Улас Самчук. Нарiд чи чернь?
------------------------------------------------------------------------
Оригинал этого текста расположен в "Сетевой библиотеке украинской литературы"
OCR: Евгений Васильев
Для украинских литер использованы обозначения:
Њ, К - "э оборотное" большое и маленькое (коды AAh,BAh)
Џ, П - "i с двумя точками" большое и маленькое (коды AFh,BFh)
I,i (укр) = I,i (лат)
------------------------------------------------------------------------
При першому поглядi на дiйснiсть це питання не даК нам покою. Воно
врiзаКться в нашу свiдомiсть, воно переслiдуК нас вдома, на вулицi, в
установi, на базарi, у трамваП... На кожному кроцi наших трагiчних буднiв
у першу чергу бачимо чорним по бiлому писане: Хто ми? Нарiд чи чернь?
Нацiя чи маса?... Органiзована, свiдома, вигранена збiрна одиниця чи юрба
без'язиких i безликих постатей? I дати на це одразу, без вагань, виразну
вiдповiдь ми тодi вагаКмось.
Чому? Бо ми не переконанi внутрiшньо, що весь той людський матерiал,
який заповнюК будинки i вулицi наших мiст, вповнi i незастережно
заслуговуК на назву нарiд Бачимо явища, бачимо обличчя, чуКмо мову,
оцiнюКмо вчинки i з потрясаючим душу жалем стверджуКмо, що величезна маса
живих людиноподiбних iстот 1941 року по народженнi Христа не розумiК i не
усвiдомлюК в собi двох дуже важливих i основних первнiв (елементiв):
людську гiднiсть i нацiональну свiдомiсть. Що це таке людська гiднiсть? Чи
це щось подiбне на мiшок картоплi, чи на порванi чоботи? Не всiм ясно. Що
таке - нацiональна свiдомiсть i для чого ПП можна практично вжити? Також
не кожному вмiщуКться в головi.
При певних обставинах нам було б це абсолютно байдуже. Це явище не
нове. Воно вже з прадавна iснуК на нашiй планетi. Њ людськi громади, якi
живуть споконвiку своПм первiсним життям. Њ суспiльнiсть, що складаКться з
раси кулi. Iлотiв чи чорношкiрих рабiв. I нам, Квропейцям, це явище
свiдчить лише про те, що нi на одну хвилину ми не бажали б опинитися в
станi тих виставлених на поталу випадковостi людських iстот. Наша душа
приготовлена для сприйняття лише таких суспiльних форм, у яких може вiльно
дiяти i розвиватися наша людська гiднiсть.
Почувати себе людиною, почувати себе тим, як ще колись казали, першим
творiнням Найбiльшого Творця, почувати себе свiдомим у всiх своПх вчинках
та поступованнях - ось основна заповiдь людини-Квропейця. Зламати цю
заповiдь - значить зламати самих себе, це значить втратити основний
стрижень буття, це значить перекреслити своК моральне обличчя.
Большевизм багато говорив про свiдомiсть. Але його свiдомiсть зводилась
не до людськоП свiдомостi, а, як тодi говорилося, до свiдомостi класовоП,
чи соцiальноП. А це К далеко не те саме. Основою життя К не клас, а
людина. Той чи iнший подiл людей не повинен замiняти основного. Не важно,
до якого класу належить порядна творча свiдома людина. Важно, щоб вона
такою була. Бо коли привiлейований той чи iнший клас складаКться з юрби
бандитiв чи людського шумовиння, то будь вiн тричi пролетарський чи
буржуазний - вiн сам по собi не маК найменшоП вартостi. Не в пролетарiатi
i не в буржуазiП справа. А в людинi. I тiльки в людинi.
Подiбне явище помiчаКмо щодо нацiональноП свiдомостi. Багатьом ця
справа видаКться туманною. Що за нацiональна свiдомiсть? Чи це, скажемо,
те саме, що мiшок картоплi? I Псти того не можна, i дiди нашi цiлком
вiльно жили, бувши нацiональними туманами, то чому ж не можемо лишитись i
ми такими? Не торкати нацiональноП свiдомостi, не вiдшлiфовувати себе,
бути нацiональною протоплазмою - ось iдеал нацiонально несвiдомого
осiбняка.
Поганий, фальшивий, розрахований на самознищення iдеал. Хто цього не
розумiК, той насамперед засуджуК себе на небуття. Нацiональна свiдомiсть -
це перша передумова широкоП свiдомоП i творчоП чинностi взагалi. Без цiКП
передумови немислима нiяка велика творчiсть. Денацiоналiзацiя - це те
саме, що коли б хтось порядну з моральними основами жiнку силою зводив до
ролi повiП. Денацiоналiзована людина не може бути сильною, не може мати
мiцного морального хребта, не може бути повним характером.
I найбiльшим нещастям украПнського народу було те, що цiла його iсторiя
- перманентне намагання когось зробити з нас не те, чим призначила нас
природа. Втручалися до нашоП рiдноП мови. Втручалися до нашого побуту.
Втручалися до нашого господарства. Всяка влада, яка тiльки не була на
нашiй землi,-росiйська чи польська, нiчим iншим не займалася, а лиш
доводила нам, що ми - не ми, а щось iнше. Це було постiйне ламання нас,
нищення нас. I тодi нiде iнде, лише у наших мiстах, наших селах, наших
школах, наших родинах, нам залазили в саму душу, плювали там на все, що К
для нас святого, не давали змоги боронитися. Останнi роки панування
большевизму особливо яскраво довели нам, що значить таке втручання. Навiть
тi чи iншi лiтери казали нам вимовляти так, як хочуть вони. Диктували нам
наше вiдношення до чужого, до того, що нам вороже.
Наслiдки з усього цього на сьогоднi такi, що величезна частина нашого,
особливо мiського, населення з нацiонального погляду являК собою не що
iнше, як юрбу, що не належить нi до якого народу, що не маК нiчого
святого, що не говорить нi одною мовою. Це не К нарiд. Це - чернь,
це-безлика, без'язика юрба. Особливо це стосуКться до нашоП молодi, яка з
нацiонального погляду - саме велике порожнК мiсце. Соромно, боляче i
огидно бачити таке явище на Квропейському суходолi, на берегах Днiпра, на
вулицях КиКва 1941 року!
Це - боляче ранить наше людське самолюбство. Це принижуК нас в очах
свiдомих чужинцiв. Це, нарештi, вiдбираК у нас безлiч творчоП активностi й
енергiП. Це явище - перше i основне зло, яке треба вирвати з коренем! Тому
- не все одно, хто як говорить, яким богам молиться, якi книжки читаК. Не
все одно, якими iменами названi вулицi наших мiст, не все одно, чи
домiнуючим К для нас Шевченко, чи Пушкiн. Не все одно, як це часто
доводиться чути, кого ми вчимо у школi, не все одно, яке наше вiдношення
до росiйськоП лiтератури. Нi! Це не все одно... А коли - все одно, то це
значить, що все одно для вас, хто К ми самi! Це значить, що ми не нарiд,
не якась спiльна iсторична збiрна сила, а невиразна юрба, сiра маса, вiчно
принижена без всяких iдеалiв чернь.
1941
Last-modified: Tue, 23 Jul 2002 11:48:57 GMT