А ТЕПЛОЮ ВАГОВИТГСТЮ
ПОРУЧ  ГЗ НАТГЛЬНИМ  БРОНЗОВИМ  ХРЕСТОМ  Г ОЛОВ'ЯНИМ  ЗМГКВИКОМ, ЩО БОРОНИТЬ
ЛЮДИНУ ВГД УСЯКОП НЕДУГИ.
     - а ЩО СИЛЬНГШЕ - ХРЕСТ, ЗМГКВИК ЧИ НАМИСТИНА?
     -  дУМАЮ,  ЩО  НАМИСТИНА  НАЙСИЛЬНГША!  -  вГДКАЗАЛА  ДГВЧИНКА.  бО  НГ
ОБЕРЕГОМ,  НГ  ХРЕСТОМ   ТИ  НЕ  ВИБИВ  ПЙ  ЗУБА.  В  ДО  ВСЬОГО,  НАМИСТИНА
ЦГЛА-ЦГЛГСГНЬКА ЛИШИЛАСЬ.
     вОНИ СТОЯЛИ ОДИН НАВПРОТИ ОДНОГО Г МОВЧАЛИ.
     а ВАЛКА НЕВПИННО СУНУЛАСЯ ШЛЯХОМ Г ВСЕ ВГДДАЛЯЛАСЯ ВГД СЕЛА.
     В ПЕС ЗАГАРЧАВ ЗАНЕПОКОКНО, НГБИ ПРИКЛИКАЮЧИ пГВНИКА НАЗДОГАНЯТИ ВАЛКУ.
     тОДГ пГВНИК,  НГБИ НАМАГАЮЧИСЬ ЗАПАМ'ЯТАТИ ДГВЧИНКУ УВАЖНО,  ОГЛЯНУВ ПП
УСЮ ВГД ГОЛОВИ ДО НГГ.
     - а ЩО ТОБГ ПРИВЕЗТИ З кИКВА?
     - нУ, ТИ НГЧОГО З кИКВА МЕНГ НЕ ПРИВЕЗЕШ, БО  ТИ НЕ ПОВЕРНЕШСЯ СЮДИ. бО
ТГТКА ТАКЕ ПРОТИ ВАС ЗАКЛЯЛА Г НАВОРОЖИЛА, ЩО АЖ СТРАШНО, Г ГОЛОВНЕ - ЩОБ ВИ
ДОДОМУ НГКОЛИ НЕ ПОВЕРНУЛИСЬ.
     - а Я НЕ БОЮСЯ ТВОКП ТГТКИ! щО ТОБГ ПРИВЕЗТИ?
     дГВЧИНКА ПОДИВИЛАСЬ НА НЬОГО ЗГОРИ ВНИЗ Г МОВЧКИ УСМГХНУЛАСЬ.
     -  я ТОБГ  ОБГЦЯЮ  ТАКЕ, ТАКЕ ЩОСЬ ГАРНЕ...  нАВГТЬ САМ НЕ  ЗНАЮ... аЛЕ
ТАКЕ, ТАКЕ!
     В ЗРАЗУ СХОПИВСЯ З МГСЦЯ Г ЧИМДУЖ ПОБГГ ЗА ВАЛКОЮ. рЕП'ЯХ ПОРУЧ.
     дГВЧИНКА ПРОКРИЧАЛА ЙОМУ ВСЛГД:

        ш л я х
     пРУЖИНИСТА  ДОРОГА,  ЩО ЙШЛА  ТОРФОВИЩЕМ,  СКГНЧИЛАСЬ,  Г  ВЕЛИКА ВАЛКА
ВИПОВЗЛА ДО ЛГСУ.
     дОРОГА ЗВУЗИЛАСЬ Г ЗАЗМГПЛАСЬ МЕЖИ ВИСОЧЕННИМИ СТОВБУРАМИ.
     сОНЦЕ ПГДНГМАЛОСЬ ВГОРУ Г ТАМ  БЛАКИТТЮ НАБИРАЛОСЬ НЕБО, А  ТУТ ЩЕ БУЛА
СУТГНЬ.
     кОНГ БАДЬОРО ТОВКЛИ ЛГСОВУ  ДОРОГУ, АЛЕ ПГСОК  ПОГЛИНАВ  ТУПГТ КОПИТ. а
КОЛЕСА СКРИПГЛИ, ПИЩАЛИ, СПГВАЛИ КОЖНЕ СВОПМ ГОЛОСОМ Г НА СВОЮ СИЛУ.
     оТАКО  В СУТГНГ  ЗЕЛЕНГЙ МЕЖИ ТОВСТЕННИМИ  СТОВБУРАМИ ЙШЛИ  ЦГЛГСГНЬКИЙ
ДЕНЬ ДО САМОГО ВЕЧОРА.
     зУПИНИЛИСЬ НА ВГДПОЧИНОК НЕПОДАЛГК ВГД ДОРОГИ НА ВЕЛИКГЙ ГАЛЯВИНГ.
     дЯДЬКО РОЗПОРЯДИВСЯ, ЩОБ ВОЗИ КОЛОМ РОЗТАШУВАТИ - ОБОРОНА З УСГХ БОКГВ.
     кОНЕЙ РОЗПРЯГЛИ Г ПОСТАВИЛИ ПОСЕРЕД ТАБОРА.
     сТАРИЙ тАЛЕЦЬ НЕВДОВОЛЕНО ЗАУВАЖИВ пГВНЕВГ.
     - нЕХАЙ БИ КОНГ ПОПАСЛИСЯ. тРАВИ ТУТ ДОБРГ. тО Г ЯЧМГНЬ БИ ЗАОЩАДИЛИ. у
кИКВГ БУДЕ ВАЖКА ПРАЦЯ, ЧИМ ГОДУВАТИМЕШ? дЕ ЯЧМЕНЯ ВГЗЬМЕШ?
     тУТ ДЯДЬКО пГВЕНЬ  ПОКЛАВ ПРАВИЦЮ ЗА СПИНУ,  НА  СОКИРУ,  А  ЛГВУ  НОГУ
ВИСТАВИВ  УПЕРЕД  Г ЗАГОВОРИВ  ТИМ  ГОЛОСОМ,  ЯКОГО МАЛИЙ НГКОЛИ НЕ ЧУВ. тАК
ГОВОРИЛА ПРАПРАБАБА, КОЛИ ЩОСЬ ПЙ БУЛО НЕНАВИСНЕ.
     пГВЕНЬ ГОВОРИВ ТИХО Г ДИВИВСЯ тАЛЬЦЮ В ОЧГ НЕВГДРИВНЕ.
     -  кОНЕЙ НЕ ПУЩУ НА  ПАШУ  -  ТАТГ  МОЖУТЬ ЗВЕСТИ. В, КРГМ ТОГО,  лЯХ Г
нГМЕЦЬ, ВОНИ НЕ ТОГО ТГСТА, ЩО ТИ, ВГРНИЙ БОЯРСЬКИЙ РАБ. вОНИ ПОЛОНЕННИКИ. В
ВОНИ СПОКУСЯТЬСЯ ВТЕЧЕЮ. а Я НЕ ХОЧУ, ЩОБ ВОНИ ТГКАЛИ НА МОПХ КОНЯХ.
     - кОНГ,  ВОНИ ПОКИ ЩО БОЯРСЬКГ... чИ ТИ ПХ У НЬОГО КУПИВ?.. -  гОВОРИВ,
ГЛУЗЛИВО ВСМГХАЮЧИСЬ, ПГДСТАРКУВАТИЙ БОЯРСЬКИЙ ХОЛОП.
     -  тИ ПОМОВЧ, ПОВОДИРЮ! я З БОЯРИНОМ УКЛАВ УГОДУ, ЩО ВГДПОВГДАЮ  ЗА ВСЕ
НА  БУДОВГ  Г  В  ДОРОЗГ.  аЛЕ  БОЯРИН  НЕ  СКАЗАВ  МЕНГ  Й  СЛОВА,  ЩО МЕНГ
ЗАБОРОНЯКТЬСЯ КОГОСЬ ГЗ ВАС ПОКАЛГЧИТИ ЗА  НЕПОСЛУХ. цЕ  Я НА ВЛАСНИЙ РОЗСУД
РОБИТИМУ... - Г ВГН ПОВЕРНУВСЯ ДО ПОЛОНЕНИКГВ Г НАКАЗАВ: - пРИНЕСГТЬ ВОДИ ТА
РОЗБИЙТЕ ОТОЙ ДУБОВИЙ  ПЕНЬ НА  ПАЛИВО. В  РОЗПАЛГТЬ БАГАТТЯ.  а ТИ,  бУДИЙ,
ЗВАРИ КАШУ. мУСИШ КРАЩЕ ЗА НАС ВСЕ ЦЕ ВМГТИ - АДЖЕ В ТЕБЕ БАТЬКО СКГЛЬКИ ВЖЕ
РОКГВ БОЯРАМ КУХОВАРИТЬ.
     пОТГМ  ДЯДЬКО ВИЙШОВ ЗА ВОЗИ, Г пГВНИК ЗА НИМ. дЯДЬКО ОГЛЯНУВ УСГ ВОЗИ,
ЗАЗИРНУВ ПГД КОЛЕСА, ПЕРЕВГРИВ ОСГ Й ДИШЛА.
     пОСТУПОВО пГВЕНЬ ЗАСПОКОПВСЯ Г ЗАЙШОВ НАЗАД МЕЖИ ВОЗИ.
     пГД  НАЧИЩЕНИМ  ЛИСКУЧИМ  КАЗАНОМ  ГРАЛО ВЕСЕЛЕ ПОЛУМ'Я,  А НАД КАЗАНОМ
СХИЛИВСЯ ПАТЛАТИЙ бУДИЙ Г ЩОСЬ КОПИРСАВ КОПИСТКОЮ У ПАРУЮЧГМ ВАРЕВГ.
     вЕЧЕРЯЛИ ВЖЕ ПРИ ЗГРКАХ.
     нА НГЧ ДЯДЬКО РОЗПОДГЛИВ ТРИ ВАРТИ. сОБГ  ПРИЗНАЧИВ ДРУГУ. вИЗНАЧИВ, ДЕ
КОМУ СПАТИ.
     сТАРШГ ХОЛОПИ ПОЧАЛИ РЕМСТВУВАТИ - ХГБА НЕ ОДНАКОВО, ДЕ КОМУ ЛЯГАТИ? дЕ
ХТО ВМОСТИВСЯ, ТАМ Г СПИТЬ!
     - тАТГ БРОДЯТЬ  ПО  ЛГСАХ! кНЯЖГ ДРУЖИНИ  ПОСГКЛИ  ПОЛКИ ВОРОЖГ, А МАЛГ
ЗГРАП РОЗПОРОШИЛИСЬ ПО ЛГСАХ ТА ПУЩАХ. нАША ВАЛКА - ЗОЛОТА ЗДОБИЧ ДЛЯ ТАТЕЙ.
     пГВНИК  ВЗЯВ  КЛГТКУ Г ПОКЛИКАВ  рЕП'ЯХА, ЩОБ ВМОСТИТИСЯ БГЛЯ ТАХНУЧОГО
БАГАТТЯ.
     аЛЕ ДЯДЬКО ВГДТЯГ НЕБОЖА В ЗАТГНОК ВОЗА.
     - оТУТ СПИ!  -  кИНУВ ПОПОНУ ЗГ  СВОГО  КОНЯ.  -  бГЛЯ  ВОГНИЩА, НАВГТЬ
НЕВЕЛИЧКОГО, ТИ ДОБРА ЦГЛЬ ДЛЯ ЛУЧНИКА. вГН ТЕБЕ БАЧИТЬ, А ТИ ЙОГО - НГ!
     мАЛИЙ ПРОКИНУВСЯ НЕ ВГД  ТОГО, ЩО ПГВЕНЬ чЕРВЕНЬ КРИЧАВ, А ВГД ТОГО, ЩО
ДЯДЬКО пГВЕНЬ ЗАВОРУШИВСЯ, ВГДЧУВАЮЧИ НАСТАННЯ СВОКП ЧЕРГИ.
     дЯДЬКО ПОКЛАВ СПАТИ НА  СВОКМУ ЗГГРГТОМУ МГСЦГ  ПЕРШОГО СТРАЖА  бУДА, А
САМ  ПГШОВ  ПО МАЛОМУ  ТАБОРУ  МЕЖИ ВОЗАМИ.  рОБИВ КРОК  Г НАДОВГО ЗАВМИРАВ,
УВАЖНО ПРИСЛУХАВСЯ. а РАЗОМ ГЗ НИМ ПРИСЛУХАВСЯ Г ЙОГО НЕБГЖ.
     хРОПЛИ ЧАС ВГД ЧАСУ КОНГ, ПОДЗВОНЮВАЛИ ВУЗДЕЧКАМИ.
     з ЛГСУ ЧАС ВГД ЧАСУ ПЛИВЛИ  СУМНГ КРИКИ ДРГМЛЮГИ, ТА НА ТОМУ БОЦГ РУЧАЯ
ПУГАВ ПУГАЧ, Г КГЛЬКА РАЗГВ ПРОБРЕХАЛА ЛИСИЦЯ.
     а ДАЛГ ЗНОВ ТИША.
     дЯДЬКО  пГВЕНЬ  ПГДКИНУВ  ЖМЕНЮ ДУБОВИХ  СКГПОК У  ЗАТАХЛЕ  БАГАТТЯ,  Г
ЧЕРВОНГ ЗБЛИСКИ ОСВГТИЛИ ТАБГР. вСГ СПАЛИ.
     нАВГТЬ КОНГ СТОЯЛИ ЗАКЛЯКЛГ, Г ЛИШЕ ЧАСОМ ЛЕДЬ-ЛЕДЬ ОТРУШУВАЛИ ШКГРОЮ.
     мАЛИЙ ПЕРЕКИНУВСЯ ГОЛГЧЕРВА, Г  ЙОМУ  АЖ ДУХ ЗАХОПИЛО ВГД ЯСКРАВОСТГ ТА
НЕЗЛГЧЕННОСТГ ЗГРОК.
     вГН ДОВГО  ВДИВЛЯВСЯ В НИХ, Г ЙОМУ ЗДАЛОСЬ, ЩО ОДНГ  БУЛИ ЗЕЛЕНГ, ДРУГГ
БГЛГ,  ТРЕТГ  БЛАКИТНГ, А ЩЕ БУЛИ НАЧЕ Й РОЖЕВГ. оДНГ  СВГТИЛИ ЯСКРАВО, ГНШГ
ЧАС ВГД  ЧАСУ НАЧЕ БЛИМАЛИ.  В ВГД  ПХ  ДАЛЕКОГО-ПРЕДАЛЕКОГО МИГОТГННЯ Г ВГД
ШЕПОТУ ДЯДЬКОВОП МОЛИТВИ, БО ВГН МОЛИВСЯ, ЩОБ НЕ ХОТГЛОСЯ СПАТИ, МАЛОГО НАЧЕ
ЗАКОЛИСАЛО, Г ВГН ЗАСНУВ.
     бГЛЬШЕ ДО САМОГО РАНКУ пГВНИК НЕ ПРОКИДАВСЯ...
     ...пО  СНГДАННЮ  ТА  ГОДГВЛГ  КОНЕЙ РУШИЛИ  ДАЛГ  ПО  ЗВИВИСТГЙ ЛГСОВГЙ
ДОРОЗГ, ЯКУ ЗАЛИВАЛИ ЧАСОМ ХОЛОДНГ, ПРОНИЗЛИВГ ХВИЛГ ТУМАНУ.
     В ЗНОВ РИПГЛИ-СПГВАЛИ КОЛЕСА, КОЖНЕ НА СВГЙ ГОЛОС.
     сЬОГОДНГ  ВЖЕ  ХОЛОПИ НЕ КРОКУВАЛИ  ПОРУЧ  ВОЗГВ, А  ПОПРИМОЩУВАЛИСЬ НА
ВОЗАХ Г КУНЯЛИ. лИШЕ нГМЕЦЬ Г лЯХ НЕ КУНЯЛИ, А СТОРОЖКО ПРИДИВЛЯЛИСЬ ДО ВСГХ
ЗВОРОТГВ ДОРОГИ.
     дЯДЬКО ВЗЯВ МАЛОГО ПОПЕРЕД СЕБЕ НА КОНЯ.
     -  бАЧИШ, ЯК ЗИРЯТЬ? зАПАМ'ЯТОВУЮТЬ. нЕ ЗАБУВАЮТЬ  ПРО ВОЛЮ,  БАЧ! хОЧА
ВЖЕ Й ДГТЕЙ ТУТ НАПЛОДИЛИ.
     а САМ  ПОДУМАВ:  "пГСЛЯ  КНЯЖОГО УРОКУ  МОЖЕТЕ ТГКАТИ.  тА  Г  Я ВЖЕ НЕ
ПОВЕРНУСЯ ДО ЦЬОГО ПАВУКА, ЩО НА ЛЮДЕЙ СГТГ ПЛЕТЕ!"
     рЕП'ЯХ ТРЮХАВ ПОРУЧ КОНЯ, БУВАЛО, ВИБГГАВ УПЕРЕД, НЮХТИВ ПОВГТРЯ.
     пГВЕНЬ  чЕРВЕНЬ  УПРОДОВЖ ВСЬОГО ДНЯ ПОХОДЖАВ ПО БОЛОНКАХ  Г ЩОСЬ ТАМ У
КОРГ НАЧЕ ВИДЗЬОБУВАВ.
     пГД  ВЕЧГР  ВИБРАЛИ  ГАРНЕ  МГСЦЕ  ДЛЯ  НОЧГВЛГ  - ВИСОКИЙ  ПАГОРБ  НАД
ЗАБОЛОЧЕНИМ ЛУГОМ.
     сОНЦЕ ЛИШЕ КОТИЛОСЯ ЗА ДАЛЕКИЙ ЧОРНИЙ ЛГС, ЯК ЗВАРИЛИ КУЛЕШУ.
     В  ДРУГА НГЧ МИНУЛА  СПОКГЙНО,  ХОЧА пГВЕНЬ ВЕСЬ ЧАС БУВ  НАПОГОТОВГ, Г
ВАРТОВИХ ЗМГНЯВ ДВГЧГ.
     тРЕТГЙ  ДЕНЬ ВОНИ ПОСУВАЛИСЬ КРГЗЬ ТЕМНУ  ПОХМУРУ ПУЩУ. лИШЕ РАЗГВ  ТРИ
КРГЗЬ ПРОРИВИ В ДЕРЕВАХ НА ЛЮДЕЙ Г КОНЕЙ ВПАЛИ ЗГОРИ ЗОЛОТГ СОНЯЧНГ ПРОМЕНГ.
     чЕТВЕРТОГО ДНЯ ДОРОГА ВИЙШЛА У СВГТЛИЙ СОСНОВИЙ ЛГС.
     тАЛЕЦЬ ПОПЕРЕДИВ ДЯДЬКА - ДАЛГ БУДУТЬ БОЛОТА.
     тОМУ ЗАДОВГО ДО ВЕЧОРА ЗУПИНИЛИСЬ.
     В ПОЧАЛИ ВСЕ РЕТЕЛЬНО, В КОТРИЙ УЖЕ РАЗ, УСЕ ПЕРЕВГРЯТИ.
     В ЯКОСЬ ТРАПИЛОСЬ  ТАК,  ЩО ПГВЕНЬ  чЕРВЕНЬ  ОПИНИВСЯ  ДАЛЕКО ВГД СВОКП
КЛГТКИ. вГН РОЗГРГБАВСЯ ПГД КУЩЕМ ШИПШИНИ  Г ПРИЗИВНО КОКОТГВ, ЗАКЛИКАЮЧИ ДО
ТРАПЕЗИ СВОПХ НЕГСНУЮЧИХ  ЖГНОК. рЕП'ЯХ  БУВ  ПРИ  ПГВНЕВГ.  рЕП'ЯХА  НГХТО,
ЗВИЧАЙНО, НЕ ВЧИВ СТОРОЖУВАТИ КУРЕЙ, АЛЕ ВГН БУВ ПОРЯД ГЗ ПГВНЕМ.
     В  ТУТ РАПТОМ З-ЗА ВИСОКИХ  ДЕРЕВ ВИЛЕТГВ ЗДОРОВЕННИЙ  ЯСТРУБ Г КАМЕНЕМ
УПАВ НА ПГВНЯ.
     хЛОПЧИК З НЕСАМОВИТИМ  КРИКОМ  КИНУВСЯ ЧЕРЕЗ РУЧАЙ  НА  ПАГОРБ  Г ВСТИГ
СХОПИТИ ЯСТРУБА ЗА КРИЛО Г  ЗА ГОРЛО.  а  В ДРУГЕ  КРИЛО ВЧЕПИВСЯ рЕП'ЯХ.  а
ЯСТРУБ ОДНОЮ ЛАПОЮ ВП'ЯВСЯ В СПИНУ ПГВНЯ чЕРВЕНЯ, А ДРУГОЮ В ЧУБОК рЕП'ЯХА.
     дЯДЬКО МИТТЮ  ПГДОСПГВ НА ДОПОМОГУ - ДУЖЕ ЗЛЯКАВСЯ, ЩО  ЯСТРУБ  ВДАРИТЬ
МАЛОГО В ОЧГ.
     пГВЕНЬ, ЗВГЛЬНИВШИСЬ ВГД НИЩГВНИХ ПАЗУРГВ ЯСТРУБА,  КИНУВСЯ ДО ЛЮДСЬКИХ
НГГ, ЯК ДО НАДГЙНОГО ЗАХИСТУ Й ПРИТУЛКУ.
     рЕП'ЯХ ВГДГЙШОВ ОСТОРОНЬ Г ЗАХОДИВСЯ РЕТЕЛЬНО ЗАЛИЗУВАТИ ЧУБОК.
     а  пГВЕНЬ,  НЕ ДАРМА Ж ВГН ТАКИЙ ХИСТ МАВ ДО ЛОВГВ, В ОДНУ МИТЬ СПЛУТАВ
ЯСТРУБУ ЙОГО ЖОВТГ ПАЗУРИСТГ ЛАПИ Г ЗАХОДИВСЯ ПРОШИВАТИ МАХОВГ ПЕРА.
     яСТРУБА ПОСАДОВИЛИ В КЛГТКУ.
     а ПОБИТОГО  Г ПЕРЕЛЯКАНОГО чЕРВЕНЯ ХЛОПЧИК ВЗЯВ НА РУКИ. пТАХ  СИДГВ НА
РУКАХ ПРИНИШКЛО, ЛИШЕ ЧАС ВГД ЧАСУ ВИВЕРТАВ ГОЛОВУ Г ДИВИВСЯ В НЕБО.
     у КЛГТЦГ ШАЛЕНГВ ЯСТРУБ.

        болото
     чЕРЕЗ  БОЛОТО  ЙШЛИ  ОБЕРЕЖНО, НЕКВАПНО.  вЕСЬ ЧАС  ТРИМАЛИ  НАПОГОТОВГ
ЖЕРДИНИ Г ЛИНВИ.
     В ДЯДЬКО,  Г бУДИЙ СПГШИЛИСЬ. тГЛЬКИ СТАРИЙ  тАЛЕЦЬ ПХАВ ВЕРХИ,  БО ПГД
НИМ БУВ КГНЬ, ЯКИЙ ДВГЧГ  ПРОЙШОВ ЦЮ ДОРОГУ. аДЖЕ  ВГДОМО,  ЩО  ТЕ,  ЧОГО НЕ
ЗАПАМ'ЯТАК ЛЮДИНА, ТВАРИНА ВРАЗ ОХОПЛЮК.
     дОРОГА, СКГЛЬКИ ВОНИ ЙШЛИ ЧЕРЕЗ БОЛОТО, КОЛИВАЛАСЬ ПГД НОГАМИ.  мГСЦЯМИ
БОЛОТНА РУДА  ВОДА  ЗАЛИВАЛА ПХНГЙ  ШЛЯХ  Г  ЗДАВАЛОСЬ, ЩО  ОСЬ  РОЗГЙДЕТЬСЯ
ТРЯСОВИНА Г ПОГЛИНЕ УСЮ ПХНЮ ВАЛКУ.
     нА  БЕЗКРАПЙ БОЛОТНГЙ НИЗОВИНГ ТО БУЯЛИ  ОЧЕРЕТИ ТА КУПИНИ ОСОКИ, ТО ПО
ХИРЯВИХ ВЕРБИЧКАХ ЗМГПЛИСЬ ЦУПКГ БЕРГЗКИ.
     дОРОГА НА БОЛОТГ ПЕТЛЯЛА ВУЖЕМ. аЛЕ  ВСГ ДОБРЕ ЗНАЛИ  - МОЖНА  ЙТИ ЛИШЕ
ЦГКЮ КРУЧЕНОЮ  ДОРОГОЮ. дО ВСЬОГО, ТА  ЦЕ Й  ГОЛОВНЕ - КГНЬ ПГД тАЛЬЦЕМ ГШОВ
СПОКГЙНО Г НЕКВАПНО.
     оСЬ СТАЛО ВИДНО ВЖЕ Й  УЗВИШШЯ  ПРОТИЛЕЖНОГО  БЕРЕГА. мАЛИЙ ДОБРЕ БАЧИВ
ВЕЛЕТЕНСЬКГ  ПРИСАДКУВАТГ СОСНИ, ЩО РОЗСТЕЛИЛИ СВОК МОГУТНК ВГТТЯ НИЗЬКО НАД
ЗЕМЛЕЮ.
     В РАПТОМ УПРЯЖКА ПОПЕРЕДНЬОГО ВОЗА ШАРПОНУЛАСЬ, ЗАДНГ КОЛЕСА ОПУСТИЛИСЬ
ГЗ ШЛЯХУ В ТРЯСОВИНУ.
     дЯДЬКО пГВЕНЬ ЗАКРИЧАВ ПЕРЕДНГМ тАЛЬЦЕВГ Г бУДОМУ ЩОБ ВОНИ ВЕЛИ ВОЗИ ДО
БЕРЕГА НЕ  ГАЮЧИСЬ.  ВНШИМ НАКАЗАВ ВИТЯГАТИ ВОЗА НА ШЛЯХ, ЩО БУВ УКРГПЛЕНИЙ,
ЧИ ПРОСТО НАКЛАДЕНИЙ МОСТКАМИ, ПЛЕТЕНИМИ ГЗ ЛОЗ.
     лЮДИ ПОХАПАЛИСЬ  ЗА  ДИШЛО,  ЗА  ЗБРУЮ КОНЕЙ, ЗА  ПЕРЕДНГ КОЛЕСА ВОЗА Г
ТЯГЛИ НА ГАТКУ, АЖ ПМ ХРЕБТИ ТРГЩАЛИ Г ОЧГ РОГОМ ЛГЗЛИ.
     оСТАННГМ БУВ ВГЗ ГЗ НАЧИННЯМ, Г БГЛЯ НЬОГО пГВНИК. вГН ТРИМАВ КОНЕЙ ПГД
ВУЗДУ Г НЕ ЗНАВ, ЩО Ж ДАЛГ РОБИТИ.
     лЮДИ ТЯГЛИ Г НЕ МОГЛИ ЗРУШИТИ ВОЗА З МГСЦЯ.
     В ТУТ  ХЛОПЧИК ПОБАЧИВ  -  ЙОМУ  ЗВГДСГЛЬ  БУЛО ДОБРЕ  ВИДНО - ЧОМУ  ЦЕ
СТАЛОСЯ.  зАВАЛЕНИЙ  НА БГК  ВГЗ ТРИМАЛА  МГЦНА, ЯК  ЗАЛГЗО,  ЖЕРДИНА!  вОНА
ВСТРОМИЛАСЬ ЗНИЗУ МЕЖИ СПИЦГ ПРАВОГО ЗАДНЬОГО КОЛЕСА.
     лЮДИ МЕТУШИЛИСЬ БГЛЯ ВОЗУ, ПГДСТАВЛЯЮЧА ПГД ПЕРЕДОК СВОП ПЛЕЧГ Й СЛИНИ.
пГДГЙМУТЬ ТРОХИ ВОЗА, А З  НИМ Г  ГАТКУ ПГДНГМАЮТЬ. В ПОЧАЛА  ПОТРОХУ  ГАТКА
РОЗХИТУВАТИСЬ, РОЗПОВЗАТИСЬ.
     тУТ  пГВНИК  ЗРОЗУМГВ, ЩО ДОСИТЬ ЛЮДЯМ  ЩЕ РАЗ ПГДТЯГТИ  ВОЗА,  А ПОТГМ
ВГДПУСТИТИ, ТОДГ ВСЕ - КГНЕЦЬ!  пЛЕТЕНГ МОСТИНИ РОЗПОВЗУТЬСЯ,  Г КОНГ Й ЛЮДИ
ПОСУНУТЬСЯ В ТРЯСОВИНУ.
     вГН НЕ СТАВ АНГ  КРИЧАТИ, АНГ ПОЯСНЮВАТИ,  А СХОПИВ СОКИРУ, ЩО СТИРЧАЛА
МГЖ ПАКАМИ, Г МЕТНУВСЯ ДО ЗАДНГХ КОЛЕС ВОЗА РУБАТИ ЖЕРДИНУ.
     яКБИ МАЛИЙ ПОЧАВ КРИЧАТИ ЧИ ПОЯСНЮВАТИ,  МОЖЕ  Б СТАРШГ НА НЬОГО  Й  НЕ
ЗВЕРНУЛИ Б УВАГИ.
     тА  КОЛИ  ВГН  СТАВ  ЦЮКАТИ  СОКИРОЮ,  СТАРШГ  ОПИНИЛИСЬ  Г  ВМИТЬ  ВСЕ
ЗРОЗУМГЛИ.
     - тИХО! - зАГОРЛАВ ДЯДЬКО пГВЕНЬ. - тРИМАЙТЕ ТАК, А Я ЗАРАЗ!!!
     вГН СХОПИВ СВОЮ НОВУ СОКИРУ, ОГОЛИВ ЛЕЗО Г ПОЛГЗ ЧЕРЕЗ ПЕРЕДОК ВОЗА.
     В  ЗАВИСАЮЧИ  ПРАВОЮ НОГОЮ  В  ТРЯСОВИНУ,  ЗАХОДИВСЯ  СГКТИ  СОКИРОЮ ПО
ЖЕРДИНГ.
     рОБГТНИКИ НАПРУЖИЛИСЬ  Г ЩОСИЛИ  ТРИМАЛИ  ВОЗА, ЩОБ ВГН НЕ  ПОРУШИВСЯ З
ГАТКИ.
     оСЬ, НАРЕШТГ, ЖЕРДИНА ПГД СОКИРОЮ ТРГСЛА.  лЮДИ  ТА КОНГ ПОТЯГЛИ, Г ВГЗ
ВИЛГЗ НА ГАТКУ...
     з ВЕЛИКОЮ ОБЕРЕЖНГСТЮ,  ПРИСЛУХАЮЧИСЬ ДО  КОЖНОГО КРОКУ, ДЯДЬКО Г НЕБГЖ
ПРОВЕЛИ ОСТАННГЙ ВГЗ ЧЕРЕЗ ПОРУШЕНУ ГАТКУ.
     пОКИ ВОНИ ПРОВЕЛИ ОСТАННГЙ ВГЗ ГЗ НАЧИННЯМ, НА УЗВИШШГ УЖЕ СТАВИЛИ ВОЗИ
ТАБОРОМ, ВИПРЯГАЛИ КОНЕЙ, РОЗКЛАДАЛИ БАГАТТЯ.
     дЯДЬКО  АЖ ПОЧОРНГВ  ОД ЗЛОСТГ,  ЩО ТАКА  ХАЛЕПА СТАЛАСЯ, ЩО ДОВЕДЕТЬСЯ
ЗАТРИМАТИСЬ НА НОЧГВЛЮ  ОТУТ -  БГЛЯ  БОЛОТА,  ЩОБ ЗАВТРА ПЛЕСТИ З ВЕРБОЛОЗУ
МОСТИНИ Г ЛАГОДИТИ ТУ ЧОРТОВУ ГАТКУ.

        II. шлях до граду
     зА БОЛОТАМИ ПГШЛИ СОСНОВГ ЛГСИ.
     тЕПЕР  ГШЛИ   ЧЕРЕЗ  СВГТЛИЙ  СОСНОВИЙ  ЛГС,  ЩО  ПЕРЕБИВАВСЯ  ВЕЛИКИМИ
ГАЛЯВИНАМИ.
     кГЛЬКА  РАЗГВ ОДДАЛГК  БАЧИЛИ ГОСТРОВЕРХГ ТИНИ  НЕВЕЛИКИХ ЛГСОВИХ  СГЛ.
сТАЛИ ПМ Г ЛЮДИ ТРАПЛЯТИСЯ.
     пОДОРОЖНИКИ  Г  ПОВОЗНИКИ  З  КГНЬМИ ТА  ПОКЛАЖЕЮ,  ПГШЦГ З  ТОРБАМИ  Й
КОРОБАМИ. В ВСГ ПОСПГШАЛИ НА ПГВДЕННИЙ СХГД, ДО СЛАВНОГО СТОЛЬНОГО ГРАДА.
     оСЬ НАРЕШТГ Г ВОНИ ДГСТАЛИСЬ ДО ВРПЕНЯ.
     В ТУТ ПРИГОДА СТАЛАСЯ,  ТГЛЬКИ ВЖЕ  НЕ  З НИМИ. нА ВГДМГЛИНУ  НАСКОЧИЛА
ЗДОРОВЕННА ЛОДГЯ-БЕРЛИНА. нА НГЙ ДО  кИКВА  ВЕЗЛИ БРИЛИ РОЖЕВОГО  КАМЕНЮ.  з
ЦЬОГО КАМЕНЮ  РОБИЛИ  ПРЯСЛА  ТА ВЕРЕТЕНА, ФГГУРКИ  ДО ГРИ В  ТАВЛЕП,  РГЗНГ
НЕВЕЛИЧКГ  ОБЕРЕГИ  ДЛЯ ДГТЕЙ. цЕ пГВНИК ЗНАВ,  АЛЕ  ЩОБ  ОТАКГ  БРИЛИ ЦЬОГО
ДОРОГОГО КАМЕНЮ ВЖИВАТИ НА БУДОВГ?! цЕ БУЛО НЕЙМОВГРНО!
     п'ЯТЕРО ГРЕБЦГВ З БЕРЛИНИ БЛАГАЛИ ДОПОМОГТИ ПМ - ШВИДШЕ СТЯГТИ  ЛОДГЮ З
МГЛИНИ.
     дЯДЬКО пГВЕНЬ, ПОДУМАВШИ ТРОХИ, ЗГОДИВСЯ. тГЛЬКИ СПОЧАТКУ ПЕРЕВГВ ЧЕРЕЗ
БРГД НА ПРАВИЙ БЕРЕГ УСГ ВОЗИ, А ТОДГ ВЖЕ ЗАХОДИВСЯ РЯТУВАТИ ЧОВНА.
     вОЛОЧИТИ СПРОБУВАЛИ З МГЛИНИ. тА ГАЙ-ГАЙ, НГЧОГО НЕ ВИХОДИЛО, БО ШВИДКА
ТЕЧГЯ ВЖЕ ВСТИГЛА НАМИТИ НАВКОЛО ПГСОК.
     дОВЕЛОСЯ ЧИМАЛО ВАНТАЖУ, МГЖ ГНШИМ, Г КАМЕНГВ, ПЕРЕНЕСТИ НА БЕРЕГ.
     пРИПРЯГАТИ КОНЕЙ ДО БЕРЛИНИ Г СТЯГУВАТИ НА ГЛИБОКЕ.
     бЕРЛИНА  ВАЖКО  ЗАРИПГЛА,  ЗАШЕЛЕСТГЛА ДНОМ, ГОЛОСНО ЗАТРГЩАЛА В ОСНОВГ
ЩОГЛИ Й ПОПОВЗЛА ПО МГЛИНГ НА ГЛИБОКЕ Й ТЕМНЕ ПЛЕСО ВОДИ.
     бЕРЛИНУ ЧОВНЯРГ ПГДГГНАЛИ ДО БЕРЕГА Г ДОБРЕ ПРИВ'ЯЗАЛИ ДО ВЕЛЕТЕНСЬКОГО
ДУБОВОГО ПЕНЬКА.
     тА Й ВИРГШИЛИ НОЧУВАТИ РАЗОМ.
     чОВНЯРГ БУЛИ  КИЯНИ, КНЯЖГ ЛЮДИ. а ПЛАВАЛИ ВОНИ ПО ВРПЕНЮ ТА  ПО  ГНШИХ
РГЧКАХ НА пРАВОБЕРЕЖЖГ. тОРГУВАЛИ КАМЕНЕМ-ШИФЕРОМ, СМОЛОЮ,  ВОСКОМ ТА ВСЯКИМ
КРАМОМ Г ДЕРЕВОМ.
     з  кИКВА  ВОЗИЛИ  НА ПРОДАЖ, НА  ОБМГН ГЛИНИ БГЛОП  КИПВСЬКОП  ГОРЩИКИ,
КУХЛГ, СВГТИЛЬНИКИ, СКЛЯНГ ОБРУЧКИ, ПЕРСТЕНЬКИ, МАЛЕСЕНЬКГ ПЛЯШЕЧКИ, НАМИСТО
СКЛЯНЕ.
     тОРГУВАЛИ  В  СЕЛАХ,  ПГДГЙМАЮЧИСЬ ПО ВРПЕНЮ ТА ГНШИХ РГЧКАХ У  ГЛИБИНГ
ЗЕМЛГ дРЕВЛЯНСЬКОП.
     зАРАЗ У ПХНГЙ БЕРЛИНГ БУЛО ДВА ВЕЛИКИХ  КОРОБИ З ХУТРОМ, ГЛЕКИ  З МЕДОМ
ТОГОРГЧНИМ, ВЕЛИКГ БАЛАБУШКИ ПАХУЧОГО ВОСКУ.
     ЏМ ПОЩАСТИЛО, ЩО ВОНИ ЗАСТРЯГЛИ  ЯКРАЗ НА БРОДГ,  КОЛИ ДЯДЬКО пГВЕНЬ  З
УСГМА  ХОЛОПАМИ  ПЕРЕПРАВЛЯЛИСЯ  ЧЕРЕЗ  РГЧКУ. тОМУ  ВОНИ  Й  БУЛИ  ЩЕДРГ  Й
ПРИГОЩАЛИ ХМГЛЬНИМ МЕДОМ БОЯРСЬКИХ ЛЮДЕЙ.
     пГВНИКУ  ВОНИ  ПОДАРУВАЛИ СВИСТУЛЬКУ-КОНИКА  З  ДГРОЧКАМИ НА  БОЦГ, ЩОБ
ВИГРАВАТИ НА НЬОМУ, ЯК НА СПРАВЖНГЙ СОПГЛЦГ.
     дЯДЬКО пГВЕНЬ ПИВ ОБЕРЕЖНО, ЩОБ НГ В ЯКОМУ РАЗГ НЕ  СП'ЯНГТИ. вГН ДОБРЕ
ПАМ'ЯТАВ, ЩО ВГДПОВГДАК ЗА ВСЮ ВАЛКУ, ЗА ВСГХ Г ХОЛОПГВ, Г КОНЕЙ.
     оДИН ВЕСЛЯР ЗВГДКГЛЯСЬ  ВИТЯГ БУБОН, ДРУГИЙ СОПГЛКУ, Г ПГШЛО ГУЛЬБИЩЕ З
МУЗИКОЮ, ТАНЦЯМИ. В НАВПРИСЯДКИ, Г З ПРИСКОКОМ, Г ВИХИЛЯСОМ.
     пГВНИКУ ТАК СПОДОБАЛОСЬ, ЩО ВГН СХОПИВ СВОГО ДАРОВАНОГО КОНИКА Г ВЗЯВСЯ
ПГДГГРАВАТИ ВЕСЛЯРАМ. В НГЧОГО - ВИХОДИЛО. вСТИГАВ ЗА СТАРШИМИ, НЕ  ЗБИВАВСЯ
АНГ З МЕЛОДГП, АНГ З РИТМУ.
     пГВЕНЬ  БАЧИВ,  ЯК  ДЯДЬКОВГ  АЖ  РУКИ-НОГИ  ПОСГПУЮТЬСЯ,  ТАК ВГН ХОЧЕ
ТАНЦЮВАТИ,  ТА ДЯДЬКО  СТРИМАВСЯ. вГН  ТГЛЬКИ З  ЯКОЮСЬ НАТЯГНУТОЮ  УСМГШКОЮ
СПОГЛЯДАВ ВЕСЕЛОЩГ.
     пОКЛАЛИСЯ СПАТИ ДАЛЕКО ЗА ПГВНГЧ, А ЗБУДИВ МАЛОГО ДЯДЬКО ЗОВСГМ РАНО.
     - ВДИ - ПОЛЮЙ! тРЕБА ТВОГО ЯСТРУБА ДОБРЕ ГОДУВАТИ...
     пОКИ ЛЮДИ  ПОПЛИ  ТА ПОПОРАЛИ КОНЕЙ,  ПОСТУПОВО ПРИХОДЯЧИ  ДО ТЯМИ  ВГД
УЧОРАШНЬОГО ХМЕЛЮ, ХЛОПЧИК КУНИЦЕЮ ПРОСЛИЗНУВ МЕЖИ КУЩАМИ Г З ОДНОГО  ПОМАХУ
ПРАЩГ ПОКЛАВ ПГД БЕРЕГОМ КУЛИЧКА.
     кРИЖАНГ РОСИ  ЖАЛИЛИ НОГИ,  А ГОСТРА ОСОКА РВАЛА ШТАНИ, КОЛИ ВГН  ЛУГОМ
БГГ ДО ТАБОРУ.
     оСЬ-ОСЬ ВИПЛИВЕ СОНЦЕ, БО НЕБО ВЖЕ ЗРОЖЕВИЛОСЬ. а НАД ВРПЕНЕМ, НАД ЙОГО
ЗАРОСЛИМИ БЕРЕГАМИ, НАД БОЛОТАМИ Й ЛУГАМИ ВАРИВСЯ, КЛУБОЧИВСЯ, ЛЯГАВ ВАЖКИМИ
ПАСМАМИ ТУМАН.
     пГВНИК  ЗАПХАВ  КУЛИКА  ДО КЛГТКИ  ЖОВТООКОМУ  ПТАХУ, А  САМ  ЗАХОДИВСЯ
СЬОРБАТИ ВЖЕ ХОЛОДНУ ВГВСЯНУ КАШУ.
     сНГДАНОК ЗАКГНЧИЛИ.
     кОНГ ЗАПРЯЖЕНГ. бУДИЙ, тАЛЕЦЬ Г ДЯДЬКО ВЕРХИ, ОСТАННГ ХОЛОПИ НА ВОЗАХ.
     вЕСЛЯРГ  СТАЛИ  ДО БЕРЛИНИ-ЛОДГП.  рОЗУТГ  ВСГ, ГЗ ЗАКАСАНИМИ  ХОЛОШАМИ
НОГАВИЦЬ.
     пОСУНУЛИ, ПОПХАЛИ СУДНО НА ГЛИБОКЕ.
     сПОЧАТКУ ПОВОЛГ, ДАЛГ  ШВИДШЕ.  вЕСЛЯРГ,  ПГДСТРИБУЮЧИ, ПЕРЕВАЛИЛИСЬ  У
БЕРЛИНУ, СГЛИ НА ЛАВКИ-БЕСГДКИ, ПОТЯГЛИ ДО СЕБЕ ВЕСЛА.
     В ПГШЛА-ПГШЛА, ПОНЕСЛАСЯ ЛОДГЯ ПО ШВИДКГЙ ВОДГ.
     В ОСЬ  ЩЕ  МИТЬ, Г  ТЕМНА БЕРЛИНА НАЧЕ  РОЗЧИНИЛАСЬ У  ПАСМАХ  РОЖЕВОГО
ТУМАНУ.
     дЯДЬКО пГВЕНЬ  ЗВГВ СВГЙ МОГУТНГЙ ТУЛУБ НАД КОНЕМ,  СТАВШИ В СТРЕМЕНАХ,
ЛУНКО ВИСТРГЛИВ НАГАКМ. В КОНЯКИ ЗРУШИЛИ РИПУЧГ ВОЗИ.
     рИПГЛИ  КОЛЕСА, ДИШЛА,  ДРАБИНИ ВОЗГВ, ПОРИПУЮЧИ  ТА ПОТРГСКУЮЧИ  ВСГМА
СВОПМИ ЧАСТИНАМИ.
     пОКОТИЛИСЯ  ВОЗИ  ДО  НАПЖДЖЕНОП ДОРОГИ, ЩО ВИВЕЛА  ВЖЕ  ПХ ДО  ПРЯМОГО
ШИРОКОГО ШЛЯХУ НА кИПВ.
     а ПО  ТОМУ ШЛЯХУ ВСЕ  ЙШЛИ  ТА ЙШЛИ ЛЮДИ, СКАКАЛИ ВЕРХГВЦГ, ПЛУГАНИЛИСЯ
ВАЛКИ ВОЗГВ Г БРЕЛИ ТУРМИ ХУДОБИ.
     ЏХНЮ ВАЛКУ ВИПЕРЕДЖАЛО ЧИ КГЛЬКА ВЕРШНИКГВ, ЧИ КГЛЬКА ВОЗГВ З ПОКЛАЖЕЮ.
     тЕПЕР ДОРОГА  ЙШЛА  ПО ГОРБАХ Г  СПУСКАЛАСЬ В ДОЛИНУ. В ЧИМ ДОВШЕ  ВОНИ
ПРОСУВАЛИСЬ ЦГКЮ ДОРОГОЮ, ТИМ ВИЩГ СТАВАЛИ ГОРБИ Г ГЛИБШГ ДОЛИНИ.
     уСГ  ПОЗЛАЗИЛИ  З ВОЗГВ, А ВЕРШНИКИ СПГШИЛИСЯ  - ВСГ БУЛИ НАСТОРОЖЕНГ -
ЩОБ ПРИ СПУСКОВГ НЕ ПЕРЕКИНУЛИСЬ, НЕ ПОКОТИЛИСЬ ВОЗИ.
     а  ЯК  НАГОРУ  ДЕРЛИСЯ, ТО  ДОВОДИЛОСЬ  ЛЮДЯМ ПГДШТОВХУВАТИ  ВОЗИ,  ЩОБ
ДОПОМОГТИ КОНЯМ.
     щЕ ОДНА НГЧ БУЛА НА ШЛЯХУ ДО кИКВА.
     сПИНИЛИСЬ ОСТОРОНЬ  ШЛЯХУ ПГД ГЛИНИСТОЮ ГОРОЮ НА РОЗЛОГОМУ БЕЛЕБЕНГ. яК
ЗАВЖДИ, СТАЛИ ВОЗИ КОЛОМ...
     мАЛИЙ ПРОКИНУВСЯ ВГД ГОСТРОГО ПОЧУТТЯ НЕБЕЗПЕКИ. яСНИЙ МГСЯЦЬ УСЕ ДОБРЕ
Г БЕЗ  ВОГНЮ БАГАТТЯ ОСВГТЛЮВАВ. дЯДЬКО пГВЕНЬ  СТОПТЬ,  НАСТАВЛЕНА ВПЕРЕД Г
ВГОРУ  БЛИСКУЧА  РОГАТИНА.  а НАД ВОЗОМ  ВИСОЧИТЬ КГНСЬКА ГОЛОВА  Г  НАД НЕЮ
ВЕРШНИК. вЕРШНИК СВОГО СПИСА ТРИМАК  ВГОРУ КЛЮГОМ. В НА ШИШАКУ  ШОЛОМА, Г НА
СПИНГ  ГСКРИТЬСЯ БЛАКИТНЕ  СЯЙВО  МГСЯЦЯ.  мАЛИЙ  ВИКОТИВСЯ  З-ПГД  ЛАХГВ  Г
НАШТОВХНУВСЯ НА  рЕП'ЯХА,  ЩО НАПРУЖИВСЯ Г НЮХТИВ, ЧИМ ПАХНЕ ВГД НЕЗНАЙОМОГО
НГЧНОГО ГОСТЯ.
     мАЛИЙ ОБЕРЕЖНО, НАЧЕ ЛАСОЧКА, ПРОПОВЗ ПГД ВОЗАМИ, ЩОБ ПОДИВИТИСЬ - А ЧИ
НЕМАК ТАМ ГЩЕ ГНШИХ ВЕРШНИКГВ.
     нГ, ТГЛЬКИ ЦЕЙ ОДИН.
     оСОБЛИВО УВАГУ МАЛОГО  ПРИВЕРНУВ КГНЬ ВЕРШНИКА. вЕСЬ У  ПГНГ, У  МОКРИХ
СМУГАХ.  пГНА СПАДАЛА НА ЗЕМЛЮ  ШМАТАМИ  З ВУДИЛ,  З  ГРУДЕЙ, З ПАХУ. кРУП Г
СТЕГНА БУЛИ  МОКРГ, НАЧЕ ДОЩЕМ  ВИМИТГ. дЯДЬКО Г  ВЕРШНИК  ПЕВНО  ВЖЕ  ДАВНО
ПЕРЕМОВЛЯЛИСЬ. зРЕШТОЮ, ВОНИ ДГЙШЛИ ЗГОДИ, Г пГВЕНЬ СКАЗАВ.
     -  зЛГЗЬ ГЗ КОНЯ  Г ВГДГЙДИ ДАЛГ ВГД ВОЗГВ.  В СПИСА ПОДАЙ. я ТОБГ ЙОГО
ЗРАЗУ ПОВЕРНУ.
     вЕРШНИК НЕВДОВОЛЕНО ХЕКНУВ, АЛЕ СПИСА ОБЕРНУВ Г ПОДАВ ДЯДЬКОВГ РАТИЩЕМ.
     вЕРШНИК  СКОЧИВ  НА  ЗЕМЛЮ,  АЛЕ  ТАК  ЗАХИТАВСЯ,  ЩО  ЛЕДЬ  ВСТОЯВ  НА
РОЗКАРЯЧЕНИХ НОГАХ.
     зРОСТУ  БУВ  ВИСОКОГО,  ПРИ  СТЕГНГ  ПОГОЙДУВАВСЯ ВАЖКИЙ  МЕЧ,  ЯК  ВГН
ВГДСТУПАВ ВГД СВОГО ЗАПГНЕНОГО КОНЯ.
     дЯДЬКО Ж ПОТЯГ ОДИН ВГЗ  ЗА ДИШЛО Г СТВОРИЛАСЬ  ЯКРАЗ ТАКА  ЩГЛИНА, ЩОБ
ЧЕРЕЗ НЕП КОНЯ ПРОВЕСТИ. дЯДЬКО ПОКЛИКАВ.
     - вЕДИ, пГВНИКУ, КОНЯ СЮДИ. В ШВИДШЕ!
     В ЗРАЗУ Ж  З-ЗА ВОЗА З'ЯВИЛИСЬ пГВНИК Г рЕП'ЯХ. мАЛИЙ ПРИХОПИВ КОНЯ  ЗА
МОКРУ ВУЗДЕЧКУ, А КГНЬ НЕ ПРУЧАВСЯ, А ПОКГРНО ПГШОВ ЗА МАЛИМ МЕЖИ ВОЗИ.
     а ДЯДЬКО пГВЕНЬ ТИМ ЧАСОМ УЖЕ РОЗПУТУВАВ Г СГДЛАВ СВОЮ КОБИЛКУ.
     -  щО  ТИ  МЕНГ ПГДСУНУВ?!!  - оБУРИВСЯ ВОЯК,  КОЛИ МАЛИЙ  ПГДВГВ  ЙОМУ
ОСГДЛАНУ КОБИЛКУ.
     - вОНА НАЙСИЛЬНГША Г НАЙВИТРИВАЛГША СЕРЕД УСГХ КОНЕЙ! яКБИ НЕ БУЛА ТАКА
ПОТВОРНА, ТО БОЯРИН БИ ЛИШИВ ПП СОБГ. нЕ  ПОЖАЛКУКШ! щЕ  ЗГАДАКШ МЕНЕ ДОБРИМ
СЛОВОМ.  а СГДЛО  ТВОК НА НЕП  ЗАРАЗ НЕ ЧАС ПГДГАНЯТИ. сАМ КАЖЕШ -  НАГАЛЬНА
СПРАВА...
     - тА Я ТЕБЕ! - зАСИЧАВ ВЕРШНИК, ПГДБИВАЮЧИ КОБИЛКУ ПРОСТО ДО ВОЗА.
     тА НЕ ДАРМА ДЯДЬКО пГВЕНЬ ПРОСЛАВИВСЯ, ЩО В ЧОТИРНАДЦЯТЬ РОКГВ ВГД РОДУ
ЗАПОРОВ РОГАТИНОЮ ВЕДМЕДИЦЮ ПРИ ДВОХ ВЕДМЕЖАТАХ.
     вГН ПГДБИВ СПИС ВЕРШНИКА ЗНИЗУ Г ВБГК, А ПОТГМ ПРИГНУВ ЗБОКУ Г ВНИЗ.
     мОЖЕ,  Г  ПОГНУВ БИ  ВОЯК,  ВРЕШТГ  РЕШТ,  ДЯДЬКА  пГВНЯ,  АЛЕ  ХЛОПЕЦЬ
ВИСМИКНУВ ГЗ САГАЙДАКА СТРГЛУ Г, МОВ ДАРДУ, МЕТНУВ, У ВЕРШНИКА.
     сТРГЛА ВДАРИЛА ВОЯКА У ПГДБОРГДДЯ.
     нА МИТЬ ВОЯК ОСЛАБИВ РУКУ Г ДЯДЬКО ЩОСИЛИ ВДАРИВ ПО РАТИЩУ РОГАТИНОЮ. В
ЛЕЗОМ-НАКОНЕЧНИКОМ РОЗКОЛОВ ЙОГО, РАТИЩЕ, ПОВЗДОВЖ.
     тА Й  ДЯДЬКО ЙОГО НЕ  ЗМГГ  БИ ДГСТАТИ  РОГАТИНОЮ,  БО  ВОЯК ВМГЛО ЗДАВ
КОБИЛУ НАЗАД.
     - нУ, ХОЛОПЕ! тИ МЕНЕ ЩЕ ЗГАДАКШ!
     - я НЕ ХОЛОП!  я БОРЖНИК! яКЩО Я ВГДДАМ БОРГ БОЯРИНУ, ТОДГ Й ТИ ВГДДАСИ
МЕНГ БОРГ. а ЗАРАЗ ПРГЧ ЗВГДСГЛЯ! бО ПГДНГМУ ХОЛОПГВ!
     тА БОЯРСЬКИХ  ЛЮДЕЙ НЕ ДОВЕЛОСЬ БУДИТИ. вОНИ ВСГ ПОПРОКИДАЛИСЬ. бУДИЙ Г
тАЛЕЦЬ НАП'ЯЛИ ЛУКИ, ГНШГ ПОХАПАЛИСЬ ЗА РОГАТИЩА ТА СОКИРИ.
     вЕРШНИК РОЗВЕРНУВ КОБИЛУ Г МОВЧКИ ПОМЧАВ У ТЕМРЯВУ.
     В УСЛГД ЙОМУ,  НГБИ  ОТЯМИВШИСЬ Г  ВИБАЧАЮЧИСЬ  ЗА ЗАТРИМКУ,  ПРОКРИЧАВ
чЕРВЕНЬ, ТА ТАК ЧИСТО Й ГОЛОСНО, ЯК НГКОЛИ РАНГШЕ.
     вОНИ УДВОХ ГЗ  МАЛИМ,  пГВЕНЬ  Г  НЕБГЖ,  ДОВГО  ПОРПАЛИСЯ  БГЛЯ  КОНЯ.
вИТИРАЛИ,  РОЗМИНАЛИ М'ЯЗИ, ЗНОВ ВИТИРАЛИ, ГЕТЬ  СТОМИЛИСЬ,  ПОКИ  ХОЧ ТРОХИ
ОБХОДИЛИ ТВАРИНУ.
     дО СВГТАНКУ ПМ ЛИШАЛОСЬ СПАТИ НЕ БГЛЬШЕ  ГОДИНИ, Г ВСЕ Ж, УЖЕ ЗАСИНАЮЧИ
В ДЯДЬКА ПГД ВАЖКИМ ПЛАЩЕМ, МАЛИЙ СПИТАВ:
     - хТО ВГН?
     - яКЩО НЕ БРЕШЕ, ТО  КНЯЖИЙ ГОНЕЦЬ. пРИЙДЕ  ЧАС, ВЗНАКМО, ЧИ  НЕ ЗДУРИВ
ВГН НАС. тА ХОЧ Г ЗДУРИВ - ЯКИЙ КГНЬ, САМ БАЧИШ, ТА Й СГДЛО КОШТОВНЕ... а ТИ
В НАС ЗАГОВОРЕНИЙ... нЕ ДАРМА ПРАБАБА ВСГ ЗАГОВОРИ НАД ТОБОЮ ПРОКАЗУВАЛА. бО
ТИ БУВ ТАКИЙ КВОЛИЙ, ЯК НАРОДИВСЯ. тОМУ ОТО, ЩО ТИ ЗАГОВОРЕНИЙ, ТИ Й ПОЦГЛИВ
ЙОГО В ЩЕЛЕПУ...

        день
     пО ЛАЗОРЕВОМУ НЕБОСХИЛУ ВГТЕРЕЦЬ ГНАВ КРУТОБОКГ БГЛГ ХМАРИ. В НА ЗБИТИЙ
ШИРОКИЙ  ШЛЯХ  ХМАРИ  КИДАЛИ  М'ЯКУ  ТГНЬ,  А  ВГТЕРЕЦЬ  ЗЛЕГКА  ОХОЛОДЖУВАВ
РОЗПАШГЛГ ОБЛИЧЧЯ.
     сТАРИЙ тАЛЕЦЬ СКАЗАВ.
     - оСЬ Г ПРЯМИЙ ШЛЯХ ДО кИКВА. пРОСТО ДО кИКВА.
     чУЖИЙ КГНЬ ГШОВ СУМИРНО НА ПОВОДГ, ЛИШЕ НАМАГАВСЯ ВГДБИТИСЬ ХВОСТОМ ВГД
РОПВ МУШВИ, ЩО ЗАВИСАЛА ХМАРАМИ НАД ШЛЯХОМ.
     а  НАЗУСТРГЧ  РОБГТНИКАМ ПОСУВАЛИСЬ  ПЕРЕХОЖГ  З  КОШИКАМИ, КОРОБАМИ ТА
МГХАМИ  НА  ПЛЕЧАХ,  ПЛУГАНИЛИСЯ  УБОГГ  КОЛИ  ЗГ  СМЕРДАМИ,  ЧАСОМ  ВИХОРОМ
ПРОЛГТАЛИ ВЕРШНИКИ В ЧИСТОМУ ОДЯЗГ ПРИ БЛИСКУЧГЙ ЗБРОП.
     В ОТ ГОРБИ ТУТ БГЛЯ кИКВА ПЕРЕТВОРИЛИСЬ НА СПРАВЖНГ ГОРИ Г НА НИХ ДЕ-ДЕ
ВИСОЧГЛИ  МОГУТНГ  ПРЕСТАРЕЗНГ  ДУБИ.  кОЛИ  ГОРИ  РОЗСТУПАЛИСЯ,  В  ДОЛИНАХ
ВИДНГЛИСЯ БЛАКИТНГ ДЗЕРКАЛЬЦЯ СТАВКГВ ТА ОЗЕРЕЦЬ.
     В  ДОРГЖОК,  СТЕЖОК,  СТЕЖИН,  НАПЖДЖЕНИХ  КОЛГЙ  З  УСГХ  БОКГВ  ТЕПЕР
СХОДИЛОСЯ ДО ГОЛОВНОГО ШЛЯХУ.
     а ЛЮДЕЙ! лЮДЕЙ СКРГЗЬ Г УСЮДИ БУЛО ПОВНО!
     з ОДНОГО ОЗЕРЦЯ  ОСЬ ТЯГЛО  КГЛЬКА  ЧОЛОВГК  СГТКУ  -  ТО КНЯЖГ  ХОЛОПИ
СТАРАЛИСЬ ДЛЯ КНЯЖОГО СТОЛУ.
     оНО КУПКАМИ БГДНГ, ОБГДРАНГ ЖГНКИ ТА ДГТИ ТЯГЛИ ГЗ ЛГСУ В'ЯЗАНКИ ХМИЗУ.
     нА ШИРОКГЙ ЗЕЛЕНГЙ ЛЕВАДГ ЦГЛИЙ КОСЯК ЧЕРВОНОП МАСТГ КОБИЛ  З ЛОШАТАМИ.
а СТОРОЖУВАЛО ПХ КГЛЬКА ВЕРХОВИХ ПАСТУХГВ ПРИ ПОВНГМ  ВОЯЦЬКГМ ОБЛАДУНКУ. тА
ЩЕ Й ЗДОРОВЕННГ, БГЛЬШГ ЗА ВОВКА СОБАКИ БУЛИ ПРИ ПАСТУХАХ.
     -  кНЯЖГ МАТКИ ПРИ ПАСТУХАХ!  - пОЯСНИВ БУВАЛИЙ тАЛЕЦЬ. - у НЬОГО ТАКИХ
КОСЯКГВ З  МОЛОДНЯКОМ НАВГТЬ Г  НГХТО  НЕ ЗНАК  СКГЛЬКИ.  пРИ БГДГ Й ХОЛОПГВ
ЗМОЖЕ НА КОНЕЙ ПОСАДОВИТИ, НЕ ТЕ, ЩО СВОЮ ДРУЖИНУ...
     ЏХ  НАЗДОГНАЛИ Г ВИПЕРЕДИЛИ  ТРИ ВОЗИ  Г ТАК ВГД НИХ ПАХЛО МЕДОМ, ЩО НЕ
ТРЕБА БУЛО ГАДАТИ.  тА  НА ЗАПИТАННЯ тАЛЬЦЯ, ЧИ НЕ ЦЬОГО РОКУ ВЖЕ МЕД ВЗЯЛИ,
ХОЛОП ПОСМГЯВСЯ.
     -  тА НГ! зАРАНО! а  ЦЕ ВГСК  ВЕЗЕМО - БО ЛЮДИ  ЗАБОРГУВАЛИ ТОГО РОКУ Г
ТЕПЕР ТРЕБА РОЗПЛАЧУВАТИСЬ.
     В ОСЬ ВОНИ ВИПХАЛИ  НА  ВИСОКУ  ГЛИНИСТУ ГОРУ, Г ПЕРЕД НИМИ  ВГДКРИЛИСЬ
БЕЗМЕЖНГ ВИДНОКРУГИ.  а ТАМ ПОПЕРЕДУ, ГЕН-ГЕН У ПРОЗОРГЙ ДАЛИНГ НА БЛАКИТНИХ
ГОРАХ, НА ГОРБАХ ЗМГПЛИСЯ БГЛГ  ПАСМА - СТГНИ-ЗАБОРОЛА ГРАДУ З ГОСТРОВЕРХИМИ
ВЕЖАМИ, НАЧЕ ВОПНИ НА ЧАТАХ. а НАД СТГНАМИ-ЗАБОРОЛАМИ ЗВОДИЛИСЬ РГЗНГ ВИСОКГ
БУДГВЛГ ВСЕРЕДИНГ МГСТА-ГРАДА.
     мАЛИЙ ПОВОДИВ ОЧИМА ВГД ОДНОГО  КРАЮ ДО  ДРУГОГО  КРАЮ МГСТА. В НЕ ЙНЯВ
ВГРИ, ЩО  ТАКЕ  МОЖЕ БУТИ. аДЖЕ ТИН-ПАРКАН, ЩО ОТОЧУВАВ  ПХНК  СЕЛО,  БУВ НЕ
БГЛЬШИЙ, НГЖ ВГДСТАНЬ МГЖ ДВОМА БОЙОВИМИ ВЕЖАМИ У КИПВСЬКИХ СТГНАХ.
     а тАЛЕЦЬ ТИМ ЧАСОМ ПОЯСНИВ пГВНЕВГ:
     - яКЩО  ПРОСТО  ПХАТИ, ТО НА  лИБЕДГ ТРЕБА ЗА ПЕРЕВГЗ ПЛАТИТИ.  а  ЯКЩО
БРОДОМ ЧЕРЕЗ лИБГДЬ, ТО ТРЕБА ДОБРИЙ ГАК РОБИТИ.
     дЯДЬКО пГВЕНЬ  РОЗВ'ЯЗАВ ВЕЛИКИЙ КАПШУК  Г ВИТЯГ М'ЯКГ  ГРОШГ  - ЗИМОВГ
СГРГ ХУТРА БГЛОК. тАЛЕЦЬ ЗДВИГНУВ ПЛЕЧИМА: МОВЛЯВ,  ТОБГ ДОРУЧИВ  БОЯРИН УСГ
КЛОПОТИ - ТИ Г ТУРБУЙСЯ.
     вОНИ НЕКВАПНО СПУСТИЛИСЯ ДО лИБЕДГ.
     В ВГОРУ  ПРОТИ  ТЕЧГП, Г  ВНИЗ  ПО лИБЕДГ  ПРОПЛИВАЛИ ЛОДГП,  ВАНТАЖЕНГ
ПАКАМИ, БАРИЛАМИ, КОРОБАМИ ТА МГХАМИ ШКГРЯНИМИ ПРОСМОЛЕНИМИ.
     вОНИ ЙШЛИ  НА ВЕСЛАХ, ЗГ  СПУЩЕНИМИ ВГТРИЛАМИ Г СКЛАДЕНИМИ  ЩОГЛАМИ. бО
САМЕ ТУТ БУЛО НАПНУТО ЧЕРЕЗ РГЧКУ ЛИНВУ ДЛЯ ПЕРЕВОЗУ.
     зАКЛИКАЛИ  ПЕРЕВГЗНИКА З  ТОГО БЕРЕГА, Г  ВГН  РАЗОМ ГЗ  СВОКЮ  ДЕБЕЛОЮ
ЧОРНООКОЮ  ДОНЬКОЮ  ПЕРЕГНАВ  ДВА  ЗДОРОВЕННИХ  ЧОВНИ, З'КДНАНИХ  ДЕРЕВ'ЯНИМ
ЩИТОМ. вОЗИ ЗАТЯГЛИ НА ПЕРЕВГЗ, А КОНЕЙ УПЛАВ ЧЕРЕЗ РГКУ ПУСТИЛИ.
     тГЛЬКИ КОЛИ  ГНАЛИ КОНЕЙ, ДОЧКА ПЕРЕВГЗНИКА СКРИКНУЛА  РАПТОМ: "оЙ!"  Г
ЗРАЗУ Ж СЕБЕ ВДАРИЛА ПО ГУБАХ, ТА ПОЛОХЛИВО ОЗИРНУЛАСЬ НА БАТЬКА. аЛЕ БАТЬКО
БУВ ЗАКЛОПОТАНИЙ САМЕ ТИМ, ЩО ПГДКЛАДАВ ПГД КОЛЕСА ДЕРЕВ'ЯНГ КОЛОДКИ.
     дГВЧИНА-ПЕРЕВГЗНИЦЯ ПРИСГЛА  НАВКАРАЧКИ БГЛЯ МАЛОГО,  ЩОБ  БАТЬКОВГ  НЕ
БУЛО ВИДНО.
     - хЛОПЧИКУ! дЕ ВИ ЦЬОГО РУДОГО КОНЯ КУПИЛИ?
     - тО НАШИЙ КГНЬ,.. - НЕ ДУЖЕ ВПЕВНЕНО ЗБРЕХАВ пГВНИК.
     - нЕ  БРЕШИ, МАЛИЙ  ЛОВЕЦЬ, - ВОНА ПОДИВИЛАСЬ НА ЯСТРУБА,  ЩО ЗИРИВ  ГЗ
КЛГТКИ ЖОВТИМ ХОЛОДНИМ ОКОМ. - нА КОНГ КНЯЖЕ ЗНАМЕНО - ТРИЗУБ!
     мАЛОМУ СТАЛО СОРОМНО Г ВГН ВГДХИЛИВСЯ НАБГК Г ПРОКАЗАВ:
     - цЬОГО КОНЯ  СЬОГОДНГ ВНОЧГ  ЗАМГНЯВ НА  БОЯРСЬКУ КОБИЛУ ОДИН  ВУСАТИЙ
ЧОЛОВГК. В ЛИХИЙ!..
     - хГБА ТОЙ ВУСАТИЙ ЗЛИЙ?
     - бО ВГН ХОТГВ ДЯДЬКА ПОГНУТИ! яКБИ НЕ Я, ВГН БИ ПОГНУВ ДЯДЬКА...
     - а ТИ ЩО?!
     - а Я ЙОГО ПОЦГЛИВ У ЛИЦЕ...
     - тА ЯК ТИ ПОСМГВ?! - сКИНУЛАСЬ ДГВКА. - тИ ЗНАКШ, ЦУЦЕНЯ, ЩО ЦЕ САМОГО
КНЯЗЯ ГОНЕЦЬ?! тО ВГН БУВ СТРАШНО ЗМУЧЕНИЙ Г ТОМУ НЕ СТЕР ВАС НА ПОРОХ!..
     - нЕ ЗДОЛАК, БО Я ЗАГОВОРЕНИЙ! - пОХВАЛИВСЯ пГВНИК.
     -  оЙ,  СТЕРЕЖГТЬСЯ, ОЙ,  НАЧУВАЙТЕСЯ, ОБШАРПАНГ  ДЕРЕВЛЯНИ! - зЛОСТИВО
ПРОКАЗАЛА КРГЗЬ ЗУБИ. тА Й ПГШЛА ДО БАТЬКА, ЩО ВЖЕ ВДРУГЕ КЛИКАВ ПП.
     кОЛИ ЗАПРЯГАЛИ КОНЕЙ НА ТОМУ БЕРЕЗГ, пГВНИК УСЕ ВИКЛАВ ДЯДЬКОВГ пГВНЮ.
     тОЙ СПОХМУРНГВ Г СПИТАВ:
     - а ВОНА НГЧОГО БГЛЬШЕ НЕ ГОВОРИЛА?
     - жОДНОГО СЛОВА.
     дЯДЬКО СТАВ ЩЕ  БГЛЬШЕ НАСУПЛЕНИЙ Г  НАКАЗАВ ПИЛЬНО ДОГЛЯДАТИ ГГНЦЕВОГО
КОНЯ.
     -  тА ТИ САМ  ВЕДЕШ КОНЯ?! яК ЖЕ ЦЕ Я ДОГЛЯДАТИМУ, ДОЗИРАТИМУ,  КОЛИ ТИ
ОСЬ?!
     - нЕ ГОДИТЬСЯ МЕНГ ВСЕ ГОЛОВОЮ КРУТИТИ, РОЗДИВЛЯТИСЬ НА ВСГ БОКИ. зРАЗУ
ПОМГТЯТЬ, А ЯК ДИТИНА НЕПОСИДЮЩА - НГХТО НЕ ЗВЕРНЕ УВАГИ...
     пО  СХИЛАХ СУГОРБГВ, ЩО  ПОРОСЛИ ТУТ  ЯБЛУНЯМИ ЧИ  ГРУШАМИ, РОЗКИДАЛИСЬ
КУПКАМИ НЕВЕЛИКГ САДИБИ З ГСТОБКАМИ, КОМОРАМИ, КУРГНЯМИ.
     щЕ ОДИН ВИСОКИЙ ПАГОРБ  ПОДОЛАЛИ Г ВЖЕ ТЕПЕР НА ЙОГО ШПИЛГ ЗАТРИМАЛИСЬ.
пГД НИМИ ВИРОСЛА  НЕЗЛГЧЕНА КГЛЬКГСТЬ БУДОВ:  Г  ВЕЛИЧЕЗНГ РУБЛЕНГ ТА МАЗАНГ
ХАТИ, Г ДВОПОВЕРХОВГ ЗРУБИ З ОПАСАННЯМ, ОБНЕСЕНГ ТИНАМИ ТА ПАРКАНАМИ, А ДАЛГ
ВЖЕ  ЗА  ЦИМИ  БУДГВЛЯМИ  ЗВОДИЛИСЬ ДЕРЕВ'ЯННГ  МАЗАНГ  БГЛОЮ  ГЛИНОЮ  ЗРУБИ
ГОРОДЕНЬ. в ОДНОМУ  МГСЦГ  ЗА ГОСТРИМИ  ВЕРХАМИ ДУБОВИХ  ПАЛЬ ВИСОЧГЛИ  ГОРИ
БОЛОНКГВ  ТЕСАНИХ Г СТОВБУРГВ ЩЕ НЕОБЧУХРАНИХ, КУПИ  БГЛОГО КАМЕНЮ, ЧЕРВОНОП
ГЛИНИ. у КГЛЬКОХ МГСЦЯХ СТРИМГЛИ НАЧЕ ЩОГЛИ ТОВСТЕННГ З ПЕРЕКЛАДИНОЮ НАГОРГ,
А ТАМ ПГДВГШЕНГ КОЛГЩАТА. чЕРЕЗ КОЛГЩАТА ПЕРЕКИНУТГ ТОВСТЕННГ ЛИНВИ,  Г ТИМИ
ЛИНВАМИ  ГУРТИ РОБГТНИКГВ ПГДТЯГАЛИ  ВГОРУ Г ПЕРЕКЛАДАЛИ  НАЙТОВСТГШГ ДУБОВГ
СТОВБУРИ.
     пО  ВСГХ ПАГОРБАХ НАВКОЛО МГСТА ЛЕТГЛА ЛУНА ВГД  УДАРГВ СОКИР,  ЦЮКАННЯ
ТЕСЕЛ, УДАРГВ МОЛОТГВ, РИПГННЯ КОЛГЩАТ НА КОЛОДАХ, КРИКГВ ЛЮДЕЙ.
     пГВНИКОВГ АЖ ГОЛОВА ОБЕРТОМ ПГШЛА ВГД ТАКОГО КАМЕШГННЯ ТА ДВАЛТУ НА ЦГЙ
БУДОВГ УКРГПЛЕНЬ.
     рЕП'ЯХ  ТЕЖ ЗБЕНТЕЖИВСЯ ВСГКЮ СВОКЮ СОБАЧОЮ  НАТУРОЮ, Г ТОМУ ТУЛИВСЯ ДО
ВОЗА Г ХВОСТА ПРИПУСТИВ.
     В  ОСЬ УЖЕ ВАЛКА НА УЗВИШШГ. тУТ ЯКРАЗ  РОБГТНИКИ  СОКИРАМИ-ПОТЕСАМИ ТА
ТЕСЛАМИ НА ШГСТЬ ГРАНЕЙ ОБЧУХРУВАЛИ ДУБОВГ БОЛОНКИ.
     дЯДЬКО пГВЕНЬ, ОБСМИКНУВШИ ОДЯГ, СКОЧИВ  НА ЗЕМЛЮ.  мАЛОМУ БУЛО ЦГКАВО,
ЩО  ГОВОРИТИМЕ  З  ЛЮДЬМИ  ЙОГО  ДЯДЬКО,  ТА  НАКАЗ  ПИЛЬНУВАТИ  КОНЯ  ТРЕБА
ВИКОНУВАТИ.
     а НА РУДОГО КОНЯ ДГЙСНО ЗВЕРНУЛИ УВАГУ  ТГ  РОБГТНИКИ,  ЩО  РОЗКОЛЮВАЛИ
КЛИНАМИ КОРОТКГ, НА ЗРГСТ ЛЮДИНИ, БОЛОНКИ.
     лЮДИ  Ж  РОБОЧГ  НАПРАВИЛИ ДЯДЬКА ДО СЕРЕДИНИ МГСТА,  ТУДИ,  ДЕ  МЕШКАВ
ГОРОДНИК.
     а ВГН  МЕШКАВ  У  САДИБГ  ПГД САМИМ  ВАЛОМ. сАДИБА НЕВЕЛИКА, АЛЕ  МГЦНО
ПОСТАВЛЕНА. пАРКАНОМ  ОБНЕСЕНА ГОСТРОВЕРХИМ,  ВОРОТА  З  КОВАНИМИ ШТАБАМИ. В
ХАТА В ДВА ПОВЕРХИ, З ГОСТРИМ ДАХОМ ВИСОКИМ.
     дЯДЬКО  ЗАСТУКАВ  ДО ВОРГТ.  В ЗРАЗУ  Ж  РИПНУЛИ ДВЕРГ,  Г  НА  ГАЛЕРЕЮ
ВИСТУПИВ ВИСОКИЙ ЧОЛОВГК. оЧГ В НЬОГО ГЛИБОКО ЗАПАЛИ ПГД НАВИСЛИМИ БРОВАМИ.
     -  хТО  ТАКИЙ? - гОСТРО  СПИТАВ ВИСОКИЙ  Г ЗАДЕР ПГДБОРГДДЯ  З КОРОТКИМ
СТРИЖЕНИМ ВОЛОССЯМ.
     - я пГВЕНЬ.  я ВГД БОЯРИНА сУДОМИРОВИЧА.  пРИВГВ ЙОГО  ХОЛОПГВ НА КНЯЖУ
РОБОТУ. пРИВГЗ ДЕРЕВО, ВУГГЛЬ, СМОЛУ, ЖИВИЦЮ, ВГСК.
     - зАЙДИ НА ПОДВГР'Я.
     а ТОДГ СПИТАВ, СПУСТИВШИСЬ З ГАЛЕРЕП КРУТИМИ СХОДАМИ:
     - сКГЛЬКИ ВАС ХОЛОПГВ?
     - хОЛОПГВ ДЕСЯТЬ. дВА ПОЛОНЕНИКА. щЕ Я Г  МГЙ НЕБГЖ,  - ВГДПОВГВ ДЯДЬКО
пГВЕНЬ Г ЧОМУСЬ СХОПИВ пГВНИКА ЗА РУКУ Г ВИПХАВ ПЕРЕД СЕБЕ.
     тИМ ЧАСОМ ДВЕРГ  В ПГДКЛГТГ НА  ПЕРШГМ ПОВЕРСГ РОЗЧИНИЛИСЯ  Г  ЗВГДТГЛЯ
ВИЗИРНУЛО НА ДЯДЬКА  пГВНЯ Г НА пГВНИКА П'ЯТЬ ДИТЯЧИХ ОБЛИЧ.  уСГ З ВЕЛИКИМИ
КАРИМИ ОЧИМА, ГЕТЬ БГЛЯВГ, Г ВСГ П'ЯТЕРО - ДГВЧАТКА.
     сТАРША,  ЩО ВЖЕ ДО  ОТРОКОВИЦГ НАБЛИЗИЛАСЬ, ГЛЯНУЛА УВАЖНО  НА ДЯДЬКОВЕ
ЗАПЛЕТЕНЕ В  КОСИ ВОЛОССЯ, ЩО ЗВИСАЛО НА ГРУДИ, СКАЗАЛА ЩОСЬ МОЛОДШИМ, Г ВСГ
ВЕСЕЛО ЗАХИХИКАЛИ. бОРОДАТИЙ НЕВДОВОЛЕНО НАСУПИВСЯ.
     - чОГО ТАК МАЛО ТВГЙ ХАЗЯПН, ХОЛОПЕ, ПРИСЛАВ ЛЮДЕЙ?
     - я ПОКИ ЩО НЕ ЙОГО ХОЛОП. я БОРЖНИК НА ТРИ РОКИ. вГДРОБЛЮ - Г ВГЛЬНИЙ.
     -  сЛУХАЙ  МЕНЕ  УВАЖНО,  -  СУВОРО  МОВИВ ДО  пГВНЯ ГОРОДНИК.  -у МЕНЕ
СПИСАНО, СКГЛЬКИ РОБОТИ  МАЮТЬ ЗРОБИТИ  ТВОП ЛЮДИ. яК  СКГНЧИТЕ  -  ЗРАЗУ  Ж
ВГДПУЩУ.
     - гОСПОДИНЕ, ВГД БОЯРИНА ТОБГ ГОСТИНЦГ. кУДИ НАКАЖЕШ СКЛАСТИ?
     - зАВОДЬ  КОНЕЙ У ДВГР,  - ВЖЕ ЛАГГДНГШЕ ОЗВАВСЯ ГОРОДНИК  Г  ОБЕРНУВСЯ
КУДИСЬ У СГНИ. - гАННО! хОДИ ВГДЧИНИ ВОРОТА.
     В ВИСОКА ДЕБЕЛА ЧОРНОБРОВА ДГВКА ВГДВЕЛА ВАЖКГ СТУЛКИ ВОРГТ.
     кОЛИ  ДЯДЬКО   ПЕРЕНОСИВ  БОРОШНО,  ГРЕЧКУ,   СОЧЕВИЦЮ  ТА  БАРИЛЬЦЕ  З
КОНОПЛЯНОЮ ОЛГКЮ, ГОРОДНИК СТОЯВ ПОРУЧ Г ВСЕ СПИСАВ  У МАЛЕСЕНЬКУ КНИЖЕЧКУ З
БЕРЕСТЯНИХ ЛИСТОЧКГВ. а ПИСАВ БРОНЗОВИМ ПИСАЛОМ, ВИДАВЛЮЮЧИ РИСИ НА БЕРЕСТГ.
     - щЕ ЩОСЬ МАКШ?
     - тА ТО...  ВГД МЕНЕ...  ГОСТИНЕЦЬ... вИ  ЯКЩО... ТО  МЕНЕ... СГРОГО...
ВИБАЧАЙТЕ.
     дЯДЬКО ВИТЯГ ГЗ РИБАЛЬСЬКОГО НАЧИННЯ ГЛЕК ГЗ МЕДОМ. гОРОДНИК  РОЗВ'ЯЗАВ
ЛУБ, ВГДХИЛИВ ПОКРИШКУ.
     - оГО! тРАВНЕВИЙ! щО ХОЧЕШ ВГД МЕНЕ?
     - щОБ МЕНЕ ВГДПУСКАЛИ ДО ЦЕРКВИ МОЛИТИСЬ...
     - оН ЯК? нУ ЙДИ, ЙДИ, ВЛАШТОВУЙСЯ. у ПОКИНУТГЙ ХАТГ. тАМ  ЗА ГОРОДНЯМИ,
ПРАВОРУЧ ВГД ВОРГТ. вОНА ТАМ ОДНА, НЕ СХИБИШ. нУ, ЙДИ З бОГОМ!
     В ЗНОВ ПМ ДОВЕЛОСЬ ПРОПХАТИ ПГД  СКЛЕПГННЯМ БРАМИ, ЯКА ПОКИ ЩО НЕ  МАЛА
ДРУГОГО ПОВЕРХУ Г НЕ НАЗИВАЛАСЬ зОЛОТИМИ ВОРОТАМИ.
     сПИНИЛИСЬ    ПЕРЕД    ДОВГИМ    ПРИСАДИСТИМ     ЖИТЛОМ    ГЗ     ТРЬОМА
ВГКОНЦЯМИ-ЗАВОЛОКАМИ, ВКРИТИМ ГРУБИМ ПРОГНИЛИМ ЛЕМЕХОМ.
     в ГСТОБЦГ  БУЛО  ВОГКО,  ТЕМНО  Г СТОЯВ, ВИСГВ  ВАЖКИЙ  ДУХ  ВГД ПРГЛОП
СОЛОМИ, ПЕРЕКИСЛИХ ОНУЧ ТА СИРОВИЦГ, СМЕРДГЛО МИШИНИМ ДУХОМ.
     дЯДЬКО  пГВЕНЬ  РОЗПАЛИВ  СКГПКУ Г ВСТАВИВ ПП В  ЗАЛГЗНГ ВИЛКИ ДЕРЖАКА.
дОВГО ОБДИВЛЯВСЯ НА ВСГ БОКИ.
     - тИ Г  ТИ,  БЕРГТЬ  КОШИКА  Г  ВИНОСЬТЕ СМГТТЯ. тИ,  бУДИЙ,  ДОПОМОЖЕШ
тАЛЬЦЕВГ  ПГЧ ВГДРИХТУВАТИ. оСТАННГ ЗО  МНОЮ ПГШЛИ -  ВОЗИ ЗВГЛЬНИМО!..  нУ,
РУШИЛИ!
     В З ЙОГО ОКРИКУ ЗАКИПГЛА ПРАЦЯ.
     пГД НГЧ У ВИЧИЩЕНЕ Г ПГДРИХТОВАНЕ  ЖИТЛО ПЕРЕНЕСЛИ ВСГ ЛАХИ ТА НАЧИННЯ,
ЩО ПРИВЕЗЛИ ГЗ СОБОЮ.
     а ВЕЧЕРЯЛИ  ВЖЕ ПОНОЧГ  ЗА НОВИМ СТОЛОМ,  ЗБИТИМ ГЗ  ГРУБИХ  ДЕРЕВ'ЯНИХ
ДОШОК Г ПЛАХ.
     дЯДЬКО  пГВЕНЬ СИДГВ  НА  ПОКУТНОМУ  МГСЦГ,  ПОРУЧ  тАЛЕЦЬ Г  бУДИЙ.  а
НАВПРОТИ СЕБЕ ПОСАДОВИВ лЯХА Г нГМЦЯ, ЩОБ ВЕСЬ ЧАС ПХ БАЧИТИ. мАЛИЙ ЖЕ СИДГВ
БГЛЯ ДВЕРЕЙ Г БАЧИВ ЛИЦЕ ТИХ, КОГО НЕ БАЧИВ ДЯДЬКО.
     - яКЩО  Я НЕ ПОЧУЮ Г НЕ ПОБАЧУ, ТО  ТИ ВСЕ ПОБАЧИШ ТА ПОЧУКШ. зРОЗУМГВ?
зАТЯМИВ?
     мАЛИЙ НОЧУВАВ У ХАТГ РАЗОМ З УСГМА, А ДЯДЬКО З бУДИМ НА ВОЗГ ПРИ КОНЯХ.
     кОЛИ  ПЕРЕД  СВГТАНКОМ ЗАСПГВАВ ПГВЕНЬ  чЕРВЕНЬ, ЗНАДВОРУ ПОЧУЛОСЯ НАЧЕ
ГАРЧАННЯ  Г  СКИГЛЕННЯ  рЕП'ЯХА,  КАМЕШГННЯ  ТА  ГРЖАННЯ   КОНЕЙ.  пГВНИКОВГ
ПРИВИДГЛОСЬ  КРГЗЬ  СОН НАЧЕ, ЩО  ТОЙ ВОПН-ГОНЕЦЬ  ЗНОВ  ВИМАГАК  ВГД ДЯДЬКА
СВГЖОГО КОНЯ Г ЗНОВ ЗМАГАЮТЬСЯ НА СПИСАХ.
     тА СТОМЛЕНОГО ПРИБИРАННЯМ СОН  ТАК  ПОВ'ЯЗАВ МГЦНО, ЩО ВГН НЕ ЗМГГ  АНГ
ОЧГ РОЗКЛГПИТИ, АНГ РУКОЮ ПОВОРУШИТИ.
     мАЛИЙ ПРОКИНУВСЯ,  БО ДЯДЬКО  пГВЕНЬ ТОРСАВ  ЙОГО ЗА ПЛЕЧЕ. вИГЛЯД  МАВ
ДЯДЬКО  ДИВНИЙ  - СОРОЧКА БУЛА НА  НЬОМУ  БЕЗ  РУКАВГВ,  А ПГД  ОБОМА  ОЧИМА
РОЗПЛИВАЛИСЬ СИНЦГ.
     - вОДИ  ПРИНЕСЕШ.  пГДЛОГУ ПГДМЕТЕШ, ПОСУД ПОМИКШ,  Г ГОЛОВНЕ, ПОПОРАКШ
сТРОКАТУ. щОБ ЯК ЛЯЛЕЧКА МЕНГ БУЛА! чУВ?
     сТРОКАТА,  ПЕРЕЛЯКАНА  Г  ЗАБРЬОХАНА,  ГЗ СПЛУТАНОЮ ГРИВОЮ  Г  ХВОСТОМ,
СПОКГЙНЕНЬКО СОБГ СТОЯЛА ПРИ КОНОВ'ЯЗГ.
     пРИ  ГСТОБЦГ  ЛИШИВСЯ ТГЛЬКИ  бУДИЙ - ВГН МАВ ГОТУВАТИ  ОБГД.  а МАЛИЙ,
ВИСЬОРБАВШИ  МИСКУ ВЖЕ  ЗАХОЛОЛОП  ЗАТГРКИ  ТА ПРОКОВТНУВШИ КГЛЬКА  КАВАЛКГВ
ЧЕРСТВОГО ХЛГБА,  КИНУВСЯ ВИКОНУВАТИ  ДЯДЬКОВЕ ЗАВДАННЯ. а ЩЕ  Ж  БУВ ПГВЕНЬ
чЕРВЕНЬ ТА ЯСТРУБ У КЛГТЦГ.
     пО ВОДУ МАЛИЙ СПУСКАВСЯ  В ГЛИБОКИЙ ЯР ДО ДЖЕРЕЛА.  кОЛИ ВИЛГЗ ГЗ ЯРУ Г
СТАВ ПЕРЕПОЧИТИ,  ОПУСТИВШИ  ПОВНЕ ЦЕБРО НА  СПОРИШ,  ОСЬ  ЯКЕ ВИДОВИЩЕ ЙОГО
ЗАХОПИЛО. зА ШИРОКИМ РОВОМ, ЯКИЙ ОПЕРГЗУВАВ ВЕРХ ГОРИ, НА ЙОГО КРУТИХ СХИЛАХ
ВАЛУ ЗЕЛЕНОГО В  КГЛЬКОХ МГСЦЯХ ВИДНГЛИСЯ ЛАТКИ ГОЛОП ЗЕМЛГ. бГЛЯ ЦИХ ЖОВТИХ
ПЛЯМ  ПОРПАЛИСЯ РОБОЧГ  ЛЮДИ.  оДНГ ВИСИПАЛИ  НА СХИЛ  КОШИКАМИ ГЛИНУ,  ГНШГ
ПРИБИВАЛИ,  УЩГЛЬНЮВАЛИ СХИЛ, ТРЕТГ  ТЯГЛИ  ПОВНГ КОРЗИНИ  ЗЕЛЕНОГО ДЕРНУ НА
ПРУЖНИХ  КОРОМИСЛАХ. щЕ  ОДНГ БРАЛИ ТГ  ЗЕЛЕНГ ПЛАСТИ Г УКЛАДАЛИ РЕТЕЛЬНО ПО
СХИЛУ, ЩОБ НГДЕ  НГ ШВА, НГ ЩГЛИНИ НЕ БУЛО МГЖ НИМИ. в ТРЬОХ МГСЦЯХ ВАЛ БУЛО
РОЗКОПАНО, А ДЕРЕВ'ЯНГ ЗРУБИ, ЩО БУЛИ В ЗЕМЛГ, РОЗГБРАНО.
     кОЛИ ВОНИ  ПГД'ПЗДИЛИ,  ТО ЗДАВАЛОСЬ  ЗДАЛЕКУ, ЩО  НА СМАРАГДОВИХ ВАЛАХ
ЗАЗМГПЛИСЬ  БГЛГ  СТГНИ  КАМ'ЯНГ.  тЕПЕР  ЗАВДЯКИ ТОМУ,  ЩО  ЗРУБИ  ГОРОДЕНЬ
РОЗГБРАЛИ,  БУЛО ВИДНО, ЩО ВСЯ ЦЯ БГЛА "СТГНА" СКЛАДЕНА З  ДУБОВИХ ЗРУБГВ. у
НИЖНГЙ  ЧАСТИНГ  ЗРУБГВ-ГОРОДЕНЬ  ЗБЕРГГАЛИСЬ  ВСГЛЯКГ  ВГЙСЬКОВГ  ЗАПАСИ  -
КАМГННЯ, ДГЖКИ  ГЗ СМОЛОЮ, ВГДРА, КАЗАНИ ДЛЯ СМОЛИ ТА ОКРОПУ, ДРОВА,  ПГСОК,
ДРАБИНИ,  БУХТИ КАНАТГВ, СОКИРИ, В'ЯЗКИ СПИСГВ, ДАРД Г СТРГЛ. бО  КОЛИ РОКГВ
ТРИ  ТОМУ ПГД ЧАС КОЛОТНЕЧГ ЗРУБИ  ПГДГОРГЛИ, ПХ  ТАК-СЯК ПОМАЗАЛИ ГЛИНОЮ  Г
ЛИШИЛИ ДО КРАЩИХ ЧАСГВ.
     тА ТГЛЬКИ ВИПАЛА ПЕРЕРВА МГЖ БИТВАМИ,  КНЯЗЬ ВЕЛИКИЙ  КИПВСЬКИЙ НАКАЗАВ
УКРГПИТИ  ОБОРОНУ.  вГН  СУВОРО  ЗАГАДАВ  СВОПМ  ГОРОДНИКАМ  УСГ  ЗРУБИ,  ЩО
ПОПСУВАЛИСЬ У вЕЛИКУ пОЖЕЖУ, ВГДНОВИТИ Й УКРГПИТИ.
     В ОТ У ЦИХ ЩЕРБИНАХ ВГД РОЗГБРАНИХ ГОРОДЕНЬ СНОВИГАЛИ  НЕЗЛГЧЕННГ ЛЮДИ.
нА ВИСОКИХ  КОДОЛАХ ЗАВИСАЛИ ТОВСТЕННГ ПГДЙОМНИКИ, А  ПОТГМ ПЕРЕНОСИЛИСЬ  ДО
СВОГО  МГСЦЯ НАЛЕЖНОГО. дОСВГДЧЕНГ, ВПРАВНГ ТЕСЛЯРГ ВКЛАДАЛИ БОЛОНКИ ОДИН ДО
ОДНОГО,  А ПОЗНАЧЕНГ ВОНИ БУЛИ ЩЕ  НА ЗЕМЛГ,  КОЛИ ЗРУБ КЛАЛИ Г ПГДГАНЯЛИ НА
ЗЕМЛГ. яК ВИВОДИЛИ НА ЛЮДСЬКИЙ  ЗРГСТ ЗРУБ, РОЗБИРАЛИ БОЛОНКИ. тГЛЬКИ ЛИШАЛИ
ОСТАННГЙ ВГНЕЦЬ, Г  НА НЬОГО ЗНОВ НАРОЩУВАЛИ БОЛОНКИ.  В,  ПОЗНАЧИВШИ,  ЗНОВ
РОЗБИРАЛИ НА БОЛОНКИ. В ТАК ЗВОДИЛИ НА СГМ-ВГСГМ ЛЮДСЬКИХ ЗРОСТГВ. а ТОДГ ЗА
ДОПОМОГОЮ КОДОЛИ-ПГДЙОМНИКА СТАВИЛИ НА  СВОК  МГСЦЕ. пЕРЕВ'ЯЗУВАЛИ З ПОМГЧЧЮ
ПАЗГВ Г КЛИНГВ  ГЗ СУСГДНГМИ ЗРУБАМИ. щОБ ГОРЮЧГ ВОРЮЖГ СТРГЛИ НЕ  ПГДПАЛИЛИ
ГОРОДНГ, ПХ ОБМАЗУВАЛИ РЕТЕЛЬНО МАСНОЮ БГЛОЮ ГЛИНОЮ.
     а ПГД ВАЛОМ РОБГТНИКИ  ГОСТРИМИ  СТРУГАМИ-СКОБЕЛЯМИ ТА ШИРОКИМИ ТЕСЛАМИ
ВИРГВНЮВАЛИ  ДУБОВГ  ПОРОЖНГ   КОЛОДИ,  СКЛАДЕНГ   З  ДВОХ  ПОЛОВИНОК.  тИМИ
КОЛОДАМИ-РУРАМИ  ВГДВОДИЛИ  СПУСКАМИ  З  ВАЛГВ  ВОДУ  СНГГОВУ ТА  ДОЩОВУ  ДО
ГЛИБОКОГО ФОРТЕЧНОГО РОВУ.
     нА СНГДАНОК ЯСТРУБУ МАЛИЙ З ПЕРШОГО ПОМАХУ ПРАЩГ ДВОХ  ГОРОБЦГВ ПРИБИВ.
оЦЕ ТАК УДАЧА!
     - бУДИЙ, бУДИЙ! я ОДНИМ КАМЕНЕМ ДВОХ ГОРОБЦГВ ЗНЯВ! оТ!..
     - тЕЖ ДИВО! рОЗКУДКУДАКАВСЯ!.. оТ ЯКБИ ТИ ГОЛУБА ЗНЯВ...
     - яК МОЖНА ГОЛУБА?! тО Ж ЛЮДСЬКИЙ ПТАХ!
     - тИ  ТГЛЬКИ ЙОГО ПОЦГЛЬ! бГДНГ КИЯНИ ГОЛУБГВ НЕ ТРИМАЮТЬ, А БАГАТГ ВГД
ВТРАТИ ОДНОГО НЕ ЗБГДНГЮТЬ. бГДАКИ У  МГСТГ НЕ  ЖИВУТЬ...  - В бУДИЙ  КИВНУВ
ГОЛОВОЮ  НА  БАГАТГ  ВЕРХИ  БУДИНКГВ  БОЯРСЬКИХ  ТА КНЯЗГВСЬКИХ ПАЛАЦГВ,  ЩО
ЗВОДИЛИСЬ НАД КИПВСЬКИМИ ВАЛАМИ ТА ЗАБОРОЛАМИ.
     мАЛИЙ СИПОНУВ  ЖМЕНЮ ПРОСА БГЛЯ КОНОВ'ЯЗГ Г МИТТЮ  ЗЛЕТГЛИСЯ ГОРОБЦГ ТА
ЗАФУРКОТГЛИ КРИЛЬМИ, СПАДАЮЧИ ЗГОРИ, СИЗГ ГОЛУБИ.
     сВИСНУВ КАМГНЕЦЬ, Г СИЗИЙ ЗДОРОВЕННИЙ ГОЛУБ ЗАВАЛИВСЯ НА КРИЛО.
     мАЛИЙ КИНУВ ЙОГО бУДОМУ ПГД НОГИ.
     - гО-ГО-ГО! - аЖ  ЗАТАНЦЮВАВ  бУДИЙ. -  кОЛИСЬ НАШИМИ  ГОЛУБАМИ КНЯГИНЯ
оЛЬГА СПАЛИЛА НАШГ ГОРОДИ! а ТЕПЕР МИ ВСМАЖИМО КИПВСЬКИХ ГОЛУБГВ!
     нЕ ДАРМА  Ж КАЗАЛИ,  ЩО бУДИЙ ПОХОДИВ ГЗ СТАРОГО  РОДУ, ЯКИЙ  ДОПОМАГАВ
ВОЮВАТИ КНЯЗЮ мАЛУ ПРОТИ КНЯГИНГ оЛЬГИ. лЮДИ КАЗАЛИ, ЩО ВОПНГВ  ПХНЬОГО РОДУ
МАЙЖЕ ВСГХ ПОСГКЛИ ВАРЯГИ НА КАПУСТУ, А  ЖИВИХ ПОЛОНИЛИ Г ЗРОБИЛИ  РАБАМИ. В
МГЖ СОБОЮ ПОДГЛИЛИ. оТАК СТАЛИ  РОДИЧГ бУДОГО Г САМ бУДИЙ ХОЛОПАМИ. у СЛОВАХ
бУДОГО  БУЛА ПЕКУЧА  ЗНЕНАВИСТЬ  ДО КНЯГИНГ  оЛЬГИ,  ЩО  пГВНИК ПРИГАДАВ, ЯК
ПОВАЖНО ПРО НЕП  ГОВОРИВ ДЯДЬКО пГВЕНЬ: "кНЯГИНЯ НАЙМУДРГША  СЕРЕД ЖГНОК!  В
НГХТО  НГКОЛИ  ПП НЕ ЗДУРИВ -  НГ  ПРОСТГ ДРЕВЛЯНИ,  НГ ЛЕСТИВГ ГРЕКИ. тАКОП
ПОВГК ВЖЕ  НЕ  БУДЕ!  нАВГТЬ  ТОЙ  ПГП, гРЕЧИН, ЩО  ПРИПЗДИВ ДО  БОЯРИНА, ЦЕ
ВИЗНАВ."
     пОКИ ЧИСТИВ сТРОКАТУ, ЩЕ ПРИЛЕТГЛИ  ГОЛУБИ, Г ЗНОВ РУКА НЕ СХИБИЛА!  щЕ
ДВА ГОЛУБИ КИНУВ ДО ГСТОБКИ бУДОМУ.
     вОНИ  ЗАКГНЧУВАЛИ ОБСМОКТУВАТИ КРИЛЬЦЯ,  ЯК  ДО ГСТОБКИ НЕЧУТНО ВСТУПИВ
ДЯДЬКО пГВЕНЬ. мАЙЖЕ ЧОРНГ СИНЦГ ОБМАЛЬОВУВАЛИ ОБИДВА ОКА. пОГЛЯД БУВ ПРОСТО
СКАЖЕНИЙ, АЛЕ НЕ КРИЧАВ, ГОВОРИВ ТИХО:
     - гОЛУБГВ ПОЖИРАКТЕ? - вГН СХОПИВ Г ПГДНЯВ МАЛОГО ЗА ВУХО. -  тИ ЩО, НЕ
ЗНАКШ, - ГОЛУБГВ НЕ ГОДИТЬСЯ ЧГПАТИ! тА ЩЕ Й ЛЮДСЬКИХ?
     - тА ЦЕ Я, - ПРОМИМРИВ бУДИЙ. - я МАЛОГО ПРИГОСТИВ.
     - вГН  ЗБИВ ГОЛУБА,  А  ТИ  ЙОГО ПРИГОСТИВ?!  нУ  ДОБРЕ.  пЕРШОГО  РАЗУ
ВИБАЧАЮ...  вИПЕРИ  МОЮ  СОРОЧКУ,  А  Я ПОСПЛЮ. яК ОЦЕ  ОТУДИ ТГНЬ  ВПАДЕ  -
РОЗБУДИ! - В ВГН ПОКАЗАВ ТОПОРИЩЕМ НА ТГНЬ ВГД КОНОВ'ЯЗГ,
     В ЗАВАЛИВСЯ ПГД КОЖУХА НА ПГЛ.
     мАЛИЙ  ПРАВ СОРОЧКУ  В ЦЕБРГ З ПОПЕЛОМ Г ГАРЯЧОЮ ВОДОЮ,  Г СЛЬОЗИ  ЙОГО
ДУШИЛИ ГОРЛО. вГД ОБРАЗИ, ЩО ДЯДЬКО ЙОГО ПРИ ХОЛОПОВГ ЗА ВУХО СХОПИВ. аЛЕ Ж,
ПО-ПРАВДГ, Г  ВГН НЕ ПОВИНЕН БУВ БИТИ ГОЛУБГВ. тУТ НЕ ЛГСИ ДЕРЕВЛЯНСЬКГ. тУТ
ЗЕМЛЯ ВЖЕ ПОЛЯНСЬКА Г ГРАД СТОЛЬНИЙ ЩЕ Й ДО ВСЬОГО!!!
     вИВГСИВ СОРОЧКУ  НА ПЕРЕТИНКУ  ВГД  КОНОВ'ЯЗГ  ПГД ПЕКУЧЕ СОНЦЕ,  Г  НЕ
ВСТИГЛА ВОНА  ЩЕ ДОБРЕ  ВИСОХНУТИ, ЯК ДЯДЬКО  пГВЕНЬ  СГВ НА  ПОЛГ. сИДГВ ГЗ
ЗАПЛЮЩЕНИМИ ОЧИМА,  ЗАГОРНУВШИСЬ У КОЖУШИНУ.  кГЛЬКА РАЗГВ ГЛИБОКО ДИХНУВ  Г
РОЗПЛЮЩИВ ЗАПЛИЛГ СИНЦЯМИ ОЧГ.
     пОМАЦАВ СОРОЧКУ - ЩЕ ВОГКА.
     - пЛЕСНИ МЕНГ ВОДИ! - нАКАЗАВ МАЛОМУ.
     уМИВАЮЧИ ЛИЦЕ ТА  ОБМИВАЮЧИ  ШИЮ РУХАВ  СВОПМИ МОГУТНГМИ РУКАМИ,  Г  ЗА
КОЖНИМ РУХОМ ПГД ТОНКОЮ ШКГРОЮ ПЕРЕЛИВАЛИСЬ, ПЕРЕКОЧУВАЛИСЬ БУГРИСТГ М'ЯЗИ.
     бУДИЙ ВАРИВ КАШУ Г ЗАМГШУВАВ ТГСТО ДЛЯ КОРЖГВ.
     мАЛИЙ СИДГВ НА ПОРОЗГ ГСТОБКИ Г ОББИВАВ КАМГНЧИКИ, ЩОБ БУЛИ ОКРУГЛГШГ Й
КРАЩЕ ЛЯГАЛИ В ШКГРУ ПРАЩГ.
     в  ЦЕЙ ЧАС ЗА  МГСЬКИМИ  ВАЛАМИ БОВКНУЛИ ДЗВОНИ,  СКЛИКАЮЧИ ВГРУЮЧИХ ДО
ОБГДНЬОП ВГДПРАВИ.
     зРАЗУ Ж ОПАВ ГУРКГТ Г ГАЛАС НА ВАЛАХ, Г ЧУЛИСЬ ЛИШЕ ОКРЕМГ ГОЛОСИ.
     3ВИЧАЙНО,  ДО  ЦЕРКВИ  ПГДУТЬ  ЛИШЕ  ГОРОДНИКИ  ТА  МАЙСТРИ.  а  ПРОСТГ
РОБГТНИКИ - ДКЛАТЕЛГ  ОБГДАТИМУТЬ ТА ВГДПОЧИВАТИМУТЬ, ЩОБ НЕВДОВЗГ СТАТИ  ДО
ВАЖКОП ПРАЦГ.
     з БРАМИ, ЯКУ ПГЗНГШЕ НАДБУДУТЬ  ЦЕРКВОЮ Г ЗВАТИМУТЬ зОЛОТИМИ  ВОРОТАМИ,
ВИПХАЛО ШЕСТЕРО ПХНГХ ВОЗГВ Г ПОТЯГЛИСЬ ДО ГСТОБКИ. зА ЯКИЙСЬ ЧАС ЩЕ ЧЕТВЕРО
РОБГТНИКГВ ПРИЙШЛО ДО СТАНОВИЩА ПХНЬОГО.  пЕРЕКАЛЯНГ ЖОВТОЮ ГЛИНОЮ,  ЗАСТУПИ
НА ПЛЕЧАХ, А НА ЗАСТУПАХ ВИСЯТЬ ВЕЛИКГ КОШИКИ.
     щЕ КГЛЬКА ХВИЛИН, Г ПОДВГР'Я ПЕРЕД ГСТОБКОЮ ОЖИЛО РУХОМ, ЗАГОМОНГЛО.
     дЯДЬКО ВДЯГ ХИМЕРНУ БЕЗРУКАВУ СОРОЧКУ Г  КИНУВСЯ ОГЛЯДАТИ ВОЗИ Г КОНЕЙ.
оБМАЦАВ ПХНГ НОГИ, ПЕРЕВГРИВ, ЯК НА ШИП ПУЛЬСУК КРОВ.
     пОКИ  ХОЛОПИ  НЕ ПОПОРАЛИ КОНЕЙ Г НЕ ЗАСИПАЛИ  ПМ  В  ШАЛЬКИ  ТОВЧЕНОГО
ЯЧМЕНЮ, ВГН НЕ НАКАЗАВ бУДОМУ СТАВИТИ НА СТГЛ КАШУ Г ГАРЯЧГ КОРЖГ.
     зА СТОЛОМ, СТОЯЧИ, ДЯДЬКО пГВЕНЬ ПОЧАВ ЧИТАТИ "оТЧЕ НАШ..."
     аЛЕ  лЯХ  Г  нГМЕЦЬ  МОВЧАЛИ. тОДГ  ДЯДЬКО пГВЕНЬ  ПЕРЕРВАВ  МОЛИТВУ  Г
ВИГОЛОСИВ.-
     -  мОВЧИТЕ?  зНАЧИТЬ, ПСТИМЕТЕ КАШУ  Г КОРЖГ. а ТОВЧЕНЕ САЛО З ЧАСНИКОМ
ГНШИМ РАЗОМ ОДЕРЖИТЕ. В СОЛОНИНУ ТЕЖ!
     В ПОВГВ  ДАЛГ  МОЛИТВУ. ВНШГ ЗА НИМ ПОВТОРЮВАЛИ. нАВГТЬ  нГМЕЦЬ ГОЛОСНО
ВИМОВЛЯВ,  ПЕРЕКРУЧУВАВ СЛОВА.  тГЛЬКИ  лЯХ ЗАТЯТО  МОВЧАВ. В ЛИШИВСЯ,  ЯК Г
ОБГЦЯВ  ДЯДЬКО  пГВЕНЬ,  БЕЗ  ТОВЧЕНОГО  САЛА  З  ЧАСНИКОМ  Г ДОБРОГО  ШМАТА
СОЛОНИНИ.
     оСЬ НА ВАЛУ БГЛЯ БРАМИ СУХО ЗАСТУКОТГЛО БИЛО.
     хОЛОПИ НАСУПЛЕНО ПГДВЕЛИСЯ З-ЗА СТОЛУ, РОЗБИРАЮЧИ СВОП ШАПКИ ТА БРИЛГ.
     зАРИПГЛИ, ЗАСПГВАЛИ КОЛЕСА ШЕСТИ ВОЗГВ, ЦВЬОХКАЛИ БАТОГИ Г ГУПАЛИ ВАЖКГ
КОПИТА ОБ ВИБИТУ ЗЕМЛЮ.
     дЯДЬКО пГВЕНЬ ПОКИДАВ ПОДВГР'Я  ОСТАННГЙ. ВШОВ Г УВАЖНО  ПРИДИВЛЯВСЯ ДО
КОНЕЙ ТА ВОЗГВ, МОВ ЧЕКАВ ЯКОПСЬ НАПАСТГ.
     уВЕЧЕРГ ЗНОВ  ЗГБРАЛИСЯ ВСГ  ДО ГСТОБКИ,  Г  бУДИЙ  ВСГХ  ГОДУВАВ КАШЕЮ
КРУТОЮ ТА КОРЖАМИ З  КОНОПЛЯНОЮ ОЛГКЮ. рГВНО  ПАЛАЛА СУХА  БЕРЕЗОВА СКГПКА В
ЗАЛГЗНИХ ВИЛКАХ, ТГЛЬКИ  ЧАС ВГД ЧАСУ ОБГОРГЛИЙ ВУГЛИК З ДЗВОНОМ  ПАДАВ УНИЗ
НА ЗАЛГЗНЕ КОРИТЦЕ - ЩОБ ПОЖЕЖГ НЕ БУЛО.
     пГСЛЯ ВЕЧЕРГ  пГВЕНЬ ЗРОБИВ НА СВГЖО ОБТЕСАНОМУ  СТОВПОВГ,  ЩО ПГДПИРАВ
СВОЛОК, ЗАСГЧКИ СОКИРОЮ, А НА ДЕРЖАКУ СОКИРИ КАРБИ НОЖЕМ ПОРОБИВ. цЕ ВГН ТАК
"ЗАПИСАВ" ВИКОНАНУ ЗА ДЕНЬ РОБОТУ.
     яК Г ПЕРШОП НОЧГ, ДЯДЬКО Г бУДИЙ БУЛИ НАДВОРГ, БГЛЯ КОНЕЙ, А НЕБГЖ СПАВ
РАЗОМ З УСГМА В ГСТОБЦГ.
     мАЛИЙ ШВИДКО ЗАСНУВ, АЛЕ КОЛИ ЙОГО ПОТОРСАЛИ  ГЗ СЛОВАМИ: "аНУ ПЕРЕВГР,
ЧИ СПИТЬ ВИШКРЯБОК?" ВГН ПРОКИНУВСЯ Г НЕ СПАВ БГЛЬШЕ.
     - тА СПИТЬ... - ЗАШЕПОТГЛИ ДЕСЬ ПОРУЧ У ТЕМРЯВГ.
     - лЮТУК ЦЕЙ БОЯРСЬКИЙ ПЕС... кАРБИ  КАРБУК  НА СТОВПОВГ. тРЕБА ПОРГЗАТИ
ПХ УСГ...
     - у  НЬОГО РЕЗА Й НА СОКИРГ. нЕ ТРЕ... дАРМА ТГЛЬКИ РОЗДРОЧИШ  ПСЮГУ...
ПАТЛАЧА...
     - бАЧ, РОЗПУСТИВ ПАТЛИ, КОСИ  ЗАПЛГВ, ЯК ВОЯКА КНЯЗЯ мАЛА... а ТАКИЙ ЖЕ
РАБ, ХОЛОП, ЯК Г МИ...
     - е, БРАТЕ, - ОЗВАВСЯ ХТОСЬ. - вГН НЕ ТАКИЙ, ЯК Г МИ. вГН ЛИШЕ БОРЖНИК.
вГДРОБИТЬ СВОК Г ВГЛЬНИЙ ПТАХ - ЛЕТИ, КУДИ ХОЧЕШ!
     - оТО ВГН НАШИМИ ШИЯМИ СВОК ЯРМО ВГДКУПАК!
     - нЕ КАЖГТЬ, БРАТЕ, - ГОЛОС СТАРОГО  тАЛЬЦЯ. -  вИ САМГ БАЧИЛИ,  ЯК ВГН
СЬОГОДНГ ПЛИНФУ ВАНТАЖИВ, НА ВЕРХИ ТЯГАВ,
     -  тЮ НА  НЬОГО, НА  НАВГЖЕНОГО!  пНЕТЬСЯ  ПЕРЕД  ГОРОДНИКОМ  ТА  ПЕРЕД
МАЙСТРАМИ, МОЖЕ ПОМГТЯТЬ ТА ПОХВАЛЯТЬ!
     - вГН НЕ ДЛЯ ПОХВАЛЬБИ ПНЕТЬСЯ...
     мАЛИЙ ЗАЧАПВ ПОДИХ - ЦЕ ГОВОРИВ лЯХ.
     -  ...ВГН ПНЕТЬСЯ,  ЩОБ ЙОГО ПОМГТИЛИ Г  ДО  СЕБЕ  ВЗЯЛИ,  ЩОБ