напiвписьменним варварським монархом Теодорiхом католицького фiлософа Боецiя "Соnsolatio рhilosophiае" ("Втiшання фiлософiКю"). В першiй книзi своКП працi Боецiй писав: "ЯкоП ж свободи ми могли ще сподiватися? О, якби хоч яка-небудь була можлива!" Я вiдчував дедалi виразнiше, що "Роксолана", коли й лишаК менi якусь свободу, то хiба що свободу для сумнiвiв i зневiри. I ось я в Стамбулi i стою коло пiвденноП, поверненоП до Мекки, стiни найбiльшоП стамбульськоП мечетi СулейманiК перед гробницею-тюрбе жiнки з УкраПни. Роксолана, Хуррем, Хасекi- все це ПП iмена, пiд якими вона знана свiтовi. Турки ще й сьогоднi звуть ПП Хуррем. У Стамбулi велика мiська дiльниця носить iм'я Хасекi, на тiй дiльницi - збудована Роксоланою мечеть, притулок для убогих, лiкарня - все це на мiсцi Аврет-базару, на якому колись продавали людей у рабство. А тут, коло мечетi Сулеймана Пишного, поряд з його величезною восьмигранною гробницею,- теж кам'яна i теж восьмигранна усипальниця його жони Роксолани, КдиноП султаншi в тисячолiтнiй iсторiП могутньоП ОсманськоП iмперiП, взагалi КдиноП в усiй iсторiП цiКП землi жiнки, яка удостоКна такоП честi. Чотириста рокiв стоПть ця гробниця. Всерединi пiд високим куполом Сулейман звелiв вирiзьбити алебастровi розети й прикрасити кожну з них безцiнним смарагдом, улюбленим самоцвiтом Роксолани. Коли помер Сулейман, його гробницю гак само прикрасили смарагдами, забувши, що його улюбленим каменем був рубiн. Де тi смарагди? Надто багато тяжких часiв було за цi чотириста рокiв, щоб збереглися безцiннi коштовностi. Але гробницi стоять. I бiля узголiв'я Роксоланиного кам'яного саркофага лежить на потемнiлiй вiд часу дерев'янiй пiдставцi ветхий коран. Понад триста рокiв читав тут ходжа священну книгу мусульман. У нiй можна знайти чимало гiрких слiв про людське життя. "I коли похована живою буде спитана: за який грiх вона вбита?" На жаль, таких слiв тут нiколи не читали, а тiльки тi, де аллах великий i всемогутнiй i де вiн грозиться простiй людинi, де невтомно закликаК: "Бийте Пх по шиях, бийте Пх по всiх пальцях!" I ось там, стоячи коло РоксоланиноП гробницi, автор чомусь подумав, що ця жiнка мав помогти йому в його намiрах, хоч би якi зухвалi (або й безнадiйнi!) вони не були. Взагалi коли починаКш писати роман (надто ж iсторичний), створюКться враження, нiби все тобi йде до рук, з'являКться безлiч людей, що готовi прийти на помiч, несподiвано виходять з друку потрiбнi тобi книжки, хоч досi вони могли лежати десь цiлi вiки, археологiП викопують те, про що нiхто й не мрiяв, теоретики висувають теорiП, без яких твiй роман був би неможливий. Чим це все пояснити? Мiстика, неприроднiсть? Може, це те, що звуть осяянням? Ти вiдчув ту мить, коли можна братися за те чи iнше, i тодi як винагорода за смiливiсть - злива несподiваних дарункiв. Ти син часiв своПх i маКш вiдчувати Пхнiй голос, Пхнiй поклик. Можна було б назвати безлiч людей, якi прийшли авторовi на допомогу в його роботi над цим романом, чи то даючи поради, чи надсилаючи рiдкiснi книги, чи роблячи виписки з архiвiв i навiть таких славетних книгосховищ, як Креванський Матенадаран. Можна б перелiчити працi великих наших тюркологiв Кримського й Гордлевського, австрiйського орiКнталiста Хаммера i югославського Самарджича. Можна б описати мандри авторовi в усi тi землi, про якi йдеться в книжцi. Можна б просто укласти список джерел, як це водиться в учених публiкацiях. Але ж лiтература - не наука i автор - не дисертант. "Роксолана" - це тiльки роман. Автор зробив усе, що мiг. Тепер настала черга для читача. Може, йому буде часом тяжко над сторiнками цiКП книжки. Авторовi теж було нелегко. IсторiКю не завжди можна втiшатися - в неП треба ще й учитися. [1] Кадрига- галера. [2] Миср -- давня назва Њгипту. [3] Д ж а м i я - велика (соборна) мечеть. [4] А с п р а - грошова одиниця. [5] У л е м - мусульманський вчений. [6] Бастурма- шашлик з яловичини. [7] Хамам - лазня. [8] Хафiз- чоловiк, який знаК напам'ять коран. [9] Уртак - купець. [10] Бейефендi- вельмишановний (звертання) [11] Чарчаф- жiноче запинало для обличчя. [12] Л у т - мiра [13] Чи робила ти, як iншi жiнки, для вдоволення своКП хтивостi... [14] Бак - дивись. [15] ЧухраП йаджеми - придворнi пажi. [16] Баб-ус-сааде- Брама блаженства в султанському палацi. Так називано також султанський гарем. [17] Кадiй, кадi - мусульманський суддя. [18] Абу Ханiф, Малiкi, Несай- найвiдомiшi авторитети в галузi мусульманського права - шарiату. [19] Суфiй- вчений. Послiдовник однiКП з мусульманських сект. [20] Бейт - двовiрш. [21] Чауш- нижчий чин в армiП, а також слуга, що виконуК рiзнi доручення. [22] "Тасаввурат" - "Метафiзика" Арiстотеля в мусульманськiй обробцi. [23] Т о г р а - печать, в якiй зашифровано iм'я султана i його титул. [24] Санджак- область. [25] Диван- тут збiрка вiршiв. [26] Сераскер- головнокомандуючий. [27] Р а й я - феодально-залежне сiльське населення в Турецькiй iмперiП. [28] Невбет- щоденне биття в барабани на знак торжества незалежностi. Тут iронiя: сова кричить невбет - знак втрати незалежностi [29] П е р д е д а р - той, що вiдсуваК запону, щоб впустити до палацу вiдвiдувачiв. Павук-пердедар - так само iронiя. [30] М i х р а б - частина мечетi типу вiвтаря в християнських храмах. [31] Девшiрме - так званий "податок кровi", який Османи збирали в пiдкорених християнських краПнах. Маленьких хлопчикiв силомiць забирали в батькiв, везли в Стамбул, де вiддавали в школи аджемiв, якi готували майбутнiх яничарiв. [32] Кизилбашами звано тодi персiв. [33] КехаП- сiльськi старости. [34] Азан - молитва. [35] Сiпехсалар- зброКносець. [36] Ю р ю к - кочовик. [37] Дурбашi - кати. [38] Фетх-наме- послання про перемогу. [39] Г у л я м п - сторожа. [40] Т а б у т - вiдкрита труна, в якiй переносять небiжчикiв. [41] Зiндан - пiдземна в'язниця. [42] На гiлцi двi черешнi. Одна червона, друга недоспiла. Я насолодився вже смаглявкою. Та нiяк не мiг ще обняти бiлолицьоП. [43] Каба тюркче- вульгарний турецький, простонародний. (Зневажлива назва усноП народноП мови в устах панiвноП верхiвки). [44] Х а д i с - перекази про вислови та вчинки Мухаммеда. [45] А н с а р - прибiчник, послiдовник пророка Мухаммеда. [46] Д и р л и к и- земельнi надiли. Те саме - тiмари, зеамати. [47] Т а х а л л у с- псевдонiм. [48] Т а р i х - iсторiя, лiтопис, напис. [49] Ч о р б а - юшка. [50] Б ю р а к - легендарний кiнь, на якому нiбито пророк Мухаммед здiйснив подорож на небо. [51] Н у х - мусульмансько iм'я Ноя. [52] Ф е т в а - послання глави мусульманськоП церкви. [53] А й н е д а р- носiй дзеркал. [54] I б н а л ь -Ф а к и х - власне iм'я (син знавця законiв шарiату. Факих - знавець шарiату. [55] В а к у ф - майно, записано на справи благодiйництва. [56] Буквально: перевертай казани. Перевернутi казани були ознакою яничарського невдоволення. Згодом цей термiн став означати яничарський заколот. [57] М i х м а н д а р - церемонiймейстер, комендант кортежу. [58] П у к и- литки. [59] О р с а к- похiдна колона, обоз, кортеж. [60] Д ж е б е д ж е П т - гармаш. [61] С у н н а - уснi мусульманськi перекази, що мають силу законiв. [62] М у н к а р i Н е к i р - ангели смертi у мусульман. [63] Ч а м л i т - коштовна тканина. [64] Б а г а з i я - тканина бавовняна [65] М у х а П р- шовкова тканина. [66] Б у л ю к - великий вiйськовий загiн, точнiше, вiйськове з'Кднання. [67] С ю н н е т- мусульманський обряд обрiзання хлопчикiв. [68] М а к т у л- убитий. [69] С у р н а м е- урочистi подiП. [70] Н е д и м - спiвбесiдник. [71] М е й з а р (або - не так вульгарно - "изар") - вузька запаска, без якоП мусульманин нiколи не миКться в лазнi. [72] Пiсенька османських наркоманiв XVI ст. [73] Д е м - гашиш. [74] Турецький жаргонний вислiв, який означаК одурманення людини гашишем. [75] О д ж а к- об'Кднання кочовикiв з тридцяти родин [76] Л у к м а н (або Л о к м а н) - легендарний лiкар у мусульман. [77] Т е з к i р е- антологiя. Тут: укладач антологiП. [78] А ш и к - поет. [79] Б е р а т- тут: султанська грамота про призначення пенсiП. [80] I ш т а к а р а н - iсторик, лiтописець. [81] D i х i (лат.) - я сказав. [82] С а д р а з а м- титул великого вiзира. [83] Ритуальний мусульманський вигук. Буквально що бажаК бог. Тут: гiркота, здивування - оце так! [84] МаКться на увазi турецька приказка: "Мечеть завалилася, а мiхраб стоПть" (про старих, але молодих душею людей). [85] Б е р i - вiльний, незалежний. Тут - прiзвисько: Вiльний Мустафа. [86] К р у т ь к о - гострий камiнь, довкола якого вир. [87] Б у ч о к-камiнь, через який перевалюКться вода i реве, бучить. [88] Щ i т к а- мiсце скупчення каменiв. [89] Ч е р i н ь- суцiльне кам'яне дно. [90] У п а д - водопад. [91] О д м i т ь- вир навколо каменя або трохи а. [92] К о с я к- тонкий довгий канат. [93] К ю р е т е к а ш i л а - галери.