ри. А мито сплатив, Ё закят, усе без хитрощЁв, я тепер згадав. I раптом тЁка╨, та ще й мЁй фальшивий дозвЁл показу╨ Ё хабаря да╨? НЁ, мЁй милий небоже, там, де пота╨мнЁ братства мЁж собою ворогують, нам нема чого пхатись. Наша справа збирати мито, слЁдкувати за порядком Ё примножувати достатки. ЗаймЁмося краще з тобою тими купцями, що пота╨мно провозять золото. Це вигЁдно й безпечно. 30. КНИЖНИК I МАНДР╡ВЕЦЬ Аль-ДжаубарЁ полюбляв розгадувати всякЁ та╨мницЁ. Також любив Ё сповЁдЁ бувалих людей про рЁзнЁ розгаданЁ та нерозкритЁ справи. За довгий час у нього накопичилось таких ЁсторЁй пребагато. ТодЁ вЁн Ё написав свою працю "Аль-Китаб аль-мухтар фЁ'кашф аль-асрар" -- тобто "Книга дослЁджень з вибраних та╨мниць". I не поминув у сво©й книзЁ одну ЁсторЁю, свЁдком яко© вЁн був. Один з купцЁв-меценатЁв, любитель красного письменства та цЁкаво© бесЁди, запросив Аль-ДжаубарЁ погостювати до одного Ёз сво©х ма╨ткЁв у ХарранЁ. Отож з багатьма слугами та рабами-охоронцями вони ви©хали до ма╨тку. А поруч було там мЁстечко, славне тим, що на третину населяли його мандейцЁ. 3 них же, як вЁдомо, вийшло багато найвправнЁших лЁкарЁв та астрономЁв халЁфату. Купець обЁцяв познайомити Аль-ДжаубарЁ Ёз старЁйшиною мандейцЁв, великим мудрецем Ё тямущим звЁздарем. Це також привабило Аль-ДжаубарЁ в тЁ кра©. Другого дня нашЁ мандрЁвцЁ пЁднялись на крутий пагорб, Ё зразу петля дороги повела ©х у зелену долину. А там пЁд кручею, серед розбитих колон, Ёз спотвореного римського маскарону весело дзюркотЁло джерело. Дорога тут круто вигиналась над западиною, Ё тому людям каравану згори було все видно, як на долонЁ. Те, що зараз спостерЁгали мандрЁвники, ©х дуже здивувало. На зеленЁм п'ятачку бЁля витоку водограю вони побачили чоловЁка й мавпу. Обо╨ -- Ё людина, Ё тварина -- молились. I вдягненЁ були однаково -- в короткЁ червонЁ шаровари та персидськЁ куртки. ТЁльки ще в чоловЁка на головЁ була висока шапка, перев'язана тюрбаном. Купець збирався в сво╨му ма╨тку розважитись ловами, тому в караванЁ були добрЁ гончаки на газелей та кЁлька соколЁв-шахЁнЁв пЁд доглядом сокольничого. Теплий вЁтер вЁяв знизу Ё принЁс запах мавпи, й гончаки наче показились. Ледь вдалося псарям утримати ©х на шворЁ. А дивний подорожнЁй Ё його мавпа наче й не чули шаленого гавкоту та розмови багатьох людей, брязкоту караванного начиння. Обо╨ продовжували ревно творити намаз. Поки караван спускався Ё наповнював собою зелену западину, молитва тим часом скЁнчилася. ЧоловЁк огладив бороду, взув сандалЁ Ё скрутив килимка. Мавпа теж скрутила килимок, але зав'язав його ©© господар. ТодЁ тварина, прихопивши килимок зубами за шворку, видерлась на уламок римсько© колони. РозсЁдлували коней, знЁмали поклажу з верблюдЁв та вЁслюкЁв, розпалювали вогнища, набирали Ёз струмка воду. Купець Ё Аль-ДжаубарЁ ступили на землю Ё розЁм'яли затерплЁ ноги. ПЁдемо подивимось на циркача та його мавпу? Не думаю, що це просто базарний фЁгляр. ТЁ ходять гуртом. А вЁн один. Без сумнЁву, вЁн пройдисвЁт, та ще й якась та╨мниця тут ╨!.. О мЁй любий друже! Ти славний книжник! Але скрЁзь ти тЁльки й бачиш та╨мницЁ та всякЁ шахрайства! По-мо╨му, це просто дуже вмЁлий дресирувальник. А його мавпа надзвичайно слухняна Ё все намага╨ться зробити, як Ё ©© хазя©н... МЁй друже! А хто ж зробив мавпЁ молЁльний килимок?.. НЁ, тут ╨ шахрайство... ХодЁмо й перевЁримо! -- вирЁшив купець, Ё вони рушили вгору за течЁ╨ю до зруйнованого римського водограю. ЧоловЁк у бойовЁй шкЁрянЁй куртцЁ з мЁдними наклепками пЁдвЁвся Ё ╢речно привЁтав непроханих гостей та подав ©м блакитну китайську пЁалу. Пийте, шановнЁ, Ё хай на вас Ё ваш рЁд впаде благословення Аллаха! СЁдайте на цЁ древнЁ каменЁ Ё вЁдпочиньте пЁсля дороги. Порадуйте сво© вуха спЁвом цього прекрасного джерела! Дяку╨мо! Навпаки, ми прийшли запросити тебе до нашого столу! -- зверхньо, без особливо© ╢речностЁ виголосив купець.-- А коли по©си, покажеш нам сво© фокуси з мавпою. Шановного Ё ласкавого добродЁя в оману ввела наша зовнЁшнЁсть! Ми не лицедЁ© Ё не попихачЁ. А тому не можемо прийняти запрошення, бо не можемо вЁдплатити господарю тим, чим йому гадалось! -- ╡ жилавий засмаглий чоловЁк вклонився. Хто ж ти такий? I чому дозволя╨ш мавпЁ насмЁхатись над святою молитвою? -- гостро спитав Аль-ДжаубарЁ.-- Це ж ти зробив ©й килимок Ё одяг?! -- Одяг я пошив, бо негоже йому навЁть у мавпячЁй личинЁ свЁтити срамотою. А килимок нам подарував один бЁдний чоловЁк в Аль-АхвазЁ. Його дарунок Ёшов не вЁд гординЁ та вЁд багатства, а вЁд щиростЁ й вЁри в Аллаха. А мою справу його поводиря розглядав кадЁ в Аль АхвизЁ Ё прийшов до висновку, що ми не ганьбимо вЁри. Отож, шановнЁ добродЁ©, я ще раз вам кажу, що ми мандрЁвцЁ, закинутЁ сюди волею долЁ. Ще раз сердечно дяку╨мо за увагу, але при╨днатись до вашо© трапези щедро© не можемо... ╙дине прохання, о господине, накажи тримати собак на прив'язЁ, щоб вЁн не страждав вЁд приниження, мов якийсь кЁт, на латинськЁй колонЁ. Гаразд, накажу. Але звЁдки ти зна╨ш, що колона була колись латинська? -- поцЁкавився купець. Написи тут скрЁзь латинськЁ, о мЁй господине! То ти, виходить, книжник? О нЁ, мЁй господине! Я -- Падуча Зоря МорЁв. Але гЁркЁ обставини закинули нас аж сюди, де нЁхто з людей не бачив моря й корабля Ё не куштував солоно© морсько© води... Так ти не роздЁлиш з нами трапезу? Вибачай ласкаво, о господине! Не сьогоднЁ. Днями, коли я буду в мЁсцях тво╨© мети, якщо захочеш, я зайду до тебе... А зараз сонце нам показу╨ рушати вперед. Сонце, зорЁ та мЁсяць -- головний дороговказ моряка!.. А ти часом не чаклун, не ворожбит? -- занепоко©вся Ё розсердився купець.-- ЗвЁдки ти зна╨ш, що я ©ду в свЁй ма╨ток? Ну хто ж ©де в чужий ма╨ток Ёз сво©ми гончаками та шахЁнами? НЁ, я не чаклун Ё не ворожбит. Я можу передрЁкати тЁльки погоду за мЁсяцем та сонцем. А це Аллах дозволя╨. Я шарЁату нЁколи не порушував Ё шанував адат. I тому ще раз прошу вибачити мою вЁдмову... ВЁн вклонився Ё притис лЁву руку до серця, а праву опустив униз. Аль-ДжаубарЁ пЁдвЁв голову Ё задивився на мавпу. Вона не повторювала рухЁв свого господаря переднЁми лапами, а лише схвально кивала головою: "Так! Так! Так!" Аль-ДжаубарЁ стало моторошно -- не мавпа, а зачаклована людина. ВЁн струснув плечима Ё виголосив: -- ПЁшли, мЁй меценате! Не будемо набридати нашому новому знайомому... Вони розпрощалися Ё пЁшли до сво©х людей та худоби, а мандрЁвець знову сЁв Ё почав порпатись у яскравЁй й╨менськЁй торбЁ. Купець Ё Аль-ДжаубарЁ спускались вниз уздовж струмка. -- Просто не вЁриться, що так можна видресирувати тварину! Дивишся-- Ё аж мороз по шкЁрЁ йде: ну зачаклована людина, а не мавпа! -- А ти скрЁзь шука╨ш та╨мницЁ Ё шахрайство. Тут Ё дитинЁ ясно, чого вЁн вЁдмовився, чого просив собак тримати. Мавпа -- то зачарована людина! ТЁльки от хто вЁн -- добрий чи злий чаклун? --Ти зна╨ш, мЁй дорогий друже,-- вЁн таки колишнЁй моряк. Я колись бував у БасрЁ-- старЁ моряки всЁ чимось схожЁ, хоча не можу сказати чим... А вЁн уже не молодий. Йому не менше сорока -- сорока п'яти. I зовсЁм вЁн не ворожбит, а просто генЁальний, неймовЁрний, казковий дресирувальник!.. Це ж треба таку розумну мавпу вЁднайти Ё так вишколити!.. А я тобЁ кажу -- вЁн ворожбит Ё чаклун! I думаю, нЁ, здогадуюсь, що вЁн магрЁбЁнець! УсЁ вони чаклуни!..-- доводив купець. О мЁй меценате! Не опускайся до вЁри всяким книжкам, складеним для простолюдинЁв, Бачу, що ти просто повЁрив цим казкам "ТисячЁ та одно© ночЁ"... -- По-тво╨му, там неправду написано, що всЁ магрЁбЁнцЁ -- чародЁ© та чаклуни?! Отако сперечаючись, вони прийшли до свого становища Ё сЁли до розкЁшно© трапези. Тим часом колишнЁй моряк, що назвав себе Падучою Зорею МорЁв, добре приладнавши на м'язистЁ ноги сандалЁ, пЁдхопив сво© двЁ й╨менськЁ торби, довгу бамбукову палицю Ё по крутому схилу навскЁс почав пЁдЁйматися на дорогу. Мавпа скочила з колони Ё поспЁшила за ним, бЁжачи то на заднЁх, то на трьох, бо однЁ╨ю передньою лапою та зубами притримувала килимок. I купець, Ё Аль-ДжаубарЁ, Ё вся прислуга та раби перестали ©сти й повернули голови до схилу. Просто не вЁрилось, що по такому схилу можна пЁдЁйматися так легко вгору! Вони обо╨ -- Ё мавпа, Ё страннЁй -- моряки. ЗовсЁм не бояться висоти Ё привченЁ до всяких несподЁванок. НЁ, вЁн чаклун! От я тобЁ правду кажу!.. -- гарячкував купець. I раптом схаменувся.-- Ахмед! Збери коржЁв медових та солодощЁв, та всяко© городини, наздожени й вЁддай ©м!..-- ВЁн махнув рукою на схил, де вже мандрЁвець з мавпою закЁнчував сходження Ё вибирався на дорогу. Гарненький гулям-текЁнець1 швидко зЁбрав у кошик пригощання, скочив на коня Ё погнав його чвалом по дорозЁ навкруги. Як вЁн наздогнав перехожого з мавпою, не було видно. Але повернувся швидко. Тримав порожнЁй кошик, руки в нього тремтЁли Ё з коня вЁн не злазив. -- Що?! -- с жахом, спадаючим голосом спитав купець.-- Джин?!!! Мана?! РозвЁявся з пилом?.. НЁ, господине!.. Я частину лакЁткЁв сховав собЁ, а ця... тварюка... Цей зачаклований принц... вЁн скочив на коня Ё витяг... ТЁльки менЁ повернув мЁй хлЁб позавчорашнЁй Ё шмат в'яленого м'яса, що я вже п'ятий день як собЁ купив... ЗвЁдки ти зна╨ш, що мавпа -- принц, та ще й зачаклований?! -- аж пЁдскочив купець. ВЁн, той... чародЁй... так його назвав... ВЁн йому сказав; "Принце, вЁддай рабовЁ рабове! ВЁн теж ©сти хоче!" I цей перевертень подивився на все, помацав, попробував зубами Ё вЁддав менЁ... мо╨... А що цей говорив? Що вЁн тобЁ сказав?!! ВЁн... вЁн... вЁн... наказав передати... що погода буде добра... чотири днЁ... для соколиних... ловЁв, а потЁм щоб ти... полював з гончаками... Дякував за пундики. Ну що я тобЁ говорив?! ВЁн чаклун, без усякого сумнЁву! За всЁма чародЁйствами Ё чарами завжди сто©ть або фокус, або шахрайство... ВЁн моряк, найкращий дресирувальник, якого... Я вже це знаю! -- Але цього ЁншЁ не знають, ЁншЁ!.. I знов сперечалися Аль-ДжаубарЁ та його меценат, Ё кожен на користь сво©х доказЁв проводив безлЁч прикладЁв... Як напророчив колишнЁй моряк, перших три днЁ купець та Аль-ДжаубарЁ розважалися соколиними ловами. На четвертий день птахи нараз кудись зникли. ПовЁяв легенький вЁтерець, Ё тодЁ замЁсть соколЁв - шахЁнЁв настала черга гончакЁв. Коли вони пЁсля вдалого полювання десь на шостий день стомленЁ поверталися через мЁстечко, купець не витримав: -- Я просто вмираю вЁд голоду, о мЁй любий Аль-ДжаубарЁ! Спинимось Ё хоча б трохи бургулю з кисляком перехопимо в оцЁм ханЁ. Хан був один у мЁстечку, Ё будинок господаря виходив у хан глухою стЁною. ВЁн сам прислужував високим гостям, старався з усЁх сил. НавЁть десь у беду©нЁв, на всяк випадок, дЁстав степових печериць Ё пЁдсмажив ©х у теплЁм коров'ячЁм маслЁ. Пригостив дорогих гостей Ё молозивом та смаженою сараною з верблюдячим кисляком -- хотЁв у купця винайняти шмат поля пЁд баштан. Наситившись, купець солодко вЁдригнув Ё задоволено виголосив: Добре, що ми тодЁ пЁдЁйшли до цього чаклуна з мавпою! Бо я збирався спочатку з гончаками вЁдправитися в степ, а тодЁ вже побавитись Ёз соколами... Господине,-- низько кланяючись, вибачився господар хану,-- маю тобЁ сказати, що два днЁ тому в мо╨му за©здЁ перебував подорожнЁй з мавпою. ТЁльки то не мавпа, прошу мене вибачити, а зачарований принц. А сам вЁн був при ньому адмЁралом. I всЁ того нещасного Принца покинули, крЁм нього, тобто АдмЁрала. ВЁн, колишнЁй АдмЁрал, побива╨ться, що зразу не навернув Принца в нашу вЁру! Може, тодЁ вдалося б цих чарЁв позбутися зразу... А тепер вони вдвох бродять по свЁту Ё шукають порятунку вЁд проклято©... ВЁд кого, вЁд кого?!--стрепенувся зачудований купець, а Аль-ДжаубарЁ зневажливо Ё поблажливо засмЁявся. Господар хану нахилив бородате лице до вуха купця Ё голосно прошепотЁв: Принцеси з кра©ни Чампу! Вона страшенна чародЁйка! Заграбастала всЁ коштовностЁ принца. Його слонЁв, золото, камЁння Ё чорних рабЁв-во©нЁв. Вони там у височеннЁй цЁнЁ. Слон ненабагато дорожчий за зЁнджа-во©на! Вона хотЁла пЁдбити принца проти його батька. Та не Принц ця мавпа, Ё не АдмЁрал цей колишнЁй моряк! ВЁн дуже шляхетний Ё обережний пройдисвЁт, нЁ, штукар! I до всього ж розумний настЁльки, що нЁ в кого нЁчого не просить! Чи я брешу? ВЁн у тебе, хазя©не, хоча б щось попросив? НЁчого. ХЁба тЁльки кЁмнату на другЁм поверсЁ або дозволу лягти спати па даху... Для чого? -- поцЁкавився Аль-ДжаубарЁ -- ВЁн не пояснив? -- ВЁн, добродЁю, менЁ нЁчого не пояснював, але я сам допетрав, коли почав за ним спостерЁгати. Зна╨те, мене якийсь неспокЁй охопив, недовЁра, пЁдозра. Спочатку, щиро кажучи, я всьому повЁрив, що вЁн сказав, а згодом почав сильно сумнЁватись. Надто вже вЁн не схожий на пройдисвЁтЁв, яких менЁ тут, в хан, довелось надивитись. Не мЁг я спати, випив настою, щоб бадьоритись, Ё дивлюся, чекаю, коли вЁн вийде з комЁрчини. Виходить. Один. Вийшов на галерою Ё став зорЁ роздивлятись. ПотЁм вийшов на середину двору. Собака до нього кинувся, загарчав. ВЁн поговорив Ёз собакою, Ё той пЁшов вЁд нього. ТодЁ вЁн витяг щось з-за пояса. НЁби дощечка з дЁрочками Ё шворка з вузликами до не© прикрЁплена. Почав вЁн, один кЁнець шворки в ротЁ тримаючи, по тЁй шворцЁ дощечку совати Ё на зорЁ крЁзь ту дощечку дивитися. ПотЁм запхав сво╨ начиння в свЁй широкий пояс Ё пЁшов зробити омовЁння. Затим по приставленЁй колодЁ з галере© вилЁз на дах. I зразу ж, я й не помЁтив, бо вЁн не кликав, з'явився на даху Принц, тобто, мо© любЁ гостЁ, мавпа. Обернулись вони до кибли точнЁсЁнько, це я свЁдчу твердо, Ё почали творити нЁчну молитву. Говорив АдмЁрал неголосно, але я чув окремЁ слова Ё на такЁй вЁдстанЁ. Вони скЁнчили молитву Ё спустились на галерою, а звЁдти зайшли в свою комЁрчину, Ё я добре чув, як вони засували у дверЁ брус... От так... ПотЁм, вдень, вЁн читав Коран у комЁрчинЁ. А Принц, тобто мавпа, сидЁв на даху комЁрчини Ё споглядав за тим, що дЁялось у дворЁ. У полудень, коли настав час салят-аз-зухр, мавпа, тобто Принц, скочила на галерею Ё почала шарпати АдмЁрала. АдмЁрал сховав Коран, вийняв свою дощечку з дЁрками Ё вимЁряв сонце, а тодЁ зробив омовЁння Ё на даху сотворив молитву. Разом з Принцем, тобто мавпою. Я спитав у нього потЁм, чому вЁн не пЁде до мечетЁ. А вЁн вЁдповЁв, що бо©ться темних людей, якЁ не зможуть вЁдрЁзнити зачарованого Принца вЁд звичайнЁсЁнько© мавпи. Я почав наполягати, щоб вЁн усе ж пЁшов до мечетЁ з Принцом, тобто мавпою, що нашЁ люди богомЁльнЁ й доброзичливЁ, Ё якщо Аллах з ним, то вони всЁ його признають. Щиро кажучи, я знову почав сумнЁватись, чи не шахрай вЁн. Якраз була середа. I вЁн, тобто АдмЁрал, сказав менЁ, щоб я його пустив на дах будинку, вЁн там молитиметься Ё цЁлу добу нЁчого не вЁзьмуть вони в рота, анЁ води, анЁ крихти ©жЁ. Бо вЁн дуже хвилю╨ться Ё хоче, щоб Аллах дав йому знамення. ВЁн пЁшов з мавпою, тобто Принцом, на дах мого будинку. I молився там з Принцем, тобто мавпою, цЁлу добу. I не пив, Ё не ©в. ТЁльки безбожний насмЁшник та айяр, рЁзник Омар всЁм говорив, що вЁн бачив, як мавпа, тобто Принц, на льоту ловив горобцЁв Ё жер ©х, тЁльки пЁр'я летЁло! Але, скажЁть менЁ, як вЁн мЁг бачити подЁбне блюзнЁрство, якщо його будинок аж на добру сотню лЁктЁв вЁд мого хану Ё висота його даху сяга╨ лише низу мо©х вЁконних решЁток?!! От же бувають люди!.. Та якщо ти, господине мЁй ласкавий, даси менЁ в найми поле пЁд баштан, я цього безбожного притисну!.. Бо, звичайно, поки достатку в нас майже рЁвно, то його багато хто й слуха╨. Але... Ти менЁ про рЁзника облиш! Кажи, що далЁ було?! А далЁ нЁчого особливого не було. Настала п'ятниця. ╡ всЁ пЁшли до мечетЁ. I АдмЁрал з мавпою, тобто Принцем. Розстелили вони килимки сво© в самЁм куточку пЁд стЁною, що мулла ©х спочатку й не помЁтив. А я мовчав, що АдмЁрал збира╨ться на салят-аль-джума 2. Хоча все мЁстечко, навЁть всЁ мандейцЁ знали, що в мене прожива╨ якийсь дуже дивний чоловЁк з мавпою. Я дивився, давився на мавпу, пробачте, на Принца, Ё вЁдчував, що в мене голова обертом Ёде. Сидить вона, тобто вЁн, позЁха╨, як наш швець Хасан на кожнЁй п'ятничнЁй молитвЁ, потЁм почуха╨ться, як кравець Абу Касем, а потЁм почне плюватись Ё плювки ховати пЁд килимок, як чинбар Сахл, що весь час кожЁ зубами пробу╨! Людина -- нЁякого сумнЁву! Та ще, зна╨те, одяг,-- просто потворний карлик, а не мавпа! Десь пЁд кЁнець казання мулла нарештЁ вздрЁв мавпу, тобто Принца. ЗмЁнився на видЁ, але скЁнчив казання. А тодЁ як почне поносити безбожникЁв усЁх, ╨ретикЁв, поган, християн та Ёуде©в, аж луна по мечетЁ пЁшла. Почав закликати правовЁрних знищити брудну тварюку Ё перехожого шахрая! ТодЁ пЁдвЁвся АдмЁрал Ё попросив уважно його вислухати, а там хоч нехай його каменують, якщо знайдуть винним. Ось що вЁн сказав: -- ПравовЁрнЁ! Це не брудна тварюка, а нещасний, який уже з поганства почав повертатись у нашу Ёстинну вЁру. Це був красень принц БхурЁ-МхурЁ Ёз далеко© кра©ни Чамп, що далеко на схЁд вЁд славно© ╡ндЁЁ. Я був у його князЁвствЁ адмЁралом усЁх його кораблЁв. I я почав йому пояснювати Ёстину нашо© вЁри, ©© правдивЁсть Ё силу. Та, певно, я в чомусь согрЁшив, бо не встиг його остаточно навернути в нашу Ёстинну вЁру, як його пЁдступна дружина, принцеса-чаклунка... I ви зна╨те, шановнЁ мо© гостЁ, коли АдмЁрал згадав про принцесу-чаклунку, мавпа, тобто Принц, пЁднялась Ё стисла кулаки! ВсЁ люди дЁйшли до повного здивування! Отож, АдмЁрал далЁ вЁв таке: -- ...загарбала всЁ його скарби, зачарувала бойових слонЁв Ё чорних во©нЁв - ефЁопЁв, Ё пЁшла в свою кра©ну. А його, за те, що не згодився на ©© пЁдмову кинути до в'язницЁ свого батька Ё повбивати братЁв, перетворила на мавпу Ё наклала на нього викуп... Тут мавпа закрила лице руками Ё почала аж труситись вЁд плачу. Мо© дорогЁ гостЁ, здивування й жах приявних дЁйшли до межЁ можливого! А АдмЁрал вже закЁнчував: -- Вона наклала на нас страшний викуп-- аж сто тисяч динарЁв! Але за останнЁх п'ять рокЁв ми вже зЁбрали дев'яносто тисяч, Ё вЁдправили сакками в КалЁкут, а звЁдтЁля в Камбей, останЁй мусульманський порт ╡ндЁ©. Ми йдемо до ЙорданЁ© та Палестини, бо там ╨ мо© друзЁ моряки, з якими я в юностЁ плавав Ё дЁставав корабельне дерево для славного лицаря Ёсламу, переможця невЁрних, вЁдвойовника ╙ршала©му, благородного Салах ад-ДЁна. Вони менЁ допоможуть грошима, Ё я зможу повернутись у землЁ далекого МашрЁку проповЁдувати наше вчення. А мЁй нещасний, спотворений Принц знов явить свою людську подобу! I при тих словах АдмЁрала мавпа, тобто Принц, засмЁялася Ё пЁдняла кулаки над головою. БЁльшЁсть одразу зрозумЁли, що це не мавпа, а Принц. ТЁльки цей чортЁв м'ясник почав галасувати, що мавпа, тобто Принц, Ё ╨ мавпа, бо вона ловила в мене на даху Ё жерла горобцЁв! Та я йому вЁдповЁв! Але наш мулла ще сумнЁвався. Та коли ж Принц, тобто мавпа, пЁдЁйшов до АдмЁрала Ё витяг у нього з-за пояса срЁбну ЁндЁйську пайсу та понесла муллЁ, показуючи на свЁтильник, вЁн посвЁтлЁшав розумом Ё лицем, бо зрозумЁв, що нЁяка тварина не може дати срЁбло на свЁтильники. I тодЁ вЁн, тобто мулла, закликав усЁх нас помолитись за нещасного Принца, щоб той вернув собЁ людську подобу Ё мЁг славити Аллаха людським голосом!.. Ще цЁлу добу АдмЁрал з мавпою, тобто Принцом, жили в мене. I в мене товклося стЁльки людей, нЁби беду©ни при©хали на весняний ярмарок! За один день я розпродав половину припасЁв! Он як! Люди приходили й приносили хто грошЁ, хто дарунки мо©м постояльцям. I вони не помилились, що це Принц Ё АдмЁрал справжнЁ, а не шахра©. Багато з тих дарункЁв АдмЁрал вЁддав менЁ, вибачаючись, що не може подарувати нЁчого з заморських див. Що поробиш, адже його останнЁй корабель засмоктали сипучЁ пЁски в гирлЁ Шатт-ель-Арабу!.. Коли купець Ё Аль-ДжаубарЁ ©хали в ма╨ток, купець все смакував розповЁдь ханщика. -- От бачиш, мЁй любий книжнику! ╙ на свЁтЁ Ё справжнЁ чудеса, без шахрайства! Аль-ДжаубарЁ не сперечався цього разу. Дуже сподобалось йому в ма╨тку купця Ё тому аж нЁяк не хотЁлося з ним псувати добрЁ стосунки. А настрЁй у купця був такий хороший, що вЁн навЁть склав угоду про оренду землЁ пЁд баштан з хазя©ном хану. Сам же Аль-ДжаубарЁ ©хав Ё з подивом Ё захватом думав про неймовЁрнЁ вмЁння дресирувальника, який отак вишколив свою мавпу. Але ж Ё мавпа була чогось варта! Це не тЁ мавпи, що ©х тягнуть за собою на ремЁнцях старцЁ - лицедЁ©. Ще двЁчЁ зводила доля Аль-ДжаубарЁ з АдмЁралом Ё Принцом. Десь через пЁвроку вЁн бачив його в Аль АхвазЁ, коли мавпа на мулЁ в супроводЁ слуги-Ёндуса при©хала до мечетЁ в п'ятницю. Схопила молЁльний килимок Ё пЁшла до мечетЁ. I коли заходила, Аль-ДжаубарЁ спостерЁг, що вона пЁдняла саме ту лапу, якою треба, якби вона була людиною-мусульманином, переступати порЁг при входЁ до мечетЁ. Але самого АдмЁрала Аль-ДжаубарЁ не бачив. ПотЁм, може, через рЁк, вони знову здибались в одному хорранському мЁстечку. 3 цЁкавостЁ Аль-ДжаубарЁ запросив АдмЁрала Ё мавпу-Принца в свою кЁмнатку в за©здЁ. Була дощова й вЁтряна зимова погода, й мандрЁвцю з його твариною дЁсталась кутова клЁтина в ханЁ на другЁм поверсЁ. Хоч вода не дуже затЁкала, зате вЁтер дошкуляв добре. I АдмЁрал з вдячнЁстю й радЁстю прийняв запрошення. Вдягнений вЁн був трохи Ёнакше -- довгЁ штани тюркськЁ, м'якЁ чоботи, старий плащ, але куртка з мЁдними клепками та ж сама, той же пояс Ё повстяна шапка з тюрбаном. Торби -- двЁ, одна стара й╨менська шерстяна, друга -- нова, з добро© буйволячо© шкЁри. В руках той же посох бамбуковий. Але чистий, у грязюку не закаляний, наче його весь час на плечЁ носили. Ти мене, Падуча Зоря МорЁв, пам'ята╨ш? Чого ж не пам'ятати. Ми зустрЁлись тодЁ в мЁсяцЁ аббЁ бЁля розбитого водограю. Диви, пам'ята╨ш! -- зрадЁв Аль-ДжаубарЁ.-- I багато ти, АдмЁрале, пам'ята╨ш? Все... КрЁм письма. Бо цЁ чари вЁдбили в мене всяку пам'ять до письма. Он якЁ! А куди ти зараз збира╨шся? -- Назад, у теплЁ кра©. Ми зЁбрали десять тисяч динарЁв за цЁ два роки Ё вЁдправили ©х сакками в ╡ндЁю. А вЁн почав тут мерзнути. НЁ, слава Аллаху, вЁн не хворЁ╨. Але мерзне. Правду я кажу, Принце? I мавпочка, вдягнена в теплий одяг, тЁльки мордочка з-пЁд каптура виднЁлась Ё малесенькЁ кулачки, затрясла кулаками, нЁби говорячи: "Б-б-р-р-р! Дуже мерзну!" КрЁм того,--вЁв мандрЁвник,-- я побував у рЁдному мЁстЁ за цей час, на рЁднЁй вулицЁ. Пройшло тридцять три роки, як я полишив уперше батькЁвську домЁвку. Коли двадцять рокЁв тому я вперше повернувся, надЁ мною смЁялись, коли я розповЁдав ©м про заморськЁ чудеса. Бо я тодЁ був молодим Ё бЁдним моряком. I навЁть багато з тих, хто надЁ мною смЁявся, не впЁзнавали Ё не могли мене пригадати ще тодЁ. А тепер, коли я прибув з чотирма слугами-Ёндусами, а Принц при©хав на добрЁм конЁ, всЁ, хто лишився живий, признали мене Ё впЁзнали. Бо я повернувся при повнЁй збро©, в дорогЁм одязЁ. I мулла навЁть не сумнЁвався, що Принц -- людина. Та й як тут засумнЁва╨шся, якЁ тут сумнЁви, коли Принц при всЁх пЁднЁс йому гаманець Ёз динарами на свЁтильники Ё глеки для омовЁння?! -- ПодорожнЁй хитро посмЁхнувся. Ох, Ё проноза ти, АдмЁрале! -- не втримався Аль ДжаубарЁ.-- Але як ти таку мавпу знайшов Ё навчив? Скажи, га? Славний письменник подивився на скам'янЁле лице подорожнього Ё пошкодував за сво© слова, озирнувшись на мавпу. Каптур упав на бЁк Ё ©© плЁшива голова з великими вухами була добре освЁтлена. Вона ледь посмЁхалась, показуючи гострЁ Ёкла, а очЁ були пильнЁ Ё злЁ. Мудрий чоловЁче! Я нЁ в кого не прошу, не канючу. Якщо хто менЁ да╨ з доброю душею, я вЁзьму... Скажи, коли ми зустрЁлись, ти пам'ята╨ш, я щось у твого мецената видурював? Чи не вЁн за мною навздогЁн надЁслав гуляма? Чи я скривдив ханщика, який дав менЁ притулок? Чи я цих ЁндусЁв-похлЁбникЁв скривдив? ╞м не було за що повернутись додому. А тепер, якщо вони не дурнЁ, то вже в славнЁй УбуллЁ Ё при грошах, Ё добре вдягненЁ. А де кЁнь? Подарував одному цигану-зуттЁ. А чому ти знов тут? Поклянись Аллахом мовчати. ТЁльки за всЁма правилами. От чиста вода в глеку. Коли Аль-ДжаубйрЁ дав клятву за всЁма правилами, АдмЁрал наблизив до нього свою чорну бороду з пасмами сивини Ё прошепотЁв: -- Я вирахував, що наступного року прилетить комета Ё принесе Ёз собою всякЁ лиха. Хочу зустрЁтись з мандейським звЁздарями Ё звЁрити з ними сво© передбачення. -- Я чув,-- сказав ДжаубарЁ,-- що в БасрЁ ╨ пречудовий звЁздар. Ти б до нього завЁтав, -- СпасибЁ за добре слово, о мЁй господине! Але шейх звЁздарЁв уже вЁдЁйшов вЁд нас... А таблицЁ Ё всЁ його книги, кажуть, харЁджити 3 спалили... ПотЁм Аль-ДжаубарЁ покликав слугу, Ё вони пили тепле вино Ё лузали кавунове насЁння всю нЁч. Особливо радЁв Принц. ВЁн просто об'©дався насЁнням. АдмЁрал вЁд вина пом'якшав, вЁдЁйшов серцем Ё розповЁдав усякЁ чудернацькЁ ЁсторЁ©, якЁ траплялися з його друзями-моряками в Кита©, ╡ндЁ©, на ЦейлонЁ, на Аль-КумрЁ, в СофалЁ ЗолотЁй. ПЁд ранок Аль-ДжаубарЁ сказав: -- Який же ти добрий чоловЁк, якщо пЁсля всього ти не прагнеш побЁльше нахапати, обЁкрасти й упослЁдити Ёнших! СкЁльки ж тобЁ довелося горя скуштувати, Ё щоб ти отак жив Ё був навЁть радий усьому? ПЁдпилий АдмЁрал, вЁн же Падуча Зоря МорЁв, хитро посмЁхнувся, а вуста його збрехали: -- О шановний Ё славнЁй книжнику! То все траплялося з Ёншими хлопцями. ЗЁ мною нЁчого подЁбного не було... П Р И М I Т К И I. КНИГА ДЕЯКИХ ТА╙МНИЦЬ 1 Аббасиди -- династЁя багдадських ХалЁфЁв з 750 по 1258 рр, ПоходЁть вЁд Аббаса, дядька засновника Ёсламу -- Мухаммсда. Омейяди -- династЁя арабських халЁфЁв з 661 по 750 рр. Столицею ОмейядЁв був Дамаск. 2 Динар -- золота монета. Вага в рЁзний час була вЁд 4,25 г до 4,55 3Фалс- дрЁбна мЁдна монета. 4Дирхем - срЁбна монета, також мЁра ваги, що становила 3,12 г. ,- 5 К╨йф (перс.) -- вЁдповЁда╨ ЁталЁйському "солодке неробство". 6 П'ятниця -- день вЁдпочинку-у мусульман. 7 Муедзин - служитель мечетЁ, закликаючий вЁруючих до молитви. 8 Аль-Джануб -- пЁвдень, Ас-Сималь -- пЁвнЁч, Аль-НагрЁб -- захЁд, Аль-МашрЁк -- схЁд, 9 Аль-ФарабЁ -- книжник, тюркський фЁлософ першо© половини X ст. Служив правителю Алоппо Сайфу ад-Даула. 10 Лал -- рубЁн. 11 БасрЁйськЁ фЁнЁки мали славу найкращих у БагдадськЁм халЁфатЁ. 12 АсасЁни (хашашЁн -- курильщик гашишу -- релЁгЁйно полЁтичний орден. Галузь ши©тського напряму в ЁсламЁ. Засновник Хасан-Ёбн-Сабах. КерЁвники ордену тримали рядових бЁйцЁв (фЁда©в) у слЁпЁй покорЁ та виховували в дусЁ беззастережного фанатизму. Вели терористичну боротьбу як проти хрестоносцЁв, так Ё проти мусульманських правителЁв. Ши©зм -- другий (пЁсля сунЁзму) за кЁлькЁстю послЁдовникЁв напрям в ЁсламЁ. Ши©ти визнають Коран. В суннЁ (священних переказах Ёсламу, викладених у хадисах -- оповЁдках про вчинки та висловлювання пророка Мухаммеда та його наступникЁв) визнають тЁльки тЁ хадиси, якЁ свЁдчать про АлЁ. Ши©ти вважають, що спадко╨мцем Мухамм╨да може бути лише прямий нащадок АлЁ й ФатЁми (╨дино© доньки пророка Мухаммеда, що мала дЁтей). Обряди в ши©змЁ мало вЁдрЁзняються вЁд сунЁзму. КрЁм хаджа (прощЁ в Мекку, що ╨ одним з головнЁЁх обов'язкЁв кожного мусульманина), ши©ти вЁдбувають прощу в мЁсця, пов'язанЁ з Ёменами ши©тських ЁмамЁв... [╡мам -- у мусульман вождь, який по╨дну╨ в сво©й особЁ свЁтську Ё духовну владу). Особливою пишнЁстю вЁдзнача╨ться траур по Ёмаму Хусейну -- ашура СунЁзм -- найбЁльш багато чисельний за кЁлькЁстю послЁдовникЁв, один з двох (поряд з ши©змом) напрямЁв у ЁсламЁ. СунЁти крЁм Корана визнають святЁсть сунни, а також звеличування, крЁм пророка Мухаммеда Ё АлЁ, ще ряду халЁфЁв (вЁдхилених ши©тами), 13 СафЁна -- загальна назва для судна, що перевозить людей та товари. 1. ТОВСТИЙ ДЖАФАР 1 Шуббат -- мЁсяць, що вЁдповЁда╨ лютому. 2 МЁнарет (вЁд араб. „манара" -- свЁтитися) -- вежа при мечетЁ, з яко© муедзин закликав вЁруючих до канонЁчно© молитви -- намазу. 3 Аль-ут (з араб. "чаша"| -- струнний щипковий Ёнструмент; у середнЁ вЁки перейшов до ╨вропейцЁв Ё вЁдомий пЁд назвою лютнЁ. 4 Кунжутна олЁя -- рослинна олЁя, яку одержують Ёз насЁння кунжуту (сезаму). Широко культивують кунжут ЁндЁйський (в насЁннЁ до 65 % жиру). 5 Земляна смола -- бЁтум, тягучЁ залишки природно вивЁтрено© нафти, переважно чорного кольору. 6 Тик -- дерево з мЁцною деревиною, стЁйкою до вологи, що дуже широко використовувалось у корабельнЁй справЁ та будЁвництвЁ. Росте в тропЁчних лЁсах АзЁ© вЁд ╡ндЁ© до ╡ндонезЁ©. 7 Сандал -- вЁчнозелене дерево з ароматною деревиною. Висота до 10 м. В ╡ндЁ© вЁд давнЁх часЁв культиву╨ться заради експорту деревини в ЁншЁ кра©ни. 8 Азар -- мЁсяць, що вЁдповЁда╨ березневЁ. 3. РОЗБ╡ЙНИКИ 1 СуфЁзм -- мусульманський мЁстицизм. 2 ╡сма©лЁти -- послЁдовники однЁ╨© з найчисельнЁших сект у ши©тському ЁсламЁ. В практицЁ полЁтично© боротьби широко застосовували методи терору. ВиконавцЁ та╨мних вирокЁв вживали гашиш ("аль-хашиш") -- висушену смолисту речовину з недозрЁлих рослин ЁндЁйсько© коноплЁ, наркотик. 3 ПЁр -- голова суфЁйського братства. 4 Салах ад-ДЁн [СаладЁн, 1138--1193) -- ╨гипетський султан з 1171 р. Засновник ╨гипетсько© династЁ© АйюбЁдЁв. Очолював боротьбу проти хрестоносцЁв у 1187--1192 рр. У жовтнЁ 1187 р. вЁдбив у хрестоносцЁв ╙русалим. 5 Голову ордену хашашЁнЁв називали Щейх-уль-Джебала-- "Старець гЁр", бо вЁн мав резиденцЁю в горах Ельбрусу. Шейх (дослЁвно "старий") -- титул правителЁв князЁвств Ё вождЁв кочових племен: голова мусульманських сект, дервЁшських орденЁв. у деяких народЁв Близького Ё Середнього Сходу староста села; ЁнодЁ шановна людина взагалЁ. 6 Джихад ("стараннЁсть, наполегливЁсть) -- вЁйна за вЁру, визначена Кораном. Той, хто вЁдзначився в джихадЁ, зветься газЁ, загиблий у джихадЁ -- шахЁд (мученик). 4. НАГЛА СМЕРТЬ 1 Мекка мЁсто в СаудЁвськЁй АравЁ©. У МеццЁ народився засновник Ёсламу-- Мухаммед. 3 VII ст. Мекка -- священне мЁсто мусульман Ё мЁсце ©х прощЁ, хаджа. У МеццЁ заходиться найбЁльша святиня Ёсламу -- Кааба. Медина-- мЁсто в СаудЁвськЁй АравЁ©. Гробниця Мухаммеда в МединЁ -- друге пЁсля Кааби в МеццЁ мЁсце поклонЁння мусульман. 2 МандейцЁ, сабЁ© -- нащадки стародавнЁх ассЁро -вавЁлонян. Зберегли ще до Ёсламський культ астрального бога, сво© книги. написанЁ на мовЁ, близькЁй до ассЁрЁйсько©. Мали сво© молЁльнЁ будинки, справляли сво© релЁгЁйнЁ свята. Багато мандейцЁв були видатними лЁкарями та астрономами Багдадського халЁфату. На сьогоднЁшнЁй день ©х збереглося кЁлька тисяч в ╡раку. 3 ЗЁнджЁ -- чорношкЁрЁ африканськЁ раби. ╞х використовували на осушуваннЁ болЁт, вирощуваннЁ бавовни та цукрово© тростини, У 869 р. пЁдняли повстання бЁля м. Басри. Керував ними АлЁ Ёбн Мухаммед. ВЁн оголосив себе прямим нащадком АлЁ, зятя Мухаммеда. У 883 р. повстання було придушено Аль-Муваффаком, а його керЁвники схопленЁ й страченЁ. Аль-Муваффак -- брат халЁфа Аль-МутамЁда. Був спЁвправителем брата Ё фактично керував халЁфатом. 5. У СЛАВН╡М М╡СТ╡ БАСР╡ 1 Дхау, доу -- в арабськЁй мовЁ "зав", у китайськЁй "сао", "соу", АфанасЁй НЁкЁтЁн вжива╨ як "тава". Походить Ёз ЗахЁдно© ╡ндЁ©, Ёз мови маратхЁ-- "даба", "дабба", "дабав" -- Ё означа╨ вЁтрильник для перевезення краму та людей. НайбЁльш уживане судно на ╡ндЁйськЁм океанЁ у середнЁ вЁки. ВЁтрильник мав одну або двЁ щогли з навкЁсними вЁтрилами, що дозволяло ходити пЁд кутом до вЁтру Ё проти вЁтру. 3 Джонка (кит. "чуань" -- судно) -- вантажне дерев'яне судно, ма╨ вЁд 2 до 4 щогл. НЁс Ё корма широкЁ, високо пЁднятЁ. ВЁтрила з циновок, чотирикутно© форми. Вантажна спроможнЁсть до 600 т. РозповсюдженЁ до сьогодення на ПЁвденному СходЁ АзЁ© та Далекому СходЁ. 3 Мусони -- сезоннЁ вЁтри, напрям яких рЁзко мЁня╨ться на протилежний (або близький до протилежного) двЁчЁ на рЁк. Мусони добре вираженЁ в тропЁчних широтах. головним чином у басейнЁ ╡ндЁйського океану. 4 МалабарськЁ кра© -- захЁдне узбережжя ГЁндустану. В середнЁ вЁки на Малабарському узбережжЁ було багато невеликих князЁвств, якЁ постЁйно мЁж собою ворогували. 5 КалЁкут -- знаменитий середньовЁчний порт на ЗахЁднЁм узбережжЁ ╡ндЁ©. 6 Еркер (нЁм. "лЁхтар") -- засклений або з вЁкнами виступ у стЁнЁ будЁвлЁ. 7 Штук -- штучний мармур з полЁрованого гЁпсу з рЁзними домЁшками. Широко використовувався в декорЁ на мусульманському СходЁ. 8 Левант -- Ёсторична назва схЁдного району Середземного моря, вЁдповЁда╨ територЁ© сучасних СЁрЁ© Ё Палестини. 9 Дар-ель-Кихаб--квартал повЁй, дослЁвно "квартал пишногрудих". 10 Гур©Ё (вЁд араб. "хур" -- чорноокЁ) --фантастичнЁ красунЁ, що, за Кораном, служать праведникам у раю. 11 Мати халЁфа Аль-АмЁна (гомосексуалЁста), щоб привабити його до жЁнок, вдягла гарненьких Ё струнких дЁвчаток у хлоп'ячЁ каптани, туго пЁдперезанЁ поясами. Волосся ©м пЁдстригали Ё сховали пЁд головнЁ убори. ТодЁ всЁ заможнЁ почали сво©х рабинь одягати в такий спосЁб, називаючи ©х хлопчико-дЁвчатками -- гуламЁйят. 6. П'ЯНА Н╡Ч 1 ДжамбЁя -- кривий широколезий й╨менський чингал. 2 Дамаський булат славився як найкращий протягом середнЁх вЁкЁв. 3 МухтасЁб -- наглядач за поведЁнкою жителЁв середньовЁчного мЁста. Служба мухтасЁба вважалась релЁгЁйним обов'язком Ё була дуже почесною. 7. ПЕРСТЕНЬ 3 ЛАЛОМ 1 ДжарЁя -- молода чорношкЁра рабиня (араб.). 2Хорасан--пЁвнЁчно-схЁдна частина ╡рану. 3 "Мокканська та╨мниця" -- кава, зрощена в районЁ аравЁйського мЁста Моха (ЗвЁдки й назва сорту кави "мокко"), "Кава" арабською означа╨ бути сильним, бадьорим. У перЁод середньовЁччя каву вживало обмежене коло людей, бо коштувала вона надзвичайно дорого. 8. КВАСОЛЯНЕ НАМИСТО 1 У БагдадськЁм халЁфатЁ на шию рабам чЁпляли, як ознаку рабства, глиняну або свинцеву кулю. 5 Кумган -- глечик з довгим Ё вузьким горлом та ручкою. 9. ВЧЕН╡ МУЖ╡ 1 ПерЁ (перс.) -- казкова красуня. 2 "Отверзаючий Браму" -- одне з 99 Ёмен Аллаха. 3 Навруз - байрам -- у персЁв свято весняного сонцестояння. 10. ПОДАРУНОК МУЗИКИ 1 Самаркандський папЁр славився в середнЁ вЁки сво╨ю якЁстю. 2 Рамазан (араб. -- рамадан) -- дев'ятий мЁсяць мЁсячного календаря мусульманського року. В рамазанЁ, згЁдно з Кораном, належить виконувати уразу -- 30-денний пЁст, що перерива╨ться вЁд заходу до сходу сонця. ПравовЁрний повинен у свЁтлу частину доби вЁдмовлятись вЁд ©жЁ, питва, Ёгор, видовищ, купання Ё т. п. За дотримуванням правил урази суворо слЁдкувало духовенство. 3 До вЁдкриття родовищ смарагдЁв у XVI ст.. в АмерицЁ (КолумбЁя) найголовнЁшим центром видобутку смарагдЁв були ╨гипетськЁ копальнЁ. 4 ЗакурЁ -- хлЁб, що його подавали у виглядЁ милостинЁ в'язням або жебракам. 11. Д╡АМАНТ I ТРОЯНДА 1Каперси-- дерева, чагарники, багатолЁтнЁ трави сЁмейства каперсових. Ростуть у тропЁках та субтропЁках. Каперси колючЁ -- овочева культура. У квЁткових бруньках та плодах багато бЁлкЁв, ефЁрних масел, вЁтамЁнЁв. 3 давнЁх часЁв використовували в солоному та маринованому виглядЁ як приправу та делЁкатес. Сюди ж належить декоративна квЁтка настурцЁя, звана в народЁ "красолею". 2 Каландарями називали найбЁльш буйних бродячих дервЁшЁв, якЁ захоплювались вином та музикою. Як Ё дервЁшЁ секти "джавлякЁ" ("голяки ") голили бороду й вуса, волосся на головЁ, брови Ё вищипували вЁ©. 3 Султан Му'Ёзз ад-АдЁн Санджар Ёз династЁ© СельджукЁв. Правив у СхЁдному ╡ранЁ у 1097--1167 рр., пЁсля 1118 р,-- верховний султан сельджуцького роду. 4 Кашгарська рЁвнина знаходиться в ЦентральнЁй АзЁ©, на територЁ© ЗахЁдного Китаю. 5 Кербела--мЁсто в ╡раку. МЁсто поклонЁння мусульман-ши©тЁв. При КербелЁ було забито третього ши©тського Ёмама Аль-Хусейна, молодшого сина АлЁ Ёбн Абу ТалЁба вЁд ФатЁми, доньки пророка Мухаммеда. У 680 р. ши©тЁв закликали Хусейна до Кербели, щоб вЁн очолив повстання проти халЁфа ЯзЁда. Та по дорозЁ до Кербели Хусейна з 70 во©нами оточили 4000 во©нЁв халЁфа, Ё весь загЁн Хусейна було вирЁзано. Хусейн був визнаний "найбЁльшим мучеником". 6 Калам -- загострена очеретина, якою писали в мусульманських кра©нах. 7 Каббала (Ёврит -- "ЗаповЁт") -- середньовЁчне релЁгЁйно-мЁстичне вчення в середовищЁ Ёуда©стЁв. По кабалЁстичним викладкам вЁдбувалось ворожЁння. Каббала використовувалась для магЁ©. 12. СХОВАНКА ДЛЯ СКАРБУ 1 Ратль -- мЁра ваги, приблизно 400 г. 2 ЛупанарЁй -- публЁчний будинок, бордель, 3 Ра©с -- голова, начальник. 4 КатЁб, кидЁб -- писар, секретар. 5 Рабиням робили обрЁзання з метою позбавити сексуально© чутливостЁ, щоб рабиня не вЁдволЁкалась вЁд роботи. ОперацЁю робили вкрай надбало Ё жорстоко. 6 НЁсранЁ -- арабська назва християнина. 13. АЛ╡-БАРАБАНЩИК 1 Форштевень-- брус по контуру носового загострення корабля, в нижнЁй частинЁ з'╨днаний з кЁлем. 2Джин (араб. "дух") -- за Кораном, фантастична Ёстота "Ёз чистого вогню", створена Аллахом, в даному випадку -- казковий велетень -дух. 3 Слип -- похилий береговий майданчик для спуску кораблЁв на воду або для пЁдйому ©х з води на берег. 4 ╡слам мас цЁлу систему заборон вЁдносно ©жЁ. В одному з хадисЁв сказано: "Аллах заборонив вживати кров, мертвечину, алкогольнЁ напо©, свинину..." 14. БАШТА ТОРТУР 1 КадЁ -- релЁгЁйний суддя в мусульманськЁй общинЁ. КадЁ приймали рЁшення в питаннях релЁгЁ©, сЁмейного та кримЁнального права, слЁдкували за виконанням мусульманських релЁгЁйних обов'язкЁв, спираючись на Коран, сунну та шарЁат -- комплекс юридичних норм, принципЁв Ё правил поведЁнки правовЁрних. 2 Диван -- державна установа, вЁдомство, канцелярЁя. 3 Карат -- мЁра ваги для коштовностей, бЁля 0,2 г. 4 ТамЁли -- народнЁсть у пЁвденнЁй ╡ндЁ© ("Кра©нЁ ХЁнд"). 5 ШахЁн - пЁдвид сокола сапсана, розповсюджений в ЗахЁднЁй та ПЁвденнЁй АзЁ©. Широко вживаний у середнЁ вЁки для полювання.