЯ НАШОП САДИБИ КРУТИЛОСЯ ДВОК
ЖЕБРАКГВ. у СУСГДГВ ПИТАЛИ, ЧИ НЕ ЖИВЕ ТУТ ПОБЛИЗУ ТОЙ ХЛОПЧИК, ЩО ЗОЛОТО
РОЗДАВАВ ЖЕБРАКАМ БГЛЯ дЕСЯТИННОП ЦЕРКВИ? нГ, НЕ СТАРЦГ ВОНИ, А ВИВГДУВАЧГ.
я ВИВГДУВАЧГВ ПО ДУХУ ЧУЮ, ХТО Б ВОНИ НЕ БУЛИ: ЧИ НАШГ, ЧИ ГРЕКИ, ЧИ
МУСУЛЬМАНИ. я ЧОТИРИ РАЗИ БУВ У ПОЛОНГ. дВГЧГ ВИКУПИЛИ, ДВГЧГ МЕНЕ ВГДБИЛИ.
сОГЛЯДАТАП СКРГЗЬ СХОЖГ.
- кУДИ Ж МЕНГ ПОДГТИСЬ?
- пЕРЕСИДИШ У ДОБРИХ ЛЮДЕЙ! пОКИ МИ З МОПМ ДРУГОМ СПГВАТИМЕМО Й
ГРАТИМЕМО, ЩОБ НА ВУЛИЦГ ЧУЛИ, ТИ ПЕРЕЛГЗЕШ ЧЕРЕЗ ТИН Г ПГДЕШ... - дАЛГ
СТАРИЙ, ПРИКРИВАЮЧИ РОТА ДОЛОНЕЮ, ПОЯСНИВ, КУДИ ГТИ ТА ЩО Й КОМУ МАК
ГОВОРИТИ...
вГОЛОС ГУСЛЯР ПОЯСНИВ:
- мИ, УДВОХ ГЗ ДРУГОМ МОПМ, КДИНГ ВОПНИ сВЯТОСЛАВОВГ, ЩО ДОЖИЛИ ДО
СЬОГОДНГШНЬОГО ДНЯ. оСТАННГ ЗВИТЯЖЦГ. зАПАМ'ЯТАЙ ЦЕ. кОЛИСЬ СВОПМ ДГТЯМ
РОЗПОВГСИ, ЩО БАЧИВ ОСТАННГХ ВИТЯЗГВ сВЯТОСЛАВОВИХ. оСЬ Г ГОСПОДАР.
тОЙ ГОСПОДАР З ЛГХТАРЕМ ГЛИНЯНИМ У ЛГВИЦГ ДГЙСНО БУВ КАЗКОВИМ ВИТЯЗЕМ.
бГЛЬШЕ ТАКИХ ВЕЛЕТЕНСЬКИХ ДГДГВ пГВНИК НГКОЛИ НЕ БАЧИВ.
оДНОЮ РУКОЮ ВЕЛЕТЕНЬ ОБГЙНЯВ ПХ ОБОХ - ВИСОХЛОГО ДГДУСЯ Г ЙОГО
МГЗЕРНОГО УЧНЯ.
- нУ Ж, НУ Ж, ЗАГРАЙ, ХЛОПЧЕ! - пРОБАСИВ СТАРЕЗНИЙ ВОПН.
- гРАТИ ВГН ЩЕ НЕ ГОДЕН ПЕРЕД ЛЮДЬМИ, А ОТ ГОЛОСОК У НЬОГО СРГБНИЙ, А
ПАМ'ЯТЬ - ЯК ЧЕКАН ДЛЯ МОНЕТИ! з ОДНОГО РАЗУ ВСЮ ПГСНЮ ПАМ'ЯТАЕ!
- нЕВЖЕ НОВИЙ бОЯН НАРОДИВСЯ? - лАГГДНО Г З НАДГКЮ СПИТАВ ВЕЛЕТЕНЬ.
В ДГД ВДАРИВ ПО СТРУНАХ, А ВОНИ ВДВОХ ЗАТЯГЛИ ПГСНЮ ПРО ПОХГД
сВЯТОСЛАВГВ НА хВАЛИНСЬКЕ МОРЕ.
сТАРИЙ ВЕЛЕТЕНЬ РИДМА РИДАВ, РОЗХИТУЮЧИСЬ З БОКУ НА БГК. яК СКГНЧИЛИ
СПГВАТИ СТАРЕЦЬ Г МАЛИЙ, ВЕЛЕТЕНЬ ПЕРЕСТАВ ПЛАКАТИ.
- бРАТЕ-ДРУЖЕ! дИВИ, МАЛИЙ ЯКИЙ: Г НЕ КИЯНИН, А ОН ЯК ПГСНЮ ВЕДЕ. яК НЕ
ПЕРЕВЕЛИСЬ ГОЛОСИ В НАШИХ ЗЕМЛЯХ, ТО Й ЗВИТЯГА НЕ ПЕРЕВЕДЕТЬСЯ!
- тАК ВОНО ТАК, БРАТЕ-ДРУЖЕ! тА ТГЛЬКИ МАЛОГО ХТОСЬ ВИСТЕЖУК. чИ ВОНО
КНЯЖГ ЛЮДИ, ЧИ ЦЕРКОВНГ. гАДАТИ ХТО ТА ЩО - ЧАСУ НЕМАК. тРЕБА СХОВАТИ
ХЛОПЧИКА.
В ТОДГ, КОЛИ СТАРГЙШИНИ СПГВАЛИ В ДВА ГОЛОСИ ПРО КРАСУНЬ З дЕРБЕНТУ,
МАЛИЙ ПЕРЕЛГЗ ЧЕРЕЗ ТИН-ПАРКАН ГОСТРОВЕРХИЙ Г НИШКОМ ДГСТАВСЯ ДО гОНЧАРГВ.
тАМ, НАЗВАВШИ ПОТАКМНЕ СЛОВО ВГД СТАРОГО ВОПНА, ПЕРЕБУВ КГЛЬКА ДНГВ.
пОКИ НЕ ПЕРЕДАЛИ ХЛОПЧИКУ, ЩОБ ГШОВ ДО БОЙОВОГО ЧОВНА, ЩО ЙОГО
ЗБУДУВАЛИ НА ГЛИБОЧИЦЬКГМ БЕРЕЗГ БГЛЯ жИТНЬОГО БАЗАРУ.
В ОСЬ ВГН ТЕПЕР БГЛЯ БОЙОВОГО ЧОВНА СТОПТЬ Г ОГЛАДЖУК ДЗВГНКГ НАПРУЖЕНГ
ДОШКИ, ЩО БРОНЕЮ НАКРИВАЮТЬ ОДНА ОДНУ.
пРИПХАЛИ ВОЗИ З ПРИПАСАМИ, ПРИЙШЛИ МУЖГ. вСЕ МОЛОДГ, ЗГРАБНГ, ХУДГ,
М'ЯЗИСТГ. пРИНЕСЛИ ВЕСЛА ДОВГГ, ЩОГЛУ ЛИСКУЧУ Г СВГТЛЕ ВГТРИЛО, НАМОТАНЕ
ТУГО НА РЕЮ.
з РОЗГОНУ ПО КОЛОДАХ ПУСТИЛИ ЧОВНА НА ВОДУ.
нГ ВЕСЛА НЕ ВДАРЯЛИ, НГ ВГТРИЛО НЕ РОЗПУСТИЛОСЬ, А ЧОВЕН РГЗАВ Г РГЗАВ
СИНЮ ВОДУ, А ВОНА ДЗЕРКАЛИЛА ЙОГО ЗОЛОТГ БЛИСКУЧГ БОКИ.
тА МИТЬ СПОГЛЯДАННЯ ЗОЛОТИХ ГНУТИХ БОКГВ, ЗОЛОТЕ ВГДДЗЕРКАЛЕННЯ У
БЕЗОДНГЙ СИНГ ТЕПЛОП ДНГПРОВОП ХВИЛГ ПОТГМ РОЗТЯГЛАСЬ НА ВЕСЬ ЧАС ЙОГО
ПЛУТАНОГО, ХИМЕРНОГО ШЛЯХУ ЖИТТЯ.
йОМУ ЗДАЛОСЬ, ЩО БАЧИТЬ ВГН СЕБЕ В ТОЙ ДАВНО ВИТРАЧЕНИЙ, РОЗТРИНЬКАНИЙ,
ЗМАРНОВАНИЙ, СПАЛЕНИЙ Г ВОДНОЧАС КАЗКОВО ДЗВГНКИЙ ЧАС, КОЛИ ВГН САМОТУЖКИ
ПГДБИРАК МЕЛОДГЮ Г СПГВАК ВГНШУВАННЯ МОГУТНГМ ВЕСЛЯРАМ.
нАПРУЖИЛОСЬ ВГТРИЛО КОЛЕСОМ, ЗАСВГТИЛОСЬ СРГБЛОМ, ТРЕМТЯТЬ, ДЗВЕНЯТЬ
ВГД НАПРУЖЕНОП ГОНИТВИ КРУТГ БОКИ ЧОВНА, РГЖЕ ВИСОКИЙ Г ГОСТРИЙ НГС
ЧОРНО-СИНЮ ВОДУ.
оН ТАМ ДАЛЕКО-ДАЛЕКО ВНИЗУ ПЛИВЕ-ЛИНЕ ЗОЛОТИЙ ЧОВЕН ПО НАЙТЕМНГШОМУ, ПО
НАЙГЛИБШОМУ ЗВИВУ РУСЛА, МИНАК СЛГПУЧГ ОДМГЛИНИ, БРОНЗОВГ СМУГИ ВОГКОП РГНГ,
СМАРАГДИ ТА СРГБЛО ПРИБЕРЕЖНИХ ГАПВ ТА ЗАРОСТЕЙ ШЕЛЮГИ.
вГН СТОПТЬ ОТУТ ВГОРГ НА ВИСОЧЕННИХ КИПВСЬКИХ КРУЧАХ Г СПОГЛЯДАК, ЯК
ВГН, МАЛИЙ ТОДГ, ВИДЕРСЯ ПО ШТАГАХ НА РЕЮ Г ПРИМОСТИВСЯ НА САМГМ ВЕРШЕЧКУ
ЩОГЛИ, СПОГЛЯДАК БЛАКИТНГ ДАЛЕКГ ПРИДНГПРОВСЬКГ ГОРИ.
В НЕ БАЧИТЬ ЙОГО, СИВОГО, СУТУЛОГО, З ГЛИБОКИМИ ЗМОРШКАМИ НА ХУДОМУ
ОБЛИЧЧГ.
а ВГН СИВОУСИЙ БАЧИТЬ ЙОГО, МАЛОГО, ВЕСЕЛОГО МАНДРГВЦЯ Г СПГВЦЯ, ЯК ВГН
ДРЯПАКТЬСЯ ПО ШТАГАХ НА РЕЮ.
а ВГН, ТОЙ МЕТКИЙ ХЛОПЧИНА, НЕ БАЧИТЬ СИВОУСОГО ПГДТОПТАНОГО МУЖА.
мУЖА МУДРОГО, ЗНАЮЧОГО, УМГЛОГО Г ВПРАВНОГО У РГЗНИХ РЕМЕСЛАХ.
В НГЧОГО ЙОМУ НЕ ШКОДА З УСГХ РОКГВ ПРОЖИТИХ. тГЛЬКИ ШКОДА ТГКП
БЕЗЖУРНОСТГ, ЩО МИНУЛА, РОЗВГЯЛАСЬ, ПРОЛЕТГЛА ПТАХОМ, ПРОДЗВЕНГЛА ПГСНЕЮ Г
РОЗТАНУЛА НАД БЛАКИТТЮ дНГПРОВИХ ПЛЕСГВ, НАД ЗОЛОТОМ дНГПРОВОП РГНГ.
вЖЕ ВГД вИТАЧЕВА ВГН ПЛИВ РАЗОМ З ДЯДЬКОМ пГВНЕМ У НАЙДАЛЬШЕ РУСЬКЕ
МГСТО тМУТОРОКАНЬ. а ТАМ ЩЕ ДАЛГ В оБЕЗИ, ЩО ГОРАМИ ЗРИВАЛИСЬ У СИНГ ХВИЛГ
чОРНОГО МОРЯ. щОБ ТАМ ЗА СОБОЛИНЕ ХУТРО, РИБ'ЯЧИЙ ЗУБ ТА БГЛИХ
СОКОЛГВ-САПСАНГВ ДГСТАТИ В оБЕЗАХ ЗОЛОТОГО ПГСКУ, СВИНЦЮ ТА МГДГ. В ВСЕ ДЛЯ
ХРАМУ КИПВСЬКОП СВЯТОП сОФГП.
сАМ КНЯЗЬ ВЕЛИКИЙ ПОСЛАВ пГВНЯ. кНЯЗЬ Г ДОВГРИВ УСЮ СПРАВУ Г РЯТУВАВ
ВГРНОГО СЛУГУ ВГД ПОМСТИ В кИКВГ. кНЯЗЕВГ ВГН БУВ ПОТРГБЕН, Г ВОДНОЧАС ЗНАВ
КНЯЗЬ, ЩО НЕ ВИБАЧАТЬ РОДИЧГ ГГНЦЯ ВГДДАНОГО КНЯЗЕВГ ЧОЛОВГКА... тОМУ Й
ВГДСИЛАВ ВГД ПОМСТИ ПОДАЛГ, А ДЛЯ СЕБЕ З ВЕЛИКОЮ ВИГОДОЮ - ЗНАВ, ЩО ТГЛЬКИ
СМЕРТЬ НАГЛА ЗАВАДИТЬ СМЕРДОВГ ВИКОНАТИ КНЯЗГВСЬКИЙ УРОК.
а мАЛОГО пГВНЕВГ ДОЗВОЛИВ ТГУН ВЗЯТИ. щОБ ДОГЛЯДАВ ПОВСЯКЧАС ЗА ЧОТИРМА
БГЛИМИ САПСАНАМИ. у ДАРУНОК КНЯЗЯМ ОБЕЗЬКИМ. аЛЕ пГВЕНЬ ТГЛЬКИ ОДНОГО
ПОДАРУВАВ, А ТРЬОХ ПРОМГНЯВ НА ЗОЛОТУ СМАЛЬТУ.
вОНИ ПРИВЕЗЛИ ВСЕ ЗАГАДАНЕ - ЗОЛОТО, СВИНЕЦЬ, МГДЬ. нАВГТЬ ЗОЛОТУ
ОБЕЗЬКУ СМАЛЬТУ ДЛЯ МАЙБУТНГХ МОЗАПК. В ЗА СМАЛЬТУ КНЯЗЬ САМ ПОДАВ ВГРНОМУ
СЛУЗГ СРГБНУ ГРИВНУ НА ШИЮ.
кОЛИ ВОНИ ПОВЕРНУЛИСЬ ДО кИКВА Г ЙШЛИ НА ПОКЛОН ДО ГОРОДНИКА, ТО
ПОБАЧИЛИ - МУРИ СВЯТОП сОФГП ВИВЕДЕНГ НЕ МЕНШ, ЯК НА ДВГ КОСИХ САЖЕНГ. мУРИ
ЗГОРИ НАКРИТГ СОЛОМ'ЯНИМИ КУЛЯМИ. В ПХ ЗГОРИ ПРИТРУСИВ ПЕРШИЙ СНГГ.
зА ПАКГЛЛЯМ ТИНУ НЕ БУЛО КОЛОТНЕЧГ, ГОМОНУ, ГУРКОТУ, НЕ РИПГЛИ ВОЗИ, НЕ
ДЗВЕНГЛИ СОКИРИ Й МОЛОТКИ. тГЛЬКИ ВГД ЯМ З ВАПНОМ КЛУБОЧИЛАОЬ ГУСТА ПАРА. В
ВСЕ ДОВКОЛА ПРИСИПАВ ПУХКИЙ СНГГ.
сНГГ ЗАВИС НА ЗОЛОТОМУ, ЩЕ НЕ ОПАЛОМУ ЛИСТГ, НА ЩЕ ЗЕЛЕНГЙ ТРАВГ. сНГГ
ПРИПАВ НЕЗАЙМАНИМ ВЕСГЛЬНИМ ЗАПИНАЛОМ НА ДУБОВИХ ХГДНИКАХ вЕРХНЬОГО мГСТА.
сНГГ РИПГВ ПГД ЗБИТИМ, ПОДЕРТИМ ВЗУТТЯМ. пООДИНОКГ СНГЖИНКИ ПАДАЛИ НА
РОЗПАШГЛГ, ЗАСМАГЛГ ДО БРОНЗОВОГО ЩОКИ.
пГВНИК ЗНЯВ ОБЕЗЬКУ БАРАНЯЧУ КАШЛАТУ ШАПКУ Г ЗВГВ ДО НЕБА ЛИЦЕ.
пРОХОЛОДНГ СНГЖИНКИ ГАМУВАЛИ ЛИХОМАНКУ ЧЕКАННЯ.
В З СГРОГО ТЕПЛОГО НЕБА СИПАЛИСЬ ПУХНАСТГ СНГЖИНКИ.
дЛЯ пГВНИКА ПОЧИНАЛАСЬ ПЕРША КИПВСЬКА ЗИМА ПРИ БУДОВГ ХРАМУ СВЯТОП
сОФГП.
тИХО, ТИХО СГЯЛИСЬ СНГЖИНКИ, Г ДЕСЬ НЕПОДАЛГК СПГВАЛИ ВЕЛИЧАЛЬНУ ПГСНЮ
МОЛОДОМУ.
щЕ Й ТЕПЕР, БГЛЬШ, НГЖ ЧЕРЕЗ ТРИДЦЯТЬ РОКГВ, ПАМ'ЯТАВ СИВОУСИЙ МАЙСТЕР
ТОЙ СНГГ НА ЗОЛОТОМУ ЛИСТГ.
тАК, БГЛЬШ, НГЖ ТРИ ДЕСЯТИЛГТТЯ ПРОМИНУЛО ТУТ У вЕРХНЬОМУ мГСТГ ПРИ
БУДОВГ, ПРИ ОЗДОБГ СВЯТОП сОФГП, ПРИ ВПОРЯДКУВАННГ ПОДВГР'Я Г СЛУЖБОВИХ
БУДОВ.
В ЗНОВ ВГН ПОБАЧИВ СЕБЕ НА ВЕРШКУ ЩОГЛИ, НАД СРГБНИМ ВГТРИЛОМ, НАД
ЗОЛОТИМ ЧОВНОМ, ЯКИЙ РГЗАВ ГОСТРИМ НОСОМ БЛАКИТНГ ВГДБИТТЯ ХМАР У ДНГПРОВИХ
СТРУМЕНЯХ.
В ЦЬОГО ДНЯ, КОЛИ ВГН ЗАБИРАВ СВОК ДОБРО З вЕРХНЬОГО мГСТА, ТЕЖ ПАДАВ
СНГГ. тГЛЬКИ НЕ ПЕРШИЙ, А ОСТАННГЙ БЕРЕЗНЕВИЙ СНГГ. В НЕ ХОТГЛОСЯ МАЙСТРОВГ
ЗНГМАТИ ВОВЧУ ШАПКУ Г ПГДСТАВЛЯТИ ЛИЦЕ ВГЗЕРУНЧАСТИМ СНГЖИНКАМ.
хОЛОД ТЕПЕР ЧАСТО ПРОЙМАВ ЙОГО СПРАЦЬОВАНЕ ТГЛО, Г ХОЛОДОМ ЗАНАДТО
ЧАСТО ОВГВАЛО КОЛИСЬ ТАКУ ГАРЯЧУ ТА ВЕСЕЛУ ДУШУ,
зБУДУВАЛИ СВЯТУ сОФГЮ.
сКГНЧИЛОСЬ ВОЛОДАРЮВАННЯ ВЕЛИКОГО КАГАНА яРОСЛАВА.
мИНУЛИ БУЙНГ ПОХОДИ ПРОТИ СУСГДГВ.
нАБЛИЖАЛИСЬ БРАТОВБИВЧГ ЧВАРИ МЕЖИ НАЩАДКАМИ яРОСЛАВА.
В СТАРГЮЧИЙ МАЙСТЕР ЗНАВ ПРО ЦЕ Г ПОЛИШАВ вЕРХНК мГСТО.
бУЛА ВЕСНА 1054 РОКУ.
В ПАДАВ ОСТАННГЙ РГДЕНЬКИЙ СНГЖОК.

Last-modified: Fri, 16 Nov 2001 20:05:18 GMT
Оцените этот текст: